Хроніки Львова (1946 2006)
| Вид материала | Документы |
- «Є вропейский калейдоскоп», 164.9kb.
- Иркутск в 1946 году, 79.62kb.
- «М. Фридмен», 244.14kb.
- Моу сош №45. Золотарёва Лариса Анатольевна, 53.55kb.
- Геологическое строение и полезные ископаемые, 628.58kb.
- Василь симоненко, 72.16kb.
- Туры львов «веселье на день львова», 220.52kb.
- А. Д. Азербаев историография сельского хозяйства казахстана в послевоенный период (1946-1985, 2394.97kb.
- Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський хроніка, 5193.46kb.
- Российская федерация федеральный закон о государственной регистрации прав на недвижимое, 771.16kb.
1950-й.
«В 1950-й год советский народ вступает полный неисчерпаемой энергии, с непреклонной волей внести новый достойный вклад в дело строительства коммунизма». За перші три квартали 50-го року підшивки газети «Вільна Україна» були на руках.
Тож довелося знову читати «Львовскую правду».
Рік був нудний. З номера в номер повторювалися «Потоки поздравлений» на адресу великого вождя і вчителя, у зв'язку з минулорічним ювілеєм. Я все чекав, коли ж вони закінчаться, а його все вітали й вітали - у січні, березні, липні, вересні - і кожного разу на добру чверть сторінки незліченні колгоспи, заводи, фабрики та інститути.... Це від початку створювало виразний образ радянської преси «доби пізнього сталінізму» і викликало нудоту.
Це був рік Галана і Братуня. У газетних «підвалах» регулярно друкували статті вбитого минулого року Галана, а трохи вище - підлабузницькі статті та вірші про Сталіна Братуня. От і читай...
А ще тривала війна у Кореї, про яку я не згадував, бо це від нас задалеко, та вибори до Верховної Ради СРСР. І дуже багато місця приділялося селу, яке галицькі селянки витягували руками. Селян-чоловіків згадували виразно менше. Про них у ці роки писали в інших документах.
6 січня
В артели «Промхимик» успешно освоили выпуск новой продукции: резиновых чуней, бесшовных резиновых детских игрушек и мячей с разноцветной окраской. Продукция пользуется большим спросом у потребителей.
Що таке «чуні», вимушений був подивитися у Володимира Даля та «Большой советской энциклопедии»: «лапти из пеньковой верёвки». Тобто взуття. Навряд чи модельне.
15 січня
Страница: За сплошную коллективизацию!
4 новых колхоза в Брюховичском районе, 2 колхоза в Радеховском, 1 в Яворовском, 1 в Магеровском и 2 в Золочевском.
В наши села, в наши дали
Свет принес товарищ Сталин.
Трудовой свой первый взнос
В благодарность за свободу
Светлой Родине, народу
Подарила Ева Нос!
Прізвище Єви Нос було новим на газетних сторінках і в подальшому фігурувало постійно у «прозі» та «поезії» на газетних шпальтах. Втім, сміюся тільки над «колегами по перу» - сама Єва рачкувала на бурякових полях, заробляла трудодні й вирощувала цей буряк так, як не вдавалося нікому на наших теренах.
10 лютого
Р.Братунь:
Я голос свій за Сталіна віддам,
За нашу славу, за вождя і друга,
Що дарував навіки волю нам,
Приніс там сонце, де гуляла хуга.
За це, що Львів об'єднаний навік
Із Києвом в однім великим роді.
За дружбу чисту, мов гірський потік,
Прекрасну дружбу велитів-народів!
Скажи мені, хто твій друг...
10 лютого
Новинка! Электрохолодильник ЭКД-120. Предназначен для хранения в домашних условиях скоропортящихся продуктов, а также для получения пищевого льда. Установка бесплатна!
Топ-новина! Хоча в нашому домі перший холодильник з'явився років на п'ятнадцять пізніше. У 1950-му це було абсолютною екзотикою.
10 лютого
Энергосбыт доводит до сведения, что лимиты на пользование электроэнергией для бытовых нужд с 15.02 отменяются.
18 лютого
Выдающееся произведение советского киноискусства. Зрители о фильме «Падение Берлина»
«Поэма о победе» Р.Братуня и отклики под названиями «Большое спасибо», «Правда жизни», «Высокохудожественное произведение», «Документ мира»...
Щодо правди життя і вискохудожньості промовчу, але у цьому фільмі видатні радянські актори виконували ролі цілком живих Сталіна, Молотова, маршалів Василевського і Рокосовського. Вже в інші роки це повторилося з живим Брежнєвим. Прикольно...
