З 1 агальна характеристика роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
М 2 ета та завдання дослідження
Об'єктом дослідження
М 3 етоди дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне значення одержаних результатів
Особистий внесок здобувача.
А 5 пробація результатів дисертації.
Структура й обсяг дисертації.
Основний зміст дисертаційної роботи
Список опублікованих праць за темою дисертації
Асмолова Г.Б. Удосконалення амортизаційного механізму регулювання відтворення основних виробничих фондів підприємства. – Рукопис
Ключові слова
Ключевые слова
Подобный материал:
  1   2



З
1
АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Інвестиційно-інноваційний розвиток підприємств є передумовою зростання ефективності їх роботи та економічного добробуту кожної країни, а тому вимагає державної підтримки щодо своєчасного відновлення зношених і застарілих основних виробничих фондів на підприємствах. На активізацію інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств слід спрямувати систему економічного регулювання відтворення основних виробничих фондів. Провідну роль в цій системі відіграє амортизація, механізм якої потребує періодичного вдосконалення та адаптації відповідно до нових умов господарювання.

Актуальність теми. Розвиток державної амортизаційної політики в Україні, її лібералізація, розмежування вітчизняної практики нарахування амортизації відповідно до її економічної та податкової ролі зумовили низку проблем і суперечностей і, перш за все, домінування фіскальної складової економічної політики держави, що стало гальмувати процеси відтворення виробничого потенціалу.

Розробці науково-методичних засад регулювання відтворення основних виробничих фондів та з’ясуванню сутності амортизації присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, серед них: Д. А. Баранов, О. А. Бондаренко, В. Ю. Будавей, М. Ф. Ван Бреда, Н. Г. Виговська, А. Л. Гапоненко, З. С. Дорогунцев, Р. М. Колегаєв, В. М. Колосок, Ф. В. Лутц, Ю. І. Любімцев, К. Маттерн, М. М. Могилова, Ф. Мелліс, Г. А. Олександров, П.А. Орлов, С.П. Орлов, В.Н. Панченко, О.В. Савчук, Ю.І. Стадницький, В.П. Старостенко, Д. Стоун, А.М. Ткаченко, Н.М. Ткаченко, А.Е. Фукс, Е.С. Хендеріксен, К. Хітчинг.

Однак, незважаючи на велику кількість наукових робіт та певні досягнення в цій галузі, значна низка завдань теоретико-методичного характеру за темою дисертації розроблена не достатньо, а тому вимагає уточнення та розвитку. До таких питань, зокрема, належать: уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження, визначення сутності понять основний капітал, основні фонди та основні засоби, визначення функцій і призначення економічної та податкової амортизації, поглиблення сутності амортизаційної політики держави та підприємства, визначення доцільності формування амортизаційного фонду підприємства, уточнення змісту механізму управління (регулювання) відтворенням основних засобів підприємства, зокрема його економічної складової, дослідження аспектів практичного відтворення основних засобів на промислових підприємствах тощо. Наукова та практична актуальність викладених питань зумовила вибір теми та визначила цільову спрямованість дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось згідно з планом науково-дослідних робіт Дніпропетровського національного університету, а саме за темою „Фінансово-економічний механізм зростання регіональної економіки” (номер державної реєстрації 0106U000790). Крім того, дослідження проводилося відповідно до плану наукових робіт Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України за темами: «Методологія оцінки ефективності діяльності підприємств з корпоративним управлінням» (номер державної реєстрації 0106U002915), «Методологічні основи збалансованого розвитку економіки промислового регіону на основі методів адаптивного управління» (номер державної реєстрації 0107U001220). У межах зазначених тем за безпосередньою участю дисертанта були розроблені рекомендації щодо удосконалення амортизаційного механізму регулювання відтворення основних виробничих фондів підприємств.

М
2
ета та завдання дослідження — теоретичне узагальнення та удосконалення методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування амортизаційного механізму регулювання відтворення основних фондів промислових підприємств (на прикладі металургійних підприємств).

Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема визначення відмінних особливостей понять «основний капітал та «основні фонди», які іноді використовуються як синоніми, а також поняття «амортизація», стосовно якого існує чимало суперечливих визначень;

розглянуто сутність процесу відтворення основних виробничих фондів та досліджено особливості сучасної системи регулювання відтворення основних засобів на промислових підприємствах;

визначено сутність і роль амортизаційної політики держави при створенні механізму відтворення основних виробничих фондів та досліджено питання формування амортизаційної політики на рівні підприємства;

розкрито сутність амортизаційного механізму та узагальнено методологічні основи побудови та функціонування даного механізму в сучасних умовах;

розглянуто різновиди амортизаційних механізмів, які застосовуються в світовій практиці, запропоновано їх класифікацію та визначено найбільш прийнятний варіант побудови амортизаційного механізму для української економіки;

