Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників; Переліку рекомендованої літератури

Вид материала

Содержание

Всесвітня історія.
Методика викладання історії.
2. Вимоги до рівня підготовки вступників
4. Критерії оцінювання
5. Порядок проведення фахового вступного випробування

Подобный материал:

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Володимира Даля

кафедра всесвітньої історії

Затверджую

Ректор _____ О.Л. Голубенко

«_____» ___________ 2012 р.

Пояснювальна записка

щодо проведення фахового вступного випробування для осіб, які вступають на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки

СПЕЦІАЛІСТІВ або МАГІСТРІВ зі спеціальності «Історія» на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр або спеціаліст

Пояснювальна записка складається з:

Програми фахових вступних випробувань;
Вимог до рівня підготовки вступників;
Переліку рекомендованої літератури;
Критеріїв оцінювання;
Порядку проведення фахового випробування.

Луганськ, 2012

1. Програма фахового вступного випробування

Необхідний обсяг знань вступника, що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з напряму підготовки «Історія» або спеціаліста зі спеціальності «Історія» забезпечують наступні нормативні дисципліни, передбачені навчальним планом.

Всесвітня історія. Стародавній Єгипет: основні етапи розвитку, релігія та культура. Стародавні держави Месопотамії: Шумер та Аккад. Давній Вавилон: держава та культура. Мала Азія, Закавказзя та Східне Середземномор’я в давнину. Іран і Середня Азія в давні часи. Давня Індія: особливості державного, соціального та релігійно-культурного розвитку. Виникнення та розвиток давньокитайської держави. Давні цивілізації Середньої та Південної Америки.

Стародавня Греція. Гомерівська Греція. Давньогрецький поліс та особливості його розвитку. Розвиток Афінської демократії у VII−V ст. до н. е. Греція в ІV ст. до н. е. Грецька культура класичного періоду. «Історія» Геродота як історичне джерело. Антична колонізація Північного Причорномор’я. Географія грецьких колоній. Структура античних міст. Матеріальна й духовна культура населення античних міст Північного Причорномор’я. Історичні знання в античну епоху. Піднесення Македонії. Походи Олександра Македонського. Еллінізм та елліністична культура. Виникнення Риму. Царський період в історії Риму. Республіканський період в історії Риму. Епоха ранньої Імперії: політичний розвиток, соціальний устрій та культура. Пізня Римська імперія: реформи Діоклетіана та Костянтина, християнська церква в Імперії, культура. Падіння Західної Римської імперії. Східна Римська імперія в V – VІ ст.

Ранні слов’яни в першій чверті І тис. н. е. Епоха великого переселення народів.

Західна Європа на рубежі античності та середньовіччя. Франкська держава: етапи розвитку та розпад. Франція за перших Капетингів. Північна Європа. Епоха вікінгів. Англія та Шотландія до кінця ХІ ст. Утворення Священної Римської імперії. Виникнення середньовічних міст. Церква та культура у V–ХІ ст. Державні утворення на Балканах і в Подунав’ї. Хрестові походи: причини, зміст, наслідки. Розвиток середньовічних міст. Французьке королівство в кінці ХІІІ − першій чверті ХІV ст. Франція в роки Столітньої війни. Завершення політичного об’єднання Франції наприкінці ХV ст. Реформи Генріха ІІ Плантагенета в Англії. Велика Хартія вольностей. Громадянські війни в Англії другої половини ХІІІ ст. Утворення англійського парламенту. Війна Білої й Червоної троянд та її результати. Італійська політика німецьких імператорів. „Золота булла» Карла V і закріплення роздроблення Німеччини. Занепад імперії та спроби реформ наприкінці ХV ст. Італійські міста-держави Північної та Середньої Італії в ХІІІ –ХV ст. Реконкіста: основні етапи, зміст, результати. Церква та її організації в Західній Європі. Посилення папства. Єретичні рухи. Інквізиція. Вплив церкви на середньовічну культуру. Середньовічна історична думка. Лицарська культура. Університети. Раннє Відродження і гуманізм в Італії. Візантійська імперія у ІХ – ХV ст. Чеське королівство. Гуситський рух у Чехії: ідеологія та суспільство. Утворення об’єднаної Польської держави. Кревська унія. Велике князівство Литовське. Друге Болгарське царство. Сербська держава Неманичів. Виникнення та розвиток Османської імперії: експансія на Балкани. Народи Балкан у складі Османської імперії. Великі географічні відкриття та зміни в європейському суспільстві. Ідеологія Реформації і початок реформаційного руху. Селянська війна в Німеччині. Реформація в Швейцарії. Реформаційний рух у Франції. Контрреформація. Нідерландська революція 1566–1609 рр. Тридцятилітня війна: цілі та етапи. Високе та Пізнє Відродження. Гуманізм. Наука. Історичні знання. Книгодрукування.

