Основні напрямки з виконання програми економічного та соціального розвитку області на 2008-2011 роки
| Вид материала | Документы |
- Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
- Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку Горностаївського, 114.54kb.
- Програма економічного І соціального розвитку конотопського району на 2012 рік та основні, 843.96kb.
- Проекту Програми економічного І соціального розвитку Сумської, 134.7kb.
- Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
- Довідка про виконання Програми економічного І соціального розвитку Донецької області, 611.56kb.
- Програми економічного І соціального розвитку Миколаївської області "Миколаївщина-2014"за, 171.22kb.
- Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
- Про виконання Програми економічного І соціального розвитку Донецької області за 2010, 574.8kb.
- Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
Зміст
| Вступ……………………………………………………………………………………... | 4 |
| 1. Паспорт програми…………………………………………………………………... | 5 |
| 2. Оцінка основних проблем соціально-економічного розвитку………………… | 6 |
| 3. Мета програми………………………………………………………………………. | 9 |
| 4. Основні завдання та заходи реалізації програми……………………………….. | 9 |
| 5. Обґрунтування необхідності формування центрів місцевого розвитку……... | 12 |
| 6. Моделі функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, фізичної культури, територіальних центрів соціального обслуговування…………………………………………………………………………. | 15 |
| 7. Фінансове забезпечення програми………………………………………………... | 20 |
| 8. Моніторинг і оцінка реалізації Програми……………………………………….. | 21 |
| Додатки | |
| Основні напрямки з виконання програми економічного та соціального розвитку області на 2008-2011 роки…………………………………………………. | |
| Додаток 1. Великі індустріальні центри | |
| Карта розміщення великих індустріальних центрів | |
| Перелік нових інвестиційних проектів та проектів з відновлення виробничої діяльності суб’єктів господарювання | |
| Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (забезпечених фінансуванням) | |
| Місто Суми | |
| Місто Конотоп | |
| Місто Шостка | |
| Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (що потребують додаткового фінансового ресурсу) | |
| Місто Суми | |
| Місто Конотоп | |
| Місто Шостка | |
| Додаток 2. Центри середнього промислово-виробничого розвитку | |
| Карта розміщення центрів середнього промислово-виробничого розвитку | |
| Перелік нових інвестиційних проектів та проектів з відновлення виробничої діяльності суб’єктів господарювання | |
| Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (забезпечених фінансуванням) | |
| Місто Глухів | |
| Місто Лебедин | |
| Місто Охтирка | |
| Місто Ромни | |
| Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (що потребують додаткового фінансового ресурсу) | |
| Місто Глухів | |
| Місто Лебедин | |
| Місто Охтирка | |
| Місто Ромни | |
| Додаток 3. Центри місцевого розвитку | |
| Карти розміщення центрів місцевого розвитку району; | |
| перелік нових інвестиційних проектів та проектів з відновлення виробничої діяльності суб’єктів господарювання; | |
| перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (забезпечених фінансуванням); | |
| перелік інвестиційних проектів, спрямованих на розв’язання пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку (що потребують додаткового фінансового ресурсу): | |
| Додаток 3.1 Білопільський район | |
| Додаток 3.2 Буринський район | |
| Додаток 3.3 Великописарівський район | |
| Додаток 3.4 Глухівський район | |
| Додаток 3.5 Конотопський район | |
| Додаток 3.6 Краснопільський район | |
| Додаток 3.7 Кролевецький район | |
| Додаток 3.8 Лебединський район | |
| Додаток 3.9 Липоводолинський район | |
| Додаток 3.10 Недригайлівський район | |
| Додаток 3.11 Охтирський район | |
| Додаток 3.12 Путивльський район | |
| Додаток 3.13 Роменський район | |
| Додаток 3.14 Середино-Будський район | |
| Додаток 3.15 Сумський район | |
| Додаток 3.16 Тростянецький район | |
| Додаток 3.17 Шосткинський район | |
| Додаток 3.18 Ямпільський район | |
| Додаток 4. Очікувані результати виконання середньострокової програми економічного та соціального розвитку Сумської області на 2008-2011 роки | |
| Додаток 5. Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку Сумської області на 2008-2011 роки | |
Вступ
Формування виваженої регіональної середньострокової політики потребує глибокого аналізу проблем соціально-економічного розвитку, визначення пріоритетних напрямків та шляхів досягнення динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку області та її адміністративно-територіальних одиниць.
Сьогодення потребує нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу міст і районів області, що забезпечить досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентоспроможності економіки та життя населення.
У програмі запроваджено новий підхід диференціації населених пунктів області за цілями їх розвитку, за результатами якого визначено центри місцевого розвитку та проведено їх групування. Визначено досяжні у вказані програмою терміни стандарти розвитку галузей соціальної сфери. Впроваджено обґрунтований підхід до визначення необхідних обсягів фінансових ресурсів та стимулюючий – у напрямку пошуку додаткових фінансових ресурсів для розвитку територій. Сформовано переліки інвестиційних проектів, направлених на розвиток виробничого комплексу, інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів області по роках та джерелах фінансування. Запроваджено чіткі макроекономічні та місцеві індикатори виконання програми, моніторингу за її реалізацією, контролю та звітності.
