Загальна характеристика роботи актуальність теми
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 708.6kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 387.1kb.
1 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В результаті проведених реформ у сільському господарстві України залишається не вирішеним ряд питань щодо створення достатніх організаційно-економічних умов його ефективного функціонування. Це стосується повною мірою й виробництва молока, яке є цінним і необхідним продовольчим продуктом для підтримання життєдіяльності людини, характери-зується високою поживністю й незамінними складовими речовинами. Існує певна залежність між рівнем споживання молока, національними особливостями харчу-вання та продовольчою безпекою держави. Проте останнім часом склалася ситуація, за якої населення України споживає молока менше 60% від науково обгрунтованих норм. Це пояснюється в основному низькою ефективністю виробництва й переробки молока, а також низьким рівнем купівельної спроможності споживачів.
Організація виробництва та рівень його ефективності – дуже важливі фактори, від яких залежить досягнення кінцевої мети, яка полягає в забезпеченні населення високоякісними й доступними продуктами харчування.
Ефективність виробництва молока характеризується тісним зв’язком з ефективністю переробки цього продукту. Значною мірою від організаційно-економічних взаємовідносин між цими двома сферами залежить ефективність молочної галузі. Низька рентабельність знижує можливості сільськогосподарських підприємств у розширеному веденні молочного скотарства. Поряд із низькою продуктивністю корів зменшується і чисельність поголів’я, що призводить до зниження обсягів валового виробництва молока. Товаровиробники неспроможні змінити ситуацію й удосконалювати виробництво без залучення інвестицій. Внаслідок низької ефективності виробництва суттєво зменшився рівень завантаження потужностей переробних підприємств. Крім того, якість виробленої сировини дуже низька, що утрудняє виробництво конкурентоспроможної продукції. Через низьку купівельну спроможність населення знижується і рівень споживання молока, що зумовлює значні коливання закупівельних цін на молочну сировину. Така ситуація вимагає невідкладного вирішення за допомогою певних інноваційних підходів.
Вирішенню проблем економічної ефективності виробництва, формування ринку та його складових – попиту та пропозиції - присвячені роботи С.Афріата, С.Брю, В.Воткінса, Дж.Кадлека К.Макконела, P.Піндайка, Дж.Роєра та інших іноземних вчених. Питання підвищення ефективності виробництва, переробки, розвитку ринку, якості виробленої сировини, формування сировинних зон, взаємовідносин товаровиробників з переробними підприємствами висвітлені у наукових працях В.Г.Андрійчука, П.С.Березівського, В.І.Бойка, В.П.Галушко, М.М.Ільчука, М.В.Калінчика, С.Р.Камілової, С.М.Кваші, М.Ю.Коденської, М.Й.Маліка, П.Т.Саблука, В.К.Савчука, М.К.Пархомця, О.В.Шкільова, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина та інших.
Водночас слід відмітити, що питання підвищення ефективності виробництва молока потребують подальшого дослідження. В молочній галузі накопилося багато проблем, які вимагають нагального вирішення для забезпечення споживачів високоякісними конкурентоспроможними й доступними за ціною молочними продуктами. Зокрема це питання зниження концентрації виробництва, якості сировини, ефективності виробництва, застосування інноваційних підходів при розробці перспектив розвитку галузі. Саме це й обумовило вибір теми та визначило цільову направленість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційної роботи є результатом наукових досліджень автора, виконаних протягом 2003-2007 рр. на кафедрі організації агробізнесу Національного аграрного університету за темами: "Розробити пропозиції по удосконаленню ринкового механізму, ефективного функціонування молокопродуктового та м'ясопродуктового підкомплексів" (номер державної реєстрації 0102U006956); „Розробити пропозиції по ефективному функціонуванню ринку продукції скотарства” (номер державної реєстрації 0107U002450)
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і практичних засад ефективного виробництва молока сільськогоспо-дарськими підприємствами в умовах інтеграції при гармонізації взаємовідносин всіх учасників ринку молочної продукції та складання прогнозу розвитку основних тенденцій його розвитку.
Відповідно до поставленої мети в дисертації розв’язувалися такі завдання:
- узагальнити теоретичні засади ефективного виробництва молока;
- оцінити сучасний стан економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств та їх ресурсне забезпечення;
- визначити основні тенденції ефективності виробництва молока та формування його пропозиції на ринку;
- здійснити оцінку якості молочної сировини та розрахувати можливий економічний результат від її підвищення згідно національних вимог;
- обчислити економічний ефект від доведення якості молока до вимог європейських стандартів;
- проаналізувати економічну ефективність інвестицій в галузь молочного скотарства;
- спрогнозувати основні тенденції формування пропозиції на ринку молока сільськогосподарськими підприємствами;
- визначити основні шляхи та розробити рекомендації щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока.
Об'єктом дослідження є процес формування економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах у ринковому середовищі.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань підвищення економічної ефективності, формування великотоварного виробництва та підвищення конкурентоспроможності молока і молочних продуктів в умовах вступу в СОТ.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні та прикладні основи ринкової економіки, наукові праці провідних вчених-економістів з питань формування ефективного виробництва молока та формування його пропозиції на ринку.
При вирішенні поставлених завдань використовувались такі методи: економіко-математичний – для розрахунку показників економічної ефективності виробництва молока; аналізу та порівняння – для економічної оцінки розвитку молокопродуктового підкомплексу; графічний – для характеристики динаміки деяких показників ефективності виробництва молока; моделювання та прогнозування – для визначення впливу основних факторів на ринкову ситуацію та тенденцій їх прояву.
