Предмет: Органічна хімія Мета

Вид материалаДокументы

Содержание


Структура навчальної дисципліни „Органічна хімія”
3.1. Мета вивчення дисципліни
Розбиття дисципліни за видами робіт на модулі
Структурно-модульна схема з дисципліни
Форма контролю
Розрахунок кількості балів за видами робіт
Розрахунок балів для дисципліни „Органічна хімія”
Всього балів за 1 лекцію
Всього балів за 1 ЛПЗ –
Всього балів за 1 ТКР –
Правила зарахування іспиту
3.2. Зміст дисципліни
Лабораторні заняття
Контрольна робота № 1 „Вуглеводні”.
Контрольна робота № 2 „Оксигено- та нітрогено-вмісні органічні сполуки”
Перелік питань для самостійної роботи
Методичні матеріали
Подобный материал:
Опис дисципліни

Предмет: Органічна хімія


Мета: Оволодіння теоретичними основами органічної хімії як науки, що є базовою для вивчення спеціальних дисциплін (біохімії, фізіології тварин, мікробіології, годівлі тварин тощо), розкриття суті механізмів хімічних процесів, які протікають у природі, зокрема, в організмі тварини, і техніці, ознайомлення студентів з фізико-хімічними методами дослідження органічних сполук з метою їх застосування в розв’язанні основних питань зооінженерії



Курс: перший

семестр: другий

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів

національних: 2

ECTS 3


Модулів: 2

Змістових модулів:


Загальна кількість годин: 108

Тижневих годин: 4



Шифр та назва спеціальності:

6.090102 – „Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”


Освітньо-кваліфікаційний рівень: „Бакалавр”

Нормативна

Рік підготовки: 1

Семестр: 2


Лекції (теоретична підготовка): 34 год.

Лабор.-практичні:

34 год.

Самост. робота:

40 год.

Вид контролю:

іспит



Структура навчальної дисципліни „Органічна хімія”

за кредитно-модульною системою


№ залікового кредиту

№ і назва модулю



Змістові модулі

Види навчальної діяльності і кількість годин

Форми контролю

Усього

Лекції

Лаб.-практ.

Самост.робота

І - навчальна дисципліна, 3 кредити

Модуль І. Теоретичні основи органічної хімії. Вуглеводні.

1. Предмет та значення органічної хімії. Теоретичні основи органічної хімії.

6

4

-

2

Модульна контрольна робота № 1

2. Методи виділення і ідентифікації органічних сполук.

6

-

4

2

3. Алкани.

6

2

2

2

4. Алкени.

6

2

2

2

5. Алкадієни. Алкіни.

6

2

2

2

6. Циклоалкани. Терпени.

3

-

-

3

7. Арени.

7

2

2

3

Всього

40 + 2КР

12

12 + 2КР

16

Модуль ІІ. Оксигеновмісні органічні сполуки. Нітрогеновиісні органічні сполуки. Природні органічні сполуки.

8. Спирти. Феноли.

11

4

4

3

Модульні контрольні

робота № 2, 3.

9. Альдегіди і кетони.

7

2

2

3

10. Карбонові кислоти. Естери. Жири.

11

4

4

3

11. Гідрокси- і оксокислоти. Оптична ізомерія.

5

2

-

3

12. Вуглеводи.

9

2

4

3

13. Нітрогеновмісні органічні сполуки.

7

2

2

3

14. Гетероциклічні сполуки.

5

2

-

3

15. Природні і штучні біологічно-активні речовини

9

4

2

3


Всього


64 + 2КР


22


18 + 2КР



24

Разом

108

34

34

40

іспит

IV. Наукова робота

Модуль IV.

Публікації







Участь у конференціях







Участь в олімпіадах







3.1. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Органічна хімія – наука про органічні сполуки і закони, яким вони підкоряються. Вона вивчає методи одержання, будову, властивості, перетворення і практичне застосування органічних сполук.

Органічній хімії у сучасному світі належить важлива роль. Ступінь її розвитку значною мірою визначає економічну могутність країни. Вона є теоретичною основою багатьох видів промисловості: хімічної, харчової, текстильної, оборонної, мікробіологічної, фармацевтичної та ін. Майже всі продукти харчування, крім води і мінеральних речовин, - органічні сполуки. Ними ж є і до 95% всіх відомих лікарських препаратів. Органічні сполуки широко використовуються для виготовлення предметів побуту, медичної і ветеринарної техніки, стоматологічних композицій тощо.