досліджено стан та проблеми відтворення основних фондів на металургійних підприємствах України;

дано оцінку сучасному механізму регулювання відтворення основних виробничих фондів металургійних підприємств та досліджено його відповідність сучасним умовам господарювання;

розроблено рекомендації щодо удосконалення амортизаційного механізму ринкового типу на підставі вивчення закордонного досвіду та з огляду входженням України до СОТ і переходу до відкритого режиму економіки;

удосконалено систему показників регулювання відтворення основних засобів підприємства шляхом впровадження нових фінансово-економічних показників;

обґрунтовано доцільність розробки прогнозного (стратегічного) балансу руху основних виробничих фондів металургійних підприємств з визначенням відповідних джерел фінансування простого та розширеного відтворення основного капіталу.

Об'єктом дослідження є процеси економічного регулювання відтворення основних фондів металургійних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади й закономірності функціонування амортизаційного механізму регулювання


відтворення основних виробничих фондів на підприємствах металургійної промисловості.

М
3
етоди дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, теорії організаційних систем, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань управління відтворювальною діяльністю підприємств, законодавчі та нормативні акти України з економічних питань.

При обґрунтуванні теоретичних питань у роботі широко використовувались такі методи: теоретичного узагальнення та абстрагування – для уточнення понятійного апарату амортизаційної політики; системного підходу – для обґрунтування теоретичних засад формування амортизаційної політики підприємства, а також для визначення сутності сучасних амортизаційних механізмів, що застосовуються за кордоном; порівняння та узагальнення – для обґрунтованого вибору механізму амортизації та визначення передумов формування фінансових ресурсів для забезпечення простого відтворення основних фондів; нормативного аналізу – для визначення особливостей формування амортизаційної політики підприємства; економіко-математичні методи (кореляційний аналіз) – для виявлення впливу зносу основних засобів металургійних підприємств на продуктивність праці та інтенсивність виведення з експлуатації застарілих основних фондів; графічний – для наочного представлення результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Держкомстату України, відкрита фінансова звітність та облікові дані металургійних підприємств України, результати власних аналітичних розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо удосконалення амортизаційного механізму регулювання відтворення основних фондів на підприємствах металургійної промисловості, що відображено у таких положеннях:

вперше:

на основі теоретичного узагальнення вітчизняних та зарубіжних розробок запропоновано новий амортизаційний механізм ринкового типу, який полягає у збільшенні обсягів цільового використання амортизаційних коштів та запровадженні системи державного стимулювання цього процесу шляхом зміни бази оподаткування прибутку підприємства;

на основі аналітичного дослідження розкрито специфічні особливості та шляхи відтворення основних фондів на підприємствах чорної металургії України, зокрема окреслено організаційно-фінансову схему, що дає можливість більш чітко реагувати на зміни чинного законодавства та коливання внутрішньої кон’юнктури з метою запобігання нецільовому використанню амортизаційних коштів;

удосконалено:

систему показників організаційно-економічного механізму регулювання відтворення основних засобів металургійних підприємств за допомогою включення нових фінансових показників, зокрема, коефіцієнта амортизації основних фондів та коефіцієнта їх потенційного відтворення, що дасть можливість швидкого реагування щодо вирішення питань пов'язаних з ефективністю використання цих коштів;

с
4
труктуру регулювання та функціональні взаємозв’язки організаційно-економічного механізму відтворення основних фондів металургійних підприємств за допомогою прогнозно-стратегічного балансу їх руху з розширеним блоком фінансового забезпечення процесу відтворення основних фондів що дасть можливість розробити внутрішню стратегію функціонування основного капіталу на перспективний період;

методичний підхід до визначення обсягів цільового використання амортизаційних коштів підприємства, шляхом застосування коефіцієнту цільового використання амортизації з метою обґрунтування державної програми стимулювання та подальшого ефективного розвитку підприємства;

набули подальшого розвитку:

методичні рекомендації щодо пошуку джерел фінансування інвестицій в основні фонди з метою своєчасного відтворення застарілих та зношених основних засобів;

сутність і зміст понятійно-категоріального апарату: «капітал», «основні фонди», а також термінів «амортизаційна політика» та «амортизаційний механізм» на основі теоретичного узагальнення та визначення ролі держави й підприємства в процесі відтворення виробничого потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання запропонованих науково-методичних розробок стосовно обґрунтування запропонованого амортизаційного механізму дозволяє підвищити зацікавленість власників щодо цільового використання амортизаційних коштів. Практичне впровадження результатів дослідження спрямоване на підвищення ефективності відновлювальної діяльності підприємств та зростання їх конкурентоспроможності.

