Конспект лекцій вступ метою дисципліни "Економіка підприємства"

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Тема 5. “Капітал і виробничі фонди”

Поняття капіталу підприємства. Засоби виробництва та виробничі фонди. Їх складові частини та взаємозв’язок. Поділ виробничих фондів на основні та оборотні. Характерні ознаки та визначення основних та оборотних фондів як економічних категорій. Майно соціального призначення.

Оцінка основних фондів за первісЭою, відновною, повною та залишковою вартістю. Періодична переоцінка основних фондів. Класифікація основних фондів.

Характеристика процесу відтворення основних фондів. Фізичне та економічне спрацювання основних фондів. Ефективність використання основних фондів.

Зміст теми

Приступаючи до вивчення теми, студенти мають усвідомити, що виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких за властивими їм ознаками поділяють на основні та оборотні.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй не змінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції (платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оборотні фонди – це предмети праці, які використовуються у виробництві: сировина, матеріали, паливо, тара, напівфабрикати, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. На відміну від основних фондів оборотні фонди цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або втрачають натуральну форму й переносять свою вартість на виготовлений продукт внаслідок одномоментного використання.

Далі студентам слід ознайомитися з методикою оцінки основних фондів; така оцінка являє собою грошове вираження вартості основних фондів. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний відтинок часу.

Існують такі види оцінки основних фондів:

а) первісна вартість - це фактична вартість основних фондів на момент введення в дію чи придбання;

б) відновна вартість - це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва, вона враховує ті ж витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами;

в) повна (первісна і відновна) вартість основних фондів - це їх вартість у новому, не спрацьованому стані;

г) залишкова вартість основних фондів - характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною вартістю) та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів; на час спричиненого зношування їх вибуття має назву ліквідаційної вартості.

Закінчуючи вивчення теми, студенти знайомляться з показниками ефективності використання основних та оборотних фондів, з напрямками їх інтенсифікації.

Контрольні питання:

Майно підприємства, джерела його формування.
Економічна сутність основних фондів.
Поняття оборотних фондів та їх виробничо-технологічної структури.
Види запасів, управління запасами.
Нормування оборотних фондів.
Показники ефективності використання оборотних фондів.
Характеристика майна невиробничого призначення.
Оцінка основних фондів, її види.
Класифікація основних засобів у бухгалтерському обліку.
Характеристика груп основних фондів для встановлення норм амортизації.
Форми та методи амортизації, їх характеристика.
Структура основних фондів, її види.
Чинники, що впливають на зміну структури основних фондів.
Фізичне та економічне спрацювання основних фондів, чинники впливу на них.
Система показників ефективності використання основних фондів.
Основні напрямки відтворення основних фондів.
Резерви інтенсифікації відтворення основних фондів підприємства.

Література: 11, С. 70-78; 15, С. 116-170; 21, С. 180-211.

Тема 6. “Нематеріальні ресурси і активи”

Поняття і види. Об’єкти промислової власності - винаходи, промислові зразки, товарні знаки. Інтелектуальна власність. Інформаційні системи і технології. Програмне забезпечення ЕОМ. Банк та база даних. База та банк знань. Інші нематеріальні ресурси - ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції. Назва місця походження товару. Імідж, репутація (гудвіл) підприємства (фірми).

Нематеріальні активи. Поняття та охорона права власності. Елементний склад. Правовий захист нематеріальних ресурсів. Патенти. Авторське право. Ліцензії, їх види і сфери застосування. Оцінка і терміни зносу нематеріальних активів.

Зміст теми

Приступаючи до вивчення теми, студенти мають усвідомити, що необхідною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства у сфері ринкової економіки є ефективне використання його власних так званих нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

У ході вивчення теми студенти знайомляться з окремими видами нематеріальних ресурсів підприємства, куди входять: промислова власність, інтелектуальна власність, винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки, програмне забезпечення, банк даних, база даних і база знань, банк знань, ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, гудвіл та деякі інші.

При опануванні даної теми слід звернути увагу на таку категорію, як нематеріальні активи - це права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права. До складу нематеріальних активів відноситься: право на об’єкти промислової власності; авторське право; право на користування іншими нематеріальними ресурсами.

Власники об’єктів промислової власності отримують виключні права на їх використання за допомогою патентів на винахід, промисловий зразок, корисну модель, а також свідоцтва на товарний знак.

Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або шляхом їх використання самим власником, або з його дозволу наданням такого права іншій зацікавленій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди.

