Geum.ru

Міністерство економіки україни держзовнішінформ І квартал 2009 року бюлетень основні торговельно-економічні події

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії


Ознаки економічної кризи, які виявилися ще в другому півріччі 2008 року, на початку 2009 р. продовжували наростати. За уточненими даними, опублікованими в березні (див. таблицю в кінці бюлетеню), спад ВВП склав у четвертому кварталі минулого року -1,6%.

Оскільки впровадження першого етапу програми оздоровлення фінансового сектора в жовтні 2008 р. дало обмежений ефект, 19 січня 2009 р. урядом Великобританії було оголошено другий пакет надання допомоги банківській системі. Серед довгого переліку заходів можна насамперед виділити план, згідно з яким банкам пропонується страхування від втрати коштів через неліквідні борги (через що, власне, і розпочалася кредитна криза). Банкам доведеться вносити плату за цю страховку, проте уряд не очікує, що ця плата вноситиметься шляхом придбання державою акцій. Згідно зі страховою схемою, банки узгоджуватимуть з урядом суму, котру, як очікується, вони втратять через наявність конкретного боргу. Після цього Казначейство продасть банкові страховку на суму до 90% від очікуваних додаткових втрат банківської установи від боргу. За заявами уряду, йдеться про «ті активи, які найбільше постраждали від поточних економічних умов» (фахівці, однак, зазначають, що обсяги такого боргу визначити важко, тому що власне ринок боргових зобов’язань зазнав колапсу). Цей план дістав назву «Схема захисту активів». Його вартість оцінюється в понад 200 млрд. ф. ст., проте Казначейство відмовляється офіційно назвати цю цифру, адже вона залежатиме від обсягів «зіпсованих» активів банків.

Допомога національній банківській системі здійснюється в обмін на акції банків, яким вона надається. Мова йде про фактичну націоналізацію окремих банків. Зокрема, міністерство фінансів країни й керівники банків розробляють деталі плану по страхуванню кредитних організацій. Таким чином, поки що в Англії не буде створюватись "поганий банк ", ідея якого вже давно розглядається урядами розвинених країн. Держава не буде витрачати гроші на купівлю "токсичних" активів у банків відразу, вона відстрочить бюджетні витрат на порятунок кредитних організацій. План наступний: банки повинні будуть погодитися взяти на себе перші втрати по застрахованих активах (на 5-6% від їхньої ціни), а також відразу заплатити державі 2-3% від суми застрахованих для них активів, причому ця плата може бути у формі привілейованих акцій. Передбачається витратити на страхування 500 млрд. фунтів стерлінгів ($729 млрд.), причому більша їхня частина припадає на «Роял Бенк оф Скотленд» (325 млрд. ф.). Схема такого страхування вже призвела до збільшення частки держави у РБС до 95%.

До рівня 50 тис. ф. ст. підвищено також суму гарантій уряду по поверненню вкладів індивідуальних клієнтів у разі банкрутства банків.

Інші сектори економіки. А. Будівництво. Уряд Великобританії 5 січня оголосив про виділення 40 млрд. ф. ст. на потреби капітального будівництва, включаючи школи, житлове будівництво, розвиток транспорту та інших галузей. Крім того, на початку лютого він виділив банкам і будівельним компаніям позику у вигляді держоблігацій на загальну суму в 185 млрд. фунтів стерлінгів (263 млрд. дол. США) в рамках заходів, спрямованих на оздоровлення іпотечного кредитування. Одержувачами цієї позики, що надавалася з квітня минулого року по січень 2009 включно, стали 32 банки й компанії, які погодились брати участь у запровадженій Банком Англії схемі вирішення проблеми ліквідності. За умовами схеми, її учасники обміняли свої ризиковані авуари на гарантовані держоблігації. Замість цього, банки й компанії передали державі свої цінні папери на загальну суму в 287 млрд. фунтів стерлінгів, які з того часу втратили, за деякими оцінками, близько 16% своєї ринкової вартості й у цей час оцінюються у 242 млрд. фунтів стерлінгів. У зв'язку із цим знецінюванням "застави" Банк Англії заявив про можливе збільшення "відповідного внеску" з боку учасників схеми.

Зайнятість. 12 січня уряд зобов’язався виділити до 500 млн. ф. ст. для допомоги безробітним, що перебувають у цьому статусі тривалий час. Передбачається, що таку допомогу отримають до 500 тис. чол., що допоможе їм пройти виробниче навчання або одержати роботу в наступні 2 роки. Компанії одержать 2500 ф. ст. за прийом на роботу особи, яка була безробітною більш ніж 6 місяців; ці кошти надійдуть з фондів створеного в листопаді 2008 р. пакету фіскальних стимулів. Додатково буде виділено 140 млн. ф. ст. на створення в 2009-2010 рр. 35 тис. місць для навчання молодшого виробничого персоналу, що доведе кількість таких робочих місць, що фінансуються урядом, до 250 тис.

Допомога малому та середньому бізнесу. 14 січня уряд оголосив про допомогу малому та середньому бізнесу в одержанні кредитів від банків з тим, щоб утримувати їх «на плаву». За цим планом, банкам надаються гарантії (на загальну суму 20 млрд. ф. ст.) для покриття половини суми ризику при видачі кредитів на повсякденні потреби компаній, обіг яких складає до 500 млн. ф. ст.

Автомобільна промисловість. 27 січня Держсекретар у справах бізнесу П.Мендельсон оголосив про початок програми державного гарантування (на суму до 2,3 млрд. ф. ст.) виданих кредитів для подолання кредитної кризи, включно з гарантіями на розблокування до 1,3 млрд. ф. ст. від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) для інвестицій у виробництво автомобілів, що даватимуть менше викидів вуглецю.

На додачу до дій уряду, свій внесок у подолання кризи вносить Банк Англії. Так, рівень базової облікової ставки знижено з 5,0% (у жовтні 2008 року) до 0,5% в березні 2009 р. – це найнижчий показник за всю 315-річну історію цієї установи. Банк оголосив також про плани розблокування кредитних ринків шляхом створення нового фонду в сумі 50 млрд. ф. ст. (74 млрд. дол. США) для придбання банківських активів. В повідомленні зазначається, що починаючи з 13 лютого він купує у комерційних банків їхні цінні папери з тим, щоб вони за ці кошти надавали кредити клієнтам на період до 90 днів. Однак стосовно кредитів на більш тривалі періоди Банк продовжить консультації з фахівцями. Компанії, які наразі не випускають комерційні папери1, також за певних умов зможуть користуватися фондом. Спочатку Банк планує купувати лише папери, деноміновані у фунтах стерлінгів, проте може розглянути й можливість переходу до використання інших валют. Цінний папір, що купується, повинен мати «інвестиційний рейтинг», а Банк купуватиме його за спредом, що перевищує відсоткову ставку свопових контрактних зобов’язань, які мають аналогічний термін погашення. Висококласний папір буде мати вартість на три чверті процентного пункту вище від цих контрактів (тобто, менше ніж поточна ринкова ціна у сумі повного процентного пункту, однак вище ніж звичайна ціна приблизно в 0,55 процентного пункту вище для цих контрактів). Цінний папір з найнижчим інвестиційним рейтингом буде купуватися за ставкою три процентних пункти понад довідкову ставку – це той рівень, який свідчить про суттєву знижку в порівнянні з номіналом. Банк продовжує консультації про аналогічні схеми придбання корпоративних бондів та боргових зобов’язань, а також планує розповсюдити цей механізм на довгострокові запозичення. Однак поки що не до кінця зрозуміло, чи Банк обмежуватиме кількість придбань акцій у одного учасника схеми та чи буде накладати обмеження на придбання боргових зобов’язань, випущених однією компанією.

