У к р а ї н а

Вид материала

Документы

після закінчення робіт у місячний термін привести за свій рахунок відповідну земельну ділянку у стан, придатний для використання за її призначенням;

оформити відсутність взаємних претензій актом.


Строки початку і місце проведення робіт погоджуються з власником землі (землекористувачами), а у разі недосягнення згоди - рішенням відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Матеріали топографо-геодезичних робіт зберігаються відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність" у Державному картографо-геодезичному фонді (копії топографічних планів) та регіональних топографо-геодезичних фондах спеціально уповноважених органів Державного геодезичного нагляду, а також фондах при місцевих органах містобудування та архітектури і використовуються лише з дотриманням вимог законодавства про авторські та майнові права.

10.5. За результатами виконання топографо-геодезичних робіт до регіонального картографо-геодезичного фонду, спеціально уповноваженого органу Державного геодезичного нагляду подаються технічні звіти і матеріали зйомок усіх робіт незалежно від обсягів, виконані за рахунок державного бюджету, а також копії технічних звітів і копії матеріалів зйомок на площі більше 5 кв. км незабудованої території і більше 1 кв. км забудованої території однієї ділянки незалежно від джерел фінансування (за винятком фінансованих, із державного бюджету).

За результатами виконання топографо-геодезичних робіт до органів містобудування та архітектури подаються технічні звіти і матеріали зйомок, виконані на ділянках площею до 100 га і протяжністю лінійних вишукувань до 25 км, для розробки проектів капітального будівництва.

10.6. Місцеві органи містобудування та архітектури, які здійснюють реєстрацію топографо-геодезичних робіт у складі вишукувальних, кожні півроку подають звіт відповідної форми із зазначеного виду діяльності до регіонального спеціально уповноваженого органу Державного геодезичного нагляду.

11. Порядок погодження і затвердження проектної документації.

11.1. Проектна документація до її затвердження підлягає комплексній державній
експертизі згідно із Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів
будівництва та проведення їх комплексної інвестиційної державної експертизи,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 №483 (див. додаток
№16).

Комплексній державній експертизі не підлягають проекти, що відносяться до Переліку об"єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи.

11.2. Загальні положення про розроблення проектної документації.

Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник) , які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи здійснюють проектну (архітектурну) діяльність на території України на правах партнерів фізичних і юридичних осіб України, якщо інше не передбачено міжнародним договором або умовами міжнародного архітектурного конкурсу.

11.2.1. При розробленні проектної документації для будівництва об'єктів
промислового призначення враховуються затверджені у встановленому порядку
державні програми розвитку галузі, схеми планування територій промислових зон,
генеральні плани населених пунктів.

При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1.-4.

Проектна документація має відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

Рішення відносно використання проектів масового застосування (типових проектів) або проектів повторного застосування приймається інвестором (замовником) на підставі рекомендацій місцевих органів містобудування та архітектури і проектувальника з урахуванням чинного законодавства про авторське право. На повторне використання індивідуально розроблених проектів необхідна згода їх авторів


Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється у встановленому порядку.

Вартість проектних, вишукувальних робіт і послуг визначається згідно з порядком визначення вартості проектно-вишукувальних робіт ДБН Д 1.1-7-2000. Порядок встановлює правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, реконструкції і технічного переоснащення підприємств, будинків і споруд усіх галузей народного господарства України.

11.2.2. Вартість будівництва визначається згідно з порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-1-2000.

11.3. Погодження та затвердження проектної документації.

11.3.1. ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджу вальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних вирішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених вирішень вимогам архітектурно-планувального завдання, чинній містобудівній документації. На затверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій. Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

11.3..2 За наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території та ін.) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну документацію з відповідними організаціями.

При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України

11.3.3 ТЕО, ТЕР, а за їх відсутності П або РП (затверджувальна частина) нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування і форм власності підлягають погодженню з територіальною організацією в будівництві відносно вибору земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання і інженерних комунікацій згідно з вимогами ДБН А.2.3-1.

11.3.4. Проектна документація, розроблена згідно з чинними нормативними документами не підлягає погодженню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні вирішення необхідно погоджувати з відповідними органами державного нагляду.

Документація, яку виконано з обґрунтованими відхиленнями від чинних державних нормативних документів, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами, які їх затвердили.

Проектувальник несе відповідальність за якість проектних вирішень та додержання чинних нормативних документів відповідно до чинного законодавства.

За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

11.3.5. У випадках, коли у проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни містобудівних умов, фасадів будинку, умов транспортних зв'язків, інженерного забезпечення, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги чинних нормативних документів з проектування, погодження проектної документації не проводиться.