Представлені в дисертації розробки застосовуються в господарській діяльності підприємств металургійної промисловості Запорізького регіону, а саме на: ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (довідка № 23-180 від 12.01.2008 р.) та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (довідка № 12/86К від 22.01.2008 р.).

Теоретичні положення запропонованого амортизаційного механізму регулювання відтворення основних виробничих фондів використані при викладанні дисциплін „Фінанси підприємств” та „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” у Дніпропетровському національному університеті (довідка №149/01С від 16.01.2008р.). А також за матеріалами дисертації був підготовлений та апробований курс лекцій на тему «Розрахунок економічної ефективності» для «Бізнес-школи» відділу підготовки персоналу ВАТ «Дніпроспецсталь» (довідка № 125-271 від 10.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаних наукових досліджень, де викладено авторський підхід до вирішення наукової задачі з удосконалення амортизаційного механізму регулювання відтворення основних виробничих фондів підприємств металургійної галузі. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача надано у списку публікацій.


А
5
пробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях: VIII Міжнародній конференції «Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур». (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави». (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичний менеджмент як нова парадигма XXI століття» (м. Запоріжжя, 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і менеджмент ’ 2007: сучасні проблеми управління розвитком підприємства» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати досліджень опубліковано в 9 наукових роботах, зокрема 6 - в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 3,71 д. а., з яких особисто авторові належить 3,15 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 169 сторінках, 2 додатків на 11 сторінках і списку використаних джерел із 251 найменування на 23 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 204 сторінки, включаючи 15 таблиць на 14 сторінках і 8 рисунків на 5 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У дисертаційній роботі набули подальшого розвитку теоретичні положення з регулювання відтворення основних виробничих фондів, а також розроблено методичні підходи та практичні рекомендацій з формування амортизаційного механізму на металургійних підприємствах України.

У першому розділі «Теоретичні основи регулювання відтворення основних виробничих фондів підприємства» розглянуто теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів підприємств, удосконалено концепцію сприйняття економічної сутності капіталу підприємства, основних фондів підприємства та їх амортизації, упорядковано та уточнено понятійно-категоріальний апарат. Розкрито роль амортизаційного механізму, мету його функціонування, науково-методичні засади побудови та його місце в системі відтворення основних виробничих фондів в умовах ринкової економіки.

В результаті огляду та критичного аналізу наукових робіт за даною темою автором проаналізовано історію становлення та розвитку категорій «основний капітал» та «основні фонди». Поняття «капітал» з точки зору підприємства розкривається в пасиві балансу підприємства, це власний і запозичений капітал, тобто грошовий капітал, перетворений у основний та оборотний, або в реальний капітал, що формує активи підприємства. В той же час капітал – це частина ресурсів, що необхідні для започаткування та здійснення будь-якої підприємницької діяльності.

Основні засоби – це частина реального (фізичного) капіталу, яка поступово переносить свою вартість на вартість продукції, протягом декількох виробничих циклів. Міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ), стандарт 16 «Основні засоби: визнання, оцінка і розкриття в звітності» вимагає визнавати об'єкти основних засобів як актив в тих випадках, коли є вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому пов'язані з цим активом економічні вигоди, і вартість активу може бути достовірно визначена.

С
6
утність основного капіталу та його взаємозв’язок с категорією основні засоби в інтерпретації автора подано на рис. 1.



Рис. 1. Схема взаємозв’язку економічних категорій капітал та основні засоби.


В результаті проведеного дослідження, автор дійшов висновку, що основну функцію амортизаційного механізму недоцільно зводити тільки до регулятора податкового навантаження на прибуток підприємства. Адже його провідна функція – забезпечення відтворення основних засобів підприємства протягом терміну, що дозволяє відновити основні виробничі фонди та підвищити конкурентоспроможність продукції підприємства.

Проте сучасний рівень амортизаційних відрахувань в Україні дозволяє відновити основні фонди приблизно протягом 25 років, в той час як у США – за 13. Дослідження показало, що система регулювання відтворення основних фондів промислових підприємств повинна включати механізм стимулювання цільового використання амортизаційних коштів, який відсутній в Україні внаслідок лібералізації амортизаційної політики. Одним із аргументів на користь такого твердження є розкриття у дисертації схеми витоку вітчизняного капіталу в зарубіжні банки, яка можлива при діючому амортизаційному механізмі.

Н
7
а сучасному етапі розвитку економіки логічним є вживання поняття «амортизаційний механізм» замість терміну «амортизаційна система». Адже амортизаційний механізм, як інструмент регулювання, міг би бути перетворений у загальну систему після усунення протиріч між бухгалтерським та податковим обліком, зокрема, стосовно визначення обсягів амортизаційних відрахувань.