Англійська буржуазна революція середини XVII ст.: передумови, головні етапи та їх характеристика. Режим Реставрації та проголошення конституційної монархії в Англії. Французький абсолютизм за Людовіків ХІІІ та ХІV. Німецькі держави та Австрійська імперія в середині та другій половині ХVІІ ст. Ідеологія Просвітництва. Ідеї Дж. Локка, Вольтера, Ш-Л. Монтеск’є, Ж-Ж. Руссо. Філософія Е. Канта. Вплив Просвітництва на розвиток літератури та мистецтва. Основні тенденції розвитку Франції та Англії у ХVІІІ ст. Політика „освіченого абсолютизму»: Пруссія, імперія Габсбургів, Російська імперія. Війна за незалежність північноамериканських колоній. Декларація незалежності США. Велика Французька революція: передумови, етапи, результати. Франція в роки Консульства та Першої імперії. Країни Європи у війні з наполеонівською Францією. Віденський конгрес 1814 – 1815 рр. та його рішення. Романтизм. Виникнення ідеологій лібералізму, консерватизму, соціалізму та націоналізму. Початок Вікторіанської епохи в Англії. Чартизм. Революція 1830 р. у Франції. Європейські революції 1848–1849 рр. Об’єднання Італії. Утворення Німецької імперії. Австро-угорська угода 1867 р. «Великі реформи» 60 – 70-х років ХІХ ст. в Росії. Національно – визвольні рухи балканських слов’ян: 70-і рр. ХІХ ст. Громадянська війна та Реконструкція у США. Основні здобутки європейської науки і художньої культури. Розвиток історичної науки в ХІХ – на початку ХХ ст. Міжнародні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Виникнення військово-політичних блоків: Троїстий союз та Антанта. Політична криза на Балканах. Перша світова війна: причини, основні етапи, результати. Революція 1917 р. та громадянська війна в Росії.

Паризька мирна конференція. Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів. Утворення незалежних держав у Центрально-Східній Європі. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн Заходу. Суспільно-політичні рухи і напрями у західному світі: консерватизм, лібералізм, соціалізм, нацизм, фашизм. Політика лейбористських урядів у Великій Британії. Прихід фашистів до влади в Італії. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Уряд Народного фронту у Франції та його політика. Громадянська війна в Іспанії (1936–1939 рр.). «Новий курс» Ф. Рузвельта і його результати. Сталінська «революція зверху»: Радянський Союз у 30-і роки. Міжнародні відносини. Нові явища і тенденції в розвитку культури. Історична наука в першій половині ХХ ст. Друга світова війна: причини, учасники, основні події. Підсумки Другої світової війни: гуманітарні, політичні, матеріальні.

