Методичні рекомендації «Щодо діяльності адміністративних комісій при виконкомах сільських, селищних рад» смт. Чутове, 2011 22с. Методичні рекомендації підготовлено

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


1. Органи (посадові особи) уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
2. Адміністративні справи, що розглядаються адміністративними комісіями сільських, селищних , міських рад
3. Адміністративні справи, що розглядаються районними (міськими) судами (суддями)
4. Адміністративні справи, що розглядаються органами внутрішніх справ та системою державних інспекцій, служб та адміністрацій
5. Порядок роботи адміністративних комісій
6. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
Президії верховної ради української рср
Подобный материал:



Україна


МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ


ЧУТІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Полтавської області


М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї


«Щодо діяльності адміністративних комісій при виконкомах сільських, селищних рад»


смт.Чутове

2011


Методичні рекомендації «Щодо діяльності адміністративних комісій при виконкомах сільських, селищних рад» - смт.Чутове, 2011 – 22с.


Методичні рекомендації підготовлено Чутівським районним управлінням юстиції.


З М І С Т

  1. Органи (посадові особи) уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення ………………………. 4
  2. Адміністративні справи, що розглядаються адміністративними комісіями сільських, селищних , міських рад ………………………………………………………………… 4
  3. Адміністративні справи, що розглядаються районними (міськими) судами (суддями) ………………………………….. 6
  4. Адміністративні справи, що розглядаються органами внутрішніх справ та системою державних інспекцій, служб та адміністрацій …………………………………………………. 6
  5. Порядок роботи адміністративних комісій ……………... 7
  6. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення……………………………………………… ... 9
  7. Положення про адміністративні комісії Української РСР, Затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 березня 1988 року N 5540-XI ……………………... 11

Використана література ……………………………….... 22


1. Органи (посадові особи) уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення


У ст. 213 КпАП приведений перелік органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до законодавства (ст. 213 КпАП) справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
  1. адміністративними комісіями при виконавчих комітетах селищних, сільських, міських рад;
  2. виконавчими комітетами селищних, сільських, міських рад;
  3. районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями);
  4. органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій і іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КпАП.

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, у відповідності зі ст. 217 КпАП діють у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.


2. Адміністративні справи, що розглядаються адміністративними комісіями сільських, селищних , міських рад


Найбільш широкі компетенції в сфері застосування адміністративних стягнень мають адміністративні комісії.

Адміністративні комісії при виконавчих органах місь­ких, селищних, сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені у ст. 218 КпАП. За­сідання проводяться не рідше як два рази на місяць і є правомочними при наявності не менш як половини загального складу адміністратив­ної комісії. Справи розглядаються за місцем проживання порушника у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністра­тивне правопорушення та інших матеріалів справи, крім справ про порушення, пов'язані з використанням газу (ст. 101 КпАП), експлуатацією газовикористовуючих установок без обліку витрати газу (ст. 102 КпАП) і непідготовленістю до роботи резервного паливного господарства (ст. 103 КпАП), які розглядаються комісією у семиденний строк.

До особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, адмі­ністративна комісія може застосовувати: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскацію предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних в результаті вчинення адміністративного правопорушення. Замість накладення адміністративного стягнення комісія може передати матеріали про порушника на розгляд товариського суду, комісій по боротьбі з пи­яцтвом, створюваних на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах, громадської організації або трудового колективу для застосування заходів громадського впливу.

Керівництво і контроль за діяльністю адміністративних комісій здійснюють виконавчі комітети районних, міських, районних у містах, селищних і сільських рад. У своїй діяльності комісії відпо­відальні перед відповідними радами та їх виконкомами і підзвітні їм.

Справи про адміністративні правопорушення можуть розгля­дати і безпосередньо виконавчі комітети селищних, сільських рад. При цьому на засіданні мають бути присутні не менш як дві третини від загального складу виконавчого комітету. У ст. 219 КпАП перелічені адміністративні правопорушення, справи про які мають право розглядати виконавчі комітети селищ­них, сільських рад.


3. Адміністративні справи, що розглядаються районними (міськими) судами (суддями)


Перелік адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються районними (міськими) судами (суддями) наведений в ст.221 КпАП. Це адміністративні правопорушення, пов’язані з посяганням на здоров'я населення, власність, деякі порушення правил руху і безпеки на транспорті, в сферах зв'язку, торгівлі та фінансів, громадського порядку та громадської безпеки, встановленого порядку управління. Суддям підвідомчі також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Усі ці справи районні (міські) суди (судді) розглядають відповідно до приписів розділу IV КпАП «Провадження в справах про адміністративні правопорушення».


