Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений

Вид материала

Документы

Содержание Визначення якості шкіри, що використовується для виготовлення низу взуття Використання полімерних матеріалів для покращення властивостей шкір Прогнозирование потребления меховых изделий на основе типологии Оцінка механічних властивостей епоксидних Класифікація функцій сучасного одягу Аналіз ринку засобів побутової хімії в україні Стан ринку лінолеуму в україні Особливості становлення ринку сухих будівельних сумішей в україні, та перспективи його розвитку Анализ товарного предложения на украинском рынке красочных составов

Подобный материал:

• Правила торгівлі на ринках м. Лозова Загальні положення, 262.58kb.
• Питання для підготовки до модульного контролю знань по курсу " Матеріалознавство, 28.68kb.
• План Вступ. Ринок монополістичної конкуренції. Диференціація як своєрідне суперництво., 40.01kb.
• Тематичний план з курсу "Світовий ринок товарів І послуг" для студентів ІV курсу спец., 74.03kb.
• Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «товарознавство І торговельне, 1318.41kb.
• Вступ, 361.14kb.
• Диагностика и методы исследования фазовых и структурных превращений в многокомпонентных, 555.92kb.
• Секція включає вирощування рослинних І тваринних природних ресурсів, 8714.6kb.
• Товарознавство продовольчих товарів” Теоретичні основи товарознавства продовольчих, 214.44kb.
• Програма фахового вступного випробування зі спеціальності 03051003 „Експертиза товарів, 287.95kb.

ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ШКІРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ НИЗУ ВЗУТТЯ


О.О. Зубарєва, магістр

В.М. Кібзун, к.т.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк


На сучасному етапі розвитку шкіра посідає важливе місце у шкіряної промисловості. Натуральна шкіра є основним матеріалом для виготовлення споживчих товарів різного призначення.

Різноманітність шкір дуже велика, властивості та її призначення залежать від особливостей сировини і техніки обробки.

У залежності від призначення виділяють шкіри: для взуття; технічні; шорно-сідельні та сириця; для швейних виробів; и для рукавичок і рукавиць; галантерейні; для протезних виробів; для деталей музичних інструментів; пергамент; для меблів; спецпризначення.

Крім загальної класифікації шкір існує поділ їх за видами сировини, за методами дублення, способом і характером обробки, конфігурації, товщині, площі.

Шкіри длянизу взуття одержують переважно зі шкур великої рогатої худоби й у меншій кількості – зі свинячих шкур і кінських хазів (ділянок шкур, що покривають круп коня). Ці шкіри відрізняються підвищеною товщиною і твердістю. Виробляють їх комбінованими методами дублення.

За призначенням шкіри для низу взуття бувають:

• підошовними товщиною 3,6 – 6 мм – переважно чепраки (центральні ділянки шкір великої рогатої худоби) і кінські хази;
  
• устілковими – воротки, товщиною менш 3,5 мм;
  
• для каблукових фліків (шарів набірного каблука).
  

Свинячі підошовні шкіри для низу взуття відрізняються дещо меншою товщиною.

В залежності від ступеня твердості розрізняють шкіри для взуття ниткових і клейових методів кріплення і шкіри для взуття гвинто-цвяхових методів кріплення (більш тверді).

Необхідно виділити, що в умовах сучасного ринку як для споживачів так і для виробників важливості набуває якість готових виробів.

Якість товару є одним із його основних характеристик, що надають вирішальний вплив на створення споживчих переваг і формування конкурентноздатності. Це обумовлено сутністю категорії якості.

Важливим фактором що впливає на якість готових виробів із натуральної шкіри є вихідна сировина, що використовується в процесі виробництва.

Згідно з міжнародним стандартом ІSО 8402-94 під якістю розуміється сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені або передбачувані потреби.

Номенклатура показників якості шкіряної сировини представлена у ДСТУ 3177-95 «Шкіра. Номенклатура показників якості». Цей стандарт поширюється на шкіру різноманітного призначення і встановлює номенклатуру її якості. Стандарт використовується під час розробки продукції, нормативної документації на неї, проведення науково-дослідних робіт. Вимоги даного стандарту є обов’язковими.

Відповідно до ДСТУ 3177-95 «Шкіра. Номенклатура показників якості» всі показники якості шкір поділяються на обов’язкові та рекомендовані.

Розглянемо більш детально номенклатуру показників якості шкір, що використовуються для низу взуття гвинтового і цвяхового методів кріплення.

До обов’язкових показників якості шкір даного типу відносяться: товщина; масова частка вологи; границя міцності під час розтягування; міцність тримання шпильки у сухому та вологому стані (визначають для шкір цвяхового методу кріплення); число продубу.

До рекомендованих показників якості шкір для низу взуття гвинтового і цвяхового методів кріплення відносяться: гігротермічна стійкість (визначають за вимогою споживача); опір стиранню у повітряно-сухому та вологому стані (визначають для шкір, призначених для підошв, за вимогою споживача); вологомісткість (визначають для шкір, призначених для підошв); масова частка речовин, екстрагованих органічними розчинниками; масова частка загальних воло вимивних речовин; масова частка оксиду хрому; масова частка діоксиду цирконію та діоксиду титану; pH хлоркалісної витяжки.

Показники якості готових до використання шкір поділяють на такі основні групи:

• естетичні - досконалість виробничого виконання;
  
• ергономічні - гігієнічні показники;
  
• показники надійності - довговічності.
  

При естетичній оцінці шкіри основними показниками є структура і характер лицьової поверхні, колір, м'якість, пружність і т.д.

