М. Перечин Про затвердження проекту положення про порядок залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста
| Вид материала | Документы |
- Створення І фінансування програми розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, 32.95kb.
- Спортної І соціальної інфраструктури міста вимагає комплексного рішення багатьох проблем,, 62.85kb.
- Анал І з регуляторного впливу до проекту рішення Ірпінської міської ради, 42.05kb.
- Про затвердження “Положення про порядок залучення коштів по пайовій участі замовників, 167.58kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 195.63kb.
- Золотоніська міська рада, 172.89kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 36.39kb.
- Звіт про базове відстеження результативності рішення адміністративної ради Фонду гарантування, 105.95kb.
- Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів, 261.97kb.
- Україна краслянська сільська рада прилуцький район Чернігівська область, 155.76kb.
-
УКРАЇНА ПЕРЕЧИНСЬКА МІСЬКА РАДА 6 сесія V скликання РІШЕННЯ
від 28 вересня 2009 року №292-Р
м.Перечин
Про затвердження проекту положення
про порядок залучення коштів
фізичних та юридичних осіб на
розвиток інженерно-транспортної
та соціальної інфраструктури міста
Відповідно до п.15 ст.26, п.5 ст.28 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.13 Бюджетного кодексу України, Законом України “Про планування і забудову територій”, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 40, «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити проект Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно з додатком 1.
2. Затвердити проект Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста згідно з додатком 2.
3. Затвердити проект Порядку про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно з додатком 3.
4. Затвердити проект Порядку надходжень плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів згідно з додатком 4.
5. Затвердити проект Методики розрахунку розміру внесків юридичних та фізичних осіб-замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста згідно додатку 5 до даного рішення.
6. Розробити та затвердити рішенням виконкому форму проекту договору від імені виконавчого комітету Перечинської міської ради про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста для подальшого його укладення.
7. Опублікувати дане рішення в газеті «Перечинська тема» та сайті Перечинської міської ради – www.perechin.zaua.com, встановивши термін прийняття зауважень до проектів методик протягом 30 днів від дати опублікування даного рішення. Зауваження приймаються в письмовій та усній формі за адресою: м.Перечин, пл.Народна,16, каб.№105, тел.: 21409.
8. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника Перечинського міського голови Цвік В.І.
Міський голова Гуранич М.І.
Додаток №1
до рішення 6 сесії Перечинської міської ради
5 скликання №292-Р
від 28 вересня 2009 року
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста»
Положення
про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста
Це Положення визначає вимоги щодо залучення та використання коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку бюджету міста, внесених фізичними та юридичними особами на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідно Закону України «Про планування і забудову територій», Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 40 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», Закон України «Про архітектурну діяльність».
1. Загальні положення
Наведені в цьому Положенні терміни та поняття вживаються в такому значенні:
- соціальна інфраструктура – комплекс закладів та інших об’єктів загального користування, призначених для задоволення соціальних, культурних, освітніх, медичних та інших потреб громадян;
- інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
- замовник будівництва – суб’єкт господарювання, який замовляє (доручає) здійснення будівництво на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, підряднику (генеральному підряднику) за договором підряду (контрактом) на капітальне будівництво;
- об’єкт будівництва – об’єкт нового будівництва, добудови та надбудови до існуючих будівель (споруд) як житлово-громадського, так і виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), який підлягає прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку;
- вартість будівництва – показник опосередкованої вартості спорудження 1м кв. об’єкту будівництва в Закарпатській області, який встановлюється Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що множиться на загальну площу об’єкта будівництва;
- об’єкт нерухомого майна - будинок або його частина, інша постійно розміщена споруда, їх структурні компоненти, які не можуть бути переміщені в інше місце без втрати якісних або функціональних властивостей, зміни вартості призначення;
- кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста – це кошти фізичних та юридичних осіб - забудовників, залучені міською радою до цільового фонду соціально-економічного розвитку бюджету міста на договірних та добровільних засадах;
- вихідні дані – це перелік необхідних документів на проектування об’єкта архітектури (архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, договір про пайову участь замовників будівництв у соціально-економічному розвитку міста).