Основною інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчо-нормативні документи, матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, обласного управління статистики Київської області, звіти сільськогосподарських і переробних підприємств регіону, літературні джерела та матеріали власних спостережень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному та методологічному обгрунтуванні організаційно-економічних умов ефективного виробництва молока та шляхів його удосконалення.
Вперше:
- спрогнозовано організаційно-економічні умови ефективного формування пропозиції молока сільськогосподарськими підприємствами до 2010 р. на основі економіко-математичних моделей з урахуванням основних факторів, які її формують, та вимог СОТ (С.15);
дістало подальшого розвитку:
- методика розрахунку економічних втрат сільськогосподарських підприємств від низької якості реалізованого молока в результаті підвищеного вмісту соматичних клітин (С.10);
- обгрунтування інвестицій на розвиток виробничого потенціалу молочного скотарства із впровадженням сучасних технологій виробництва та визначенням рівня їх окупності (С.16);
- рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами за рахунок раціонального використання основних зесобів виробництва (С.16);
удосконалено:
- теоретичні засади ефективного виробництва молока за рахунок формування інтеграційних взаємозв’язків сільськогосподарських товаровиробників з іншими учасниками ринку молока (С.6);
- методичні підходи щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока за рахунок підвищення окупності виробничих витрат, зокрема, на поліпшення годівлі та запровадження сучасних технологій доїння (С.15).
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості широкого застосування викладених у дисертаційній роботі науково обгрунтованих положень і пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами.
Результати дисертаційного дослідження використані Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка № 02-04-1/183 від 01.02.2008 р.); управлінням агропромислового розвитку Яготинської районної державної адміністрації Київської області (довідка № 117 від 29.11.2007 р.); управлінням агропромислового розвитку Броварської районної державної адміністрації Київської області (довідка № 214 від 04.12.2007 р.); підприємствами Васильківського району Київської області: ВАТ „Западинське” (акт про впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 19.01.2007 р.) та ВАТ „Гребінківське” (акт про впровад-ження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 19.01.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, положення та висновки, що містяться в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і є результатом власних розробок.
Апробація результатів дослідження. Основні висновки дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції „Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека" (м.Київ, Національний аграрний університет, 23-24 квітня 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України" (м.Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.); науково-практичній конференції „Інфраструктура аграрного ринку. Системність. Ефективність. Прозорість” (с.Чубинці, Бориспільський район, Київська область, 28 жовтня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України" (м.Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ" (м.Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 наукових працях, загальним обсягом 1,9 д. арк., у тому числі у фахових виданнях – 5 наукових статей обсягом 1,5 д. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Робота викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, містить 52 таблиці, 24 рисунка і 14 додатків. Список використаних джерел налічує 185 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.
У першому розділі – „Теоретичні основи ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу” – проведено аналіз існуючих термінологічних визначень аграрного ринку, міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції, розглянуто теоретичні аспекти формування пропозиції молока, економічної ефективності його виробництва та шляхів її підвищення.
Економічна ефективність виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами залежить від ефективності його переробки, торгівлі та споживання. Останнім часом спостерігається ситуація, коли виробництво не рентабельне, а переробка та торгівля отримують надприбутки. Тому, щоб забезпечити ефективність виробництва молока та перерозподілити прибутки між учасниками ринку молока, необхідно створити сприятливі умови для розвитку економічних взаємовідносин між усіма підприємствами молокопродуктового підкомплексу (рис.1). При цьому постає необхідність створення інтеграційних агропромислових об’єднань.
-
Обслуговуючі підприємства
- заготівельні організації;
- транспортні підприємства;
- сервісні підприємства
| Виробники | | Переробні підприємства | | Торгівельні організації |
| -  сільськогоспо-дарські підпри-ємства (в т.ч. фермерські господарства);- особисті селянські господарства; |  | -молокозаводи; - маслозаводи; - сирзаводи; - холодокомбінати | | -роздрібна торгівля (магазини, супермар-кети, торгові центри, фірмова торгівля тощо); - оптова торгівля (аукціони, оптові ринки, біржі тощо). |
-
Споживачі
-населення;
-підприємства, що використовують побічні продукти;
-зовнішній попит
Рис. 1. Схема економічних взаємозв’язків між основними учасниками ринку молока.
В умовах ринкової економіки інтереси сільськогосподарських підприємств, переробної промисловості та торгівлі збігаються – це отримання прибутку. Ці інтереси задовільняються шляхами, які протистоять один одному. Товаровиробник зацікавлений у реалізації молочної сировини за якомога вищими цінами, а переробник прагне максимально знизити закупівельну ціну. У результаті недостатнього матеріально-технічного забезпечення та нестачі обладнання для зберігання надоєного молока сільськогосподарські підприємства змушені продавати вироблену продукцію на умовах, які диктують заготівельні та переробні організації. Тому, з метою недопущення втрат унаслідок зниження цін на сировину, безпосередньо на фермах створюються молокопереробні цехи невеликої потужності. Це призводить до зниження економічної ефективності виробництва молока за рахунок збільшення собівартості готової продукції, що негативно позначається на загальній ситуації в молочній галузі.
Значна частка в загальному рівні виробництва молока припадає на особисті селянські господарства. Це в свою чергу ускладнює ситуацію на ринку молока, оскільки ці господарства неспроможні забезпечити переробні підприємства сировиною в достатніх обсягах, а якість виробленого в них молока дуже низька.
Економічна ефективність виробництва молока значною мірою залежить від кон’юктури ринку, яка формується під впливом попиту та пропозиції. За ситуації, що склалася, населення неспроможне задовольнити свої фізіологічні потреби у молочній продукції. Так, у 2006 р. в Україні споживання молока було на рівні 234,7 кг на одну особу при нормі 380 кг, а в Київській області ще менше – 222,4 кг. Тобто, потреба споживання молока задоволена на рівні близько 60%, що зумовлено низькою купівельною спроможністю.
