1. Затвердити Стратегію регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року (далі Стратегія) (додається)
| Вид материала | Документы |
- Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
- Кабінет міністрів україни, 539.51kb.
- Кабінет міністрів україни постанова, 1438.8kb.
- Україна долинська районна рада івано-франківської області, 154.9kb.
- Затвердити Стратегічний план підвищення конкурентоспроможності Північно-Західного субрегіону, 2397.06kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- Реалізація Стратегії розвитку Черкаської області до 2015 року, 247.64kb.
- Затвердити План заходів з підготовки та проведення Міжнародного інвестиційного форуму, 11.87kb.
_______
1 Тут і далі показники наводяться у розрахунку за рік
2 Осіб
3 На 1000 народжених живими та мертвими
4 На 1000 живонароджених
Протягом 2006 року живими народилося на 1113 дітей більше, ніж у 2005 році. Інтенсивність народжуваності за цей період зросла в цілому з 8,9 до 9,4 немовлят на 1000 жителів.
Найвищий серед районів області рівень цього показника спостерігався у місті Жмеринці (13,1‰), а найнижчий – у Тростянецькому районі (7‰).
Смертність населення у 2006 році порівняно з попереднім роком. зменшилась з 18,1 %; до 17,3 %. Ця тенденція спостерігалася у 23 районах області.
Найвищий рівень смертності зареєстровано у Чечельницькому районі (23,8%), а найнижчий – у містах Вінниці та Хмільнику (10,1% та 9,5% відповідно).
На фоні зменшення загального рівня смертності в області зростають втрати народжених. До втрат відносяться мертвонароджені, яких у 2006 р. було зареєстровано 107 (із загальної кількості 16287 народжених), та діти, померлі у віці до 1 року, – 150 осіб. Порівняно з 2005 р. число померлих у цьому віці зросло з 9,1 до 9,6 дітей на 1000 живонароджених.
Основними причинами смерті дітей до 1 року залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, зовнішні причини смертності та інші.
У 2006 р. було зареєстровано 7,5 шлюби на 1000 населення, що більше на 10% порівняно з минулим роком (6,8) та 3,6 розлучень на 1000 населення, що менше на 5,2% порівняно з відповідним періодом минулого року (3,8).
Порівняно з відповідним періодом минулого року в області зросла міграційна активність населення.
| | Всього, осіб | 2006р. у % до 2005р. | На 1000 осіб | |||
| 2006р. | 2005р. | 2006р. | 2005р. | |||
Всі потоки міграції | ||||||
| Кількість прибулих | 31104 | 29839 | 106,3 | 18,7 | 17,4 | |
| Кількість вибулих | 33780 | 32622 | 103,5 | 19,9 | 19,1 | |
| Міграційний приріст | -2076 | -2783 | 74,6 | -1,2 | -1,6 | |
Внутрішня міграція | ||||||
| Кількість прибулих | 21335 | 19823 | 107,6 | 12,6 | 11,6 | |
| Кількість вибулих | 21335 | 19823 | 107,6 | 12,6 | 11,6 | |
| Міграційний приріст | х | х | х | х | х | |
Зовнішня міграція | ||||||
| Кількість прибулих | 10369 | 10016 | 103,5 | 6,1 | 5,8 | |
| Кількість вибулих | 12445 | 12799 | 97,2 | 7,3 | 7,5 | |
| Міграційний приріст | -2076 | -2783 | 74,6 | -1,2 | -1,6 | |
| | | | | | | |
Показник міграційного скорочення населення області порівняно з 2005 р. зменшився на 25,4%.
Міграційний приріст зафіксовано у 20 районах області, найбільший він був у Ладижині (міськрада) – 11,2‰ та на території Тиврівського району – 6,9‰.
Водночас у 13 районах відбулося міграційне скорочення, рівень якого був найбільшим у Чернівецькому районі – 11,6%.