2. Джерела формування коштів на розвиток
інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури міста
2.1. Кошти цільового фонду бюджету міста для розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста формуються за рахунок наступних джерел :
- внесків фізичних та юридичних осіб - замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених ст.27 Закону України «Про планування і забудову територій»;
- внесків для пайової участі в розвитку інженерно-транспортної інфраструктури житлових масивів міста від фізичних та юридичних осіб, які з метою здійснення підприємницької діяльності переводять житлові приміщення у нежитловий фонд;
- внесків для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та індивідуальних житлових районів, перерахованих громадянами - індивідуальними забудовниками новостворених індивідуальних житлових масивів.
2.2. Встановити, що граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (з врахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати:
- 20 відсотків вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення);
- 10 відсотків вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення.
2.3. Кошти замовників будівництва не залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в разі спорудження :
- об’єктів будь-якого призначення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- будівель житлового фонду соціального призначення;
- житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни таких земельних ділянок вартості облаштування їх інженерними мережами;
- об’єктів, які будуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха.
2.4. Від внесення коштів індивідуальних забудовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на 50 відсотків звільняються наступні пільгові категорії громадян :
- ветерани війни;
- громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І та ІІ категорії;
- інваліди І групи загального захворювання;
- багатодітні сім’ї.
2.5. Від внесків замовників будівництва, за одержання вихідних даних на проектування, для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста звільняються юридичні і фізичні особи, індивідуальні забудовники, які внесли кошти до цільового фонду бюджету міста при одержанні земельної ділянки у приватну власність, а також під час одержання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитловий фонд.
3. Використання коштів на розвиток
інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури міста
3.1. Використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, перерахованих до цільового фонду, регулюється Положенням про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста.
3.2. Зміни щодо порядку використання зазначених коштів вносяться лише відповідними рішеннями міської ради.
4. Контроль, облік та звітність
4.1. Облік надходжень і використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснюється управлінням державного казначейства у м.Перечин відповідно до чинного законодавства.
4.2. Звітність про надходження і використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста подається управлінням державного казначейства в м. Перечин фінансовому управлінню районної державної адміністрації разом зі звітом щодо виконання бюджету міста.
4.3. Бухгалтерський облік фінансово-господарських операцій за напрямками використання, проведених за рахунок коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснюється головними розпорядниками коштів згідно з чинним законодавством.
4.4. Оперативний облік надходжень та використання зазначених коштів здійснюється фінансовим управлінням Перечинської РДА.
4.5. Річний звіт про використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури розглядається і затверджується міською радою одночасно з розглядом звіту про виконання бюджету міста.
4.6. Контроль за повнотою та своєчасністю перерахування вищевказаних коштів проводиться окремими уповноваженими структурними підрозділами, визначеними відповідними рішеннями міської ради.
4.7. Перевірка правильності використання зазначених коштів проводиться фінансовим управлінням за окремими дорученнями, іншими контролюючими органами в межах їх компетенції за згодою міського голови.
4.8. Контроль за використанням коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснюють постійна комісія міської ради з питань бюджету, фінансів, та цін та відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності Перечинської міської ради.
5. Прикінцеві положення
5.1. Кошти, залучені міською радою для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури перераховуються юридичними і фізичними особами безпосередньо на рахунок цільового фонду бюджету міста.
5.2. Залучення коштів замовників, що здійснюють будівництво в м.Ужгороді, за одержання вихідних даних на проведення проектування здійснюється на підставі договору про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста.
5.3. Залучення інших коштів для розвитку соціально-економічної інфраструктури міста може здійснюватись на договірних і позадоговірних умовах.
5.4. Проекти договори про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста готуються уповноваженим структурним підрозділом, визначеним відповідним рішенням міської ради не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до дня розгляду виконавчим комітетом міської ради питання про надання дозволу на будівництво і набирають чинності одночасно з рішенням про надання такого дозволу.
5.5. Повноваження на підписання договорів про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста надаються першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
5.6. Внески за договорами про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста сплачуються до одержання дозволу на будівництво. В разі реструктуризації внесків, передбачених договором (угодою сторін), повний розмір відповідних коштів вноситься до прийняття завершеного будівництвом об’єкта в експлуатацію. Платіжні документи про сплату таких внесків є підставою для підписання акта Державної приймальної комісії.
