Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний текст методичного посібника розміщено на офіційному сайті Волинської облдержадміністрації. Перелік актів закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України станом на 10 лютого 2012 р. № п\п, 985.5kb.
- Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України станом на 27 лютого 2012 р. № п\п, 991.19kb.
- Кабінету Міністрів України: 1 Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України, 33.8kb.
- Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції І закон, 83.78kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Кабінетом Міністрів України та з урахуванням зауважень І пропозицій постійних комісій, 179.09kb.
- Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
- Постановою Верховної Ради України від 5 лютого 1992 року n 2098-xii із змінами І доповненнями,, 306.32kb.
- Аналіз ефективності здійснення контролю за виконанням завдань, визначених законами, 125.64kb.
- Верховної Ради України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України,, 48.25kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 червня 2011 р. N 701
ПОРЯДОК
проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів)
1. Цей Порядок визначає механізм проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів) (далі – експертиза).
2. Експертизі підлягає інвестиційна програма (проект), що реалізується із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії.
3. Експертиза, підготовка і подання за її результатами висновку проводяться протягом 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку:
Мінекономрозвитку – щодо інвестиційних програм (проектів) загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше, а також тих, що реалізуються за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії;
центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері, якої стосується відповідна інвестиційна програма (проект), або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у разі, коли інвестиційна програма (проект) стосується розвитку відповідного регіону, – щодо інвестиційних програм (проектів) загальною кошторисною вартістю до 100 млн. гривень.
Методику проведення експертизи та форму висновку за її результатами затверджує Мінекономрозвитку.
4. У процесі проведення експертизи визначаються:
відповідність інвестиційної програми (проекту) вимогам законодавства;
узгодженість екологічних, економічних і соціальних інтересів;
актуальність та соціальна спрямованість інвестиційної програми (проекту);
економічна ефективність реалізації інвестиційної програми (проекту) та ефективність використання бюджетних коштів;
достовірність техніко-економічних розрахунків та обґрунтованість обсягу та форми надання державної підтримки для реалізації інвестиційної програми (проекту);
інноваційність інвестиційної програми (проекту);
наявність належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення для реалізації інвестиційної програми (проекту).
5. Для проведення експертизи замовник подає Мінекономрозвитку або іншому органу виконавчої влади, визначеному відповідно до пункту 3 цього Порядку, такі документи:
техніко-економічний розрахунок (бізнес-план) інвестиційної програми (проекту) за формою, затвердженою Мінекономрозвитку;
копії установчих документів замовника експертизи;
копії балансу замовника експертизи на останню звітну дату разом із додатками та баланси за останні три роки.
6. За результатами проведеної експертизи замовнику експертизи подається висновок, який може бути:
позитивним, яким рекомендується реалізація інвестиційної програми (проекту), із зазначенням відповідних техніко-економічних показників. При цьому висновок може містити зауваження та пропозиції щодо необхідності внесення змін до інвестиційної програми (проекту), які не потребують істотного доопрацювання, не пов’язані з додатковими витратами і можуть бути враховані в робочому порядку;
негативним, який містить чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, врахування яких потребує істотного доопрацювання інвестиційної програми (проекту), або обґрунтування неможливості реалізації інвестиційної програми (проекту).
7. Висновок експертизи чинний протягом трьох років з дати його надання.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 2011 р. N 592
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про державну експертизу
з енергозбереження ( 1094-98-п )
1. Пункт 2 після слів "діючих об'єктів і підприємств" доповнити словами "з річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів у тисячу і більше тонн у перерахунку на умовне паливо - за рішенням замовника у разі надання преференцій (субсидій, податкових або фінансово-кредитних пільг) за рахунок бюджетних коштів".
2. Пункт 6 викласти у такій редакції:
"6. Державну експертизу з енергозбереження проводить Держенергоефективності. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ).".
