Хроніки Львова (1946 2006)

Вид материалаДокументы
1 січня 1951 рік. Сонце сіяє для нас
7 січня Прислів'я колгоспного села
Похід, присвячений виборам до Верховної Ради УРСР.
Хліб - 15%, м'ясо - 15%, масло - 15%, горілка - 10%, меблі - 20%, товари господарського вжитку - 10%.
У Президії зборів, серед інших, член-кореспондент Академії архітектури  О.Кульчицька, професори І.Свенціцький, М.Рудницький, І.К
Президія Верховної Ради УРСР утворила у м. Львові Ленінський район, розукрупнивши Сталінський, Червоноармійський та Залізничний
В цілому обсяг валової продукції виріс на 25%.
Григорий Глазов «Мы мирные люди». Редактор И.Дорошенко
На платье под вязаной блузкой
15- 25 червня
Помер  Осип Курилас.
5 липня Куркульське гніздо в селі Чаниж
На фото: В.Марецька серед дітей
Чудовий наш Львів уночі!
Швидкими темпами завершується спорудження у Львові нового літнього Кінотеатру у сквері на вул. Сталіна. Розрахований він на 600
На фото: автомашину «Победа» приймає голова колгоспу, Герой Соціалістичної праці Уляна Данилівна Баштик.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   61

1951-й.

У 1951 році в Москві відбулася Декада української літератури і мистецтва. Це була подія, до якої готувалися довго і старанно, а потім так само довго і старанно розповідали про неї. «Захід» був не з пересічних. Взагалі про культуру писалося дуже багато.


У деяких місцях я свідомо пропускав відомості про цікаві гастролі у Львові знаменитих колективів і окремих виконавців - безумовно, лише радянських. Просто цього було забагато.

Є ще певні речі, про які я не пишу свідомо, наприклад, інформацію про матеріальний стан галицького передвоєнного села - щоб зайвий раз не дратувати читача, або про рівень неписьменності у тому ж галицькому селі - теж, аби не дратувати і не заробити собі реноме брехуна, бо все одно ніхто не повірить.

А в цілому принцип «пропаганди позитивного» працював, як могутній сталінський паровоз, дим з труби валив, і за тим димом багато чого не було видно. Так що ми відтворюємо образ доби, щедро посипаний тоталітарним  цукром.

Вся інформація з газети «Вільна Україна».

 

1 січня

1951 рік. Сонце сіяє для нас (саме так і написано - «сіяє» - Манкурт)

- Ну, ось і світанок. Скоро зійде сонце. Прийде час, і це сонце сяятиме для нас.

Так на початку століття сказав великий провісник комунізму товариш Сталін.

І перша думка в рік новий

Про нього в серці буде.

Він миру перший вартовий -

Наш вождь і батько любий.

Автор вірша - молодий і талановитий львівський поет, чиє ім'я вже й згадувати не хочу - минулого разу присвятив йому достатньо уваги.

 

7 січня

Прислів'я колгоспного села

Жінка в колгоспі - велика сила, а праця її дуже мила. В передовій артілі всі коні завжди в тілі. Колгосп приніс утіху і радість під селянську стріху. Ми буряки ростимо і солодко їмо.

Там ще було багато подібних перлів, створених журналістами «Вільної України», але після того, як я прочитав «солодко їмо» - зупинився. Безумовно, солодко їмо, солодко живемо, а ще солодше - пишемо...

 

1 лютого

Творчий звіт львівських митців. Обласна художня виставка

Більш повно, ніж живопис, на виставці представлена скульптура. При вході до виставки привертає увагу глядача велична монументальна фігура В.І.Леніна, створена молодими майстрами М.Рябініним та В.Сколоздрою. Авторською вдачею можна вважати і другу роботу М.Рябініна - бюст Й.В.Сталіна. Майстерно виконані барельєфи «В.І.Ленін» - С.Рихви, «Й.В.Сталін» - В.Сколоздри та «В.І.Ленін» - Я.Чайки.

Шалене різноманіття тем і образів, створених львівськими скульпторами, просто вражає.

 

11 лютого

Альпіністи Львова у Карпатах

Похід, присвячений виборам до Верховної Ради УРСР.

Жителі гір недовірливо говорили, хитаючи головами:

- На Говерлю? Ой, дивіться, хлопці, страшна вона взимку.

Але альпіністи бадьорі і впевнені. Радянський альпініст не боїться труднощів!

О! А я думаю, звідки в нашого Президента та звичка ходити, тьху, літати на Говерлу в урочисті дні? Традиція...

 

22 лютого

Агітпункт - улюблене місце відпочинку колгоспників

Сюди, де зосереджена вся політико-масова робота, що проводиться в селі, сходяться колгоспники. Тут вони можуть дізнатися про новини з життя народів нашої Батьківщини, про те, як одну за другою зазнають поразки американські інтервенти в Кореї.