Дослідження показало, що представлена блок-схема (рис. 2) амортизаційного механізму регулювання відтворення основних засобів підприємства дає можливість розглядати сукупність організаційно-економічних методів та інструментів, за допомогою яких здійснюються взаємопов’язані функції які забезпечують безперервність та ефективність дії системи відтворення основних засобів підприємства.



Рис. 2. Блок-схема амортизаційного механізму регулювання відтворення основних фондів підприємства (пунктирною лінією виділено напрямки удосконалення, що розглядаються у дисертації)

П
8
оєднання інструментів амортизаційної політики та системи управління життєвим циклом основних засобів створюють відповідну систему регулювання амортизаційного механізму. Таким чином, метою функціонування амортизаційного механізму є регулювання відтворення основних виробничих засобів, а його основні елементи утворюють комплекс організаційних, нормативно-правових, технічних та фінансово-економічних засад, які створювали умови для здійснення суб’єктами господарювання технічного переозброєння основних виробничих фондів на сучасному технологічному рівні та подальшої підтримки їх у найбільш дієвому функціональному стані.

Щоб обґрунтувати необхідні зміни регулювання відтворення основних засобів, у роботі розглянуто механізми амортизації, які вже застосовуються в сучасній світовій економічній практиці. Їх доцільно розділити на чотири групи залежно від способу нарахування, контролю над витрачанням амортизаційних коштів і характеру оподаткування (табл. 1).

Таблиця 1

Різновиди амортизаційних механізмів

Вид

Нарахування

Використання

Оподаткування амортизації

1

Вільне

Вільне

Оподатковується валовий прибуток, до складу якого потенційно входять амортизаційні відрахування

2

Нормативне

Контрольоване

Відсутнє

3

Нормативне

Вільне

Відсутнє

4

Вільне

Контрольоване

Відсутнє


Слід додати, що в основі існуючих класифікацій різновидів амортизаційної політики та відповідних амортизаційних механізмів застосовуються дві альтернативні концепції щодо сутності амортизаційної політики. Перша з них базується на класичній схемі використання амортизаційних відрахувань, формуванні амортизаційного фонду та директивному недопущенні нецільового використання амортизаційних коштів, а друга — на компенсаційній (ліберальній) схемі, коли амортизаційні відрахування трактуються як витрати і допускається їх нецільове використання підприємством. Порівняння двох альтернативних концепцій дозволяє стверджувати, що для сучасних умов України найбільш прийнятна друга концепція, проте за наявності тіньової економіки вона повинна супроводжуватись непрямим державним стимулюванням цільового використання амортизаційних коштів.

У другому розділі «Обґрунтування механізму відтворення основних виробничих фондів підприємств за рахунок амортизації» досліджено тенденції розвитку амортизаційної політики в Україні, сучасні концепції її вдосконалення та системи відтворення основних фондів, а також стан і проблеми відтворення основних фондів на металургійних підприємствах України.

У дисертації доведено, що необхідно диференційовано підходити до визначення понять «державна амортизаційна політика» та «амортизаційна політика підприємства». Так зокрема, державна амортизаційна політика спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних засобів підприємств, вона визначає тип амортизаційного механізму, норми амортизаційних відрахувань та методи амортизації. Принциповим є визначення у правовому полі необхідності створення амортизаційного фонду підприємства чи застосування режиму вільного використання підприємством нарахованих амортизаційних коштів, або ж застосування інструментів стимулювання їх цільового використання. В той же час, амортизаційна політика підприємства є складовою загальної стратегії підприємства і полягає у виборі та реалізації ефективних управлінських рішень щодо забезпечення ефективності процесів відшкодування та відтворення основних засобів. Хоча загальні риси амортизаційної політики підприємства обумовлені системою державного регулювання відтворення основних засобів, кожне підприємство повинно мати власну систему управління життєвим циклом основних засобів складовою якої є внутрішньогосподарські нормативи виведення з експлуатації, оновлення, реконструкції та введення нових основних засобів.

Д
9
ля пошуку ефективних напрямів удосконалення амортизаційного механізму відтворення основних виробничих фондів досліджено сучасні концепції, які застосовуються за кордоном. Так, з входом України до СОТ та переходу до відкритого режиму економіки виникає потреба у забезпеченні вітчизняного виробництва недискримінаційними умовами ведення бізнесу. Доцільно звернутися до світового досвіду, створити вітчизняному виробництву умови, в яких працює сьогодні західний виробник, а це потребує внесення відповідних змін у вітчизняне законодавство щодо амортизаційної політики.