3. У додатку до Положення ( 1094-98-п ):
1) абзац четвертий викласти у такій редакції:
"Енерготехнологічна частина техніко-економічних обґрунтувань і проектів будівництва нових об'єктів та підприємств, реконструкції, технічного переобладнання, модернізації діючих об'єктів та підприємств з річним споживанням паливно-енергетичних
ресурсів у тисячу і більше тонн у перерахунку на умовне паливо - за рішенням замовника у разі надання преференцій (субсидій, податкових або фінансово-кредитних пільг) за рахунок бюджетних коштів.";
2) абзаци п'ятий - сьомий виключити;
3) виноску
"** Об'єкти та підприємства з річним споживанням паливно-енергетичних ресурсів 1 тис. тонн і більше в перерахунку на умовне паливо." виключити.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 червня 2011 р. N 617
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови
Кабінету Міністрів України
від 23 червня 1994 р. N 431 ( 431-94-п )
1. У постанові ( 431-94-п ):
у назві і тексті постанови ( 431-94-п ) слово "проектної" замінити словами "технологічної, конструкторської, технічної", а слова "будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і" виключити;
у пункті 2 слова "Державному комітетові по нагляду за охороною праці", "Міністерством у справах будівництва і архітектури", "Державного комітету з ядерної та радіаційної безпеки" замінити відповідно словами "Державній службі гірничого
нагляду та промислової безпеки", "Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства", "Державної інспекції ядерного регулювання України".
2. У Положенні про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці ( 431-94-п ),
затвердженому зазначеною постановою:
у назві і тексті Положення ( 431-94-п ) слово "проектної" замінити словами "технологічної, конструкторської, технічної", а слова "будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і" виключити;
у пункті 1 слова "на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення виробничих об'єктів" виключити;
у першому реченні пункту 3 слова "будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів" та абзац другий виключити;
у пункті 4:
доповнити пункт після слів "експертно-технічні центри" словами ", які належать до сфери управління";
слова "Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду" замінити словами "Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки";
абзац другий пункту 5 виключити;
в абзаці першому пункту 6 слова "крім пов'язаних з будівництвом (реконструкцією, технічним переоснащенням)" виключити;
абзац другий пункту 6 виключити;
у пункті 11 слова "будівництво (реконструкцію) виробничих об'єктів або" виключити.
3. У додатку 1 до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону
праці ( 431-94-п ):
у назві і тексті додатка слова "проектної" замінити словами "технологічної, конструкторської, технічної";
у назві слова "будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і" виключити;
у тексті слово "Держпромгірнагляд" замінити словом "Держгірпромнагляд";
слова "будівництво та реконструкції виробничих об'єктів і" замінити словом "виробництва";
слова "виробничого об'єкту", "об'єкта" замінити словами "засобу виробництва";
слова "будівництва та реконструкції виробничих об'єктів і" виключити.
НАКАЗИ МІНРЕГІОНБУДУ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
16.05.2011 N 45
Зареєстровано в Міністерстві
Юстиції України
1 червня 2011 р.
за N 651/19389
ПОРЯДОК
розроблення проектної документації
на будівництво об'єктів
1. Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації об'єктів будівництва.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва;
замовник, містобудівна документація, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, проектна документація - у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 );
об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;
проектні роботи - роботи, пов'язані зі здійсненням інженерних вишукувань та створенням проектної документації для об'єктів будівництва;
проектувальник - юридична особа або фізична особа - підприємець, який має ліцензію на відповідний вид діяльності згідно із законодавством або кваліфікаційний сертифікат архітектора.
3. Замовник, який подав до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, повинен одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. За
дорученням замовника отримання вихідних даних може бути забезпечено проектувальником.
Вибір проектувальника для розроблення проектної документації об'єктів будівництва, що здійснюється за державні кошти, проводиться відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" ( 2289-17 ).
4. До складу вихідних даних на проектування належать:
містобудівні умови та обмеження;
завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і
складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. До завдання на проектування додаються технічні умови. Завдання на проектування складається замовником або за його дорученням проектувальником.
5. Вартість проектних робіт обчислюється за нормативами з ціноутворення, встановленими ДБН Д.1.1-7-2000 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ( v0285241-00 ).
6. Укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються в порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2005 року N 668 ( 668-2005-п ).
7. Проектувальник і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва та категорію його складності (архітектурної та технічної), на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.
Клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначаються згідно з державними будівельними нормами і стандартами та відповідно до законодавства.
8. Замовник і проектувальник визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.
9. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних та дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення, та затверджується замовником.
10. Склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
11. Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації для будівництва.
Начальник Управління
ціноутворення, експертизи
та контролю вартості
у будівництві Мінрегіонбуду П.І.Губень
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
02.06.2011 N 64
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 червня 2011 р.
за N 781/19519
ПОРЯДОК
розроблення історико-архітектурного опорного
плану населеного пункту
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає механізм розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ) та "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 )
1.3. Історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць.
1.4. Історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"
( 1805-14 ).