Отже, натуральна шкіра є матеріалом, призначеним для виробництва в більшій мірі взуття, одягу, шкіргалантерейних виробів та інших споживчих товарів, що створюються на база шкіряної сировини. Якісна шкіра – це сукупність її властивостей, що забезпечують можливість виготовлення необхідних виробів з гарним зовнішнім виглядом, з відповідністю вимогам естетики і моди, що є зручнимипри експлуатації, мають високі гігієнічні властивості та незмінюваність властивостей шкіри протягом досить тривалого часу, однорідність властивостей, особливо фізико-механічних.

Виходячи з цього, необхідним є дотримування ретельного контролю усіх аспектів виробництва, бо якість натуральної шкіри залежить від виду сировини з якої вона виготовлена, які має властивості стосовно як вимог нормативної документації на певний вид товару, так і переваг споживачів.

Література:

1. ДСТУ 3177-95 «Шкіра. Номенклатура показників якості».
   
2. ІSО 8402-94 «Управление качеством и обеспечение качества – Словарь».
   
3. Товарознавство. Непродовольчі товари: підручник / Д.П. Лойко [та ін.]; за ред. проф. Д.П. Лойко. – К: [Б:В.], 2007. – 606 с.
   

ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШКІР


В. М. Кібзун, к.т.н., доцент,

І. В. Магузка, магістр

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

Т.М. Кіреєва, м. Донецьк


Розвиток теорії та удосконалення процесів шкіряного виробництва і особливо хімічної технології цих процесів дозволяє успішно вирішити задачу подальшого поліпшення якості шкіри, в тому числі знизити її водопроникність, підвищити зносостійкість, стійкість до дії хімічних реагентів, мікроорганізмів і радіації, одержати шкіру, більш рівномірну по щільності на усіх топографічних ділянках, ліквідувати віддушистість.

Для поліпшення якості шкір використовують: водні дисперсії полімерів; водорозчинні синтетичні полімери; кремнійорганічні сполуки; синтетичні дубителі (синтани); карбоксиметилцелюлоза; похідні вуглеводородів нафти; білкові наповнювачі, та ін.

При використанні акрилової емульсії шкіри мають більш щільну поверхню, поли та вороток стають більш повними ніж до опорядження. Приріст товщини залежить від концентрації полімеру і складає від 4 до 7%, але при цьому спостерігається зменшення площі на 1,5 - 3%.

Опорядження шкір мономерами акрилової кислоти з послідуючою полімеризацією їх на волокні дозволяє підвищити зносостійкість шкіри на 75%. У шкіряній промисловості використовують полімеризаційні полімери (поліізобутилен, поліізопропілен, бутилкаучук, полістирол, акрилові смоли, полівшілхлоридні) поліконденсаційні полімери (поліаміди, кремнійорганічні полімери, епоксидні смоли, фенолформальдегідні аміносмоли та інші). Найбільш широке застосування знаходять аміно- та кремнійорганічні смоли.

Зносостійкість шкір, оброблених поліізобутиленом марки П-118 підвищується на 80% у порівнянні з ненаповненими шкірами, при цьому спостерігається збільшення площі шкіри та зниження водопроникливості на 20-40%. Опорядження шкір бутилкаучуком знижує водопроникність їх у два рази. При наповненні хромових шкір полівініловим спиртом підвищується міцність та поліпшуються фізико-хімічні властивості, при цьому паропроникливість шкіри не знижується.

Епоксидні смоли марок ЕД-5, ЕД-6, ЕД-13 та ЕД-15, які відрізняються між собою молекулярного вагою, використовують для наповнення та дублення шкір, при цьому значно підвищується їх зносостійкість. З фенолформальде-гідних смол у шкіряному виробництві використовують новолачні смоли, як складову частину синтетичних дубителів, а також самостійно в якості дублячої смоли. При цьому зносостійкість шкір підвищується на 30%) і більше. Сечовино- та меланіноформальдегідні смоли мають чітко виражену дублячу дію та використовуються в якості дубителівта наповнювачів у виробництві шкір. В теперішній час використовують вітчизняний препарат карбомол (диметілосечовина) та препарат триметіломеламін (Чехія). Шкіри, оброблені диметілмочевиною мають строк носки 151 добу, а не оброблені -І менше 88 діб, крім того значно збільшуються пружні властивості шкір.

Для заповнення пор в шкіряній тканині використовують кремнійорганічні сполуки. Одна з найважливіших властивостей кремнійорганічних рідин є їх гідрофобність та здатність надавати обробленим цими матеріалами шкірам водовідштовхуючих властивостей.

У шкіряному виробництві використовують гідрофобізіровану рідину ГКЖ-94, ГЮК-10 та ГКЖ-11, які відрізняються один від одного ступеню полімеризації. Перевагами наповнення та гідрофобізації шкір кремній-органічними сполуками в порівнянні з іншими речовинами є їх висока термостійкість (стійкість, до високих та низьких температур), а також повна гідрофобність, при цьому не спостерігається зниження інших позитивних властивостей шкір. Опорядження кремнійорганічними сполуками значно знижує водопромокання шкірта водопроникність.

Принаповненні хромових шкір синтетичними дублячими речовинами встановлено, що різні синтани по-різному впливають на властивості шкіри, хоча завжди підвищується гідрофільність.

3 похідних вуглеводів нафти у шкіряному виробництві використо-вують синтетичні жирові кислоти - для наповнення, а мила та ефіри цих кислот в якості емульгаторів та пластифікаторів. З солей жирних кислот використовують хромолан, квілон, велан, бавон, перлоріл та інші.

