Конспект лекцій з дисципліни «Національна економіка»
| Вид материала | Конспект |
- Конспект лекцій з дисципліни " економіка праці І соціально трудові відносини", 2079.31kb.
- Тексти лекцій містять вимоги й рекомендації до виконання, оформлення, структури текстів, 5870.96kb.
- Конспект лекцій вступ метою дисципліни "Економіка підприємства", 822.54kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1421.01kb.
- Конспект лекцій з курсу "економіка та організація інноваційної діяльності", 588.19kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності, 2560.48kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 „Екологія,, 1393.76kb.
- Конспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту», 2178.24kb.
- Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
«Національна економіка»
для студентів
III курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей
Одеса ОДЕУ 2009
Зміст
| Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе………... 1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни…………………………………………………………………… 1.2. Основні цілі національної економіки…………………………………. 1.3. Фактори функціонування національної економіки…………………... Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки……………………………………………………. 2.1. Етапи становлення системи державного регулювання національної економіки………………………………………………………………. 2.2. Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання……………………………………………………………. 2.3. Види та моделі регулювання економіки змішаного типу………… Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки……………………………………………………………
Тема 4. Структурна перебудова національної економіки…... 4.1. Структура національної економіки: поняття, види………………… 4.2. Найважливіші пропорції розвитку економіки………………………. 4.3. Економічний розвиток та економічне зростання……………………. 4.4. Організаційно-економічні засади структурної політики держави………………………………………………………………… Тема 5. Державність та державне управління економікою...
Тема 6. Інституціональні чинники розвитку національної економіки……………………………………………………………………………
Адміністративний метод ……………………………………………... Бюджетний метод…………………………………………...................
Податковий метод…………………………………………………….. Грошово-кредитний метод…………………………………………… Амортизаційне регулювання…………………………………………. Тема 7. Програмування та прогнозування національної економіки.…………………………………………………………………………..
Загальна характеристика методів…………………………………….. Балансовий метод індикативного планування………………………. Нормативний метод планування……………………………………... | 5 5 6 7 9 9 11 12 14 14 19 21 24 24 26 27 29 31 31 33 34 35 37 37 40 41 49 54 55 57 59 61 61 65 68 70 73 75 79 |
| Тема 8. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва………………………………………………
Тема 9. Прогнозування і державне регулювання сільськогосподарського виробництва………………....................
Тема 10. Прогнозування і державне регулювання трудових відносин ……………………………………………………………………………... 10.1. Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення………………………………………………... 10.2. Трудові ресурси України: їх склад і визначення потреби………… 10.3. Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки……………………………………………… 10.4. Державне регулювання оплати праці……………………………….. Тема 11. Прогнозування і державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення……………. 11.1. Соціальна політика держави: мета, пріоритети, принципи……….. 11.2. Соціальні індикатори (показники) рівня життя……………………. 11.3. Номінальні та реальні доходи населення: склад та методика розрахунку…………………………………………………………….. 11.4. Баланс доходів і витрат населення: сутність та порядок розробки……………………………………………………………….. Тема 12. прогнозування і Державне регулювання інвестиційної діяльності………………………………………………… 12.1. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика держави………. 12.2. Структура капіталовкладень та її регулювання……………………. 12.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності на стадії проектування…………………………………………………………. 12.4. Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві як форма реалізації державних інвестицій…………… Тема 13. Прогнозування Та Державне регулювання транспортУ…………………………………………………………………………. 13.1. Транспорт як об’єкт планування та державного регулювання......... 13.2. Методологія державного регулювання перевезень………………… 13.3. Визначення потреб народного господарства у перевезенні народногосподарських вантажів…………………………………….. 13.4. Обґрунтування можливостей перевезення вантажів залізничним транспортом………………………………………………………….. 13.5. Державне регулювання пасажирських перевезень………………… Рекомендована література………………………………………………………………. | 81 81 84 87 90 90 91 94 94 98 100 102 104 104 105 107 108 113 113 119 121 123 125 125 127 128 130 132 134 |
Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе
1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни.
1.2. Основні цілі національної економіки.
1.3. Фактори функціонування національної економіки.
1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни
Національна економіка – велика, складна господарська система, яка являє собою взаємопов’язані сектори, сфери та галузі.
У сучасному уявленні під національною економікою прийнято розуміти народне господарство конкретної країни. Це сукупність усіх суб’єктів, що поєднані у єдиний організм багатосторонніми економічними зв’язками та інтересами. В національній економіці в нерозривному комплексі виступають виробництво, реалізація, обмін і споживання матеріальних благ, послуг та духовних цінностей. Національна економіка є продуктом історичного розвитку певного суспільства та має свої сектори: державний, приватний та змішаний.
Як цілісна система (або як цілісний організм) національна економіка характеризується такими ознаками:
- загальним економічним середовищем, в якому діють господарюючі суб'єкти з загальним законодавством, єдиною грошовою одиницею, загальною кредитно-грошовою та фінансовою системами;
- наявністю тісних економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами країни, що базуються на розподілі праці;
- територіальною визначеністю із загальним політичним та економічним центром, який виконує регулюючу та координуючу роль, тобто контролює діяльність господарюючих суб'єктів. Цим центром є держава;
- спільною системою національного захисту, що передбачає наявність свого роду економічних кордонів у вигляді експортно-імпортних податків, квот, тощо.