5.7. У випадку внесення змін до чинного законодавства (в т.ч. щодо граничного розміру залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів) відповідні зміни вносяться до цього Положення виключно за рішенням сесії міської ради.
5.8. При зміні власника ( забудовника), при проведенні купівлі-продажу об’єкта будівництва, в разі реструктуризації зазначених внесків договір про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста підлягає переоформленню згідно з чинним законодавством.
Міський голова Гуранич М.І.
Додаток №2
до рішення 6 сесії Перечинської міської ради
5 скликання №292-Р
від 28 вересня 2009 року
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста»
ПОЛОЖЕННЯ
про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста
Дане Положення розроблено на підставі:
- Закону України “Про планування і забудову територій”,
- постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2000 року № 40 ,“Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів ”.
1.Загальні положення.
1.1. Цільовий фонд соціально-економічного розвитку району (надалі фонд) створюється у складі спеціального фонду районного бюджету.
1.2. Фонд утворюється з метою забезпечення додаткових фінансових потреб на розвиток соціальної сфери та інших потреб населених пунктів району.
1.3. Порядок формування і використання коштів Фонду регулюється чинним законодавством України, цим положенням та іншими рішеннями районної ради.
1.4. Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку району, а також зміни , уточнення і доповнення до нього затверджуються районною радою.
ІІ. Визначення понять.
2.1. У цьому Положення наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:
- соціальна інфраструктура – комплекс закладів та інших об’єктів загального користування, призначених для задоволення соціальних, культурних, освітніх, медичних та інших потреб громадян;
- інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій
- замовник будівництва – суб’єкт господарювання, який замовляє (доручає) здійснення будівництво на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, с підряднику (генеральному підряднику) за договором підряду (контрактом) на капітальне будівництво;
- об’єкт будівництва – об’єкт нового будівництва, добудови та надбудови до існуючих будівель (споруд) як житлово-громадського так і виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), який підлягає прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку;
- вартість будівництва – показник опосередкованої вартості спорудження 1м кв. об’єкту будівництва в Закарпатській області, який періодично встановлюється Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що множиться на загальну площу об’єкта будівництва;
- об’єкт нерухомого майна - будинок або його частина, інша постійно розміщена споруда, їх структурні компоненти , які не можуть бути переміщені в інше місце без втрати якісних або функціональних властивостей , зміни вартості призначення
ІІІ. Законодавча база
3.1.Формування і використання коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міста регулюється ст.13 Бюджетного кодексу України, п.7 ст.64 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ”, Закону України “Про місцеве самоврядування”, Господарського кодексу України.
ІV. Джерела формування цільового фонду соціально-економічного розвиту району.
4.1. Доходна частина цільового фонду соціально-економічного розвитку району формується за рахунок таких джерел:
4.1.1. Доходи, одержані за рахунок здійснення, організованих міською радою, заходів щодо розв”язання економічних і соціальних проблем (згідно додатку 1).
4.1.2. Добровільні внески громадян, суб”єктів господарювання та установ (згідно додатку 2).
4.1.3. Кошти, виділені підприємствами ,об”єднаннями, організаціями, установами, іншими суб”єктами господарювання на централізовані видатки для соціального розвитку міста, житлових масивів та спільного утримання прилеглої до них території. (згідно додатку 3).
4.1.4. Кошти від надходжень за право тимчасового користування місцями, які знаходяться у комунальній власності, для розташування рекламних засобів. ). (згідно додатку 4).
4.1.5 Пайова участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. (згідно додатку 5).
4.1.6. Плата за земельний сервітут . (згідно додатку 6).
4.1.7. Інші надходження , визначені міської ради , крім податків та зборів , які включені в Закон України « Про систему оподаткування » від 25 червня 1991 року № 1251—ХІІ та Декрету Кабінету Міністрів України « Про місцеві податки і збори » від 20 травня 19993 року № 56-93
ІІІ. Використання коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міста.
1. Кошти цільового фонду соціально-економічного розвитку району використовуються згідно затверджених асигнувань в районному бюджеті на відповідний рік.