Дослідження стану та проблем відтворення основних засобів на вітчизняних металургійних підприємствах показало, що Україна — одна з провідних країн-виробників чорних металів у світі. Так, за підсумками 2006 року частка чорних металів і виробів з них в загальному об'ємі експорту склала 40,2%; галузь забезпечила роботою 15% зайнятих у промисловості, а галузева середньомісячна заробітна плата в 1,64 рази перевищила її середній рівень по країні. Слід додати, що горно-металургійний комплекс України є прикладом недостатньо ефективного використання матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів через украй зношене, морально застаріле обладнання, ресурсоємні і екологічно небезпечні технології.

Слід зазначити, що модернізація діючих виробничих потужностей та впровадження сучасних інновацій протягом останніх років здійснювалися тільки на окремих металургійних підприємствах України, а вирішенню екологічних проблем приділялася недостатня увага. Причина – відсутність цільової державної підтримки і необхідних фінансових ресурсів.

Автором досліджувались показники 16 провідних металургійних підприємств. Зокрема, в 2005 році на цих підприємствах було вироблено практично весь чавун, всю сталь та весь готовий прокат на Україні. В цілому по металургійній галузі знос основних засобів на початок 2005 р. складав 73,2%. Протягом року цей показник дещо поліпшився і склав на кінець року 72,3%.

В дисертації наголошено, що зниження ступеню зносу основного капіталу підприємства суттєво впливає на показники продуктивності праці, а як наслідок – і на результати діяльності підприємства в цілому.

У
10
третьому розділі «Удосконалення амортизаційного механізму регулювання відтворення основних фондів на металургійних підприємствах України» визначено особливості регулювання відтворення основних виробничих фондів у системі управління підприємством, здійснено обґрунтування доцільності впровадження нового амортизаційного механізму управління відтворенням основних виробничих фондів підприємства, а також механізмів управління джерелами фінансових ресурсів для забезпечення їх ефективного відтворення.

Впровадження сучасної методології управління операційними необоротними активами і капітальними інвестиціями а також регулювання відтворення основних виробничих фондів доцільно формувати на базі таких основних етапів:

• аналіз основних виробничих засобів підприємства в минулому періоді;

• оптимізація загального обсягу і складу основних виробничих засобів підприємства;

• забезпечення своєчасного відновлення та ефективного використання основних виробничих засобів підприємства;

• формування принципів формування джерел фінансування інвестицій в основні виробничі засоби підприємства й оптимізація структури цих джерел.

Для поліпшення управління основними фондами слід впроваджувати комп’ютеризовані системи управління основними засобами підприємства - EAM-системи. (англ. Enterprise Asset Management). Але вони орієнтовані переважно на короткостроковий період управління основними виробничими фондами. У зв’язку з тим, що основні виробничі засоби підлягають інтенсивному зносу, необхідно реалізувати програмно-стратегічний підхід до побудови системи регулювання відтворення основних виробничих засобів та здійснювати це регулювання відповідно до довгострокових цілей.

Для ефективного функціонування вищезазначеної системи автором запропоновано використовувати коефіцієнт амортизації основних засобів:

(1)

де – коефіцієнт амортизації основних засобів;

– амортизаційні відрахування за звітний період;

– вартість основних засобів на початок звітного періоду.

Цей новий показник можна зіставляти з вже відомим коефіцієнтом вибуття основних засобів, який розраховується за формулою:

(2)

де – коефіцієнт вибуття основних засобів;

– первісна вартість основних засобів, що вибули за звітний період.

Практичне застосування різниці між розрахованими коефіцієнтами амортизації та вибуття основних засобів дає можливість зробити висновок про поточну ступінь напруженості простого відтворення основних засобів на підприємстві.

Під час дослідження встановлено, що в цілому по металургійній галузі сума амортизаційних відрахувань у 2005 році перевищувала вартість виведених з експлуатації основних засобів (у первісній переоціненій вартості) в 1,5 рази. Це означає, що лише 66,5% нарахованої амортизації по металургійній галузі використовується для відтворення фактично виведених з експлуатації основних засобів.

У
11
роботі визначено специфічні особливості та проблеми відтворення основних фондів на підприємствах чорної металургії України, зокрема, окреслено гіпотетичну схему виведення частки прибутку в межах амортизаційних відрахувань з під оподаткування в разі відсутності контролю з боку держави за використанням нарахованих амортизаційних відрахувань. Автор дійшов висновку, що для запобігання дефіциту фінансових ресурсів для відтворення основних виробничих фондів, необхідна зацікавленість у цьому самого підприємства. З метою створення такого інтересу обґрунтовано варіант застосування амортизаційного механізму, побудованого на принципі непрямого регулювання державою процесів відтворення основних засобів. І як наслідок, необхідне запровадження державного стимулювання цільового використання амортизаційних коштів підприємства. Для реалізації цієї пропозиції слід спочатку визначити, що необхідно вважати нецільовим використанням амортизаційних коштів. Отримати відповідний висновок можна за допомогою запропонованого в роботі коефіцієнта цільового використання амортизаційних коштів підприємства:


(3)


де – коефіцієнт цільового використання амортизаційних коштів підприємства; – валові інвестиції у основні засоби та нематеріальні активи;

– сума позитивних приростів незавершеного будівництва та довгострокових інвестицій за період;

– амортизаційні відрахування (амортизація).