Контрольні питання:

Поняття нематеріальних ресурсів.
Види нематеріальних ресурсів підприємства.
Господарський кодекс України про об’єкти інтелектуальної власності.
Поняття використання об’єкту нематеріальних ресурсів.
Нематеріальні активи, їх склад.
Форми державного правового захисту об’єктів нематеріальних ресурсів (державне свідоцтво, патенти, авторське право).
Сутність авторського права, його форми.
Комерційна таємниця, її зміст.
Ліцензія, її види.

Література: 10, С. 513-522; 23, С. 303-335; 24, С. 118-160.

Тема 7. “Оборотні кошти”

Оборотні кошти підприємств, їх кругообіг. Оцінка структури оборотних коштів.

Класифікація оборотних коштів. Нормування оборотних коштів. Класифікація нормативів. Принципи нормування. Методи розрахунку нормативів.

Ефективність використання оборотних коштів. Заходи підвищення ефективності використання оборотних коштів.

Зміст теми

У ході вивчення теми студенти дізнаються, що оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Важливе значення має структура оборотних коштів і їх класифікація. Співвідношення окремих елементів оборотних коштів характеризує їх виробничо-технологічну (стадійну) структуру.

Нормування (розрахунок нормативів) – це визначення необхідного розміру грошових коштів, що вкладаються у мінімальні запаси товароматеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва.

Норма витрат – гранично допустима величина витрат певного виду оборотних коштів на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування прогресивної технології, сировини та матеріалів високої якості.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю.

Контрольні питання:

Характеристика стадій кругообігу грошових коштів підприємства.
Оборотні кошти, їх сутність і практичне значення.
Структура оборотних коштів.
Виробничо-технологічна (стадійна) структура оборотних коштів.
Класифікація оборотних коштів.
Поняття нормування оборотних коштів.
Класифікація нормативів оборотних коштів.
Принципи нормування витрат оборотних коштів.
Норма витрат, її структура.
Методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
Характеристика змісту нормативів окремих елементів оборотних коштів.
Необхідність прискорення оборотності.
Показники вимірювання ефективності використання оборотних коштів.
Види вивільнення грошових коштів з обороту.
Заходи підвищення ефективності використання оборотних коштів.

Література: 3, С. 173-180; 4, С. 256-262; 10, С. 149-195; 13, С. 1-184; 28, С. 48-63.

Тема 8. “Інвестиційні ресурси”

Сутність і значення інвестиційної діяльності підприємства. Суб’єкти і об’єкти інвестиційної діяльності, її правове регулювання.

Основні форми державного регулювання інвестиційної діяльності. Завдання і функції інвестиційного менеджменту.

Класифікація інвестицій. Чинники, що впливають на обсяги інвестицій.

Зміст теми

Студентам слід усвідомити, що ефективна діяльність підприємства у довготерміновій перспективі, і підвищення конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем інвестиційної активності і масштабами інвестиційної діяльності.

Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку).

Виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. Внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні на прямі й портфельні.

Створення сприятливого інвестиційного клімату у державі, галузі, регіоні або на окремому підприємстві пов’язане з чітким його правовим регулюванням.

Державою здійснюється регулювання інвестиційної діяльності через використання відповідної законодавчої бази.

Студентам важливо усвідомити сутність, завдання і функції сучасного інвестиційного менеджменту, основна мета якого полягає у забезпеченні найефективніших шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

В процесі вивчення теми студенти мають набути навиків оцінки економічної ефективності інвестицій.

Завершаючи вивчення даної теми, студенти знайомляться з основними чинниками підвищення ефективності використання інвестицій. До них відносять: поліпшення структури капітальних вкладень, удосконалення проектно-кошторисної документації, скорочення стадії інвестиційного циклу, запровадження економічних методів управління інвестиційним процесом.

Контрольні питання:

Поняття інвестицій, їх класифікація.
Інвестиції та капіталовкладення – відмінні і спільні риси.
Інвестиційна політика підприємства.
Суб’єкти і об’єкти інвестиційної політики.
Передумови підвищення ефективності інвестиційної діяльності.
Правове регулювання інвестицій.
Характеристика форм державного регулювання інвестиційної діяльності підприємства.
Поняття інвестиційного менеджменту.
Завдання інвестиційного менеджменту.
Функції інвестиційного менеджменту.
Чинники, що впливають на обсяги інвестицій.
Джерела формування інвестиційних ресурсів.

Література: 10, С. 513-522; 23, С. 303-335; 24, С. 118-160.

Тема 9. “Інноваційні процеси”

Традиційні та інноваційні процеси і явища. Зміст інноваційних процесів на підприємстві. Основні типи інноваційних процесів.

