Міністерство економіки україни держзовнішінформ І квартал 2009 року бюлетень основні торговельно-економічні події
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни київський національний торговельно-економічний, 125.49kb.
- Розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми, 332.26kb.
- Міжнародні економічні відносини, 218.61kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 932.09kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 447.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 573.42kb.
- Міністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний, 510.06kb.
- Міністерство освіти І науки України Київський національний торговельно-економічний, 325kb.
Зовнішньоекономічна політика Словацької Республіки продовжує будуватись на підвалинах внутрішньої економічної ситуації та на засадах зовнішньоекономічної політики Європейського Союзу.
Починаючи з жовтня 2008 року економіка Словацької Республіки перебуває під значним негативним впливом світової фінансової та економічної кризи, дія якої уповільнила темпи економічного зростання СР. Скоротилося фінансування промислових підприємств, у першу чергу, підприємств з іноземним капіталом, що потягло за собою зменшення обсягів випуску продукції та скорочення кількості робочих місць на цих підприємствах. Сповільнився приток до країни іноземних інвестицій. Реалізація низки державних проектів, спрямованих на підсилення економічного розвитку СР, опинилась під загрозою, оскільки у цих проектах передбачалась участь приватного капіталу, включаючи іноземний.
Завдяки високим темпам економічного розвитку протягом перших 9 місяців 2008 року, річні показники зовнішньоекономічної діяльності, не зважаючи на кризове зниження в останньому кварталі, перевищують результати попереднього року. Згідно з даними Статистичного управління СР, зовнішній торговельний обіг (ЗТО), розрахований у словацьких кронах, зріс порівняно з 2007 р. на 5,1% та склав 140,845 млрд. дол. США у перерахунку за середнім піврічним курсом словацької крони; сальдо зовнішньоторговельного обігу СР залишилось негативним і склало 926 млн. дол. США. За попередніми прогнозами, які справджувались до настання дії світової економічної кризи, збереження тенденції випереджуючого темпу нарощування обсягів експорту мало призвести до позитивного сальдо зовнішньої торгівлі СР.
Збільшення ЗТО обумовлене паритетним ростом експорту (105,1%) та імпорту (105,0%). Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом 2008 р. показує, що найбільші її обсяги – 92,8% експорту та 73,1% імпорту припадають на Європу, 3,9% словацького експорту і 16,9% імпорту – на Азію, 2,5% експорту і 1,9% імпорту – на Америку, 0,5% експорту і 0,3% імпорту – на Африку та 0,2% експорту і 0,05% імпорту – на Австралію і Нову Зеландію. Спостерігається збільшення обсягів словацького експорту до Європи на 5,2% та збільшення імпорту товарів з європейських країн до СР на 4,4%; зростання на 17,9% експорту до країн Азії та на 5,5% імпорту з цих країн до СР. Експорт до країн Американського континенту зменшився у 2008 р. у порівнянні з попереднім роком на 17,4%, а імпорт зріс на 16,1%. Обсяги експорту до країн Африки зросли на 19,0%, а імпорту – на 2,0%. У зовнішньоторговельному обігу Словаччини найбільшу питому вагу за товарною номенклатурою у 2008 р. мали товари наступних розділів: XVI "Машини, устаткування, механізми", XVII "Засоби наземного, повітряного та водного транспорту", V "Мінеральні продукти" та VII "Пластмаси і каучук".
У 2008 р. продовжувалась тенденція зростання зовнішньоторговельного обігу між Україною і Словацькою Республікою. За 2008 р. загальний двосторонній зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами становив за даними Держкомстату України 1762,157 млн. дол. США, що на 41,6% більше, ніж за 2007 р. Зовнішньоторговельний обіг товарами між Україною і СР зріс порівняно з 2007 роком на 41,4% і склав 1652,675 млн. дол. США. Обсяги експорту українських товарів до Словаччини зросли на 41,1% і склали 910,208 млн. дол. США. Обсяги імпорту словацьких товарів в Україну за цей же період зросли на 41,8% і склали 742,467 млн. дол. США. Таким чином тривала тенденція певного випередження темпами росту товарного словацького імпорту до України темпів росту українського експорту до Словаччини. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі товарами збільшилось у порівнянні з 2007 р. і склало 167,741 млн. дол. США. Двосторонній обіг послугами між Україною і Словацькою Республікою зріс на 39,3% порівняно з 2007 р. і становив 109,482 млн. дол. США. Обсяги експорту послуг з України до СР протягом 2008 р. зросли на 41,5% і склали 71,056 млн. дол. США, обсяги імпорту послуг з СР до України за цей же період зросли на 37,1% і склали 38,426 млн. дол. США.