Політика «кількісного пом’якшення». Банк Англії погодився звернутись до уряду за дозволом щодо збільшення грошової маси з метою відновлення економічного зростання («кількісне пом’якшення»), оскільки подальше зниження облікової ставки може зашкодити рентабельності банків. Комітет з монетарної політики в ході таємного голосування одноголосно прийняв таке рішення. Експерти зазначають, що центральний банк країни робить все можливе для підтримання ліквідності. Ефект від зниження облікової ставки буде відчутний не відразу. Урядовці мають застосовувати інші фінансові інструменти (окрім зниження ставок) для ефективного впливу на економічну ситуацію, а також тримати інфляцію на рівні запланованих 2%.

Схиляючись до того, щоб надалі не знижувати облікову ставку, більшість членів Комітету з монетарної політики Банку Англії повідомили, що незрозуміло, яким саме чином зниження вплине на реальні сектори економіки та висловили застереження, що цілком вірогідним є зростання ризику негативного впливу таких дій на економіку країни. Саме тому очікується, що на наступному засіданні (5 березня) Банк оголосить не про чергове зниження ставки, а про початок «кількісного пом’якшення».

Нове законодавство. 21 лютого 2009 р. набув чинності Закон Великобританії «Про банки» (Banking Act 2009). Його основними рисами стали наступні:

- Банку Англії надаються можливості для більш швидкого реагування на проблеми комерційних банків та вжиття заходів для захисту інвесторів. Зокрема, Банк зможе надавати приховану (з метою уникнення розголосу та, відповідно, ринкової паніки) допомогу проблемним банкам з метою підтримання фінансової стабільності. Основоположною ідеєю при цьому є ізоляція такого банку та недопущення розповсюдження кризових явищ;

- за законом, дозволяється уникати розкриття певних видів банківських рішень, як це зазвичай має робитися згідно з законодавством про свободу інформації;

- якщо комерційний банк все ж зазнає колапсу, новий Закон дозволяє власникам ощадних рахунків одержати компенсацію протягом тижня (до цього такі процедури могли затягуватися на декілька тижнів). Крім того, полегшується переведення клієнтів з проблемної установи до кращого банку – такі перекази будуть робитися до «здорових» установ навіть до початку вирішення інших питань проблемного банку;

- нове законодавство робить постійними деякі зміни, запроваджені при націоналізації банку «Норзерн Рок» у лютому 2008 року. Як правило, донедавна практики визнання банками своїх проблем майже не існувало, адже це вело б за собою їх ганьбу та втрату до них довіри; після відкритого звернення цього банку по допомогу 18 місяців тому він зазнав навали клієнтів, що ледве не призвело до його банкрутства, а згодом таки призвело до націоналізації.

ІІ. Зовнішньоекономічна ситуація. Саміт «Великої двадцятки». Падіння курсу фунта стерлінгів по відношенню до долара та євро – а саме США та решта Європи є основними торговельними партнерами Сполученого Королівства – не змогло привести до бажаних результатів у вигляді покращення зовнішньоторговельного балансу країни. За останніми наявними на момент складання звіту статистичними даними, торговельний дефіцит Великобританії зріс в січні 2009 р.2 більше, ніж очікувалося, оскільки експорт до країн Америки та Азії різко впав (на 16%) на тлі світового економічного спаду, За повідомленням Національного статистичного відомства Великобританії, дефіцит у торгівлі товарами зріс до 7,745 млрд. ф. ст. у січні з 7,232 млрд. ф. ст. (уточнені дані) у грудні 2008 р. В цілому, обсяги експорту знизилися на 4,0 % м/м, а імпорт скоротився на 1,0%.

За четвертий квартал експорт зменшився на 9,3 %, а імпорт на 7,2 %. Дефіцит у торгівлі товарами з країнами поза зоною ЄС зріс до 5,7 млрд. ф. ст. з 4,3 млрд. у грудні. При цьому з’явилися певні ознаки того, що європейських споживачів стали більше приваблювати британські товари через зниження курсу фунта стерлінгів по відношенню до євро. Однак аналітики попереджають, що спад у промисловості свідчить про те, що до справжнього пожвавлення попиту (а відповідно, і виробництва) поки що далеко. Економіст «Кепітел Економікс» М.Редвуд, наприклад, зазначає, що експортні замовлення залишаються на низькому рівні, а слабкість глобального попиту призводить до відкладення в часі такого потрібного всім економічного відновлення. Крім того, з часом нинішнє зростання цін на імпортні товари (14,3% за останній рік без урахування нафти – найбільші темпи з 1981 р.) приведе до збільшення інфляції в країні.

2 квітня в Лондоні завершив роботу саміт «Великої двадцятки». У його роботі взяли участь 30 делегацій - 22 країни та угруповань держав, а також 8 міжнародних організацій.

На економічному порядку денному лондонського саміту стояли п'ять головних питань. Їх у пріоритетному порядку оголосив його головуючий – Прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун. Це такі напрями, як контроль за роботою фінансових ринків; стимулювання економічного зростання; зміцнення міжнародних фінансових інститутів, включаючи Міжнародний валютний фонд; підтримка всесвітньої торгівлі й протидія протекціонізму; допомога найбіднішим країнам.

Перший день роботи нинішнього саміту "двадцятки" пройшов в інтенсивних двосторонніх консультаціях лідерів провідних світових держав, про що Посольство вже повідомляло. На другий день (2 квітня) відбулися дискусіях світових лідерів щодо нового світового економічного устрою. За заявою господаря саміту Г.Брауна, його проведення знаменувало собою перехід до «нового світового порядку», адже на ньому було оголошено про пакет заходів вартістю 1,1 трлн. дол. для подолання світової кризи, включно з коштами для оздоровлення фінансової системи, пожвавлення міжнародної торгівлі, а також допомоги найбіднішим та найбільш охопленим кризою країнам. Ставки були досить високі – якби лідерам домовитися не вдалося, це могло б відкинути світову економіку назад та поглибити кризу. Оглядачі нагадували, що саме це і сталося в 1933 р., коли американський президент Ф.Рузвельт відкинув плани, які пропонувалися на аналогічній конференції в Лондоні, зі стабілізації валютних курсів, через що західний світ ще довго вибирався з депресії.

Більшість експертів вважають, що цього разу успіху було досягнуто. За результатами зустрічі було прийнято підсумкове комюніке (текст англійською мовою додається), яке, на думку французького президента Н.Саркозі, «перегорнуло сторінку англо-саксонської моделі вільних ринків». Зі свого боку, канцлер Німеччини А.Меркель назвала декларацію «перемогою здорового глузду», адже ще до початку кризи в 2007 р. вона вимагала від американського та британського лідерів вжити подібних заходів.

