Geum.ru

Міністерство економіки україни держзовнішінформ І квартал 2009 року бюлетень основні торговельно-економічні події

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Королівство Швеція


Протягом І кварталу 2009 року Королівство Швеція продовжувало зазнавати впливу світової фінансової та економічної кризи. За даними Шведського інституту економічних досліджень протягом вказаного періоду спостерігались негативні тенденції у розвитку економіки Швеції. У зв’язку з цим було змінено прогноз росту ВВП з -1% до -4% за результатами 2009 року. Економічні прогнози стану економіки Швеції передбачають початок зростання лише у 2010 році.

За даними Шведського бюро статистики протягом першого кварталу спостерігались незначні позитивні тенденції в таких сферах як продаж нових автомобілів, підвищення активності туристичних компаній та туроператорів, у виробництві продуктів харчування та роздрібній торгівлі.

Серед галузей, які зазнали негативного впливу кризи слід виділити: деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, хімічна промисловість, в тому числі нафтохімічна, виробництво гумових виробів та інших хімічних продуктів, виробництво виробів з металу, виробництво автомобілів, трейлерів, напівпричепів. Значного спаду зазнали такі галузі як будівництво, готельний та ресторанний бізнес, наземний транспорт, галузь поштових сполучень та телекомунікацій, інформаційні технології.

За останні місяці індекс промислового виробництва знизився на декілька пунктів досягнувши свого історичного мінімуму (найнижчий показник з часу запровадження вказаного індексу в 1996 році). За результатами проведеного дослідження об’єми замовлень продовжують падати. Про це свідчать результати роботи у першому кварталі 2009 року 2/3 усіх виробничих компаній. Така ж кількість компаній, що належать до виробничої сфери має намір скоротити свій персонал. Падіння виробництва, скорочення замовлень у виробничій сфері очікується і у подальшому.

У лютому 2009 року Урядом Швеції прийняв рішення щодо запровадження «Схеми ре капіталізації», яка на думку уряду має спростити можливості для юридичних та фізичних осіб у отриманні банківського кредитування. «Запровадження цієї схеми посилить можливості банків шляхом їх капіталізації та дозволить останнім здійснити більш суттєвий внесок у підвищення добробуту. Запровадження цієї схеми дасть змогу зберегти фінансову стабільність та відкриє можливості для фізичних осіб та бізнесу отримати кредитування на прийнятних умовах» - завив Міністр місцевого самоуправління та фінансових ринків Швеції Матс Одель (Mats Odell)/

Схема ре капіталізації є системою заходів, що має наступний вигляд.

Реципієнт (фінансово-банківська установа) дозволяє Національному Офісу по управлінню боргами (Шведська урядова агенція, що опікується внутрішніми та зовнішніми боргами та займається управлінням боргами) здійснювати ін’єкцію в капітал вказаної установи після згоди на те Уряду Швеції. До основних учасників такої схеми в Швеції належать банківські установи, іпотечні компанії, ринкові кредитні компанії, що обслуговують органи місцевої влади, що є резидентами Швеції. Загальна сума на ре капіталізацію визначена у розмірі 50 мільярдів шведських крон (7,3 мільярда доларів США). Рекапіталізація установи, що претендує на участь у вказаній схемі не повинна перевищувати 2 процентні пункти власного капіталу.

Капіталізація може проводитись у 2 напрямках : збільшення власного капіталу реципієнта або у вигляді гібридних фінансових інструментів. Державна фінансова підтримка має бути включена до власного капіталу Tier 1 (тобто капіталу найвищого ґатунку)

(Довідково: Tier 1 є норматив капіталу комерційного банку, що розроблений та впроваджений для комерційних банків Базельським комітетом з нагляду за банківською діяльністю і є обов’язковим для усіх комерційних банківських установ).

У разі використання гібридних фінансових інструментів, то вони повинні відповідати вимогам регулювання Шведської Фінансової Наглядової Агенції. (Державна інституція, яка здійснює нагляд за усіма фінансовими установами у Швеції, включаючи банки).