При можна стверджувати, що підприємство неповністю використовує амортизаційні кошти за призначенням. А для розрахунку величини нецільового використання амортизаційних відрахувань запропоновано наступний алгоритм:


, (4)

де - обсяг нецільового використання нарахованої амортизації.

Методика визначення обсягів нецільового використання амортизаційних відрахувань, яка запропонована автором, може бути використана для державного стимулювання цільового використання амортизаційних коштів. По-перше, обсяг нецільового використання амортизації пропонується оподатковувати за ставкою податку на прибуток підприємств. По-друге, на тих підприємствах, де коефіцієнт цільового використання амортизації основних засобів () перевищує рівень, наприклад, 2, доцільно застосовувати податкову знижку (зменшувати суму податку на прибуток), яку доцільно визначати у відсотках до обсягу амортизації.

За допомогою формул 3 та 4 (табл. 2) розраховано обсяги нецільового використання амортизаційних відрахувань на провідних підприємствах металургійної галузі в 2005 році. Новий показник свідчить, що обсяг нецільового використання амортизації в цілому по металургійній галузі у 2005 році дорівнював 30457 тис. грн. В той же час, при застосуванні звичайної схеми розрахунку нецільового використання амортизації, яку наведено в примітках до річної фінансової звітності, форма №5, розділ ХІІІ цей обсяг був дещо нижчим і складав 26047,4 тис. грн.

Т
12
аблиця 2

Розрахунок обсягів нецільового використання амортизаційних відрахувань на підприємствах чорної металургії України в 2005 році

№ п/п

Підприємства

Амортизація, тис. грн.

Валові інвестиції в основні засоби та нематеріальні активи, тис. грн.

Сума позитивних приростів незавершеного будівництва і довгострокових інвестицій, тис. грн.

Сума позитивних приростів незавершеного будівництва, довгострокових інвестицій і валових інвестицій в основні засоби та нематеріальні активи, тис. грн.

Коефіцієнт цільового використання амортизації

Обсяг нецільового використання амортизації, тис. грн.







А





+





1.

ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»

303180

842296

628388

1470684

4,85



2.

ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»

190638

279076

1223377

1502453

7,88



3.

ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг»

309065

225222

368584

593806

1,92



4.

ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

221939

377658

400050

777708

3,50



5.

ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»

101740

452000

258449

710449

6,98



6.

ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»

64597

26266

76726

102992

1,59



7.

Спільне українсько-швейцарське підприємство ТОВ «Метален»

29819

7787

294405

302193

10,13



8.

ВАТ «Єнакіївський металургійний завод»

30811

18249

64080

82329

2,67



9.

ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

44510

27566

7514

35080

0,79

9430

10.

ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»

31712

14463

2422

16885

0,53

14827

11.

ВАТ «Донецький металургійний завод»

11325

38204

36

38240

3,38



12.


ВАТ «Макіївський металургійний комбінат»

2339

270

45

315

0,13

2024

13.

ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну

5317

5999

0

5999

1,13



14.

ВАТ «Донецький металопрокатний завод»

2827

6462

35574

42036

14,87



15.

ВАТ «Керченський металургійний комбінат»

4181

1436

0

1436

0,34

2745

16.

ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева»

3893

1536

927

2462

0,63

1431




ВСЬОГО

1357893

2324490

3360577

5685067

4,19

30457


В
13
роботі обґрунтовано, що показник обсягу довгострокових інвестицій характеризує потенційний обсяг грошових коштів, які можна трансформувати у джерело фінансування простого і розширеного відтворення основних засобів. Тому доцільно застосовувати новий показник – коефіцієнт потенційного відтворення основних засобів, який розраховується за формулою:

(5)

де – коефіцієнт потенційного відтворення основних засобів;

– довгострокові інвестиції за період;

– вартість основних засобів на кінець року.

у вигляді відношення обсягу довгострокових інвестицій до обсягу первісної (переоціненої) вартості основних засобів на кінець року.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що окремі металургійні підприємства мають достатній рівень коефіцієнту потенційного відтворення основних засобів, На інших же підприємствах металургійної галузі коефіцієнт потенційного відтворення основних засобів коливається в межах 0,01-0,03. Це свідчить про те, що амортизаційний фонд таких підприємств не було трансформовано у дострокові інвестиції, й дані підприємства можуть зіткнутися з фінансовими проблемами при відтворенні основних виробничих фондів після їх остаточного зносу.