4. Адміністративні справи, що розглядаються органами внутрішніх справ та системою державних інспекцій, служб та адміністрацій


Значна кількість справ про адміністративні правопорушення згідно з ст. 222 КпАП належить до відома органів внут­рішніх справ. Вони розглядають справи про порушення громадського порядку, порушення правил про валютні операції, порушення правил паспортної системи, порушення правил прикордонного режиму, правил перебування в Україні і транзитно­го проїзду через територію України іноземних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспор­ту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний випуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.

Від імені органів внутрішніх справ розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники або заступники начальників відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, начальники лінійних пунктів міліції, працівники Державної автомобільної інспек­ції та інші працівники органів внутрішніх справ.

Для розгляду справ про адміністративні правопорушення в Ук­раїні створена система державних інспекцій, служб та адміністрацій (пожежного нагляду, контрольно-ревізійна служба, нагляду за охороною праці, санітарного нагляду, архітектур­но-будівельного контролю, податкова адміністрація та ін.). Свої повноваження державні інспекції, служби та адміністрації здійснюють згідно з законами України, КпАП та відповідними поло­женнями про них. Вони наділені правом на одержання на їх вимогу необхідних відомостей, безперешкодне відвідування об'єктів та здійс­нення перевірки на місці, видачу дозволів, проведення експертизи і одер­жання її висновків. При виконанні своїх повноважень державні інспекції. служби та адміністрації поряд з іншими заходами адміністративного примусу в межах, передбачених КпАП, можуть накладати на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення. Найбільш поширеними серед них є штрафи.


5. Порядок роботи адміністративних комісій


Порядок створення, склад, задачі і компетенція адміністративних комісій визначені Положенням про адміністративні комісії України, затвердженим Указом Президії Верховної Ради УРСР від 9 березня 1988р.
Адміністративні комісії є колегіальними органами. Вони створюються відповідними радами на першій організаційній сесії чергового скликання при виконавчих комітетах селищних, сільських рад. Адміністративні комісії створюються на термін повноважень цих рад. Комісію очолює голова, що є заступником голови чи членом виконавчого комітету відповідної ради. До складу комісії входять: заступник голови, відповідальний секретар і не менше шести членів комісії, кількість яких установлюється відповідною радою в залежності від обсягу роботи комісії. У її склад входять також депутати рад, представники профспілок і інших громадських організацій, трудових колективів. Разом з тим не можуть входити до складу комісії посадові особи, що мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду, адвокатури. Поточну роботу і контроль за виконанням постанов адміністративних комісій здійснює відповідальний секретар комісії.

Адміністративні комісії – це не тільки основні колегіальні органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, але й органи, покликані виховувати громадян у дусі точного і неухильного дотримання законів, сумлінного відношення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян, а також попереджати правопорушення.

Адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена КпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також загальнообов'язковими рішеннями – рішеннями з адміністративними санкціями (ст. 5 КпАП).
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських, селищних, сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені в ст. 218 КпАП. Засідання проводяться не рідше двох разів на місяць і є правомочними при наявності не менше половини загального складу адміністративної комісії. Справи розглядаються у п»ятнадцятиденний термін із дня одержання органом, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, крім справ про порушення, пов'язаних з використанням газу (ст. 101 КпАП), експлуатацією газовикорстовуючих установок без обліку витрати газу (ст. 102 КпАП) і непідготовленістю до роботи резервного паливного господарства (ст. 103 КпАП), що розглядаються комісією в семиденний термін.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. До особи, що скоїла адміністративне правопорушення, адміністративна комісія може застосувати: попередження; штраф; вилучення предмета, що явилось знаряддям здійснення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. Керівництво і контроль за діяльністю адміністративних комісій здійснюють виконавчі комітети міських, селищних і сільських рад. У своїй діяльності комісії відповідальні перед відповідними радами і їхніми виконкомами і підзвітні їм.

Справи про адміністративні правопорушення можуть розглядати і безпосередньо виконавчі комітети селищних, сільських рад. При цьому на засіданні повинні бути присутнім не менше двох третин загального складу виконавчого комітету.

У ст. 219 КпАП перераховані адміністративні правопорушення, справи про які мають право розглядати виконавчі комітети селищних, сільських рад.


6. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення.


Згідно статті 250 КпАП передбачений прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Згідно цієї статті прокурор, заступник прокурора має право: порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення, знайомитися з матеріалами справи, перевіряти законність дій органів (посадових осіб при провадженні у справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.


У К А З

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР


Президія Верховної Ради Української РСР

п о с т а н о в л я є:

Затвердити Положення про адміністративні комісії Української РСР.