Консолідація зусиль органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на виконанні зазначеної програми, розмежування і закріплення відповідальності за її реалізацію між рівнями влади дозволять досягти визначеної у програмі мети, отримати підтримку громадськості і населення області, суттєво підвищити рівень соціально-економічного розвитку Сумщини та добробут її мешканців.
Програма розроблена головним управлінням економіки разом з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Нормативно-правовою базою розробки програми є Конституція України, Закони України “Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України”, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 02.04.2007 №159 “Про організацію розроблення середньострокової програми економічного та соціального розвитку області на 2008-2011 роки”.
Програма розроблена відповідно до пріоритетних напрямків розвитку області, визначених у Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року.
Термін реалізації програми – 2008–2011 роки.
1. Паспорт
середньострокової програми економічного та соціального розвитку
Сумської області на 2008-2011 роки
| 1. | Ініціатор розроблення програми | Сумська обласна державна адміністрація |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми | Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 02.04.2007 № 159 “Про організацію розроблення проекту середньострокової програми економічного та соціального розвитку області на 2008-2011 роки” |
| 3. | Розробник програми | Головне управління економіки Сумської облдержадміністрації |
| 4. | Співрозробники програми | Галузеві управління облдержадміністрації, міськвиконкоми, райдержадміністрації |
| 5. | Відповідальні виконавці програми | Галузеві управління облдержадміністрації, міськвиконкоми, райдержадміністрації |
| 6. | Учасники програми | Підприємства, установи, організації області |
| 7. | Термін реалізації програми | 2008-2011 роки |
| 8. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, млн.грн. | 8985,41 |
| | у тому числі: | |
| 8.1. | кошти державного бюджету, млн.грн. | 805,21 |
| 8.2. | кошти місцевих бюджетів, млн.грн. | 233,2 |
| 8.3. | інші джерела фінансування, млн.грн. | 7947 |
2. Оцінка основних проблем соціально-економічного розвитку
Щорічне поліпшення показників соціально-економічного розвитку Сумщини не задовольняє очікування населення області щодо рівня і умов життя та вимагає від органів влади на основі системного аналізу існуючих проблем формування чітких і зрозумілих пріоритетів розвитку.
Починаючи з 1985 року в області спостерігалася тенденція скорочення чисельності населення, яка найбільше загострилася у 1998-2003 роках, а починаючи з 2005 року має схильність до виправлення. Причинами такої демографічної ситуації є суспільно-економічні фактори: вікова структура населення, стан охорони здоров’я, недостатній рівень народжуваності, економічного добробуту та інші. При цьому, окремі з цих факторів сформовано у попередніх періодах, решта – у наш час, тому ефективне використання елементів соціально-економічної політики може дати добрі перспективи по виправленню демографічної кризи.
Соціально-економічним фактором, який безпосередньо має вплив на рівень життя населення, є його зайнятість. Обмеженість робочих місць, нееластичність пропозиції робочої сили, неурегульованість попиту призводить до високих показників безробіття та трудової міграції. Чисельність безробітних серед економічно активного населення склала 45,8 тисяч осіб, рівень безробіття за методологією МОП 7,8%. Розбалансованим є ринок праці. На одне вільне робоче місце претендують 14 осіб з числа незайнятих. Досить високим є рівень безробіття серед молоді (до 35 років) та жителів сільської місцевості в загальній кількості безробітних, який складає відповідно 35% та 48%. Інтенсивними залишаються міграційні процеси. За неофіційними даними більше 50 тисяч осіб виїхали за межі області у пошуках високооплачуваної роботи, що становить 6% від середньорічної чисельності постійного населення в працездатному віці. Серед мігрантів переважають представники найбільш продуктивних у дітородному та економічно активному відношенні вікових груп населення.
Економічними причинами цих соціальних тенденцій є розвиток реального сектору економіки. Протягом останніх років ряд промислових та сільськогосподарських підприємств області, вивільнивши трудові ресурси, припинили господарську діяльність. Окремі з них пройшли ліквідаційні процедури і припинили існування як цілісний майновий комплекс, решта не здійснюють сьогодні виробничу діяльність. Виходячи з цих реалій, використовуючи наявні незадіяні виробничі потужності, природно-ресурсні, трудові та інші ресурси, маємо створити в області умови для формування сучасного високопродуктивного та конкурентоздатного виробничого потенціалу, який би об’єднував потужні індустріальні парки та промислові підприємства, орієновані на випуск кінцевої продукції, виробничі кластери за участю суб’єктів малого підприємництва та сформовану на приватній ініціативі сферу послуг. Для цього область потребує залучення внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів, які є одним з основних інструментів активізації формування виробничого комплексу.