Класифікація інноваційних процесів. Основні принципи, необхідні для реалізації інноваційних процесів. Джерела інновацій.

Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція. Ключові особливості науково-технічної революції. Загальні напрями науково-технічного прогресу.

Зміст теми

Студенти мають знати, що інноваційні процеси і явища характеризують розвиток національної економіки, її галузей та окремих підприємств на якісно новому рівні.

В звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місця в будь-якій виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін.

Джерела їх є досягнення вітчизняних та зарубіжних досліджень та сучасні проблеми виробництва і людини.

За своїм характером інноваційні процеси поділяються на такі види: технічні, організаційні, економічні, соціальні, юридичні.

Опрацювання, прийняття і реалізація рішень щодо інтенсифікації розвитку господарської діяльності складає зміст інноваційних процесів на підприємстві.

Реалізація інноваційних процесів можлива за умови дотримання основних принципів: доцільного втручання держави у розвиток економічних процесів і явищ; підтримка та захист національного товаровиробника; обмеження монополізму тощо.

Досвід розвинутих країн світу переконує, що своїми успіхами вони зобов’язані тому, що спиралися на інноваційну ідеологію як базову економічну теорію розвитку.

Потенційні можливості розвитку і ефективності виробництва визначаються перш за усе науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами.

Контрольні питання:

Традиційні процеси і явища, їх характеристика.
Інноваційні процеси і явища, їх характеристика.
Зміст інноваційних процесів на підприємстві.
Основні типи інноваційних процесів.
Новини та нововведення.
Класифікація інноваційних процесів.
Основні принципи, необхідні для реалізації інноваційних процесів.
Основні джерела інновацій.
Науково-технічний прогрес, його сутність.
Характеристика стадій науково-технічного прогресу.
Науково-технічна революція.
Ключові особливості науково-технічної революції.
Загальні напрямки науково-технічного прогресу.
Тенденції розвитку сучасних технологій.

Література: 11, С. 70-78; 15, С. 116-170; 21, С. 180-211.

Тема 10. “Техніко-технологічна база виробництва”

Характеристика техніко-технологічної бази виробництва. Структура техніко-технологічної бази. Тенденції розвитку техніко-технологічної бази.

Технічний розвиток підприємства, його форми. Оцінка технічного рівня.

Процес економічного управління технічним розвитком підприємства, його основні етапи. Напрями технічного розвитку. План технічного розвитку підприємства. Лізинг.

Виробнича потужність підприємства її види. Принципи розрахунку виробничої потужності.

Зміст теми

У ході вивчення теми студентам слід знати, що техніко-технологічна база виробництва – це система сукупності найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки, різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних у технологічні системи виробничих підрозділів та підприємства у цілому.

Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства і має бути постійно спрямованим на кінцеві результати його господарської діяльності.

Оцінка технічного рівня має проводитися раз на декілька років через узагальнення певних показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваних технологій, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного і допоміжного виробництва.

Технічний розвиток підприємства потребує економічного управління, впливає на формування виробничої потужності підприємства.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання устаткування і виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.

Студентам важливо добре розібратися які чинники впливають на формування виробничої потужності підприємства. Особливу увагу необхідно зосередити на принципах розрахунку виробничої потужності.

Контрольні питання:

Поняття техніко-технологічної бази виробництва.
Структура техніко-технологічної бази.
Тенденції розвитку техніко-технологічної бази.
Технічний розвиток підприємства.
Форми технічного розвитку.
Оцінка технічного рівня підприємства.
Найбільш типові показники оцінки технічного рівня підприємства.
Характеристика етапів управління технічним розвитком підприємства.
Проблеми, на вирішення яких спрямований технічний розвиток підприємства.
Орієнтовний (типовий) план (програма) технічного розвитку підприємства.
Лізинг як важлива форма розвитку техніко-технологічної бази виробництва.
Виробнича потужність підприємства, одиниці її виміру.
Принципи розрахунку виробничої потужності.
Чинники, що впливають на формування виробничої потужності підприємства.
Показники рівня використання виробничої потужності.

Література: 10, С. 74-95, 369-374; 12, С. 10-60.

Тема 11. “Організація виробництва”

Виробничий процес як основа діяльності підприємства. Складові елементи виробничого процесу. Основні, допоміжні та обслуговуючі процеси. Їх призначення і особливості. Виробничий процес як сукупність виробничих операцій. Дискретні та безперервні виробництва.

Принципи раціональної організації виробничого процесу.

Ознаки поділу виробництва на типи. Характеристика типів виробництва. Діалектика розвитку типів виробництва. Вплив типу виробництва на його ефективність.