1.3. Рівень економічного розвитку
В реальному секторі економіки області , як і в державі починаючи з 2001 року відслідковується активізація, про що свідчить зростання випуску товарів та надання послуг підприємствами і організаціями області.
Частка області у валовій доданій вартості України протягом 2001-2004 років коливалась у межах 2,7-2,4%.. По даному показнику область знаходиться на постійному 12 місці у державі.
Структура валової доданої вартості за економічними видами діяльності у 2004 році характеризує пропорційний розвиток всіх видів діяльності
Динаміка виробництва валової доданої вартості у 2000-2004 роки
| Роки | ВДВ по області, (у фактичних цінах), млн..грн. | ВДВ у розрахунку на одну особу, грн. | Індекси ВДВ, у % до попереднього року | ||
| Область | Україна | Область | Україна | ||
| 2001 | 5008,0 | 2812,0 | 3766,0 | 108,1 | 113,6 |
| 2002 | 5319,0 | 3019,0 | 4239,0 | 102,6 | 105,8 |
| 2003 | 6167,0 | 3534,0 | 5114,0 | 103,5 | 110,7 |
| 2004 | 7606,0 | 4401,0 | 6708,0 | 112,8 | 113,5 |
Більшу частку валового випуску області склала продукція підприємств промисловості та сільського господарства, їх частка у загальних обсягах виробництва становить 64,3%.
1.4. Грошово-кредитний ринок
В області станом на 01.01.2007 року відкрили свої установи 35 банків України. Всього в області функціонує 41 філія та 468 відділень банків, які надають повний спектр банківських послуг.
Загальна сума мобілізованих кредитних ресурсів станом на 01.01.2007 р. складала 3700,4 млн.грн. та зросла на 1522,9 млн.грн. або 70,0%.
К
редитні вкладення в економіку області за 2006 рік в порівнянні з відповідним періодом зросли на 2,2 млрд.грн. або в 1,7 раз і становлять близько 5,5 млрд грн. (в порівнянні з 2004 роком зросли у 2,3 рази)Фізичним особам було видано кредитів на суму 1532,0 млн.грн., що на 841,4 млн.грн. або в 2,2 рази перевищує минулорічні дані і свідчить про соціальну направленість використання банківськими установами кредитних ресурсів.
Вагому частину (72% або 3953,0 млн.грн.) в загальній сумі видачі займали кредити, надані суб’єктам господарювання. Вартість таких кредитів в січні – грудні минулого року складала 17,1% річних в національній валюті та 11,9% річних – в іноземній.
Слід відмітити активізацію в поточному році діяльності банківських установ регіону щодо надання кредитної підтримки підприємствам агропромислового комплексу області. Так, за оперативними даними за 2006 рік вказані підприємства отримали кредитів на загальну суму 613,2 млн.грн., з них безпосередньо сільгоспвиробники – 396,8 млн.грн. У порівнянні з 2005 роком сума видачі збільшилася на 127,5 млн.грн. або на 26% та 143,5 млн.грн. або 57%, відповідно.
Д
епозити населення до початку року зросли на 581,4 млн.грн., або на 51 відсоток і складають 1,7 млрд.грн. Досягнутий рівень вкладів у банках рівний розміру вкладів населення за 2004 та 2005 роки разом узятих. Це є важливою ознакою стійкого зростання доходів населення.Н
а вирішення соціальних питань області, у вигляді заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат протягом 2006 року було видано з кас банків майже третину (30%) готівки, із загального обсягу видач у сумі 11,4 млрд.грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросли на 33% або 2,8 млрд.грн. В тому числі на оплату праці отримано 1,3 млрд.грн. готівки (ріст склав 10% або 120 млн.грн.), на виплату пенсій, грошових допомог і страхових відшкодувань отримано 94,7 млн.грн. (відповідно 11% або на 9 млн.грн.). Один мільярд гривень отримано на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи. Зазначені виплати зросли на 59% або на 380 млн.грн.
1.5. Галузева інфраструктура.
Транспортна галузь має добрі перспективи розвитку, враховуючи вигідне географічне розташування області в центрі України.
