Формування культури здоров’я та навичок здорового способу життя на уроках “Основи здоров’я» та «Безпека життєдіяльності”

Вид материала

Урок

Содержание 1) Заборонна 3) Навчання життєвим навичкам 2. Навички протидії соціальному тиску 3. Навички групової роботи 4. Навички аналізу проблем та прийняття рішень 5. Навички самоусвідомлення та самооцінювання 6. Навички критичного мислення 7. Навички самоконтролю 8. Навички розв’язання конфліктів.

Подобный материал:

• Інтегрований курс "Основи здоров’я" передбачає формування мотивації щодо здорового, 437.35kb.
• Основи здорового способу життя, 495.75kb.
• Основи безпеки життєдіяльності білет, 41.68kb.
• Методичні рекомендації щодо формування у дітей та підлітків навичок здорового способу, 65.56kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5 9 класи пояснювальна записка, 400.96kb.
• Обласна програма "Здоров’я нації на 2012 рік" Загальні положення, 166.77kb.
• Ірина Вовк, 89.27kb.
• Тема „Спосіб життя І здоров'я. Основи здоров'я, 7 клас Тема: спосіб життя І здоров'я, 33.83kb.
• Мета інтегрованого предмета: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя, 400.63kb.
• Проблема здоров'я студенток вищого педагогічного навчального закладу, 131.15kb.

Панорама досвіду


Формування культури здоров’я та навичок здорового способу життя на уроках “Основи здоров’я» та «Безпека життєдіяльності”
Ми живемо у вік високих технологій, на організм людини впливає природа та екологія, але червоною ниткою проходить залежність дітей від умов праці в школі. Головне завдання освіти при цьому – сформувати світогляд учня, зорієнтованого на цінності свого здоров'я та відповідально ставитись до його збереження.

Здоров'язберігаючі технології - це

• Пропаганда знань про здоров'я;
  
• Фізичне виховання дітей, дотримання режиму рухової активності, поєднання рухового і статичного навантаження;
  
• Організація збалансованого харчування;
  
• Створення емоційно - сприятливої атмосфери навчання;
  
• Формування в учнів та їхніх батьків усвідомлення цінності здоров’я, культивування здорового способу життя;
  
• Медична допомога дітям.
  

На жаль, маємо констатувати факт: реальний стан здоров'я дітей далекий від досконалості. Як свідчать результати медичного огляду дітей, з 2010 дітей дошкільного віку 586 вихованців (28%) ДНЗ складають диспансерну групу. З 6109 учнів загальноосвітніх шкіл 1714 (48%) належать до спеціальних та підготовчих груп здоров'я.

Маючи таку невтішну статистику щороку і будується робота закладів освіти району. Перш за все, у 2006 році була складена та затверджена колегією відділу освіти, районна комплексна програма «Здоров'я через освіту» на період 2007-2012 років.

У районі створено розгалужену мережу спеціальних дошкільних закладів, в яких навчаються, виховуються, отримують комплекс лікувально-оздоровчих заходів діти: це – 7 санаторних та спеціальних дошкільних навчальних закладів, 3 заклади інтернатного типу: школа-інтернат № 3 для дітей з легкою розумовою відсталістю, Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат №5 для дітей з захворюваннями органів травлення та школа-інтернат № 9 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того для потреб дітей з порушенням мовлення відкриті два класи інтенсивної педагогічної корекції в КЗШ № 102. На базі району створені 2 логопедичні пункти: 9 груп навчається на базі шкіл житломасиву Інгульця, їх відвідують діти з порушеннями фонетико-фонематичного мовлення, з важкими порушеннями мови (алалія), заїканням та порушеннями письма і читання.

Окрема ланка у системі роботи за здоров'язберігаючими технологіями у районі належить позашкільним закладам освіти: центру туризму, краєзнавства та екскурсій, дитячо-юнацькій спортивній школі №2, центрам дитячо-юнацької творчості «Мрія» та «Ріднокрай».

