Уголовный кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Предварительная концепция законодательных изменений. Разработка в рамках доклада, 28.14kb.
- Пушкарева Наталья Александровна аспирантка мгу им. М. В. Ломоносова, г. Москва e-mail:, 76.69kb.
- Уголовный кодекс российской федерации, 2940.24kb.
- Уголовный кодекс российской федерации, 3110.01kb.
- Уголовный кодекс российской федерации, 3327.69kb.
- Уголовный кодекс российской федерации, 3756.16kb.
- Уголовный кодекс кыргызской республики, 4033.53kb.
- Уголовный кодекс республики армения, 9811.54kb.
- Изменения в законодательстве о противодействии коррупции, 12.5kb.
- Китайской Народной Республики в редакции от 14 марта 1997 года, пришедший на смену, 1850.28kb.
Гражданский кодекс
Ст. 15 Право на захист цивільних прав і інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист може мати три прояви (включати три елементи):
- право на свої дії ( самозахист цивільних прав - ст. 19 ЦК)
- право на чужі дії (вимагати певної поведінки від зобов’язаної особи в претензійному порядку)
- право на забезпечувальні дії держави та інших уповноважених нею органів та осіб (наприклад, нотаріус - ст. 18 ЦК).
Структура суб’єктивного юридичного права:
1). Право на свої дії (самій чинити певні активні дії);
2). Право на чужі дії (вимагати від інших суб’єктів вчинення певних дій);
3). Право на захист (звертатися до держави за примусовим забезпеченням свого суб‘єктивного юридичного права).
Стаття 19. Самозахист цивільних прав
1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.
Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
2. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.
Без згоди людини дозволяється знімати її в публічних місцях за умови, що зйомка здійснюється відкрито.
Закон робить наголос на відкритості зйомки, а це означає, що людина, яку знімають, повинна бачити оператора та його обладнання.
Требования работников ГАИ в этом случае абсолютно незаконны. Единственное, на что Вы не имеете право - это вести скрытую съемку из-за угла за действиями работников милиции во время их работы.
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини
Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок
1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
Закон України Про інформацію
Стаття 9. Право на інформацію
Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Стаття 23. Інформація про особу
Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Стаття 42. Учасники інформаційних відносин
Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.
Стаття 43. Права учасників інформаційних відносин
Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.
Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про:
-діяльність органів державної влади;
-діяльність народних депутатів;
-діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації;
-те, що стосується його особисто.
Стаття 45. Охорона права на інформацію
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
органів внутрішніх справ України
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Службова дисципліна
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2. Дисциплінарний проступок
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Стаття 5. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Розділ IV
ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ
Стаття 12. Види дисциплінарних стягнень
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
СТАТУТ
ПАТРУЛЬНО-ПОСТОВОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ
Розділ І
Загальні положення
1. Патрульно-постова служба міліції - це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.
Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона громадського порядку і громадської безпеки;
- захист власності від злочинних посягань.
2. Правовою основою діяльності патрульно-постової служби міліції є Конституція України ( 888-09 ), Закон України "Про міліцію".., Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми..
3. Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями і населенням.
4. Працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні:
- мати високі моральні якості, необхідну професійну підготовку;
- бути дисциплінованими, пильними і чесними при виконанні службових обов'язків, діяти рішуче й наполегливо, стійко переносити всі труднощі, пов'язані з службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов'язків;
- виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;
- поважати гідність особи і ставитись до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;
- при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред'являти на його вимогу службове посвідчення.
16. Використання патрульного транспорту з іншою метою категорично забороняється. Патрульні автомобілі і мотоцикли повинні бути оснащені радіостанціями і укомплектовані спеціальними засобами і
необхідним інструментом.
Розділ IV
Обов'язки патрульно-постових нарядів міліції
- По охороні громадського порядку
124. Патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів
щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.
Патрульні і постові наряди зобов'язані:
в) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;
и) знати закони та інші нормативні акти органів місцевої державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки і охорони громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання;
й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; при застосуванні передбачених в законах заходів адміністративного впливу до правопорушників роз'ясняти їм, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;
6. По забезпеченню безпеки дорожнього руху
129. Патрульні і постові наряди зобов'язані:
а) знати Правила дорожнього руху і чинне законодавство про відповідальність за їх порушення;
Розділ V
Права нарядів міліції
- Права нарядів міліції при виконанні службових обов'язків
133. Нарядам міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право:
б) при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
в) згідно з пунктом 6 статті 11 Закону України "Про міліцію" проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів
2. Підстави доставляння нарядами міліції осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
136. Наряди мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних у вчиненні злочину за наявності однієї із таких підстав:
а) коли цю особу застигли при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
б) коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;
в) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину.
За наявності інших даних, які дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію тільки в тому випадку, якщо намагалася втекти або коли не має постійного місця проживання, або коли не встановлена особа підозрюваного.
137. При відмові (опору) осіб, вказаних в підпунктах 134 і 135 розділу V цього Статуту, йти в орган внутрішніх справ, наряд вживає заходів для їх доставки, використовуючи допомогу
дружинників, громадськості. У випадках, передбачених статтею 14 Закону України "Про міліцію" дозволяється застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, а також
використовувати службових собак тощо.