Загальна протяжність залізничних магістралей складає 1129,6 км. Стратегічно важливими залізничними вузлами є станції Козятин та Жмеринка. Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. кв. кілометрів території становить 42 км., що вище середнього рівня по державі. Розгалужена мережа залізничних доріг з'єднує всі основні промислові центри регіону з містами України, СНД, Європи.
Загальна мережа автомобільних шляхів складає 9519,2 км., у тому числі з твердим покриттям – 8899,6 км., або 94%. Вінницька область займає 19 місце з наявної кількості доріг з твердим покриттям. Усі сільські населені пункти забезпечені під'їзними шляхами з твердим покриттям. Через територію області проходить ряд стратегічних трас, в тому числі: Умань – Краковець. Щільність автомобільних доріг із твердим покриттям складає 337,5 км./1000 кв. км.
Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі міст та селищ області складає 16530,3 тис. км., з яких:
- дороги в сільській місцевості – 14291,3 км (з удосконаленим покриттям 1564,4 км);
- дороги в містах та селищах області – 2239,0 км (з удосконаленим покриттям – 864,0 км)
Але значна частина автошляхів знаходиться у незадовільному технічному стані. Існуючий стан вулично-дорожньої мережі міст і селищ не повною мірою відповідає вимогам норм і стандартів з безпеки дорожнього руху. Значна асфальтобетонних доріг експлуатується при наявності ямковості, колійності, гребінки, просадки тощо.
Телекомунікації. Галузь зв’язку та інформатизації продовжує зберігати позитивну тенденцію свого розвитку.
В області послуги зв’язку надають майже 40 підприємств , які забезпечують потреби всіх категорій споживачів. За 2006 рік підприємствами зв’язку надано послуг на 1320,7 млн. грн.. Левова частина в загальних обсягах доходів , які отримані від послуг зв’язку належить мобільному телефонному зв’язку (80,9%).
Майже третина (27,1%) загального обсягу послуг зв’язку за минулий рік це послуги зв’язку населенню.
Телефонна мережа області на 01.01.07р. нараховує 314732 основних телефонних апаратів в т.ч. міська -229158, сільська-85574.
Кількість основних домашніх телефонних апаратів становить 272773 одиниць. Насиченість телефонних апаратів на 100 сімей області становить 40 при середньому показнику по Україні 51 телефонний апарат. Станом на 01.01.2007р. в середньому на 100 сімей в міській та сільській місцевостях припадає 61 та 22 телефонний апарат відповідно.
Особливо успішно розвивається галузь зв’язку в містах обласного значення: Вінниці, Жмеринці, Козятині, Ладижині, Могилів-Подільському, Хмільнику. Вводяться нові цифрові телефонні станції, системи мобільного зв’язку “UMC”, “Київстар GSM” покриваються міста і території, прилеглі до автомобільних доріг державного значення.
Збільшується кількість операторів електрозв’язку, які включені в волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ): “Дністер”, “Захід”, а з часом – “Поділля”, а також ті, що працюють в системах радіорелейного зв’язку (РЛЗ). ВОЛЗ і РЛЗ забезпечують високу швидкість і якість передачі інформації.
З кожним роком ростуть обсяги інформації по каналам “INTERNET”, а також операторів – портів. Рівень покриття території області стільниковим зв’язком складає 80,0 %, кількість користувачів мережі Інтернет збільшилась в 1,7 раза.
Житлово-комунальне господарство. Стан розвитку житлово-комунального господарства безпосередньо впливає на рівень життя населення.
Послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання мешканцям області та об’єктам соціально-культурного призначення надають 12 спеціалізованих підприємств комунальної форми власності. З них 2 підприємства функціонують в м. Вінниці, інші – районні теплопостачальні підприємства. Крім того на території області діють й інші підприємства різних форм власності, які також забезпечують послугами з теплопостачання житловий фонд та соціальну інфраструктуру.