Визначення і структура виробничого циклу. Методика обчислення тривалості виробничого циклу. Залежність тривалості виробничого циклу від величини виробів і засобу поєднання технологічних операцій. Економічне значення і напрямки скорочення тривалості виробничого циклу.

Зміст теми

При вивченні даної теми студентам необхідно ознайомитися з поняттями виробничого процесу як сукупності взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є: засоби праці, предмети праці, персонал, дія сил природи, продукція.

При вивченні цих питань слід уяснити принципи організації виробничого процесу. До них належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, гнучкість.

Виділяють такі організаційні типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Вивчаючи методи організації виробництва необхідно звернути увагу на особливості потокового та не потокового виробництва, особливості організації та параметри потокових ліній.

Закінчення теми передбачає розгляд суспільних форм організації виробництва. Основними серед них є: концентрація, спеціалізація, конверсія, кооперування, комбінування, диверсифікація.

Контрольні питання:

Поняття організації виробництва.
Характеристика суспільних форм організації виробництва.
Об’єктні види та показники рівня розвитку суспільних форм організації виробництва.
Поняття виробничого процесу.
Класифікація виробничих процесів.
Принципи організації виробничого процесу.
Технологічний процес.
Виробничий цикл, його структура.
Технологічні операції, способи їх поєднання.
Типи виробництва, їх порівняльна характеристика.
Непотокове і потокове виробництво, його недоліки.
Технічна підготовка виробництва, її сутність.

Література: 10, С. 246-275; 18, С. 117-150.

Тема 12. “Виробнича і соціальна інфраструктура”

Інфраструктура підприємства, її види. Соціальна інфраструктура.

Необхідні умови нормального здійснення виробничих процесів. Функції системи технічного обслуговування. Форми організації ремонтно-профілактичних робіт.

Соціальна діяльність підприємства. План соціального розвитку.

Зміст теми

Студенти дізнаються, що інфраструктура підприємства – це комплекс підрозділів (цехів, дільниць), господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови до функціонування підприємства у цілому.

Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

Виробнича інфраструктура суттєво впливає на економічні показники діяльності підприємства, такий вплив постійно посилюється.

Успішне господарювання можливе лише за умов збалансованості як основного виробництва, так і виробничої і соціальної інфраструктури підприємства.

З метою здійснення соціальної діяльності на підприємстві складається план соціального розвитку – обґрунтована, фінансово та матеріально забезпечена система заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці і побуту усіх категорій працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності.

Контрольні питання:

Поняття інфраструктури підприємства.
Виробнича інфраструктура.
Соціальна інфраструктура.
Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури.
Активність функціонування соціальної інфраструктури.
Необхідні умови нормального здійснення виробничих процесів.
Функції системи технічного обслуговування виробництва.
Ремонтне господарство.
Форми організації ремонтно-профілактичних робіт.
Планово-запобіжний ремонт.
Поточний ремонт.
Капітальний ремонт.
Модернізація.
Інструментальне господарство.
Транспортне господарство.
Поняття вантажопотоку.
Енергетичне господарство.
Складське господарство.
Соціальна діяльність підприємства.
План соціального розвитку, його зміст.

Література: 10, С. 513-522; 23, С. 303-335; 24, С. 118-160.

Тема 13. “Регулювання, прогнозування та планування діяльності”

Державне економічне регулювання. Економічні функції держави.

Індикативне макроекономічне планування. Державне замовлення і державні контракти.

Фінансова та кредитна політика держави. Особливості кредитування підприємницької діяльності, нових малих і середніх підприємств.

Система оподаткування.

Планування діяльності підприємства. Система планів підприємства, методи планування.

Стратегія розвитку підприємства. Середньо- та короткотермінові плани. Бізнес-план, його зміст і структура.

Оперативне планування. Оперативний облік та диспетчерування.

Зміст теми

Основні принципи державного регулювання економіки - це, по-перше, мінімальне втручання державних органів в економічні процеси; по-друге, вплив відповідних владних структур на розвиток соціально-економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів і нормативів.

Економічні функції держави:

- забезпечення сприятливої правової бази і суспільної атмосфери;

- визначення глобальної стратегії розвитку країни, індикативне макроекономічне планування;

- регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності;

- перерозподіл ресурсів, стабілізація економіки і соціальний захист населення;

- моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього середовища.

Оперативне планування є завершальною ланкою в системі планування, засобом виконання довго-, середньо- та короткотермінових планів.