Капітал, що надається фінансово-банківським та кредитним установам має відповідати таким вимогам:

Участь держави у ринкових транзакціях. Держава приймає участь на ринкових умовах, у разі випуску емітентом гібридних інструментів з об’ємом до 70% від загальної суми випуску на умовах рівних для усіх інвесторів даного розміщення.

У разі неможливості участі на умовах, що описані вище, держава приймає учась у до капіталізації на умовах, що приймаються самою державою та узгоджені з реципієнтом.

При здійсненні ринкового розміщення Національний офіс по управлінню боргом використовує ті ж самі механізми та відсоткові ставки, що і приватні інвестори у даному розміщенні. При цьому участь держави не повинна перевищувати – 70% від загального об’єму розміщення коштів. У разі, якщо держава приймає участь у розміщенні коштів на суму понад 70% чи безпосередньо здійснює внесок у статутний капітал, то ціна таких ресурсів обчислюється Національним офісом з управління боргом з врахуванням реальних ризиків, які могли існувати при нормальних економічних умовах. При цьому також враховуються рекомендації ЦЄБ. Умови, що пропонуються для фінансових ресурсів у рамках ре капіталізації фінансових та банківських установ повинні захищати інтереси платників податків, за рахунок яких проводиться дана ре капіталізація.

У разі впровадження даної схеми запроваджуються певні заборони та обмеження.

У відповідності до схеми під час ре капіталізації вказаних фінансово-кредитних установ забороняється підвищення відшкодування 5 фізичним особам, які отримують у вказаній компанії найвищі відшкодування та вводиться заборона на виплату бонусів протягом 2009 та 2010 рр. на період дії вказаної схеми.

Плата за стабільність.

Уряд пропонує ввести плату за стабільність для страхування капіталу, що надається для у якості ре капіталізації фінансово-банківських та кредитних установ (аналогічне оплаті у фонд гарантування депозитів), яку мають сплачувати установи, що прийматимуть участь у схемі ре капіталізації. На сьогодні така плата повинна складати половину середньої відсоткової ставки за кредитами у 2009 – 2010 рр. Така плата за стабільність утримується один раз протягом 2009 – 2010 рр.

Основні макроекономічні показники Королівства Швеція мають негативні тенденції і виглядають за І квартал поточного року наступним чином. ВВП скоротився у порівнянні як IV кварталом 2008 року на 2,4 в% так і аналогічним періодом попереднього року, де скорочення склало 4,8%. Спостерігається негативні показник індексів промислового виробництва - 41 (попередній квартал -34), будівництва - 33 (попередній період – 38)б продаж - 54 (попередній період - 24). В той же час спостерігалось зростання заробітної плати на 0,7% у порівнянні з попереднім кварталом, та на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Рівень інфляції за перший квартал 2009 року склав 0,3% у порівнянні з попереднім періодом та 0,2% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Рівень оптових цін за перший квартал 2009 року скоротився на 0,2% у порівнянні з попереднім періодом та збільшився на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Основні показники зовнішньоторговельного балансу за перший квартал не зазнали суттєвих змін і характеризувались незначним пропорційним ростом експорту та імпорту. При цьому експорт товарів зі Швеції збільшився приблизно на 1% у порівнянні з пореднім кварталом , а імпорт залишився на тому ж рівні.

Інвестиції. За вказаний період прямі інвестиції в економіку Швеції зросли удвічі (обраховано у місцевій валюті), шведські інвестиції за кордон мали аналогічну динаміку. Іноземні інвестиції у економіку Швеції у порівнянні з попереднім періодом залишились на тому ж рівні.

Протягом вказаного періоду зовнішній борг Швеції збільшився на 12,9% у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року. Резерви Центрального банку Швеції залишились на рівні попереднього періоду. Ставка рефінансування ЦБ Швеці протягом І кварталу 2009 року знизилась до 1 %.

Продовжувалась девальвація шведської крони, однак її темпи у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року значно скоротились. З вересня 2008 року національна шведська валюта девальвувала на 41%. Протягом першого кварталу поточного року шведська крона девальвувала на 7% у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року.