Теплове господарство області нараховує 105 котелень, в тому числі по підприємству КП ВМР “Вінницяміськтеплоенерго” – 42 котельні, ДП “Поділляенергосервісцентр” – 8 котелень. Крім того в м. Вінниці функціонують 8 котелень відомчого підпорядкування.
За рік підприємствами комунальної теплоенергетики в середньому виробляється – 891,9 тис. Гкал. Із загальної кількості 105 котелень на природному газі працюють 99 одиниць, на вугіллі – 5 одиниць, на рідкому паливі – 1 од. Сумарна потужність працюючих котелень – 874,11 Гкал/год. Кількість встановлених котлів – 364 од., з них – 154 одиниці працюють з ККД < 82%, 118 котлоагрегатів з терміном експлуатації вже більше 20 років.
Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні складає 316,6 км, з них у ветхому та аварійному стані знаходяться 78,5 км, з амортизованих мереж – 166,0 км. Із загальної протяжності теплових мереж підлягає заміні на попередньо-ізольовані теплопроводи 287,8 км, що складає 90,9%.
Загальна кількість центральних теплових пунктів (далі ЦТП) та бойлерних – 75 од.
Питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів на виробництво 1 Гкал теплової енергії за підсумками 2005р. склали 164,1 кг умовного палива та 31,7 кВт/год електроенергії.
Послуги з водопостачання та водовідведення у Вінницькій області надають 33 спеціалізованих підприємства комунальної власності. З них: 1 – головне обласне підприємство ВОКВП ВКГ “Вінницяводоканал” , яке має 12 відокремлених структурних підрозділи в районах області, 3 самостійні водоканали, 17 районних комбінатів комунальних підприємств.
На підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства встановлено 552 одиниці насосного обладнання, коефіцієнт корисної дії якого складає в середньому від 60% до 93%, заміни потребують 193 одиниці.
В області налічується 3 одиниці водопровідних очисних споруд комунальної власності, встановлена виробнича потужність очисних споруд складає 265 тис.м3 за добу, в тому числі по головному підприємству – 200,0 тис. м3/добу.
В області також налічується 21 одиниця каналізаційних очисних споруд комунальної власності, встановлена виробнича потужність яких складає 220,2 тис.м3/добу, в тому числі по головному підприємству – 150,0 тис. м3.
В області налічується 174 одиниці артезіанських свердловин, загальний добовий дебет яких складає 222,4 тис м3 за добу.
Загальна протяжність комунальних водопровідних мереж складає 1718,5 км, з них знаходяться в аварійному та ветхому стані 325,3 км. Протяжність каналізаційних мереж складає 745,4 км, з них у ветхому та аварійному стані знаходяться 124 км. За рік в середньому по всім підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в розрахунку на 1 км мереж відбувається 0,5 аварій.
В області всі 18 міст та 18 селищ міського типу мають централізовані системи водопостачання, яке здійснюється як із відкритих так і підземних джерел. Централізовані каналізаційні системи експлуатуються у 23 містах та селищах міського типу.
В загальному, населення області забезпечено централізованим водопостачанням на 72%, в тому числі по обласному центру на 76,2%. Забезпеченість населення області централізованим водовідведенням складає 58,2% в тому числі по обласному центру 68,6%. Всі міста області забезпечують очищення стічних вод на спорудах біологічного очищення.
Підприємствами житлово-комунальної галузі обслуговується 10,8 тис. га площі зелених насаджень, в тому числі:
- насаджень загального користування 2,1 тис. га
- газонів та квітників – 80,1 га;
- парків та скверів – 80 од.
Житловий фонд Вінницької області – 567,4 тис. будинків загальною площею 43,4 млн. кв. м , що складає 4,2 % всього житлового фонду України. Житловий фонд комунальної власності – 4,1 тис. будинків загальною площею 1,58 млн. кв. м .
По Вінницькій області до категорії ветхих та аварійних віднесено 3,65 тис. житлових будинків загальною площею 216,95 тис. кв. м, тобто 0,5 % всього житлового фонду області, де постійно проживають 5,03 тис. мешканців.