1.5. Історико-архітектурний опорний план підлягає коригуванню у разі отримання нових даних за результатами містобудівних, історико-архітектурних та археологічних досліджень. Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану відбувається відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 1805-14 ).
1.6. Історико-архітектурний опорний план містить узагальнену характеристику об'єктів нерухомої культурної та природної спадщини, їх територій та зон охорони.
1.7. Склад, зміст історико-архітектурного опорного плану визначаються державними будівельними нормами.
II. Розроблення історико-архітектурного
опорного плану
2.1. Історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання, спеціалізованими в сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на
розроблення містобудівної документації та на проектування робіт з реставрації, консервації, ремонтних робіт та реабілітації пам'яток культурної спадщини.
2.2. Історико-архітектурний опорний план розробляється на паперових та електронних носіях із застосуванням геоінформаційних технологій у єдиній системі класифікації та кодування містобудівної діяльності з урахуванням наявних офіційних документів і даних, одержаних під час натурних обстежень і спеціальних досліджень, відповідно до державних будівельних норм, які встановлюють вимоги до складу та змісту історико-архітектурних опорних планів.
2.3. Оригінал затвердженого історико-архітектурного опорного плану зберігається в спеціально уповноваженому органі з питань містобудування і архітектури органу місцевого самоврядування відповідного населеного пункту.
Дані історико-архітектурного опорного плану вносяться до містобудівного кадастру.
Електронні копії історико-архітектурного опорного плану постійно зберігаються у замовника, центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування і архітектури, центральному органі виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини, а також у відповідних спеціально уповноважених органах охорони культурної спадщини.
III. Використання історико-архітектурного
опорного плану
3.1. Дані історико-архітектурного опорного плану використовуються при складанні містобудівних умов та обмежень, підготовці завдань на проектування, розробленні і погодженні відповідних видів проектної документації, передбаченої законами України.
3.2. Інформація історико-архітектурного опорного плану використовується для ведення містобудівного моніторингу на відповідних територіях.
Начальник
Управління реставрації
та збереження історичної
спадщини Мінрегіонбуду С.М.Груздо
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України
05.07.2011
N 103
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 липня 2011 р.
за N 902/19640
ПОРЯДОК
видачі будівельного паспорта
забудови земельної ділянки
1. Загальна частина
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ) і призначений для використання спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами при вирішенні питань забудови
присадибних, дачних і садових земельних ділянок (далі - Порядок).
1.2. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище
двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення земельної ділянки.
1.3. Параметри житлових будинків визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" ( n0007509-05 ) та ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ( v0044481-92 ).
1.4. За наявності плану зонування території (зонінгу) розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
1.5. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.
1.6. Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
2. Порядок видачі будівельного паспорта
2.1. Для отримання будівельного паспорта забудовник звертається до відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури з письмовою заявою щодо намірів забудови земельної ділянки.
До заяви замовником додаються:
засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою;
засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки;
ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані до сусідніх земельних ділянок);
проект будівництва (за наявності).
2.2. Органи містобудування та архітектури визначають відповідність намірів забудови земельної ділянки чинній містобудівній документації (генеральному плану населеного пункту, плану зонування та детальному плану території, схемі планування
території району) у частині функціонального, цільового, будівельного та ландшафтного використання земельної ділянки.
2.3. Підставою для відмови у наданні будівельного паспорта є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.
Відмова в наданні будівельного паспорту надається спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у десятиденний строк з відповідним обґрунтуванням.
2.4. На підставі поданих документів відповідний спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури готує вимоги до забудови земельної ділянки (додаток 1).
2.5. Технічні умови щодо інженерного забезпечення отримуються замовником самостійно та включаються до складу будівельного паспорта.
2.6. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів, що готуються за інформацією з містобудівного кадастру або відповідної містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил.
2.7. Будівельний паспорт складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
2.8. До складу будівельного паспорта входять:
вимоги до забудови земельної ділянки;
схема забудови земельної ділянки (додаток 3);
технічні умови (визначені у вимогах про забудову земельної ділянки);
проект будівництва (за наявності).
2.9. У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).
2.10. Будівельний паспорт підписується керівником відповідного органу містобудування та архітектури.
2.11. Будівельний паспорт складається у двох примірниках.
Перший примірник надається забудовнику, другий примірник зберігається у відповідному спеціально уповноваженому органі містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.
Електронний примірник будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру з присвоєнням йому індивідуального номера.
2.12. Будівельний паспорт реєструється відповідним спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів або автоматизованій системі електронного документообігу.
2.13. Будівельний паспорт зберігається протягом терміну, визначеного в пункті 1540 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із
зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41 ( z0576-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016.
2.14. Будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
Директор Департаменту
містобудування та архітектури
Мінрегіонбуду С.Я.Білоус
Додаток 1
до Порядку видачі
будівельного паспорта
забудови земельної ділянки
ВИМОГИ
до забудови земельної ділянки
____________________________________________________________
(адреса земельної ділянки)
Містобудівні та планувальні вимоги та обмеження:
1) граничнодопустима висота будівлі ________________________;
2) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних
ліній та ліній регулювання забудови _____________________________;
3) мінімально допустимі відстані від об'єкта, який
проектується, до меж земельної ділянки __________________________;
4) мінімально допустимі відстані від об'єкта, який
проектується, до існуючих будинків та споруд ________________;
5) тип огорожі _____________________________________________;
6) відстань від об'єкта, який проектується, до вулиць (доріг)
___________________________________________________________;
7) інженерне забезпечення об'єкта будівництва (у разі
наявності технічних умов) _______________________________________;
8) інші вимоги та обмеження використання земельної ділянки
(сейсмонебезпечні території, підроблювані, карстонебезпечні та
підтоплювані території, ґрунти: насипні, намивні, зсувні, що
просідають та набухають, ділянки у районах морської абразії) _____
____________________________________________________________
____________________________________________________________
Додаток 2
до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки
БУДІВЕЛЬНИЙ ПАСПОРТ
_________________________________________________________
(назва об'єкта будівництва)
_______________________________________________________________________________
(місцезнаходження земельної ділянки)
Документ, що засвідчує право власності або користування
земельною ділянкою ______________________________________________________
Замовник _______________________________________________________________
(паспортні дані та контактна інформація)
Примірник N (*)______________
Реєстраційний N _____________
Реєстраційний N містобудівного кадастру _____________________
Будівельний паспорт виданий _______________________________
(найменування
________________________________________________________________________________
спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури)
____________________ ____________ ______________________
(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)
М.П.
Дата видачі ____ ____________ 20____ року
(*) Будівельний паспорт складається у двох примірниках.
Перший примірник надається замовнику, другий примірник
зберігається у спеціально уповноваженому органі містобудування та
архітектури, який видав будівельний паспорт.
Директор Департаменту
містобудування та архітектури
Мінрегіонбуду С.Я.Білоус
Додаток 3
до Порядку видачі
будівельного паспорта
забудови земельної ділянки
СХЕМА
забудови земельної ділянки
Площа земельної ділянки згідно з документами на
землекористування ____ га
М 1:500
-
Місце креслення
Експлікація:
1) місце розташування запланованих об'єктів будівництва;
2) червоні лінії;
3) лінії регулювання забудови;
4) під'їзди до будівель і споруд;
5) місця підключення до інженерних мереж.
Умовні позначення: __________________________________________
| Керівник спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури ____________________________________________________ (найменування спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури) М.П. ________ ______________________ (підпис) (прізвище, ініціали) ____ ____________ 20____ року (дата складання) |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва
та житлово-комунального
господарства України
07.07.2011
N 109
Зареєстровано
у Міністерстві
юстиції України
22 липня 2011 р.
за N 912/19650
ПОРЯДОК
надання містобудівних умов та обмежень
забудови земельної ділянки, їх склад та зміст
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і
подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної
ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів;
об'єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;
план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення,
відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації,
диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
1.3. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта.
При зміні намірів забудови замовником, якщо вони відповідають містобудівній документації, він отримує нові містобудівні умови та обмеження.
1.4. Чинність наданих містобудівних умов та обмежень не може бути зупинена у зв'язку з початком розроблення, внесення змін або оновлення містобудівної документації на місцевому рівні.
1.5. Завдання на проектування складається замовником та проектувальником з урахуванням містобудівних умов та обмежень.
Складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.
1.6. Містобудівні умови та обмеження, видані до набрання чинності цим Порядком, можуть бути приведені у відповідність (при відхиленні від прийнятої містобудівної документації) у частині визначення максимально допустимих (граничних) техніко-економічних показників об'єкта будівництва (у разі необхідності).
