Розділ 2 облік доходів І видатків

Вид материалаДокументы

Содержание


Продовження табл. 2.1
ВИДАТКИ — усього
Оплата праці працівників бюджетних установ
Нарахування на заробітну плату
Видатки на відрядження
Продовження табл. 2.1
Дослідження і розробки, держав­ні програми
Субсидії та поточні трансфер­ти підприємствам (установам, організаціям)
Поточні трансферти органам дер­жавного управління інших рівнів
Поточні трансферти населенню
Поточні трансферти за кордон
Придбання основного капіталу
Капітальне будівництво (придбання)
Закінчення табл. 2.1
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація
Створення державних запасів і резервів
Капітальні трансферти
У дохідній частині проекту кошторису
План асигнувань
Лімітна довідка
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Продовження табл. 2.1

Показники

Код

Усього на рік

Разом

Загальний фонд

Спеціальний фонд

ВИДАТКИ — усього

Х

1 711 380

1 044 830

2 756 210

Поточні видатки

100

1 711 380

879 453

2 590 833

Оплата праці працівників бюджетних установ

1110










Заробітна плата

1111

704 640

230 100

934 740

Грошове утримання військо­вослужбовців

1112










Нарахування на заробітну плату

1120

264 240

86 287

350 527

Придбання предметів поста­чання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки

1130

10 200

539 410

549 610

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

1131




89 317

89 317

Медикаменти та перев’язуваль­ні матеріали

1132




3211

3211

Продукти харчування

1133




10 039

10 039

М’який інвентар та обмунди­рування

1134




1 132 278

1 132 278

Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів

1135




83 661

83 661

Оренда й експлуатаційні послуги

1136










Поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель і технічне обслуговування обладнання

1137




137 054

137 054

Послуги зв’язку

1138

10 200

72 685

82 885

Оплата інших послуг та інші видатки

1139




30 165

30 165

Видатки на відрядження

1140




23 656

23 656

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення

1150










Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

1160

317 300




317 300

Продовження табл. 2.1

Показники

Код

Усього на рік

Разом

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Оплата теплопостачання

1161

80 000




80 000

Оплата водопостачання і водовід­ведення

1162

40 000




40 000

Оплата електроенергії

1163

85 000




85 000

Оплата природного газу

1164

112 300




112 300

Оплата інших комунальних послуг

1165










Оплата інших енергоносіїв

1166










Дослідження і розробки, держав­ні програми

1170










Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями

1200










Субсидії та поточні трансферти

1300

415 000




415 000

Субсидії та поточні трансфер­ти підприємствам (установам, організаціям)

1310










Поточні трансферти органам дер­жавного управління інших рівнів

1320










Поточні трансферти населенню

1340

415 000




415 000

Виплата пенсій і допомоги

1341










Стипендії

1342

415 000




415 000

Інші поточні трансферти на­селенню

1343










Поточні трансферти за кордон

1350










Капітальні видатки

2000




165 377

165 377

Придбання основного капіталу

2100




165 377

165 377

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

2110




91 210

91 210

Капітальне будівництво (придбання)

2120










Будівництво (придбання) житла

2121










Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів

2122










Інше будівництво (придбання)

2123










Закінчення табл. 2.1

Показники

Код

Усього на рік

Разом

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація

2130




74 167

74 167

Капітальний ремонт і рекон­струкція житлового фонду

2131










Капітальний ремонт і реконструкція адміністративних об’єктів

2132










Капітальний ремонт та рекон­струкція інших об’єктів

2133




74 167

74 167

Реставрація пам’яток культу­ри, історії та архітектури

2134










Створення державних запасів і резервів

2200










Придбання землі та нематеріа­льних активів

2300










Капітальні трансферти

2400










Капітальні трансферти підприєм­ствам (установам, організаціям)

2410










Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

2420










Капітальні трансферти населенню

2430










Капітальні трансферти за кордон

2440










Нерозподілені видатки

3000










Кредитування
з вирахуванням погашення
**

4000










* Код доходів ставиться залежно від бюджету, з якого одержано субвенцію.