Світ після Другої світової війни: економічне та соціально-політичне становище у Великобританії, Франції, Італії, Німеччини (ФРН, НДР), Іспанії, Португалії, Швейцарії, країн Центральної і Південної Європи, Країн Північної Європи, Бельгії та Нідерландів, США, СРСР. Загострення протистояння між СРСР і країнами Заходу на чолі з США. Початок холодної війни. Німецьке питання. Утворення військово-політичних блоків. Інтеграційні процеси в Західній Європі. Неоконсерватизм та неолібералізм. Консервативні та християнсько-демократичні партії Західної Європи. Діяльність соціалістичних і соціал-демократичних партій. Комуністичний рух. Неофашизм та ультраправі рухи. Правий і лівий тероризм. Екологічний рух. Молодіжний рух. Фемінізм. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн Заходу. Основні тенденції політичного розвитку США, країн Західної Європи та Латинської Америки. Розпад колоніальної системи та модернізація країн „третього світу». Досягнення західної освіти, науки, художньої культури. Демократичні революції в країнах Центрально–Східної Європи (кінець 80-х – початок 90-х рр.). Розпад СФРЮ і утворення на її території нових держав. Крах системи соціалізму. Міжнародні відносини на зламі ХХ – ХХІ ст. Маастрихтські угоди 1992 р. й утворення Європейського Союзу. Розбудова ЄС наприкінці ХХ – на поч. ХХІ ст. Регіональні конфлікти. Глобальні соціально-економічні проблеми сучасності.

Історія України. Прадавня історія України: епохи палеоліту, мезоліту та неоліту: ознаки, основні групи пам’яток в Україні. Трипільська культура: проблема походження, основні етапи розвитку, особливості матеріальної й духовної культури в різних районах поширення, історична доля трипільців. Особливості бронзового віку на території України. Особливості ранньозалізного віку на території України. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза. Особливості матеріальної й духовної культури кіммерійців, скіфів, сарматів. Основні археологічні культури на території України.

Проблема етногенезу слов’ян в українській історіографії. Розселення та етнічна історія слов’янських народів. Основні риси традиційно-побутової культури слов’янських народів.

Утворення Київської держави. Слов’яни й варяги. Легендарні перекази про ранню Київську державу. «Повість временних літ». Київська держава наприкінці Х – у середині ХІІІ ст. Політична влада. Хрещення Русі. Суспільство. Церква й культура. Степові сусіди Русі. Монгольське завоювання. Установлення протекторату ханів Золотої Орди над руськими князями. Галицько-Волинське князівство у ХІІІ – середині ХІV ст. Данило Галицький. Поділ спадщини Романовичів. Галицько-Волинський літопис.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Православна церква у взаєминах з язичниками й католиками. Зародження козацтва. Українське суспільство ХVІ ст. Утворення Речі Посполитої. Реформація на теренах України. Берестейські собори 1596 р. та їх наслідки. Козацтво наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст. Українська культура ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Кримське ханство та його вплив на історію України. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.: передумови, перебіг, результати. Сучасні наукові оцінки козацької революції. Українські землі в другій половині XVII ст. Боротьба за владу серед козацької верхівки. Поділ Гетьманщини. Запорозька Січ. Гетьман І. Мазепа та його вибір. Розпад Київської митрополії. Культура України в другій половині XVII – на початку XVIII ст. Українські землі у ХVІІІ ст. Російський централізм й українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. Українські землі в складі Речі Посполитої. Соціальні конфлікти. Поділи Речі Посполитої. Освіта і культура другої половини ХVІІІ ст. Україна в описах іноземців XVII – XVIII ст.

Інкорпорація українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. Імперські реформи. Українське суспільство. Процеси індустріалізації. Етнонаціональні процеси. Національне питання та національні рухи. Формування сучасної української нації: від культурництва до створення політичних партій. Український політичний рух зламу ХІХ–ХХ ст. на Наддніпрянщині та в Галичині. Розвиток української культури у ХІХ – на початку ХХ ст.

Україна в роки Першої світової війни. Українська революція 1917 р.: діяльність Центральної Ради. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. УНР за часів Директорії. ЗУНР: утворення, організація держави, зовнішня політика. Військово-політичне протистояння в Україні (1919 – 1920 рр.). Утвердження більшовицького режиму.