Прогнози аналітиків Шведського інститут економічних досліджень свідчать про подальше скорочення виробництва та росту безробіття у Швеції, зростання дефіциту державного бюджету.


Б Л И З Ь К И Й С Х І Д

Держава Ізраїль


Економічна ситуація в Ізраїлі у першому кварталі п.р. характеризувалася погіршенням основних макроекономічних показників у наслідок глобальної економічної кризи, додатковим бюджетним навантаженням через непередбачені витрати на проведення військової операції в Секторі Гази (січень п.р.) та певною політичною нестабільністю, пов’язаною із проведенням парламентських виборів та формуванням нового складу уряду.

По теперішній час уряд Ізраїлю працює без затвердженого державного бюджету на 2009 р., користуючись тимчасовим положенням про здійснення щомісячних витрат у розмірі 1/12 від бюджету 2008 р. Фактично управління ізраїльською економікою відбувається в «ручному режимі».

Новопризначений уряд на чолі із Б.Нетаніягу висунув досить оригінальну ініціативу формування дворічного бюджету на 2009-2010 р.р. Пропозиція уряду була схвалена Кнесетом Ізраїлю, який зобов’язав уряд представити на розгляд парламенту проект згаданого дворічного бюджету до 15 червня п.р.

Згідно розрізненим заявам нового прем’єр-міністра Ізраїлю Б.Нетаніягу, економічна політика його уряду буде ґрунтуватися на наступних засадах:

- за вихідну позицію в розробці антикризових заходів приймається прогноз падіння ізраїльської економіки у п.р. на 1,5%; доцільним показником збільшення держбюджету вважається 1,7%, рамки дефіциту бюджету вірогідно будуть збільшені до 5-7%:

- запровадження реалізації комплексної антикризової програми, вартість якої оцінюється на рівні 1 млрд. дол. США; перш за все, вона буде спрямована на підтримку малозабезпечених верств населення, боротьбу з безробіттям, кардинальне збільшення фінансування інфраструктурних проектів та науково-дослідних робіт;

- в реалізації інфраструктурних проектів пріоритетне значення надаватиметься галузі громадського транспорту, реконструкції старих кварталів та туристичним об’єктам, широко використовуватимуться механізми державно-приватного партнерства; обсяг бюджетного фінансування інфраструктурних проектів планується збільшити на 25%;

- розробка окремої програми, направленої на заміщення іноземної робочої сили ізраїльськими робітниками;

- оптимізація системи виплат допоміг по безробіттю, реалізація програм перекваліфікації безробітних.

Тим часом, Центробанком Ізраїлю продовжувалася досить активна регуляторна політика з балансування валютного ринку та мінімізації падіння фондового ринку країни.

Зокрема, тривала практика щоденного викупу на міжбанківському ринку 50-100 млн. дол. США, в результаті чого валютні резерви Центробанку Ізраїлю досягли 44 млрд. дол. США. Водночас, в порядку мінімізації обвалу ринку облігацій Центробанком, починаючи з березня п.р. щоденно викупаються урядові облігації внутрішнього займу на суму близько 40 млн. дол. США. Всього Центробанком Ізраїлю планується викупити урядових облігацій на загальну суму порядку 3,5-4,5 млрд. дол. США.

В березні п.р. глава Центробанку С.Фішер вдався до чергового пониження облікової ставки на 0,25%, яка досягла безпрецедентно низького рівня 0,5%. Всього за останні півроку облікова ставка в Ізраїлі зазнала поступового пониження на 3,75%.

Також слід відзначити проведення Міністерством фінансів Ізраїлю 18 березня п.р. надзвичайно успішної емісії урядових облігацій зовнішнього запозичення на ринку США, в результаті якої вдалося залучити 1,5 млрд. дол. США. Попит американських інвесторів на ізраїльські облігації втричі перевищив очікування Мінфіну.

Залучені кошти планується направити на покриття фактичного дефіциту бюджету, який у першому кварталі п.р. склав 1,2 млрд дол. США (тільки податкові надходження скоротилися на 16%).