** За наявності цього коду видатки здійснюються згідно з додатком.

Керівник Ректор ________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер
(начальник планово-фінансового відділу) ________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

М. П. _______________________

(число, місяць, рік)

Кошторис має дві складові.

Загальний фонд — це кошти, що надходять із загального фон­ду бюджету та підлягають розподілу за повною економічною класифікацією на здійснення видатків з метою виконання бюджетною установою основних функцій.

Спеціальний фонд кошторису — це обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету, що підлягають розподілу згідно з економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’я­заних з виконанням установою основних функцій.

Усі показники, що характеризують видатки бюджетної установи, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету, яка є складовою бюджетної класифікації, затвердженої Наказом Міністерства фінансів Украї­ни від 27.12.2001 № 604.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України.

Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються з огляду на планові доходи державного й місцевих бюджетів на наступний рік. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

Відповідно до Порядку № 228 планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи.

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється на підставі планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї установи. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду зазначаються планові обсяги надходжень з інших джерел, одержання яких передбачене відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень належать кошти, одержувані бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Порядком № 228 передбачено, що дохідна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

У видатковій частині проекту кошторису визначається загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, а також з розподілом видатків, які планується покрити за рахунок бюджетних асигнувань, і видатків, які плануєть­ся здійснити за рахунок спеціального фонду.

Визначаючи обсяги видатків, бюджетні установи мають ураховувати об’єктивну потребу в коштах, виходячи зі своїх основних виробничих показників і контингентів, що встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

При цьому обов’язковим є виконання вимог стосовно першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарські потреби установи. Під час визначення видатків має забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть вноситися тільки ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися тільки за умови забезпечення коштами невідкладних видатків і відсутності заборгованості. Тому потреба в асигнуваннях на ці цілі має визначатися з урахуванням наявності відповідного обладнання та інвентарю, а в кошторисах мають плануватися видатки на придбання тільки тих матеріальних цінностей, яких установа справді потребує.

Видатки за кошторисом плануються на підставі встановлених норм видатків і наявної мережі установ у розглянутому далі порядку.

Формуючи видатки, бюджетна установа враховує такі по-
казники:
  • мережу та контингенти, які вона обслуговує, тобто оператив­но-виробничі показники своєї діяльності (кількість шкіл, чисельність учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);
  • норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або дитино-день у дошкільній установі).

При цьому норми бюджетних видатків — це обсяг витрат (у натуральному або вартісному виразі), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.

Матеріальні норми видатків (у натуральному виразі) відбивають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на освітлення 1 м2 площі приміщення тощо.

Грошова норма — це матеріальна норма, переведена у грошовий вираз згідно з установленими тарифами. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму видатків на одне ліжко, дасть суму видатків на харчування в цій лікарні.

Розглядаючи застосування бюджетними установами норм видатків, зауважимо також, що їх можна поділити на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами, і їх застосування обов’язкове для всіх бюджетних установ. До них належать ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми видатків на харчування та ін. А розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Використовуючи встановлені для неї норми видатків і основні виробничі показники, бюджетна установа визначає видатки на своє утримання та функціонування.

Потреба у видатках на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали в закладах охорони здоров’я визначаєть­ся за нормативами з урахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються згідно з раціоном харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на них. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У плануванні видатків за кошторисом бюджетним установам неодмінно потрібно враховувати обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством. Так, Указом Президента України «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» від 21.01.98 № 41/98 для установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, установлені такі обмеження:
  • заборона починати будівництво нових об’єктів;
  • призупинення проведення капітальних і поточних ремонтів службових приміщень (споруд), крім випадків, пов’язаних з аварійним станом будівель (споруд, приміщень);
  • обмеження придбання меблів, технічного обладнання, побутових приладів за рахунок бюджетних коштів.

Ці обмеження є прямою забороною для планування бюджетними установами видатків на наступний рік за відповідними кодами економічної класифікації.