На даний час в області створено 142 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та 12 недержавних підприємств для утримання житлових будинків і при будинкових територій.
Навколишнє середовище Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати, як відносно стабільний.
Вінниччина, в цілому, характеризується як порівняно благополучний регіон із значно меншим, ніж в промислових областях, рівнем забруднення атмосферного повітря. Понад 50% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області – це викиди автотранспорту, ще близько 35% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 10%. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%. Серед стаціонарних джерел близько 75% викидів становлять викиди Ладижинської ТЕС та понад 5% - магістральних газопроводів.
Якість води в річках області протягом останніх років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому може вважатись задовільною. Якість води річок області за більшістю показників відповідає встановленим нормативам, рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг в цілому стабільний, вміст 137Cs і 90Sr знаходиться нижче допустимих рівнів.
За даними лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на сьогоднішній день виявлено більше 60 тис.га сільськогосподарських угідь, забруднення яких радіонуклідами перевищує 1 Кі/км2. На забрудненій території знаходиться 165 населених пунктів, проживає біля 120 тис. чоловік. В цілому по контрольних майданчиках спостерігається тенденція до зниження гама фону (на 1,0-1,4 мкР/год.) та зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. В результаті досліджень сільськогосподарської продукції на контрольних майданчиках та в ряді господарств, а також визначення цезію-137 у воді, перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у порівнянні з існуючими нормативами (ДР-97) не виявлено.
В містах та селищах міського типу області обслуговуються 35 полігонів для складування твердих побутових відходів.
Загальна площа полігонів складає 128,3 га де щорічно утворюється 579,0 тис. м3 відходів, в тому числі в м. Вінниці 333,5 тис. м3.
Впродовж тривалого часу утилізація побутових відходів продовжує залишатись однією з загальніших проблем екологічної безпеки Вінниччини.
Наразі, найбільш гострою вона є в обласному центрі, де проектна потужність полігону твердих побутових відходів вичерпана.
Тут накопичено більше 14 млн. м3 відходів, що у 26 разів перевищує проектну потужність полігону.
Виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво шести полігонів в населених пунктах Чернівці, Чечельник, Піщанка, Томашпіль, Липовець, Хмільник.
За останні 3 роки побудовані полігони в м. Козятин, м. Тульчин, м. Гайсин та м. Бар (перша черга). Ведеться будівництво в Мурованих Курилівцях, Крижопіль.
В структурі ландшафту Вінницької області площа лісів зменшилася з 70% до 12,8 % території.
В області під охороною знаходиться 338 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. 42 об’єкти загальнодержавного значення, які займають площу 24,037 тис. га., що становить 0,9% від загальної площі області
Природні умови Вінниччини дуже різноманітні. Це лісові масиви, степові, лучно-болотні та водні комплекси, кам’янисті розсипи Придністров’я, мальовничі ландшафти Побужжя. Для Поділля, як частини Лісостепу, характерний дуже багатий генофонд флори та фауни, в тому числі рідкісних та зникаючих, реліктових, ендемічних видів рослин, тварин, грибів. З метою їх збереження, на території області на даний час функціонує 21 заказник, 10 пам’яток природи, 11 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та – 69 заказників, 172 пам’ятки природи, 25 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 30 заповідних урочищ місцевого значення.
ІІ. Економічний потенціал
2.1. Промисловість
Область має багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому займають харчова галузь, електроенергетика та машинобудування і металообробка. Вінниччина має 24 цукрових заводів, 14 спиртозаводів.
В області працює більше 300 промислових підприємств . Стратегічно важливими для економіки області є харчова промисловість, виробництво електроенергії, газу та води і машинобудування, які у структурі продукції (робіт, послуг) області займають відповідно 68,2%, 10,4% та 7,5%.
