Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу курсова робота
| Вид материала | Документы |
- Україна міністерство аграрної політики україни вінницький державний аграрний університет, 1415kb.
- Міністерство аграрної політики україни рівненський державний аграрний коледж курсова, 137.95kb.
- 08. 00. 08 – гроші, фінанси І кредит, 21.92kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет, 1805.76kb.
- Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет, 1256.51kb.
- Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет, 635.52kb.
- Міністерство аграрної політики україни вінницький державний аграрний університет, 1439.59kb.
- Міністерство аграрної політики України Херсонський державний аграрний університет Рибогосподарсько-екологічний, 2173.65kb.
2.2. Визначення основної тенденції розвитку виробництва продукції в Дніпропетровській області.
Важливим значенням статистичного аналізу рядів динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.
Складемо додаткову розрахункову таблицю спираючись на дані дод. 3:
Таблиця 2
| Роки | Продукція сільського господарства, млн. грн (у) | t | t2 | yt | Yt |
| 2004 | 2388 | 1 | 1 | 2388 | 2390,16 |
| 2005 | 2778,2 | 2 | 4 | 5556,4 | 2693,41 |
| 2006 | 3136,3 | 3 | 9 | 9408,9 | 2996,66 |
| 2007 | 2759,7 | 4 | 16 | 11038,8 | 3299,91 |
| 2008 | 3921,1 | 5 | 25 | 19605,5 | 3603,16 |
| Підсумок | 14983,3 | 15 | 55 | 47997,6 | 14983,3 |
Yt=а0+а1* t
а0 – вирівняний рівень урожайності при умові, що t =0, тобто в році, що передує початку досліджуваного періоду; а1 – середній щорічний приріст чи зниження розвитку виробництва. Щоб їх розрахувати складемо та розв’яжемо систему нормальних рівнянь:
До даної системи підставимо наші дані та отримаємо:
14983,3=5*а0+15*а1;
47997,6=15*а0+55*а1.
В результаті ми отримали дві невідомі. Щоб їх знайти перше рівняння поділимо на 5, а друге на 15:
2996,66=а0+3*а1;
3199,84= а0+3,67*а1.
Від другого рівняння віднімемо перше та отримаємо: а1=303,25.
Отримане значення підставимо до будь-якого з рівнянь та дізнаємось значення а0: а0=2086,91.
Тоді : Yt=2086,91+303,25* t
Це означає, що у 2003р, тобто у році, що передує досліджуваному періоду, вирівняна кількість виробленої продукції становила на 2086,91 млн. грн., а середній щорічний приріст продукції – 303,25 млн. грн.
Для завершення трендового аналізу побудуємо графік:
2.3. Варіаційний аналіз зміни частки господарств населення у виробництві продукції.
Варіація – зміна розміру ознаки у статистичній сукупності. Варіація ознаки є властивістю статистичної сукупності і зумовлена дією безлічі взаємопов’язаних факторів. При проведенні варіаційного аналізу використовується система показників.
Для проведення варіаційного аналізу необхідно скласти розрахункову таблицю спираючись на додаток2:
Таблиця 3
-
Роки
Продукція рослинництва
Хі
2003
63,9
13,4
179,56
2004
55,9
0
0
2005
55,0
-0,9
0,81
2006
51,2
-4,7
22,09
2007
55,6
-0,3
0,09
2008
48,2
-7,7
59,29
Підсумок
=55,9
=-0,2
=261,84
Розмах варіації розраховується як різниця між найбільшим та найменшим значенням формули: R=Xmax-Xmin
R=63, 9-48, 2=15, 7.
Середнє лінійне відхилення становить середню з абсолютних відхилень усіх варіантів від середнього значення варіюючої ознаки:
Дисперсія – середній квадрат відхилення усіх значень ознаки від її середньої величини:
.Середнє квадратичне відхилення характеризує середнє коливання ознаки сукупності, яке зумовлене індивідуальними особливостями одиниць сукупності та розраховується добуванням квадратного кореня з дисперсії:
.Коефіцієнт варіації характеризує вплив випадкових факторів порівняно з основними умовами сукупності, які формують середню величину та становить відношення середнього квадратичного відхилення до середнього рівня варіюючої ознаки:
.Отримавши коефіцієнт варіації, який становить 11,8% ми можемо сказати, що вона однорідна. Оскільки коефіцієнт варіації менше ніж 15%, то ступінь варіації слабка.