Для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно вирішити проблему якості сировини, яка безпосередньо залежить від фізіологічних особливостей корів та умов їх утримання. Система управління якістю надоєного молока включає в себе ряд технологічних процесів, які здійснюються на всіх етапах руху молока від виробника до споживача. До основних з них належать фільтрування, охолодження, пастеризація, стерилізація, кип′ятіння і центри-фугування.
На сучасному етапі у вирішенні проблем розвитку ринку молока та молочних продуктів посилюється роль держави. Так, уряд України в проекті Державного бюджету на 2007 рік планував на підтримку програми розвитку тваринництва 1,573 млрд грн, тоді як у 2005 р. було виділено 690 млн грн, а у 2004 р. – 300 млн грн. Розробляється кардинально новий, адаптований до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) механізм підтримки молочного тваринництва, який передбачає виплату доплат за одну голову корови молочної породи і пряму доплату з бюджету за кілограм реалізованого молока.
З метою підтримки великотоварного виробництва Міністерство аграрної політики ініціює створення великих молочних ферм, 50% фінансування яких забезпечуватиме держава. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №876 від 24 червня 2006 року „Про внесення змін в порядок використання коштів з Держбюджету, направлених на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва” передбачено виплату дотацій в розмірі 1 тис.грн за кожну молочну корову, на яку збільшено основне стадо. Однак фінансова підтримка надається лише тим виробникам, які станом на 1 січня утримували не менше 30 голів (юридичні особи) або 15 голів (фізичні особи).
На нашу думку, такі заходи уряду укрупнити виробництво молока, сприятиме підвищенню якості молока, адаптації українських стандартів до міжнародних норм, збільшенню рівня споживання молока та, як результат, до підвищення економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.
У другому розділі – “Економічна оцінка функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу” – здійснено аналіз стану та динаміки формування пропозиції молока, значну увагу приділено питанням якості сировини та її поліпшенню, аналіз економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.
Нинішня ситуація в молочному скотарстві України та Київської області зокрема характеризується зменшенням поголів’я корів та обсягів виробництва молока, низькою продуктивністю тварин (табл.1). Так, станом на 1 січня 2007 р. кількість поголів’я у всіх господарствах налічувала 134 тис. корів, що майже вдвічі менше, ніж у 2000 р. Внаслідок цього на 10% зменшилося валове виробництво молока, рівень якого у 2006 р. становив 613 тис.т. Ситуацію навіть не вдалося покращити за рахунок підвищення на 1738 кг, або на 67%, продуктивності корів.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика основних показників виробництва молока в Київській області
| Показник | Усього | У тому числі сільсько-господарські підприємства | ||||
| 2000 | 2003 | 2006 | 2000 | 2003 | 2006 | |
| Валове виробництво, тис. т | 680 | 695 | 613 | 290 | 266 | 239 |
| Поголів’я корів, тис. голів | 245 | 185 | 134 | 133 | 105 | 56 |
| Середньорічний надій від 1 корови, кг | 2597 | 3240 | 4335 | 2008 | 2624 | 3925 |
| Реалізація переробним підприємствам, тис. т | 277 | 325 | 272 | 195 | 195 | 132 |
| Рівень товарності, % | 41 | 47 | 44 | 67 | 73 | 55 |
Протягом 2000-2006 рр. ситуація в сільськогосподарських підприємствах погіршилась. Кількість корів зменшилась на 77 тис. голів, або на 58%, а валове виробництво – на 51 тис. т (на 18%). Однак незважаючи на зменшення рівнів цих показників, сільськогосподарські підприємства залишаються основними агентами у формуванні пропозиції на ринку молока. Реалізація молокосировини переробним підприємствам у згаданому періоді хоча й зменшилася на 32,3%, але їхня частка у 2006 р. становила 48,5% загального рівня і була найбільшою у структурі надход-ження продукції на переробні підприємства. Це пояснюється порівнянно вищим рівнем товарності, який коливається в межах 55-73%.
Проте, навіть з підвищенням продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах до 3925 кг (2006 р.), рівень її залишається низьким. За такого рівня надоїв дуже складно відшкодовувати витрати на виробництво і досягти достатнього рівня економічної ефективності. У провідних країнах світу надої становлять 6-7 тис. кг, а виробництво молока до 3000 кг взагалі не рентабельне. У Київській області лише 63 господарства, або 23,2% від загальної чисельності, одержують понад 5000 кг молока від однієї корови, а організація його виробництва відповідає сучасним світовим вимогам. Ці дані свідчать про складну ситуацію в молочному скотарстві області під впливом технологічних, організаційних та економічних чинників. Головним чинником є нестача фінансових ресурсів для забезпечення необхідного рівня годівлі, закупівлі високопродуктивних порід корів, сучасного доїльного та холодильного обладнання. Але слід відмітити, що ситуація поступово покращується. У 2005 р. налічувалося лише 42 господарства, або 8,4%, які надоювали понад 5000 кг молока від однієї корови. У 2006 р. кількість таких господарств збільшилась на 21, або вдвічі, а їх частка – на 14,8% - від 8,4% у 2005 р. до 23,2% у 2006 р. Особливо слід відмітити господарства Васильківського та Києво-Святошинського районів, де в середньому надоюють 5310 кг і 5457 кг молока на корову.