В порядку вишукування додаткових джерел фінансування бюджетного дефіциту Міністерство фінансів Ізраїлю виступило з ініціативою легалізації коштів своїх громадян, які розміщені на закордонних банківських рахунках та не декларувалися в Ізраїлі. За оцінкою Мінфіну, загальний обсяг таких коштів може сягати 100 млрд. дол. США. Вважається, що в умовах загального посилення регулятивного тиску з боку США та країн ЄС щодо трансакцій з офшорними зонами, вказаний захід має стимулювати репатріацію капіталів до Ізраїлю.

Динаміка змін макроекономічних показників у 1 кварталі п.р. була переважно негативною.

Ізраїльський експорт у січні-лютому п.р. склав 6,6 млрд. дол. США (-35% у порівнянні з минулим роком), імпорт – 6,8 млрд. дол. США (-35%).

На фоні загального падіння експорт високотехнологічної продукції з Ізраїлю зберігав позитивну динаміку та зріс на 15%. В основному, зростання досягнуто за рахунок поставок БПЛА (+50%), фармацевтичної продукції (+13%), електронних приладів (+4%), засобів зв’язку та контролю (+5%).

Найбільш різко скоротився експорт діамантів – на 65,8%, який традиційно становить одну з основних позицій ізраїльського експорту (20-30% в загальній структурі експорту).

В імпорті основною причиною падіння стало скорочення на 44,8% поставок сировинних матеріалів, які складають 39% від загальної структури. В даному контексті найбільш тривожним показником є радикальне скорочення імпортних закупок Ізраїлем заліза та сталі (-74,2%), які традиційно становлять основну позицію українського експорту до Ізраїлю.

Також спостерігалося серйозне скорочення обсягів промислового виробництва. За даними Асоціації промисловців Ізраїлю, у жовтні 2008 р. – лютому 2009 р. кількість промислових замовлень скоротилася на 10%, що у грошовому еквіваленті дорівнює втратам 3,9 млрд. дол. США. Промисловий експорт у січні-лютому п.р. склав 4,9 млрд. дол. США, скорочення – 5%.

Безробіття складає 8%, у лютому-березні п.р. роботу втратили 37,9 тис. осіб.

Помітно скоротилися обсяги іноземних інвестицій, з початку року на ринку зафіксована лише одна серйозна інвестиція – американська компанія «Medtronic» за 325 млн. дол. США придбала ізраїльську компанію «Ventor», яка спеціалізується на розробці кардіостимуляторів.

Найбільш суттєво в умовах кризи постраждали ізраїльські компанії сектору будівництва та нерухомості. Сукупна капіталізація компаній, які входять до профільного біржового індексу «ТА Real Estate 15», скоротилася на 80%. Зокрема, падіння вартості основних компаній сектору склало: Africa Israel Investments – 91%, Gazit-Globe Ltd. – 58%, Elbit Imaging Ltd. – 84%, Housing&Construction – 69%, Jerusalem Economy Ltd. – 91%.

Згідно з опублікованою звітністю ізраїльських банків за 2008 р., майже всі вони продемонстрували значне погіршення показників.

Зокрема, результати двох провідних ізраїльських банків («Апоалім» та «Леумі») виглядають наступним чином:

- «Апоалім»: збитки за результатами року склали 215 млн. дол. США, з них безпосередньо у четвертому кварталі минулого року банк втратив 90 млн. дол. США; на підставі опублікованого звіту агенція Moody’s понизила кредитний рейтинг «Апоаліму» до «негативного»;

- «Леумі»: прибуток по результатах року – 22,5 млн. дол. США, однак, в окремо взятому четвертому кварталі минулого року банк зазнав збитків у 293 млн. дол. США; агенція Moody’s понизила рейтинг фінансової стабільності «Леумі» з С до С-, рейтинг довготривалих депозитів – з Аа3 до А1, базову оцінку кредитоспроможності – з А3 до Ваа1.

Тим не менш, не дивлячись на погіршення результатів діяльності, жодна ізраїльська банківська установа не збанкрутувала в умовах кризи, що свідчить про високий якісний рівень національної банківської системи.