Протягом останніх років збережено тенденції щодо активізації функціонування виробничого сектору економіки. У 2006 році приріст виробництва склав 6,0 порівняно з 2005 роком. Позитивну динаміку виробництва визначало нарощування обсягів виробництва в добувній промисловості на 18,8%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 10,0%. Найбільший приріст забезпечено у виробництві деревини та виробів з деревини на 44,1%, у целюлозно-паперовій промисловості та видавничій справі – на 34,0%, у металургії та обробленні металу – на 30,1%, у виробництві будматеріалів – на 16,5%.
Серед пріоритетів розвитку промисловості є підвищення конкурентоспроможності продукції, впровадження високих технологій у виробництві продукції, збільшення частки інноваційно-активних підприємств, запровадження систем управління якістю на підприємствах області.
В області на 30 підприємствах впровадженні і сертифіковані системи управління якістю, в тому числі на 3 підприємствах (ВАТ „Тростянецький м’ясокомбінат”, ВАТ „Барський птахокомбінат”, ВАТ „Вінніфрут”) сертифіковані інтегровані системи, включаючи системи управління якістю і навколишнім середовищем.
Харчова промисловість Вінниччини належить до провідної галузі – її доля перевищує 68% загального обсягу виробництва. У структурі харчової промисловості переважає виробництво напоїв – на його долю припадає більше 30% виробництва, виробництво інших харчових продуктів (30,3%) та на молочну промисловість (14,0%). У виробництві інших харчових продуктів переважає виробництво цукру, що обумовлено специфікою регіону. Дана галузь залишається інвестиційно-привабливою протягом усього періоду інвестування, близько 34% загального обсягу іноземних інвестицій припадає на харчову промисловість. Найбільшими підприємствами даної галузі є ДП УГК „Nemiroff”, яка експортує свою продукцію в 52 країни світу, ТОВ „Аграна Фрут Україна”, ТОВ „Люстдорф”, ТОВ „Авіс”, ТОВ „Панда”, ТОВ „Вінніфрут”, ТОВ „Тульчинський маслосирзавод”, ВАТ „Літинський молокозавод”, ВАТ „Вінницький міський молокозавод”, ВАТ „Вінницький олійно-жировий комбінат”.
Вінниччина - край з багатою мінерально-сировинною базою, тому діяльність добувної промисловості пов’язана з її розробкою. В надрах області відкрито 1159 родовищ та проявів, 30 видів різноманітних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту, каоліну, гранату і флюориту. Область має найбільше у світі родовище конкурентоспроможної мінеральної сировини - каоліну (800 млн. тонн). Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільнику. Розвідано й розробляються 3 родовища гранітів (запаси - 10 млн. куб.м). Важливе господарське значення мають родовища мінеральної сировини для виробництва будівельних матеріалів.
Стабільними темпами розвивається легка промисловість. Майже 96% обсягів продукції цієї галузі припадає на виробництво одягу з текстилю. Підприємствами даної галузі налагоджено співробітництво з фірмами Німеччини, США та інші. Показовим підприємством даної галузі є ВАТ „Володарка”, яке працює як на внутрішній ринок України так і за кордон, де постійно співпрацює з німецькими, французькими, американськими компаніями та модельєрами.
Високими темпами в останні роки розвивається виробництво деревини та виробів з деревини. В 2006 році приріст обсягів виробництва склав 44% в порівнянні з 2005 роком. Найбільшим підприємством в даній галузі є ТОВ „Барлінек Україна”.
Серед основних видів діяльності зростає вплив поліграфічної промисловості і видавничої справи. Більше 40% припадає на фармацевтичне виробництво, де найбільшим виробником продукції є ТОВ „Сперко Україна”. В 2006 році зросло виробництво гумових та пластмасових виробів на 13,3%.
Розвиток підприємств з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів) визначається станом справ у будівництві, розмірами інвестування в основний капітал. Обсяги випуску продукції в 2006 році зросли майже на 16,5%. З початку поточного року зросло виробництво всіх видів будівельних матеріалів, а саме виробництво готових для використання будівельних сумішей (47%), виробництво інших не металевих мінеральних виробів (26,5%).