Київська область має суттєвий потенціал для підвищення ефективності виробництва молока. Так, у 1990 р. усіма категоріями підприємств було вироблено 1592 тис. т молока, що у 2,6 раза більше, ніж у 2006 р., а чисельність поголів’я корів налічувала 474 тис. голів, або у 3,8 раза більше. Сільськогосподарські підприємства виробляли 81% молока і утримували 80% корів. Тобто, регіон має сприятливі природно-кліматичні умови для розвитку молочного скотарства.
У структурі реалізації збільшується обсяг продажу молока переробним підприємствам – з 87% у 2000 р. до 95% у 2006 р., або на 8%. Така тенденція є позитивною, оскільки поглиблюється переробка молока, зменшується собівартість готової продукції, удосконалюється й розширюється асортимент молочних виробів. Нарощуючи свої потужності, молокопереробні підприємства підвищують попит на сировину та закупівельні ціни на молоко, отже, підвищується економічна ефективність його виробництва сільськогосподарськими підприємствами.
Якість молочної сировини, яка суттєво впливає на економічну ефективність виробництва молока, в основному не відповідає вимогам вищого сорту. Як наслідок, сільськогосподарські підприємства недоотримують значні суми коштів через низьку закупівельну ціну. Кошти, які можна одержати за рахунок підвищення якості молока, доцільно використати для закупівлі необхідного сучасного обладнання для первинної обробки сировини. Це дасть змогу збільшити термін зберігання молока і транспортувати сировину на більші відстані, налагоджувати зв’язки з переробними підприємствами, навіть з інших областей, які пропонують вищу закупівельну ціну.
Протягом 2002-2006 рр. якість молока, реалізованого сільськогосподарськими підприємствами Київської області, погіршилась. У 2002 р. вищим сортом було поставлено 28644 т, а у 2006 р. – 35873 т молока, що на 7229 т більше. Однак, частка вищого сорту зменшилась на 18% і у 2006 р. лише 27% реалізованого молока відповідало вимогам вищого сорту. Як наслідок, за цей період збільшились обсяги реалізації молока першим сортом на 13% – з 52 до 65%, другого сорту на 2% – з 2 до 4% і на 4% негатункового – з 1 до 5%. Хоча показник відповідності вимогам вищого сорту згідно ДСТУ 3662-97 у Київській області і вищий за загальнодержавний на 8,3%, але складність ситуаціїї підтверджується високою часткою негатункового молока – 4,7%.
Рис.1. Якість реалізованого на переробку молока сільськогосподарськими підприємствами Київської області за ДСТУ 3662-97.
Ситуація щодо якості молока у сільськогосподарських підприємствах Київської області дуже складна і протягом 9 місяців 2007 р. ще більше погрішилася. Близько 80% молочної сировини не відповідало вимогам вищого сорту, хоча вони й набагато менші за європейські. Крім того, частка першого сорту зросла до 68,9%, другого – до 7,4 і негатункового – до 5,0%. Молоко, вироблене в Україні, за якісними показниками стає не конкурентоспроможним на світовому ринку. Переробні підприємства провідних країн взагалі не закуповують молоко з якісними показниками, як в Україні. На нашу думку, після вступу до СОТ ситуація ще більше ускладниться, оскільки посилиться конкуренція, яку національні товаровиробники не витримають. На підтвердження цього можна згадати заборону Російської Федерації у 2006 р. ввозити молочну продукцію з України через низьку її якість. Тому для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно підвищувати якість виробленої сировини.
Низька якість молока призводить до значних втрат сільськогосподарських виробників. Лише внаслідок підвищеної кількості у молоці соматичних клітин сільськогосподарські підприємства Київської області втрачають суттєві суми коштів. Доведення якості реалізованого молока до вимог європейських стандартів дозволить суттєво підвищити економічну ефективність молокопродуктового підкомплексу, а сумарний економічний ефект можна розрахувати за запропонованою нами формулою (1):
Е = Σ((Чк х См х (В – Ввсєв ) х Цр, (1)
де См – частка молока певного сорту, %;
Чк – чисельність корів, тис.голів;
В – річні втрати молока за сортністю на одну корову, кг за рік;
Ввсєв – річні втрати молока за європейськими вимогами до вищого сорту, кг на одну корову;
Цр – середня реалізаційна ціна молока вищого гатунку за звітний період, грн,кг.
Розрахунок економічних втрат від низького рівня якості та збільшеного вмісту соматичних клітин свідчить, що сільськогосподарські підприємства Київської області у 2006 р. недоотримали 32385,136 т молочної сировини, що становить близько 13,6% від рівня виробництва і 24,5% від рівня реалізації на переробку. Отже, товаровиробники недоотримали близько 44,5 млн грн
Враховуючи, що молоко, вироблене в особистих селянських господарств, приймається на переробку за показниками другого сорту, то втрати можна розрахувати за формулою (2):
Е = Чк х (В - Ввсєв) х Цз (2)
де Чк – чисельність корів, тис.голів;
В – втрати молока за другим сортом, кг на одну корову, за рік;
Ввсєв – річні втрати молока за європейськими вимогами до вищого сорту, кг на одну корову;
Цз – закупівельна ціна на молоко, вироблене в особистих селянських господарствах.
За результатами проведених досліджень встановлено, що особисті селянські господарства лише через підвищену кількість соматичних клітин і зниження продуктивності корів втратили 49275 т молока в заліковій масі, що становить близько 13,2% від валового виробництва у приватному секторі, або близько 41,5% від реалізованого на переробку обсягу сировини. У 2006 р. розрахункові втрати становили близько 46,7 млн грн валового доходу.
Крім того, низька якість виробленого в особистих селянських господарствах молока, призводить до суттєвих втрат. Навіть при обсязі проданого молока 118 тис. т, особисті господарства Київської області втрачають на рівні цін близько 50,2 млн грн порівняно із сільськогосподарськими підприємствами. Це може стати суттєвою мотивацією для кооперації господарств і поглиблення їх інтеграції з переробними підприємствами.