2. Додаткове виділення коштів з цільового фонду соціально-економічного розвитку затверджується сесією районної ради .
3. Кошти цільового фонду соціально-економічного розвитку можуть використовуватися за наступними напрямками :
3.1. Проведення міських заходів.
3.2. Проведення капітального ремонту житлового фонду та доріг міста.
3.3. Проведення робіт по благоустрою міста.
3.4. Інші видатки, що здійснюються згідно рішень сесії міської ради.
4. Кошти від надходжень за право використання земель під високовольтними сітками електромереж – на освітлення вулиць міста.
5. Фінансування здійснюється з рахунку, відкритого в органах Державного казначейства на ім’я районного бюджету згідно затвердженого розпису.
6. Кошторис доходів і витрат фонду затверджується головою райдержадміністрації.
ІУ. Облік та звітність використання цільового фонду соціально-економічного розвитку району.
1. Облік коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міста за доходами та видатками здійснюється відділом бухгалтерського обліку та фінансової звітності міської ради.
2. Визначити головним розпорядником коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міста міського голову:
Головним розпорядником коштів щомісячно подається звіт про використання коштів цільового фонду фінансовому управлінню райдержадміністрації.
3. Невикористані кошти цільового фонду протягом поточного року вилученню не підлягають і є джерелом фінансування наступного періоду.
Додаток №3
до рішення 6 сесії Перечинської міської ради
5 скликання №292-Р
від 28 вересня 2009 року
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста»
Порядок
про пайову участь замовників
на розвиток інженерно-транспортної
та соціальної інфраструктури міста
І.Загальні положення
Дане Положення розроблено на підставі:
- Закону України “Про планування і забудову територій”,
- постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2000 року № 1930 ,“Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів ”.
У цьому Положення наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:
- соціальна інфраструктура – комплекс закладів та інших об’єктів загального користування, призначених для задоволення соціальних, культурних, освітніх, медичних та інших потреб громадян;
- інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій
- замовник будівництва – суб’єкт господарювання, який замовляє (доручає) здійснення будівництво на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, підряднику (генеральному підряднику) за договором підряду (контрактом) на капітальне будівництво;
- об’єкт будівництва – об’єкт нового будівництва, добудови та надбудови до існуючих будівель (споруд) як житлово-громадського так і виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), який підлягає прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку;
- вартість будівництва – показник опосередкованої вартості спорудження 1м кв. об’єкту будівництва в Закарпатській області, який періодично встановлюється Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що множиться на загальну площу об’єкта будівництва;
- об’єкт нерухомого майна - будинок або його частина, інша постійно розміщена споруда, їх структурні компоненти , які не можуть бути переміщені в інше місце без втрати якісних або функціональних властивостей , зміни вартості призначення
ІІ Порядок формування коштів пайової участі замовників у розвитку соціальної та інфраструктури міста.
2.1. Величина внеску пайової участі юридичних та фізичних осіб в облаштуванні під’їзних шляхів, інженерних мереж та соціальної інфраструктури міста при облаштуванні об’єктів для здійснення підприємницької діяльності визначається згідно методики
2.1. Пайова участь замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста розраховується у розмірі 7 % від вартості будівництва з врахуванням коефіцієнтів, які застосовуються в залежності від функціонального призначення об’єкта будівництва.
2.2. В залежності від функціонального призначення об’єкта будівництва при розрахунку пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури щодо замовників будівництва застосовуються такі коефіцієнти:
| 2.2.1. | Багатоквартирне житлове будівництво (крім житла для найбільш соціально незахищених верств населення міста та індивідуального житлового будівництва) | 0,75; |
| 2.2.2. | Будівництво офісних та адміністративних центрів , банків | 1,2; |
| 2.2.3. | Будівництво АЗС автозаправочних комплексів, станцій технічного обслуговування автомобілів, автомийок | 1,35; |
| 2.2.4. | Будівництво закладів громадського харчування | 1,05; |
| 2.2.5. | Будівництво торгових комплексів | 1,35; |
| 2.2.6. | Будівництво готелів | 1,05 |
| 2.2.7. | Будівництво закладів розваг, дозвілля та відпочинку | 1,1; |
| 2.2.8. | Медичні заклади комерційного призначення недержавної власності (аптеки, стоматологічні кабінети, поліклініки) | 0,75; |
| 2.2.9. | Заклади (споруди) культового призначення | 0,2 |
2.3. Розмір пайової участі при вирішенні питань про надання у приватну власність громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва ( крім пільгових категорій громадян, визначених законодавством) розраховується з розрахунку 25,0 грн. за 1 кв.м. Сплата якої повинна здійснитись протягом 30-ти календарних днів з моменту підпису рішення сесії міським головою, у разі невиконання цієї умови рішення про надання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва втрачає чинність.