Територія і населення України у міжвоєнні десятиліття. Українська СРР у 1921–1928 рр.: нова економічна політика, входження радянської України до складу СРСР, політика коренізації, національно-культурне відродження. Радянська Україна в період сталінської модернізації: індустріалізація, перші п’ятирічки, колективізація, голодомор 1932–1933 рр. Утвердження комуністичного тоталітарного режиму: встановлення монополії більшовицької партії на владу, антиукраїнське спрямування масових політичних репресій, культурні процеси. Західноукраїнські землі в 1920-х – 1930-х рр. Східна Галичина і Західна Волинь у складі Польщі. Політика польської влади. Діяльність українських політичних партій. Культура. Греко-католицька церква. А. Шептицький. Становище українців у складі Румунії: політика румунізації, діяльність українських політичних партій. Українські землі у складі Чехословаччини: політика уряду, течії в українському середовищі. Проголошення незалежної Карпатської України. Окупація Закарпаття Угорщиною. Пакт Молотова-Ріббентропа й українські землі. Радянізація Західної України. Радянсько-німецька війна: бойові дії на території України. Німецький окупаційний режим. Рух Опору на українських землях. ОУН і УПА в боротьбі за самостійну Україну. Радянський підпільний та партизанський рух. Визволення України від нацистських окупантів. Підсумки Другої світової війни: гуманітарні, політичні, матеріальні.

Україна в 1945–1985 роках: основні тенденції політичного та економічного розвитку. Демографічні та етносоціальні процеси. Український дисидентський та правозахисний рух. Здобутки і втрати української культури. Наростання системних кризових ознак в СРСР. „Перебудова» в Радянському Союзі й Україна. Здобуття Україною незалежності.

Державотворчі процеси в Україні. Конституція України 1996 р. Президентські вибори 2004 р. Парламентські вибори 2006 та 2007 р. Президентські вибори 2010 р. і сучасний політичний процес. Зовнішня політика: Україна в трикутнику „Росія – ЄС – США». Проблеми української економіки та пошук шляхів їх розв’язання. Україна й виклики світової економічної кризи. Міжнаціональні взаємини. Демографічні процеси. Релігійне життя. Масова й елітарна культура. Традиційно-побутова культура українців. Історико-етнографічне районування України. Етнографічні групи українського народу. Українська діаспора і зарубіжні українці. Історична наука в сучасній Україні: здобутки і проблеми.

Методика викладання історії. Предмет і завдання курсу «Методика викладання історії». Зв'язок методики з іншими науками. Компоненти процесу навчання. Розвиток історико-методичної думки до початку ХХ ст. Розвиток історико-методичної думки у ХХ ст. Закон України «Про освіту». Закон України «Про загальну середню освіту», «Національна доктрина розвитку освіти України», «Концепції загальної середньої освіти (12-річна)», Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Історична свідомість, як мета історичної освіти. Концепції шкільної історичної освіти в Україні. Специфіка й мета сучасної шкільної історичної освіти. Структура змісту історичної освіти. Навчально-методичний комплекс по історії, моделі шкільних курсів з історії.

Взаємозв’язок мети, змісту та результатів навчання з духовними потребами особистості. Мета особистісно-орієнтованої шкільної історичної освіти. Засоби її визначення. Комплексний підхід до визначення змісту історичної освіти . характеристика кожного елемента. Результати навчання історії в школі: функціональні й психологічні.

Класифікація методів навчання. Існуючі класифікації методів навчання. Класифікація методів особистісно-орієнтованого навчання історії в школі. Метод організації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії: мета , прийоми, засоби, етапи. Метод організації практичної діяльності учнів на уроках історії. Метод організації творчо-пошукової діяльності учнів на уроках історії. Метод організації ціннісно-смислової (оціночної) діяльності учнів на уроках історії. Метод організації комунікативної діяльності учнів на уроках історії.