Розрахунковий економічний ефект від доведення якості молочної сировини до європейських вимог становить близько 91,2 млн грн, з них 44,5 млн грн – доходи сільськогосподарських підприємств і 46,7 млн грн – осообистих селянських господарств.
Навіть за рахунок невідповідності якості виробленого молока вимогам вищого сорту за національними стандартами товаровиробники втратили близько 50,6 млн грн, з них 20,3 млн грн – сільськогосподарські підприємства і 30,3 млн грн – особисті селянські господарства.
Проведені розрахунки дозволяють стверджувати, що необхідно приймати конкретні рішення для підвищення якості молока, що реалізується. Вирішення цієї проблеми дозволить збільшити коефіцієнт завантаженості виробничих потужностей переробних підприємств, зменшити собівартість переробки й повніше задовольнити попит населення. У результаті суттєво підвищиться економічна ефективність виробництва молока в усіх категоріях господарств.
Встановлено, що у Київській області протягом 2000-2006 рр. рівень споживання молока був вищий, ніж виробництва. Так, у 2000 р. споживання перевищувало виробництво на 49,4 кг у розрахунку на одну особу, або на 32,5%, а у 2006 р. – на 85,2 кг, або на 62,1%. Рівень самозабезпеченості Київської області знизився на 13,8% – з 75,5% у 2000 р. до 61,7% у 2006 р. Внаслідок низького рівня самозабезпеченості населення регіону споживає близько 30-40% молочної продукції з інших регіонів, надаючи цим підтримку виробникам у цих регіонах. Така ситуація пояснюється зменшенням загального рівня виробництва й досить високим рівнем купівельної спроможності населення Київської області.
Економічна ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах як Київської області, так і України в цілому дуже низька (табл.2). Це можна пояснити перевищенням темпів зростання вартості виробництва над темпами зростання реалізаційних цін. Так, у Київській області протягом 2003-2006 рр. собівартість молока підвищилась на 28,33 грн/ц, або на 42,%, повна собівартість 1 ц реалізованої продукції – на 41,11 грн, або на 62,0%, а рівень реалізаційних цін зріс на 27,76 грн/ц, або на 35,7%. Як наслідок, рентабельність виробництва молока знизилася з 17,2% у 2003 р. до –1,8% у 2006 р., тобто цей вид діяльності у 2006 р. став збитковим.
Незважачи на збитковість виробництва молока у 2006 р., можна відмітити, що економічна ефективність молочного скотарства у Київські області вища, ніж у державі в цілому. Хоча рівень повної собівартості реалізованої продукції в сільськогосподарських підприємствах області вищий за середній показник по Україні, але таку тенденцію не можна назвати негативною, оскільки в області вкладають великі суми коштів у запровадження счасних технологій виробництва. Крім того, перевищення обласного рівня закупівельних цін над загальнодержавним свідчить про наявність попиту на молочну сировину з боку переробних підприємств. Це пояснюється, на нашу думку, двома основними причинами, що значно підвищують економічну ефективність виробництва молока: вищою якістю реалізованого молока та платоспроможним споживчим попитом. Наші міркування підтверджуються й аналізом динаміки рівня рентабельності у Київській області та Україні протягом 2000-2006 рр. Разом з тим спостерігається тенденція до зменшення прямих затрат праці на одержання 1 ц молока, що можна пояснити підвищенням рівня механізації та автоматизації виробничих процесів.
Таблиця 2
Динаміка показників економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах
| Роки | Собівар-тість 1ц, грн | Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн/ц | Прямі зат-рати праці, люд.-год. | Ціна реалізації 1ц, грн | Рівень рентабельності (збитковості), % |
| Україна | |||||
| 2003 | 67,03 | 64,92 | 11,9 | 71,37 | 9,9 |
| 2004 | 71,56 | 78,04 | 10,2 | 77,76 | -0,4 |
| 2005 | 83,11 | 92,08 | 8,7 | 103,34 | 12,2 |
| 2006 | 90,12 | 99,45 | 7,8 | 95,8 | -3,7 |
| Київська область | |||||
| 2003 | 67,13 | 66,28 | 8,6 | 77,66 | 17,2 |
| 2004 | 72,36 | 80,05 | 7,2 | 85,60 | 6,9 |
| 2005 | 88,06 | 97,07 | 6,2 | 110,39 | 13,7 |
| 2006 | 95,46 | 107,39 | 6,0 | 105,42 | -1,8 |
Окупність витрат у виробництві молока сільськогосподарськими підприємствами Київської області більша, ніж по Україні, що й забезпечує порівняно вищу його економічну ефективність. Тому для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно підвищувати окупність витрат на його одержання. Одним з основних шляхів є поліпшення якості виробленої сировини.
За результатами проведеного дослідження, у 2006 р. виробництво молока було збитковим, а його переробка – рентабельною. Отже, економічний механізм взаємовідносин сільськогосподарських підприємств із сферою переробки потребує удосконалення. Якщо виробники отримуватимуть збитки, то рівень виробництва скорочуватиметься, що призведе до зниження ефективності переробки молока. На нашу думку, цю проблему можливо вирішити шляхом прийняття інноваційних рішень щодо створення інтеграційних формувань, в яких відбуватиметься перерозподіл прибутків. Рентабельність переробки дозволяє збільшувати закупівельну ціну на молоко, що підвищує економічні можливості товаровиробників і сприяє закріпленню власної сировинної зони. Підвищення рівня виробництва молока збільшує заватаженість переробних потужностей, дає змогу диферсифікувати виробництво готової продукції та зменшувати її собівартість.
