Geum.ru

Аналіз регуляторного впливу

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту рішення селищної ради

"Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника

у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної

інфраструктури на території Есхарівської селищної ради"


1. Визначення та аналізування проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінка важливості цієї проблеми:

Розвиток інфраструктури селища вимагає комплексного рішення багатьох проблем, пов'язаних з поліпшенням її технічного стану та подальшим оновленням. Будівництво (реконструкція) об'єктів житлово-комунального господарства, проведення робіт із благоустрою селища фінансується за рахунок коштів селищного бюджету. Пайові внески інвесторів (замовників) за право реалізувати проект будівництва на територій селища дасть можливість компенсувати витрати бюджету селища на відтворення інфраструктури, залучити замовників до благоустрою території селища.

У зв'язку із введенням в дію нового Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого, передбачається, що кожен замовник, який веде будівництво повинен прийняти участь у створенні і розвитку інфраструктури населених пунктів, виникла необхідність прийняття порядку щодо врегулювання механізму залучення коштів замовників у створенні та розвитку інфраструктури селища, створення цільового фонду "Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Есхар".

Неврегульованість механізму залучення коштів замовників до цільового фонду бюджету селища на створення і розвиток інфраструктури селища призводить до виникнення наступних проблем:

- більшість замовників на території селища не залучаються до пайової участі в облаштуванні інфраструктури селища;

- відбувається пошкодження та руйнування існуючої інфраструктури без будь-якого відновлення з боку замовників будівництва;

- стримується збільшення надходжень фінансового ресурсу бюджету селища для розв'зання питань соціально-економічного розвитку населеного пункту;

- недостатня можливість отримання додаткових джерел фінансування капітального ремонту житлового фонду, доріг селища, інженерно-технічних мереж водопостачання та водовідведення , а також робіт по благоустрою селища;

- офіційно не визначено уповноважені органи, які будуть здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою надходжень зазначених коштів, укладати договори про пайову участь замовників будівництва в створенні і розвитку інфраструктури селища.

Вирішення вищеозначених проблем можливе лише за рахунок прийняття рішення селищної ради "Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Есхарівської селищної ради", яким регулюватимуться зобов'язання щодо залучення і використання внесків замовників.

2. Обґрунтування, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання.

Специфіка економічних відносин, що виникають між селищною громадою і суб'єктами підприємницької діяльності з приводу володіння та користування інженерно-транспортною та соціальною інфраструктурою селища полягає в тому, що вона є об'єктом суспільного використання. При цьому інженерно-транспортна та соціальна інфраструктура не може, за визначенням, бути об'єктом прямих економічних відносин у вигляді купівлі-продажу. Ринок не може формувати попит та пропозицію на об'єкти інфраструктури. Не діє фіскальна функція, оскільки діючим законодавством не передбачено встановлення податку на нерухомість.

Таким чином, компенсація селищного бюджету на розширене відтворення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища може здійснюватись за допомогою адміністративних методів з обов'язковим врахуванням як споживчої вартості об'єктів інфраструктури для інвесторів (забудовників), так і соціальної значимості об'єктів забудови для громади селища.

3. Обґрунтування, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів та розгляд можливості внесення змін до них.

Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначається, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, крім випадків, означених в частині четвертій цієї статті.

Але, даною статтею не визначено чіткий механізм залучення коштів замовників, розрахунок розміру пайової участі, строки сплати пайової участі.

Метою означеного регуляторного акту є:

- реалізація державної політики у сфері планування і забудови територій;

- забезпечення прозорості та гласності в процесі залучення замовників до пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури селища ;

- комплексний підхід до розподілу коштів замовників, з метою забезпечення доцільного їх використання у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища;

- комплексний підхід до рівномірного розвитку інфраструктури по всій території селища;

- застосування єдиного підходу до розрахунку пайової участі,

визначеного у встановленні граничного розміру коштів замовників, що залучаються до розвитку інфраструктури селища - 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів містобудування для нежитлових будівель (без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових мереж і споруд та транспортних комунікацій) та 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків (без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових мереж і споруд та транспортних комунікацій);

- чітке врегулювання прав та обов'язків сторін у рамках договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інфраструктури селища.

4. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, у т.ч. здіснення розрахунку очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта.

Впровадження цього рішення буде сприяти додатковим надходженням коштів до селищного бюджету; стимулювати фізичних та юридичних осіб - інвесторів (забудовників) до раціонального та ефективного використання об'єктів інфраструктури селища; створювати рівні, чітко визначені умови для різних категорій суб'єктів господарювання.

