Коротко про головне
| Вид материала | Документы |
- Коротко про головне, 2605.39kb.
- Кабінету Міністрів України від 25. 05. 11 №583 Питання закон, 65.67kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 67.42kb.
- Оголошення про проведення громадського обговорення, 8.94kb.
- Україна рівненська обласна державна адміністрація головне управління праці та соціального, 16.76kb.
- Україна гусятинська районна державна адміністрація, 112.67kb.
- Положення про головне управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційної, 180.19kb.
- Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції у львівській області, 155.54kb.
- Україна міністерство фінансів україни головне фінансове управління рівненської обласної, 1222.15kb.
Робота та діяльність науково-дослідних установ
9 июля в Алчевске прошла научно-практическая конференция на тему: “Водообеспечение городов Юго-Восточного региона Украины. Перспективы очищения и использования шахтных вод”. Форум впервые объединил представителей науки, власти и бизнеса. Организатором конференции выступил ЗАО “Аквасервис” – первое предприятие в Украине, построившее завод по производству высококачественной питьевой воды, производительностью 12 тыс. куб./м в сутки. Новейшая технология водоочистки с использованием высокоэффективных мембранных технологий прошла апробацию на качество в течение 6 месяцев. В результате государственного мониторинга по 72 показателям получено положительное санитарно-гигиеническое заключение Минздрава Украины о том, что качество очистки воды соответствует европейскому уровню и требованиям ГОСТа
В. Рисухин, депутат Луганского областного совета, фракция БЮТ, организатор конференции:
“Предложен альтернативный вариант водообеспечения, основанный на современных технологиях и апробированный в развитых странах мира. На конференцию приглашены лучшие специалисты в этой области, чтобы услышать их оценку и наметить конкретный план действий, чтобы пилотный проект ЗАО «Аквасервис» получил продолжение не только в Луганской области, но и во всём Юго-Восточном регионе”.
М. Згуровский, академик НАН Украины, президент Научного парка «Киевская политехника»:
“Данная программа предполагает создание на территории региона Научного парка, участники которого на основе инновационных технологий определили оптимальные пути реформирования водного хозяйства и внедрили свои разработки в Юго-Восточной Украине.
Владимир Чуб, городской голова Алчевска:
“Будущая система водоснабжения максимально будет приближать источник чистой воды к потребителю, и такого рода заводы вскоре могут обеспечивать водой все проблемные города юга области” (Владимир Рисухин: «Никакая концессия не решит проблему водоснабжения в нашем регионе, если не будут применяться инновационные технологии» // Реальная газета (a.com.ua). – 2009. – 16.07).
* * *
17 липня 2009 року відбулося підписання договору щодо створення інноваційного технологічного кластеру “Сільськогосподарське машинобудування” з центром у м. Мелітополь (Запорізька обл.) у рамках створюваного Державним агентством України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестицій) національного інноваційного кластеру “Нові машини”.
Засновниками виробничого кластеру є Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку, Придніпровський науковий центр НАН України та МОН України, Таврійський державний агротехнічний університет, Громадська організація “Технологічний парк “Машинобудівні технології”, Громадська організація “Інноваційно-технологічний кластер “АгроБУМ”.
Кластер створюється з метою сприяння інноваційному розвитку і підвищенню конкурентоспроможності продукції суб’єктів сільськогосподарського машинобудування, формування ефективної системи взаємодії між підприємствами-учасниками кластеру і споживачами продукції, формування в рамках кластеру скоординованої технологічної і ринкової політики розвитку сільськогосподарського машинобудування України на базі кращих інноваційних технологій.
Створення такого кластеру дасть змогу прискорити виробництво конкурентоспроможної інноваційної продукції у сфері сільськогосподарського машинобудування, що буде споживатися не лише в країні, а й далеко за її межами.
Створення національного інноваційного кластеру «Нові машини» (м. Дніпропетровськ) передбачається у формі об’єднання низки технологічних інноваційних кластерів: “Сільськогосподарське машинобудування” (м. Мелітополь), “Ракетобудування” (м. Дніпропетровськ), “Авіабудування” (м. Запоріжжя), “Гірниче машинобудування” (м. Кривий Ріг), “Приладобудування” (м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.), “Металургійне машинобудування” (м. Дніпропетровськ), “Інфраструктурно-інформаційний кластер” (м. Запоріжжя) (Офіційний веб-сайт Державного агентства України з інвестицій та інновацій (v.ua). – 2009. – 21.07).