Вірю. Зайде Іван до агітпункту, дізнається про чергову поразку американців в Кореї, і заспокоєний йде додому - в світі все гаразд.

 

1 березня

Про нове зниження державних та роздрібних цін на продовольчі та промислові товари

В зв'язку з новими успіхами, досягнутими у 1950 році, Радянський Уряд і Центральний Комітет ВКП (б) визнали можливим здійснити нове - четверте числом - зниження державних роздрібних цін.

Хліб - 15%, м'ясо - 15%, масло - 15%, горілка - 10%, меблі - 20%, товари господарського вжитку - 10%.

Знамените сталінське щорічне зниження цін. Втім, скоро воно припиниться і почнеться, як і всюди, - тільки підвищення.

 

31 березня

«Хустка Довбуша»

Прем'єра балету Лауреата Сталінської премії А.Кос-Анатольського у Львівському державному театрі опери та балету. 2/3 сторінки. Відгуки письменників, композиторів, велика стаття проф. М.Рудницького «Правдивий твір мистецтва».

Певно, професор мав на увазі обидва значення слова «правдивий», але це не так важливо. Важливий активний резонанс громадськості, втім, можливо, штучно створений.

 

1 квітня

Загальні збори інтелігенції Львова, присвячені створенню філіалу Академії Наук УРСР

У Президії зборів, серед інших, член-кореспондент Академії архітектури  О.Кульчицька, професори І.Свенціцький, М.Рудницький, І.Крип'якевич, Г.Кияк та ін.

 

12 квітня

Президія Верховної Ради УРСР утворила у м. Львові Ленінський район, розукрупнивши Сталінський, Червоноармійський та Залізничний райони.

Ага, тобто цей день не тільки День радянської космонавтики, а ще й день народження Галицького району міста Львова. Буду знати...

 

14 квітня

Про підсумки виконання державного плану розвитку народного господарства Львівської області на 1951 рік за перший квартал.

В цілому обсяг валової продукції виріс на 25%.

1-й розділ звіту - ті, що виконали план і по валу, і по асортименту.

2-й розділ - виконали по валу, недовиконали по асортименту.

3-й розділ - не виконали нічого: велосипедний - 98%, лакофарбовий - 95% (хоч щодо 1950-го - 166%), трест «Маслопром» - 85% (93%), Жовківський склозавод - 99% (164%).

 

21 квітня

Масове завезення продуктів на ринки Львова

Перший день передсвяткових колгоспних базарів відзначився масовим завезенням різних продуктів колгоспного виробництва. На Галицькому ринку вчора продали майже півтонни м'яса, 4 000 яєць, 80 шт. птиці, 90 центнерів картоплі, близько 10 ц круп і борошна.

З чого ми можемо собі зробити висновки, що ж прикрашало святковий стіл пересічного львів'янина у далекому 1951-му: переважно картопля і каша, бо тих 80 курок з качками, яких за цілий передсвятковий день продали на Галицькому ринку, якось не вражають уяви. То для начальства.

 

26  квітня

Зграя спекулянтів

Зграя спекулянтів у складі: Ф.Лисюк, Р.Лисюк і Червенка. Цих шахраїв очолювали колишній завідуючий магазином 106 Песок та його родич Фінкель. Перепродаж дріжджів. Песку, Фінкелю, Червенку та Ф.Лисюку - по 10 років з конфіскацією майна, Р.Лисюк - 6 років, а завідуючому магазином Степанченку - 1 рік.

Якщо припустити, що Лисюки були подружжям, то дружині дали «гуманні» 6 років, а дітей ще більш «гуманно» відправили у дитячий будинок. Втім, це тільки припущення.

 

20 травня

Поспішно видана книга

Григорий Глазов «Мы мирные люди». Редактор И.Дорошенко

Із збірки видно, що автор втілює все те, чим живе наш народ, який успішно будує комунізм. Але окремі художні образи у віршах Глазова нерідко штучні, надумані, а часом просто безглузді. Навряд чи можливо, щоб:

На платье под вязаной блузкой,

Высший орден за труд и медали видны.

Тут усе переплутано. На плаття ніхто з жінок не одягає блузку. Блузка не буває в'язаною. Ордени і медалі під блузкою побачити не можна.

Ну, авторам рецензії під блузкою, можливо, і не можна було, а поет Григорій якось спромігся і побачив серед інших цікавих речей ще й орден з медалями. За наполегливість.

 

7 червня

Гастролі  коміка московського цирку Карандаша і сестер Кох.

Сестер пам'ятаю добре, хоча зовсім малим був, а Карандаша я бачив років через п'ять. Сміявся сильно, всі сміялися, бо він був дуже талановитий.