Для оздоблення шкір використовують різні полімерні матеріали. Для шкір з лаковим покриттям застосовуютьпереважно розчини двокомпо-нентних лаків у органічних розчинниках. До першого компонента входить рицинова олія, розчинена в циклогексаноні, пластифікатор і розчин нітрату кобальту. Другий компонент: поліізоціанат і толуіленді-ізоціанат, розчинені в бутилацетаті. Застосовують також лаки із чотирьох розчинів, які змішуються перед нанесенням. Покриття має високу адгезію, стійке до багаторазового згинання.

Розглянуті полімерні матеріали та методи їх введення в технологічні процеси виробництва що дозволяє отримати натуральні шкіри с заданими. властивостями.

Література:

1. Байбакова Л.І. Товарознавство. Непродтовари: взуттєві і хутряні вироби: Підручник. - К.: Вища школа 2007. – 183 с.

2. Лойко Д.П. Кібзун В. М. та інш. «Товарознавство непродовольчих товарів». Підручник для технікумів. За ред. Затверджено МОН України.- К.: Знання, 2008 - 606 с.


ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПОТРЕБЛЕНИЯ МЕХОВЫХ ИЗДЕЛИЙ НА ОСНОВЕ ТИПОЛОГИИ


В.Н. Кибзун, к.т.н., доцент

И.В. Мыльченко, магистр

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского, г. Донецк


Процесс прогнозирования спроса в торговле является сложным процессом. Сложность определяется не только влиянием большого количества факторов, но и внутренней структурой объекта управления, нали­чием множества функциональных структурных элементов, изменения состояний которых проходит по внутренне присущим им закономерностям. Программа «ЕХСЕL» имеет очень мощный и наглядный математиче­ский аппарат - создание уравнений и линий тренда.

Социально-экономические процессы как процессы формирования спроса имеют вероятный характер, так как они формируются под действием факторов и причин не только систематических, но и случайных.

Количе­ственная сторона процесса формирования спроса населения может быть опи­сана с помощью математически-статистических методов, которые отображают поведение параметров спроса «в среднем» с большой степенью вероятно­сти, то есть с вероятной оценкой полученных результатов.

Качественной основой прогнозирования яв­ляется анализ закономер-ностей их развития, в том числе и формирование пла­тежеспособного спроса, выбора наиболее вероятных путей этого развития в соответствии с намеченными целями.

В работе для составления прогноза платежеспособного спроса были использованы данные опроса покупателей по предпочтениям на меховые изделия и рассчитаны прогнозы на основании метода экстраполяции основных тенденций развития платежеспособного спроса населения.При использовании программы "EXCEL" для расчета прогнозов ассортимента изделий были получены уравнения регрессии для наиболее предпочитаемым видам ассортимента и составлен по полученным уравнениям прогноз на последующих два года. Уравнения регрессии были выбраны в виде параболы:

у = а х²+ dх+c (1)

На рис.1 и 2 показана динамика реализации меховых изделий и ее прогноз. Как следует из прогноза, будет расти реализация жилетов, пальто, полупальто. Спрос на головные уборы останется на том же уровне, а спрос на курткиупадет.

Поэтому руководству предприятия следует приложить все усилия для поддержки реализации видов изделий, которыми покупатели желают пополнить свой гардероб.





Рисунок 1 - Реализация изделий из меховой овчины и их прогноз

на 2012-2013 г.г.





Рисунок 2 - Реализация изделий из шубной овчины и их прогноз

на 2012-2013 г.г.


Ассортиментная же политика предприятия все более ори­ентирована на дорогие овчино-шубные изделия отечественного и импорт­ного производства, предназначенных для населения с высокими доходами.

В то же время, как показали опросы, основными покупателями овчино-шубных изделий являются люди со средними доходами. Покупатели с высоким уровнем доходов предпочитают специализированные магазины, где реализуется в основном высококачественная импортные овчино-шубные изделия и обеспечива­ется высокий уровень комфортности обслуживания.

Исходя из этого, предприятию следует изменить маркетинговую политику закупки овчино-шубных изделий и ориентироваться на реальных по­купателей, которые желают приобретать овчино-шубные изделия по умеренным ценам.

Литература:

1. Лойко Д.П,. Кібзун В.М Применение ПК в курсовых и дипломных работах. Методические рекомендации Донецк., Дон ДУЕТ. – 2004 р. 40 с.

2. Лойко Д.П., Кібзун В. М. та інш. «Товарознавство непродовольчих товарів». Підручник для технікумів. За ред. Затверджено МОН України.- К: Знання, 2008-606 с.


ОЦІНКА МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕПОКСИДНИХ

КЛЕЙОВИХ МАТЕРІАЛІВ


Ю.С. Кочергін, д.т.н., професор

О.С. Попова, аспірант

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михаила Туган-Барановського, м. Донецьк


Склеювання за допомогою полімерних клеїв дозволяє зберігати структуру і властивості склеюваних деталей і з’єднувати великі поверхні складної форми.

Перші відомості про епоксидні смоли з’явились в 1934 році в США, але лише в 1940 році швейцарська фірма «Ciba» випустила у виробництво епоксидний клей Аральдит 1. В сучасномі світі відомі численні епоксидні клейові композиції які придатні для тривалої роботи в широкому інтервалі температур, володіють високою міцністю і технологічними властивостями.

Більше 90% всіх епоксидних клейових матеріалів виробляється на основі рідких смол і найбільш поширена форма їх вживання – це рідкі компаунди, до яких можна віднести також рідкі клеї і лакофарбні матеріали, що не містять розчинників. Значним недоліком епоксидних клеїв є їх токсичність, що завжди необхідно враховувати при реалізації та споживанні виробів.