Позитивне для України сальдо загального двостороннього зовнішньоторговельного обігу у 2008 р. зросло порівняно з 2007 р. і склало 200,373 млн. дол. США. Слід відзначити, що негативне для України сальдо і тенденція зниження обсягів українського експорту були характерними у зовнішній торгівлі України з більшістю країн Європейського Союзу. За цей період позитивне сальдо та зростання обсягів експорту українських товарів збережено лише у зовнішній торгівлі України з 8 із 27 країн-членів ЄС, у тому числі зі Словацькою Республікою.
Станом на 01.01.2009 Словаччина інвестувала в економіку України 106,4 млн. дол. США, що складає близько 0,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до української економіки, та приблизно 0,4% інвестицій, які надійшли до економіки України з країн Європейського Союзу. На території України на кінець 2008 р. діяло 249 підприємств із словацьким капіталом.
Починаючи з жовтня 2008 р., внаслідок дії світової фінансової та економічної кризи відбувається зниження темпів економічного розвитку Словаччини, однак результуючі макроекономічні показники 2008 року залишаються позитивними. За даними Статистичного управління СР, ВВП за 2008 р. у поточних цінах зріс на 9,5% порівняно з 2007 р. і склав 95,021 млрд. дол. США. У структурі ВВП частка промисловості становила 29,4%, оптової та роздрібної торгівлі – 16,1%, транспорту та телекомунікацій – 8,8%, будівництва – 9,2%. Зростання ВВП відбулось завдяки зростанню доданої вартості у більшості сфер економіки СР, експорту та імпорту товарів і послуг, росту споживання населення протягом перших трьох кварталів року. Уряд СР продовжував економічну політику, спрямовану на підтримання високих темпів економічного зростання країни, підвищення конкурентноздатності словацької економіки, залучення прямих іноземних інвестицій. Курс словацької крони продовжував посилюватись по відношенню до євро та американського долара: середній курс у 2008 р. склав 31,300 СК за 1 євро і 21,347 СК за 1 дол. США. З 1 січня 2009 року в Словацькій Республіці введений євро.
Державний бюджет СР за 2008 рік виконаний по прибутках, які становили 16,021 млрд. дол. США, на 98,2%, а по видатках, які склали 17,015 млрд. дол. США, – на 95,5%. Зовнішній борг СР станом на 31 грудня 2008 р. становив 52,527 млрд. дол. США. Золотовалютні резерви НБС станом на ту ж дату становили 18,837 млрд. дол. США. Обсяги промислового виробництва у Словаччині протягом 2008 р. порівняно з 2007 р. зросли на 4,1%, найбільший приріст спостерігався у виробництві транспортних засобів (здебільшого, за рахунок виробництва легкових автомобілів заводами "Пежо-Сітроен" та "Кіа Моторз") – на 12,0%.
Внаслідок економічної кризи порушилась наявна протягом останніх років тенденція покращення соціально-економічних показників Словаччини. Середній рівень зареєстрованого безробіття, швидкість зниження якого був одним з найвищих серед країн-членів ЄС, почав зростати і станом на 31 грудня 2008 р. склав 9,6%, тоді як станом на початок 2008 р. цей показник становив 7,9%. На зниження рівня зайнятості у Словаччині вирішальний вплив мало скорочення обсягів виробництва крупними підприємствами внаслідок кризового падіння попиту на їх продукцію в європейських країнах, зменшення припливу прямих іноземних інвестицій, а також підвищення безробіття в інших країнах-членах ЄС, що суттєво знизило можливості словацьких громадян у відношенні працевлаштування за кордоном.
Середньомісячна номінальна зарплата в СР у 2008 р. становила 1033 дол. США і була на 2,0% вищою, ніж у 2007 р. Найвищою середня номінальна зарплата була у сфері телекомунікаційних послуг –2 335 дол. США, найнижчою – у сфері готельного та ресторанного обслуговування – 522 дол. США. Рівень споживчих цін протягом 2008 р. зріс порівняно з 2007 р. на 4,6%. Середній ріст регульованих цін склав за рік 4,5%. Базова інфляція 2008 року становить 4,6%, чиста інфляція (без змін непрямих податків) склала 3,8%. Ціни харчових продуктів та безалкогольних напоїв зросли на 7,7%, комунальних послуг – на 7,1%, освіти та освітніх послуг – на 3,2%, алкогольних напоїв та тютюну – на 4,1%, транспортних послуг – на 3,4%, медичних послуг – на 6,5%.
Зростання цін виробників у 2008 р. найбільше позначилось на продукції нафтопереробної промисловості – на 17,9%, електроенергії, газі, опаленні та гарячій воді – 11,4%, харчових продуктів і тютюну – 6,3%, сільськогосподарській продукції – 4,1%. Знизились ціни виробників транспортних засобів – на 6,7%, деревини та виробів з неї – на 2,2%, текстилю та текстильних виробів – на 1,1%, гумових та пластмасових виробів – на 2,0%. В цілому ціни вітчизняних промислових виробників у Словацькій Республіці зросли протягом 2008 р. на 2,8%.
Перспективи розвитку зовнішньоекономічної політики СР обумовлені її членством в ЄС. Уряд СР продовжуватиме Спільну торговельну політику, основи якої були закладені у Римському договорі про створення Європейської економічної спільноти; основні економічні умови функціонування ЄС матимуть вирішальний вплив на зовнішньоекономічну діяльність СР; внутрішня економічна діяльність Уряду СР та впровадження спільних заходів ЄС по послабленню та подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи сприятиме повноті інтеграції країни до спільного економічного простору ЄС;
Набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до СОТ та укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС мають перспективу уникнення квот і обмежень на експорт з України до ЄС сталеливарної продукції, хімічних добрив та сільськогосподарських товарів, однак залишається можливість антидемпінгових розслідувань та санкцій на чутливі товари українського експорту до ЄС, зокрема до СР. У короткочасній перспективі обсяги двостороннього товарообігу між Україною та Словацькою Республікою мають зазнати певного скорочення внаслідок дії кризових факторів в обох країнах, а також впровадження Урядом СР антикризових заходів, одним з яких є скорочення імпорту до країни. У зв'язку з погіршенням економічної ситуації в Україні, зростанням цін на енергоносії, які постачаються в Україну з РФ, що має негативний вплив на експортні можливості низки галузей української промисловості та на загальну конкурентноздатність української економіки, зростає актуальність збільшення в українському експорті до СР частки товарів з великою доданою вартістю, зменшення у загальному експорті частки товарів, при виробництві яких необхідні великі затрати енергоресурсів, а також частки сировинних товарів і напівфабрикатів. Залишається реальною перспектива включення українських виробників у логістичні схеми автомобілебудівних концернів "Пежо-Сітроен", "Кіа Моторз", "Магна Стейр", "Гетраг Форд Трансмішнз" та їх постачальників, що дозволить використовувати більше українського металу безпосередньо в Україні, збільшити частку високотехнологічних товарів в українському експорті, відновити промисловий парк нашої країни та підвищити рівень зайнятості населення. Значні перспективи має співробітництво по вирощуванню в Україні (включаючи Чорнобильську зону) ріпаку та освоєння виробництва біодизелю за словацькою технологією для подальшої реалізації на внутрішніх ринках та ринках ЄС. З огляду на дефіцит електроенергії в СР перспективним могло б бути і збільшення експорту української електроенергії до СР. У транспортній галузі перспективним напрямком співробітництва буде ефективне використання комбінованих перевезень.
Чеська Республіка
Голова Чеського національного банку Зденек Тума офіційно заявив щодо економічної рецесії в країні в 2009р. За прогнозами Національного банку темпи зростання чеської економіки в поточному році знизяться до мінус 2%. В державному бюджеті Чеської Республіки на 2009р. темпи зростання ВВП були заплановані 4,8%. За даними Чеського статистичного управління в 2008р. ВВП зріс на 3,1%, в 2007р. цей показник складав 6,5%.Міністр фінансів Чеської Республіки Мирослав Калоусек 16 березня 2009р. заявив, що в 2009р. економіка країни не зростатиме, але навпаки, почне інтенсивно поглинати резерви.
Бюджет Чехії на 2009р. передбачав дефіцит у розмірі 38 млрд. чес. крон. У зв'язку зі світовою фінансовою кризою Мінфін вже кілька разів змінював прогнози, і нині він становіть біля 120 млрд. чес. крон (4,5 млрд. євро).
Надії на те, що банки почнуть активніше надавати кредити виробникам, не виправдалися. Зменшуються і податкові надходження. У цих умовах Уряд ЧР вирішив гроші позичити, не в міжнародних організацій, а у громадян ЧР шляхом реалізації облігацій державної позики, які будуть введені в обіг через 2 місяці. За рахунок цього держава планує отримати надходження у розмірі 140 млрд. чес. крон. Всім, хто придбає цінні папери Міністр фінансів М.Калоусек обіцяє нарахування до 3-4%.
25 лютого 2009 року Чеське статистичне управління оприлюднило результати опитування населення Чехії, підприємців та споживачів щодо довіри чеській економіці. Негативне сальдо індексу рівня довіри в промисловості зросло від -2,3% у вересні 2008 року до -33,3% у лютому 2009 року, серед споживачів від -5,3% до -27,5%, у відповідні терміни, у будівництві від -2,5% у жовтні 2008 року до -19,0% у лютому 2009 року.
В 2009 році 48% малих та середніх підприємств очікують зниження прибутків, 40% зменшення заробітної плати, додаткових бонусів, 34% скорочення робітників.
16 лютого 2009 року Уряд ЧР затвердив антикризові заходи, які розроблені Національною економічною радою щодо протидії впливу світової фінансової економічної кризи в ЧР і направив Парламенту для розгляду та внесення змін до діючого законодавства. З метою зниження негативного впливу наслідків світової фінансової кризи Уряд ЧР планує інвестувати в антикризові заходи, що розробляються, 75 млрд. чес. крон (2 млрд. 679 млн. євро), майже 2% ВВП.
Парламент ЧР, з метою введення в дію запропонованих заходів, продовжує розглядати запропоновані законопроекти щодо внесення змін до законів: про соціальне страхування; оподаткування прибутку фізичних та юридичних осіб; про податок на додану вартість; про банкрутство.
Основні антикризові заходи
1. Підтримка підприємництва та інвестицій в економіку країни:
• надання гарантій банкам, які кредитують підприємницький сектор економіки;
• зниження розміру авансових платежів для фірм і підприємців при сплаті податку з прибутку від підприємницької діяльності;
• лібералізація правил по визнанню податкових резервів;
• зниження термінів амортизації по товарах 1 і 2 груп (автомобілі, комп'ютери і т. д.);
• зниження термінів повернення ПДВ;
• можливість списання одноразово майна на суму 60 тис. чес. крон (до 3 тис. дол. США).
2. Боротьба з безробіттям, підтримка транспортної інфраструктури:
• зниження податку на соціальне страхування;
• підтримка розвитку транспортної інфраструктури в регіонах;
• отримання максимальної фінансової підтримки із структурних фондів Євросоюзу для розвитку регіонів;
• введення системи відрядної оплати праці (за договором підряду).
3. Підтримка екологічних і інфраструктурних проектів, прискорення фінансування програм:
• утеплення державних будівель;
• утеплення панельних будинків;
• економії енергії домашніми господарствами;
• ремонту автомагістралей і інших транспортних об'єктів.
4. Підтримка науки, досліджень та інновацій:
• збереження темпів збільшення витрат на науку, дослідження та інновації;
• підтримка приватних інвестицій в науку, дослідження та інновації;
• надання державних гарантій по кредитах, направленим на розвиток науки, дослідження і інновації;
• виділення державних коштів на розвиток науки, дослідження та інновації та проекти, які мають практичне значення.
5. Підтримка освіти:
• проведення реформи освіти відповідно до «Білої книги», згідно вимог ЄС;
• розпочати оцінку ефективності та якість шкільної освіти;
• відкриття вищих учбових закладів по перепідготовці кадрів і вивченню ринку праці;
• приступити до оцінки якості діяльності вищих учбових закладів, досліджень і впровадження результатів в практику.
6. Підтримка експорту і збільшення кредитних потоків:
• збільшення уставного капіталу Чеського експортного банку, Чесько-Моравського банку гарантій і розвитку, Агентства по гарантуванню і страхуванню експорту (ЕГАП);
• погодитися з пропозицією Чеського національного банку про розширення форм і видів застави;
• проаналізувати можливість надання часткових гарантій по кредитах на розвиток виробництва підприємств;
• прискорити списання класифікованих заборгованостей;
• прискорити повернення ПДВ.