Голова Президії

Верховної Ради Української РСР В.ШЕВЧЕНКО

Секретар Президії

Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО

м. Київ, 9 березня 1988 р.

N 5540-XI


ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президії Верховної Ради Української РСР
від 9 березня 1988 року
N 5540-XI


ПОЛОЖЕННЯ

про адміністративні комісії Української РСР


I. Завдання адміністративних комісій,

порядок їх утворення і діяльності

Стаття 1. Завданням адміністративних комісій є розгляд справ про адміністративні правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання радянських законів, правил соціалістичного співжиття, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушниками, так і іншими особами.


Стаття 2. Адміністративні комісії розглядають усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених відповідно до чинного законодавства до компетенції інших органів (службових осіб).


Адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення соціалістичної законності.


Стаття 3. Адміністративні комісії утворюються при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів.


У разі необхідності адміністративні комісії утворюються при виконавчих комітетах селищних, сільських Рад народних депутатів з дозволу виконавчого комітету вищестоящої Ради народних депутатів.


Стаття 4. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів утворюються відповідними Радами народних депутатів за поданням їх виконавчих комітетів на строк повноважень цих Рад.


Стаття 5. Адміністративні комісії у своїй діяльності відповідальні перед відповідними Радами народних депутатів і їх виконавчими комітетами та їм підзвітні. Виконавчі комітети Рад народних депутатів можуть провадити зміни в складі відповідних адміністративних комісій з наступним внесенням на затвердження Ради народних депутатів.

Стаття 6. Адміністративні комісії діють в складі голови (заступник голови або член виконавчого комітету), заступника голови, відповідального секретаря і не менш як 6 членів комісії.


Число членів комісії встановлюється залежно від обсягу роботи комісії органом, який утворює комісію.

До складу комісії входять депутати Рад, представники профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій, трудових колективів.

До складу адміністративної комісії не можуть входити представ ники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.

Для здійснення поточної роботи і контролю за виконанням постанов комісії в адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії.


Стаття 7. Адміністративні комісії в своїй діяльності спираються на широкий актив громадськості.


Адміністративні комісії в усіх питаннях, віднесених до їх компетенції, взаємодіють з постійними комісіями Рад народних депутатів та комісіями, утворюваними при виконавчих комітетах Рад.

Стаття 8. Адміністративні комісії у своїй діяльності керуються Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення, іншими законодавчими актами СРСР, постановами Ради Міністрів СРСР, Кодексом Української РСР про адміністративні правопорушення, цим Положенням та іншими законодавчими актами Української РСР, постановами Ради Міністрів УРСР, а також рішеннями обласних, районних, міських Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність.


Стаття 9. Адміністративні комісії організують облік розглянутих справ про адміністративні правопорушення, узагальнюють практику розгляду цих справ у межах району, міста, району в місті.


Адміністративна комісія, встановивши при розгляді конкретних справ або в результаті узагальнення практики їх розгляду причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, вносить у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.


Не пізніш як у місячний строк по пропозиції має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено адміністративну комісію, що внесла пропозицію.


Стаття 10. Діловодство в справах, що розглядаються адміністративними комісіями, ведеться відповідно до вимог Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення, цього Положення та інших актів законодавства про адміністративні правопорушення.


Порядок реєстрації та зберігання справ, зразки форм документів, необхідних для роботи адміністративних комісій, затверджуються виконавчими комітетами обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів.

Стаття 11. Справа, що заводиться адміністративною комісією, повинна містити протокол про адміністративне правопорушення, протокол засідання і постанову комісії, дані про сповіщення осіб, які беруть участь у справі, про день і час засідання комісії, вручення або надіслання постанови особі, щодо якої її винесено, та потерпілому, відмітки про звернення до виконання постанови, хід і результати її виконання та інші документи у цій справі.


Стаття 12. Голова адміністративної комісії, а під час його відсутності заступник голови:

1) керує роботою комісії, несе відповідальність за виконання покладених на комісію завдань;

2) головує на засіданнях комісії;


3) забезпечує регулярне проведення засідань комісії, визначає коло питань, що підлягають розгляду на черговому засіданні;

4) вживає заходів щодо підвищення рівня правової культури і правової підготовки членів адміністративної комісії;

5) підписує протокол і постанову комісії по справі про адміністративне правопорушення.