Виробництво клейових матеріалів на основі епоксидних смол в Україні зосереджено в науково-виробничому підприємтсві «Синтез» (м. Донецьк), ВАТ «ATTIK» (м.Львів), компанії «Ремпласт» (м. Харків), ВАТ «Дафна» (м. Київ), LTD «LK GROS» (м. Київ).

Марочний асортимент епоксидних клейових матеріалів представлений також підприємствами Росії ВАТ «Анлес» м. Санкт-Петербург (серія епоксикаучукових клеїв «Эпокси») та ЗАТ «Новбытхим» (клей «Супер Хват»), епоксидні клеї, які випускаються під торговельної маркою «Секунда», наприклад, «стальной» клей STEEL EPOXY, ВАТ «УФАХИМПРОМ».

Останні роки характеризуються значним збільшенням масштабів використання клейових композицій на основі синтетичних смол. Клеї на основі епоксидних смол набувають все більш зростаюче значення.

Основою будь-якого клею є клейова речовина, яка визначає споживні властивості клеїв. Розріджувачі необхідні для переводу клейової речовини у в’язкий розчин, зручний для застосування. Для надання клеям додаткових властивостей до їх складу водять затверджувачі, наповнювачі, пластифікатори, антисептики та інші добавки.

В епоксидних клеях розріджувачі використовуються головним чином для зниження в’язкості композицій. При цьому деякі типи розріджувачів в клейових композиціях поліпшують споживні властивості.

В лабораторіях Українського державного науково-дослідного інституту пластичних мас було досліджено механічні властивості епоксидних клеїв із різними видами розріджувачів.

Для проведення досліджень використовували промислову епоксидно-діанову смолу марки Epikote-828, розріджувачі УП-616 та вінілокс, затверджувач діетилентріамін.

Вміст розріджувачів змінювали від 0 до 20 мас. ч. на 100 мас. ч. епоксидного олігомеру при кімнатній температурі. Затвердження композицій проводили за режимами 22 ^оС / 240 годин (холодне затвердження) та 22 ^оС / 24 години + 120 ^оС / 3 години (затвердження з термообробкою).

Якість полімерних клеїв регламентує міждержавний стандарт ГОСТ 30535-97 Клеи полимерные. Номенклатура показателей. Згідно посилань нормативного документа міцність при розтягуванні вимірювали на динамометрі типу Поляні при швидкості розтягування 3,8 ∙ 10^-5 м/с. Міцність при стискуванні, при зсуві та відриві визначали згідно ГОСТ 4651-82 Пластмассы. Метод испытания на сжатие, ГОСТ 14759-69 Клеи. Метод определения прочности при сдвиге та ГОСТ 14760-69 Клеи. Метод определения прочности при отрыве відповідно.


Таблиця 1 - Вплив розріджувачів на механічні властивості епоксидних клейових композицій

Показники	Концентрація розріджувача
Вінілокс	УП – 616
0	5	10	15	20	5	10	15	20
Міцність при ростягуванні σр, МПа	44* 58**	55 65	60 71	55 76	48 70	47 66	50 66	52 63	51 60
Міцність при стискуванні, σсж, МПа	93 116	98 116	105 118	104 116	101 112	105 115	112 124	118 127	120 128
Продовження таблиці 1
Міцність при відриві, σотр, МПа	21,2 28,6	26,3 38,8	24,6 39,5	21,2 37,9	17,5 36,5	22,3 36,4	23,1 35,7	23,0 33,1	22,7 30,8
Міцність при зсуві, τв, МПа	9,9 15,8	17,4 21,7	19,7 23,5	20,5 25,7	21,1 26,5	16,3 23,0	19,3 22,8	20,9 22,9	21,4 22,4

^* холодне затвердження;

^**затвердження з термообробкою.


За даними представленими в таблиці можна зробити висновки про залежність міцністі при ростягуванні, міцністі при стискуванні, міцністі при відриві та міцністі при зсуві від кількості та типу розріджувачів. Зразки епоксидних композицій які містять в якості активного розріджувача вінілокс і були затвердженні при температурі 22^оС протягом 24 годин та термооброблені при температурі 120 ^оС протягом 3 годин володіють кращими міцністними характеристиками.

Модифікація епоксидних клеїв новими сировинними матеріалами дозволяє поліпшити їх споживні властивості, сприяє оновленню асортименту клеїв на основі синтетичних смол, розширення галузі застосування клеїв у побуті, будівництві, електротехніці та ін.


КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ СУЧАСНОГО ОДЯГУ


О.М. Левицька, магістр

Львівська комерційна академія, м. Львів


У повсякденному житті людей одяг відіграє величезну роль, так само, як продукти харчування та житло.Він є предметом першої необхідності, тому що захищає людину від спеки, холоду, атмосферних опадів, тобтовиконує певні функції.

Під функцією одягу розуміють ту службову роль, яку він виконує в житті людини.Функції сучасного одягу діляться на утилітарні та соціально-естетичні.

Утилітарні функції одягу полягають в його практичній корисності і зводяться до двох груп функцій: захисних і утилітарно-практичних.

Захисна функція одягу є найбільш важливою.Це пояснюється тим, що людина нормально себе почуває лише при певних параметрах навколишнього середовища.Одяг здатний захистити людину від несприятливих впливів фізичного середовища (наприклад, запиленість, гаряча вода, перегрів, тиск тощо), хімічного, біологічного середовища (укуси комах, вплив бактерій та ін), факторів фізіолого-психологічного середовища (статичні, динамічні, емоційні перевантаження), природного середовища (сонячна радіація, вітер, волога), від механічних ушкоджень.