Особливо велике значення набуває використання досягнень органічної хімії в сільському господарстві: при розробці і впровадженні технологічних процесів консервування зелених кормів, які дозволяють зберегти не менше 90% поживних речовин, при розробці більш удосконалених методів і засобів запобігання і лікування хвороб тварин, при створенні ефективних ветеринарних препаратів тощо.

Органічна хімія – теоретична основа більшості фундаментальних і прикладних наук, що формують світогляд майбутніх фахівців з технології виробництва і переробки продукції тваринництва. Це необхідно для глибокого розуміння хімічних процесів, що відбуваються у живих організмах і в сільськогосподарській продукції, а також для практичного вирішення питань, пов’язаних із застосуванням засобів хімізації, впровадження нових технологій в агропромисловому комплексі.

Виключно велика роль органічної хімії для біології. Все живе побудоване, в основному, з органічних речовин, і обмін речовин, який складає основу життєдіяльності, є хімічним перетворенням переважно органічних речовин. Ось чому органічна хімія лежить в основі наук, які є фундаментом біологічної освіти - біохімії і фізіології тварин, а також таких фахових дисциплін, як годівля сільськогосподарських тварин, мікробіологія, технологія переробки продукції тваринництва тощо.

Основною задачею курсу „Органічна хімія” є вивчення теоретичних основ цієї науки, знайомство з методами одержання, будовою, фізико-хімічними властивостями, реакційною здатністю і практичним застосуванням органічних сполук.

Вивчення органічної хімії передбачає таку мету:

- дати теоретичні основи цієї науки, розкрити суть механізмів хімічних процесів, які протікають у природі і техніці, зв’язати їх з профілюючими дисциплінами (біохімією, фізіологією тварин, мікробіологією, годівлею тварин тощо);

- ознайомити студентів з фізико-хімічними методами дослідження з метою їх застосування в розв’язанні основних питань сільського господарства;

- виробити у студентів навички експериментальної роботи, уміння виконувати досліди, поводитися з приладами, грамотно обробляти результати досліджень і самостійно робити відповідні висновки з одержаних даних;

- розвинути у студентів навички самостійного пошуку, виховувати вміння застосовувати одержані знання на практиці;

- забезпечити можливість інженерам-технологам кваліфіковано давати економічні обгрунтування різних заходів з хімізації сільського господарства.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- роль хімії органічних сполук для живої природи, науково-технічного прогресу, створення нових типів біологічно активних речовин і полімерних матеріалів, розв’язання енергетичних проблем, раціонального використання природних багатств і охорони природи;

- будову, фізичні та хімічні властивості основних класів органічних речовин, їх поширення у природі та використання людиною;

уміти:
  • пояснювати і узагальнювати хімічні явища, що спостерігаються за участю органічних речовин в лабораторії, на виробництві, в природі;
  • користуватись навчальною і довідниковою літературою;
  • розв’язувати хімічні задачі;
  • поводитися з найважливішими органічними речовинами і обладнан-ням, виконувати хімічні досліди з дотриманням правил техніки безпеки;
  • користуватись прийомами логічного мислення (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо);
  • регулювати хімічні процеси в організмі, впливати на продуктивність тварин та якість продукції, контролювати кліничний стан тварин.


Навчальний курс дисципліни „Органічна хімія” проводиться протягом одного семестра та має такі види робіт:

- аудиторні заняття: 17 лекцій та 17 лабораторно-практичних занять;

- самостійна робота студентів: самостійне опрацювання окремих тем і питань навчальної дисципліни, виконання завдань для самопідготовки;

- поточний контроль – захист лабораторних робіт, 8 тестових контрольних робіт;

- рубіжне оцінювання: 2 контрольних роботи;

- вихідний контроль: іспит.

Загальний обсяг годин складає : всього – 108 год. (3 кредити),

в т.ч. лекцій – 34 год.,

лабораторно-практичних занять – 34 год.,

самостійна позааудиторна робота студентів – 40 год.

Вивчення дисципліни розбито на 2 змістові модулі:

Модуль 1. Теоретичні основи органічної хімії. Вуглеводні.

Модуль 2. Оксигено- та нітрогеновмісні органічні сполуки. Природні органічні сполуки.

Розбиття дисципліни за видами робіт на модулі




Види робіт

І модуль

2 модуль

Всього

1.

Лекції

6

11

17

2.

Лабораторно-практичні заняття

7 (в т.ч. 1 – контр.роб.)

10 (в т.ч.1 – контр. робота)

17 (в т.ч. 2 – контр. роботи

3.

Тестові контрольні роботи

3

5

8

4.

Контрольні роботи

1

1

2

5.