Ефективність виробництва молока великою мірою залежить від рентабельності його переробки, яку розглянемо на прикладі ТОВ „Таращамолоко” Таращанського району Київської області. Ефективна господарська політика підприємства у 2006 р. забезпечила збільшення обсягу переробленої продукції на 40,5%, валового виробництва молочної продукції – на 22,2, валових витрат – на 40,3, валової виручки – на 47,5, а рівень товарності досяг 99,9% (табл.3). Разом з тим в процесі здійснення виробничої діяльності підприємство орієнтується на продукцію, яка користується високим попитом. У 2006 р. було розпочато випуск масла фермерського, що забезпечило 15,9% рентабельності, призупинено виробництво вершків, яке у 2004 р. було збитковим (-12,2%). У результаті ефективної організації управління та контролю підприємству вдалося підвищити загальну рентабельність з 9,42% у 2004 р. до 15,01% у 2006 р.
Таблиця 3
Динаміка показників економічної ефективності виробництва молочної продукції в ТОВ „Таращамолоко” Таращанського району Київської області
| Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. |
| Виробничі потужності, тис. т | 20 | 20 | 20 |
| Перероблено молочної сировини, т | 3748 | 4458 | 5266 |
| Валове виробництво молочної продукції, т | 1893 | 2127 | 2313 |
| Валові витрати, тис. грн | 6791 | 8160 | 9530 |
| Валова виручка, тис. грн | 7431 | 9235 | 10960 |
| Реалізовано продукції, т | 1886 | 2120 | 2310 |
| Рівень товарності, % | 99,6 | 99,7 | 99,9 |
| Рівень рентабельності, % | 9,42 | 13,2 | 15,01 |
Економічна ефективність виробництва молока залежить не тільки від ефективності його переробки, а й від результатів діяльності підприємств, що його реалізують, і саме в сфері обміну утворюється прибуток, який розподіляється між виробниками, переробниками та торговельними організаціями. Так, протягом 2000-2005 рр. рентабельність виробництва молока підвищувалась, навіть незважаючи на зростання повної собівартості реалізованої продукції, а у 2006 р. виробництво молока стало збитковим. Основною причиною цього можна назвати різке зниження рівня закупівельної ціни як в Україні, так і в Київській області на 7,3 і 4,5% відповідно.
Тобто, для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно удосконалювати економічний механізм взаємовідносин між виробниками, переробниками та торгівлею. На нашу думку, одним із головних шляхів вирішення цієї проблеми може бути створення інтеграційних об’єднань, де прибуток раціонально розподіляється між його учасниками, тим самим забезпечує ефективність виробництва і створює умови для розширеного розвитку галузі.
У третьому розділі – “Шляхи підвищення ефективності виробництва молока в умовах розвитку інтеграційних процесів” – обгрунтовано основні тенденції розвитку ситуації на ринку молока та шляхи підвищення ефективності його учасників.
Дослідженнями встановлено, що основними факторами, які впливають на ситуацію на ринку молока, є обсяги виробництва молока, імпорту, експорту, собівартості виробництва та купівельної спроможності населення. Зміна хоча б одного з факторів неминуче призводить до зміни всіх інших. Так, підвищення рівня виробництва суттєво впливає на збільшення обсягу попиту. Але така ситуація спостерігається лише тому, що населення споживає значно менше молочних продуктів, ніж це рекомендовано фізіологічними нормами. Крім того, виявлено, що існують певні суб′єктивні причини, які теж впливають на ситуацію на ринку молока Київської області. Тому при регулюванні даного ринку необхідно зважено приймати будь-які рішення. Лише завдяки зваженому підходу можна покращити й удосконалити взаємозв′язки між усіма учасниками ринку.
В процесі дисертаційного дослідження розраховано економіко-математичні моделі ціни молока (формула (3)), обсягів попиту (формула (4)) і пропозиції (формула (5)):
R= -0,278+0,0018 K +0,627 C ; (3)
D = 143 +0,237 K +0,329 W , (4)
S = 280 +0,532 W +0,877 I -0,97 E ; (5)
де R – реальна ціна молока;
К – купівельна спроможність населення;
С – собівартість виробництва;
S – обсяг пропозиції молока;
W – валове виробництво молока;
I – імпорт молока;
E – експорт молока;
D – обсяг попиту;
К – купівельна спроможність населення;
За розрахунками прогнозних показників до 2010 р. ситуація на ринку покращиться (рис.2). Згідно з державною програмою підвищення доходів населення щорічно на 5% обсяг попиту на молоко у 2010 р. складе 451,8 тис. т. Із збільшенням попиту підвищиться інтерес до виробництва та реалізації виробленого молока. У результаті рівень виробництва підвищиться до 705,5 тис.т, а пропозиції – до 345,7 тис.т при умові підвищення рівня товарності на 1% щорічно та коефіцієнті еластичності споживання молока та молочних продуктів на рівні 0,79.
Суттєво збільшиться частка молока, виробленого сільськогосподарськими підприємствами. В особистих селянських господарствах виробництво дещо знизиться за рахунок зменшення поголів’я. Отже, частки цих категорій господарств у загальному рівні виробництва будуть майже однакові. Така ж ситуація спостерігається з продуктивністю корів. Так, середньорічний надій молока у сільськогосподарських підприємствах зросте майже на 300-400 кг на одну корову до 4000 кг, а в особистих господарствах – залишиться майже незмінним на рівні 5000 кг. Середній показник надоїв по області становитиме 4300-4400 кг на одну корову.
Рис. 2. Прогнозування рівнів виробництва, пропозиції та попиту молока до 2010 р.