Космічна галузь
Під егідою Національного космічного агентства ракетно-космічна галузь об’єднує десятки конструкторських бюро, промислових підприємств, наукових установ, організацій.
За попередніми підсумками роботи підприємств галузі, за шість місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого темпи обсягів росту виробництва продукції становили 90,8 %, за реалізованою продукцією – 85,9 %. З початку року здійснено пуски чотирьох ракет-носіїв вітчизняного виробництва – трьох “Зеніт 3SL” та однієї “Циклон-3”. Триває реалізація важливих для держави проектів із супутникової навігації, створення українського супутника зв’язку “Либідь”, будівництва сучасної системи дистанційного зондування Землі із запуском космічного апарата “Січ-2”, спорудження стартового комплексу для ракети-носія “Циклон-4” у Бразилії, укладено ряд важливих міжнародних угод. Протягом останніх трьох місяців Кабінет Міністрів України прийняв 22 постанови, спрямовані на подальший розвиток галузі, відновлення в повному обсязі фінансування Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2008–2012 роки.
О. Зінченко, генеральний директор НКАУ:
“Головні пріоритети діяльності НКАУ в найближчі роки.
У 2011-му на геостаціонарну орбіту планується запустити вітчизняний супутник зв’язку, до 2020-го буде забезпечено запуск у цю ж геостаціонарну точку резервного космічного апарата зв’язку.
Починаючи з 2010 року, передбачається розгортання на орбіті угруповання космічних апаратів спостереження Землі оптичного і радіочастотного діапазонів, а також створення національної системи геоінформаційного забезпечення. НКАУ виступатиме системним інтегратором цієї діяльності, створюється мережа підприємств-операторів для виконання завдання.
На часі створення мереж контрольно-корегувальних станцій глобальних навігаційних систем GPS (США) та ГЛОНАСС (Росія), а також перспективних – GALІLEO (ЄС) та Beіdou (Китай) – на загальнонаціональному і регіональному рівнях.
Передбачається провести технологічні експерименти та експерименти з випробувань космічної техніки у космосі з використанням угруповання малих космічних апаратів, а також забезпечити проведення науково-освітніх космічних експериментів з їх використанням.
Крім того, у планах – створення оригінальних малих космічних апаратів за участю молодіжних творчих колективів науково-дослідних і конструкторсько-виробничих установ та вищих навчальних закладів України із залученням молодих представників країн Балтійсько-Чорноморського регіону, Китаю, Індії тощо.
Потрібно диверсифікувати можливості галузі, максимально використовувати розвиток сучасних сервісів.
Україна має величезний досвід роботи на світовому космічному ринку пускових послуг, школи та доробки. Але слід зауважити, що більшість із цих успіхів грунтуються на розробках 20-30-річної давнини, які, незважаючи на зусилля з їхньої модернізації, стрімко втрачають свою конкурентоздатність. Саме виконання масштабного комплексу робіт з розвитку ракет-носіїв дасть можливість Україні утримати місце на ринку запусків і створити передумови для його розширення (у тому числі й за рахунок доставки вантажів на навколомісячну орбіту і на Місяць), на що спрямоване створення нової української ракети-носія “Циклон-4”.
Важливим інструментом у завоюванні нових горизонтів у цьому сегменті ринку є будівництво стартового комплексу на космодромі Алкантара у Бразилії. Із введенням у дію стартового комплексу на Алкантарі Україна отримає незалежний доступ у космос.
Нині ж на дуже жорсткому світовому ринку космічних послуг конкурують проекти “Морський старт”, “Дніпро”, “Наземний старт”. Крім того, створено передумови для виходу на ринок космічних апаратів, двигунів, окремих вузлів ракет-носіїв. Галузь має портфель перспективних контрактів, які здатні забезпечити суттєве зростання обсягів виробництва.