Важливу роль у практичній реалізації оздоровчих завдань відіграє дитячо-юнацька спортивна школа №2, в якій займаються 960 учнів в 4 секціях: плавання, вільна боротьба, дзю-до, тхеквондо.

Потребу кожної окремої дитини в занятті туризмом та краєзнавством, забезпечує центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. Він реалізує завдання, які мають вагому значимість для збереження здоров'я гуртківців. Це, в першу чергу, фізичне оздоровлення та профілактика захворювань, що здійснюються через походні навантаження при подоланні туристичного маршруту. В центрі туризму успішно функціонують спортивні секції, гуртківці яких стають переможцями районних, міських та обласних змагань.

Досягненням у навчанні дітей бути здоровими, є запровадження окремого предмета в школі «Основи здоров’я», основною метою якого є формування свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодіння основам здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для здоров’я поведінки.

З того моменту, як світова громада почала замислюватися над тим, що попереджувати злочин легше, ніж розкривати його, при чому починати працювати в цьому напрямку слід якомога раніше, постало питання – яким чином це краще робити? Аналіз досвіду профілактичної роботи в сфері попередження підліткової злочинності виявив певну кількість методів та конкретних методик, які, поряд із відмінностями, мали й загальні риси, що дозволило об’єднати їх у три більш-менш загальні моделі:

1) Заборонна: чітке законодавче регулювання та застосування законодавства на практиці, ізоляція соціально шкідливих індивідів від решти суспільства;

2) Інформаційна: надання інформації про наслідки антисоціальної поведінки з метою переконання підлітків щодо дотримання законодавчих та соціальних норм. Дана модель включає кілька аспектів інформування: медичний, правовий, соціальний, психологічний тощо.

3) Навчання життєвим навичкам: допомога підліткам у оволодінні навичками, що дозволяють адаптуватись до вимог сучасного суспільства, вирішувати життєві проблеми, не вдаючись до антисоціальної поведінки, розвитку здатності до самозахисту від різноманітних проявів тиску та насильства.

Сучасна практика свідчить, що програми з розвитку життєвих навичок для підлітків можуть бути обов’язковою складовою шкільного навчального плану, обиратися учнями як факультативний курс або відвідуватися ними в позашкільні години. Автори та дослідники-експерти програм видокремлюють 8 принципів, які є їх основою:

1. всебічність;
   
2. залучення до участі у програмах батьків;
   
3. тренінгів підхід;
   
4. співпраця;
   
5. культурна адекватність (релевантність);
   
6. оцінка ефективності;
   
7. цінності;
   
8. зв’язок програм із суспільством.
   

Процес формування культури життєвого самовизначення старшокласників Інгулецького району обумовлюються засобами освітнього тренінгу та забезпечується сукупністю таких соціально-педагогічних умов: використання інтерактивного (суб’єкт-суб’єктного) навчання; врахування вікових, соціокультурних особливостей старшокласників; забезпечення соціального партнерства між педагогами, старшокласниками та їх батьками; впровадження інтегративного курсу для учнів «Культура життєвого самовизначення»; розробки програми підготовки педагогів-тренерів.

Універсальна шкільна програма тренінгу життєвих навичок націлена на широкий спектр факторів ризику й захисних факторів та складається із трьох головних розділів: умінню протидіяти пропозиціям вжити психоактивні речовини, умінню організовувати своє життя й загальні соціальні вміння.

На сьогодні модель навчання життєвим навичкам є найбільш ефективною. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я під „життєвими навичками” розуміється здатність до адаптивної та позитивної поведінки, яка допомагає особистості впоратися зі щоденними перешкодами. Також, Всесвітня організація охорони здоровя запропонувала п’ять основних компонентів, з яких має складатись програма розвитку життєвих навичок:

• самоповага та емпатія;
  
• спілкування та міжособистісні стосунки;
  
• прийняття рішень та вирішення проблем;
  
• творче та критичне мислення;
  
• уміння справлятися з емоціями та стресами.
  