Дуже важливим чинником, що суттєво впливає на економічну ефективність молока, є окупність витрат на його виробництво. Дослідженнями встановлено, що економічний ефект від поліпшення годівлі та запровадження сучасних технологій доїння достатньо високий. Так, окупність витрат на удосконалення раціону та годівлі дорівнює 367%, а запровадження нових установок доїння здатне окупити їх вартість за три роки.
Інвестиції в молочне скотарство є досить привабливими і здатні суттєво підвищити заінтересованість виробників. Так, для підвищення економічної ефективності виробництва молока, якості та сучасного оснащення ферми ВАТ „Западинське” необхідно інвестувати 1,8 млн грн. При цьому заплановані такі показники: кількість дійного стада – 400 голів, продуктивність корів – 6000 кг, закупівельна ціна – 2,0 грн/кг, прибуток – 0,8 грн/кг, вироблене молоко - вищого сорту. Розрахунковий економічний ефект буде складати в першому році біля 130 тис. грн, а в наступних роках – біля 420 тис. грн.Тобто, період окупності складає біля 5 років. При залученні банківських структур до фінансування модернізації підприємства на сучасних умовах кредитування термін окупності інвестицій суттєво зростає.
Одним із найважливіших шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами є їх укрупнення та інтеграція з переробними заводами. За умови високої концентрації виробництва молока в одному господарстві переробні підприємства мають змогу підвищувати закупівельні ціни за рахунок зниження транспортних витрат. У дисертаційному дослідженні здійснено розрахунок економічної ефективності створення ферми на 400 корів із сучасним доїльним залом (табл. 4). Розрахунки передбачали два варіанти: створення нової ферми із закупівлею нової техніки та реконструкція існуючої, із здійсненням модернізації вже існуючих ферм, які не використовуються, а також використання техніки на умовах лізингу або оренди.
При будівництві нової ферми окупність вкладених коштів становить майже 6 років, а при реконструкції вже існуючої ферми – 4,36 роки. Тобто виробництво молока – потенційно привабливий вид діяльності, який забезпечує достатній рівень прибутковості.
Таблиця 4
Економічна ефективність запровадження інвестиційного проекту
| Показники | Будівництво нової ферми | Реконструкція існуючої ферми |
| Виробничі витрати, тис. грн | 2280 | 2280 |
| Валова виручка, тис. грн | 3840 | 3840 |
| Прибуток, тис. грн | 1560 | 1560 |
| Капітальні вкладення, тис. грн | 9320 | 6800 |
| Строк окупності, років | 5,97 | 4,36 |
Однак у сільськогосподарських підприємств не вистачає коштів для реалізації таких проектів. Тому, на нашу думку, для розвитку молокопродуктового підкомплексу регіону необхідно розробити програму підтримки, яка б передбачала модернізацію та реконструкцію хоча б однієї молочної ферми на 400 корів у 23 районах (за винятком Поліського та Іванківського через радіаційне забруднення після аварії на ЧАЕС). Витрати на формування високопродуктивного стада, модернізацію ферм і забезпечення технікою для кормовиробництва доцільно передбачити за рахунок державного бюджету, для чого необхідно 156,4 млн грн. У результаті запровадження таких проектів поголів’я корів збільшиться на 9200 голів, а виробництво молока при продуктивності корів 6000 кг – на 55,2 тис. т, або на 21% порівнянно з 2005 р. Частка сільськогосподарських підприємств у виробництві молока збільшиться до 45%.
Розробка даної програми забезпечить не тільки підтримку молочного скотарства, а й тваринництва в цілому, оскільки в процесі її реалізації буде надано суттєву підтримку розвитку племінної та селекційної роботи на суму 92 млн грн. Крім того, 13,8 млн грн буде використано на розвиток сільськогосподарського машинобудування. Тобто, пропонована програма підтримки може суттєво підвищити економічну ефективність не тільки виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами, а й виробництва продукції тваринництва, оскільки нами не враховано дохід від реалізації бугайців. Часткове фінансування програми зможуть забезпечити переробні підприємства, які зацікавлені у підвищенні рівня завантаженості власних виробничих потужностей високоякісною молочною сировиною.
ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і розроблено практичні рекомендації щодо вирішення комплексу проблемних питань з підвищення економічної ефективності виробництва молока та якості виробленої сировини, формування і функціонування ринку молока, забезпечення внутрішнього попиту та конкурентоспроможності готової продукції. За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1. Узагальнення теоретичних аспектів економічної ефективності показує, що вчені наводять різні визначення щодо суті її поняття та перелік показників, які її характеризують. Одним із головних показників ефективності має бути обсяг прибутку, який одержують після реалізації продукції. Економічна ефективність виробництва молока тісно пов’язана з ефективністю його переробки та реалізації. Тому для підвищення економічної ефективності виробництва молока необхідно удосконалювати економічний механізм взаємовідносин між усіма учасниками молокопродуктового підкомплексу й розподіляти одержані прибутки таким чином, щоб враховувся інтерес і створювались умови для розширеного виробництва молока.
2. Протягом останніх років спостерігається суттєве зниження економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у Київській області та погіршується їх ресурсне забезпечення. Зменшилася площа земельних угідь у використанні, спостерігається відтік кваліфікованих сільськогосподарських кадрів в інші галузі економіки через низький рівень оплати праці, зменшилась як кількісна, так і вартісна оцінка основних фондів. Аналіз структури основних фондів свідчить про зменшення поголів’я худоби і корів зокрема. Знижується прибутковість сільського господарства і у 2006 р. 61,2% підприємств отримали збитки.