Сумщина, маючи щорічний рівень залучення внутрішніх інвестицій у
1,5 млрд. гривень та 20 млн. доларів США зовнішніх, стабільно утримує за цим показником середні (12-14 місце) позиції в державі. При цьому основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій області, обсяги яких у загальній структурі інвестицій становлять 70%. Проте зазначених фінансових ресурсів недостатньо для формування у стислі терміни високоефективного та конкурентоздатного виробничого комплексу. Проблемою в інвестуванні є не стільки дефіцит фінансових ресурсів, скільки відсутність перспективних інвестиційний проектів і програм зі сприятливими показниками окупності у високому, середньому та малому вартісному спектрі, які б передбачали залучення саме інвестиційних коштів.
Низькою ефективністю, через значну розпорошеність, характеризується стан освоєння державних інвестиційних ресурсів (субвенцій та коштів програм), а відсутність чітко визначених пріоритетів у їх використанні не дозволяють отримати адекватний їх розміру соціальний ефект.
Серед факторів, що стримують процеси формування нового виробничого комплексу та інвестування, є недостатній рівень розвитку транспортної мережі області. Майже половина автодоріг області потребують капітального ремонту. Такий стан транспортної інфраструктури не дозволяє сьогодні в повній мірі задіяти транзитний потенціал області. У 2008 році має завершитися реконструкція міжнародної автомагістралі Київ-Москва, що дасть можливість Сумщині претендувати на новий транс’європейський коридор та отримати переваги від цього.
Назрілим є радикальне оновлення та реконструкція галузі комунального господарства. В області до цього часу експлуатуються котлоагрегати виробництва 1970-1980 років з великою енергоємністю. Майже 33% теплових та 30% водопровідних мереж перебувають у ветхому й аварійному стані. На часі створення умов для залучення приватно-бізнесових ресурсів для вирішення цих проблем на умовах оренди, концесії чи викупу, формування політики співвласності в утриманні житлових будинків, принципу відповідальності у роботі комунальних підприємств перед одержувачами послуг. Потребують удосконалення й оптимізації внутрішньоміські транспортні системи та системи вуличного освітлення.
Застаріла практика будівництва та утримання водопровідних мереж за рахунок коштів державного та/чи місцевих бюджетів без залучення фінансових ресурсів громади обмежила можливості місцевих органів влади створювати належні умови забезпечення водою населення, у першу чергу в сільських населених пунктах. 57% населення області споживають питну воду з артсвердловин, у тому числі 71% міського населення та 32% сільського населення. Централізованим водовідведенням забезпечено 33% населення області, з них міське населення – 46%, сільське – 9%.
Системного вирішення потребує проблема поводження з побутовими відходами. У переважній більшості функціонуючих полігонів для складування твердих побутових відходів (22) ресурс використаний або до закінчення граничного терміну їх експлуатації залишилось 1-3 роки. У сільських населених пунктах такі впорядковані полігони практично відсутні. Уваги органів місцевого самоврядування потребують питання благоустрою населених пунктів.
Загальна демографічна ситуація в області має негативні наслідки в галузі освіти, зокрема щодо наповнюваності шкіл. Станом на 01.01.2007 на одного учня в області припадає 1,66 учнівських місць. Вартість навчання для місцевих бюджетів у залежності від розташування навчального закладу корелюється між мінімальними та максимальними значеннями до 7 разів. При цьому глибоким залишається розрив між середнім рівнем знань міських та сільських школярів. А суттєве перевищення бюджетних витрат на одного учня в сільських школах порівняно з міськими не виправляє цієї диспропорції. Заклади освіти потребують оновлення і модернізації матеріально-технічної бази. Строк експлуатації основних засобів становить більше 20 років, у тому числі навчального обладнання – 16-18 років. Доцільне забезпечення та впорядкування процесу підвезення учнів загальноосвітніх шкіл до місця навчання, приведення рівня освіти та її змісту до європейських стандартів.
Посиленої уваги усіх органів влади потребує охорона здоров’я населення. Концентрація управлінських рішень і фінансових ресурсів на пріоритетних напрямках дозволила знизити рівень дитячої смертності, онкозахворювань та захворювань на туберкульоз. Проте стримує цей процес недостатня забезпеченість лікарями, застаріле лабораторно-діагностичне обладнання, відсутність сучасної діагностичної апаратури та технологій лікування. Близько 50% загальної кількості лікарняних закладів потребують проведення капітального ремонту. Недостатнім рівнем розвитку характеризується стан екстреної медичної допомоги в сільських населених пунктах. Потребує систематизації та удосконалення питання надання якісної та доступної медичної допомоги населенню незалежно від місця проживання.