Іспит

-

1

1


При вивченні дисципліни передбачається модульно-рейтингова система оцінки знань студентів за 100-бальною шкалою, в основі якої лежить структурно-модульна схема, наведена нижче.


Структурно-модульна схема з дисципліни


Модуль

К-сть годин*


Форма контролю

К-сть заходів

Оцінка за захід

Сума балів

ЛЗ

ЛПЗ

СР

max

min

max

min

1

12

14

в т.ч.

КР-2


16

Перевірка ЛЗ

6

1,0

0,5

6,0

3,0

Перевірка ЛПЗ

6

2,0

1,2

12,0

7,2

Перевірка лаб. журнала

4

1,0

0,6

4,0

2,4

Перевірка ТКР

3

3,0

2,0

9,0

6,0

Контрольна робота

1

10

6

10

6

Всього

41,0

24,6

2

22

20

в т.ч.

КР-2


24

Перевірка ЛЗ

11

1,0

0,5

11,0

5,5

Перевірка ЛПЗ

9

2,0

1,2

18,0

10,8

Перевірка лаб. журнала

5

1,0

0,6

5,0

3,0

Перевірка ТКР

5

3,0

2,0

15,0

10,0

Контрольна робота

1

10

6

10

6

Всього

59,0

35,3

Разом




34

30

40

іспит

100

59,9


Примітка *: ЛЗ – лекційні заняття, ЛПЗ – лабораторно-практичні заняття, СРС – самостійна робота студента без керівництва викладача; ТКР – тестова контрольна робота


Шкала оцінки знань студентів

За шкалою ECTS

За національною шкалою

Рейтингова оцінка (абсолютна кількість балів за дисципліну)

А

відмінно

90 ... 100

ВС

добре

75...89

DE

задовільно

60…74

FX

незадовільно

35...59

F

незадовільно,

недопуск до іспиту

< 35


Розрахунок кількості балів за видами робіт

- загальна кількість балів за дисципліну – 100 балів;

- кількість балів на всі лекції – 17 балів;

- кількість балів на всі лабораторно-практичні заняття – 39 балів;

- кількість балів за поточний контроль – 24 балів;

- кількість балів за всі види рубіжного контролю знань – 20 балів


Розрахунок балів для дисципліни „Органічна хімія”

за пропорційною схемою


1. Лекції

17 балів : 17 лекцій = 1,0 бала/лек


Розподіл балів за категоріями діяльності студентів

присутність – 0,5 бала;

акуратність ведення конспекту – 0,5 бала

Всього балів за 1 лекцію 1,0 бала


2. Лабораторно-практичні заняття (17 ЛПЗ - 39 балів),

в т.ч. 2 ЛПЗ– контрольні заходи (КР),

15 ЛПЗ – 30 балів, лабораторний журнал – 9 балів


Розподіл балів за категоріями діяльності студентів

присутність – 0,5 бала;

готовність до ЛПЗ – 0,3 бала;

активна робота на ЛПЗ – 0,4 ... 1,2 бала

Всього балів за 1 ЛПЗ – 2,0 бала


Оформлення лабораторного журналу – до 1,0 бала

Всього балів за лабораторний журнал (9 ЛР) – 9,0 бала

3. Поточний контроль

(8 тестових контрольних роботи (ТКР))

24 балів : 8 КР = 3,0 балів/ТКР


- правильна відповідь на кожне питання (5 питань) - 0,5 бала;

- присутність – 0,5 бала.

Всього балів за 1 ТКР – 3,0 бала


4. Рубіжний контроль знань (2 контрольні роботи (КР))

20 балів : 2 КР = 10 балів/КР


- виконання завдання на 90-100% - 10 балів;

- виконання завдання на 75–89% - 8 балів;

- виконання завдання на 60-74% - 6 балів;

- виконання завдання на 35-59% - 4 бала;

- виконання завдання на 1-34% - 2 бала


Правила зарахування іспиту


1. При умові повного виконання навчального навантаження та отримання за семестр студентом не менше 90 балів у залікову відомість за згодою студента автоматично заноситься оцінка „відмінно”, від 75 до 89 балів – „добре”, від 60 до 74 балів – „задовільно” (у присутності студента).

2. При умові повного виконання навчального навантаження та отримання за семестр студентом менше 60 балів студент попереджується про необхідність складання іспиту в установленому порядку.

3. Студент має право не погодитися на рейтингову оцінку з іспиту і покращити її (не більше, ніж на 1 бал) шляхом складання іспиту в установленому порядку. Якщо при складанні іспиту студент отримав нижчу оцінку, то зараховується більша – рейтингова.