Контрольні питання:

Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання.
Законодавче забезпечення державного прогнозування.
Основні форми державного планування господарської діяльності.
Принципи державного регулювання економіки.
Методи державного регулювання економіки.
Основні функції державного регулювання економіки.
Види планів.
Основні принципи індикативного макроекономічного планування.
Державний бюджет, національні цільові фонди.
Поняття прогнозування розвитку (стану) підприємства.
Принципи процесу прогнозування.
Методи прогнозування.
Планування як найважливіша функція управління.
Принципи планування.
Класифікація методів планування.
Важливі переваги, що створює планування на підприємстві.

Література: 14, С. 70-83.

Тема 14. “Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції”

Продукція як результат діяльності виробничих систем. Класифікація продукції. Оновлювання продукції внаслідок дії науково-технічного прогресу і попиту. Вимірники і показники обсягу продукції, сфера їх застосування.

Порядок розробки плану реалізації і виробництва продукції. Вивчення ринку і попиту на продукцію. Розробка виробничої програми у натуральному і грошовому вимірі. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.

Економічна суть якості продукції. Споживча вартість і технічний рівень. Показники якості окремих видів і всієї сукупності продукції, методика їх обчислення. Конкурентоспроможність продукції та її оцінка.

Методи забезпечення якості продукції. Стандартизація і сертифікація продукції. Технічний контроль якості на підприємстві, його організація, форми і методи. Економічна відповідальність підприємства за якість продукції.

Зміст теми

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Студенти на цьому етапі вивчення теми мають усвідомити, що матеріальний результат праці у більшості випадків виступає у формі конкретного продукту - продукції (виробу).

Далі студенти набувають знання про те, що на протязі певного відтинку часу виготовлювана продукція перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це її поділяють на незавершене виробництво, напівфабрикати, готові для споживання продукти. Продукти праці є придатними для різних сфер (способів) використання у народному господарстві.

На наступному етапі вивчення теми студенти усвідомлюють, що визначальним розділом плану господарської діяльності і розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), що являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури і асортименту та належної якості на певний календарний період. Формування виробничої програми у країнах з розвинутою ринковою економікою, а сьогодні все більше і в Україні, ґрунтується на бізнес-плані. Його структура та зміст суворо не регламентовані, він може мати будь-яку кількість розділів і є орієнтованим на досягнення успіху головним чином у фінансово-економічній діяльності.

Важливо у ході вивчення теми студентам звернути увагу на те, що економічні ресурси у процесі виробництва перетворюються у продукцію (послуги) і повинні постійно доповнюватися. З цією метою і організовується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби у матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і закупівлю, організацію доставки, зберігання і видачу окремим споживачам на підприємстві. Слід зауважити, що постачання матеріально-технічних ресурсів повинно бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами.

Студентам слід оволодіти методикою визначення потреби у матеріалах і створення їх необхідних запасів.

Отже, закінчуючи вивчення даної теми, студентам слід зрозуміти, що споживна вартість і якість виробів безпосередньо пов’язані між собою, але на відміну від споживної вартості якість продукції характеризує ступінь її придатності для споживання, тобто кількісну сторону суспільної споживної вартості.

Контрольні питання:

Поняття продукції, показники її вимірювання.
Класифікація продукції.
Поняття маркетингу, його сучасна концепція, принципи та основні функції.
Виробнича програма, її відображення у бізнес-плані.
Служба матеріально-технічного забезпечення, її функції та роль у ресурсному обґрунтуванні виробничої програми.
Чинники, що враховуються при виборі постачальників ресурсів.
Якість продукції, її визначення.
Характеристика показників якості продукції.
Рівень якості, його види.
Методи визначення рівня якості.
Конкурентоспроможність, її визначення.
Методи забезпечення якості.
Технічний контроль на підприємстві.
Сукупність нормативно-технічної документації для забезпечення якості.
Основні чинники підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

Література: 9, С. 89-95; 10, С. 326-345.

Тема 15. “Продуктивність, мотивація та оплата праці”

Мотивація як основа будь-якої поведінки людей. Класичні моделі мотивації трудової діяльності.

Вимоги до системи мотивації праці. Методи мотивації трудової діяльності.

Продуктивність економічної системи. Рівень продуктивності праці. Чинники зростання продуктивності праці.

Оплата праці. Принципи формування заробітної плати, основні чинники впливу.

Зміст теми

Студенти знайомляться з тим, що мотивація як основа будь-якої поведінки людей являє собою процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, спрямованої на досягнення індивідуальних та спільних цілей.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).

Прямим показником продуктивності праці є виробіток, а оберненим - трудомісткість. Виділяють вартісні, натуральні і трудові показники виробітку.