Обсяги продукції підприємств металургійної та з оброблення металу збільшились на 30%, так в 1,7 рази збільшилось оброблення металу, майже на 33% зросло виробництво металевих резервуарів, цистерн, контейнерів, на 18% зросло виробництво дрібних металевих ємностей.
Гордістю вінничан є машинобудівний комплекс, який має всесвітнє престижні визнання за якість продукції. На території Вінницької області працює 71 підприємство машинобудування. Обсяги виробництва продукції зросли на 10,6%.
Сучасна структура виробництва продукції машинобудування області характеризується значною часткою металомістких виробництв. Так, частка виробництва сільськогосподарських машин, машин для переробки сільгосппродукції, виробництво устаткування для обробки інформації, і апаратури, складає більше 50%.
Стратегія Вінниччини стосовно галузі направлена на постійне сприяння реалізації перспективних інвестиційних проектів, залучення інвестицій і освоєння виробництва конкурентоспроможної продукції.
Серед підприємств, що займаються іншим виробництвом, не віднесеним до інших угрупувань, найбільшим є ДП „Кристал”. Підприємство займається виробництвом ювелірних виробів та обробкою натуральних алмазів. Має своє представництво на міжнародній біржі в Брюсселі.
На підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії на території Вінницької області обсяги продукції збільшились на 10% за рахунок більш високого рівня використання потужностей енергоблоків на 27,3% Ладижинською ТЕС.
2.2. Сільське господарство.
Вінниччина має один із найпотужніший у державі агропромисловий комплекс, основу якого складають 1199 сільськогосподарських підприємств, в т.ч. 602 великотоварних, 1374 селянських фермерських господарств, 531,3 тис. особистих селянських господарств, 184 великих підприємств харчової та переробної промисловості, понад 1500 малих переробних підприємств, 4 науково-дослідні станції, інститут кормів УААН, аграрний університет, 4 коледжі та 5 технікумів, 197 агросервісних підприємств та організацій.
В галузі зайнято біля 145 тис. працівників. В області використовується 2017,6 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1729,9 тис. га ріллі, 48,8 тис. га багаторічних насаджень, 50,3 тис. га сіножатей, 187,6 тис. га пасовищ. За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед регіонів України 9 місце.
Вінниччина має найбільший бурякоцукровий комплекс, займає провідні позиції по валових зборах зернових культур, в картоплярстві, садівництві та тваринництві. В області сконцентровано 13-14 % наявних в Україні площ цукрових буряків, і 5-6 % зернових культур.
В структурі посівів зернові культури займають 52,7 % посівних площ, технічні культури - 22,8 %, в тому числі цукрові буряки - 8,6 %, картопля і овочі - 8,4 %, кормові культури - 16,1 %.
Враховуючи природно-кліматичні та інші особливості регіону, значні потенційні його можливості в розвитку сільськогосподарського виробництва (бурякоцукрового комплексу, зерновиробництва, картоплярства, садівництва та тваринництва ) галузей харчової та переробної промисловості, Вінниччина може в перспективі виробляти 3,5-4 млн. тонн зерна, 5-6 млн. тонн цукросировини (650-700 тонн цукру), 350-360 тис. тонн м’яса (в живій вазі), 1270-1300 тис. тонн молока, в значних розмірах іншої продукції.
Основним підсумком роботи за 2005-2006 роки в агропромисловому комплексі є те, що в цілому по області в аграрній сфері, харчовій і переробній промисловості забезпечено позитивну динаміку їх розвитку.
В 2001-2005 рр. по всіх категоріях господарств в порівнянні з 1999 – 2000 рр. середньорічне виробництво валової продукції зросло на 9,9 %. Темпи росту обсягів валової продукції сільськогосподарського виробництва в порівняльних цінах за 2005 рік в порівнянні з 2004 роком зросли на 3,5 % і за січень-жовтень 2006 року в порівнянні з відповідним періодом 2005р. на 3,6 %, в тому числі в галузі рослинництва на 2,8 %, тваринництві на 5,5 %.