Типологія уроків особистісно-орієнтованого навчання в школі. Психолого-педагогічні й методичні основи визначення типів уроків. Класифікація уроків у особистісно-орієнтованому навчанні в школі. Характеристика уроків різних типів. Інші форми навчання історії в школі. Методика підготовки вчителя до уроку історії

2. Вимоги до рівня підготовки вступників

Вступник повинен

знати:

основні поняття, визначення, терміни з програмних курсів, що вивчалися;
історичні аспекти розвитку суспільств з різними суспільно-політичними системаами;
основні суспільно-історичні закони, що характеризують розвиток людського суспільства;
основні методи історичного пізнання;
головні напрями розвитку людських цивілізацій;
причини і стан сучасного світопорядку;
наслідки глобальних проблем людства на подальший розвиток суспільств;
специфіку й мету сучасної шкільної історичної освіти.;
основні методи, прийоми та засоби викладання історії в школі;
типологію уроків особистісно-орієнтованого навчання в школі;
сучасні проблеми людства та шляхи їх вирішення.

уміти:

провадити експертизи в гуманітарній сфері;
здійснювати навчально-виховну та наукову роботу у всіх типах навчальних закладах;
виконувати аналітичну та практичну діяльність в громадських організаціях, об’єднаннях та установах гуманітарного спрямування;
проводити практичну наукову роботу в установах історико-прикладного характеру: археологічних та етнографічних експедиціях, археографічних комісіях тощо;
здійснювати педагогічну роботу у всіх типах навчальних закладах;
загально навчальні та предметно-наукові вміння:

розумові мовленнєві хронологічні картографічні спеціальні

аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг інформації у певній системі;
оцінювати, порівнювати, пояснювати факти і явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел знань;
використовувати наукову термінологію;
застосовувати поняття як інструмент пізнання нового;
порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання, власну систему цінностей;
проводити наукові дослідження.

писати есе з викладенням власної позиції;
висловлювати власну точку зору, формулювати і захищати власну позицію під час усної і письмової дискусії;
брати участь в обговоренні історичних питань;
готувати аналітичні доповіді, реферати та виступати перед аудиторією;
давати розгорнуту рецензію;
складати тези;
користуватись довідковою літературою та Інтернетом для самостійного пошуку інформації.

розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;
співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії;
використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період;
аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України;
на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями і явищами;
характеризувати історичний процес та його регiональні особливості, спираючись на карту.

визначати роль людського фактора в історії, давати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, складати політичні та історичні портрети;
виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі;
інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події;
критично аналізувати та оцінювати історичні джерела;
виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.