Указом Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері» від 25.12.2001 № 1251/2001 передбачено Міністерству фінансів України і Державному казначейству України розробити й затвердити до 1 липня 2002 року порядок тимчасового обмеження бюджетних асигнувань і пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів та запровадити зазначений порядок з 1 січня 2003 року.

Відповідно до Порядку № 228 під час складання проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються. Однак коли спеціальний фонд кошторису сплановано так, що заплановані доходи перевищують заплановані видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення згідно із законодавством, бюджетна установа має передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних її функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Усі видатки, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації. Це означає, що під час складання проекту кошторису бюджетні установи для обґрунтування сум видатків наводять докладне розшифрування видатків щодо кожного коду економічної класифікації видатків.

У тижневий термін після опублікування Закону України «Про Державний бюджет України», відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів обсяги затверджених бюджетних асигнувань з їх щомісячним розподілом (табл. 2.2).

Відповідно до встановлених лімітів бюджетних асигнувань головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим установам річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють щомісячний розподіл асигнувань із загального фонду й доводять їм відповідні лімітні довідки про бюджетні асигнування.


Таблиця 2.2

Затверджений у сумі 1 711 380 грн

Один мільйон сімсот одинадцять тисяч

триста вісімдесят грн

(сума прописом і цифрами)


Підпис

(число, місяць, рік)

ПЛАН АСИГНУВАНЬ
ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ НА 20___ р.



Код та назва бюджетної установи:

480 Київський юридичний університет

Вид бюджету:

Держбюджет

Код та назва відомчої класифікації
головного розпорядника коштів:

Міністерство освіти і науки України

Код та назва функціональної класи-
фікації:

070602 заклади освіти ІІІ рівня акредитації




Показники

КЕК

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Оплата праці працівників бюджетних установ

1111

58 720

58 720

58 720

58 720

58 720

108 720

Нарахування на заробітну плату

1120

22 020

22 020

22 020

22 020

22 020

40 770

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

1160

35 238

35 238

35 238

25 900

7416

7416

Поточні трансферти населенню

1340

34 585

34 585

34 585

34 585

34 585

34 585

Інші видатки

5000



















Продовження

Показники

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Разом
за рік

Оплата праці працівників бюджетних установ

42 240

25 200

58 720

58 720

58 720

58 720

704 640

Нарахування на заробітну плату

15 840

9450

22 020

22 020

22 020

22 020

264 240

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

7416

7416

7416

35 238

35 238

78 130

317 300

Поточні трансферти населенню

34 585

34 585

34 585

34 585

34 585

34 585

415 000

Інші видатки
















10 200

10 200

Лімітна довідка про бюджетні асигнування (табл. 2.3) є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Ліміт­на довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до затверджених для них обсягів бюджетних асигнувань та інших показників, зазначених у лімітній довідці, приводять у відповідність до них свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження у штатному розписі, має бути приведено у відповідність до певного фонду оплати праці, а інші витрати — у відповідність до інших установлених асигнувань так, щоб забезпечити виконання функцій, покладених на установу.

Штатний розпис, що його подає установа до вищої організації, є документом, який визначає структуру установи, кількість штатних одиниць за кожним структурним підрозділом і в цілому по установі. У штатному розписі зазначаються встановлені штат­ному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік для цієї установи.

Вищі організації протягом двох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розкладу призначень відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціальних фондів за головними розпорядниками, згідно з повною економічною класифікацією, що відповідає відомостям усіх проектів кошторисів), і щомісячного розкладу асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду за головними розпорядниками, згідно зі скороченою економічною класифікацією зі щомісячним розподілом, що відповідає відомостям усіх планів асигнувань).

Таблиця 2.3

ЛІМІТНА ДОВІДКА
ПРО БЮДЖЕТНІ АСИГНУВАННЯ НА 20__ р.


Видана (ким) МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(кому) КИЇВСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ

Підстава: Закон України «Про державний бюджет України» на 20___ р.