За інформацією швейцарського банку UBS, високий рівень залежності від американської фінансової системи, погіршення економічної ситуації в країні та проблемна геополітична ситуація на Близькому Сході можуть призвести до погіршення фінансового стану ізраїльських банків у 2009-2010 роках. На думку швейцарських аналітиків, оголошені збитки банків Ізраїлю за 2008 р. є лише першою ластівкою фінансових проблем. У найближчі місяці банки будуть змушені оголосити про нові збитки, викликані списанням сумнівних заборгованостей, зниженням вартості інвестиційних портфелів та втратою доходів від поточної діяльності в наслідок кризи.


Республіка Ірак


Протягом І-го кварталу ц.р. зовнішньоекономічна політика Республіці Ірак була спрямована на налагодження економічних стосунків із сусідніми арабськими країнами, насамперед із Іраном та Сирією, а також з країнами Європи.

Так, візит у лютому ц.р. в Ірак Міністра закордонних справ Ірану був націлений на налагодження економічних відносин між двома країнами. Іран та Ірак підписали угоду щодо спільної розвідки, розробки та експлуатації нафтових родовищ вздовж ірано-іракського кордону. Згідно з угодою, протягом трьох місяців між сторонами будуть створені спільні робочі групи, результати роботи яких планується оприлюднити через дев’ять місяців. А вже наприкінці лютого ц.р. Президент Іраку Дж.Талабані відвідав Ісламську Республіку Іран. У ході цього візиту на найвищому рівні між Багдадом та Тегераном було укладено низку двосторонніх меморандумів про наміри співробітництва у сферах промисловості, торгівлі та будівництва. Також було підписано угоду про збільшення обсягів постачання з Ірану до Іраку електричної енергії та протокол про співробітництво між зовнішньополітичними відомствами сторін, який передбачає навчання іракських дипломатів в Ірані.

За результатами зустрічі Міністра нафти Іраку з Послом Сирії в Багдаді у січні ц.р., було домовлено про наміри реалізувати спільний проект зі спорудження газопроводу, по якому іракський газ направлятиметься до узбережжя Сирії для подальшого експорту до Європи. А в ході зустрічі у березні ц.р. Прем’єр-міністра Іраку з Міністром закордонних справ Сирії, політики оголосили про наміри зміцнювати співробітництво у сферах електроенергетики та водного господарства.

Участь іракської делегації на чолі з Президентом Іраку Дж.Талабані у арабському економічному форумі в Кувейті (18-19 січня ц.р.) ставило перед собою мету залучення до економіки країни інвестицій з арабських держав та допомоги у відновленні промисловості Іраку. Окрема увага на іраксько-кувейтському напрямку була приділена питанням списання або реструктуризації репараційних зобов’язань Іраку перед Кувейтом (за наслідками окупації) та його зовнішнього боргу. Іракська влада висловило готовність виплатити 300 млн. дол. США кувейтської авіакомпанії "Kuwait Airways" в якості компенсації збитків за часів вторгнення військ С.Хусейна у 1990 році. Слід зауважити, що на сьогодні, кувейтська авіакомпанія вимагає від Іраку компенсувати більш ніж 1 млрд. дол. США. Позитивне рішення іракської влади є суттєвим кроком на шляху багаторічних фінансових претензій з боку Кувейту. Загалом, у проекті бюджеті Іраку на 2009 році на фінансові відшкодування Кувейту закладено 1,8 млрд. дол. США.

Останнім часом привертає увагу інтенсифікація зовнішньої політики Іраку на європейському напрямку. Зокрема, у лютому ц.р. Ірак з офіційними візитами, першими після 2003 р., відвідали Президент Франції (10.02.09), Міністр закордонних справ Німеччини (17.02.09), а також Глава зовнішньополітичного відомства Великої Британії (26.02.09). На цьому тлі також активізувалась участь уряду Іракського Курдистану у зовнішній політиці Іраку. Зокрема, програми візитів практично усіх іноземних посадовців до Іраку включають зустрічі з Президентом або Прем’єр-міністром Іракського Курдистану та відвідання цієї автономії Іраку. Крім того, на минулому тижні Президент Іракського Курдистану М.Барзані відвідав Італію, де провів зустрічі з Прем’єр-міністром цієї країни і Папою Римським, та Берлін, де зустрівся з Канцлером та Міністром закордонних справ Німеччини. Наступною зупинкою Президента М.Барзані у рамках його європейського турне став Лондон. Така активність курдів націлена на розвиток економічної складової зовнішніх стосунків Іракського Курдистану, який, через задовільну, на відміну від решти районів Іраку, безпекову ситуацію, є привабливим для іноземного бізнесу.