 

10 червня

Оголошення

Громадяни! Додержуйте правил вуличного руху! Виховуйте себе в дусі додержання правил соціалістичного співжиття.

У капіталістичному співжитті, валіть, громадяни, на червоний, нам вас не шкода, імперіалістів...

 

13 червня

Молоді вчені Львова

Микола Максимович 16 червня захистив диплом, потім робота інженером у Харкові та Кемерово. З весни 1942 року - радист у партизанському з'єднанні ім. Б.Хмельницького. У 1945 повернувся до Львова і в 1949 захистив дисертацію.

А ще через пару років - всі знаємо - багаторічний ректор Львівського університету. Особисто знайомим не мав честі бути, хоча один раз у житті розмовляв у досить специфічній ситуації. Колись розповім.

 

15- 25 червня

Свято української радянської культури

Сьогодні в столиці нашої Батьківщини Москві починається декада українського мистецтва і літератури. Від Львова представлені кращі вистави театру ім. М.Заньковецької, спеціальна програма хорової капели «Трембіта», творчість О.Кульчицької, О.Куриласа, А.Монастирського, С.Людкевича, М.Колесси, А.Кос-Анатольського, С.Тудора, О.Гаврилюка, Я.Галана, П.Козланюка, Р.Братуня на інших.

Всі дні декади львівська преса давала великі огляди подій, все було обставлено з максимальною помпезністю, хоча подія була дійсно не пересічна.

 

Помер  Осип Курилас.

Вічная пам'ять. Він був дуже талановитим художником.

 

3, 4,5,6,7,8,10....червня

Указ Президій Верховної Ради СРСР про нагородження орденами і медалями працівників культури і мистецтва Української РСР.

Ордени Леніна - 15, серед них співака М.Гришка, заньківчан - акторів Б.Романицького та В.Колишко-Любарт, орденом Трудового Червоного Прапора - В.Данченка, Н.Доценко, В.Дударву, тим самим орденом - А.Кос-Анатольського.

З дня на день сотні, якщо не тисячі імен українських акторів, режисерів, художників, поетів, письменників, фотографії нагороджених, інтерв'ю з ними. Масштабна пропагандистська кампанія, покликана продемонструвати повагу і любов радянської влади і товариша Сталіна до українських митців. І, поза сумнівом, - потужний стимул для плідної роботи зі створення нових лояльних режиму художніх творів.

 

5 липня

Куркульське гніздо в селі Чаниж

Успіхи молодого колгоспу викликали шалену лють у куркулів та їх прихвоснів, і вони обманним шляхом стали пролазити в артіль, щоб розвалити її зсередини. Проліз до колгоспу і глитай Андрій Бучма, на 16 гектарах землі якого у старі часи працювали щороку не менше 7 батраків, а в просторих стайнях знаходилось 4 коней, 5 корів, 6 свиней. Куркуль також мав молотарку з кінним приводом, механізовану січкарню та великий сад.

Дивний якійсь той куркуль Бучма, і чого це він ліз до тої артілі? Я би на його місці жив, приспівуючи, а йому так хотілося поділитися нажитим з колишніми батраками. Певно, все ж таки був якійсь сенс «лізти»...

 

10 липня

Творча зустріч у редакції газети «Вільна Україна» з видатною радянською кіноактрисою Л.Орловою.

 

11 липня

Минулої неділі в піонерському таборі, де відпочивають діти львівських енергетиків, побували видатні майстри сцени, артисти театру ім. Московської ради тт. Завадський, Марецька, Абдулов, Плятт та інші.

На фото: В.Марецька серед дітей

Відверто кажучи, я не впевнений, що молодим читачам ці прізвища щось говорять. Про всяк випадок додам - всі названі були знаменитими на весь Союз людьми, яких в обличчя знали всі.

 

24 липня

Львівська артіль Облрізнометалпромспілки заготовляє утильсировину.

Чисто радянська любов до накручених абревіатур і скорочень.  Облрізнометалпромспілка!!! Друзья, прекрасен наш союз!

 

14 серпня

Відкриття гастролей Московського державного театру драми під керівництвом М.Охлопкова.

Гастролі одного столичного театру змінювалися у Львові гастролями іншого, і не з антрепризними виставами на трьох акторів і двома кріслами в якості декорацій. Все у повній нормі!

 

17 серпня

У нічній зміні

Чудовий наш Львів уночі!

Гасне світло у вікнах будинків, але на заводах і фабриках починається нічна зміна, і тисячі людей готують любимій Батьківщині нові трудові подарунки. Лише за одну нічну зміну львівські підприємства дають країні близько 70 тис. електроламп, 2 тис. пар взуття, 12 тис. пар панчіх і шкарпеток, біля 8 тис. кг карамелі та інших кондвиробів.