На сьогодні вітчизняного супутника зв’язку на орбіті немає. Це помилково як з точки зору потреб країни, користувачів і систем безпеки, так і з точки зору присутності в найприбутковішому інноваційно-привабливому для економіки держави секторі космічних послуг. За оцінками експертів, супутниковий зв’язок, телекомунікації та інформаційні сервіси становлять значно більше половини обсягів світового ринку космічних послуг (близько 60 млрд дол. США) і прискорено розвиваються.
Запуск вітчизняного супутника зв’язку на геостаціонарну орбіту планується 2011 року. Це дасть змогу забезпечити надійність каналів зв’язку та постійну присутність України у провідному секторі світового ринку. Утворюється новий засіб мультимедійного (ТБ, радіо, Інтернет) та фіксованого зв’язку. З’являється реальна можливість створити ефективну та масштабну національну систему цифрового телебачення та радіомовлення.
При цьому кілька підприємств перетворяться на вітчизняні компанії-лідери в галузі зв’язку та інформаційних сервісів. Максимально використовуватиметься кооперація підприємств української космічної галузі, запуск супутника здійснюватиметься українською ракетою-носієм “Зеніт”.
Виконання масштабних завдань неможливе без реформування галузі. Тому передбачається здійснення суттєвих інституційних перетворень у ракетно-космічній промисловості. Так, шляхом об’єднання існуючих науково-технічних і виробничих структур будуть утворені три українські ракетно-космічні корпорації (Дніпропетровськ, Харків, Київ). Створення інтегрованих структур гармонізує відносини ракетно-космічної галузі й регіонів, адже в успішній роботі корпорацій буде зацікавлена місцева влада. НКАУ вже уклало угоди про співпрацю з держадміністраціями Харківської, Дніпропетровської, Вінницької областей.
З 15 липня два цехи заводу “Арсенал” – механічний і оптичний – повернули до виконання завдань космічної галузі. Це надзвичайно важливо для майбутнього підприємства, адже відкриває йому шлях до отримання та виконання нових замовлень, а відтак до забезпечення роботою й стабільною зарплатою кваліфікованих працівників” (Пугови- ця М. Космічні пріоритети Україи // Урядовий кур’єр. – 2009. – 21.07).
Астрономічна наука
Сотрудники Радиоастрономического института НАН Украины ведут наблюдения за Солнцем, постоянно регистрируют радиоизлучения. По этим параметрам можно судить о процессах на Солнце и в его атмосфере. Там происходят различные явления. Например, выброс корональной массы, происходящий обычно после вспышек. Если это вещество достигает магнитосферы Земли, то может начаться магнитная буря, возможны нарушения в линиях связи, системах управления и навигации самолетов и судов, а также энергообеспечения. Солнечные вспышки и сами по себе представляют угрозу, но земная ионосфера надежно защищает нас от их смертоносного действия, а космонавты, вышедшие из космической станции, абсолютно беззащитны и могут серьезно пострадать. Ученые, получив информацию о возможной опасности, предупреждают об этом космонавтов.
В последнее время ученым Радиоастрономического института удалось резко увеличить количество информации, получаемой при наблюдении планет. Это достигнуто за счет оснащения УТР-2 новой цифровой техникой. Модернизация аппаратуры продолжается. И уже вскоре харьковским астрономам не придется каждый раз перенастраивать телескоп для наблюдения за каким-то другим объектом.
В УТР-2 существует только один луч. Он позволяет исследовать маленький участок неба. Для одновременного обозрения всего неба нужна аппаратура нового поколения.
Сейчас рядом с существующим строится новый комплекс – гигантский украинский радиотелескоп (ГУРТ). Уже установлены и работают первые сто элементов. В прошлом году с их помощью впервые был зарегистрирован солнечный всплеск в диапазоне частот от 10 до 70 МГц, что прежде не представлялось возможным (Гук П. В жару – к Солнцу пылающему // Рабочая газета (www.rg.kiev.ua). – 2009. – 21.07).
Практичні впровадження науково-дослідних
і проектно-технічних напрацювань
На сьогодні українські зварювальні технології є найсучаснішими у світі. Експерти прогнозують, що до середини ХХІ століття їх використання дасть змогу збирати великі зорельоти безпосередньо в космосі. Перший експеримент зі зварювання та обробки металу у відкритому космосі здійснювали 25 років тому саме за допомогою обладнання, виготовленого в Україні, й за українськими технологіями.