2.4. Розмір пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста визначається вихідними даними на проектування для відповідного об’єкта будівництва, які надаються замовникам будівництва управлінням архітектури та містобудування міської ради та уточнюються під час здачі об’єктів будівництва в експлуатацію.
2.5. Від сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури звільняються замовники будівництва:
2.5.1. закладів соціальної інфраструктури;
2.5.2. житла для найбільш соціально незахищених верств населення (соціального житла);
2.5.4. управління капітального будівництва міських, районних та обласних адміністрацій;
2.5.5. об’єктів будівництва, які споруджуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів;
2.5.6. об’єктів будівництва, які споруджуються в межах виконання Державної програми будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей або інших державних програм;
2.5.7. об’єктів промислового будівництва ( реконструкція, перепрофілювання).
2.6. Розмір пайової участі замовників будівництва за об’єктами будівництва, які споруджуються на місці об’єктів нерухомого майна, що підлягають знесенню, зменшується на розмір компенсації в натуральній чи грошовій формі, яка надається власникам таких об’єктів нерухомого майна, а також на вартість земельних ділянок, які придбані, або є власністю замовників при наданні договору купівлі продажу.
2.7. Перерахування суб’єктами господарювання коштів згідно цього Положення здійснюється за відповідними договорами на рахунок 50110000 за кодом бюджетної класифікації доходів .
ІІІ. Прикінцеві положення.
3.1. Залучення коштів замовників будівництва, що здійснюють будівництво в м. Перечин, в якості пайової участі у розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури міста здійснюється на підставі договору про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста.
3.2. Повноваження на підписання договорів про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста надається першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
3.3. Договори про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста укладаються управлінням інновацій та сталого розвитку міста не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до дня розгляду виконавчим комітетом міської ради питання про надання дозволу на будівництво і набирають чинності одночасно з рішенням про надання такого дозволу.
3.4. Внески за договорами про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста сплачуються до прийняття завершеного будівництвом об’єкта в експлуатацію. Платіжні документи про сплату таких внесків є підставою для підписання акта Державної приймальної комісії.
3.5. У випадку внесення змін до чинного законодавства (в т.ч. щодо граничного розміру залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів) відповідні зміни вносяться і до цього Положення.
3.6. При зміні власника ( забудовника), при проведенні купівлі-продажу, договір про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста підлягає переоформленню згідно з чинним законодавством.
Додаток №4
до рішення 6 сесії Перечинської міської ради
5 скликання №292-Р
від 28 вересня 2009 року
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста»
Порядок
надходжень плати за тимчасове користування
місцями розташування рекламних засобів.
Це положення визначає вимоги щодо перерахування плати за тимчасове користування місцями комунальної власності для розташування рекламних засобів осіб-заявників до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста відповідно до Закону України «Про рекламу», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами».
1.Загальні положення.
У цьому положенні наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні :
- зовнішня реклама–реклама , що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості , а також на зовнішніх поверхнях конструкцій, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд , на елементах вуличного обладнання , над проїжджою частиною вулиць доріг;
- особа-заявник - фізична особа, в тому числі суб”єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності , представництво нерезидента в Україні;
- спеціально-уповноважений орган – відділ, управління або уповноважена установа, організація ( далі робочий орган ), утворений міською радою для регулювання діяльності і розміщення зовнішньої реклами на території м. Ужгорода ;
- спеціальні конструкції – тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні ( повітряні), плоскі та об”ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, коробки, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;
- місце комунальної власності для розташування рекламного засобу (далі місце розташування рекламного засобу) –площа зовнішньої поверхні будинку , споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту , що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою)
- дозвіл-документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Інші терміни застосовуються у значенні, наведеному в Законі України „Про рекламу”.