Стаття 13. Відповідальний секретар адміністративної комісії:


1) заводить по кожному протоколу про адміністративне правопорушення окрему справу;


2) здійснює підготовку до розгляду справ про адміністративні правопорушення;


3) вирішує організаційні питання проведення засідань комісії;

4) веде по справах, що розглядаються комісією, протоколи засідань комісії;


5) разом з головою комісії підписує протокол і постанову комісії по справі про адміністративне правопорушення;


6) звертає до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення і контролює їх виконання;


7) веде діловодство комісії, облік розглянутих справ про адміністративні правопорушення, забезпечує схоронність цих справ.


Стаття 14. Технічне обслуговування та матеріально-технічне забезпечення адміністративних комісій покладається на виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів.


Стаття 15. Адміністративна комісія користується штампом і печаткою виконавчого комітету Ради народних депутатів, при якому вона перебуває.


II. Порядок розгляду справ

про адміністративні правопорушення

Стаття 16. Адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні правопорушення, зазначені в статті 218 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення.


Стаття 17. Підставою для розгляду адміністративною комісією справи є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності відповідно до статті 255 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення.


Стаття 18. Адміністративні комісії розглядають справи на засіданнях, що проводяться не менше двох разів на місяць. Засідання комісії є правомочним при наявності не менш як половини загального складу комісії.

Стаття 19. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративною комісією за місцем проживання порушника.

Стаття 20. Адміністративна комісія розглядає справи в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.


Справи про правопорушення, передбачені статтями 101-103 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення, розглядаються в семиденний строк.


Стаття 21. Справи розглядаються відкрито.


З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися у виїзних засіданнях комісії.


Стаття 22. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.


Стаття 23. При підготовці до розгляду справи відповідальний секретар адміністративної комісії вирішує такі питання:

1) чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи;


2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;


4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.


Про день засідання адміністративної комісії завчасно повідомляється прокурору.


Стаття 24. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу адміністративної комісії, яка розглядає дану справу.


Головуючий на засіданні адміністративної комісії оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, відповідно до статей 268-274 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Стаття 25. Адміністративна комісія при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язана з'ясувати:

1) чи було вчинено адміністративне правопорушення;


2) чи винна дана особа в його вчиненні;


3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

4) чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;


5) чи заподіяно майнову шкоду;

6) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації, трудового колективу;

7) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 26. При розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією ведеться протокол, в якому зазначаються:

1) дата і місце засідання;


2) найменування і склад комісії;

3) зміст справи, що розглядається;

4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;

6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;

7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.


Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем.

Стаття 27. По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;


2) про закриття справи.


Стаття 28. За вчинення правопорушень адміністративна комісія може застосовувати такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;


4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.


При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення адміністративна комісія накладає його в межах, установлених відповідною статтею Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення та іншими актами, які передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення.


При накладенні стягнення адміністративна комісія враховує характер вчиенного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.


Якщо одночасно розглядаються дві або більше справ про вчинення однією особою кількох порушень, адміністративна комісія накладає стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.


Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Стаття 29. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зазначених у статті 247 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення.


Стаття 30. Постанова комісії повинна містити:

1) найменування адміністративної комісії, яка винесла постанову;


2) дату розгляду справи;


3) відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

4) викладення обставин, установлених при розгляді справи;


5) зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;


6) прийняте по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначається розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Коли сума майнової шкоди не перевищує 50 карбованців, адміністративна комісія вирішує питання про її відшкодування винною особою.

Постанова повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.


Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.


Стаття 31. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.


Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висипається, про це робиться відповідна відмітка у справі.


По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення, щодо особи, якій вогнестрільну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, адміністративна комісія надсилає копії постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнестрільною зброєю.


Стаття 32. Постанова адміністративної комісії може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим у виконавчий комітет Ради народних депутатів, при якому перебуває комісія, або в районний (міський) народний суд. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк адміністративною комісією за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Скарга на постанову подається в адміністративну комісію, яка винесла постанову, якщо інше не встановлено законодавством СРСР.

Постанову адміністративної комісії може бути опротестовано прокурором.


Стаття 33. У разі надходження скарги або протесту на постанову адміністративна комісія протягом трьох діб надсилає скаргу разом з справою в орган, куди оскаржується постанова.


Стаття 34. Подання у встановлений строк скарги на постанову, за вийнятком постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, а також принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду скарги або протесту.

Стаття 35. Постанова адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами.


Стаття 36. Постанова адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання відповідно до правил, встановлених Кодексом Української РСР про адміністративні правопорушення.


Стаття 37. На підставі документа, що свідчить про виконання постанови, відповідальний секретар адміністративної комісії робить на постанові відповідну відмітку.


Секретар Президії

Верховної Ради Української РСР М.ХОМЕНКО

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:


  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення;
  2. Положення про адміністративні комісії Української РСР, Затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 березня 1988 року N 5540-XI;