Практично вся промисловість працювала у тризмінному режимі. Хто знає, що таке тризмінна робота, він це собі краще уявляє. Робота у три зміни у так званому «скользящему» графіку, тобто через три дні міняється зміна, взагалі нагадує тортури, бо людина остаточно втрачає відчуття ночі, дня, вихідних. Це тяжко...

 

19 серпня

Новий кінотеатр

Швидкими темпами завершується спорудження у Львові нового літнього Кінотеатру у сквері на вул. Сталіна. Розрахований він на 600 глядачів.

Так, так, пам'ятаю. Спочатку він називався «Перший літній», потім багато років «Маяк», ще пару років, здається, «Дзвін». Зараз там щось стоїть за спиною пам'ятника Бандері, але що саме - вже не знаю...

 

25 серпня

За перевиконання державного плану розвитку тваринництва Міністерство сільського господарства СРСР видало першу премію - автомашину «Победа» - колгоспові ім. Сталіна Сокальського району.

На фото: автомашину «Победа» приймає голова колгоспу, Герой Соціалістичної праці Уляна Данилівна Баштик.

Та сама Баштик, яку в газетах спочатку називали Юліаною, потім Уляною, і яка ще два роки тому була колгоспницею-стаханівкою, вже давно очолює колгосп і регулярно сидить у різноманітних президіях з орденом Леніна і Золотою зіркою Героя Соцпраці. Тільки за одвічною традицією хустки з голови не знімає ніколи - у хустці і на фото, і у високих кабінетах, і у президіях, і на цій фотографії так само.

 

5 вересня

Будівництво парку культури і відпочинку у Львові

Для задоволення зрослих культурних потреб трудящих області вирішено створити у Львові добре обладнаний парк, у якому передбачається спорудити Зелений театр, павільйони, виставки, кінотеатр, численні бесідки для відпочинку тощо. На алеях будуть виставлені портрети передовиків промисловості і сільського господарства Львівщини, а на просторому майдані - монументи Леніну і Сталіну.

 Про «Парк культури» можна писати багато. «Монументи» пам'ятаю, за зруйнованим Зеленим театром до цього часу шкодую, бо коли Гадюкіни на замовлення партії «Віче» були у Львові востаннє, стояв на снігу декілька годин серед львівських хлопців та дівчат, які скакали, співали і грілися способами, які вже не для мене. Думаю, що був я там один такий за віком, ноги мало не відпали. Після концерту, коли шкутильгав із заледенілої гірки, чув з різних боків:

- Курча, глянь на того діда! Йопть, ще один любитель рока!

Так, люблю Гадюкіних. А що?

 

5 грудня

День Сталінської Конституції.

На честь цього свята колектив Львівської макаронної фабрики випустив понадпланові макарони, почали робити стільці у рахунок 1952 року мебльовики, колектив Буського пивоварного заводу перевиконав план.

 Хоча це не так цікаво, а ось що напередодні дня Конституції нарешті були закінчені останні роботи на Львівському головному вокзалі і він набув того вигляду, який ми практично бачимо і сьогодні, -цікаво.

 

7 грудня

Управління ринками міста Львова доводить до відома:

Привіз сільськогосподарської продукції, який знаходиться на пл. Центральній (кол. пл. Теодора), з 4 грудня переведено на територію «Нового ринку», який знаходиться між вулицями Базарною і Клепарівською.

Отже, на новому місці остаточно закріпився нинішній Краківський ринок. Ідея спорудження базару на місці, де декілька сот років ховали львівських євреїв, - була сумнівною, м'яко кажучи. Ми і зараз торгуємо на цих кістках колишніх львів'ян. Хоч би табличку з бляхи десь вчепити, чи що, бо дуже по-більшовицьки це все виглядає...

 

14 грудня

Стаття «Радянський суд - найдемократичніший  і найсправедливішій суд у світі».

Советский цирк цирквее всех циркОв!

Хоча вже й не знаю,  - найсправедливішим він, безумовно, залишиться у віках, але лаври найбільш непідкупного і некорумпованого в нього давно забрав суд незалежної України.

 

30 грудня

Наприкінці року із заздрістю читав довжелезне і вишукане речення з передової статті - яка майстерність, яка легкість пера! Поема, а не передовиця:

Під керівництвом більшовицької партії, під проводом великого Сталіна, з глибокою вірою у справедливість своєї справи,  в перемогу табору миру над табором паліїв війни, в остаточну перемогу комунізму в цьому світі - радянський народ впевнено йде назустріч новому, 1952 року, готовий до праці і боротьби за великі ідеї комунізму!

 

Таку майстерну фразу і харківський губернатор без зупинок прочитав би.