До чинників зростання продуктивності праці відносять: структурні зрушення у виробництві; підвищення технічного рівня виробництва; вдосконалення управління, організації виробництва та праці; збільшення обсягів виробництва; введення та освоєння нових виробничих об’єктів.

Заробітна плата – це грошова винагорода, що сплачується підприємством працівникові за виконану роботу. Розрізняють: основну і додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад встановленої норми, за трудові успіхи, особливі умови праці. Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії, за виконання виробничих завдань і функцій, надбавки й доплати до тарифних ставок та посадових окладів, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Рис. 5. Методи мотивації трудової діяльності
Контрольні питання:

Мотивація як основа поведінки людини.
Характеристика класичних моделей мотивації трудової діяльності.
Вимоги до системи мотивації трудової діяльності.
Методи мотивації.
Продуктивність економічної системи.
Рівень продуктивності праці.
Трудомісткість.
Показники продуктивності праці.
Чинники зростання продуктивності праці.
Резерви зростання продуктивності праці.
Заробітна плата, принципи її формування.
Механізм державного регулювання оплати праці, характеристика його основних елементів.
Форми заробітної плати.

Література: 9, С. 80-110; 10, С. 369-402; 14, С.250-273.

Тема 16. “Витрати і ціни на продукцію”

Загальна характеристика витрат.

Склад витрат, які включають у собівартість. Класифікація витрат. Система управління витратами.

Кошторис підприємства і собівартість продукції.

Собівартість окремих виробів. Калькулювання і його місце в економічних розрахунках. Вибір калькуляційних одиниць. Склад і зміст статей калькуляції, методика їх обчислення. Способи розподілу непрямих витрат. Проблеми і напрямки удосконалення планування. Ціна на продукцію. Методи ціноутворення.

Зміст теми

Собівартість окремих виробів визначається шляхом калькулювання.

Об’єкт калькулювання - це продукція чи роботи (послуги), собівартість яких обчислюється.

Калькуляційна одиниця - одиниця кількісного виміру об’єкту калькулювання.

До номенклатури калькуляційних статей витрат входять такі:

- сировина і матеріали;

-паливо, вода і електроенергія технологічні;

- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальні потреби виробничих робітників;

- утримання та експлуатація машин та устаткування;

- загальновиробничі витрати;

- загальногосподарські витрати;

- підготовка і освоєння виробництва;

- позавиробничі витрати.

Вирізняють калькуляційні розрахунки за методом загальних витрат, за методом прямих витрат (розміру покриття), зворотню калькуляцію. Калькуляція за методом розміру покриття передбачає розрахунок за видами продукції тільки прямих змінних витрат.

Ціноутворення – це визначення ціни на вироблену підприємством продукцію.

Контрольні питання:

Собівартість продукції.
Витрати, їх економічні елементи.
Склад та структура витрат за Національним положенням (стандартом) 16 “Витрати”.
Калькулювання.
Методи обчислення собівартості.
Управління витратами.
Місце витрат.
Центри відповідальності.
Ціна.
Функції цін.
Структура цін.
Класифікація цін і тарифів.
Головні методи ціноутворення.

Література: 5, С. 230-231; 7, С. 60; 8, С. 34-40; 9, С. 150-200; 10, С. 403-433.

Тема 17. “Фінансово-економічні результати і ефективність діяльності”

Фінансові результати як критерій досягнення мети підприємства. Показники фінансових результатів і фінансового стану.

Дохід. Обчислення величини доходу і порядок його розподілу.

Прибуток і рентабельність. Розподіл прибутку. Рентабельність діяльності підприємства, її різновиди і методи обчислення.

Оцінка і діагностика фінансового стану підприємства.

Поняття і види ефективності. Критерій ефективності. Мультиплікаційна ефективність діяльності підприємства.

Система показників для оцінки ефективності виробництва. Вимірювання ефективності застосовуваних і споживаних ресурсів підприємства.

Чинники зростання ефективності. Класифікація і суттєва характеристика зростання ефективності виробництва. Сучасні напрямки ефективного використання окремих видів виробничих ресурсів.

Зміст теми

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності.

Доход від реалізації матеріальних цінностей і майна – це різниця між ціною їх продажу і матеріальними витратами на придбання і реалізацію.

Практичне значення показника доходу полягає у тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка надходить на підприємство за певний період, і, за вирахуванням податків може бути використана на споживання та інвестування.

Прибуток – частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Рентабельність – відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.

Ефективність виробництва - це комплексна оцінка кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

Кількісна визначеність критерію ефективності підприємства знаходить відображення в окремих показниках загальної ефективності виробництва, які формують систему показників ефективності.