7. Підтримка процесу реструктуризації і оголошення банкруту:
• обмежити систему заліків при банкротстві;
• під час реорганізації підприємств гарантувати їм надання позики;
• організації, що надають фінансові кошти підприємствам в період банкрутства, мораторію повинні мати однаковий рівень захисту від можливих ризиків;
• спростити правила щодо реструктуризації боргу, з урахуванням вимог боржника;
• ввести в обов'язок банків та фінансових інституцій вказувати в договорах споживчого кредитування фіксовану процентну ставку.
Основними зовнішніми чинниками, що впливають в 2009 р. на економічну ситуацію в Чехії, залишаються:
• світова фінансова криза;
• зниження темпів економічного зростання в країнах ЄС;
• значне коливання курсу чеської крони до євро і долара.
Світова фінансова криза вплинула на фінансову та банківську системи Чехії частково. Чеські місцеві фінансові інститути не пов’язані з глобальними фінансовими структурами, які більше всіх зазнали втрат від кризи. Чеські банки надають кредити і послуги, в основному, на внутрішньому ринку, не беруть участь в міжнародних трансакціях і не пов'язані з фінансовими інститутами, які здійснюють портфельні інвестиції.
У 2009 р. в Чеській Республіці діє 37 комерційних банків, у тому числі 30 з переважною участю іноземного капіталу (включаючи 15 філій банків інших країн), 7 – з повною, або переважною пайовою участю чеського капіталу.
Держава, як співвласник, контролює 2 банки: Чеський експортний банк і Чесько-Моравський банк гарантій і розвитку. Через ці банки Уряд ЧР реалізує державні програми по підтримці експортерів.
У категорію головних банків, власний капітал яких перевищує 100 млрд. чес. крон (5,9 млрд. дол. США), входять: АТ «Чеський ощадний банк», належить австрійському банку «Ерсте Банк»; АТ «Чехословацький торговельний банк», належить бельгійській компанії «КБЦ Груп»; АТ «Комерційний банк», належить французькому банку «Сесаеті Дженерале». До середніх банків, у яких власний капітал складає від 15 до 100 млрд. чес. крон (0,9 – 5,9 млрд. дол. США) входять 10 банків, серед них: «Райфайзенбанк ЧР» (австрійська «Райфайзен Інтернатіонал А.Г.»); «Жівностенська Банку» (італійська «ЙюниКредіто Італьяно»); «Фолксбанк ЧР» (австрійська «Остеррайхише Фольксбанкен А.Г.»); «ГЕ Капітал Банк» (американська «Дженерал Електрик»). При необхідності, фінансова допомога цим комерційним банкам, надається головними акціонерами, які знаходяться у вище вказаних країнах світу.
В Чеській Республіці працює також 25 представництв іноземних банків, які здійснюють посередницькі послуги, беруть участь в підготовці угод та договорів.
Крім того, в переліку іноземних банків, що надають в ЧР свої фінансові послуги, в рамках вільного переміщення послуг (не відкриваючи при цьому філію), діє 108 банківських суб'єктів. Число банківських відділень в ЧР складає 1850 одиниць.
Чеські банки не мали в своєму портфелі цінних паперів, пов'язаних з іпотекою в США.
Позитивно на розвиток банківського сектора в ЧР вплинули складні умови отримання кредитів та банківське страхування, які сприяли недопущенню надання місцевими банками проблемних кредитів. Покладаючись на відносно стабільні вклади населення, банківські структури в Чехії майже не брали участь в проблемному іпотечному кредитуванні.
В другій половині 2008 р. світова фінансова криза і економічний спад безпосередньо торкнулися європейського ринку, негативно позначившись на прибутковості фінансових компаній, які є стратегічними інвесторами банків в ЧР. Під впливом кризи значно знизилася фінансова активність в країні, зменшилося кредитування, частина місцевих банківських структур здійснюють заходи по скороченню персоналу, який працює у філіях іноземних банків.
У Чеській Республіці більше 70% великих підприємств належать повністю, або частково, транснаціональним і іноземним компаніям, тому Уряд ЧР приймає заходи по зниженню впливу світової фінансової кризи, в основному, для громадян, малих і середніх підприємств.