1. З державного бюджету України за 070602 закладам освіти III і IV рівнів акредитації виділено 2 756 210 грн.

Назва видатків
за економічною класифікацією

Разом

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Поточні видатки — разом, з них

2 756 210

1 711 380

1 044 830

Оплата праці працівників бюджетних установ

934 740

704 640

230 100

Нарахування на заробітну плату

350 527

264 240

86 287

Оплата комунальних послуг і енергоносіїв

317 300

317 300




Капітальні видатки

165 377




165 377

2. У сумі асигнувань із загального фонду бюджету враховано витрати на утримання середньорічної чисельності працівників — 536 ставок, з них педагогічних працівників — 337 ставок.

3. Помісячні обсяги асигнувань із загального фонду бюджету встановлено такі:

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

150 563

150 563

150 563

141 225

122 741

191 491

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

100 081

76 651

122 741

150 563

150 563

203 635

4. Проекти кошторису доходів і видатків, плану асигнувань із загального фонду, штатного розпису установи на 20__ р. зі зведеними даними та розрахунками мають бути подані на затвердження до 25 лютого 20__ р.

Підпис

Міністерство фінансів України надсилає для реєстрації, обліку й виконання затверджений річний розклад призначень державного бюджету та щомісячний розклад асигнувань загального фонду Державного бюджету до Державного казначейства, яке у триденний термін повідомляє головним розпорядникам витяги зі згаданих документів, які є підставою для затвердження кошторисів і планів асигнувань розпорядниками коштів, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів затверджують окремо щодо кожного заходу керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держ­адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад. Такі кошториси та плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків. При цьому для здійснення кожного конкретного заходу не пізніш ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

Кошториси та плани асигнувань підписують керівник і головний (старший) бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії).

Затверджені кошториси, плани асигнувань та штатні розклади бюджетних установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Ці документи затверджують­ся у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Затверджений кошторис доходів і видатків є для бюджетної установи основним фінансовим документом, що визначає обсяг коштів, виділених з бюджету на утримання установи, і розподіл їх у напрямках витрачання.

2.4. Облік доходів загального фонду

2.4.1. Порядок отримання асигнувань
із загального фонду бюджету


Єдиним джерелом доходів загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного бюджету та місцевих бюджетів, якими визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, з деякого конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави.

Термін «доходи загального фонду» з’явився порівняно недавно. Доти застосовувалося поняття «фінансування бюджетних установ» як процес виділення коштів з відповідного бюджету. Зауважимо, що цей процес не залишався незмінним за останні два десятиріччя і здійснювався за різними формами й методами. До кінця 1990-х років бюджетні установи фінансувалися за двома методами: відкриттям кредитів і перерахуванням коштів із поточ­ного (основного) рахунка місцевого бюджету на поточні рахунки в установах банків. Через відкриття кредитів здійснювалося фінансування на поточні видатки установ, що утримувались за рахунок союзного й республіканських бюджетів. Установи, що утри­мувались за рахунок бюджетів автономних республік і місцевих бюджетів, фінансувалися за іншим методом.