Контрольні питання:

Дохід, його види.
Надходження, що не визнаються доходами.
Класифікація доходу у бухгалтерському обліку.
Прибуток, стадії його визначення.
Рентабельність, її види.
Чинники, що впливають на величину прибутку.
Показники оцінки фінансово-економічних результатів діяльності підприємства.
Ефект, ефективність.
Класифікація видів ефективності.
Принципи формування системи показників ефективності діяльності підприємства.
Система показників ефективності виробництва.

Література: 5, С. 230-281; 10, С. 433-464; 17, С. 5-37; 20, С. 9-22.

Тема 18. “Економічна безпека підприємства”

Економічна безпека підприємства, її сутність. Класифікація економічної безпеки.

Методологія визначення оцінки рівня економічної безпеки підприємства. Алгоритм проведення заходів щодо аналізу рівня економічної безпеки.

Головні функціональні цілі економічної безпеки. Створення економічної безпеки.

Головні завдання служби безпеки підприємства.

Зміст теми

Студенти мають усвідомити, що економічна безпека – це захищеність діяльності підприємства від негативних впливів зовнішнього середовища, здатність швидко усунути різноваріантні загрози, пристосуватися до існуючих умов, що негативно позначаються на його діяльності.

Економічна безпека пов’язана з широким спектром проблем, що зумовлюють її класифікацію.

Важливе значення має для кожного підприємства методологія оцінки рівня економічної безпеки.

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного підприємства завданням забезпечення стабільного функціонування та досягнення цілей своєї діяльності.

Рівень економічної безпеки залежить від того, наскільки ефективно власник та менеджери будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Контрольні питання:

Економічна безпека як універсальна категорія.
Економічна безпека підприємства.
Класифікація економічної безпеки.
Методологія визначення оцінки рівня економічної безпеки підприємства.
Алгоритм проведення заходів щодо аналізу рівня економічної безпеки.
Необхідність постійного дотримання економічної безпеки.
Рівень економічної безпеки.
Джерела негативного впливу.
Головні функціональні цілі економічної безпеки.
Дії та заходи у створенні економічної безпеки.
Головні завдання служби безпеки підприємства.
Шляхи підвищення економічної безпеки.
Необхідність опрацювання на підприємстві. Програми дій, спрямованих на створення надійної економічної безпеки.

Література: 10, С. 466-486; 27, С.43-54; 34, С.3-39; 18, С. 180-211.

Тема 19. “Реструктуризація і санація підприємства”

Структурна перебудова підприємства, шляхи її здійснення. Процес реструктуризації.

Форми і види реструктуризації, їх характеристика. Етапи проведення реструктуризації. Альтернативні варіанти проведення реструктуризації.

Санація підприємства, її класична модель. Критерії вибору варіанту санації. Способи санації.

Зміст теми

Процес реструктуризації – це спосіб усунення суперечності між вимогами ринку і застарілою концепцією дій підприємства. Це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності та організаційно-правових форм. Це комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб’єктів господарювання, здатних ефективно функціонувати в умовах швидко змінюваного середовища, виробляти конкурентоспроможну продукцію.

Санація – це система заходів, що проводяться для запобігання банкрутству суб’єктів господарювання і спрямовуються на їхнє майбутнє відродження.

Контрольні питання:

Структурна перебудова економіки як стратегічне завдання її ефективного розвитку.
Шляхи здійснення структурної перебудови.
Сутність процесу реструктуризації, її мета.
Результати реструктуризації.
Характеристика окремих видів реструктуризації.
Основні напрямки реструктуризації.
Етапи проведення реструктуризації.
Альтернативні варіанти проведення реструктуризації.
Санація, її економічна сутність.
Класична модель санації підприємства.
Критерії вибору варіанту санації підприємства.
Способи санації, їх характеристика.

Література: 10, С. 487-505; 24, С.10-160.

Тема 20. “Банкрутство і ліквідація підприємств”

Поняття банкрутства. Ознаки руху до банкрутства. Суб’єкти банкрутства.

Кредитори неплатоспроможних боржників. Принципи банкрутства. Чинники, що сприяють банкрутству.

Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. Оцінка ймовірності банкрутства. Етапи порушення справи про банкрутство. Задоволення претензій кредиторів.

Зміст теми

Банкрутство – це пов’язана з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи (суб’єкта господарювання) задовольнити у встановлений для цього термін пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов’язання перед бюджетом.

Суб’єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства, а також відокремлені структурні підрозділи суб’єкта господарювання.