2.Порядок залучення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.
1.За тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів встановити обов”язкову щомісячну плату . При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
2.Диференціювати плату згідно з схемою економіко-планувального зонування території міста (додається).
3.Нарахування плати проводиться робочим органом, який видає платникові платіжне повідомлення до одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами (надалі дозвіл).
4.Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (надалі плата)перераховується особою-заявником рівними частинами протягом року щомісячно до 5 числа наступного місяця , відповідно до нарахованої суми.
5.Плата зараховується до цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Ужгорода.
6.Дозволити особам-заявникам перераховувати однією сумою нарахованою за весь період дії дозволу
7.У разі невнесення плати більше, як за два місяці, робочим органом виноситься на засідання виконкому міської ради питання про припинення дії дозволу.
8.За прострочення строків перерахування плати справляється пеня. Пеня нараховується на суму місячної плати із розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
9.Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність перерахування до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста покласти на робочий орган.
Додаток №5
до рішення 6 сесії Перечинської міської ради
5 скликання №292-Р
від 28 вересня 2009 року
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста»
МЕТОДИКА
розрахунку розміру внесків юридичних та фізичних осіб-замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста
Методика враховує функціональне та соціально-економічне значення проекту будівництва, реконструкції, територіальне розміщення об’єкту, створення додаткових робочих місць, об’єм інвестицій.
Базова формула розміру внесків пайової участі в соціально-економічному розвитку міста у гривнях (В):
В = П х S х З х Р х Ко х Вб де
П – коефіцієнт, що враховує функціональне призначення об’єкту будівництва (таблиця 1);
S – загальна площа об’єкта будівництва;
З – зональний коефіцієнт ( таблиця 2);
Р - коефіцієнт, що враховує кількість додатково створених робочих місць ( таблиця 3)
Ко – коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій ( таблиця 4)
Вб – опосередкована вартість спорудження 1 м.кв. об’єкта будівництва в Закарпатській області
Таблиця 1
| Функціональне призначення об’єкта будівництва | Коефіцієнт (Кф) |
| Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров’я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво | 0,4 |
| Побутове обслуговування, магазини | 0,4 |
| Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа, офіси | 0,6 |
| Готелі, кафе, ресторани та приміщення, функціональне призначення яких не визначено | 0,6 |
| АЗС, автозаправочні комплекси, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки | 0,6 |
| Багатоквартирне житлове будівництво (крім житла для найбільш соціально незахищених верств населення міста ) | 0,5 |
| Будівництво закладів розваг, дозвілля та відпочинку | 0,6 |
| Аптеки, стоматологічні кабінети, поліклініки недержавної власності | 0,4 |
| Об’єкти культового призначення | 0,3 |
Таблиця 2
Економіко - планувальне зонування території м.Перечин
Зональний коефіцієнт З
| Центральна зона | 0,5 |
| Серединна зона | 0,4 |
| Периферійна зона | 0,3 |
Таблиця 3
Величина коефіцієнта, що враховує кількість додатково створених робочих місць
Р
| Кількість додатково створених робочих місць | 4-5 | 0,4 |
| більше 5 | 0,3 |
Таблиця 4
Величина коефіцієнта, що враховує обсяги інвестицій (Ко)
| | до 50 тис.грн. | 0,4 |
| Обсяги івнестицій | до 100 тис.грн. | 0,3 |
| | понад 100 тис.грн | 0,2 |
Таблиця 5
Опосередкована вартість 1м.кв. спорудження об’єкта будівництва в Закарпатській області згідно доведених показників Комітетом будівництва та архітектури України)(підлягає корегуванню з врахуванням індексу інфляції на поточний рік) (Вб)
| Призначення об’єкта | Одиниця виміру | Вартість ( грн.) |
| Адмінбудинки, офіси, банки | Вартість 1м.кв. спорудження об’єкта з ПДВ | 4326 |
| Багатоквартирні житлові будинки | Вартість 1м.кв. спорудження об’єкта з ПДВ | 3118 |
| | | |
Вихідні дані для застосування коефіцієнтів Р та Ко надають забудівники. При відсутності даних коефіцієнти Р та Ко приймаються рівними 1
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ АКТА
Проект рішення Перечинської міської ради:
«Про затвердження порядку залучення коштів фізичних
та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної
та соціальної інфраструктури міста»
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується вирішити шляхом державного регулювання господарських відносин.