Вирішені у попередні періоди найгостріші питання соціального захисту населення дозволяють зробити висновок про системність цієї роботи. Проте до всього спектру державних послуг, що надаються соціально-вразливим верствам населення, доцільно додати соціально-побутові, виїзні надомні послуги тощо. Для більш повної інтеграції інвалідів до участі у суспільному житті необхідно реалізувати заходи, направлені на підвищення їх доступності до громадських закладів, утворення спеціалізованих транспортних служб, реконструкцію будинків під потреби інвалідів та інші. Потребує покращання надання послуг закладами культури області. Консервативність підходів у організації культурного дозвілля, обмеженість фінансових ресурсів для модернізації закладів і оновлення спектру культурних послуг, не дозволяють задовольнити потреби населення у культурному дозвіллі. Нагальною потребою для області є реставрація історико-культурних об’єктів, реконструкція та модернізація відпочинкових і туристичних об’єктів, рекреаційно-туристичних центрів. Популяризація Сумщини, як туристичного регіону, може надати економічні та соціальні переваги окремим територіям та області в цілому.
З метою популяризації здорового способу життя, профілактики захворюваності потребують подальшого розвитку спортивна інфраструктура та матеріальна база закладів фізичної культури і спорту. До активних занять фізичною культурою і масовим спортом залучено 18% населення області.
Проведений аналіз свідчить, що в регіональному розвитку є ряд деструктивних факторів, обумовлених застарілими проблемами та відсутністю сучасних підходів при їх вирішенні, на виправлення і запровадження яких і спрямована ця програма.
3. Мета програми
Основною метою Програми є створення умов для забезпечення динамічного розвитку виробничого комплексу, зайнятості населення, інфраструктури міст і районів області, що дозволить наблизити рівень розвитку регіону до європейських стандартів та сприятиме поступовому вирівнюванню міжрегіональних диспропорцій, зменшенню ризиків утворення депресивних територій.
Активізація економічного зростання та підвищення добробуту, а також якості життя населення буде сприяти поліпшенню демографічної ситуації в області, підвищенню ролі трудового потенціалу і, як наслідок, зменшенню міграційного відтоку населення з міст та районів області, забезпеченню позитивного сальдо міграції.
4. Основні завдання та заходи реалізації програми
Ключовими завданнями реалізації програми має стати:
1. Формування 3 великих центрів індустріального розвитку, 18 центрів середнього промислово-виробничого розвитку та 154 центра місцевого розвитку.
2. Розвиток виробничого комплексу шляхом реалізації нових інвестиційних проектів та проектів з відновлення виробничої діяльності суб’єктів господарювання із залученням іноземних та внутрішніх інвестиційних ресурсів.
3. Створення нових робочих місць для висококваліфікованих працівників з гідною оплатою праці.
4. Залучення інвестицій у розвиток інфраструктури.
5. Розвиток соціальної, гуманітарної та культурної сфер області.
Основними заходами реалізації завдань програми буде:
- у виробничій сфері – реалізація інвестиційних проектів, відновлення роботи суб’єктів господарювання та створення нових робочих місць, а саме:
- реалізація 2 інвестиційних проектів зі створення індустріальних (промислових) парків;
- реалізація 2 інвестиційних проектів зі створення логістичних центрів;
- реалізація 1 інвестиційного проекту зі створення науково-виробничої бази спеціальної металургії;
- реалізація 65 інвестиційних проектів у сільському господарстві та з переробки сільськогосподарської продукції, в тому числі будівництво
13 великотоварних тваринницьких комплексів (9 молочнотоварних комплексів та 4 свинокомплексів) та реалізація 9 інвестиційних проектів з вирощування сільськогосподарських культур;
- реалізація 151 інвестиційного проекту в інших галузях економіки;
- відновлення виробничої діяльності 35 суб’єктів господарювання;
- орієнтація на виробництво конкурентоспроможних товарів екологічного спрямування та впровадження системи маркування продукції місцевих товаровиробників позначкою “Екологічно чистий продукт” в рамках створення екополісу “Еко-Сумщина”;
- створення 13751 нового робочого місця.
- у галузі житлово-комунального господарства – покращення якості житлово-комунальних послуг шляхом:
- технічного переоснащення та організаційного удосконалення житлово-комунального господарства;
- технічного переоснащення діючих та будівництва нових об’єктів енергопостачання;
- облаштування вуличного освітлення;
- газифікації сільських населених пунктів.
- у розвитку транспортної мережі – поліпшення транспортно-експлуатаційного стану мережі автомобільних доріг і мостів шляхом:
- проведення будівництва, капітальних ремонтів, реконструкції доріг, а також мостів загальнодержавного й обласного значення;
- проведення будівництва, капітальних ремонтів, реконструкції доріг, а також мостів, які з’єднують центри місцевого розвитку області з сільськими населеними пунктами.
- у галузі освіти – забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та учнівської молоді, що проживають на території області шляхом:
- відновлення роботи дошкільних навчальних закладів, запровадження в них творчо розвиваючих напрямків (гуманітарного, музичного, фізкультурно-оздоровчого, художньо-естетичного) та стовідсоткового охоплення дітей різними формами дошкільної освіти;
- стовідсоткового підвезення учнів сільських шкіл до місця навчання;
- створення в центрах місцевого розвитку шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів, спеціалізованих шкіл);
- створення відповідної навчальної, матеріально-технічної бази закладів освіти;
- впровадження різних форм надання додаткової освіти дітям та учнівській молоді, в тому числі на базі позашкільних навчальних закладів.
- у галузі охорони здоров’я – забезпечення населення якісною та доступною медичною допомогою шляхом:
- розвитку мережі первинної медико-санітарної допомоги;
- переорієнтації системи охорони здоров’я на засади сімейної медицини, розвитку акушерсько-педіатричної служби;
- розвитку міжрайонних центрів, які надаватимуть спеціалізовану медичну допомогу, створення міжрайонних перинатальних центрів, а також опорних центрів для надання медичної допомоги сільським мешканцям;
- розвитку мережі закладів зі статусом “Клініка дружня до молоді” та “Лікарня доброзичлива до дитини”;
- покращення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів: забезпечення медичним обладнанням, автотранспортом, відкриття в сільській місцевості пунктів швидкої медичної допомоги.
- у галузі культури та туризму – створення належних умов для творчості, естетичного виховання молоді, забезпечення надання доступних культурно-мистецьких послуг та задоволення соціально-культурних потреб населення; раціональне використання туристичних ресурсів шляхом:
- зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, проведення необхідних ремонтних робіт приміщень, систем водо- та теплопостачання;
- поповнення бібліотечних фондів, створення центрів доступу до мережі Інтернет у бібліотечних закладах;
- придбання цифрових кінотеатрів для кінообслуговування сільського населення області;
- відкриття в сільській місцевості філій мистецьких навчальних закладів, зміцнення матеріально-технічної бази сільських клубів, будинків культури;
- функціонування традиційних осередків народних художніх промислів, збереження аматорських колективів;
- залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури;
- розвитку в’їзного туризму.
- у галузі фізичного виховання і спорту – створення умов для залучення всіх категорій населення до здорового способу життя через активні повноцінні заняття фізичною культурою та спортом, зміцнення здоров'я, забезпечення фізичного розвитку жителів області шляхом:
- розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, центрів фізичного здоров`я населення “Спорт для всіх”, створення спортивних клубів різних форм власності;
- залучення до занять фізичною культурою та спортом у дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних школах олімпійського резерву не менше 13% учнівської молоді.
- у розвитку сфери соціального обслуговування – задоволення потреб клієнтів з метою подолання чи пом’якшення дії несприятливих життєвих обставин та відновлення повноцінного життя через нетрадиційні методи надання соціальних послуг за місцем проживання шляхом продовження реформування територіальних центрів соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів:
- реорганізація відділень ранньої соціальної реабілітації в центри реабілітації дітей-інвалідів: міста Суми, Охтирка, Шостка – 2008 рік, місто Конотоп – 2009 рік;
- створення відділень реабілітації для осіб психічно хворих та осіб з розумовою відсталістю: міста Суми, Глухів – 2008 рік, міста Конотоп, Шостка -2009 рік, міста Охтирка, Лебедин – 2010 рік;
- створення секторів обліку та надання допомоги бездомним громадянам у кожному територіальному центрі: 2008 рік;
- створення відділень по наданню соціально-побутових послуг (перукарського обслуговування, дрібного ремонту одягу, взуття, прання, прасування) в центрах місцевого розвитку – щороку по одному в кожному районі;
- запровадження надання окремих видів соціально-побутових послуг за принципом виїзних бригад: 2010-2011 роки.
Реалізація вищевикладених завдань і заходів Програми передбачається в два етапи. На першому етапі (2008-2011 роки) концентрація фінансових ресурсів здійснюватиметься в центрах місцевого розвитку, що визначені в районах області, де буде забезпечений повний спектр та високий рівень надання соціальних і гуманітарних послуг, розвинута інженерно-транспортна інфраструктура. На другому етапі (2012-2015 роки) такий розвиток буде забезпечений у решті сільських населених пунктів області.
5. Обґрунтування
необхідності формування центрів розвитку
Сучасний стан розвитку поселенської мережі дає можливість виділити обмеження та загрози, які перешкоджатимуть соціально-економічному розвитку поселень області:
- несприятливі демографічні тенденції – інтенсивна депопуляція населення, особливо сільського, деформація його статево-вікової структури в напрямі старіння;
- висока питома вага сільських поселень і малих міст з недостатньо розвиненими соціально-економічними функціями;
- недостатньо розвинене транспортне сполучення, телекомунікаційна мережа між поселеннями, особливо сільськими, а також соціальна та виробнича інфраструктури, обмежені фінансові можливості підприємств щодо працевлаштування населення, зростання його доходів та вирішення проблем соціального захисту.
Демографічна криза позначилася на всіх складових людського розвитку Сумської області. Загальне погіршення показників демографічного розвитку обумовлене, насамперед, падінням рівня народжуваності та збереженням високих показників смертності. Чисельність постійного населення області протягом 2001-2006 років скоротилася на 85,3 тис. осіб або на 6,6%, що негативно впливає на такий вагомий показник, як щільність населення (кількість мешканців на 1 кв.км). У середньому по області цей показник складає 51 особа на 1 кв.км і є одним із найнижчих по Україні. Але й область неоднорідна. Так, серед сільського населення щільність по Сумському району складає 29, а по Середино-Будському – 8, Ямпільському – 11, Шосткинському – 13.
Населені пункти історично і генетично призначені бути тими осередками, навкруги яких концентрується населення і з яких розходиться мережа інфраструктур різного призначення. Населені пункти обслуговують не лише населення, яке в них проживає, а й населення прилеглих територій.
Розподіл фінансового ресурсу по галузях економіки здійснюється за формульним підходом, виходячи з чисельності населення. При цьому не враховується низька щільність населення в окремих районах, що не дозволяє утримувати розгалужену мережу бюджетних установ освіти, охорони здоров’я, культури та інші.
Метою створення центрів місцевого розвитку повинно стати забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення на основі створення інтегрованої системи розселення, концентрація та більш ефективне використання фінансових ресурсів, поглиблення і розширення виробничих та соціальних зв’язків між поселеннями різних рангів, зміцнення їх економічної бази.
Безперечно в області виділяються три великі центри індустріального розвитку: міста Суми, Конотоп та Шостка. Стратегічні потенційні переваги даних територій полягають у вигідному географічному розташуванні, розвиненому виробничому комплексі, трудових ресурсах, а також наявності відповідного науково-технічного потенціалу. Метою подальшого розвитку цих центрів є формування високопродуктивного господарського комплексу, здатного забезпечити гідне життя населення.
У свою чергу, необхідність розв’язання існуючих соціально-економічних проблем, реалізація можливостей розвитку продуктивних сил області зумовлює необхідність розмежування території на центри середнього промислово-виробничого розвитку та центри місцевого розвитку.
Створення даних центрів дозволить досягти таких результатів, як посилення їх конкурентної позиції, активізації економічного зростання, підвищення добробуту населення, створення нових робочих місць, залучення інвестицій та підвищення якості життя для всіх мешканців громади на основі стратегічного партнерства влади, бізнесу та громадських організацій.
Перспективи розвитку поселень області визначатимуться низкою факторів:
- узгодженістю соціального, економічного, містобудівного й екологічного аспектів розвитку населених пунктів та прилеглих територій, раціональним використанням земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створенням умов для їх відновлення;
- пріоритетним розвитком соціальної інфраструктури населених пунктів з метою створення умов для піднесення дошкільного виховання, освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та відпочинку, поліпшенням демографічної ситуації, підвищенням рівня забезпеченості житлом, виходячи з потреб і можливостей різних верств населення, забезпеченням житлом соціально незахищених громадян;
- удосконаленням виробничої інфраструктури із забезпеченням її економічної ефективності та соціальним спрямуванням, створенням належних умов для розвитку підприємств усіх форм власності для продуктивної зайнятості населення, відновленням кадрового потенціалу, достатньої кількості робочих місць.
Важливим показником стабільного розвитку області є розвиток села. Тому створення центрів середнього промислово-виробничого та місцевого розвитку дасть можливість для:
- розвитку економічної бази міських та сільських поселень, структурної трансформації промислового комплексу області, його диверсифікації, а також розвитку малого і середнього бізнесу, індивідуальних форм самозайнятості населення, формування гнучкого ринку праці, реконструкції та будівництва сучасної транспортної і телекомунікаційної інфраструктури;
- удосконалення мережі закладів освіти, розширення мережі закладів нового типу, створення можливостей для здобуття якісної освіти, належного матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, створення умов для розвитку творчих здібностей дітей та молоді;
- удосконалення територіальної організації мережі закладів охорони здоров'я, удосконалення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних установ, служби швидкої і невідкладної медичної допомоги, покращення якості медичної допомоги населенню шляхом упровадження новітніх технологій її надання, збалансування та підвищення своєчасності лікувально-діагностичного процесу, забезпечення доступної стаціонарної допомоги;
- удосконалення мережі закладів культури і мистецтва, відродження, збереження та зміцнення їх ресурсної бази, технічного переоснащення, сприяння духовному відродженню, творчому становленню талановитої молоді, підтримки розвитку сільської культури.
Реалізація вказаних вище завдань створить передумови для підвищення якості життя сільського населення за принципом “Живу в селі – працюю в місті”.
З цією метою будуть створені передумови для розвитку сучасного інформаційного простору в сільській місцевості, а саме:
- доступність широкорозгалужених телекомунікаційних мереж;
- впровадження широкого спектру послуг цифрового електрозв’язку;
- доступність швидкого доступу до мережі “Інтеренет”;
- створення єдиної мережі автоматизованих робочих місць в сфері поштового обслуговування населення.
Основними критеріями для визначення центрів місцевого розвитку в районах області є:
- чисельність постійного населення сільських рад;
- чисельність постійного населення центральних сіл сільських рад;
- чисельність дітей у загальноосвітніх школах;
- географічне розташування;
- наявна інженерно-транспортна інфраструктура;
- наявна соціальна інфраструктура.
6. Моделі функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, територіальних центрів соціального обслуговування населення в 2011 році
Освіта
Метою розвитку галузі на період до 2011 року є забезпечення конституційних прав громадян області, в тому числі соціально незахищених верств населення, забезпечення рівного доступу та отримання якісної освіти, що є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки країни.
Функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у центрах розвитку буде здійснюватися за наступною моделлю:
Основою функціонування моделі навчального закладу в центрах розвитку є навчально-виховний комплекс нового типу.
Освітні послуги та всебічний розвиток дитини буде здійснюватись при дієвій взаємодії загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) та інших складових моделі: соціально-культурних та позашкільних послуг з повним використанням навчально-матеріальної бази.
Навчальні заклади планується укомплектувати сучасними навчальними приладами та обладнанням. Кожен учень буде забезпечений харчуванням та послугами медичного і стоматологічного кабінетів. При необхідності буде здійснюватись підвезення учнів до місця навчання.
Охорона здоров’я
Мета розвитку галузі на період до 2011 року спрямована на забезпечення рівного доступу всіх членів суспільства до необхідних медичних послуг високої якості, ефективності та результативності цих послуг, поліпшення стану здоров’я населення області.
Функціонування закладів охорони здоров’я в центрах розвитку буде здійснюватися за наступною моделлю:
Модель функціонування галузі охорони здоров’я передбачає надання населенню всієї області амбулаторно-поліклінічної допомоги з широким використанням сучасних технологій.
Стаціонарна медична допомога буде надаватись в умовах єдиного медичного простору на базі міжрайонних центрів, високоспеціалізована та консультативна допомога – в обласних закладах охорони здоров’я.
У 2011 році інфраструктура галузі складатиметься, окрім обласних лікарняних закладів, з 18 центральних районних лікарень, 17 міських лікарень, 17 сільських дільничних лікарень, 140 сільських лікарських амбулаторій, у тому числі 120 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та 543 фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пунктів. Загалом в лікарняних закладах працюватиме 490 сімейних лікарів.
Культура
Метою розвитку галузі на період до 2011 року є оптимізація мережі закладів культури сільської та районної ланки, створення належних умов для творчості, естетичного виховання молоді, забезпечення надання доступних культурно-мистецьких послуг і задоволення соціально-культурних потреб населення; раціональне використання туристичних ресурсів.
Функціонування закладів культури і мистецтва в центрах розвитку буде здійснюватися за наступною моделлю:
Модель функціонування галузі культури і мистецтва передбачає створення єдиної централізованої мережі, що включає центри культури і дозвілля та сільські соціально-культурні центри. Діяльність вказаної мережі безпосередньо спрямовуватиметься на задоволення культурних потреб населення як у містах, так і в сільських населених пунктах, що дасть можливість скооперувати й раціонально використовувати матеріальні, фінансові та кадрові ресурси.
Крім мережі опорно-базових сільських соціально-культурних центрів, до яких можуть входити заклади культури всіх форм власності, сільське населення віддалених сіл планується обслуговувати за допомогою мобільних клубу-бібліотеки, кіно-, відеоустановок, пересувної експозиції музею, навчального класу школи мистецтв тощо, які діятимуть при районному центрі культури і дозвілля.
Фізична культура і спорт
Метою розвитку галузі на період до 2011 року є створення умов для залучення всіх категорій населення до здорового способу життя через активні повноцінні заняття фізичною культурою та спортом, зміцнення здоров'я, забезпечення фізичного та духовного розвитку суспільства.
Функціонування закладів фізичної культури і спорту у центрах розвитку буде здійснюватися за наступною моделлю:
Модель функціонування галузі фізичної культури і спорту передбачає створення спортивно-оздоровчої мережі, впровадження інноваційних методів, альтернативних форм роботи та охоплення різними формами оздоровлення й відпочинку населення, в тому числі сільського.
Діяльність сфери спрямована на постійне підвищення рівня здоров’я та фізичного розвитку населення, утвердження міжнародного авторитету України в світовому співтоваристві шляхом:
залучення до занять фізичною культурою та спортом у дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних школах олімпійського резерву не менше 13% учнівської молоді.
забезпечення збереження та розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, збільшення їх фінансування для проведення учбово-спортивної роботи та придбання спортивного інвентаря та обладнання.
створення сприятливих умов для збереження та розвитку матеріально-технічної бази в сфері фізичної культури і спорту.
Соціальний захист
Мета розвитку сфери соціального обслуговування на період до 2011 року: повне задоволення потреб клієнтів для подолання чи пом’якшення дії несприятливих життєвих обставин та відновлення повноцінного життя через нетрадиційні методи надання соціальних послуг за місцем проживання.
Функціонування територіального центру соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів у центрах розвитку буде здійснюватися за наступною моделлю:
Модель функціонування територіального центру соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів направлена на забезпечення високої якості та можливостей вибору соціальних послуг, поступовий перехід до перерозподілу соціальних видатків на користь найбільш вразливих верств населення при одночасному скороченні соціальних трансфертів забезпеченим сім’ям.
У сфері соціального захисту населення завдання полягає в тому, щоб забезпечити виконання програм державної підтримки малозабезпечених верств населення – сімей з дітьми, одиноких громадян похилого віку, інвалідів, дітей з вадами розумового та фізичного розвитку, зниження соціальної нерівності, підвищення ефективності соціальних допомог через посилення адресності та концентрації фінансових ресурсів на надання підтримки соціально вразливим верствам населення.
Мережа закладів соціального захисту буде розширена шляхом реорганізації 5 відділень ранньої соціальної реабілітації в центри реабілітації дітей-інвалідів; створення 6 відділень реабілітації для осіб психічно хворих та осіб з розумовою відсталістю; створення секторів обліку та надання допомоги бездомним громадянам у кожному територіальному центрі; створення
72 відділень по наданню соціально-побутових послуг (перукарських, дрібного ремонту одягу, взуття, прання, прасування) у центрах місцевого розвитку.
7. Фінансове забезпечення програми
Програмою визначені наступні джерела фінансування:
| Джерела фінансування | Всього, млн.грн. | У тому числі по роках, млн.грн. | |||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | ||
| Загальний обсяг фінансування | 8985,41 | 841,19 | 5912,17 | 596,49 | 1635,56 |
| Державний бюджет | 805,21 | 193,34 | 189,35 | 202,54 | 219,98 |
| Місцеві бюджети | 233,2 | 65,24 | 58,68 | 57,49 | 51,79 |
| Інші джерела фінансування соціальної сфери | 80,49 | 41,99 | 11,21 | 21,52 | 5,77 |
| Інвестиційні ресурси | 7866,51 | 540,62 | 5652,93 | 314,94 | 1358,02 |
При визначенні фінансового забезпечення Програми запроваджуються наступні підходи.
Реалізація інвестиційних проектів та проектів з відновлення виробничої діяльності суб’єктів господарювання здійснюється за рахунок інвестиційних коштів господарюючих суб’єктів, внутрішніх та іноземних інвестицій, кредитних коштів тощо.
Інвестиційні проекти, спрямовані на розв’язання пріоритетних завдань економічного і соціального розвитку, передбачають залучення коштів державного, місцевих бюджетів, громад, інших зі щорічним рівнем зростання їх обсягу на 10% та розподілом між адміністративно-територіальними одиницями за справедливим принципом пропорційно кількості постійного населення.
З метою реалізації решти інвестиційних проектів, що потребують додаткового залучення фінансових ресурсів, необхідно спрямувати зусилля органів влади до пошуку і залучення вищезазначених та альтернативних джерел.
8. Моніторинг і оцінка реалізації Програми
Результати реалізації середньострокової програми економічного та соціального розвитку області на 2008-2011 роки (далі – Програма) визначаються шляхом проведення моніторингу соціально-економічного розвитку області.
Для проведення моніторингу застосовуються показники соціально-економічного розвитку області, наведені у додатку 5, а також визначені у додатку 4 основні показники виконання Програми.
Основними завданнями моніторингу реалізації Програми є збір, узагальнення, періодичний аналіз відповідних показників та визначення ефективності реалізації Програми.
Одним з дієвих інструментів моніторингу та відстеження результативності реалізації Програми повинен стати, зокрема, розвиток інформаційного простору Сумщини, що дасть можливість забезпечити через засоби масової інформації об’єктивне та систематичне інформування населення й громадськості про хід реалізації програмних заходів, їх вплив на динаміку основних показників соціального-економічного розвитку області протягом дії Програми.
Моніторинг проводиться на підставі даних галузевих управлінь обласної державної адміністрації, міськвиконкомів і райдержадміністрацій.
Галузеві управління обласної державної адміністрації, міськвиконкоми і райдержадміністрації (за підсумками 9 місяців та за підсумками року) аналізують хід реалізації Програми та надають головному управлінню економіки облдержадміністрації звіт і пропозиції щодо заходів з її виконання
до 10 жовтня та до 20 січня щороку.
Головне управління економіки облдержадміністрації щороку
до 25 жовтня та до 10 лютого узагальнює подану інформацію, готує звіт про реалізацію Програми та подає його на розгляд голові обласної державної адміністрації.
Звіт про реалізацію Програми заслуховується на засіданні колегії обласної державної адміністрації та обласної ради, висвітлюється у засобах масової інформації.
Інформацію про хід виконання програми розглядати на сесіях обласної ради щорічно.
Контроль за реалізацією Програми покладається на галузеві управління обласної державної адміністрації, міськвиконкоми та райдержадміністрації.