В документі встановлюються більш жорсткі рамки для діяльності хедж-фондів, кредитних агентств, виплат бонусів, взяття банками надмірних ризиків, а також правил функціонування фінансових інструментів. Лідери країн визнали «значні прорахунки» в регулюванні, які стали фундаментальними причинами ринкового безладу, який нині їм доводиться долати.

В організаційному плані основним результатом переговорів є створення Управління фінансової стабільності (Financial Stability Board) з метою об’єднання зусиль регуляторів із діяльністю МВФ у плані раннього виявлення потенційних загроз. Як тільки економіка вийде з рецесії, почнеться робота над виробленням нових правил, котрі дозволять уникнути застосування надмірних фінансових важелів та змусять банки в кращі часи відкладати кошти для використання в критичних ситуаціях.

"Велика двадцятка" також схвалила збільшення «рятункових» ресурсів МВФ з нинішніх 250 млрд. до 750 млрд. дол. Японія, ЄС та Китай нададуть перші 250 млрд. з цього приросту, а решта мають надійти від поки що не названих держав. На думку фахівців, це дозволить надати Фонду кошти для задоволення потреб східноєвропейських країн та забезпечити фінансування більш широкого ряду країн у майбутньому.

Було прийнято також рішення про розміщення 250 млрд. SDR ($373 млрд.) серед акціонерів (МВФ).3 Підвищується роль Китаю, Індії та Бразилії в прийнятті рішень Міжнародним валютним фондом. Це також зіграє на руку багатьом країнам, що розвиваються: так, Мексика оголосила, що вона звернеться до МВФ за фінансуванням в обсязі 47 млрд. дол.. згідно з умовами нової «гнучкої кредитної лінії», яка дозволить деяким країнам звертатися за кредитами без виконання багатьох жорстких умов, як це відбувається нині.

Ще одним значним досягненням вважається обіцянка не вдаватися до протекціоністських заходів у торгівлі. Цього року й без того очікується її значний спад: так, за підрахунками ОЕСР, обсяги світової торгівлі впадуть на 13%, переважно через те, що вражена кризою банківська система країн значно скоротила видачу кредитів імпортерам та експортерам. Щоб запобігти цьому, «двадцятка» оголосила про виділення протягом наступних двох років не менше 250 млрд. дол.. для підтримки фінансування торгівлі через експортні кредитні агентства й банки розвитку (насамперед, Світовий банк).

Лідери вирішили також жорстко підійти до питання функціонування офшорних зон та «податкових гаваней», заявивши, що їх потрібно «виявити та засудити», проте конкретних заходів узгоджено не було, а було повторено лише засади, на яких ОЕСР бореться з цим явищем.

Більшість лідерів та фахівців позитивно оцінюють результати саміту. Звичайно ж, про успіх поспішили заявити Прем’єр-міністр Великобританії Г.Браун та міністри фінансів і бізнесу лейбористського уряду (відповідно А.Дарлінг та П.Мендельсон). Схвально відгукнувся про нього й Президент США Б.Обама, хоча оглядачі зазначають, що одним з результатів заходу стане певне зменшення впливу США на світовій арені та перехід від стихійного ринку до більш жорстких елементів регулювання. Раніше Б.Обама наполягав на застосуванні пакету значних фіскальних стимулів, проте згодом пом’якшив свою позицію.

Тепер, на думку більшості фахівців, основним завданням є втілення рішень зустрічі в життя, і на цьому шляху ще передбачається немало труднощів. У деяких країнах почали з’являтися певні, хоча ще й слабкі, ознаки покращення ситуації (наприклад, вперше за останні сім місяців зросла кількість замовлень на підприємствах у США, дещо зросли ціни на будинки у Великобританії, збільшилися обсяги виробництва в Китаї). Якщо економіці вдасться вже найближчим часом показати ознаки оздоровлення (в заяві висловлено сподівання, що до кінця 2010 року темпи зростання світової економіки можуть відновитися до 2%), то зустріч двадцятки в майбутньому позитивно оцінюватиметься істориками.

ІІІ. Хроніка українсько-британських стосунків. А. Візит Президента України до Великобританії.

15 січня Лондон з одноденним візитом відвідав Президент України В.А.Ющенко. Під час зустрічі з Прем’єр-міністром Великобританії Г.Брауном було обговорено проблематику українсько-російського газового конфлікту. Україна в особі керівника британського уряду знайшла розуміння та підтримку своєї позиції. За результатами візиту надіслано окремий звіт до Києва.

Б. Традиційний інвестиційний саміт. З 9 по 11 березня 2009 р. у Лондоні пройшла п’ята щорічна конференція «Український інвестиційний саміт», організатором якої виступила компанія «Адам Сміт Конференсиз». Захід відбувся за безпосередньої участі та при підтримці Посольства України у Великобританії.

Незважаючи на глобальну фінансово-економічну кризу, саміт (попри початкові сумніви в можливості його організації) був не тільки проведений на високому рівні, а й викликав значний інтерес серед ділової громадськості Великобританії, держав континентальної Європи та США. Слід також відзначити рівень офіційного представництва як від України, так і Великобританії – у заході взяли участь представники Уряду України та Верховної Ради, причому як від правлячої коаліції, так і від опозиції.

Всього в саміті взяло участь близько 250 учасників з 20 країн світу, в тому числі високі посадовці двох країн, співробітники міжнародних організацій, транснаціональних корпорацій, стратегічні інвестори, що ведуть свою діяльність в Україні, а також працівники провідних українських компаній. Це менше, ніж минулого року, але, зважаючи на поточну складну ситуацію, такий рівень участі можна вважати успіхом.

Участь у роботі форуму взяла офіційна українська делегація, до складу якої увійшли: заступник міністра економіки України Валерій Пятницький, Голова комітету з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ Микола Азаров, заступник голови Фонду державного майна Олександр Потімков, перший заступник Міністра юстиції України Євген Корнійчук, народний депутат та радник Прем’єр-міністра України з іноземних інвестицій та розвитку Владислав Каськів, Голова Державної комісії з цінних паперів та фонового ринку України Анатолій Балюк, Голова Львівської ОДА Микола Кміть. З вітальним словом до учасників конференції звернулися Посол України у Великобританії Ігор Харченко та Посол Великобританії в Україні Лі Тернер.

Під час заходу було розглянуто наступні блоки питань: макроекономічна ситуація України в контексті глобальної економічної кризи; поточний стан та перспективи вкладення прямих іноземних інвестицій в Україну; тематичні дискусії, присвячені ринку нерухомості, банківським і фінансовим послугам, транспортній інфраструктурі, Євро-2012, енергетиці тощо. У своїх виступах делегати акцентували свою увагу на засобах, за допомогою яких Уряд може більш тісно та ефективно співпрацювати з діловою та інвестиційною спільнотою. Як і в минулі роки, в центрі уваги були найдинамічніші українські компанії з різних секторів економіки: харчова промисловість, сільське господарство, будівництво, комунікації, енергетика.

Під час виступу заступник міністра економіки України В.Пятницький охарактеризував наслідки вступу України до СОТ. Зокрема, він зазначив, що Україна знаходиться в першій 30-ці серед найбільших торгуючих країн світу з товарообігом 170 млрд. дол. США (2008 р.). Незважаючи на негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке, в свою чергу збільшувалося зі зростанням цін на енергоносії, товарообіг у 2008 році збільшився на 38% у порівнянні з минулим роком. Головними рушіями зростання експорту в 2008 р. було збільшення експорту сталі на 30%, с/г та харчової промисловості на 70%, хімічної продукції на 20%. Також було відмічено, що Україна має найліберальніший доступ до ринку послуг та найменшу частку субсидування у сільському господарстві. Заступник міністра також наголосив, що перспективи укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС, незважаючи на поточну кризу, є цілком реальними.

Більш критичний погляд на розвиток економіки висловив Голова комітету з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ М.Азаров, який, зокрема, зазначив що темпи наповнення державного бюджету в поточному році є недостатніми (8% за два місяці), а стимулювання економіки через підвищення споживчого попиту не можна розглядати як дієвий механізм. Окремо було зазначено, що девальвація гривні (на 60%), не в останню чергу викликана неконструктивними відносинами між НБУ та Урядом, а кредити МВФ мають бути спрямовані на конкретні програми підтримки банківського сектора. В той же час, промовець категорично виключив можливість державного дефолту, не дивлячись на виснаження валютних резервів.

Член Парламенту Великобританії Стівен Байєрс наголосив на важливості розвитку українсько-британського співробітництва по всіх напрямах та висловив підтримку євроатлантичним прагненням нашої держави. Провідний фахівець Інституту міжнародної економіки ім. Петерсена Андерс Аслунд дав детальну характеристику поточної економічної ситуації та запропонував можливі виходи з кризи, наголосивши на необхідності досягнення політичного консенсусу. Глибокий науковий аналіз світової фінансової кризи було представлено директором Лондонської школи економіки сером Говардом Дейвісом. Стратегію співпраці Європейського банку реконструкції та розвитку в своїх виступах висвітлили перший віце-президент ЄБРР Варел Фрімен та директор представництва ЄБРР в Україні Андре Куусвек. Окремий звіт про захід надіслано до Києва.

Показники економічного розвитку Великобританії (за останніми наявними даними Казначейства Великобританії, станом на 20 березня 2009 року та Національного статистичного відомства, якщо не зазначено інше)



 Показник
Період

Рівень
Динаміка (до відповідного періоду минулого року)

1. Забезпечення зростання ВВП

 ВВП (ІV квартал)
-1,6% до минулого кварталу



-2,0%

 в т.ч. послуги (за 3 місяці до листопада)
0,4 до попередніх 3-х місяців



0,6%

 промислове виробництво (за 3 місяці до січня)
-5,6 до попередніх 3-х місяців



-9,6%

 обробна промисловість (за 3 місяці до січня)
-6,4 до попередніх 3-х місяців



-10,4%

 споживання домогосподарств (І квартал 2009 р.)
1,4 до попереднього кварталу



3,0%

 обсяги роздрібної торгівлі (січень)
0,8 до попереднього місяця



3,6%

2.Ринок праці

 Безробіття (за 3 місяці до січня)



6,5%



 Доходи населення (за 3 місяці до січня)






3,5%

3.Інвестиції

 Інвестиції в економіку (ІІ квартал)






-2,1%

 Інвестиції в бізнес (ІІІ квартал)






-0,1%

4. Інфляція

  CPI - індекс споживчих цін (станом на 9 березня)



3,2%
0,9 %до минулого місяця

  RPI - індекс роздрібних цін (станом на 9 березня)



0,0%
0,6 %до минулого місяця

  RPIX - індекс роздрібних цін, що виключає іпотечні платежі (станом на 9 березня)



2,5%
1,0 %до минулого місяця

5.Платіжний баланс

 Поточний рахунок (ІV квартал)



-7,6 млрд.£



 Торгівля товарами (ІV квартал)



-23,1 млрд.£



 Торгівля послугами ( ІV квартал )



12,1 млрд.£



 Експорт товарів (за 3 місяці до січня)






-10,3%

 Імпорт товарів (за 3 місяці до січня)






-12,0%

6.Фінанси

 Облікова ставка (змінено 5 березня 2009 р.)



0,5%


Грецька Республіка


Щодо прогнозів Міністра економіки та фінансів Греції. У ході спілкування з провідними грецькими ЗМІ 21.01.2009 р. новопризначений Міністр економіки та фінансів Греції Я.Папатанасіу повідомив, що незважаючи на те, що 2009 рік вважається важким періодом майже для усіх галузей грецької економіки, все ж таки Я.Папатанасіу має надію на значні поліпшення показників грецької економіки під кінець року, які мають бути більш позитивними у порівнянні з прогнозними показниками Європейської Комісії. Він також підкреслив, що на даний час, незважаючи на наслідки світової кризи, рівень безробіття в країні залишається нижчим від середнього рівня країн ЄС. Щодо статистичних даних.За інформацією Національної статистичної служби Греції, у січні та у лютому ц.р. інфляція в країні знизилася до рекордного за останні 40 років рівня – 1,8% та 1,6% відповідно у річному еквіваленті. У січні-лютому 2008р. інфляція складала 3,9%, а у травні-липні – 4,9%. Зниження інфляції пояснюється падінням споживчого попиту та зниженням цін на пальне. Очікується, що у травні інфляція знизиться ще мінімум на 0,3% у річному еквіваленті, що збільшить дефляційні ризики грецької економіки. Єврокомісія припускає, що грецька економіка у 2009 році зросте всього на 0,2%. В оновленій державній Програмі Стабільності та Росту Міністерство фінансів Греції попередньо визначило економічне зростання країни в 2009 році лише на 1,1%.

Щодо рекомендацій Європейської Комісії. Міністр економіки та фінансів Греції Яніс Папатанасіу, коментуючи у вівторок 24 березня ц.р. рекомендації, розроблені Європейською Комісією щодо подолання проблеми надмірного дефіциту бюджету Греції, повідомив, що зазначені рекомендації повністю підтверджують необхідність впровадження державної програми, яка передбачає скорочення витратної частини бюджету та корегування дохідної частини бюджету. Міністр також зауважив, що цю програму вже розпочав здійснювати грецький уряд та висловив сподівання, що скорочення бюджетного дефіциту до рівня 3% буде можливо досягти до 2010 року.

До рекомендацій ЄК входить наступне:
  1. Впровадження програми збалансування державного бюджету повинне розпочатися вже у 2009 році з метою скорочення бюджетного дефіциту до рівня 3% до 2010 року.
  2. Греція повинна збалансувати державний бюджет шляхом чіткого визначення статей бюджету, які мають бути скорочені та удосконалити політику регулювання доходних статей бюджету, що, в свою чергу, сприятиме необхідному зменшенню державного боргу.
  3. Продовження впровадження реформ у сфері охорони здоров’я та системи соціального забезпечення населення.