Утилітарно-практичні функції включають функцію призначення і практичну.

Функція призначення одягу полягає в забезпеченні одягом фізичної можливості ефективного виконання процесів, для яких вона призначена, тобто роботи, відпочинку, сну та ін. Одяг, не пристосований для цих процесів, може стати причиною травматизму, швидкого стомлення, погіршення фізичного стану здоров'я, зниження продуктивності праці та ін

Практична функція, притаманна деяким видам одягу (грації, пояси, бюстгальтери та ін.), полягає у фіксації окремих ділянок тіла в певному положенні або надання їм певної форми.

Соціально-естетичні функції одягу полягають в його духовній корисності, тобто здатності одягу предметно-чуттєвим чином відображати свою природну і суспільну доцільність, красу, досконалість і нести в собі певну інформацію.

Соціальні функції характеризують відповідність виробу суспільно необхідним потребам і його суспільну значимість і доцільність.У цю групу входять функції: морально - етична,ссылка скрыта, візуально-комунікативна, виховна і функція стимулятора психічної активності.

Морально-етична функція одягу обумовлена традиціями, звичаями суспільства, які диктують вид одягу, спосіб його носіння.

Інформативна функція одягу полягає в його здатності інформувати нас про морально-етичні уявлення, традиції і звичаї, що склалися в суспільстві.Одяг може розповісти і про людину, яка ним користується, і про його культуру, смак, нахили, вік та ін Крім того, сам вигляд одягу несе інформацію людині про те, до якого класу, типу вона належить, яким чином слід з нею поводитися і т. п.

Візуально-комунікативна функція одягу полягає в тому, що одяг здатний виступати в якості візуального посередника у спілкуванні між людьми.Ця функція виникла з природної потреби поділу людей за зовнішніми ознаками одягу на певні групи з метою регулювання взаємин між ними, і одяг виступає такою ознакою відмінності груп. Поділ на групи може здійснюватися за професійною ознакою (формений одяг залізничників, працівників міліції і т. п.), державним (формений одяг військовослужбовців) та ін

Виховна функція одягу полягає у вихованні та розвитку естетичних смаків.Особливо яскраво ця функція виявляється в дитячому одязі, яка дає перші уроки естетичного виховання дітей.

Одяг може виступати в якості стимулятора психічної активності, ініціативи, змін та різноманітності в способі життя людини.

Художньо-естетична функція одягу полягає в його здатності приносити людині чуттєво-емоційне задоволення своєю художністю, гармонією з навколишнім середовищем, зовнішнім виглядом і особистістю людини.Одяг є предметом матеріальної культури людини, несе в собі риси історичної епохи, національного характеру, індивідуальних творчих особливостей і тому є об'єктом естетичного сприйняття.Одяг розглядається не тільки як предмет споживання, але і як твір прикладного мистецтва.Кожна історична епоха, кожен народ по-своєму ставлять і вирішують завдання створення красивого одягу.

Отже, всі перераховані функції одягу можуть бути представлені у вигляді ієрархічної структури.Кожна річ виконує не всі функції, а тільки декілька, з яких одна - дві є головними, інші - другорядними.


АНАЛІЗ РИНКУ ЗАСОБІВ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ В УКРАЇНІ


Ю.В. Лесюк, магістр

Львівська комерційна академія, м. Львів


Ринок миючих засобів в Україні є досить привабливим для потенційних інвесторів. Обумовлено це тим, що потенційна місткість ринку значно перевищує пропозицію. За оцінками експертів вона становить приблизно 350 тис. т на рік, а задовольняли цю потребу виробники у 2010-2011 рр. на 60-70%. Саме це спонукало інтернаціональні компанії розміщати виробництва на території нашої країни, що негативно вплинуло на суттєве зниження присутності національного товаровиробника на ринку миючих засобів. Сучасний український ринок побутової хімії має широкий спектр продукції і більшу частку цього ринку становлять синтетичні миючі засоби (СМЗ). Формування ринку СМЗ відбувається під сукупним впливом потреби покупців, вимог ринку, розвитку технології та вимог екологічної безпеки миючих засобів.

На сьогодні асортимент синтетичних мийних засобів, які представлені на ринку України, є дуже різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний. Переважну частку становлять мийні засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР, а мийні засоби ПАР іншого походження, зокрема на основі натуральних ПАР, представлені в невеликому обсязі.

У зв'язку з цим розширення наявного асортименту мийних засобів, особливо на основі натуральних ПАР, є актуальним і своєчасним, крім того синтетичні ПАР шкідливі для довкілля, а питання екологічної безпеки є найпріоритетнішими в сучасному світі.