Під час візиту президента Іраку Дж.Талабані до Південної Кореї, 24.02.09 глави обох держав підписали меморандум, який передбачає південнокорейські інвестиції в Ірак в обсязі 3,55 млрд.дол.США на відбудову іракської інфраструктури та на освоєння нових нафтових родовищ. Згідно з меморандумом, в обмін на інвестиції Сеулу Багдад надасть право корейським компаніям добути в Іраку 3 млрд. барелів нафти.

В ході візиту прем’єр-міністра Іраку Н.Аль-Маліки до Австралії, крім іншого, обговорювались питання налагодження між двома країнами торговельно-економічного співробітництва. Так, представники Міністерства торгівлі Іраку досягли домовленості з Міністерством промисловості та сільського господарства Австралії про збільшення обсягів поставок австралійської пшениці до Іраку (до 1 млн. тон на рік). В свою чергу Австралія пообіцяла надати Іраку фінансову допомогу на 100 млн. дол. США спрямованих насамперед в такі галузі як сільське господарство, освіта, право та судовий контроль.

В ході візиту у березні ц.р. в Ірак Президента Туреччини була підписана угода про торгівлю між двома країнами, яка, як було заявлено, сприятиме збільшенню товарообігу між Іраком та Туреччиною вдвічі – до 10 млрд. дол. США.

Наприкінці березня ц.р. у Франції поновила свою діяльність двостороння Міжурядова французько-іракська Комісія з торговельно-економічних та науково-технічних питань. Слід нагадати, що спільне засідання двосторонньої Комісії у Франції відбулося після багаторічної перерви (французько-іракська торговельна Комісія припинила свою діяльність після нападу Іраку на Кувейт).

Окрему увагу у звітному періоді привертає офіційний візит до Іраку (16-19 березня ц.р.) Генерального секретаря Ліги арабських держав (ЛАД) Амр Муси. Цей візит є другим після падіння колишнього диктаторського режиму, першим було відвідання А.Мусою Багдаду у жовтні 2005 року в якості учасника «Конференції національної згоди». Нинішній візит Генсека ЛАД журналісти та політики Іраку назвали історичним, важливим кроком на шляху розвитку відносин між Іраком і державами-членами ЛАД, а також свідченням покращення ситуації в Іраку.

Серед економічних питань, що обговорювались в ході зустрічей із іракськими високопосадовцями, були активізація участі арабських країн у відбудові країни, проблеми іракських біженців та зовнішні борги Іраку арабським країнам.

В цілому, політичні оглядачі країни перебування дуже позитивно оцінюють результати цього візиту, наголошуючи, що він надав чіткий сигнал як арабським, так й іншим країнам про необхідність відновлення повномасштабної співпраці з Іраком на всіх напрямках, засвідчив підтримку арабськими державами зусиль іракського керівництва, спрямованих на реінтеграцію країни до регіональної та світової спільноти, та сприятиме відновленню втрачених за часів С.Хусейна міжнародних позицій Іраку. Очікується, що візит надасть нового поштовху розвиткові політичних та економічних відносин з арабськими країнами, сприятиме зміцненню регіональної безпеки та нормалізації відносин Іраку з сусідніми країнами.

Таким чином, зовнішньоекономічна політика Іраку продовжує дотримуватися вектору оновлення двосторонніх торговельно-економічних відносин з сусідніми арабськими країнами, та налагодження економічних стосунків з європейськими країнами. Слід відмітити, що не меншу увагу розвитку двосторонніх економічних відносин з Іраком приділяють самі країни Європи, про що свідчить інтенсивність відвідування Багдаду керівниками європейських країн.