Щодо змін в податковій політиці уряду Греції. Новопризначений Міністр економіки та фінансів Греції Я.Папатанасіу повідомив про зміни в податковій політиці уряду, що має на меті підтримати підприємства малого бізнесу.

Я.Папатанасіу пообіцяв відновити систему звільнення від оподаткування прибутків, які не перевищують 10500 євро. Зазначена система була скасована попереднім Міністром економіки та фінансів в серпні минулого року. В той же час, податки на алкогольні вироби та тютюн будуть збільшені з метою компенсації нестачі в бюджеті країни.

Згідно з попередніми розрахунками експертів, зазначена схема змін у податковій політиці уряду в результаті збільшить надходження до державного бюджету на додаткових 350 млн. євро.

Щодо приватизації компанії “Олімпійські Авіалінії”. 23 березня 2009 р. відбулося підписання заключної угоди щодо приватизації національного авіаперевізника “Олімпійські Авіалінії” (Olympic Airlines) грецькою компанією Marfin Investment Group (MIG), процес якої тривав більше двох років.

За словами Міністра розвитку Греції К.Хатзідакіса, компанія «Олімпійські авіалінії», яка перебувала в державній власності близько 30 років, стала справжнім тягарем для уряду створюючи мільйонні заборгованості та значні юридичні проблеми для країни. Він також висловив задоволення, що національна компанія перейшла в руки такого впливового та надійного інвестора, який процвітає в умовах глобальної економічної кризи, що дає підстави сподіватися на хороше майбутнє авіакомпанії.

За інформацією зазначеного інформаційного агентства, вартість авіакомпанії становить 177,2 мільйони євро та 150 мільйонів держава отримуватиме щорічно від податкових стягнень та соціального страхування.

Щодо енергетичних питань. Після засідання Уряду Греції, присвяченому енергетичним питанням, Міністр розвитку К.Хадзідакіс повідомив ЗМІ: “Остання криза з постачання природного газу довела, що Греція захищена в плані енергетичної безпеки завдяки зусиллям уряду. Крім того, Греція продовжуватиме втілення проектів “Південний потік” та “Бургас-Александруполіс”, а також пошук інших альтернатив”. Зокрема, грецький Уряд оголосила 2009 рік роком відновлюваних джерел енергії.

Щодо страйків грецьких фермерів. В Грецькій Республіці протягом другої половини січня ц.р. тисячі фермерів, незважаючи на пропозицію уряду щодо виділення 500 млн. євро для компенсації зниження Євросоюзом цін на агропродукцію, блокували рух на основних магістралях Греції.

В багатьох регіонах країни перекритими були центральні автошляхи, а також контрольно-пропускні пункти на кордонах Греції: Еврос, Орменіо та Доірані. Блокування пропускного пункту Промахонас на кордоні з Болгарією, викликало обурення сусідньої країни, оскільки грецькі фермери пропускали лише вантажівки з продуктами харчування із коротким терміном зберігання.

Аграрії Греції вимагали зобов’язань Уряду щодо рівноцінного розподілення між областями країни коштів, передбачених на підтримку фермерської діяльності.

За повідомленням інформаційного агентства “АНА”, грецькі фермери складають 10% робітничого класу Греції та об’єднані у міцну профспілкову структуру, яка дозволяє їм проводити масштабні акції.
Щодо страйків вантажних перевізників. В лютому ц.р. в Греції пройшла низка страйків вантажних перевізників, які вимагали від уряду посилити контроль з метою виявлення несертифікованих транспортних компаній та застосувати невідкладних заходів з метою зупинення потоку нелегальних мігрантів, котрі переховуються у вантажівках з метою перетину грецького кордону. Зокрема, 21 лютого ц.р. в м.Ламія (Центральна Греція) поліцією було затримано чотири вантажівки у яких переховувалися 28 громадян Бангладеш, котрі потрапили до країни з Туреччини.

За повідомленням грецького інформаційного агентства “Athens News Agency” вночі з 8 на 9 березня ц.р. в одному з престижних районів Афін відбувся вибух біля відділення банку “Citybank”. Внаслідок вибуху будівля банку та припарковані поруч декілька автомобілів були суттєво пошкоджені. Жертв і поранених серед людей немає. Правоохоронними органами Греції ведеться слідство, у тому числі щодо можливої причетності до зазначеного інциденту терористичної організації «Революційна боротьба», яка взяла на себе відповідальність за подібну акцію щодо відділення цього ж банка в Афінах у 2004 році.

В інтерв’ю радіо “NET 105,8”, заступник Міністра внутрішніх справ Греції Х.Маркоянакіс заявив, що у відповідь на збільшення в країні останнім часом актів терору, поліція посилить відповідні антитерористичні заходи. Крім того, у зв’язку із зміною форм, кількості та методів терористичних актів заступник Міністра попросив допомоги суспільства і преси правоохоронним органам у сфері боротьби з тероризмом


Республіка Албанія


Щодо парламентських виборів в Албанії

14 січня ц.р. Президент Албанії Б.Топі підписав Указ щодо призначення чергових парламентських виборів на 28 червня 2009 року. Відповідно до оновленого виборчого законодавства, виборча компанія розпочнеться за 30 днів до виборів, в ході яких буде застосовано регіональну пропорційну систему, основану на 12 адміністративних одиницях країни.

На даний час в Албанії понад 2 млн. виборців, які мають обрати 140 депутатів парламенту на чотири роки. Успішне проведення “вільних та справедливих” виборів у відповідності до європейських стандартів є дуже важливим критерієм для подальшого просування країни шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції. Останні вибори 2005 року супроводжувались численними порушеннями.

Прес-служба Міністерства фінансів Албанії повідомила, що Албанія запозичить у банків “Deutsche Bank” і грецького “Alpha Bank” 250 млн. євро для покриття дефіциту бюджету та продовження будівництва автомагістралі Дуррес-Кукес, яка пов’яже адріатичне узбережжя Албанії з Косово. Зазначені банки були визначені за результатами проведеного тендеру. Очікується, що у 2009 році дефіцит албанського бюджету складе 4,2% ВНП. У 2008 році уряд країни також запозичив у банків 230 млн. євро для покриття дефіциту бюджету.

“Albanian Telegraph Agency” 11.02.2009 р. повідомило про заяву Прем’єр-міністра Албанії С.Беріши від 10 лютого ц.р., зроблену в ході його візиту до Хорватії, що Албанія та Хорватія разом лобіюватимуть проект Транс-Адріатичного газопроводу, як найбільш оптимальний шлях доставки каспійської нафти до Європи через газопровід TGI (Туреччина-Греція-Італія). Крім того, він також повідомив про розвиток спільного (Албанія, Чорногорія, КЮРМ, Боснія і Герцеговина) проекту будівництва атомної електростанції.