З метою запобігання невпевненості вкладників у фінансовому стані банків Парламент ЧР 14.10.2008 р. ухвалив зміни до Закону ЧР №21/1992 Зб. «Про банки», згідно з яким збільшився розмір державних гарантій вкладу з 25 тис. євро до 50 тис. євро і розмір відшкодування з 90% до 97%.
Чеський національний банк, з урахуванням процесів у світовій та європейській банківських системах, у 2 півріччі 2008 р. тричі знижував процентні ставки.
Згідно Закону ЧР №21/1992 Зб. «Про банки», з метою підтримки вітчизняної економіки в умовах світової фінансової кризи, створення більш вигідних умов кредитування для підприємств, покращення умов іпотеки для фізичних осіб, банківська рада Чеського національного банку 5 лютого 2009 року прийняла рішення щодо зниження з 2Т репо ставки з 2,25% до 1,75%, яка діяла з 18.12.2008 року.
| Дата | 2Т Репо ставка (%) | Дисконтна ставка (%) | Ломбардна ставка (%) |
| 8.2.2008 | 3,75 | 2,75 | 4,75 |
| 8.8.2008 | 3,50 | 2,50 | 4,50 |
| 7.11.2008 | 2,75 | 1,75 | 3,75 |
| 18.12.2008 | 2,25 | 1,25 | 3,25 |
| 06.02.2009 | 1,75 | 0,75 | 2,75 |
Рішення банківської ради введено в дію з 06.02.2009 року.
Міністерство фінансів ЧР підвищило статутний фонд державного Чеського експортного банку на 2 млрд. чес. крон, що допоможе надати підтримку платоспроможним експортним проектам у розмірі 40 млрд. чес. крон.
Серед інших заходів, які мають пом'якшити вплив кризи на чеську економіку, планується підвищення суми страхування експортних кредитів з 95% до 99%.
Після «кредитного буму» в 2007 р., коли банками ЧР було надано 185 млрд. чес. крон, в 2008 р. кредитів і іпотек було надано на суму 152,2 млрд. чес. крон.
В Чехії спад промислового виробництва розпочався в листопаді 2008 р. і склав -17,4%, у порівнянні з відповідним періодом попереднього р., у грудні -14,6%. У 2009 р. продовжується тенденція скорочення виробництва. Обсяг виробництва у січні зменшився на -23,3%, у лютому на 23,4%, у порівнянні з відповідними місяцями минулого року. У будівництві скорочення обсягів виконаних робіт склало у січні -11,1%, у лютому 14,3%.
Чеське статистичне управління оприлюднило інформацію про зменшення за січень-лютий 2009р. зменшення імпорту чеських товарів на 37,3%, експорту на 35,8%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Найбільше зниження чеського експорту в січні 2009р. відбулося на товари: транспортні засоби; залізо та сталь; скло та вироби зі скла; пластмасові вироби; електроніка; меблі; папір; металовироби.
Відбулося також зниження експорту та імпорту в січні-лютому 2009р., у порівнянні з груднем 2008р. Обсяг експорту і імпорту в Чехії досяг найнижчих показників за всю історію існування Чеської Республіки. Зниження експортних показників пояснюється, на думку експертів, рецесією в країнах, які є головними торговельними партнерами Чехії.
Експорт на Україну з Чехії у січні-лютому 2009р. зменшився на 61,5%, імпорт в Чехію знизився на 58,8%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В Чеській Республіці продовжує збільшуватися кількість безробітних, що відтворює процес зниження промислового виробництва, та експорту ЧР, який продовжується з початку 2009 р. Рівень безробіття станом на 1 березня 2009 р. складав 6%, на 1 лютого поточного року - 6,8%. За інформацією Чеського статистичного управління на 1 квітня рівень безробіття зріс до 7,7%. За розрахунковим оптимістичним варіантом Міністерства праці та соціальних питань ЧР до кінця року рівень безробіття зросте до 8,3%, за песимістичним прогнозом - до 10%.
Уряд ЧР прийняв постанову, згідно з якою виділено 60 млн. чес. крон для повернення до країн постійного місця проживання іноземних робітників, які втратили роботу в Чехії. При цьому держава оплачує проїзний квиток на повернення і допомогу у розмірі 500 євро. Унаслідок економічної кризи очікується, що до кінця березня 2009р. чеські підприємства звільнять не менше 12 тис. іноземних робітників. За підрахунками експертів в Чехії на початку 2009р. легально працювало 285 тис. робітників з інших країн.