Крім того, в дисертації запропоновано амортизаційний механізм регулювання відтворення основних фондів підприємства реалізувати шляхом складання прогнозно-стратегічного балансу основних виробничих фондів підприємства на перспективний період та доповнити блоком фінансового забезпечення простого та розширеного відтворення основних фондів. І на базі цього сформульовано методичні рекомендації відносно диверсифікації фінансових джерел для інвестицій в основні фонди, зокрема шляхом первинного розміщення акцій підприємств на розвинених фондових ринках провідних країн (процедура ІPO).


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладну задачу з теоретичного узагальнення та практичного удосконалення процесів регулювання відтворення основних виробничих фондів на підприємствах металургійної галузі на основі побудови амортизаційного механізму адаптованого до сучасних умов господарювання.

Основні наукові результати дослідження полягають у такому:

1. Дослідження історії становлення та розвитку категорій «основний капітал» та «основні фонди» показало, що певна термінологічна невідповідність цих понять є наслідком історичних змін, що відбувалися у стандартах бухгалтерського обліку. Поняття «капітал» з точки зору підприємства розкривається в пасиві балансу підприємства, тобто це власний і запозичений капітал – класичне визначення – авансований капітал, тобто грошовий капітал, перетворений у основний та оборотний капітал підприємства, або в реальний капітал, що формує активи підприємства. Основні засоби — це частина реального (фізичного) капіталу, яка переносить свою вартість на вартість продукції по частинах, протягом декількох виробничих циклів.

2
14
. Сучасна система регулювання відтворення основних засобів промислових підприємств України не є досконалою бо вона не забезпечує простого відтворення основних виробничих фондів, в той час, як амортизаційна політика зорієнтована на податкові аспекти. Провідну функцію амортизаційного механізму необхідно бачити в забезпеченні відтворення основних засобів підприємства у термін, що дозволяє відновити виробничі основні фонди без втрати конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Без цього вітчизняна економіка приречена на втрату виробничого та науково-технічного потенціалу. Одночасно система регулювання відтворення основних засобів промислових підприємств повинна включати механізм забезпечення цільового використання амортизаційних коштів, який сьогодні відсутній в Україні.

3. Визначено сутність і роль амортизаційної політики у створенні механізму відтворення основних засобів. Встановлено, що необхідно диференційовано підходити до визначення понять «державна амортизаційна політика» та «амортизаційна політика підприємства».

Державна амортизаційна політика спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних засобів підприємств, вона визначає тип амортизаційного механізму, норми амортизаційних відрахувань та методи амортизації. Принциповою є потреба визначення в законодавчому порядку необхідності створення амортизаційного фонду підприємства чи застосування режиму вільного використання підприємством нарахованих амортизаційних коштів.

Амортизаційна політика підприємства є складовою загальної фінансової стратегії підприємства та полягає у виборі та реалізації ефективних управлінських рішень щодо забезпечення ефективності процесів відшкодування та відтворення основних засобів. Хоча загальні риси амортизаційної політики підприємства обумовлені системою державного регулювання відтворення основних засобів, кожне підприємство повинно мати певну систему управління життєвим циклом основних засобів, складовою якої повинні стати внутрішньогосподарські нормативи виведення з експлуатації, оновлення, реконструкції та введення нових основних засобів.

4. Поєднання інструментів амортизаційної політики та системи управління життєвим циклом основних засобів створює відповідну систему регулювання або амортизаційний механізм відтворення основних засобів на підприємстві. У дисертації визначено сутність амортизаційного механізму, мету його функціонування та роль в системі відтворення основних виробничих фондів.

Якість функціонування цього механізму залежить від результативності державної амортизаційної політики та якості управління на підприємстві (менеджменту). Однією з інституційних складових амортизаційного механізму є державна амортизаційна політика.


5
15
. В основі існуючої класифікації різновидів амортизаційних механізмів застосовуються дві альтернативні концепцій щодо сутності амортизаційної політики. Перша з них базується на класичній схемі використання амортизаційних відрахувань, формуванні амортизаційного фонду та директивному недопущенні нецільового використання амортизаційних коштів, а друга — на компенсаційній (ліберальній) схемі, коли амортизаційні відрахування трактуються як витрати і допускається їх нецільове використання на розсуд підприємства.

Порівняльне дослідження цих альтернативних концепцій дозволяє стверджувати, що в сучасних умовах для України найбільш прийнятною є друга концепція, проте за наявності тіньової економіки вона повинна супроводжуватись непрямим державним стимулюванням цільового використання амортизаційних коштів.