3. У молочному скотарстві Київської області протягом 2000-2006 рр. відмічається зниження темпів спаду і навіть деяка стабілізація по певних показниках. Чисельність поголів’я корів зменшились на 58%. Рівень зниження обсягів валового виробництва був меншим – 18% за рахунок майже дворазового зростання продуктивності корів. Водночас середньорічний надій молока на одну корову все ще знаходиться на досить низькому рівні (3925 кг), який в європейських країнах навіть не гарантує одержання прибутків. Хоча частка особистих господарств населення у валовому виробництві збільшилась, але вони не суттєво впливають на ринкову ситуацію через низьку товарність та якість виробленого молока. Тому для поліпшення ситуації в молочному скотарстві необхідно збільшувати продуктивність корів і концентрувати виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах, що дасть змогу суттєво підвищити економічну ефективність підприємств молочної галузі.
4. Розрахунковий економічний ефект від доведення якості молочної сировини до європейських вимог становить близько 91,2 млн грн, з них 44,5 млн грн – доходи сільськогосподарських підприємств і 46,7 млн грн – осообистих селянських господарств.
5. За рахунок невідповідності якості виробленого молока вимогам вищого сорту за національними стандартами товаровиробники втратили близько 50,6 млн грн, з них 20,3 млн грн – сільськогосподарські підприємства і 30,3 млн грн – особисті селянські господарства.
6. Сучасний рівень споживання населенням молока та продуктів його переробки становить близько 60% від науковообгрунтованих норм. Основними причинами є низька купівельна спроможність населення, низька якість молочної продукції та зменшення рівня її виробництва. Для підвищення економічної ефективності виробництва необхідно стимулювати попит на ринку за рахунок зростання купівельної спроможності споживачів та розробки державної програми підтримки товаровиробників. Це дозволить зменшити залежність ринку від експортних поставок і впливу політичних рішень на економічну ситуацію, сприятиме продовольчій безпеці держави.
7. Ефективність капітальних вкладень у виробництво молока достатньо висока за умови направлення певної частини їх для удосконалення системи контролю за якістю. Крім того, такі вкладення є окупними і сприяють загальному поліпшенню становища виробників. Так, при залученні 1,8 млн. грн у ВАТ „Западинське” та доведенні кількості поголів′я до 400 голів можна повернути вкладені кошти за п’ять років.
8. Важливим чинником, що суттєво впливає на економічну ефективність виробництва молока, є окупність витрат. Дослідженнями встановлено, що економічний ефект від поліпшення годівлі та запровадження сучасних технологій доїння достатньо високий. Так, окупність витрат на удосконалення раціону й годівлі становить 367%, а запровадження нових установок доїння дасть змогу окупити їх вартість за три роки.
9. За допомогою економіко-математичного моделювання виявлено, що основними факторами, які впливають на попит і пропозицію на ринку молока, є купівельна спроможність населення та рівень виробництва молока. Крім того, вплив рівня виробництва більший, ніж вплив купівельної спроможності. Це пояснюється тим, що при збільшенні обсягів виробництва знижується собівартість. Отже, роздрібна ціна знижується, і споживачі можуть задовільнити свої потреби у більш повному обсязі.
10. Прогнозування основних тенденцій показало, що особисті селянські господарства будуть втрачати свою значимість як основного виробника молока, а сільськогосподарські підприємства розширять свій сегмент на ринку. Основними причинами такої ситуації є збільшення собівартості утримання корів у домашніх господарствах та невисока якість виробленого молока. Крім того, низька якість сировини в особистих господарствах населення призводить до суттєвих втрат внаслідок зменшення закупівельних цін. Навіть при обсязі проданого молока 118 тис. т особисті селянські господарства Київської області втрачають на рівні цін близько 50,2 млн. грн порівняно із сільськогосподарськими підприємствами.
11. Одним із найважливіших шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах є їх укрупнення та інтеграція з переробними підприємствами. За умови високої концентрації виробництва молока в одному господарстві товаровиробники мають змогу отримувати додаткові доходи за рахунок одержання високоякісної молочної сировини та зниження транспортно-заготівельних витрат. Розрахунки підтверджують, що потреба у фінансових ресурсах для створення великих молочних ферм (400 голів) при умові реконструкції та модернізації вже існуючої ферми становитиме 6,8 млн.грн, а окупність таких вкладень дорівнює 4,36 роки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Радько В.І. Виробничі ресурси сільськогосподарських підприємств та їх використання//Науковий вісник НАУ. - 2005. - №91. - С.287-293.
2. Радько В.І. Формування пропозиції на ринку молока//Науковий вісник НАУ. - 2005. - №97. - С.140-143.
3. Радько В.І. Управління якістю сировини – один із шляхів підвищення економічної ефективності молокопродуктового підкомплексу//Економіка АПК. - 2006. - №8.- С.138-141.
4. Радько В.І. Формування пропозиції на ринку молока регіону //Науковий вісник НАУ - 2007. - №110. - Ч.2. - С.177-181.
5. Ільчук М.М., Радько В.І. Економічна ефективність функціонування молокопродуктового підкомплексу регіону//Аграрна освіта і наука. – 2007. - Т.8. - №1-2. – С.84-90. (Особистий внесок – запропонована методика розрахунку економічних втрат від підвищеної кількості соматичних клітин і обгрунтування окупності капітальних вкладень в розвиток молочного скотарства).
6. Молочна та молокопереробна промисловiсть: Україна – 2007 / Гром. орг. “Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”.— К.: Логос, 2008.— 232 с. (Особистий внесок – розкриті економічні аспекти виробництва молока та підвищення його ефективності, стратегічні напрями розвитку молочного скотарства).
Радько В.І. Організаційно-економічні умови ефективного виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. – Рукопис.