5. Визначення цілі державного регулювання.

Метою цього регулювання є удосконалення діючого механізму надходжень та використання залучених коштів фізичних і юридичних осіб на розвиток інфраструктури селища. Реалізація мети передбачає встановлення наступних цілей:

- визначення методики розрахунку внесків замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування будівельних робіт;

- уповноваження виконавчих органів селищної ради щодо контролю за своєчаснісю і повнотою надходжень та укладення договорів про пайову участь замовників будівництва в соціально-економічному розвитку селища;

- сприяння швидким темпам розвитку інфраструктури селища;

- забезпечення благоустрою селища на належному рівні;

- залучення інвесторів в економіку селища.

6. Визначення та оцінка всіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей, у т.ч. тих із них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин.

Виходячи із чинного законодавства України альтернативного підходу, ніж нормативне врегулювання порядку та розмірів залучення і використання коштів замовників для розвитку інфраструктури смт.Есхар не існує.

7. Аргументування переваг обраного способу досягнення встановлених цілей.

Затвердження обраного способу регулювання - забезпечує цілі регулювання порядку залучення коштів замовників будівництва для пайової участі в розвитку інфраструктури селища:

- збільшує надходження до спеціального фонду бюджету селища;

- забезпечує виконання вимог діючого законодавства щодо граничного розміру залучення коштів забудовників;

- забезпечує механізм врегулювання відносин між виконавчими органами селищної ради щодо залучення та використання зазначених коштів;

- забезпечує залучення громади у вирішенні основних питань щодо соціально-економічного розвитку селища.

8. Описання механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.

Механізмом досягнення цілей регулювання є:

- введення правового порядку залучення та використання коштів фізичних та юридичних осіб - замовників будівництва для розвитку інфраструктури селища;

- делегування виконавчим органам селищної ради права для здійснення повноважень щодо участі в процесі залучення і використання зазначених коштів;

- врегулювання взаємовідносин із замовниками будівництва на договірних умовах;

- збільшення надходжень до цільового фонду соціально-економічного розвитку селища для проведення фінансування капітальних вкладень у розвиток інфраструктури селища.

9. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта.

Відповідно до статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, є обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами.

Залучення інвесторів до пайової участі у розвитку інфраструктури селища дозволить створити нові та реконструювати діючі об'єкти селищної інфраструктури, а також буде сприяти значному розвитку інфраструктури по всій території селища.

Можливість досягнення зазначених цілей обґрунтована тим, що запропоноване регулювання забезпечує прозорість дій органів місцевого самоврядування по встановленню чіткої процедури нарахування сплати інвестиційного внеску.

10. Обґрунтування, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Впровадження порядку залучення коштів інвесторів (замовників), що залучаються для розвитку інфраструктури смт. Есхар забезпечить впровадження прозорого організаційно-економічного механізму визначення розмірів внесків замовників та дозволить забезпечити відтворення інфраструктури селища.

11. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акту.

Сфера впливу регуляторного акта

Вигоди

Витрати

Влада

Збільшення надходжень до селищного бюджету. Вирішення соціальних та економічних проблем, пов'язаних з фінансуванням розвитку інфраструктури селища.

Суб'єкти господарювання

Право реалізувати свій проект будівництва на території селища.

Сплата інвестиційного внеску

Громадяни

Покращання рівні життя та соціального забезпечення населення на основі створення благодійних умов для розвитку селища.

12. Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.

Впровадження в життя цього рішення, у разі його прийняття, не буде потребувати коштів із селищного бюджету.

13. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта.

Найбільш значним зовнішнім фактором є зміни до чинного законодавства України, що може призвести до необхідності внесення змін до регуляторного акта.

14. Обґрунтування строку дії регуляторного акта.

Передбачається не обмежувати строк дії запропонованого регуляторного акта. В разі потреби вноситимуться зміни до нього за підсумками аналізу відстеження результативності.

15. Визначення показників результативності регуляторного акта.

Прогнозованими значеннями показників результативності регуляторного акту будуть:

- розмір додаткових надходжень до селищного бюджету ;

- техніко-економічні показники використання пайової участі замовника у створенні і розвитку інфраструктури селища ;

- кількість суб'єктів господарювання, що залучаються для створення і розвитку інфраструктури смт.Есхар.

16. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Для здійснення відстеження результативності регуляторного акта планується використання лише статистичних показників. Здійснення повторного відстеження результативності регуляторного акта буде проведено не раніше ніж через рік після набрання ним чинності.


Селищний голова А.В.ЛЕГКОШЕРСТ