Національна економіка складається з низки крупних сфер: виробничої сфери, представленої матеріальним та нематеріальним виробництвом, та невиробничої сфери.
Найважливішою складовою частиною національної економіки є матеріальне виробництво, у якому створюються необхідні для життя й розвитку суспільства засоби виробництва й предмети споживання. До матеріального виробництва відносяться такі галузі, як промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля, зв'язок. В економічній теорії серед підприємств матеріальної сфери виділяють підприємства з виробництва засобів виробництва та підприємства з виробництва предметів споживання. В статистичній звітності їх зазвичай виділяють, відповідно, як групу «А» (підприємства першого підрозділу) та групу «Б» (підприємства другого підрозділу).
Нематеріальне виробництво відрізняється від матеріального своїм продуктом, що має нематеріальну форму: наукові знання й інформація; витвори мистецтва (кінофільми, книги, театральні постановки); послуги, що надаються населенню. Нематеріальне виробництво включає науку й наукове обслуговування, мистецтво й культуру, охорону здоров'я й ін.
До невиробничої сфери входить утримування армії, судові і юридичні органи, релігійні установи, інші громадські організації.
1.2. Основні цілі національної економіки
Основу національної економіки складають підприємства, фірми, організації, домашнє господарство, які об’єднані економічними взаємовідносинами у єдине ціле, виконують певні функції у суспільному поділі праці, виробляють товари та послуги.
У національній економіці кожен суб’єкт, чи то господарство, фірма, регіон, держава, включаючись до економічного простору, переслідує свій інтерес. Узгодження інтересів зумовлюється об’єктивними економічними законами і знаходить своє втілення в національному інтересі.
Національна економіка, прагнучи до стабільності, ефективності, намагається досягнути таких основних цілей:
1. Стабільності зростання національного обсягу виробництва. Це означає стійке зростання виробництва товарів і послуг у даній країні без різких змін, спадів та криз.
2. Стабільного рівня цін. Потрібно враховувати, що незмінні протягом тривалого часу ціни сповільнюють темпи росту ВНП, знижують зайнятість населення. Низькі ціни гарні для споживача, але позбавляють стимулу виробника, високі ж, навпаки, стимулюють виробництво, але знижують купівельну спроможність населення. Тому досягнення стабільності цін у сучасній ринковій економіці означає не "заморожування" їх на тривалий період, а планову регульовану зміну.
3. Високого, стабільного рівня зайнятості, який досягається у випадку, якщо кожний бажаючий одержати роботу знаходить її. Але це не означає, що повна зайнятість охоплює все працездатне населення країни. У будь-якій країні в конкретний момент часу є певна кількість людей, що тимчасово не працюють у зв'язку зі зміною місця роботи або місця проживання. Крім того, завжди є структурне безробіття, обумовлене невідповідністю структури нових робочих місць (пов'язаних із впровадженням нових технологій) наявній структурі робочої сили й відставанням останньої за кваліфікаційними вимогами і новими професіями від попиту на ці професії.
Таким чином, повна зайнятість завжди складає менше 100% працеспроможного населення. Рівень безробіття при повній зайнятості називається природним рівнем безробіття, який дорівнює добутку рівнів фрикційного та структурного безробіття. Тому максимально можливий рівень зайнятості відповідає природному рівню безробіття.
4. Підтримання рівноважного зовнішньоторговельного балансу. На практиці це означає досягнення відносної рівноваги між експортом і імпортом, а також стабільний обмінний курс національної валюти на валюти інших країн. Якщо в країну ввозиться більше товарів, чим продається за кордон, то виникає негативне сальдо торговельного балансу. Якщо вивозиться більше товарів, ніж надходить у країну, то говорять про позитивне сальдо. На стан торговельного балансу значний вплив має курс валюти – величина грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни. Підвищення або зниження курсу валют може змінити існуючий баланс і викликати позитивне або негативне сальдо.
Слід наголосити на тому, що характер та спосіб досягнення цілей національної економіки залежить від типу економічної системи, до якої вона належить, а також від специфіки даної національної економіки.
Загалом, названі цілі досягаються через застосування певних інструментів макроекономічного регулювання економіки, основними з яких є:
- фіскальна політика (оперування державним бюджетом через податкову систему і витрати держави);
- грошово-кредитна політика (контроль за грошовою пропозицією через ставку відсотка, резервну норму та інше);
- політика регулювання доходів (від вільного встановлення заробітної плати і цін до декретного контролю);
- зовнішньоекономічна політика (торгівельна політика, регулювання обмінного курсу).
Загальним і кінцевим результатом функціонування національної економіки є приріст національного багатства, обсягів прибутків і потрібних суспільству товарів і послуг, найефективніше використання обмежених людських ресурсів і матеріалів.
1.3. Фактори функціонування національної економіки
На функціонування та розвиток національної економіки впливають різноманітні фактори.
Специфіка національної економіки та особливості її функціонування визначаються не лише внутрішніми, але й зовнішніми факторами. Під зовнішніми факторами прийнято розуміти фактори, що здатні вплинути на функціонування національної економіки, але знаходяться поза контролем держави. Під внутрішніми факторами розуміють фактори, що діють всередині країни, обумовлені особливостями її розвитку та піддаються контролю з боку держави. Однак слід враховувати, що обидві категорії факторів – зовнішні та внутрішні – взаємопов’язані.
Загалом усі внутрішні та зовнішні фактори можна об’єднати в певні групи, представлені на рис. 1.1.
Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути