Тексти лекцій містять вимоги й рекомендації до виконання, оформлення, структури текстів лекцій з дисципліни "Міжнародна економіка". Укладач
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеЄС СНД Україна ЧЕС Рис. 14.2. Формування інтеграційних пріоритетів національної економіки |
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1421.01kb.
- 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку, 953.26kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 „Екологія,, 1393.76kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності, 2560.48kb.
- Конспект лекцій з дисципліни " економіка праці І соціально трудові відносини", 2079.31kb.
- Методичні рекомендації для студентів спеціальності 03050901 «Бухгалтерський облік», 1826.99kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 983.08kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять І матеріали для організації самостійної, 649.53kb.
- Конспект лекцій, 1500.74kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
ЦЄЗВТ
Балтій-
ський ринок
ЄАВТ
ЄС
ЄС
СНД
Україна
ЧЕС
Рис. 14.1. Поле регіональних інтересів України
Середньострокові інтеграційні пріоритети перебувають у полі двох різноспрямованих векторів. З одного боку, обережне ставлення до участі в інтеграційних угрупованнях країн з високим рівнем наднаціонального регулювання, зумовлене особливостями України як самостійного суб'єкта інтеграції. З другого, неможливість тривалого «позаінтеграційного» розвитку в регіоні, де масштаби і динаміку економічної інтеграції визначають не лише внутрішні, а й потужні зовнішні (глобальні) фактори.
Рис. 14.2. Формування інтеграційних пріоритетів національної економіки
14.3. Інтеграційні пріоритети України
14.3.1. Україна та ЄС
Проблема економічної інтеграції для України є однією з першочергових, а враховуючи, що Україна - одна з найбільших європейських держав, то для неї особливо важливою є інтеграція саме з країнами Європи і, в першу чергу, з країнами-членами Європейського Союзу.
Слід зазначити, що найбільш вірогідним варіантом реалізації проекту входження України до ЄС є проходження нею інтеграційних процесів разом з країнами-членами Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (CEFTA).
Європейський Союз першим оцінив глобальність завдання політичної та економічної перебудови, яке постало перед Україною. Він так само став першим відігравати активну роль у підтримці цього процесу.
Країни-члени ЄС чітко та урочисто висловили в своїй Спільній Пропозиції у листопаді 1994 року намір підтримувати незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України. Крім того, ЄС і далі висловив підтримку Україні в своєму Плані Дій для України, який було затверджено в грудні 1996 року. Документ визначає дві додаткові задачі: перша - продемонструвати Україні міцний політичний сигнал підтримки з боку ЄС, беручи до уваги бажання України забезпечити тіснішу інтеграцію в європейські структури; друга - досліджувати засоби для поліпшення розвитку існуючої допомоги та зв'язків між ЄС, його країнами-членами та Україною.
ЄС запропонував реальну підтримку Україні шляхом передачі ноу-хау в рамках своєї програми TACIS, створюючи основу для цієї діяльності, він розпочав переговори для створення рамок, Угоди про партнерство та співробітництво, націлених на посилення діалогу та забезпечення рівноправного партнерства фактично у всіх сферах потенційного співробітництва. Сьогодні ЄС не тільки надає Україні найбільшу фінансову, економічну та технічну допомогу; він також виступає найбільшим торговельним партнером за межами СНД і найбільшим інвестором в Україні, при цьому обсяг і торгівлі, і інвестицій продовжує постійно зростати.
В цілому Європа готова до співробітництва: Україна становить стратегічний інтерес для ЄС. Хоча робиться застереження, що реалізація ролі України в Європі можлива в разі розв'язання її економічних і внутрішньополітичних проблем. З метою переведення відносин України з ЄС на постійну і правову основу 14 червня 1994 року в Люксембурзі після тривалих і дуже складних переговорів була підписана Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС). Уже 10 листопада того ж року Верховна Рада України ратифікувала її без будь-яких застережень і проблем, що мало підтвердити світовій спільноті європейський вибір України, і наступні чотири роки на всіх політичних форумах Україна-ЄС йшлося тільки про затримки в ратифікації з боку ЄС. Врешті-решт, наприкінці 1997 року ЄС завершив ратифікаційну процедуру і 1 березня 1998 року УПС набула чинності.