Рекомендована література

Kраткая история Чехословакии. М.,1988.
Актуальные проблемы новейшей истории / под ред. Г.Севастьянова. – М., 1991.
Архівознавство / За редакцією Я. Калакури та І.. Матяш. Вид. 2-е. Київ, 2002.
Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Харків.,1993.
Балух В. О., Коцур В. П. Історія стародавнього Риму. Курс лекцій. Чернівці, 2005.
Балух В. О., Макар Ю. І. Історія стародавньої Греції. Курс лекцій. Чернівці, 2005.
Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968.
Великобритания / Под ред.С.В.Пронина, С.В.Хасина. – М., 1972.
Верстюк В.Ф. Українська революція: доба Центральної Ради. Українська держава. – К.,1996.
Винокур І. С., Телєгін Д. Я. Археологія України. Тернопіль, 2004.
Гайгар Н.М. Германская история в новое и новейшее время. – Т.2. – М., 1970.
Галкин А. Германский фашизм. – М., 1967.
Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994..
Горобець В.М. Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І. – К.,1998.
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. 2-ге вид. Київ, 2000.
Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половиніі ХVП–ХVШ ст.: Кордони. Населення. Право. – К.,1996.
Давня історія України: В 3-х т. Київ, 1997-1998.
Дейвіс Н. Європа. Історія. Київ, 2000.
Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. Київ, 1995.
Етнографія України. Навчальний посібник / За редакцією проф. С.А.Макарчука. 2-е вид. Львів, 2004.
Залізняк Л. Л. Первісна історія України. Київ, 1999.
Зашкільняк Л.О., Крикун М. Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002.
История дипломатии. – Т.3. – М., 1965.
История Франции 1918-1939 гг. – М., 1971.
История Франции. – Т.3. – М., 1973.
Іваницька О. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918–1945): Навч. посібник. Київ, 2001.
Іваницька О. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945–2002): Навч. посібник. Вінниця, 2002.
Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій / За ред. В. І. Ярового. Київ, 2001.
Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики (ХХ – початок ХХІ ст.): Навч. посібник. Київ, 2006.
Історія України: Посібник для вузів / За ред. Ю. Зайцева. Львів, 1996.
Історія української культури. Т.2.-К.,2003
Історія української культури. Т.3.-К., 2005
Історія Центрально-Східної Європи. Посібник / За ред. Л. Зашкільняка. Львів, 2001.
Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. К.,1996.
Коваль М. Україна: 1939 -1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К.,1995.
Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760–1830. – К.,1996.
Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки. 1918–1999. Курс лекцій. Львів, 2000.
Кондратюк К.К. Новітня історія України. 1914-1945 рр. Львів, 2008.
Костюк Г. Сталінізм в Україні. Генеза і наслідки. – К.,1995.
Кремер И.С. ФРГ: внутриполитическая борьба и внешняя ориентация. – М., 1977.
Крижановська О. О., Крижановський О. П. Історія середніх віків. Курс лекцій. Київ, 2004.
Крижановський О. П. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій. Київ, 2002.
Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: Перше десятиріччя. (1919–1928) – К.,1996.
Кульчицький С.В. Ціна «Великого перелому» – К.,1995.
Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів, Торонто: Світ, 2003.
Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. – М., 1982.
Макарчук С.А. Етнічна історія України. Київ, 2008.
Мельник Л.Г. Методика викладання iсторiї в середнiй школi. – К.: Вища школа, 1974.
Методика обучения истории в средней школе. – В 2-х ч. – М., 1978.
Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986.
Мицик Л., Кузьменко Ю. Новітня історія країн Європи та Америки (1918–2007): Навч. посібник. Київ, 2008.
Народы мира. Историко-энографический справочник. Москва, 1988.
Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. 1918-1945 рр. Навчальний посібник / за ред. М. М. Швагуляка. Львів, 2005.
Орлова Т.В. Історія сучасного світу: Навч. посібник. Київ, 2006.
Полещук Т. Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.: Навч. посібник. Львів, 2008.
Світова історія: ХХ століття. Енциклопедичний довідник / За ред. І.Підкови та Р.Шуста. Львів, 2008.
Сивачев Н. Язьков А.Ф. Новейшая история США. – М., 1987.
Смирнов В.Л. Новейшая история Франции. – М., 1979.
Смолій В.А. Степанков В.С. Українська державна ідея XVII – XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.
Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. – К., 1997.
Стеблій Ф.І. Революції 1848-1949 років у Європі та Україні. – К.,1973.
Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории: В 2 ч. – М.: ВЛАДОС, 2002.
Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М.: ВЛАДОС, 2002.
Турянская О.Ф. Теория и практика личностно-ориентированного обучения истории в школе: Монография. – Луганск: Элтон-2, 2008. 346 с.
Федеративная Республика Германия. – М., 1983.
Чухліб Т.В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть ХVІІ ст.). – К., 1996.
Шик О. Весеннее возрождение – иллюзии и действительность. – М., 1991.
Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану. Друга половина ХV – середина ХVII ст. – К., 2000.
Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. 2-ге вид., перероблене та розшир. Київ, 2005.
Яковенко Н.М.Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К.,1993.
Яровий В.А. Новітня історія країн Східної Європи. Курс лекцій. – К.,1997.
Яровий В.Я. Історія західніх і південних слов’ян у ХХ ст. Курс лекцій. – К.,1996.