Газета “Shqiptare” від 10.03.2009 р. повідомила про підписання Албанією та Італією угод, спрямованих на інтеграцію мереж електро та газопостачання двох країн. Проект, зокрема, передбачає створення спільного диспетчерського центру, підстанції на 400/220/110 кВ, лінії електропостачання Ельбасан-Тирана на 400 кВ. В інтерв’ю албанським ЗМІ Міністр енергетики Італії К.Скайола зазначив, що Албанії не слід спиратись тільки на атомну енергетику, але й розглядати інші альтернативи, “такі як вугілля”.

За інформацією Прес-служби Парламенту Албанії, Парламент затвердив кандидатуру А.Турку, що її висунув Прем’єр-міністр Албанії С.Беріша, на посту Міністра культури, молоді, спорту і туризму. До цього часу А.Турку займав посаду Голови Ради регіону Ельбасан, працював на посадах мера м. Ельбасан та заступника ректора Ельбасанського університету ім. Александра Джувані.

Прес-служба МЗС Албанії 17.02.2009 р. оприлюднила заяву щодо завершення процесу ратифікації Протоколу приєднання Албанії та Хорватії до НАТО. В своїй заяві МЗС Албанії дякує усім країнам-членам Альянсу за довіру, підтримку та ратифікацію Протоколу до квітневого саміту НАТО, коли очікується остаточне прийняття Албанії та Хорватії до Організації. Як зазначено в заяві, завершення процесу ратифікації є свідченням визнання членами НАТО беззаперечних трансформацій в Албанії за останні декілька років та успіхів її уряду у проведенні повноцінних реформ. МЗС Албанії запевняє, що Албанія готова взяти на себе відповідальність пов’язану із повним членством в НАТО, та зобов’язується продовжувати реформи з подальшого приведення своїх інституцій та законодавства до стандартів Альянсу.


Естонська Республіка


Газета „Молодежь Эстонии” (13.01.09) із посиланням на Інтернет – портал новин Novosti 24, розмістила повідомлення „Ільвес незадоволений законом”, у якому зазначається, що Президент Естонії Т.Х.Ільвес ухвалив Закон про трудовий договір, відмітивши при цьому, що в документі міститься декілька розбіжностей. На думку Глави держави, співробітники декількох міністерств, які розробляли відповідний законопроект та члени Парламенту, яким він був представлений на розгляд, з причини халатного відношення не доопрацювали його як слід. При цьому Т.Х.Ільвес підкреслив, що в обов’язки Президента входить вирішувати чи відповідає Закон Конституції країни, а не виявляти помилки в роботі авторів законопроекту, зазначається у статті.

Інтернет – портал новин BNS (12.01.09) у статті «Вибраний в Естонії депутат Європарламенту назвав розрахунок на енергопартнерство з Росією помилковим” зазначив, що за інформацією прес-секретаря фракції Народна партія Європи і Європейські демократи, депутат Європейського Парламенту від Естонії Тунне Келам (Tunne Kelam) на відкритті сесії ЄП назвав помилковим партнерство з Росією в енергетичній сфері і закликав Європу зосередитися на пошуку альтернативних джерел постачання енергії. Згідно оцінки Т.Келама, надії на взаємовигідний стратегічний союз з Росією як надійним постачальником енергії виявилися стратегічно хибним розрахунком. На переконання євродепутата від Естонії ініціювання російською стороною енергетичних криз вказує на ненадійність нинішнього керівництва Росії як стратегічного партнера. Втім, Т.Келам вважає, що причини нинішньої кризи криються також у кризі самого концерну „Газпром”.

Естономовна газета «Eesti Päevaleht» (13.01.09) у статті „Газпром проводить реформу: для України - час відставити у куток газові плити” зазначила, що часи коли природний газ коштував відносно дешево пройшли й Україні варто зменшувати його споживання. Далі автор статті повідомляє, що у списку виробників газу Україна займає 29 місце у світі, а серед споживачів - на восьмому місці. Саме те, що Україна не спромоглася реформувати своє енергоспоживання й винести уроки з енергетичної кризи 2006 року провокує Газпром підвищувати ціни на природний газ. За таких обставин Україні варто шукати альтернативні джерела енергії, однак це призведе до втрати Газпромом одного із своїх найбільших ринків, зазначається у статті.

Це ж видання 14.01.2009 у статті „Кремль націлений на контроль газопроводу України” зазначило, що однією з цілей Москви в українсько-російській газовій війні є отримання контролю над транспортним трубопроводом до Центральної Європи. Саме зараз, коли в Україні панує „політичний та економічний хаос”, який за рік до президентських виборів тільки посилюється, для Газпрому настав слушний момент взяти під свій контроль газопровід, повідомляється у статті. Викликає й занепокоєння стан українського газопроводу, якому необхідна модернізація. Саме тому ЄС має ухвалити стратегічне рішення, а саме допомогти Україні в реновації газопроводу, якщо ні - це зробить Газпром, який, у такому разі, вимагатиме серйозні дивіденди, вважає автор.

Долучившись до висвітлення цієї ж теми газета „Молодежь Эстонии” (13.01.09) розмістила статтю „Росія, Україна та газ”, у якій зокрема зазначає, що суперечка між Росією та Україною у газовому питанні, яка повторюється із року в рік, стає все більш неприємною й викликає занепокоєння у більшої частини Європи. Однак, не дивлячись на те, що Росія намагається виставити Україну як ненадійну країну - транзитера, яка своїми діями загрожує безпеці європейської енергетики, а саме тому не має права на інтеграцію до ЄС у будь-якій формі, Естонія вважає, що припинення постачання газу Росією країнам ЄС є вкрай неприпустимим порушення РФ своїх комерційних зобов’язань. Водночас, до тих пір, доти Європа не знайде інші джерела постачання енергії, вона й надалі буде залишатися заручником суперечок Росії з її сусідами, акцентує автор статті.

Інтернет – портал новин BNS (22.01.09) у повідомленні „Антикризовий план Естонії складається зі скорочення бюджету – Прем’єр-міністр” зазначає: Прем’єр-Міністр ЕР А.Ансип заявив про те, що Естонія недостатньо зробила у напрямку реалізації антикризового плану в боротьбі з економічними труднощами і попереду – скорочення бюджету. На думку Глави уряду, економічні прогнози стають все більш песимістичними і на сьогодні положення можна назвати кризовим. Прем’єр-міністр стверджує, що скорочення державного бюджету слід проводити вже на початку нинішнього року, але не за рахунок інвестицій. Далі А.Ансип зупинився на проблемах експортного ринку. Із найбільш складними з них зіткнулись естонські експортери, які поставляли продукцію до Білорусі, України, Росії, Великобританії та Швеції, у зв’язку з тим, що в цих країнах найбільше девальвовані місцеві валюти. Виникли труднощі також з експортом естонських товарів в країни - члени Євросоюзу. У зв’язку із економічною кризою на них знизився попит, зазначається у статті.

Газета „Postimees” (20.01.09) у статті „Москва і Київ домовились про постачання газу на 10 років” повідомила, що Глави „Газпрому” та „Нафтогазу України” підписали контракти на постачання газу до України, а також на транзит російського природного газу територією України терміном на 10 років. Далі, автор статті інформує читача про перебіг подій, який передував досягненню відповідних домовленостей. У статті також підкреслюється, що представники ЄС вважатимуть лише тоді газовий конфлікт вичерпаним, коли у повному обсязі відновиться постачання газу до Європи.