4. Студент має право покращити рейтингову оцінку на протязі модуля шляхом виконання додаткових самостійних завдань підвищеної складності, які розробляються і оцінюються викладачем.

5. Студенти, які не виконали навчальний план (пропуски аудиторних занять, порушення термінів захисту модулів, календарного плану виконання завдань) навіть при наявності необхідної рейтингової оцінки не допускаються до спрощеної форми здачі сесії. Такі студенти здають сесію у встановленому порядку.


3.2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЛЕКЦІЇ





№ теми

Назва

теми

Зміст

теми

Кільк. годин

1

2

3

4

Модуль 1

1.



Предмет, завдання і значення органічної хіиії. Теорія будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Класифікація органічних сполук.

        1. Предмет органічної хімії. Значення органічної хімії для біології, медицини, ветеринарії, тваринництва, зоотехнії, її зв’язок з теоретичними і прикладними науками.
        2. Виникнення теоретичних уявлень в органічній хімії. Теорія радикалів, теорія типів. Теорія будови органічних сполук О. М. Бутлерова: основні положення, сучасний розвиток.
        3. Класифікація органічних сполук

2

2.

Типи хімічних зв’язків в органічній хімії. Взаємний вплив атомів в молекулах органічних сполук.
              1. Типи хімічних зв’язків в органіч-них сполуках.
              2. Взаємний вплив атомів в молеку-лах органічних сполук. Індукційний та мезомерний ефекти.
              3. Типи хімічних реакцій в органічній хімії.

2

3.

Алкани.
              1. Класифікація вуглеводнів. Понят-тя про гомологічні ряди.
              2. Алкани. Гомологічний ряд. Ізоме-рія і номенклатура.
              3. Методи добуаання. Фізичні властивості.
              4. Хімічні властивості.
              5. Окремі представники алканів, їх властивості.
              6. Нафта. Крекінг нафти. Октанове число.

2

4.

Алкени.
  1. Алкени. Гомологічний ряд. Елек-тронна будова. Ізомерія і номенклатура.
  2. Методи добування. Фізичні властивості.
  3. Хімічні властивості алкенів.
  4. Окремі представники алкенів. Застосування алкенів та їх похідних у побуті, промисловості, ветеринарії, медицині і тваринництві.

2

5.

Алкадієни. Алкіни.
  1. Алкадієни. Класифікація, ізомерія і номенклатура.
  2. Способи одержання алкадієнів. Фізичні властивості.
  3. Хімічні властивості алкадієнів зі спряженими подвійними зв’язками.
  4. Натуральний та синтетичний каучуки. Застосування каучуків у народному госпдарстві, побуті, ветеринарії, тваринництві. Гума.
  5. Алкіни. Гомологічний ряд. Елек-тронна будова. Ізомерія і номенклатура.
  6. Методи добування. Фізичні властивості алкінів.
  7. Хімічні властивості алкінів.
  8. Окремі представники алкінів. Їх застосування.

2

6.

Арени.
  1. Арени. Класифікація.
  2. Одноядерні арени. Електронна будова бензольного ядра. Гомологічний ряд. Ізомерія і номенклатура.
  3. Способи одержання. Фізичні властивості.
  4. Хімічні властивості аренів: реакції електрофільного, нуклеофільного та ра-дикального заміщення. Правила заміщен-ня у бензольному ядрі, замісники першо-го і другого роду. Реакції приєднання. Реакції окиснення.
  5. Окремі представники аренів, їх значення.
  6. Багатоядерні арени.

2

Модуль 2

7.

Спирти.
  1. Класифікація спиртів. Будова функціональної групи.
  2. Насичені одноатомні спирти. Го-мологічний ряд. Ізомерія і номенклатура. Способи одержання.Фізичні властивості.
  3. Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів.
  4. Окремі представники насичених одноатомних спиртів, їх значення.
  5. Двох-, трьох- та багатоатомні спирти.
  6. Ненасичені одноатомні спирти.
  7. Ароматичні спирти.

2

8.

Феноли.
  1. Феноли. Будова молекули, класифікація.
  2. Одноатомні феноли. Ізомерія і номенклатура. Способи одержання. Фізичні властивості.
  3. Хімічні властивості.
  4. Дво- і трьохатомні феноли. Ізомерія, номенклатура, способи одержання. Окремі представники та їх значення.

2

9.

