Geum.ru

Коротко про головне

Вид материалаДокументы
Правове регулювання власності на землю
Міністерство з питань
Міністерство з питань
Національна комісія
Міністерство промислової політики України
Загальна характеристика наукової
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Коментарі спеціалістів на звернення громадян *


Правове регулювання власності на землю


За яких умов використання земельної ділянки визначається мешканцями багатоквартирного житлового будинку, який на ній розташований?


Оскільки будинок не є індивідуальним (садибою), то відповідно до ст. 42 Земельного кодексу “земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками будинку”.

У разі недосягнення домовленості спори щодо порушення зазначених норм вирішуються в суді.

Міністерство з питань

житлово-комунального господарства України


Правила утримання житлових будинків

та прибудинкових територій


Які умови та порядок переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень?

Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, передбачено, що проведення переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій можливо тільки за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, та з дозволу власника будинку (квартир) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Умови та порядок переобладнання та перепланування житлових приміщень визначені в Правилах утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 р. № 76. Відповідно до п. 1.4.1.–1.4.4. переобладнання і перепланування житлових будинків, приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради відповідно до законодавства.

До елементів перепланування житлових приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків тощо.

Переобладнання і перепланування житлових приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування житлових приміщень, що погіршує умови експлуатації проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Виконання будівельних робіт з реконструкції aтехнічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об’єктів повинно здійснюватись за дозволом, наданим відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за № 945/5166.


Міністерство з питань

житлово-комунального господарства України


Нормативно-правове регулювання

житлово-комунальними послугами


Як врегульовані взаємовідносини між споживачем і виконавцем житлово-комунальних послуг?

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (далі – Закон), споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. У свою чергу, згідно зі ст. 21 Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов’язком як виконавця послуг, так і споживача.

Ст. 1 Закону визначено, що споживач – це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, договір – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією (розрахунковим документом).

Ст. 10 цього Закону визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг.

Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, споживач комунальних послуг зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись)цими послугами.

Обов’язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у разі несплати споживачем отриманих послуг балансоутримувач житлового будинку може звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання послуг.

Чинним законодавством не передбачено списання заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Спірні питання вирішуються у судовому порядку.


Міністерство з питань

житлово-комунального господарства України


Правові відносини у сфері постачання

та користування електричною енергією


Як коригуються обсяги оплати за споживання електричної енергії?


Відповідно до положень п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679) (далі – Правила), авансовий платіж – це часткова оплата (у розмірі, обумовленому договором) заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії, яка здійснюється до початку розрахункового періоду; попередня оплата – це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у відповідному періоді; розрахунковий період – це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Згідно з абзацом 1 п. 4.1 Правил, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Положеннями п. 4.2 Правил встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Крім того, відповідно до п. 5.14 Правил, обсяги споживання електричної енергії і величина використання електричної потужності споживачем у розрахунковому періоді зазначаються в договорах у відповідних фізичних одиницях вимірювання та/або зазначається порядок визначення цих величин.

Положеннями п. 6.6 Правил встановлено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Згідно з п. 6.7 Правил, у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу; розрахункового та планового періодів обумовлюється в договорі.

Після закінчення періоду, обумовленого в договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів).

За результатами коригування перший плановий платіж наступного періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

Водночас необхідно зауважити, що відповідно до положень п. 7.5 Правил, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, зокрема, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.


Національна комісія

регулювання електроенергетики України


Правове регулювання операцій з металобрухтом


Які дії здійснені з метою усунення з ринку нелегальних приймальних пунктів металобрухту?


Орган ліцензування – Мінпромполітики – видає ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових і чорних металів.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про металобрухт”, міністерство разом з обласними державними адміністраціями контролює додержання спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами та їх приймальними пунктами встановлених умов та правил здійснення операцій з металобрухтом. Місцеві органи виконавчої влади виявляють порушення вимог цього Закону спеціалізованими підприємствами та їх приймальними пунктами на територіях відповідних адміністративних одиниць та повідомляють про них Мінпромполітики для вжиття заходів щодо дії ліцензій.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.06.2007 р. № 26064/1/1-07 до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про металобрухт” щодо спеціалізованих або) спеціалізованих металургійних переробних підприємств, а також форм розрахунків при прийманні металобрухту від 24.05.2007 р. № 1073-V Мінпромполітики розробило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 р. №127/595, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 р. за № 1258/14525.

Нові Ліцензійні умови сприятимуть врегулюванню відносин, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, який на сьогодні є найважливішою стратегічною та енергоощадною сировиною для металургійного виробництва, упорядкуванню діяльності, пов’язаної із заготівлею металобрухту, створенням сприятливих економічних умов для розвитку дійсно ефективного підприємництва, сприянню інвестиційної активності, підтриманню необхідного рівня забезпечення потреб вітчизняного споживача.

За результатами перевірки облдержадміністрації надають акти до Мінпромполітики України. Ліцензійна комісія міністерства, проаналізувавши надані акти, приймає рішення щодо подальшої дії ліцензій.

З метою усунення з ринку нелегальних приймальних пунктів металобрухту Мінпромполітики звернулося до Національного банку України (лист від 28.02.2008 р. № 16/7-1-24) з пропозицією внести зміни до п. 2.11 постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 15.12.2004 р. № 637.

Оскільки ст. 6 Закону України “Про металобрухт” регламентовано проведення готівкових розрахунків з населенням за металобрухт виключно через каси спеціалізованих та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює купівлю металобрухту, і не передбачено здійснення готівкових розрахунків з населенням через фізичних осіб – уповноважених представників спеціалізованих підприємств, Національний банк України (лист від 24.03.2008 р. № 11-113/1156-3437) вважає, що вимоги п. 2.11 Положення відповідають вимогам ст. 6 Закону.

Мінпромполітики України стурбоване ситуацією щодо наявності безліцензійної діяльності з металобрухтом, що призводить до загострення криміногенної обстановки у сфері обігу металобрухту та зводить нанівець усі заходи, які спрямовані на законодавче врегулювання діяльності у цій сфері.

Якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з металобрухтом без наявності відповідної ліцензії, то така діяльність є незаконною і повинна бути припинена правоохоронними органами з притягненням винних до кримінальної відповідальності


Міністерство промислової політики України


* Відповіді на запитання підготовлені за матеріалами Департаменту комунікацій влади та громадськості Кабінету Міністрів України


Наука – суспільству


Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти


В штаб-квартире Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры состоялась II Всемирная конференция ЮНЕСКО “Новая динамика высшего образования и науки на службе социального прогресса и развития”. Украину представляла делегация во главе с заместителем министра образования и науки Украины Т.Финиковым в составе председателя Комитета по вопросам науки и образования В.Полохало и ректора Восточноукраинского национального университета им. В. Даля А.Голубенко.

В работе конференции приняли участие 1200 делегатов из 150 стран мира: политические деятели и руководители международных, государственных и общественных организаций, представители высших учебных заведений. Конференция была посвящена анализу мировых изменений и тем задачам, которые эти изменения ставят. Особую роль в преодолении негативных явлений, связанных с ростом неравенства между развитыми и бедными странами и разрушительным влиянием экономического кризиса, должно играть высшее образование. При этом крайне важным вопросом остается не только сохранение уровня финансирования, но и его увеличение.

Участники обсудили проблемы и пути их преодоления по таким вопросам, как влияние глобализации на образование, социальная ответственность высшего образования, академическая свобода, научно-исследовательская деятельность и финансирование высшего образования. Участники конференции акцентировали внимание на важности усиления кооперации в сфере признания дипломов. Ректор ВНУ им. В. Даля выступил с докладом “Опыт создания классического университета с учетом тенденции развития высшей школы” (Ректор Восточноукраинского национального университета имени Владимира Даля представил высшую школу Украины на Всемирной конференции ЮНЕСКО // Ракурс-плюс (.ua). – 2009. – 21.07).


Загальна характеристика наукової

і науково-технічної діяльності


15 липня 2009 року відбулося засідання Президії УААН з питання “Про виконання Програми наукового забезпечення агропромислового виробництва Луганської області”.

Заслухавши й обговоривши доповідь керівника Центру наукового забезпечення АПВ, директора Луганського інституту агропромислового виробництва УААН В. Єни “Про виконання Програми наукового забезпечення агропромислового виробництва Луганської області”, президія УААН відзначила, що Центром на належному рівні проводяться наукові дослідження, випробування завершених наукових розробок, маркетинг, трансфер інновацій та наукове супроводження інноваційних проектів, науково-консультаційне та інформаційне обслуговування агроформувань області.

У виконанні Програми наукового забезпечення агропромислового виробництва (АПВ) регіону задіяно 8 установ. Залучено 215 співробітників, у тому числі 11 докторів, 35 кандидатів наук. Координація роботи Центру здійснюється Радою з питань організації діяльності Центру. При раді функціонує 12 експертних комісій з питань прибуткового ведення галузей агропромислового виробництва в регіоні.

Центром спільно з фахівцями Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації розроблені та реалізуються регіональні Програми: „Регіональна програма виробництва насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів в господарствах Луганської області”, “Зерно Луганщини”, „Програма удосконалення української червоної молочної породи великої рогатої худоби в Луганській області на період до 2010 року”, „Регіональна програма екологічного моніторингу Луганської області”. Підготовлений проект програми “Стратегія економічного і соціального розвитку Луганської області на період до 2015 року”.

Головною установою Центру по 13-ти НТП УААН виконується 25 завдань, у т.ч. 8 з фундаментальних і 17 з прикладних досліджень.

За результатами наукових досліджень розроблено систему моніторингу ерозійних процесів та сформовано базу даних з протиерозійної дії захисних лісових насаджень, а також показників стокоформуючої здатності та ерозійної стійкості основних сільськогосподарських культур (за завданням Інституту грунтознавства і агрохімії); програму “Агроландшафтні основи запобігання утворенню мочаристих ґрунтів” (за завданням Інституту гідротехніки і меліорації); адаптивну технологію вирощування озимої пшениці, яка забезпечує отримання в урожайності високоякісного зерна в посушливих умовах Луганської області на рівні 60–70 ц/га та рентабельності не нижче 70–80% (за завданням Інституту зернового господарства).

Проведено комплексну оцінку якості ґрунтів Луганської області, за результатами якої складені картосхеми за ступенем придатності ґрунтів вимогам спеціальних сировинних зон у залежності від комплексної дії факторів деградації та показників родючості (за завданням Інституту агроекології). До Реєстру сортів рослин України у 2006–2008 рр. занесено вісім нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, з них один створений спільно з науковцями Росії. На державне сортовипробування передано п’ять сортів і один гібрид.

За результатами досліджень з визначення ефективності вітчизняного і закордонного доїльного обладнання розроблено рекомендації щодо використання сучасної доїльної техніки на молочних фермах з різними технологіями утримання тварин.

За період з 2006 по 01.07.2009 р. отримано чотири патенти України на корисні моделі. Інститут володіє 58 об’єктами інтелектуальної власності, з яких захищено охоронними документами 37. За контрактом з Мінагрополітики розроблено ДСТУ “Якість грунту. Визначення енергетичного потенціалу грунту калориметричним методом”.

Щорічно інститутом випробовується і доводиться до рівня інновацій понад 20 наукових розробок. При випробуванні у 2008 році в ДПДГ “Агроспілка” технології вирощування озимої пшениці отримано урожайність зерна 54,9 ц/га. Прибуток з одного гектара – 1700 грн., а рівень рентабельності – 87 %; удосконалена технологія вирощування соняшнику забезпечила врожайність насіння протягом 2006–2008 рр. у залежності від гібриду 25,7–28,4 ц/га.

Базове господарство “Агрофірма „Довжанська” в результаті апробування системи створення високопродуктивного стада східного зонального заводського типу отримало статус племінного репродуктора української червоної молочної породи з чисельністю 168 корів. Середній надій по стаду підвищено до 4640 кг молока, вміст жиру до 3,72%. Апробування системи цілорічної однотипної годівлі української червоної молочної худоби в цьому господарстві підвищило середньодобовий приріст живої маси молодняку ВРХ до 650–700 г.

Для впровадження наукових розробок сформовано мережу з 10 базових господарств, в яких щорічно впроваджується 32 розробки. Щорічно здійснюється екологічний моніторинг грунтів. Впровадження в чотирьох базових господарствах Центру ресурсозберігаючої грунтозахисної технології вирощування озимої пшениці забезпечило в середньому за три роки урожайність зерна 46,8–51,2 ц/га, або на 11,3–17,0 ц/га вище середньора-йонних показників.

Сорти озимої пшениці селекції інституту впроваджені в Україні на площі понад 300 тис. га, гороху – на площі 18 тис. га. Поголів’я української червоної молочної породи ВРХ, співавтором якої є інститут, становить в області 10 тис. голів.

У центрі наукового забезпечення АПВ регіону сформовані і функціонують дев’ять демонстраційних полігонів з восьми культур, дві модельні ферми з молочного скотарства.

Інститутом випробувано та запропоновано для широкого впровадження ряд інноваційних розробок, зокрема, „Технологія вирощування озимої пшениці, яка при зниженні витрат пального на 16 л/га або 18%, забезпечує врожайність 5,5–6,0 т/га зерна високої якості”; „Адаптивна технологія вирощування ярого ячменю, яка забезпечує отримання 3,6–3,8 т/га зерна в жорстких погодних умовах” (Українська академія аграрних наук (ua). – 2009. – 20.07).


* * *

10 липня 2009 року своєю постановою президія НАН України схвалила Порядок створення та функціонування національних інноваційних кластерів, розроблений робочою групою з представників Держінвестицій України та НАН України.

Також затверджено перелік установ та організацій НАН України – потенційних учасників національних інноваційних кластерів, що визначені згідно зі стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності:

«Нові машини» (Дніпропетровськ), «Нові матеріали» (Харків), «Біотехнології» (Львів), «Нові продукти харчування» (Київ та Київська обл.), «Нові технології природокористування» (Донецьк), «Інноваційна культура суспільства» (Київ), «Нові силові установки та рушії» (Запоріжжя), «Енергетика сталого розвитку» (Київ), “Транзитний потенціал України” (“Розвиток транзитного потенціалу”) (Одеса), “Технології інформаційного суспільства” (Київ).

У Державному агентстві України з інвестицій та інновацій та НАН України переконані, що кластерна модель впровадження інновацій дасть змогу у найкоротший строк змінити структуру економіки, організувати в Україні масштабні виробництва інноваційної продукції, що буде споживатися не лише в країні, а й далеко за її межами (Офіційний веб-сайт Державного агентства України з інвестицій та інновацій (v.ua). – 2009. – 13.07).