Удк 330. 46: 331. 52 Пальоха Олександр Юрійович – студент Волинського національного університету імені Лесі Українки трудові ресурси україни: регіональна диференціація та ефективність функціонування

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Подобный материал:
УДК 330.46:331.52

Пальоха Олександр Юрійович – студент Волинського національного університету імені Лесі Українки


ТРУДОВІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ


Сьогодні вивчення питання розміщення трудових ресурсів набуває особливої актуальності. У сучасних умовах зростає роль чинника розміщення трудових ресурсів в інтенсифікації народного господарства й територіальній організації суспільства. Науково-технічний прогрес підсилює вплив розселення населення на виробництво, заглиблює взаємозв'язок між розміщенням трудових ресурсів та соціальними процесами розвитку країни, особливо її соціальної інфраструктури.

Питання економічного простору й регіональної просторової диференціації трудових ресурсів висвітлено в наукових працях Л. Пределя, Т. Паландера, Е.Гувера, О. Гранберга, В. Радаєва, П. Кругмана, П. Бубенка, Н. Чекмарьова, В. Решетило та інших.

Регіональна диференціація розміщення трудових ресурсів безпосередньо пов'язана з процесом розселення населення. Розселення населення є невід'ємною складовою територіальної організації продуктивних сил, оскільки його стан характеризується сукупністю взаємопов'язаних і взаємозалежних поселень, що розглядаються як форми територіальної організації виробництва. Економічний прогрес підсилює вплив фактора диференціації трудових ресурсів на розвиток соціально-економічних процесів України та її регіонів.

Для виявлення стану регіональної диференціації розміщення й функціонування трудових ресурсів України всі області поділено на дві групи за часткою економічно активного населення регіону в загальній чисельності економічно активного населення: регіони з відносно високою щільністю населення (12 регіонів з середньою часткою - 5,38%) і регіони з відносно невисокою щільністю (15 регіонів з середньою часткою - 2,36%) [1].

Аналіз показників ефективності функціонування трудових ресурсів доводить, що:

- переважна більшість регіонів першої групи – це промислові регіони. Обсяг промислової продукції, що припадає на одиницю економічно активного населення таких регіонів, є в 2,3 рази більший ніж у другій групі;

- регіони першої групи мають відносно потужний експортний потенціал, що в 2,5 рази перевищує потенціал другої групи регіонів;

- регіони другої групи мають відставання за показниками валового регіонального продукту (ВРП), витрат та доходів і прямих іноземних інвестицій на душу населення.

Регіональна економічна диференціація має різні форми прояву, зокрема – нерівномірність розвитку провідних галузей економіки. У регіонах першої групи виробництво ВРП забезпечується переважно галузями промисловості, тоді як у регіонах другої групи – сільським господарством та сферою послуг.

Області з високою концентрацію промисловості характеризуються більш ефективним використанням ресурсів домашніх господарств, відносно низьким рівнем безробіття, більш високим рівнем доходу. Це обумовлює особливості в економічній поведінці населення. Так, домогосподарства регіонів першої групи орієнтовані на роботу в сфері найманої праці, другої групи – на роботу в підсобному господарстві та зовнішню міграцію [2].

Фінансово-економічна криза негативно позначилась, в першу чергу, на регіонах першої групи. У той час, як регіони з «аграрною» спеціалізацією не так гостро відчули наслідки кризових явищ.

Згладжування просторової диференціації та її впливу на ефективність функціонування трудових ресурсів повинно бути пріоритетом державної політики. Державні та регіональні програми соціально-економічного розвитку мають включати комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення та підвищення ступеня ефективності використання трудових ресурсів. Основними заходами можуть бути:

- створення загальнодоступних банків даних, що мають надавати кожному, хто шукає роботу, повну інформацію про вакантні місця за професіями, галузями й регіонами країни;

- державне фінансування програм ринку праці, які сприятимуть активному розвитку трудових ресурсів, зокрема: забезпечення географічної мобільності робочої сили шляхом фінансування переїзду сімей в райони, де є вакантні робочі місця, з гарантією поліпшення матеріальних умов життя; організація для молоді суспільних робіт з гідною оплатою праці; заохочення підприємців до прийняття на роботу людей з обмеженими здібностями; стимулювання розвитку підприємницької діяльності [3];

- для збільшення частки економічно активного населення організовувати для студентів оплачувані роботи на базі місця навчання (навчального закладу) та підвищувати шанси з працевлаштування людей старших вікових груп і відповідальність працедавців за необґрунтоване звільнення співробітників;

- управління ефективним використанням трудового потенціалу, постійне забезпечення покращення його якості; відповідності трудового потенціалу вимогам міжнародного рівня; підтримка висококваліфікованих спеціалістів.


Список використаної літератури


1. Державна Служба статистики України(експрес випуски) [Електронний ресурс] // Режим доступу: at.gov.ua/.

2. Шубная Е.В. Пространственная асимметрия размещения производительных сил как результат региональных особенностей экономического поведения украинских домохозяйств / Е.В. Шубная, О.К. Гаршина // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №9 (99). – С. 162-173.

3. Замора О.І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів / О.І. Замора // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 4. – С. 85-91.