2.4. Виявлення залежності рівня рентабельності підприємства від рівня рентабельності продукції рослинництва.
Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища та процеси. В нашому випадку ми будемо розглядати залежність між рівнем рентабельності продукції рослинництва та загальним рівнем рентабельності продукції сільського господарства по області.
Для початку аналізу складемо додаткову розрахункову таблицю спираючись на дані додатків 4 та 5:
Таблиця 4
| Роки | Рівень рентабельності рослинництва, %, (х) | Рівень рентабельності підприємств, % (у) | Розрахункові величини | Теоретичне значення, ух=14,47+0,212х | ||
| х*у | х2 | у2 | ||||
| 2003 | 40,8 | 25,4 | 1036,32 | 1664,64 | 645,16 | 23,13 |
| 2004 | 21,2 | 16,3 | 345,56 | 449,44 | 265,69 | 18,97 |
| 2005 | 13,7 | 23,3 | 319,21 | 187,69 | 542,89 | 17,38 |
| 2006 | 16,9 | 14,2 | 239,98 | 285,61 | 201,64 | 18,06 |
| 2007 | 38,7 | 22 | 851,4 | 1497,69 | 484 | 22,69 |
| 2008 | 25,9 | 19 | 492,1 | 670,81 | 361 | 19,97 |
| Підсумок | 157,2 | 120,2 | 3284,57 | 4755,88 | 2500,38 | 120,2 |
Ух=а0+а1х
Ми отримали рівняння з двома невідомими. Щоб його розв’язати скористаємось способом найменших квадратів. Спосіб найменших квадратів зводиться до складання і розв’язання системи двох рівнянь з двома невідомими:
де n – кількість спостережень( у нашому випадку це кількість років).
Розв’язавши цю систему рівнянь у загальному вигляді, матимемо формули для визначення параметрів а1 та а0 :
.Підставивши відповідні значення отримаємо:
.Отже, рівняння кореляційного зв’язку матиме вигляд:
Ух=14,47+0,212х.
Підводячи підсумки даного аналізу можна сказати, що коефіцієнт регресії показує, що з збільшенням рівня рентабельності на продукцію рослинництва збільшується і рівень рентабельності підприємств взагалі на 0,212%.
2.5. Групування сільськогосподарських підприємств по районах за рівнем рентабельності.
Статистичне групування – розподіл усієї сукупності дослідження явища на типи, групи та підгрупи за будь-якою істотною ознакою. В нашому випадку групування буде проводитись за рівнем рентабельності по районах області.
Складемо додаткову таблицю для проведення групування користуючись даними додатку 4:
Групування районів Дніпропетровської області за рівнем рентабельності сільськогосподарських підприємств за 2008 рік
Таблиця 5
| Група | Райони | Рівень рентабельності, % | Порівняння з 1ю групою, +/- |
| 1ша група, від 1,1 до 11,3 | Васильківський | 8,1 | |
| Межівський | 8,3 | ||
| Павлоградський | 1,1 | ||
| Синельниківський | 9,7 | ||
| Царичанський | 5,2 | ||
| Підсумок | 5 районів | 6,48 | |
| 2га група, від 11,3 до 21,5 | Дніпропетровський | 19,1 | 10,54 |
| Верхньодніпровський | 11,4 | ||
| Нікопольський | 19,3 | ||
| Новомосковський | 19,8 | ||
| Петропавлівський | 19,1 | ||
| Покровський | 18,4 | ||
| Солонянський | 15,4 | ||
| Софіївський | 14,5 | ||
| Широківський | 16,2 | ||
| Підсумок | 9 районів | 17,02 | |
| 3тя група, від 21,5 до 31,7 | Апостолівський | 22,6 | 17,60 |
| Криворізький | 23,3 | ||
| Магдалинівський | 27,5 | ||
| Пятихатський | 22,9 | ||
| Підсумок | 4 райони | 24,08 | |
| 4та група, від 31,7 і більше | Криничанський | 34 | 32,02 |
| Петриківський | 41,9 | ||
| Томаківський | 36,6 | ||
| Юріївський | 41,5 | ||
| Підсумок | 4 райони | 38,5 | |