4. Аналіз стану демографічної ситуації в м. Луганську
| Вид материала | Документы |
- Аналіз стану демографічної ситуації в закарпатській області та його вплив на формування, 356.61kb.
- Використанням геоінформаційних технологій у моніторингу демографічної ситуації (на, 153.74kb.
- План Вступ Розділ Аналіз екологічного стану соціуму в Україні та за її межами. Розділ, 498.53kb.
- 5. Аналіз стану існуючого житлового фонду м. Луганська, 48.5kb.
- 1089 ставить за мету не тільки комплексне вирішення проблем забезпечення молоді житлом,, 37.44kb.
- “Маркетинговий аналіз ситуації“, 54.92kb.
- Оби рхз в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно, 59.94kb.
- Аналіз ситуації щодо проблеми над якою працює рого «Комітет виборців України» в рамках, 139.34kb.
- З м І с т експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапи Аналіз фінансового лівериджу, 22.14kb.
- Методика розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій, 348.83kb.
4. Аналіз стану демографічної ситуації в м. Луганську.
Повний аналіз демографічної ситуації по Луганській міській раді приведений в роботі «Обоснование социальных и экономических параметров Генерального плана г. Луганска» (раздел «Общая характеристика населения г. Луганска (горсовет)») виконаний Луганською філією інституту економіко-правових досліджень НАН України.
Витяги з розділу 4 «Характеристика сучасного стану міста» пояснювальної записки (том І), що стосується аналізу демографічної ситуації наводиться нижче.
«Одним з головних факторів розвитку міста є чисельність проживаючих у ньому населення. Динаміка чисельності населення по Луганській міській раді, зокрема по м. Луганську, приведена в нижченаведеній таблиці.
Таблиця 4.4.1, в тис. чол.
| | 1987 | 1990 | 1995 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Луганська міська рада | 552,3 | 540,1 | 528,3 | 507,0 | 503,2 | 499,0 | 495,3 | 492,0 | 489,1 | 485,4 | 481,2 |
| м. Луганськ | | 503,9 | 493,3 | 464,7 | 462,5 | 459,3 | 455,9 | 452,8 | | 443,5 | 441,8 |
Населення Луганської міської ради на 01.01.2008 р по населеним пунктам (без обліку м. Щастя, що знаходиться на значній відстані від міста) складає 467,9 тис. чол, у тому числі:
м. Луганськ - 441,8 тис. чол.
м. Олександрівськ - 6,8 тис. чол.
смт. Ювілейне - 16,1 тис. чол.
сел. Тепличне - 1,7 тис. чол.
сел. Дзержинське - 1,5 тис. чол.
З урахуванням прилеглих до меж міста Луганська село Розкішне (5,7 тис. чол.) та селище Фабричне (1,2 тис. чол.) загальна чисельність населення території, що розглядається даним проектом складає 474,8 тис. чол.
При аналізі демографічних процесів, що відбувалися в місті в минулому, відзначений факт постійного зростання населення в 70 – 80 роки минулого сторіччя. Максимальна чисельність населення Луганської міської ради була у 1987 р. – 552,3 тис. чол. Зріст міського населення забезпечувався переважно за рахунок механічного приросту, що складав з моменту перепису 1979 р. до 1992 р. 71-73% загального приросту населення. За подальші 20 років населення міськради зменшилося майже на 70 тис.чол. або на 12%.
Зниження чисельності мешканців міста Луганська – наслідок негативної динаміки демографічних процесів: народжуваності, смертності, міграції. Відомо, що демографічні показники є індикаторами соціально- економічній ситуації.
Народжуваність в місті Луганську почалася знижуватися з 1983 року від показника загального коефіцієнта народжуваності (кількість тих, що народилися на 1000 жителів) з 15,2 до 11,2 в 1990 році. Соціально-економічна криза 90-х років різко погіршила умови життя, що неминуче відбилося на рівні народжуваності: загальний коефіцієнт народжуваності впав від 11,2 в 1990 році до 5,9 в 2001 році. З 2001 року почалося повільне зростання загального коефіцієнта народжуваності. У 2006 році цей показник склав 8,3.
Загальна смертність в Луганську росла ще з 1975 року. Проте темпи зміни цього показника істотно різнилися. Так, якщо за 15 років (з 1975 по 1990 роки) смертність в Луганську зросла на 2,7 проміле (російською – промилле), то за подальші 5 років (з 1990 по 1995 рік) – на 3,1 проміле. З 2002 по 2005 рік рівень смертності в місті стабілізувався і склав 14,2 проміле. В 2006 році відбулося його зниження до 13,9 проміле. У розглянуті періоди загальна смертність в Луганську була нижча за обласну в середньому на 20%.