Альдегіди і кетони.
  1. Альдегіди і кетони. Будова карбонільної групи.
  2. Гомологічні ряди насичених альдегідів і кетонів. Ізомерія і номенклатура.
  3. Способи одержання. Фізичні властивості.
  4. Хімічні властивості: реакції приєднання, заміщення, конденсації і полімеризації, окиснення.
  5. Окремі представники, їх застосування в сільському господарстві і промисловості.
  6. Ненасичені альдегіди і кетони. Ароматичні альдегіди і кетони.

2

10.

Карбонові кислоти.
  1. Карбонові кислоти. Класифікація. Будова карбоксильної групи.
  2. Одноосновні насичені карбонові кислоти. Гомологічний ряд. Ізомерія і номенклатура.
  3. Способи одержання. Фізичні властивості.
  4. Хімічні властивості: реакції, що базуються на рухливості атома Гідрогену карбоксильної групи; реакції, що базуються на заміщенні гідроксилу карбоксильної групи; реакції за участю радикалів.
  5. Окремі представники, їх значення.
  6. Двохосновні насичені карбонові кислоти.
  7. Ненасичені карбонові кислоти.
  8. Ароматичні карбонові кислоти.

2

11.

Естери. Жири.
  1. Естери. Ізомерія і номенклатура. Способи одержання. Фізичні і хімічні властивості. Окремі представники.
  2. Жири. Будова молекул. Способи одержання і виділення. Фізичні властивості
  3. Хімічні властивості жирів. Окремі представники.
  4. Мила і мийні засби.
  5. Складні ліпіди.

2

12.

Гідрокси- і оксо-кислоти. Оптична ізомерія.
  1. Гідроксикислоти. Класифікація. Ізомерія і номенклатура. Способи одержання. Фізичні властивості.
  2. Хімічні властивості гідрокси-кислот.
  3. Окремі представники. Їх значення і застосування.
  4. Оптична ізомерія (асиметричний атом Карбону, оптично активні речовини, енантіомери і рацемати). Значення оптичної ізомерії.
  5. Багатоосновні гідроксикислоти. Номенклатура. Класифікація. Оптична ізомерія. Окремі представники, їх властивості і значення.
  6. Оксокислоти: класифікація, ізоме-рія, номенклатура, способи одержання, властивості. Окремі представники.

2

13.

Вуглеводи.
  1. Класифікація вуглеводів.
  2. Моносахариди. Поширення в при-роді, значення. Будова молекул, формули Фішера і Хеуорса.
  3. Оптична ізомерія і ряди. Таутомерія. Відкриті і циклічні форми. Напівацетальний гідроксил. Глікозиди. Мутаротація.
  4. Природні джерела і способи добування моноз. Фізичні властивості.
  5. Хімічні властивості моноз: реакції відновлення, окиснення, заміщення, приєднання, утворення етеріфв і естерів, фосфатів, сахаратів і аміноспиртів. Бродіння моноз.
  6. Дисахариди. Класифікація. Від-новлюючі та невідновлюючі дисахариди. Одержання та властивості.
  7. Полісахариди. Класифікація. Окремі представники (крохмаль, целю-лоза, глікоген, інулін).

2

14.

Нітрогеновмісні органічні сполуки.
  1. Аміни жирного ряду. Гомологічнй ряд, ізомерія, номенклатура. Способи одержання. Фізичні і хімічні властивості. Окремі представники.
  2. Аміни ароматичного ряду.
  3. Амінокислоти. Ізомерія і номен-клатура. Способи одержання. Фізичні властивості.
  4. Хімічні властивості амінокислот: кислотно-основні властивості, реакції дезамінування і декарбоксилювання, утворення пептидів. Ізоелектрична точка.
  5. Класифікація амінокислот. Замін-ні і незамінні амінокислоти. Біологічна роль амінокислот та їх застосування в тваринництві.

2

15.

Гетероциклічні органічні сполуки.
  1. Гетероциклічні сполуки. Класифі-кація і номенклатура. Ароматичність гетероциклічних сполук.
  2. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом і їх похідні. Реакції Юр’єва.
  3. П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами та їх похідні.
  4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.
  5. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
  6. Гетероцикли з конденсованими ядрами.

2

16.

Природні і синтетичні біологічно активні речовини.
  1. Пептиди. Номенклатура. Способи одержання. Фізичні і хімічні властивості.
  2. Білки. Загальне уявлення про будову молекули та хімічний склад. Рівні структурної організації білків. Функції білків.
  3. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції на білки: осадження, кольорові реакції.
  4. Нуклеїнові кислоти. Загальна характеристика. Склад і будова. Структура молекул ДНК і РНК. Фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот.
  5. Алкалоїди. Загальна характерис-тика. Класифікація і номенклатура. Дже-рела і способи одержання. Фізичні і хі-мічні властивості. Окремі представники.