738 іноземних робітників, які добровільно погодилися покинути Чехію, звернулися до структур Міністерства праці та соціального забезпечення ЧР. В умовах економічної кризи і зростаючого безробіття, держава не в змозі забезпечити іноземців роботою.
У першому кварталі 2009 року до своїх країн повернулися 405 монголів, 58 узбеків, 19 українців, 18 в'єтнамців, два молдаванина і один росіянин. Іноземці отримають 500 євро в аеропорту, після реєстрації і паспортного контролю. Програма почалася 16 лютого, і в перший тиждень на її пропозицію відгукнулися 250 чоловік. Всього на реалізацію проекту виділено 60 млн. чес. крон. Цих грошей вистачає, щоб відправити додому 2000 іноземців, що втратили роботу.
В умовах світової фінансової та економічної кризи, зменшення виробництва, експорту промислової продукції, надходжень до державного бюджету, Чехія приділяє значну увагу створенню ефективного механізму здобуття коштів із структурних фондів Євросоюзу для фінансування соціальних програм та створення інфраструктури.
На 2007-2013 рр. Чехії з європейських фондів передбачається виділити 26,7 млрд. євро. У зв'язку з фінансовою кризою, Чехія планує використати їх, по окремих програмах достроково.
Пріоритетними є проекти, метою яких є підвищення конкурентоспроможності, поліпшення інфраструктури і стану навколишнього середовища.
Питання використання коштів з фондів ЄС погоджуються міністерствами і відомствами ЧР (промисловості і торгівлі, транспорту, навколишнього середовища і сільського господарства).
Активну участь в процесі розподілу коштів фондів беруть адміністрації країв Чехії. Загальну координацію здійснює Міністерство регіонального розвитку ЧР.
На 2007-2013 рр. Чехії з європейських фондів передбачено виділити 26,7 мільярдів євро. Щорічно дотації Чехії, у вказаний семирічний період, складуть близько 3,8 млрд. євро, що є найвищим показником серед країн ЄС. Кошти можуть отримати краєві адміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, громадські організації і релігійні общини.
Уряд ЧР активно використовує кошти фондів ЄС для розвитку в 2009 році транспортної інфраструктури. В Чехії домінуюча роль належить автомобільному транспорту. Їм користується близько 65% чеських експортерів, залізницями - 27%, повітряним транспортом – 7%, внутрішнім водним транспортом – менше 1%. Європейська комісія схвалила "Операційну програму "Транспорт", що передбачає виділення Чехії на період 2007-2013 рр. коштів Європейського союзу, у т.ч. з резервів Солідарного фонду ЄС, Структурного фонду Європейського регіонального розвитку (ERDF) ЄС і Структурного фонду "INTERREG", в обсязі 5,77 млрд. євро, що складає 22% загального обсягу коштів, що виділяються Євросоюзом Чехії на цей період. У 2008 р. Урядом ЧР було виділено на розвиток транспортної інфраструктури близько 2,1 млрд. дол. США з бюджетних коштів.
Із запропонованих на розгляд Єврокомісії в 2008 р. 63 проекти на розвиток транспортної інфраструктури, Чехії було погоджено 36 проектів на загальну суму близько 1,0 млрд. дол. США з фондів ЄС.
Чеське законодавство дозволяє залучати приватний капітал для розвитку дорожньої інфраструктури, у зв'язку з чим, програмою її розвитку передбачається часткове фінансування приватними компаніями будівництва на суму до 10 млрд. дол. США (в рамках проекту приватно-державного партнерства), які, згідно з рішенням Міністерства транспорту ЧР, будуть направлені на будівництво 78 кілометрової ділянки автомагістралі D3 від м. Бошильце до м. Дольні Дворжіштє. Роботи розпочнуться в 2009 р. і мають бути закінчені в 2014 р., коли автомагістраль D3 з'єднається з австрійською магістраллю S10.
У Чехії почала функціонувати система електронного стягнення зборів за користування автошляхами вантажним автотранспортом вантажопідйомністю понад 12 тон, яка була встановлена на автомагістралях, і частково, на автошляхах першої категорії загальною протяжністю 972 км. Прибуток від використання системи в 2008 р. склав близько 270 млн. дол. США. Чеський Уряд запланував установку цієї системи до 2017 р. також на чеських автошляхах всіх категорій.