Мета УПС - сприяти політичному, торгівельному, економічному та культурному співробітництву між Україною та Європейським Союзом. Вона є втіленням спільного наміру ЄС та України забезпечити партнерство та взаєморозуміння заради взаємної вигоди.
Політичні стосунки України з ЄС за 1995-1996 роки набули регулярного і планомірного характеру. 1 червня 1995 року Президент України Л.Д.Кучма на запрошення Голови Європейської Комісії Ж. Сантера здійснив офіційний візит до Брюсселю. За підсумками цього візиту було прийнято Спільну Заяву, що стало прецедентом для Європейської Комісії. Тоді ж було підписано Тимчасову угоду про торгівлю та питання, пов'язані з торгівлею між Україною та ЄС (введена в дію з 1 лютого 1996р., у квітні 1996р. на IV засіданні Міжвідомчого комітету України у справах ЄС було затверджено план імплементації цієї угоди). Візит Президента дав поштовх для активних політико-економічних контактів з ЄС на різних рівнях.
Партнерство та співробітництво між Україною та ЄС передбачає подальшу широкомасштабну співпрацю, спрямовану на досягнення цілей УПС в усіх галузях права та економіки. Проте питання, що стосуються недискримінаційного режиму в торговельно-економічних відносинах, мають першочергове значення, і в тій частині, де законодавство суперечить положенням УПС, мають бути вжиті термінові заходи щодо приведення його у відповідність з Угодою. Треба сказати, що відповідно до статті 51 УПС Україна зобов'язалась привести у відповідність із законодавством ЄС своє митне законодавство, законодавство про компанії, про банківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальну власність, охорону праці, фінансові послуги, охорону навколишнього середовища, закони стосовно ядерної енергії тощо.
Стратегічною метою України неодноразово проголошено входження до ЄС. Переломним кроком до більш чіткого виокреслення цієї мети і перших кроків до її втілення можна вважати Саміт Україна-ЄС, що відбувся в Києві 5 вересня 1997р. Він був покликаний підбити певний підсумок переговорного двостороннього процесу і започаткувати якісно новий етап у взаємних поступках, протягом якого має бути створено всі передумови для оформлення обгрунтованого подання України щодо вступу до ЄС. У цьому контексті Саміт показав усьому світові, що стратегічною метою України є набуття дійсного членства в ЄС.
УПС відкриває Україні легший доступ до ринку Європи завдяки режиму найбільшого сприяння і принципу недискримінації. Це зобов'язує сторони не встановлювати на імпорт та експорт продукції вище мито, ніж те, що визначено в інших країнах. Товари, виготовлені на території однієї із сторін, не підлягають внутрішньому оподаткуванню чи іншим зборам, які перевищують ставки зборів та податків, визначених для продукції національного виробництва. Не встановлюються квоти на експорт та імпорт товарів, за винятком особливих режимів торгівлі в галузях ядерної енергетики, а також для вугілля, металу та текстилю.
У процесі інтегрування України з ЄС особливого значення набуває проблема залучення іноземних інвестицій, вирішенню якої сприяє поліпшення інвестиційного клімату в країні, зумовлене дією макроекономічних факторів.
Фактором розвитку процесу інтегрування України з ЄС є зовнішньоекономічна політика держави, весь комплекс проблем щодо створення договірного простору та забезпечення національної безпеки, розвитку усіх форм зовнішньоекономічного співробітництва, орієнтації на глобальні зміни та тенденції - це може призвести до позитивних змін у становищі України в Європейському просторі.
За останні роки Україна поступово формувала і уточнювала свою стратегію вступу в перспективі у Європейський Союз. Однак на підготовчому етапі та довгому шляху у напрямі інтеграції до ЄС попереду чекає велика робота з структурної перебудови економіки, реформування власності, здійснення макроекономічної стабілізації, форсуванню економічного росту. Необхідно досягти тих високих макроекономічних стандартів, які склались в економіці країн Західної Європи.