Естономовна газета "Eesti Päevaleht” (23.01.09) на своїх шпальтах розмістила статтю „Товарообіг між Естонією і Україною збільшується”. В статті зазначено, що за даними Департаменту статистики ЕР у період з січня по вересень 2008 року баланс товарообігу між Естонією і Україною досяг позначки 7,8 мільйонів євро, а за аналогічний період 2007 року цей показник був лише 2,8 мільйонів євро. Згідно із повідомленням прес-секретаря Міністерства економіки і комунікацій ЕР, експорт в Україну естонських товарів збільшився, у порівнянні з 2007 роком, на 19%, а імпорт - на 14%.

Під час засідання спільної естонсько-української комісії відбувся обмін інформацією щодо встановлення квот на вантажні перевезення, а також щодо регулярних автобусних ліній та перевезень пасажирів на замовлення між двома державами.

Газета „Postimees” (03.02.09) у статті „Пожертвувати пенсіями та дитячими дотаціями” повідомила, що політичними силами, які входять до складу Правлячої коаліції Естонії, було досягнуто домовленостей стосовно скорочення видатків державного бюджету більше ніж на 8 млрд. крон (приблизно 670 млн. дол. США), у тому числі й за рахунок перенесення перегляду підвищення пенсій та часткового скорочення допомоги по догляду за дитиною, дотацій сім’ям та молодим батькам. Не дивлячись на те, що головною статтею скорочення видатків стане зменшення заробітної плати для усіх працівників бюджетної сфери на 10%, заробітна плата вчителів та поліцейських залишиться на рівні минулорічної. Остаточний варіант законопроекту буде підготовлений протягом найближчого часу, зазначається у повідомленні.

Естономовна газета „Eesti Päevaleht” (18.02.09), із посиланням на Wall Street Journal, опублікувала статтю „Україна перестерігає Європу”, у якій повідомляє, що Президент України В.Ющенко вважає, що споживачі російського газу мають діяти спільно. За його словами, недостатньо, за широкомасштабною стратегією енергетичної безпеки Європи, розширювати запровадження чистіших технологій та диверсифікації енергетичних джерел. Президент країни вказує і на можливість задіяти Україною газ з Чорного моря: "Подолання розмежувань в самій Європі - це єдиний шлях гарантування своїм громадянам та підприємцям енергетичної безпеки на десятиліття".

Естономовна газета “Eesti Päevaleht” (25.02.09) у статті “Кредитний рейтинг України з поганого став ще гіршим” зазначає, що внутрішньополітична криза в Україні загрожує українській державі неплатежеспроможністю. Так, за даними рейтингової агенції Standard & Poor’s  кредитний рейтинг Української держави знижений до рівня ССС+. Це - найнижчий рейтинг у всій Європі. В Латвії він знижений до позначки ВВ+, що також погано, але все ж краще, ніж в Україні. Найвищий рейтинг з країни Балтії має Естонія – А, повідомляє газета.

За оцінкою Standard & Poor’s найбільшим ризиком для України, є показник її спроможності здійснити, передбачені МВФ реформи. У листопаді Україна уклала з Міжнародним валютним фондом кредитний договір на 16,4 мільярди доларів. Але внутрішньополітична ситуація в державі стала на заваді втіленню необхідних реформ, зазначає журналіст Мікк Салу.

Агенція новин Bloomberg пише, що страхування боргів України вище, ніж у будь-якій іншій країні. Вартість страхування кредиту - це головний показник, яким інвестори показують, вірять вони, чи не вірять, що держава здатна свої борги повернути.

Газета “Postimees” (11.03.09) у статті „NordStream не врахував специфіку екології Балтійського моря” зазначає, що російсько-німецька компанія NordStream, яка планує будівництво газопроводу по дну Балтійського моря, 9 березня представила звіт про екологічні наслідки від реалізації проекту. Цей документ викликав занепокоєння з боку естонських вчених, оскільки у ньому не було враховано більшість факторів: наявність у морі, ще з часів війни, залишків отруйних речовин, боєприпасів та діоксанів. Як зазначає німецький журнал Der Spiegel, на дні Балтійського моря знаходиться від 350 000 тон боєприпасів, тисячі мін та приблизно тисяча тон ртуті. Найбільше занепокоєння у естонських фахівців викликає той факт, що в разі пошкодження контейнерів, у яких знаходиться ртуть, морська течія винесе отруйні речовини саме до берегів Естонії і це може призвести до непередбачуваних наслідків, акцентує видання.

Зі свого боку, естонська сторона підготує остаточну офіційну позицію з цього питання до червня ц.р. У зв’язку з тим, що будівництво газопроводу NordStream торкається й Естонії, держава матиме можливість висловити свою точку зору з цього приводу, підсумовує автор статті М.Філліпов.

Інтернет – портал новин NOVOSTI (19.03.09) у статті „Ансипа викликано на „килим” до єврокомісара” зазначає, що Прем`єр-міністр Естонії А.Ансип зустрінеться сьогодні з Єврокомісаром з питань фінансів Х.Альмунья, який вважає план Естонії про перехід на євро в липні 2010 року занадто амбіційним. Далі видання, із посиланням на агентство новин Bloomberg, повідомляє, що, на думку ЄС, у Естонії до липня 2010 року не вистачить часу, щоби підготуватися на перехід до євро. Крім цього видання наводить слова аналітика Danske Bank Л.Кристенсен про те, що більшість з нещодавно прийнятих до ЄС країн вважають за необхідне якнайскоріше перейти на євро, але у Єврокомісії та Центробанку інша думка з цього приводу. Щодо висловлювань Прем’єр-міністра ЕР про введення в Естонії євро у 2010 році Л.Кристенсен зауважив, що амбіційні плани можна продовжувати будувати, але не варто бути настільки самовпевненим у відношенні конкретних дат, тому що у цьому випадку надто високим є ризик розчарування громадськості, резюмує автор статті Б.Ферман.

Естономовна газета „Eesti Päevaleht” (17.03.09) розмістила статтю „Тедер: У Арко Вара немає грошей для участі в українському проекті” у якій зазначає, що Х.Тедер, член Ради акціонерного товариства „Юхендатуд Капітал” заявив, що у зв’язку із фінансовою кризою компанія „Арко Вара” відмовилась від участі у проекті будівництва торговельного центру у Сімферополі. Відповідно до договору між „Арко Вара” та „Сігма Реал Естейт ЛТД”, „Арко Вара” зобов’язалось внести 10 мільйонів доларів (120 мільйонів естонських крон) до акціонерного капіталу Сімферопольського торгового центру і надати кредит у розмірі 17 мільйонів доларів на два - три роки, повідомляється у статті.

"Перший внесок було зроблено. На той час на рахунку компанії було приблизно 600-700 мільйонів крон, але це було рік тому. Нині через фінансову кризу банки почали вимагати гроші назад", - зазначив Тедер. В результаті „Арко Вара” довелося вийти з акціонерів, оскільки компанія більше немає необхідної суми грошей, повідомляється у статті.