За словами президента НАН України, директора Інституту зварювання Б.Патона, українські космічні технології зварювання дають змогу робити ремонт будь-якого рівня складності просто на орбіті.
Програми опанування космічного простору передбачають створення до середини ХХІ століття великогабаритних космічних кораблів та поселень на Місяці. Збирання та ремонт подібних конструкцій відбуватиметься просто в космосі – в умовах невагомості або відсутності атмосфери. Саме для цього в Інституті зварювання НАН України створений універсальний інструмент електронно-променевої дії.
Нині розробленими в Україні зварювальними апаратами обладнана більшість космічних кораблів світу. Нещодавно найсучасніші українські зварювальні технології випробували й космонавти Сполучених Штатів Америки (Український науковий клуб (ua). – 2009. – 15.07).
Наука і влада
Президент Украины В. Ющенко подписал закон о научных парках, принятый парламентом 25 июня.
Закон регулирует правовые, экономические, организационные отношения, связанные с созданием и функционированием научных парков и направлен на интенсификацию процессов разработки, внедрения производства инновационных продуктов и инновационной продукции на внутреннем и внешнем рынках.
Закон устанавливает, что научный парк создается с целью развития научно-технической и инновационной деятельности в высшем учебном заведении или научном учреждении для эффективного и рационального использования существующего научного потенциала, материально-технической базы для коммерциализации результатов научных исследований и их внедрения на отечественном и зарубежном рынках.
К основным функциям научных парков закон относит создание новых видов инновационного продукта, информационно-методическое, правовое и консалтинговое обеспечение основателей и партнеров научного парка, привлечение студентов, выпускников, аспирантов, ученых и работников высшего учебного заведения, либо научного учреждения к разработке и выполнению проектов научного парка, а также способствование развитию и поддержка малого инновационного предпринимательства.
В рамках деятельности научного парка не допускается осуществление таких видов деятельности, как торгово-посредническая деятельность, предоставление услуг бытового назначения производства и переработка подакцизных товаров и других товаров, которые не соответствуют цели научного парка (Вовремя.info (mya.info). – 2009. – 24.07).
* * *
14 липня 2009 року відбулася зустріч голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестицій) В. Івченка з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі – університет) Д.Мельничуком.
Основною темою обговорення стали плани Держінвестицій щодо створення національних інноваційних кластерів (далі – НІК) та можливі напрямки співпраці між Держінвестицій та університетом у створенні НІК «Нові продукти харчування» та його діяльності. Серед них, зокрема, сторони визначили реалізацію інноваційних проектів, проведення спільних публічних заходів, підготовку нормативних документів та інформаційно-аналітичних матеріалів, а також участь співробітників університету у проведенні експертизи інноваційних проектів. Важливим напрямом цієї співпраці має стати залучення інвестицій в енергоощадні технології, розробку та забезпечення поширення альтернативних джерел енергії (Офіційний веб-сайт Державного агентства України з інвестицій та інновацій (v.ua). – 2009. – 16.07).
* * *
14 липня 2009 року відбулася зустріч голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестицій) В. Івченка з директором Інституту аграрної економіки (далі – інститут) П.Саблуком.
В. Івченко розповів про плани Держінвестицій щодо створення національних інноваційних кластерів (далі – НІК) та обговорив з П.Саблуком можливість участі інституту у створенні НІК “Нові продукти харчування” та його діяльності.
На думку В. Івченка, зусилля науковців і Держінвестицій доцільно об’єднати в напрямі реалізації інноваційних проектів, проведення спільних публічних заходів, підготовки нормативних документів та інформаційно-аналітичних матеріалів, а також проведення співробітниками інституту експертизи інноваційних проектів.
Учасники зустрічі домовилися, що інститут також долучиться до відпрацювання механізмів взаємодії з учасниками НІК, створюваних Держінвестицій (Офіційний веб-сайт Державного агентства України з інвестицій та інновацій (v.ua). – 2009. – 16.07).