18 лютого
Паспортный отдел управления милиции МГБ Львовской области доводит до сведения граждан Львова и Львовской области:
Великомостовский, Сокальский, Магеровский, Немировский, Яворовский, Рава-Русский, Радеховский и Краковецкий районы являются запретно-пограничными и въезд гражданам, не проживающим в этих районах, разрешается только по пропускам органов милиции.
За нарушение - уголовная ответственность.
Взагалі, карна відповідальність у сталінські часи була популярним методом виховування населення. Якщо висловлюватися сучасними дефініціями - все повинно відбуватися у правовому полі!
25 лютого
К выборам в Верховный Совет СССР
Не та теперь Львовщина, и люди не те!
Первого коммуниста в Подгороднем Марьяна Демчука по праву называют сельским вожаком.
- Посмотрите на нашего Марьяна! - с гордостью говорит о своем односельчанине-коммунисте старый хлебороб Василий Стефанович. В гору идет человек! То ли о победе народа Китая, то ли о трумэновской атомной психопатии расспроси нашего Марьяна - на все ответит, голова у него, видать, партийная.
Цей заголовок (не про ту Львівщину і не про тих людей) повторювався у газеті регулярно, хоча, здогадуюсь, старим львів'янам цього не треба було пояснювати - вони й самі бачили, що і Львівщина «не та», і люди «не ті».
26 лютого
Кандидаты в депутаты Верховного Совета ССР:
Грушецкий И.С., первый секретарь Львовского обкома партии; Садовой В.Г., председатель исполкома Шевченковского района; Стефаник С.В. - зам. председателя Львовского облисполкома; Пелехатый Д.К., председатель исполкома; Галицкий К.Н., командующий ПрикВО; Шевчук А.М., председатель колхоза; Олексенко С.А., первый секретарь Дрогобычского обкома партии.
Нині - за гаманцем, тоді - за посадами. Слуги народу...
1 березня
О новом снижении государственных розничных цен на продовольственные и промышленные товары:
Хлеб - 25-30%, мука - 25-30%, мясо - 25-30%, рыба - 10-30%, сахар - 15%, соль - 40%, водка - 16%, овощи - 10-30%, ткани - 12-15%, одежда 10-25%, парфюмерия и мыло - до 50%.
Народ треба час від часу тішити. І тішили. Регулярно. Раз на рік.
9 березня
За спектакль «На большую землю» Сталинской премии удостоены заньковчане: Б.Романицкий - режиссер, В.Борисовец - художник, В.Яременко, В.Колышко-Любарт, И.Рубчак, Д.Дударев - артисты.
9 березня
Страница «Улица Ярослава Галана» со статьей В.Беляева.
Раньше улица Браеровская была улицей капиталистов. Теперь здесь живут сотни рабочих и служащих...
Я про цю вулицю вже багато разів згадував. Була Браєровська, стала Галана, зараз Б.Лепкого. А взагалі на ній багато років прожив Станіслав Лем.
- Вам скільки цукру?
- У гостях я прошу чотири, вдома кладу дві, а взагалі насправді люблю три...
12 березня
Выборы в Верховный Совет СССР
Страница: «Слово о всенародном кандидате» с большой статьей Р.Братуня «Слава Сталину!»
28 березня
Встреча председателей колхозов с украинскими писателями в театре Заньковецкой. Пришло около 900 человек. Тепло встречают присутствующие П.Тычыну, М.Бажана, М.Рыльского, Л.Дмитерко, В.Сосюру, А.Малышко, А.Гончара, Н.Рыбака, С.Олейника, Остапа Вишню, П.Воронько, М.Нагнибеду.
Ці наші письменники були на Львівщині довго і зустрічалися не тільки з головами колгоспів. Ходили і на заводи, і селами їздили, одним словом - працювали на совість. І, що не кажіть, а компанію підібрали порядну, прізвища не соромно і зараз читати.
30 березня
640 вылетов врачей к больным было организовано областной станцией авиапомощи. Неотложную помощь оказывали профессор Глухенький, профессор Куколев, доценты Мартынов, Чернов, Середницкий, Баруляк, Липатов и другие, которые помногу раз вылетали к больным в села области и оказывали медицинскую помощь.
Вааще... Уявляєте зараз якого-небудь нашого професора у «кукурузнику» з відкритою кабіною, в льотних окулярах і шкіряному шоломі? Я - ні.
8 квітня
Продолжим соревнование за звенья отличного качества!
Статья на первой странице о звеньевой Еве Нос. Звеньевая Ева Нос вырастила по 420 центнеров сахарной свеклы на 3-х гектарах и удостоена Почетной Грамоты Министерства сельского хозяйства УССР.
А давали подібні грамоти і за 300 центнерів, і за 200. Напевно, не так просто було тоді виростити по 42 тонни цих бурячків на гектарі...
18 квітня
Не та теперь Львовщина и люди не те!
Токарь-скоростник В.Гургаль выпускает ежедневно продукции в три раза больше плана.
Перша згадка про знаменитого у майбутньому львівського токаря, Героя Соціалістичної праці В.Гургаля.
22 квітня
В день 80-летия со дня рождения величайшего гения человечества, творца и основоположника большевистской парии и советского государства В.И.Ленина открывается в старинном украинском городе Львове второй на Украине филиал Центрального музея Ленина.
А, може, це й до кращого... Прийшло би їм до голови розташувати у цьому будинку обласне управління міліції, чи щось подібне - було би воно там і зараз, а так - музейне приміщення, маємо зараз Національний музей.
27 квітня
Забытые водоемы
На окраинах Львова насчитывается около десятка запущенных водоемов. 2 таких водоема находятся между улицами Пушкина и Энгельса - около эмалевого завода. Водоемы должны быть приведены в порядок!
Саме ці два водоймища я добре пам'ятаю. Їх використовували у якості звалища електролампового заводу і на поверхні плавали десятки тисяч бракованих ламп серед мазутних плям. Та й поруч на місці нинішніх гуртожитків Лісотеху було звалище, на якому вічно люди шукали щось «цінне». А емальзавод був якраз навпроти будинку В.Чорновола. Тільки до того, як цей будинок з'явився, до того...
7 травня
С огромной радостью встретили студенты и преподаватели педагогического института известие о выпуске нового государственного займа. Эта весть быстро разошлась по всем курсам, группам. Вскоре в институте состоялся митинг. В течение 2-х часов в институте успешно была проведена подписка на новый заем.
Насправді велика радість! Уявляєте - сусід прийшов до вас гроші позичити і обіцяє віддати через 20 років. Збожеволіти можна від радощів...
8 червня
Продолжается публикация «Потока приветствий» тов. Сталину в связи с днем рождения.
Мовчу...
21 липня
«Поток приветствий»...
Мовчу ще раз...
23 липня
За 25.000 снопов в день!
В колхозе им. Сталина Куликовского района сформированы три группы по три колхозницы в каждой. Группа вяжет по 20-21 тысяче снопов в день, однако цель - 25.000 снопов за световой день.
Слухайте, я на тому не знаюся, але мені чомусь здається, що нав'язати навіть у трьох 25.000 снопів за день - то багато. Нагадаю, що в середньому по Україні у 1950 році за трудодень видавали 1,6 кг зерна та 1 крб.20 коп. грішми. Розумієте?
2 серпня
Мы, рабочие и служащие Львовской фабрики модельной обуви, просим навести порядок на Привокзальном рынке и прилегающих улицах, ликвидировать там спекуляцию белым хлебом, булками, сахаром, конфетами и запретить продавать на углу ул. Тобилевича и Федьковича молоко и молочные продукты без санитарной проверки.
Ну, останню проблему не вдалося вирішити при Сталіні, при Хрущові, при Брежнєві, Горбачові, Чорноволі, Куйбіді, Садовому... Певно, і через 200 років на наших вулицях селяни будуть молоко продавати. Фірмова ознака...
3 серпня
О величии простого советского человека
Рецензия на спектакль московского театра драмы «Обыкновенный человек».
Спектакль, безусловно, интересен. Его верное политическое звучание бесспорно. Радуют актерские удачи...
Рецензія конгеніально цікава, а вже її політичне звучання просто не до оповідання!..
16 серпня
Проза «Радянського Львова»
Рецензия В.Беляева на публикации в журнале.
Описывает, скажем, Далекий и Шумский, как Ганна Слюсаренко выращивает свеклу, и все помыслы действующих лиц сосредоточиваются вокруг одной этой темы. На самом же деле бывает иначе. Люди, убирающие урожай с полей Львовской области, не только ударно работают и думают об уборке и обмолоте. Их мысли в эти дни - и на берегах горных рек Кореи, и с воинами китайской Народно-Освободительной Армии.
По аналогії - у наші дні галицькі селяни на полі постійно думають про Уго Чавеса і Фіделя Кастро. Тонко підмічено!
20 серпня
Народная сказительница А.Суховерхова:
Солнечной Корее, сестрице моей.
Твоя освободительница Армия Народная,
Как непоборный витязь твой вождь народа Ким,
Уж как былинный и могучий богатырь Илья
Муромец, сын Иванович, размахнулся он,
Размахнулся он своим стремительным ударом.
На одну сторону махнет - полки рушатся
На другую махнет - как пылиночки, враги падают!
Цієї творчості просто не міг пропустити. Якби «народная сказительница» дожила до наших часів, складала би про Путіна - Добриню Нікітіча...
10 вересня
Статья профессора И.Крипьякевича «Великие перемены»
В годы панского владычества угнетенное украинское крестьянство во Львовщине терпело нужду и бедность. 45,5% земли принадлежало помещикам и капиталистам. Большинство крестьян не имели ни лошадей, ни коров. В Перемышлянском районе, например, из 7 тыс. хозяйств было 4 тысячи безлошадных, в Бибркском районе из 6,8 тыс. хозяйств - 3,8 тыс. безлошадных.
Це була неправильна стаття нашого історика. Ми розуміємо...
Газета «Вільна Україна»
3 жовтня
Свято пісні в районах Львівщини
Успішно пройшло свято пісні в Яворові, де у зведеному хорі брала участь тисяча чоловік. У Щирці з виконанням програми виступив хор, який складався з 700 чол., у Бібрці - 900 чол. В репертуарі - Гімн Радянського Союзу, Гімн Радянської України, пісня про Сталіна.
Після виступів хорів у всіх районах відбулися народні гуляння.
Товарищи! Великая революция, о которой так долго говорили большевики, свершилась! А теперь - танцы!
6 жовтня
Чергове перейменування львівських вулиць.
Гроттгера - на Васнєцова, бо художники.
Уланів Язловецьких - на Першої Кінної, бо кіннотники.
Реймонта на Тудора - бо письменники.
Єзьоранського на Озерну - бо озера.
І так далі, хоча Гощинського в Трактористів, а Ордона в Комбайнерську - просто назло. Як і в наші часи - переважно із застосуванням сірої речовини у голові, а декілька раз - просто так, назло. Традиція...
10 жовтня
Обласне свято пісні
Стадіон «Динамо». Диригує М.Колесса. «Піснею про Сталіна починаєм день».
Вже хочеться щось ненормативне написати. Та не тільки починаємо, а ревемо ту пісню цілодобово! Здається, ревли її на стадіоні 30 000 співаків, у ролі слухачів був перший секретар обкому партії та інше нечисленне начальство.
17 жовтня
Зростання молодого поета
Стаття професора М.Рудницького про Р.Братуня.
Гадав, може у «Вільній Україні» буде менше про молодого поета, ні - так само... Зміст статті повністю відповідав змісту поезії.
16 листопада
Фейлетон
Сільські кооператори понакупляли собі автомашин «Побєда» за крадені гроші. Але покрутив, наприклад, хвостом перед дверима райпрокуратури В.М.Бережний, і прокурор Житников зробив вигляд, що Бережного в районі нема. Так сталося, мабуть, тому, що Бережний «реалізував» через крамницю свиню тов. Житникова.
От, якби зараз можна було за реалізовану прокурорську ж свиню прокурорів підкупляти. Кажуть, що ні, зараз дорожче... Бо добробут прийшов в наші оселі!
25 листопада
Бюджет моєї сім'ї
Колгоспник артілі ім. Б.Хмельницького Брюховицького району:
- Сумлінна праця моєї сім'ї добре оплачується. В цьому році ми втрьох заробили 950 трудоднів. Тепер ми живемо заможно, культурно. Я купив усім дітям чоботи, одяг, сам з жінкою одягнувся, маємо нові костюми. Майже кожної неділі буваємо у Львові в театрах і кіно...
Так, певно, на таксі їздили, разом з одягнутими дітьми у нових чоботях...
А далі... Далі весь грудень був присвячений виборам до місцевих рад депутатів трудящих, які відбулися 17 грудня і пройшли, як ви здогадуєтесь, - тріумфально, а якщо дослівно - продемонструвавши торжество радянської демократії, та могутню, безмежну любов і відданість радянському народу, своїй Батьківщині, більшовицькій партії та товаришеві Сталіну особисто!
Тому я без особливої цікавості перегортав ці сторінки і затримався вже тільки 31 грудня, коли побачив фотографію з відповідним текстом:
З великим піднесенням пройшов мітинг в Радехівській МТС, присвячений будівництву Волго-Донського каналу. На мітингу робітники МТС брали підвищені соцзобов'язання на наступний, 1951-й рік.
І чого би це ті радехівці так тішилися з Волго-Донського каналу? І зараз не можу зрозуміти. Дивні вони якісь...
До зустрічі, може і нам вдасться тої відлиги дочекатися. Хоча до неї ще довго.