Природний приріст населення є узагальненим показником процесів народжуваності – смертності. Природний приріст населення почав знижуватися з 1975 року від 6,9 проміле до 0,7 проміле в 1990 році, досягнувши найменшого значення - 8,2 до 2000 року. З цього періоду, природний приріст, залишаючись негативним (природний спад), поволі збільшується, досягнувши в 2006 році значення - 5,6 проміле. Це, у свою чергу, свідчить про недостатню, з позицій відтворення населення, позитивну динаміку процесів народжуваності-смертності в місті Луганську.
Названі відтворювальні процеси привели до зміни структури основних вікових груп.
Частка допрацездатного населення скоротилася в Луганську з 21,3% в 1990 році до 12% в 2006 році . Частка працездатного населення збільшилася з 60,6% в 1990 році до 64,7% на початку 2007 року, порівнявшись з аналогічним показником середини 80-х років. Післяпрацездатне населення міста в 80-х роках складало 16-16,5% загальній чисельності, в 90-х – 18-20%, монотонно зростаючи і досягнувши на початку 2007 року 23,3% .
Демографічне старіння населення збільшує навантаження на працездатне населення, вимагає зростання величини виплат з суспільних фондів споживання на соціальне забезпечення і на пенсії через старість, розвитку мережі медичних установ для обслуговування літніх людей, збільшення числа будинків для людей похилого віку і т.і.».
Прогноз перспективної чисельності і структури населення наводиться в розділі 7 «Населення» пояснювальної записки (том І).
«Прогноз чисельності населення м. Луганська здійснювався на основі аналізу демографічної ситуації в місті і цілому в Україні.
В результаті багаторічної тенденції падіння народжуваності в минулому, суттєво зменшилась чисельність жінок дітородного віку, що в майбутньому приведе до зменшення загального коефіцієнта (і абсолютного числа теж) народжуваності.
Смертність населення міста протягом останніх десяти років зростала. На ріст смертності населення впливає також його постаріння – збільшення частки людей похилого віку. Для населення міста, як і для населення більшості інших міст України, процес постаріння наступає в результаті негативних тенденцій демографічних процесів в минулому, особливо народжуваності.
Для прогнозування чисельності населення Луганської міської ради була розроблена гіпотеза по народжуваності, смертності, механічному приросту, що ґрунтувалася на припущенні, що державні програми соціально-економічного розвитку України поступово будуть сприяти поліпшенню економічної ситуації в місті.
Передбачається, що коефіцієнт народжуваності за десять років перспективи знизиться, а до 2025 року практично збережеться на рівні вихідного року. Процес стабілізації відтворення населення може наступити лише через 20 – 25 років, тому що для цього необхідна комплексна зміна демографічної ситуації, а вона не може змінюватися швидкими темпами. Помітної зміни рівня народжуваності можна чекати лише в більш віддаленій перспективі.
Тенденція зниження смертності зберігається і на майбутнє, але з меншими темпами, тобто буде збільшення частки людей пенсійного віку в загальній чисельності. Через 25 років можливе досягнення рівня смертності кінця 80-х років.
У прогнозних розрахунках використано три моделі протікання демографічних процесів в місті. Для подальших розрахунків обраний найбільш оптимістичний, який був виконаний на основі росту народжуваності та зниженні смертності населення.
Однак, на найближчі 20 – 30 років немає підстав для очікувань зростання чисельності населення, проте якщо на державному і місцевих рівнях влади постійно не проводитимуть ефективної демографічної політики, то відтворювальна ситуація погіршає, навіть порівняно з попередніми 17 роками.
Аналіз динаміки механічного приросту населення Луганської міської ради показує, що протягом тривалого часу зберігалося негативне сальдо міграції за рахунок перевищення числа вибулих у порівнянні з числом прибулих. В останні роки сальдо міграції має незначні розміри і представляє знакоперемінний ряд.
У перспективному періоді передбачається стабілізація міграції, через те, що велика частина людей, що виїжджали з метою пошуку роботи, у наступному будуть зайняті на власних підприємствах будівельної індустрії, харчової, легкої промисловості, середнього і малого бізнесу, що, відповідно до програми соціально-економічного розвитку України, одержать подальший розвиток. Крім того, треба враховувати можливий приплив населення з «депресивних» населених міст області, де в зв’язку з проведенням на державному рівні реструктуризації вугільної промисловості, закриваються вугледобувні підприємства.
Це у визначеній мірі повинно сповільнити зменшення населення в працездатному віці.
В проекті для визначення параметрів моделі міського розвитку, розрахунків обсягів нового житлового будівництва, потреб для транспортної й інженерної інфраструктури на період до 2029 р. чисельність населення прийнята 460,0 тис. чол.».