Із року в рік покращується ефективність господарювання в аграрній сфері.
В області створена і функціонує система аграрного ринку. До її складу входять: Вінницька товарна універсальна біржа, відділення Аграрної біржі, 23 районних агроторгових доми, аукціони живої худоби та птиці, біля 140 виставок - ярмарок, із них 38 постійно діючих, 80 дрібнооптових ринків живої худоби та птиці, понад 100 продовольчих ринків. У сільській місцевості діють 42 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, понад 1250 заготівельних пунктів, 37 кредитних спілок.
Надзвичайно велику роль в розвитку агропромислового комплексу Вінниччини відіграє галузь тваринництва. Це перш за все, забезпечення населення області основними продуктами харчування, переробної та харчової промисловості – сировиною, галузі рослинництва – органічними добривами, надання робочих місць.
За 2006 рік усіма категоріями господарств області вироблено 851,6 тис. тонн молока (+0,3% до попереднього року), реалізовано м’яса 95,2 тис. тонн (+23,5%), яєць – 639,5 млн. штук (+12,2%).
Область багата на пасовища і луги, на яких можна займатися маловитратною галуззю – м’ясним скотарством. Розведення м’ясної худоби не потребує великих капіталовкладень, утримання тварин є менш трудомістким в порівняні з молочною худобою.
В області створена значна племінна база, яка представлена 120 племінними господарствами, в тому числі 20 племінними заводами по розведенню великої рогатої худоби.
Проте в аграрній галузі мають місце і негативні тенденції, зокрема:
- деформація структури виробництва;
- низька ефективність сільськогосподарських підприємств;
- деформації цінових пропорцій;
- критична зношеність основних виробничих фондів;
- недостатня державна підтримка сільгосптоваровиробників;
- недостатня увага з боку Держави соціальному розвитку села;
- нераціональне використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, зниження родючості земель внаслідок недостатніх природоохоронних та агротехнічних заходів у землекористуванні.
2.3. Розвиток малого підприємництва
В області закріпилась позитивна тенденція розвитку малого підприємництва, характерною особливістю якої є випереджаючий розвиток суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.
Динаміка кількості малих підприємств
Вінниччина за питомою вагою у загальній кількості суб’єктів підприємницької діяльності України, яка зросла з 3% у 2003р. до 3,4% у 2005 р. наближається до чільної десятки і у 2005 році поділила 11-12 місця з Полтавською областю. Всього в області діє 75,4 тис.одиниць суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 9,1 тис. малих підприємств (в т.ч. 1,3 тис. – фермерські господарства) та 66,3 тис. фізичних осіб-підприємців. У порівнянні з 2004 роком кількість суб’єктів малого підприємництва збільшилась на 11,9% в основному за рахунок збільшення кількості фізичних осіб-підприємців, кількість яких зросла на 12,0% та частково за рахунок малих підприємств – на 3,6%.
Одним з головних завдань розвитку малого підприємництва є вирішення питань зайнятості населення. За останні 5 років зайнятість в малому бізнесі зросла майже в 2 рази і в 2005 році сягнула 165,1 тис.осіб, що становить 22,8 % зайнятого населення області і на 5,5% більше ніж у 2003 році ( по Україні приріст 0,5%).
Зростає роль малого бізнесу у формуванні доходів бюджетів. Загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності малого бізнесу за 9 місяців 2006 рік становить 167,3 млн.грн., що становить 17% від загальних обсягів надходжень і на 37,0 млн.грн., або на 28,4% більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому, зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів малого підприємництва (+28,4%) характеризується випереджаючим темпом порівняно з ростом обсягів загальних надходжень (+25,8%).
Надходження до місцевих бюджетів від діяльності малого бізнесу за відповідний період зросли майже на 19 млн.грн., або на 21%, а їх частка в загальних надходженнях склала 22%.