З органами містобудування та архітектури необхідно погодження у разі:

. зміни колірного вирішення фасадів будинків;

зміни архітектурних вирішень, які впливають на характер навколишньої забудови, що склався раніше;

зміни конструктивних вирішень, які можуть викликати небезпечні ситуації в майбутньому.

11.3.6. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, не пов'язане з видобутком корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду у відповідності з Положенням про порядок забудови площ залягання корисних копалин (Постанова Кабінету Міністрів від 21.02.95 № 134).

11.3.7. Проектна документація на всіх стадіях не підлягає погодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

11.3.8. Робоча документація, виконана у відповідно до затверджувальної стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.

Погодження проектних вирішень організаціями, визначеними чинним законодавством, управліннями містобудування та архітектури і експлуатуючими службами здійснюються в одній інстанції зазначеного органу у термін до 15 днів, якщо законодавчими та іншими нормативними актами не передбачені інші строки.

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва .

11.3.9. Зміни в ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП, Р вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних вирішень тільки в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних вирішень, що не обумовлені попередніми вимогами, мають рекомендаційний характер.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

11.3.10.Подання проектної документації (ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП) на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оппату.

11.3.11.Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації, при цьому:

для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерел фінансування - перед державою за дотримання обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погодження та експертизи проектної документації;

- для всіх інвесторів (замовників), які використовують державні бюджетні та позабюджетні кошти, - перед державою за дотримання державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

11.3.12.Порядок затвердження проектів будівництва, що фінансуються із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності та по об'єктах, що споруджуються за рахунок інших джерел фінансування визначається згідно з "Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483.

11.3.13. Проектна документація (ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП) затверджується за наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи.

Затвердження фіксується в офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). В документі про затвердження наводяться основні дані та техніко-економічні показники.

11.3.14. Організації (служби, підрозділи), що виконували експертизу і видавали рекомендації несуть відповідальність за висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

12. Дозвіл на виконання будівельних робіт. Прийняття об'єктів будівництва до експлуатації.

Місцеві органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за веденням будівництва об'єктів незалежно від форм власності, відомчого підпорядкування та джерел фінансування із залученням у разі необхідності інших органів державного нагляду.

Порядок та процедури, терміни видачі, перелік необхідних документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів визначаються згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 Та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2000 за № 945/5166 (див додаток № 18).

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається і реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

12.1. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику
надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам
законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня
звернення.

Відмова надати дозвіл на виконання будівельних робіт може бути оскаржена в суді в установленому законом порядку

12.2. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл,
визначено переліком, наведеним у Положенні про порядок надання дозволу на
виконання будівельних робіт.

12.3. У разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передане іншому
забудовнику (замовнику) або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на
виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здій собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Інформація про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на стенді, що розташовується на будівельному майданчику у придатному для огляду місці.

12.4. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію у
відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"ектів,

13. Пайова участь у розвитку інфраструктури населених пунктів селищної ради.

13.1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання
коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту
встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього
Закону.

13.2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у
відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у
створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту. 13. 3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту
полягає у перерахуванні замовником , до прийняття об'єкта
будівництва в експлуатацію , до місцевого бюджету селищної ради
коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Цей пункт набирає чинності з 1 січня 2013 року -

13.4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних
органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів
державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної
культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та
доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових,
дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів,
господарських споруд, розташованих на відповідних земельних
ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється
за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній
ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або
зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або
природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою
підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу , за рахунок коштів інвесторів.

13. 5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом
місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом
місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку
інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості
будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними
нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються
витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення
будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж,
влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і
споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта
не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами
і правилами, вона визначається на основі встановлених органом
місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної
потужності.

13. 6. Встановлений органом місцевого самоврядування для
замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової
участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури
населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом
відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва
об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва
об'єкта - для житлових будинків.

13. 7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати
від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі
здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або
нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень,
у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку
інфраструктури населеного пункту.

13. 8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації
органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення
договору про пайову участь та доданих до нього документів, що
підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними
показниками.

13.9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури
населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів
з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до
прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової
участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного
пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта
будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за
графіком, що визначається договором ( набирає чинності з 1
січня 2013 року ).

13.10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку
інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися
виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

14. Відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері будівництва, правил забудови.

Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, перелік та визначення правопорушень, порядок розгляду правопорушень визначаються згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ, організацій за правопорушення у сфері містобудування" (див. додаток №21)Цивільним кодексом України та ст. 96, 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ди?.. додаток № 22).

Питання у справах про правопорушення у сфері містобудування, у тому числі справах, пов'язаних з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недотриманням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, самовільним будівництвом будинків або споруд, розглядаються начальниками відповідних інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю згідно з Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. №225, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. №253, та Законом України "Про відповідальність .підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".