6. Виконано дослідження стану та проблем відтворення основних засобів на металургійних підприємствах України. Встановлено, що Україна — одна з провідних країн-виробників чорних металів у світі. Варто відзначити, що за підсумками 2006 року частка чорних металів і виробів з них у загальному обсязі експорту склала 40,2%; галузь забезпечила роботою 15% зайнятих у промисловості працівників, а галузева середньомісячна заробітна плата в 1,64 рази перевищила її середній рівень по країні.

В той же час ГМК України є прикладом недостатньо ефективного використання матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів через украй зношене, морально застаріле обладнання, ресурсоємні та екологічно небезпечні технології.

7. На підставі аналітичного дослідження виявлені специфічні особливості та проблеми відтворення основних засобів на підприємствах чорної металургії України, зокрема, окреслено тіньову організаційно-фінансову схему виведення прибутку з під оподаткування, яка може використовуватись для нецільового спрямування амортизаційних коштів.

8. Досліджені сучасні концепції вдосконалення механізму відтворення основних засобів підприємства, які застосовуються у зарубіжних країнах. У зв’язку з входженням у СОТ та переходу до відкритого режиму економіки виникає потреба в забезпеченні вітчизняного виробництва недискримінаційними умовами ведення бізнесу. Для цього узагальнена сучасна методологія управління капіталом (основними виробничими фондами) та регулювання його відтворення на підприємствах чорної металургії України, визначені методичні інструменти (система показників) та основні етапи системи управління основними виробничими фондами.

Встановлено, що розмір частини амортизаційного фонду, яку можна використовувати для фінансування розширеного відтворення основних засобів, залежить від загальної норми їх амортизації, яка в кінцевому рахунку встановлюється державою, і величини коефіцієнта вибуття основних засобів, яка залежить від амортизаційної політики підприємства. Тому і державна амортизаційна політика, і амортизаційна політика підприємств окремої галузі повинні базуватися на науково обґрунтованому визначенні державою оптимальних норм амортизації та на оптимальній побудові стратегії простого та розширеного відтворення основних засобів на підприємствах.

9
16
. Розширено склад показників амортизаційного механізму регулювання відтворення основних засобів підприємства шляхом включення нових фінансово-економічних показників, запропонованих автором, — коефіцієнта амортизації основних засобів, коефіцієнта потенційного відтворення основних засобів та коефіцієнта цільового використання амортизаційних коштів підприємства.

На основі теоретичного узагальнення вітчизняних та зарубіжних розробок запропоновано амортизаційний механізм адаптований до сучасних умов, який полягає у збільшенні обсягів цільового використання амортизаційних коштів та запровадженні системи державного стимулювання цього процесу шляхом зміни бази оподаткування прибутку підприємства.

10. Удосконалено структуру та функціональні взаємозв’язки амортизаційного механізму регулювання відтворення основних засобів підприємства, який доповнено прогнозно-стратегічним балансом руху основних засобів підприємства на перспективний період з блоком фінансового забезпечення простого та розширеного відтворення основних засобів.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Опубліковано у наукових фахових виданнях:

  1. Асмолова Г.Б. Податкове регулювання інвестиційних процесів в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 132. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.83 – 88.
  2. Асмолова А.Б. Поиск путей стимулирования обновления производственных фондов предприятий. // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 155. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.128 – 133.
  3. Асмолова Г. Механізм регулювання відтворення основних засобів підприємств // Економіст. – 2007. – №7. – С. 24-27.
  4. Буряковський В.В., Асмолова Г.Б. Система регулювання відтворення основних виробничих засобів промислових підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 231, Том 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.248 – 260. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано пропозицій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму відтворення основних виробничих засобів підприємства шляхом розробки прогнозно-стратегічного балансу).
  5. Асмолова Г. Б. Формування амортизаційного механізму ринкового типу на промислових підприємствах України // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 233, том 5. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 1406 – 1417.
  6. Ткаченко А. М. Асмолова Г. Б. Про необхідність удосконалення амортизаційного механізму в Україні // Управление экономикой переходного периода: Сб. науч. тр. – 2007. – С. 228-239. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком основних засобів і запропоновані шляхи усунення протиріч щодо нарахування амортизації).


О
17
публіковано за матеріалами наукових конференцій:

  1. Асмолова Г.Б. Пошук довгострокових джерел кредитування інвестицій. // Матеріали 8-мої Міжнародної конференції. Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 77.
  2. Буряковський В.В., Асмолова Г.Б. Підвищення ефективності управління основними виробничими фондами на підприємстві // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави». – Том 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. (Особистий внесок здобувача: формування методичних підходів до здійснення аналізу відтворення основних виробничих фондів на підприємстві.


Опубліковано в інших виданнях:

  1. Асмолова А. Б. Механізми та концепції амортизаційної політики в Україні та за кордоном // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. пр. – Вип. 28. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, с. 217 – 228.