Естономовна газета „Eesti Päevaleht” (25.03.09) у статті „Газпром: Україна залишить без газу всю Євразію” оприлюднила заяву одного із керівників російського газового концерну „Газпром” Олега Аксютіна про те, що зміни у транзитній газовій системі України загрожують непередбачуваними наслідками для цілої Євразії. На думку О.Аксютіна, укладені нещодавно домовленості між Україною та Європейським Союзом щодо модернізації газотранзитної системи можуть вплинути на всю систему постачання. Газотранспортна система України виступає транзитером російського блакитного палива, яке постачається до Євросоюзу, тому українці мають погоджувати з Кремлем усі рішення, пов’язані зі збільшенням пропускної спроможності власної газотранспортної системи, зазначає автор статті.

Це ж видання 26 березня ц.р. на своїх шпальтах розмістило статтю „Балтійський судноремонтний завод замінює іноземну робочу силу на місцеву”, у якій йдеться про те, БСРЗ в останні роки запрошував до себе на роботу десятки українських фахівців, зокрема зварювальників. Однак, у зв’язку із економічною кризою, ситуація змінилася. Якщо раніше зварювальників на місцевому ринку робочої сили не вистачало, то зараз, додому повертаються працівники, які здобули відповідну кваліфікацію та досвід у північних країнах, повідомляється у статті. Попри це, як зауважив керівник відділу кадрів заводу Хейнарт Пухкім, завод зовсім без українських спеціалістів обійтися не може.

Газета „Postimees” (25.03.09) у статті „Будемо чекати на нові зустрічі із співвітчизниками” повідомляє, що протягом березня цього року по всій Естонії відбулися урочистості з нагоди 195-ої річниці від Дня народження Т.Шевченка, в яких взяли участь мистецькі колективи українських громадських організацій Естонії, а також відомі артисти з України. Далі автор статті зазначає, що свого апогею Шевченківські дні сягли 15 березня ц.р. у КЦ „Ліндаківі” міста Таллінн, де відбувся святковий концерт за участі Заслуженого артиста України О.А.Дзюби та Заслуженого діяча культури України Н.І.Виноградської-Якимчук. Концерти мали великий успіх та викликали значний резонанс в естонському суспільстві.


Королівство Іспанія


Світова економічна криза суттєво позначилася на діловій активності в Іспанії. Зокрема, різко знизилися обсяги продажів житла та автомобілів, які є важливими показниками стану економіки, зросла банківська заборгованість населення, продовжує збільшуватися кількість збанкрутілих підприємств, особливо будівельної сфери. Уряд Іспанії визнає проблеми іспанської економіки, які полягають в надлишковій вазі сектору нерухомості та суттєвому зовнішньому дефіциті (10% ВВП), але продовжує наполягати на надійності фінансової системи.

Економіка Іспанії наприкінці минулого року вперше за останні 15 років вступила в стадію рецесії, продемонструвавши зниження ВВП протягом двох кварталів підряд. Причинами негативного показника зростання ВВП Іспанії стало значне падіння внутрішнього попиту, частково компенсоване позитивним внеском зовнішнього сектору.

Вперше за сучасну економічну історію Іспанії в березні ц.р. інфляція склала - 0,1% в річному вимірі, що пов'язується з економічною рецесією в країні та одночасним зменшенням вартості нафти та сировинних товарів. Уряд країни заперечує дефляційний стан економіки, адже умовою для цього є падіння цін протягом тривалого періоду часу, а поточна ситуація спостерігається лише у зв'язку із зменшенням вартості енергоносіїв.

У зв'язку з погіршенням стану державних фінансів та економічних умов в країні, на початку ц.р. рейтингове агентство Standard & Poor's знизило суверенний рейтинг Іспанії за довгостроковими борговими зобов'язаннями з рівня "AAA" до "AA+". З іншого боку Іспанія все ще залишається привабливою країною з точки зору залучення прямих іноземних інвестицій.

У сфері зовнішньої торгівлі Іспанії протягом І-го кв. ц.р. продовжує спостерігатися скорочення обсягів як експорту, так і імпорту, проте з випереджальною динамікою останнього. Зокрема, за січень ц.р. експорт товарів з Іспанії в інші країни зменшився на 25,7%, а імпорт – на 35,3%. Така тенденція є позитивною з точки зору зниження негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу Іспанії, яке в річному вимірі зменшилось на 50,8%.

За останніми даними Держкомстату України, за січень 2009р. обсяги торгівлі товарами між Україною та Іспанією склали 50564,1 тис. дол. США та зросли на 5,1%, що є традиційним для початку року в торгівлі з Іспанією (у січні 2008р. зростання становило 4,7%). При цьому український експорт збільшився на 63,4% (до 29286,3 тис. дол.), а імпорт - зменшився на 29,6% (до 21277,8 тис. дол.). Позитивне сальдо на користь України склало 8000 тис. дол.

Загалом, український експорт в Іспанію продовжує мати сировинну основу, що характерно практично для всіх розвинутих країн, з якими Україна веде зовнішню торгівлю. Частка продукції з високим рівнем доданої вартості в постачаннях з України в Іспанію залишається незначною з огляду на її загальний низький технологічний рівень.

У І-му кв. ц.р. ринок нерухомості та будівельний сектор Іспанії, який протягом останніх 10 років був рушійною силою економічного зростання в країні, продовжував перебувати в стані стагнації. Так, з 80 тис. агентств нерухомості в 2006р., продовжили функціонувати лише 25 тис. У результаті припинення діяльності біля 70% ріелторських компаній безробітними опинилися додаткові 180 тис. чол. Нинішню ситуацію в сфері нерухомості іспанські фахівці пояснюють фінансовою кризою та зниженням платоспроможності населення, зростанням вартості іпотечних кредитів, надлишковою пропозицією на ринку житла країни тощо.

Одним з головних антикризових завдань Уряду Іспанії залишається боротьба з безробіттям, причинами зростання якого стали світова фінансова криза, падіння споживання, нестача ліквідності та, як наслідок, уповільнення економічного розвитку. За результатами І кв. ц.р. кількість безробітних в країні збільшилась до рекордних 3,6 млн. осіб, що вже складає біля 15,5% працездатного населення країни. Зростання безробіття спостерігалося практично в усіх секторах економіки Іспанії, зокрема, в сфері послуг, промисловості, будівництві, сільському господарстві тощо. Багатьом іноземцям, які приїхали в Іспанію на заробітки, вже доводиться повертатися додому. Синдикати виступили за посилення урядових заходів боротьби із безробіттям, вважаючи недостатнім урядовий план щодо стимулювання економіки та зайнятості (План "Е").

За прогнозами Уряду Іспанії, економіка країни в 2009 році продовжить своє падіння під впливом глобальної економічної кризи. Очікується, що зменшення ВВП за підсумками 2009 року складе 1,6%, хоча деякі експерти вже прогнозують падіння щонайменш на 3%. Уряд Іспанії очікує, що цього року безробіття в країні досягне 15,9%. Водночас за передбаченнями ЄК кількість безробітних в Іспанії у 2010 році зросте до 18,7%.