4


Всього 34 год.

Викладач Марчак Т.В.


ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ





№ заняття



теми

Зміст

заняття

Кільк. годин

Модуль 1

1

1,2

Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії органічної хімії. Методи очистки органічних сполук.

2

2

2

Якісний і кількісний аналіз органічних сполук. Установлення формули органічної сполуки за результатами аналізу. Розв’язок задач на установлення формули сполуки.

2

3

3

Алкани. Одержання метану та вивчення його властивостей. Вивчення властивостей рідких алканів. Розв’язок задач.

2

4.

4

Алкени. Одержання етилену та вивчення його власти-востей. Виявлення алкенів у бензині. Розв’язок задач.

2

5.

5

Алкадієни і алкіни. Одержання ацетилену з карбиду кальцію та вивчення його властивостей. Розв’язок задач.

2

6.

7

Арени. Вивчення властивостей бензолу, толуолу, ксилолу. Одержання нітробензолу. Розв’язок задач.

2

7.

1 - 7

Контрольна робота № 1 „Вуглеводні”.

2

Модуль 2

8.

8

Спирти. Вивчення властивостей спиртів на пррикладі етанолу. Якісна реакція на багатоатомні спирти. Розв’язок задач.

2

9.

8

Феноли. Вивчення властивостей фенолу. Якісні реакції на фенол. Розв’язок задач.

2

10.

9

Альдегіди і кетони. Одержання альдегідів окисненням спиртів. Якісні реакції на альдегіди. Якісні реакції на ацетон. Розв’язок задач.

2

11.

10

Карбонові кислоти. Вивчення властивостей карбонових кислот. Розв’язок задач.

2

12.

10

Естери. Жири. Одержання естерів за реакцією естерифікації. Гідроліз жирів. Розв’язок задач.

2

13,14

12

Вуглеводи. Вивчення якісних реакції на вуглеводи (глюкозу, фруктозу, сахарозу, крохмаль). Гідрозіз сахарози і крохмалю. Виявлення крохмалю у рослинах. Розв’язок задач.

4

15.

13

Аміни. Амінокислоти. Білки. Вивчення властивостей аніліну. Якісні реакції на амінокислоти і білки. Розв’язок задач.

2

16.

15

Природні і синтетичні біологічно активні речовини.

2

17.

8 - 15

Контрольна робота № 2 „Оксигено- та нітрогено-вмісні органічні сполуки”

2


Всього 34 год.

Викладач Марчак Т.В.

Перелік питань для самостійної роботи,

які не розглядаються на аудиторних заняттях




п/п


Назва теми


1.

Історія розвитку теоретичних уявлень в органічний хімії. Органічна хімія і екологія.

2.

Фізико-хімічні методи дослідження органічних сполук.

3.

Нафта, нафтопродукти, способи переробки нафти.

4.

Полімеризація алкадієнів. Природний і синтетичні каучуки.

5.

Багатоядерні ароматичні сполуки.

6.

Циклоалкани. Основи конформаційного аналізу.

7.

Терпени. Каротиноїди.

8.

Аліциклічні, ненасичені, ароматичні спирти. Меркаптани.

9.

Ненасичені і ароматичні альдегіди і кетони.

10.

Дикарбонові кислоти. Ненасичені карбонові кислоти. Ароматичні кислоти.

11.

Похідні карбонових кислот (солі, ангідриди, галогенангідри-ди, аміди, нітрили).

12.

Природні джерела, способи добування і фізичні властивості вуглеводів. Оптична ізомерія вуглеводів.

13.

Біологічне значення амінокислот та їх застосування у тваринництві

14.

Класифікація і функції білків.

15.

Класифікація і функції нуклеїнових кислот.



Питання до екзамену
  1. Предмет органічної хімії, її зв’язок з біологією, екологією, сільським господарством.
  2. Своєрідність сполук Карбону, їх різноманітність, роль у живій природі. Гомологія і гомологічні ряди в органічній хімії.
  3. Основні положення теорії будови органічних сполук О.М.Бутлерова.
  4. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках: ковалентний, йонний, донорно-акцепторний, семіполярний, водневий. Гомолітичний та гетеро-літичний тип розриву зв’язку, енергія зв’язку.
  5. Взаємний вплив атомів в молекулах органічних сполук. Індукційний і мезомерний ефекти. Замісники, які виявляють позитивний і негативний індукційний та мезомерний ефект.
  6. Поняття про типи та механізми реакцій в органічній хімії. Реакції приєднання, заміщення, елімінування, окиснення-відновлення. Реакції радикальні, електрофільні, нуклеофільні.
  7. Сучасні методи очистки органічних сполук.
  8. Принципи якісного і кількісного аналізу органічних сполук.
  9. Теорія асиметричного атома Карбону, хіральність. Оптично активні сполуки. Енантіомерія, рацемати.
  10. Стереохімія сполук з двома асиметричнимми атомами Карбону. Енантіомери і діастереоізомери. Мезоформи.
  11. Алкани. Природа хімічного зв’язку, гомологічний ряд, ізомерія і номенклатура. Первинний, вторинний, третинний та четвертинний атоми Карбону. Алкільні радикали.