4. Критерії оцінювання

Оцінювання рівня підготовки, тобто знань і умінь вступника, відбувається на підставі наступних критеріїв:

Правильність відповіді;
Ступінь усвідомлення програмного матеріалу;
Вміння користуватись засвоєним матеріалом.
Ступінь самостійності при вирішенні теоретичних та практичних завдань.

Результати фахового вступного випробування оцінюються за 12-ти бальною шкалою з урахування вищезазначених критеріїв за наступною шкалою:

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Студент може назвати одну—дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.
	2	Студент називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так — ні”); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність однієї події (на рівні “раніше—пізніше”).
	3	Студент може декількома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати історичну подію, постать за описом; має загальне уявлення про історичну карту.
II. Середній	4	Студент може репродуктивно відтворити частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів; назвати декілька основних дат; показати на карті історико-географічний об’єкт.
	5	Студент може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання викладача; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою викладача може показати на історичній карті основні місця подій.
	6	Студент у цілому самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті; встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись джерелами історичної інформації.
ІІІ. Достатній	7	Студент у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; “читає” історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує джерела.
	8	Студент володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом.
	9	Студент у достатній мірі оперує навчальним матеріалом, узагальнює факти і формулює висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, залученими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання.
IV. Високий	10	Студент володіє набутими знаннями та використовує їх для розв’язання нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації;
		рецензує; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх під час характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії.
	11	Студент володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.
	12	Студент у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ використовуючи історичні джерела.

Початковий рівень підготовки є недостатніми для участі у рейтинговому конкурсі на зарахування.

5. Порядок проведення фахового вступного випробування

Фахове вступне випробування проводиться у формі письмового екзамену. Для проведення вступного екзамену формуються окремі групи вступників в порядку надходження (реєстрації) документів. Список допущених до вступного екзамену ухвалюється рішенням фахової атестаційної комісії, про що складається відповідний протокол, який передається до приймальної комісії.

Для проведення вступного екзамену головами фахових атестаційних комісій попередньо готуються екзаменаційні білети відповідно до «Програми фахових вступних випробувань». Програма фахових вступних випробувань оприлюднюється засобами наочної інформації на Web-сайті (du.ua) та інформаційних стендах кафедри всесвітньої історії.

Екзамен проводиться у строки передбачені Умовами прийому до СНУ ім.В.Даля.

На екзамен вступник з'являється з паспортом, при пред'явленні якого він отримує екзаменаційний лист, завдання (екзаменаційний білет). Екзаменаційний білет містить одне теоретичне питання та тестове завдання, з дисциплін, вказаних у програмі фахових вступних випробувань, і відповідає на них з попередньою підготовкою 1,5 години в цілому. Користуватися при підготовці друкованими або електронними інформаційними засобами забороняється.

При підготовці відповіді використовуються листи відповіді, які зберігаються після випробування в приймальній комісії.

Результати випробування оцінюються за 12-бальною шкалою за правилами вказаними в розділі “Критерії оцінювання” даної пояснювальної записки і відмічаються у «Екзаменаційному листі». Рівень знань вступника за результатами екзамену заноситься також до екзаменаційної відомості і підтверджується підписами трьох членів комісії. Відомість оформляється одночасно з «екзаменаційним листом» вступника і передається до приймальної комісії.

Заяву про апеляцію вступник може подати в день оголошення результатів до 17.00 години

Голова фахової атестаційної

комісії ______________ проф. Лазор Л.І.

Завідувач кафедри всесвітньої історії ______________ проф. Михайлюк В.П.

Blog

Програми фахових вступних випробувань; Вимог до рівня підготовки вступників; Переліку рекомендованої літератури

Содержание