Кількість суб'єктів, що виробляли в 2011 р. синтетичні мийні засоби, –більше 20. Обсяг продукції, виробленої в 2011 р., – 62236 т, імпортовано до України СМЗ – 53643 т, експортовано з України – 4562 т (за даними Держкомстату). В цілому ринок побутової хімії в Україні охоплений 5-7 найбільшими і агресивними представниками транснаціонального бізнесу. Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних мийних засобів займає компанія Procter & Gamble (близько 23%). Велика частка продукції російського виробництва – це марки MrProper, Dreft, Fairy, Ace, Lenor та ін. З українського заводу Procter & Gamble Manufacturing Ukraine (Орджонікідзе, Дніпропетровська область) поставляються дешеві пральні порошки (Gala, Tide), а також туалетне мило (Shandy, Safeguard і Camay). Слідом за лідером йде компанія Henkel (США – ЄС). Через «Henkel – Україна» з ЄС і СНД експортується широкий спектр продукції під відомими марками Persil, Rex, Perwoll, Pur, Bref, Silan, Losk. На думку експертів, Henkel займає близько 15% ринку побутової хімії. Проте в масштабах діяльності компанії, світовий об'єм продажів якої складає $17 млрд, Україна займає не таке важливе місце, як для Procter&Gamble. Частка ринку інших компаній зарубіжних виробників, є незначною: вони поділяють між собою (залежно від регіону) 5-15% українського ринку, та на сьогодні конкурують з найбільшими гравцями епізодично. Це, наприклад, дуже відомі в СНД торговельні марки від британської Unilever (Domestos, Cif), ізраїльської SanoBrunos (понад 15 видів очисників, дезинфекторів бачків Optima), німецької Werner&mertz (пральні, вибілювачі і очисники Frosch, Emsal). Вітчизняні торговельні марки складають лише 1-4% ринку. Найбільш яскравим прикладом втрати українськими виробниками внутрішнього ринку може бути досвід підприємства «Вінницяпобутхім».

Характерними ознаками ринку СМЗ України в 2011 р. були: скорочення внутрішнього виробництва і зовнішнього торгового обігу; зниження інвестиційної привабливості галузі; зростання використання продукції дешевого сегмента;звуження асортименту; збільшення тенденції в сегменті чистильних засобів до зростання попиту продукції універсального призначення. Місткість ринку в 2011 р. оцінюється в 315-320 тис. т, що на 10-12% менше порівняно з 2010 р. За оцінками експертів, у 2011 р. попит на засоби для прання скоротився на 5-7%; чистильні засоби – на 8-10%; вибілюючі засоби –на 6-8%; апретувальні засоби – на 10-12%.

Понад 85% СМЗ для роздрібної торгівлі в січні 2011 р., як і за підсумками 2010 р., контролювала група провідних продуцентів:«Проктер енд Гембл Менюфекчуринг Україна», «СК Джонсон», «УНАЛ-АВС Кемікал Індастрі», «Інтерфіл», «Вінницяпобутхім», «Мілам». У досить великих обсягах випуск СМЗ для роздробу здійснювали компанії «ОНІКС», «Голд-Дроп», «Мейнпак», «Карапуз», «Сан Клін Інт», «Пірана», «ЮСИ», Київський експериментальний ЗПХ і ін.

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

– характерними ознаками ринку СМЗ України в 2011 р. були: скорочення

внутрішнього виробництва і зовнішнього торгового обігу, зниження інвестиційної привабливості галузі, зростання вжитку продукції дешевого сегмента, звуження асортименту, збільшення тенденції зростання попиту продукції універсального призначення в сегменті чистильних засобів;

– асортимент синтетичних мийних засобів на українському ринку дуже поширений і представлений такими основними виробниками, як Procter&Gamble, Henkel, Unilever, Werner&mertz, «Вінницяпобутхім»;

– основну частку вітчизняного ринку складають мийні засоби на основі

синтетичних ПАР, які в нашу країну постачають з Китаю, Німеччини, Росії, Туреччини, Греції, Польщі та ін.;

– недоліком більшості СМЗ є їх важка біозасвоюваність у стічних водах

мікроорганізмами, оскільки вони є фактично отрутами для них. Тому стічні води, які містять синтетичні мийні засоби, сильно забруднюють водоймища. Найбільш шкідливими є мийні речовини (арилсульфати і алкіларисульфонати), виготовлені з ароматичної сировини.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні складу та властивостей мийних засобів різного походження (катіоноактивних, аніоноактивних, неіонних, натуральних) та на основі отриманих результатів розробці методики їх оцінювання.

Література:

1. Полікарпов І.С., Лукашов В.С., Шийко І.І.. Товарознавство. Непродовольчі товари: вироби господарського та культурно-побутового призначення: Навчально-наочний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2011. – 296 с.

2. ГОСТ 51696-2000 Товары бытовой химии. Общие технические требования. – Доступний з: <ссылка скрыта>.


СТАН РИНКУ ЛІНОЛЕУМУ В УКРАЇНІ


Т.К. Муравська, магістр

Г.А. Ткаченко, к.е.н, доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган - Барановського, м. Донецьк


Лінолеум є одним з найбільш гідних і довговічних підлогових покриттів, придатний для використання в будь-яких приміщеннях, невибагливий у догляді і в своїй більшості простий в укладанні. Сучасний лінолеум можна назвати екологічно чистим матеріалом. Найчастіше лінолеум класифікується за матеріалом, чиза призначенням. Остання класифікація дозволяє придбати лінолеум комерційний, напівкомерційний, побутовий або натуральний. І кожен з представлених видів володіє різними властивостями:

• В рулонах або плитках для більш простого  транспортування  та укладання.
  
• Поліуретановий лінолеум, захист поверхні для більш простого догляду і більшої міцності.
  
• Наявність в деяких колекціях спеціальних властивостей, таких як стру- мопровідність та бактеріостатичність.
  
• Витримує великі навантаження, мінімальні витрати за доглядом за  ма-теріалу за умови  правильного вибору, максимально адаптованого до потреб приміщення.
  

Ринок лінолеуму на сьогодні зріс на 15,6%, але розвивається він переважно за рахунок зростання імпортних поставок.

Сьогодні в Україні лінолеум виробляють наступні підприємства:

• ТОВ "Лінолеумний завод" Більшовик " (м.Одеса);

• СП "Вінісін" (м. Калуш, Івано-Франківська обл.);

• ВАТ "Тернопільський завод штучних шкір" Вінітекс ";

• ТОВ "Іскож" (м. Одеса);

• ВАТ "Київ - міські - будматеріали";

• ВАТ "Сумський завод гумотехнічних виробів";

• ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий завод";

• ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво" (м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровська обл.);

• ВАТ "Слов'янський завод" Тореласт " (Донецька обл.);

•ТОВ "Хімічне об'єднання ім. Г. І. Петровського

"(пос. Петровське, Луганськаобл.).

Серед них тільки СП "Вінісін" збільшує обсяги виробництва.

За оцінками фахівців, виробничі потужності вітчизняних підприємств дозволяють виготовляти понад 30 млн.м² лінолеуму, обладнання в середньому завантажено всього на 10%.

У 2011 році в Україну було ввезено 13253000м² лінолеуму, а вивезено всього 46,44 тис.м²., в той  же період було вироблено майже 3050000 м² лінолеуму.

СП "Вінісін" (м.Калуш, Івано-Франківська обл.) запустило лінію з виробництва лінолеуму (ширина полотна - до 2 м). Виробничі потужності підприємства становлять 4 млн.м² ПВХ-лінолеуму на нетканій основі і синтетичної підоснові на рік. Сьогодні підприємство випускає полівінілхлоридний лінолеум двох видів. ПВХ - сировина підприємство завозить зі Словаччини і Югославії. Власну продукцію підприємство реалізує в Україні і Росії. У перспективі СП "Вінісін" збирається освоїти виробництво ПВХ - лінолеуму шириною до 4 м.

ВАТ "Комбінат будіндустрії" (м.Київ) виробило 296,3 тис.м² ПВХ - лінолеуму.  Виробництво ПВХ - лінолеуму ВАТ "Комбінат будіндустрії" освоїло в 1963 році. Сьогодні підприємство випускає ПВХ - лінолеум типів БП (без підоснови),ВКП-И 1,8, ВКП-И 2,4 і ВКП-И 3,6 на теплозвукоізолюючей підоснові.

ВАТ "Тернопільський завод штучних шкір" Вінітекс "(м.Тернопіль) змонтував і ввів в експлуатацію каландровулінію для випуску плівки,
випускає багатошаровийбезосновний полівінілхлоридний лінолеум. Продукція виготовляється на барабанному пресі "Берсдорф" німецького виробництва. Паспортна виробнича потужність устаткування дозволяє випускати 600 тис. м² ПВХ-лінолеуму на рік.

ВАТ "Завод" Тореласт "(м. Слов 'янськ, Донецька обл.) почаловиробляти ПВХ-лінолеум з підосновою (ширина полотна - 1,5 м). Продукція виробляється промазним способом на обладнанні власного виготовлення. Виробнича потужність лінії - 100 тис.м² на місяць.

ВАТ "Завод" Тореласт " випускає безосновний лінолеум шириною полотна 1,4 м. Безосновний лінолеум виготовляється каландровим способом на обладнанні PENUKE (Франція). Виробнича потужність каландрової лінії дозволяє випускати 60 тис.м² лінолеуму на місяць. Власну продукцію ВАТ "Завод" Тореласт реалізує не тільки в Українї, а й в Узбекистані, Туркменістані, Грузії.

Таким чином, проведений аналіз ринку лінолеуму в Україні показав, що вітчизняні підприємства здатні конкурувати з зарубіжними виробниками, отримувати прибуток підвищувати якість продукції, стимулювати реалізацію нових ідей, формувати нове бізнес середовище.


ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ СУХИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ В УКРАЇНІ, ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ


Н.П. Нагорна, к.т.н., старший викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського, м. Донецьк


Масове застосування нових технологій у будівництві стало поштовхом до розвитку виробництва сухих будівельних сумішей. На сьогодні це одна з найбільш прибуткових і динамічних галузей виробництва. Якщо темпи зростання попиту (30% на рік) збережуться ще кілька років, то на ринку знайдеться місце ще для 200-300 підприємств, окрім тих 100, що діють зараз.

Нова технологія дозволила будівельникам за час, що раніше витрачався на шпаклювання однієї стіни, обробляти цілу кімнату. Виробництво сумішей у заводських умовах відкрило простір для впровадження ноу-хау — застосування з метою покращання адгезії, надання сумішам морозо- чи водостійкості складних хімічних модифікаторів, про які пересічний будівельник не має жодного уявлення. Це дозволило виготовляти окремі суміші для укладання плитки в жилій кімнаті і в ванній, для «чорнової» і «фінішної» шпаклівки, для штукатурки стін в кімнаті і на фасаді будинку - всього на нинішній день винайдено майже 300 видів сухих будівельних сумішей, максимально пристосованих для певного виду робіт.

Стабільний попит на сухі будівельні суміші в Україні з’явився тоді, коли заможні громадяни почали всі разом робити євроремонти, на які коштів не шкодували. Саме тоді будівельники полічили, що хоч, з розрахунку на квадратний метр, класти плитку на клей втричі дорожче, ніж на розчин, однак витрати на матеріал у кожному разі несе замовник, а кількість квадратних метрів, які можна покласти за один і той самий час, і, відповідно, заробіток самих майстрів при застосуванні сумішей зростає в 4-6 разів.