10. Алкани: поширення у природі, фізичні властивості, методи добування. Реакції радикального заміщення в молекулах алканів.

11. Алкени. Природа хімічного зв’язку, гомологічний ряд, ізомерія і номенклатура, способи добування, фізичні властивості.

12. Алкени: хімічні властивості (реакції електрофільного приєднання за місцем подвійного зв’язку та їх механізм). Правило Марковнікова та його пояснення. Перекисний ефект Хараша.

13. Алкени: хімічні властивості (реакції окиснення, озонування, реакції полімеризації).

14. Алкіни. Природа хімічного зв’язку, гомологічний ряд, ізомерія і номенклатура. Методи добування.
  1. Алкіни: хімічні властивості (реакції приєднання, заміщення, окиснення та полімеризації).
  2. Алкадієни: класифікація, приклади, поширення у природі, номенклатура, хімічні властивості
  3. Особливості алкадієнів зі спряженими подвійними зв’язками. Полімеризація алкадієнів, природний та синтетичний каучуки.
  4. Арени: класифікація, ароматичність. Електронна природа бензольного ядра. Номенклатура та ізомерія вуглеводнів ряду бензолу. Методи добування, фізичні властивості.
  5. Реакції електрофільного заміщення в молекулі бензолу. Теорія заміщення в бензольному ядрі: орієнтуюча дія замісників, узгоджена і неузгоджена орієнтація.
  6. Арени: реакції приєднання, радикального заміщення, окиснення.
  7. Поняття про конформації і конформаційну ізомерію. Циклоалкани.
  8. Терпени, каротиноїди: природні джерела, класифікація, окремі представники, властивості.
  9. Спирти: визначення, класифікація. Насичені одноатомні спирти: гомологічний ряд, ізомерія та номенклатура, способи добування, фізичні властивості.
  10. Насичені одноатомні спирти: хімічні властивості (реакції функціональної групи, дегідратація і дегідрування, реакції окиснення).
  11. Багатоатомні спирти: поширення у природі, способи добування, хімічні властивості, застосування, окремі представники. Якісна реакція на багатоатомні спирти. Ненасичені спирти. Ароматичні спирти.
  12. Феноли: будова, номенклатура, ізомерія, фізичні властивості, добування. Відмінність фенолів від спиртів. Двох- і трьохатомні феноли: будова, хімічні властивості, значення, поширення у природі.
  13. Хімічні властивості фенолу, взаємний вплив ароматичного ядра та функціональної групи. Якісні реакції на феноли.
  14. Насичені альдегіди і кетони: номенклатура, ізомерія, гомологічні ряди. Карбонільна група, її будова. Методи добування насичених альдегідів і кетонів.
  15. Хімічні властивості насичених альдегідів і кетонів: реакції приєднання до карбонільної групи, ацеталі і кеталі; реакції заміщення у карбонільній групі.
  16. Хімічні властивості насичених альдегідів і кетонів: реакції за участю α-атома Гідрогену: галогенування, альдольна та кротонова конденсація, естерова конденсація. Окиснення альдегідів і кетонів.
  17. Одноосновні насичені карбонові кислоти: номенклатура, ізомерія, гомологічний ряд, електронна будова карбоксильної групи. Водневий зв’язок у кислотах. Методи добування карбонових кислот.
  18. Хімічні властивості одноосновних карбонових кислот. Біологічна роль вищих жирних карбонових кислот.
  19. Дикарбонові кислоти. Гомологічний ряд насичених двохосновних карбонових кислот, методи синтезу, хімічні властивості, застосування.
  20. Функціональні похідні карбонових кислот: солі, ангідриди, естери, аміди, галогенангідриди: добування, хімічні властивості.
  21. Ароматичні карбонові кислоти (бензойна, фталеві кислоти): добування, ізомерія, властивості.
  22. Ненасичені одноосновні карбонові кислоти: добування, хімічні властивості, поширення у природі, біологічна роль. Геометрична ізомерія ненасичених двохосновних карбонових кислот.
  23. Естери (складні ефіри): добування, хімічні властивості. Жири: поширення у природі, склад, будова, хімічні властивості. Мила.
  24. Гідроксикислоти: визначення, номенклатура, ізомерія, класифікація, способи добування, хімічні властивості, поширення у природі, окремі представники.
  25. Одноосновні оксокислоти: визначення, окремі представники, добування, хімічні властивості.
  26. Вуглеводи: поширення у природі, біологічна роль, класифікація за кількістю вуглеводних залишків, кількістю атомів Карбону, характером карбонільної групи, типом циклів.
  27. Моносахариди: альдопентози, альдогексози, кетогексози: окремі представники, будова, поширення у природі, біологічна роль.
  28. L– і D – ряди, оптична ізомерія вуглеводів, таутомерія. Відкрита і циклічна форми (на прикладі глюкози, рибози, фруктози), проекційні формули Фішера і Хеуорса. Напівацетальний гідроксил. Мутаротація.
  29. Фізичні та хімічні властивості моносахаридів. Реакції окиснення, відновлення, заміщення, утворення етерів та естерів. Характерні властивості напівацетального гідроксилу.
  30. Дисахариди. Відновлюючі та невідновлюючі дисахариди. Реакції окиснення відновлюючих дисахаридів та їх причина. Біологічна роль дисахаридів.
  31. Полісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза. Будова, властивості, поширення і значення у природі.
  32. Аміни як органічні похідні аміаку. Класифікація, номенклатура, добування, фізичні та хімічні властивості.
  33. Класифікація, ізомерія та номенклатура амінокислот. Поширення у природі, замінні і незамінні амінокислоти. Хімічні властивості амінокислот.
  34. Пептидний зв’язок. Поліпептиди. Білки. Загальні уявлення про склад, будову, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на білки.
  35. Гетероциклічні сполуки: класифікація, поняття про ароматичність. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом, їх взаємне перетворення (реакції Юр’єва).
  36. Пірол, індол: будова, властивості, поширення у природі та біологічне значення їх похідних.
  37. Шестичленні гетероцикли. Піридин. Нікотинова кислота. Поняття про алкалоїди. Нікотин. Анабазин.
  38. Цикли з кількома гетероатомами. Імідазол та його похідні, піримідин і його похідні. Пурин, пуринові основи.
  39. Поняття про нуклеїнові кислоти.



МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ




РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА



Основна

1. Грандберг И.И. Органическая химия. – М.: Высш.шк., 1987. – 480 с.

2. Кононський О.І. Органічна хімія. Підручник – К.: Дакор, 2003. – 568 с.

3. Кононський О.І. Органічна хімія. – К.: Сільгоспосвіта, 1994. – 528 с.

4. Кононський О.І. Органічна хімія. Практикум: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2002. – 247 с.

5. Маковецький П.С. Курс органічної хімії. – К.: Вища шк., 1980. – 471 с.

Додаткова
        1. Будова і реакційна здатність органічних сполук / М.І. Ганущак, В.І. Кириченко, М.І. Клим та ін. – К.: НМК ВО, 1992 . – 216 с.
        2. Глубіш П.А. Органічна хімія: Навч.посібник. Ч.1 „Аліфатичні і ароматичні вуглеводні”. – К.: НМЦВО, 2002. – 296 с.
        3. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. – К.: Вища школа, 1992. – 503 с.
        4. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Підручник для вищих навчальних закладів. – Львів: Центр Європи, 2006. – 864 с.
        5. Несмеянов А.Н., Несмеянов Н.А. Начала органической химии: В 2 кн. – М.; Л.: 1969 – 1970. – Т.1 – 663 с.; Т.2 – 824 с.
        6. Органічна хімія в питаннях: Навч. посіб. / Д.О.Мельничук, М.П.Вовкотруб, Я.П.Шатурський та ін. – К.: Арістей, 2006. – 248 с.
        7. Робертс Дж., Кассерио М Основы органической химии.: В 2 ч. – М.: Мир, 1978. – Ч.1 – 842 с., Ч.2 – 888 с.
        8. Сайкс П. Механизмы реакций в органической химии. – М.: Химия, 1991. – 447 с.
        9. Степаненко Б.Н. Курс органической химии. – М.: Высш. шк., 1981. – 431 с
        10. Терней А. Современная органическая химия: В 2 ч. – М.: Мир, 1981. – Т.1 – 678 с., Т.2 – 651 с.
        11. Матеріали з Інтернет:

- ссылка скрыта;

- ссылка скрыта;

- .ru/organics.