3. Відповідальність працівника міліції при порушенні прав,
законних інтересів громадян і відшкодування матеріальної шкоди
139. Працівник міліції у межах повноважень, наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
При порушенні працівником міліції прав, законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до відновлення цих прав, відшкодування матеріальних збитків, на вимогу громадянина
публічно вибачитися.
Розділ VI
Поводження патрульних міліціонерів з громадянами
140. Тактична зрілість, грамотність дій міліціонера в різних ситуаціях, які дозволяють йому успішно вирішувати питання охорони громадського порядку і боротьби з злочинністю значною мірою
визначаються його вмінням правильно будувати свої взаємовідносини з громадянами. У взаємовідносинах з громадянами міліціонери повинні виявляти високу культуру і такт.
1. Порядок звернення патрульного (постового)
міліціонера до громадян
141. Патрульний (постовий) повинен звертатися до громадян з повагою на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. При зверненні до громадянина він повинен привітатися з ним, після чого приклавши руку до головного убору, назвати йому своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення і повідомити мету звернення. Якщо до патрульного (постового) звертаються громадяни, він також зобов'язаний прикладати руку до головного убору, уважно вислухати і вжити заходів за їхніми заявами, а в необхідних випадках пояснити, куди слід звертатись для вирішення поставленого питання.
142. На вимогу народних депутатів, посадових осіб і громадян патрульний (постовий) зобов'язаний назвати своє прізвище, місце роботи і пред'явити службове посвідчення.
143. В поводженні з громадянами недопустимі:
а) зверхній тон, грубість, зарозумілість;
б) іронічне або неввічливе викладення зауважень;
в) вирази або репліки, які ображають людську гідність;
г) погрози, повчання і несправедливі докори;
д) пред'явлення незаслужених звинувачень;
е) погрозливі чи ображаючі жести або знаки.
144. У розмові з громадянами працівники міліції повинні виявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.
Коли порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, постанови та інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставляння порушника у міліцію або можливість обмежитись зауваженням.
Зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули.
147. З документами, що перевіряються у громадян, необхідно поводитися акуратно, не робити на них або в них будь-яких поміток. Якщо у документ вкладені гроші, записка і т.ін., необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані предмети.
Розділ VII
Несення патрульно-постової служби
- Порядок несення служби нарядами
154. Під час несення служби наряду забороняється:
в) вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби;
г) порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;
167. Патрульним на транспортних засобах під час несення служби забороняється:
а) перевозити сторонніх громадян і вантажі, а також залишати автомобіль (мотоцикл, катер) без нагляду;
в) перевищувати встановлену швидкість руху (якщо це не пов'язано із службовою необхідністю);
г) самовільно відхилятись від призначеного маршруту і змінювати порядок несення служби, якщо це не пов'язано із службовою необхідністю;
Розділ VIII
Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних
засобів, вогнепальної зброї
1. Застосування заходів фізичного впливу і
спеціальних засобів
200. Працівники міліції мають право застосувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії їх законним вимогам,
якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.
201. Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано на рідній мові осіб, проти яких ці засоби будуть застосуватись, та українською і російською мовами не менше, як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
215. У разі неможливості уникнути застосування спеціальних засобів воно не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При заподіянні шкоди необхідно забезпечити надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк, а також повідомити лікаря або медичний заклад про те, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з
метою виявлення потерпілих, а також збирання засобів, що не спрацювали, а при необхідності - дегазація.
216. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
2. Застосування вогнепальної зброї
217. Відповідно до статті 15 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:
а) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;
б) для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;
в) для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
г) для затримання особи, яку застигли при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;
д) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;
е) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.
Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.
219. Без попередження зброя може бути застосована при раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.
4. Перевірка документів у правопорушника
229. Наряд міліції має право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів. При необхідності складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вимогу про пред'явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактично. При перевірці:
а) поводитися з документами акуратно (не м'яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками).
Якщо в документі знаходяться гроші, які-небудь записки та інші папери або цінності, запропонувати власнику вилучити їх звідти;
6. Затримання нарядом міліції правопорушників
та осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
236. При затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину необхідно:
а) пам'ятати, що міліціонер має право затримувати цих осіб при наявності таких підстав:
- цю особу застали на місці вчинення злочину;
- очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вказують на дану особу як на таку, що вчинила злочин;
- на підозрюваному або його одязі, при ньому будуть виявлені явні сліди злочину.
7. Здійснення нарядом міліції огляду зовнішнього
одягу, речей злочинця та особи, затриманої за
підозрою у вчиненні злочину
239. Огляд зовнішнього одягу, речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, є попереджувальною мірою, спрямованою на забезпечення особистої безпеки міліціонера, що становить перед собою ціль вилучення зброї та інших предметів у затриманого, які можуть бути використані ним для нападу на міліціонера та інших громадян.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з тим, кого оглядають і в присутності двох понятих тієї статі.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можуть бути піддані огляду з участю двох понятих при відсутності власника.
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.