Таблиця 14.4
Прямi iноземнi iнвестицiї в Україну з країн ЄС
(млн.дол.США)
| | Обсяги прямих інвестицій на | |||
| 01.01.2003 | 01.07.2003 | 01.01.2004 | 01.07.2004 | |
| Всього по країнах ЄС | 2915,5 | 3116,6 | 3764,5 | 4215,4 |
| Австрiя | 214,3 | 243,3 | 252,4 | 303,6 |
| Бельгiя | 24,6 | 25,9 | 27,9 | 27,8 |
| Грецiя | 19,2 | 18,8 | 14,7 | 14,5 |
| Данiя | 35,5 | 49,4 | 61,0 | 74,0 |
| Естонія | 15,0 | 16,4 | 16,5 | 18,7 |
| Iрландiя | 77,9 | 76,2 | 77,3 | 55,9 |
| Iспанiя | 32,6 | 33,8 | 36,0 | 35,6 |
| Iталiя | 86,5 | 87,5 | 94,9 | 96,4 |
| Кiпр | 672,5 | 631,1 | 886,1 | 1077,0 |
| Латвiя | 60,9 | 68,1 | 71,7 | 27,6 |
| Литва | 14,1 | 20,7 | 32,0 | 32,8 |
| Мальта | 2,1 | 7,7 | 7,7 | 8,1 |
| Люксембург | 15,3 | 20,7 | 40,9 | 41,8 |
| Нiдерланди | 396,3 | 410,7 | 459,2 | 508,7 |
| Нiмеччина | 307,8 | 359,7 | 441,4 | 535,6 |
| Польща | 98,0 | 132,5 | 152,5 | 169,1 |
| Португалiя | 0,2 | 0,3 | 2,1 | 2,2 |
| Словаччина | 48,6 | 48,8 | 46,0 | 43,5 |
| Словенiя | 3,0 | 3,7 | 3,5 | 3,7 |
| Сполучене Королiвство | 532,7 | 564,7 | 698,7 | 741,3 |
| Угорщина | 79,8 | 104,2 | 127,6 | 148,6 |
| Фiнляндiя | 8,7 | 8,8 | 6,4 | 6,4 |
| Францiя | 40,1 | 49,2 | 59,2 | 79,3 |
| Чеська Республiка | 39,4 | 40,7 | 42,6 | 46,6 |
| Швецiя | 90,4 | 93,7 | 106,2 | 116,6 |
Будь-яка країна, що претендує на членство у ЄС, а потім стає членом Європейського Валютного Союзу, зобов'язана мати досить високі економічні та фінансові показники, які відповідають макроекономічним стандартам країн-членів ЄС (так звані "критерії конвергенції").
Якщо говорити про Україну, то вона на сьогодні за багатьма макроекономічними показниками стоїть набагато нижче того, що вимагається за "критеріями конвергенції".
В Україні в 2002 році показник ВВП на душу населення, згідно підрахунків за офіційним курсом гривні, коливався на рівні 16% від рівня ЄС-15. Без ліквідації такого значного перепаду в рівнях ВВП не можна сподіватись на реальну зацікавленість Європейського Союзу в прийнятті України.
Таким чином, перспектива інтеграції у ЄС України залежить значною мірою від вирішення ряду економічних проблем. Тільки в результаті успішного здійснення ринкових реформ і досягнення високого рівня розвитку економіки Україна може претендувати на членство у Європейському Союзі.
Розвиток відносин з Європейським Союзом у довгостроковій перспективі має залишатися одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Основні зусилля мають спрямовуватися на:
- інтеграцію господарства України у загальноєвропейський економічний простір шляхом розширення доступу українських товарів на європейські ринки, ліквідацію технічних бар'єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації;
- підтримку вітчизняних товаровиробників і вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів;
- гармонізацію економічного законодавства у відповідності до стандартів ЄС і ГАТТ/СОТ та створення економічних і правових передумов для створення зони вільної торгівлі Україна-ЄС.