Призначені ліквідатори утворюють ліквідаційну комісію, до неї переходять права розпорядження майном банкрута та усі його майнові права та обов’язки.

Державою визначена черговість задоволення потреб кредиторів.

Контрольні питання:

Визнання суб’єкта господарювання неспроможним.
Визначення банкрутства.
Суб’єкти банкрутства.
Кредитори неплатоспроможних боржників.
Причини банкрутства.
Характерні симптоми банкрутства підприємства.
Чинники (детермінанти), що сприяють банкрутству.
Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.
Державна політика щодо запобігання банкрутства.
Основні порушення законодавства про банкрутство.
Оцінка ймовірності банкрутства.
Основні етапи порушення справи про банкрутство.
Основні причини ліквідації (припинення діяльності) підприємств.
Функції ліквідаційної комісії.
Наслідки визнання боржника банкрутом.
Способи реалізації майна боржника.
Черговість задоволення претензій кредиторів.

Література: 3, С. 173-180; 4, С. 256-262; 10, С. 506-522; 28, С. 48-63.

Ілюстративно-табличний матеріал до тем курсу

Тема1. “Підприємство як суб’єкт господарювання”

Рис. 1. Схема напрямків діяльності підприємств

Рис. 2. Зовнішнє оточення підприємства

Рис. 3. Форми добровільних об’єднань підприємств

Таблиця 1

Диференціація і механізм дії чинників макросередовища

Чинники:	Де і як враховуються на підприємстві:
інтегровані	диференційовані	вид діяльності	форма і спосіб врахування
Природні	Наявність ресурсів за видами. Ступінь ос-воєння і вико-ристання ресурсів.	Інвестиційна Інноваційна Виробнича	При розробці національної стратегії імпорту ресурсів (продукції), обґрунтуван-ня власних і зарубіжних інвестицій, розвитку виробництва відповідних видів продукції, політики ресурсозбереження.
Демограф-фічні	Чисельність і статевий склад населення. Те-риторіальний розподіл. Час-тка активного населення.	Маркетингова Виробнича	При виборі перспективних напрямків підприємниць-кої діяльності щодо задоволення потреб різних верств населення та забезпечення виробництва необхідними трудовими ресурсами.
Науково-технічні	Науково-тех-нічна політика держави. Рівень технології. Тех.-нічний рівень і якість продук-ції.	Маркетингова Інвестиційна Виробнича	При визначенні попиту ринку, пріоритетів інвес-тування, інноваційних проектів, організації но-вих виробництв з вико-ристанням новітньої технології.
Економічні	Ступінь дер-жавного регу-лювання еконо-міки. Система оподаткування. Мінімальні роз-міри заробітної плати і пенсії.	Усі види діяльності	Шляхом постійної діаг-ностики і оцінки можли-вих для підприємства наслідків зміни економіч-них важелів та регуляторів.
Екологічні	Екологічна безпека оточуючого довкілля. Екологізація виробництва.	Інвестиційна Виробнича Комерційна	При обґрунтуванні і реалізації проектів екологізації виробництва, включаючи забезпечення безпечних умов вироб-ництва і виготовлення екологічно чистої продукції.
Політичні	Політична ста-більність у сус-пільстві. Взає-модія законо-давчої і вико-навчої влади. Професійний рівень політи-ків.	Інноваційна Виробнича Економічна	Шляхи впливу на власні акції держави, недопуще-ння протистоянь у сус-пільстві, некомпетентного втручання (вплаву) полі-тиків у процеси управ-ління економікою.
Міжна-родні	Науково-тех-нічне співробіт-ництво. Обсяги експорту і ім-порту продук-ції. Підготовка кадрів.		При встановленні прямих контактів з закордонними партнерами і створенні спільних підприємств, опрацюванні стратегії розвитку виробництва і підготовки кадрів.

Таблиця 2

Класифікація підприємств

Класифікаційні ознаки	Види підприємств
Мета і характер діяльності	Комерційні Некомерційні
Форма власності майна	Приватні Колективні Державні Спільні
Належність капіталу	Національні Закордонні Змішані (спільні)
Правовий статус і форма господарювання	Одноосібні Кооперативні Орендні Господарські товариства
Галузево-функціональний вид діяльності	Промислові Сільськогосподарські Будівельні Транспортні Торговельні Виробничо-торгові Торгово-посередницькі Інноваційно-впроваджувальні Лізингові Банківські Страхові Туристичні тощо
Технологічна (територіальна цілісність і ступінь підпорядкування)	Головні (материнські) Дочірні Асоційовані Філії
Розмір за чисельністю працівників	Малі (дрібні) Середні Великі (надвеликі)