З другого боку, закордонні виробники сухих будівельних сумішей, побачивши, що в Україні продається дедалі більше їхньої продукції, полічили, що відкриття виробництва поблизу споживача зробить ціну конкуренто-спроможнішою. Звичайно, вітчизняна продукція навіть за аналогічних умов практично завжди дешевша за імпортну, але в галузі сухих будівельних сумішей ця конкурентна перевага проявляється особливо яскраво. Основні їх компоненти - цемент, пісок, гіпс та крейда, а це матеріали, які на великі відстані возити дуже невигідно. Ось і прийшли в Україну «іноземні інвестиції» у вигляді обладнання, списаного транснаціональними компаніями зі своїх польських заводів.

Одночасно пробували свої сили у виробництві сухих сумішей і вітчизняні підприємці. Залежно від того, хто на який ринок розраховував і скільки мав грошей, вони встановлювали лінії потужністю від 5 до 100 тис. тонн на рік. Наприклад, підприємства, що входять до групи лідерів ринку — Henkel (TM Ceresit), «Полірем», «Фомальгаут» (ТМ «Полімін»), «Павлограджитлобуд» (ТМ «БудМайстер»), мають виробничі потужності по 50—100 тис. тонн на рік кожен.

Випускають сухі будівельні суміші в Україні на обладнанні найрізноманітнішого походження. Одні купували виробничі лінії у західних фірм, які випускали його в Німеччині чи в Польщі, «викладаючи» від 40 тис. до 5 млн. доларів, залежно від потужності. Наприклад, лінія потужністю 5 тис. тонн на рік коштує 40 тис. дол., а для підприємства потрібно принаймні дві лінії - для цементно-піщаних та цементно-гіпсових сумішей. Київська фірма «Мікс», яка одним із засновників має завод ЗБК №5, знайшла спосіб істотно заощадити на обладнанні. На заводі був настільки великий і сильний ремонтний цех, що обладнання для виробництва сухих сумішей виробники змогли виготовити самотужкиі це вийшло разів у 10-15 дешевше, ніж привозити його з-за кордону. Втім, везти обладнання з-за кордону вже немає потреби - нещодавно, після викупу контрольного пакета акцій київською фірмою «Фомальгаут», його почав випускати житомирський завод «Будмаш».

Загалом за останні 10 років в Україні з’явилося, за оцінками фахівців Асоціації виробників сухих будівельних сумішей, більше 100 фірм і фірмочок, які виробляють сухі суміші. В найближчі кілька років їх кількість може зрости до 300—400, адже попит на сухі суміші швидко зростає. За останні 5-6 років він збільшився з 2 до 10кг на людину в рік, а через 3-4 роки оператори ринку впевнено прогнозують його зростання до 25кг на рік, тобто до того рівня, який уже тепер спостерігається в Польщі чи Росії. Лише протягом нинішнього сезону, за оцінками виробників, обсяги ринку зростуть на 30-40% і перевищать півмільйона тонн, з яких тільки 30% спроможна відібрати імпортна продукція.

Такі високі темпи зростання ринку і оптимістичні прогнози мають під собою серйозне підґрунтя - відродження багатоквартирного житлового будівництва і його нинішня специфіка. Річ у тім, що житло зараз споруджують, виконуючи оздоблювальні роботи окремо за індивідуальним замовленням (елітне житло) або ж перекладаючи їх на плечі покупців (недороге житло). І в тому, і в другому випадку купують квартири люди заможні, а отже, схильні до застосування сучасних матеріалів, зокрема сухих сумішей. Ще один фактор зростання ринку сухих будівельних сумішей — утеплення фасадів, під час якого до них клеять теплоізоляційні мінераловатні плити саме з допомогою сухих сумішей.

Перспективи подальшого зростання ринку приваблюють інвесторів, та й за рівнем рентабельності виробництво сухих будівельних сумішей не на останньому місці. За словами операторів ринку, прибутковість виробництва найпростіших і найдешевших сумішей, які випускають геть усі виробники (клей для плитки), ледь перевищує 10%, але на високотехнологічних дорогих сумішах, що містять до 12-14 компонентів (наливна підлога, морозостійкі клеї для плитки, декоративні штукатурки), ще можна мати 20-25% рентабельності.


АНАЛИЗ ТОВАРНОГО ПРЕДЛОЖЕНИЯ НА УКРАИНСКОМ РЫНКЕ КРАСОЧНЫХ СОСТАВОВ


Ю.А. Павлушенко, соискатель

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского, г. Донецк


Все красочные составы представляют собой набор компонентов - основа, наполнители, связующее вещество, пигменты, а также специальные добавки, каждый из которых влияет на потребительные свойства готовых составов. Различные добавки обеспечивают долговечность красок, защищают их от выцветания, противостоят грибкам и плесени. Сегодня наиболее распро-страненными ЛКМ являются композиции на основе полимеров.

На рынке Украины в сегменте органоразбавляемых красочных материалов крупнейшими компаниями являются "ЗИП", "Полисан", "Аврора", "Импульс", "Синтез", "Софрахим", "Олейников", "Эмаль", "Полифарб", "Прогресс-2010" (в январе-октябре произведено 73,8 тыс.т продукции с учетом полуфабрикатных лаков). Среди ведущих производителей водоразбавляемых ЛКМ можно выделить "Снежка-Украина", "Мефферт Ганза Фарбен", "ЗИП", "Полифарб", "Тиккурила", "Капарол Днепр", "Ирком-ЭКТ", "Полисан». Лакокрасочный завод “Полифарб Украина” (г. Днепропетровск) выпускает алкидные эмали и грунт по металлу ГФ-021, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, профессиональные краски для горизонтальной разметки дорог. Промышленное предприятие «ЗИП» (Днепропетровская обл., г. Днепродзержинск) выпускает краски под торго-выми марками "ЗЕБРА", "TRIORA", "МАЛЬВА".