Проблема – неврегульованість питання про порядок залучення міською радою коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та недостатність фінансових ресурсів бюджету міста для вирішення проблемних питань реконструкції зношеної інженерно-транспортної інфраструктури міста внаслідок незабезпечення виконання державних та міських нормативно-правових актів.
Причини та умови виникнення проблеми :
Відповідно до ст.27 Закону України «Про планування і забудову територій», одним із джерел вищевказаного фонду визначено залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Оскільки міською радою не розроблявся порядок залучення та використання коштів забудовників, визначених Постановою Кабінету міністрів України від 24.01.07 № 40 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовниками, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», виникла необхідність прийняття положення, яке б передбачало узагальнюючий порядок формування та використання вищевказаного джерела цільового фонду соціально-економічного розвитку міста.
Також слід зазначити, що діючі вищезазначені рішення міської ради не врегульовують механізм залучення до цільового фонду бюджету міста коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, через що виникають наступні проблеми:
- більшість забудовників на території міста не залучаються до пайової участі в облаштуванні інженерно-транспортної інфраструктури;
- відбувається пошкодження та руйнування існуючої інфраструктури без будь-якого відновлення з боку замовників будівництва;
- стримується збільшення надходжень фінансового ресурсу бюджету міста для розв’язання питань соціально-економічного розвитку населеного пункту;
- недостатня можливість отримання додаткових джерел фінансування капітального ремонту житлового фонду, доріг міста, інженерно-технічних мереж водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також робіт по благоустрою міста;
- офіційно не визначено уповноважені органи, які будуть здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою надходжень зазначених коштів, укладати договори про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста.
Діючі рішення є поверхневими і не регулюють правові взаємовідносини міської ради із замовниками будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста, тому спричиняють неоднозначне тлумачення норм діючого законодавства і унеможливлюють додаткове залучення коштів до цільового фонду бюджету міста на договірних і позадоговірних умовах.
Вирішення всіх вищезазначених проблем можливе лише за рахунок прийняття рішення міської ради щодо затвердження узагальненого Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, яке регулюватиме зобов’язання щодо залучення і використання внесків забудовників.
Перелік суб’єктів, на яких проблема справляє негативний вплив:
- мешканці міста, які потерпають від аварій зношеної водопровідної, каналізаційної мережі, підтоплення дахів, інших незручностей, пов’язаних із гальмуванням розвитку міської інженерно-транспортної інфраструктури;
- водії транспортних засобів через незадовільний стан доріг міста;
- інвестори, які незадоволені станом інфраструктури міста;
- суб’єкти господарювання, які виконують ремонтно-будівельні роботи за бюджетні кошти і не отримують вчасний розрахунок через відсутність коштів у бюджеті міста.
2. Цілі державного регулювання:
Метою даного регулювання є удосконалення діючого механізму надходжень та використання залучених коштів фізичних і юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Реалізація мети передбачає встановлення наступних цілей :
- визначення методики розрахунку внесків замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування будівельних робіт;
- уповноваження структурних підрозділів міської ради щодо контролю за своєчасністю і повнотою надходжень та укладення договорів про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста;
- сприяння швидшим темпам розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста і новостворених індивідуальних житлових масивів;
- забезпечення благоустрою міста на належному рівні;
- залучення інвесторів в економіку міста;
- своєчасність розрахунків за виконані роботи по реконструкції, будівництву та капітальному ремонту, виконані за бюджетні кошти.
3. Визначення та оцінка прийнятих альтернативних способів досягнення цілей, аргументація переваг обраного способу досягнення цілі.
| Можливості способу досягнення цілей | Оцінка способу |
| 1 | 2 |
| Дотримання чинного законодавства | - занижує додатковий фінансовий ресурс бюджету міста; - не врегульовує зобов’язання між міською радою і забудовниками; - забезпечує неефективне та незначне залучення внесків лише окремих забудовників; - не вирішує питання соціально-економічного розвитку міста; - не забезпечує регламентовані функції структурних підрозділів міської ради щодо залучення зазначених коштів; - не встановлює правил залучення та використання коштів замовників будівництва на території міста. - не регулює величину граничного розмір залучених коштів. |
| Затвердження обраного способу регулювання | - забезпечує цілі регулювання порядку залучення міською радою коштів замовників будівництва для пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста; - збільшує надходження до спеціально фонду бюджету міста; - забезпечує вимоги діючого законодавства щодо граничного розміру залучення коштів забудовників; - забезпечує механізм врегулювання відносин між уповноваженими структурними підрозділами міської ради щодо залучення та використання зазначених коштів; - забезпечує залучення громади у вирішення основних питань щодо соціально-економічного розвитку міста. |
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.
Механізмом досягнення цілей регулювання є:
- введення правого порядку залучення та використання міською радою коштів фізичних та юридичних осіб - замовників будівництва для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
- делегування структурним підрозділам міської ради права для здійснення повноважень щодо участі в процесі залучення і використання зазначених коштів;
- врегулювання взаємовідносин міської ради з замовниками будівництва на договірних умовах;
- збільшення надходжень до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста для проведення фінансування капітальних вкладень в розвиток міської інженерно-технічної інфраструктури;
- приведення у відповідність діючих нормативно-правових актів місцевого значення;
- застосування в методиці розрахунку розміру внесків щодо пайової участі в соціально-економічному розвитку міста системи понижуючих коефіцієнтів в залежності від функціонального призначення, розташування об’єкту будівництва та вигод, які отримує місто від введення об’єкту будівництва в експлуатацію.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акт.
Висока ймовірність досягнення визначених цілей ґрунтується на обраних механізмах регулювання:
- збільшення надходжень до бюджету міста за рахунок залучення всіх замовників будівництва на території міста до пайової участі в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
- всебічний і поступальний соціально-економічний розвиток міста.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта із застосуванням методу аналізу вигод та витрат.
Ужгородська міська рада та її виконавчі органи, інші органи державної влади.
Вигоди:
- збільшення надходжень до цільового фонду бюджету міста для фінансування робіт спрямованих на розвиток інфраструктури міста;
- збільшення кола замовників будівництва, залучених до пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
- зменшення бюджетної заборгованості за виконані роботи по реконструкції та капітальному ремонту інженерно-технічної і транспортної інфраструктури.
Витрати:
- витрати часу та коштів на проходження процедури укладання договорів на пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста, здійснення обліку та контролю за своєчасним та повним надходженням зазначених коштів.
Фізичні та юридичні особи залучені до пайової участі в соціально-економічному розвитку міста.
Вигоди:
- можливість спільного облаштування та утримання прилеглих територій новозбудованих об’єктів;
- під’єднання до інженерно-технічної мережі комунальної власності.
Витрати:
- збільшення вартості будівництва.
Мешканці міста
Вигоди:
- забезпечення благоустрою міста на належному рівні;
- сприяння швидким темпам розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста і новостворених індивідуальних житлових масивів;
- покращення техногенної ситуації.
7. Обгрунтування строку дії регуляторного акта.
Термін дії регуляторного акта не обмежується.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта.
Річне надходження внесків перерахованих громадянами - індивідуальними забудовниками новостворених індивідуальних житлових масивів очікується біля 5000,0 тис.грн.
Надходження внесків фізичних та юридичних осіб - замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування не встановлено, оскільки відсутні відомості про кошторисну вартість об’єктів будівництва на території міста.
Значне зростання кола замовників будівництва, залучених до пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб становитиме 95 відсотків.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта.
Цільова група: юридичні та фізичні особи – замовники будівництва.
Базове дослідження: згідно річної звітності.
Повторне дослідження: через рік з дня набрання чинності рішення.
Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься управлінням з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку і управлінням економіки шляхом аналізу даних, які стосуються:
- динаміки кількості укладених договорів на пайову участь;
- ефективності використання коштів забудовників.
Провідний спеціаліст з питань
регуляторної політики
юрист Перечинської міської ради Мулеса О.М.