Найчастіше до переліку життєвих навичок, розвиток яких є умовою зниження ризику девіантної поведінки відносяться наступні варіанти навичок:

1. Навички ефективного спілкування:

• активне слухання;
  
• уміння висловлювати свою думку;
  
• уміння виражати почуття без тривоги й звинувачень;
  
• навички конструктивної критики та адекватна реакція на критику;
  
• здатність розуміти почуття, потреби і проблеми інших;
  

2. Навички протидії соціальному тиску:

• навички впевненої поведінки;
  
• вміння відстоювати свою позицію;
  
• вміння долати сором’язливість;
  
• вміння відмовлятись від небезпечних пропозицій;
  

3. Навички групової роботи:

• уміння працювати в команді;
  
• уміння висловлювати повагу до внеску інших осіб;
  
• толерантне сприйняття різних стилів поведінки;
  
• навички впливу й переконання;
  
• навички встановлення контактів;
  

4. Навички аналізу проблем та прийняття рішень:

• уміння визначення суті проблеми і її причин;
  
• уміння знайти потрібну інформацію і достовірні джерела;
  
• уміння передбачати наслідки різних варіантів розв’язання проблеми для себе та інших;
  
• здатність обрати оптимальне рішення;
  

5. Навички самоусвідомлення та самооцінювання:

• позитивне ставлення до себе та інших;
  
• здатність реально оцінювати власні здібності й можливості, переваги й вади;
  
• здатність адекватно сприймати оцінки інших;
  
• здатність усвідомлювати свої права, потреби, цінності й пріоритети;
  
• вміння ставити цілі;
  

6. Навички критичного мислення:

• уміння відрізняти факти від міфів, стереотипів та особистих уявлень;
  
• аналіз впливу оточення та засобів масової інформації;
  

7. Навички самоконтролю:

• здатність контролювати гнів, тривогу, горе;
  
• навички керування стресом;
  
• уміння переживати невдачі;
  
• здатність сконцентруватися на досягненні мети;
  

8. Навички розв’язання конфліктів.

Для реалізації здоровязберігаючих технологій в районі працює методичне об’єднання для вихователів «Здоров’язберігаючі технології як чинник гуманізації освіти» (керівник вихователь-методист ДНЗ №255 Шульга Н.М. ) та методична комісія для вчителів загальноосвітніх шкіл до складу якої входять 30 вчителів “Основ здоровя” та безпеки життєдіяльності.

Наші педагоги знаходяться у постійному творчому пошуку фізкультурно-оздоровчої спрямованості і результати свого педагогічного досвіду узагальнюють у вигляді методичних рекомендацій, посібників, наробок.

У закладах району створені 4 тренінгових кабінети на базі КЗШ №114, КЗШ №92, КЗШ № 102, КГ №127 та районний тренінговий центр «Взаємодія» на базі ЦДЮТ “Мрія”. Їх роботу забезпечують 25 педагогів-тренерів, з яких 6 працюють за програмою «Школа проти СНІДу» - в КЗШ №59, №67, №73, №102, КЗСШІ №5; 13 тренерів – за програмою «Рівний - рівному», яка впроваджується в ЦДЮТ «Ріднокрай», в КЗШ №59, №73, №82, №92, №99, №101, №102, №114, №115, КЗСШІ №5, ЗШІ №9; 2 тренера за програмою «Діалог» - КГ №127, КЗСШІ №5 та 4 тренери - за програмою культури життєвих ситуацій – КЗШ №92, КГ №127.

Запорукою формування психологічної готовності і толерантності школярів, є впровадження здоров’язберігаючих технологій. Це готовність нести відповідальність за своє здоровя, здоровя близьких; це збереження індивідуальних пріоритетів; це уміння довіри, компетентних дій, демократії та рівності в шкільному соціумі. Завершити хочу словами Василя Олександровича Сухомлинського, який говорив: «Турбота про людське здоров'я, тим більше здоров'я дитини – це,перш за все, повна гармонія всіх фізичних і духовних сил, а вінцем цієї гармонії є радість творчості ».

Методист методичного кабінету відділу освіти виконкому

Інгулецької районної у місті ради,

Пойдун С.С.