Відкриття кредитів на фінансування видатків установ не супроводжувалося перерахуванням коштів із рахунків бюджетів на рахунки розпорядників кредитів, а лише уточнювалися й пові-
домлялися суми, передбачені на видатки за рахунок бюджету, і надавалось право на отримання цих коштів у банку. Такий порядок можливий тільки за умов стійкості й бездефіцитності держав­ного бюджету, а тому від цього методу довелося відмовитися. Починаючи з 1990 року в установах галузей соціально-куль­турного комплексу впроваджується новий господарський механізм, який передбачав відміну кошторисного фінансування та перехід на фінансування за галузевими нормативами, поєднання бюджетних і позабюджетних коштів. Кошти, отримані за рахунок різних джерел, створювали єдиний фонд фінансових коштів. Для зберігання як бюджетних, так і позабюджетних коштів в установах банку відкривався розрахунковий рахунок, а поточні рахунки за бюджетом і позабюджетними коштами закривалися. Експеримент з упровадження бюджетного госпрозрахунку не виправдав себе на практиці та був відмінений. Фінансування всіх бюджетних установ знову стало кошторисним, при цьому бюджетні кош­ти перераховувались на поточні (бюджетні) рахунки, що від-
кривалися в установах банків. У період становлення ринкової еко­номіки утворилося багато комерційних банків, змінилися функції НБУ в частині виконання державного бюджету, у результаті облік і контроль за витрачанням бюджетних коштів значно послабились. Розпорошення бюджетних коштів за багатьма поточними рахунками, брак оперативної інформації на всіх рівнях виконання державного бюджету не давали змоги ефективно маневрувати й без того обмеженими коштами. Саме цим пояснюється становлення в Україні органів Державного казначейства.

Відповідно до Тимчасової інструкції про порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України від 21.03.97 № 28 (далі — Тимчасова інструкція № 28), фінансування бюджетних установ, починаючи з 1997 року, здійснювалося за двома формами (рис. 2.5, 2.6):
  • за відомчою структурою;
  • через органи Державного казначейства.



Рис. 2.5. Порядок фінансування за відомчою структурою



Рис. 2.6. Порядок фінансування через органи Державного казначейства

За першою формою фінансувалися установи, що утримувалися за рахунок місцевих бюджетів та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України.

Сутність фінансування за відомчою формою зводилась ось до чого: Головне управління Державного казначейства перераховувало бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки ГРК на підставі поданих ними (складаних за встановленою формою) розподілів бюджетних коштів. ГРК в уповноважених установах банків відкривали такі поточні рахунки:

а) на видатки установи;

б) для переказу коштів підвідомчим установам.

Порядок відкриття поточних рахунків регламентується Інструкцією № 3 «Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків», затвердженою Постановою Правління НБУ від 27.05.96 № 21. Перераху­вання бюджетних коштів на поточні рахунки здійснюється платіжними дорученнями типової форми № 0401002 в міру акумуляції коштів на рахунку місцевого бюджету. Такий порядок фінансування мобілізує діяльність місцевої адміністрації та фінансової служби на своєчасне й повне виконання дохідної частини бюджету, тобто видатки місцевих бюджетів безпосередньо залежать від доходів.

ГРК місцевих бюджетів здійснює фінансування підвідомчих установ, перераховуючи кошти на їхні поточні рахунки в уповноважених банках.

Розпорядник коштів за місцевим бюджетом нижчого рівня не має підвідомчих установ, а тому йому в установах банків відкривається тільки поточний рахунок на видатки установи.

Згідно з Тимчасовою інструкцією № 28 бюджетні установи, що утримуються за рахунок державного бюджету, фінансуються за другою формою — через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та вповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до Наказу ГУ ДКУ від 21.03.97 № 28.

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.

У разі фінансування розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і їм, у свою чергу, в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації. Наприклад, науково-дослідному інституту системи Академії медичних наук відкриваються окремі рахунки за кодами функціональної класифікації: за кодом 80202 — клініка, кодом 40201 — фундаментальна наука, кодом 40101 — прикладна наука.

Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають у відповідні органи Державного казначейства такі документи:
  1. Заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи й головного бухгалтера (табл. 2.4).
  2. Копію установчих документів (статуту, положення), завірену нотаріально або вищою організацією.
  3. Довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з зазначенням ідентифікаційного коду.
  4. Доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації.
  5. Затверджений кошторис доходів і видатків.
  6. Картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджатися рахунком і підпису платіжних та інших розрахункових документів. До картки включається також зразок відбитка печатки, присвоєної установі.
  7. Звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття поточного рахунка в уповноваженому банку. Порядок відкриття і ведення реєстраційного рахунка подано на рис. 2.7.

З органом Державного казначейства розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків (табл. 2.5). Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними та до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо). Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейства рахунка.