II. Порядок надання містобудівних умов та обмежень
2.1. Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
2.2. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
2.3. У разі відсутності документів на право землекористування (при реконструкції або капітальному ремонті об'єктів соціальної інфраструктури державної та комунальної форм власності) містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без таких
документів.
2.4. Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
2.5. Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру службами містобудівного кадастру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 559 ( 559-2011-п ) "Про містобудівний кадастр".
2.6. На період відсутності відповідної служби містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження вносяться спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.
III. Склад та зміст містобудівних умов та обмежень
3.1. Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
3.2. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи:
"Загальні дані";
"Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".
3.3. Розділ "Загальні дані" містить:
а) назву об'єкта будівництва;
б) інформацію про замовника;
в) наміри забудови;
г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта;
ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку);
д) площу земельної ділянки;
е) цільове призначення земельної ділянки;
є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності);
ж) функціональне призначення земельної ділянки;
з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
3.4. Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить:
а) граничнодопустиму висоту будівель;
б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);
г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;
ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);
д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;
е) охоронювані зони інженерних комунікацій;
є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва";
ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 );
з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку;
и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;
і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ).
3.5. У разі коли земельна ділянка державної або комунальної форми власності виставляється на земельні торги, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки входять до складу технічної документації об'єкта продажу і надаються переможцю торгів разом з іншою документацією відповідно до законодавства.
3.6. Форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.
3.7. Графічна частина містобудівних умов та обмежень містить:
а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності);
б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва;
г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником;
ґ) викопіювання з містобудівної документації.
Директор Департаменту
містобудування та архітектури
Мінрегіонбуду С.Я.Білоус
Додаток
до Порядку надання містобудівних умов
та обмежень забудови земельної ділянки,
їх склад та зміст
Містобудівні умови та обмеження
забудови земельної ділянки
_________________________________________________
(адреса або місце розташування земельної ділянки)
Загальні дані:
1. Назва об'єкта будівництва _______________________________;
2. Інформація про замовника _______________________________;
3. Наміри забудови ________________________________________;
4. Адреса будівництва або місце розташування об'єкта ________
__________________________________________________________;
5. Документ, що підтверджує право власності або користування
земельною ділянкою _________________________________________;
6. Площа земельної ділянки ________________________ гектарів;
7. Цільове призначення земельної ділянки ___________________;
8. Посилання на містобудівну документацію: генеральний план
населеного пункту, план зонування, детальний план території та
рішення про їх затвердження (у разі наявності) __________________;
9. Функціональне призначення земельної ділянки ______________
___________________________________________________________;
10. Основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва
___________________________________________________________.
Містобудівні умови та обмеження:
1. Граничнодопустима висота будівель _______________________;
2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки
____________;
3. Максимально допустима щільність населення (для житлової
забудови) __________________________________________________;
4. Відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних
ліній та ліній регулювання забудови ____________________________;
5. Планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної
спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони) ___________________________________________;
6. Мінімально допустимі відстані від об'єктів, які
проектуються, до існуючих будинків та споруд __________________;
7. Охоронювані зони інженерних комунікацій _________________;
8. Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань
згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008
"Інженерні вишукування для будівництва" ___________________________________________________________;
9. Вимоги щодо благоустрою (в тому числі щодо відновлення
благоустрою) _______________________________________________;
10. Забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку _______
___________________________________________________________;
11. Вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць
зберігання автотранспорту ____________________________________;
12. Вимоги щодо охорони культурної спадщини ___________________________________________________________;
_______________________________ ______________________
(ініціали та прізвище керівника (підпис, дата)
органу містобудування
та архітектури)
М.П.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
07.07.2011 N 108
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 липня 2011 р.
за N 903/19641
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про архітектурно-містобудівні ради
1. Загальні положення
1.1. Це Типове положення визначає порядок роботи архітектурно-містобудівних рад (далі - Рада) при спеціально уповноважених органах містобудування та архітектури, що утворюються за рішенням місцевої державної адміністрації або
виконавчого комітету міської ради і постійно діє при спеціально уповноваженому органі містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, виконавчих органах міських рад.
Порядок роботи Ради при центральному органі виконавчої влади з питань будівництва та архітектури визначається відповідним положенням про Раду цього органу.
1.2. Рада є дорадчим органом для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної та проектної документації. Рада діє на громадських засадах.
- У своїй діяльності Рада керується Конституцією України (254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, актами органів місцевої влади, а також цим Типовим положенням.
1.4. Рада здійснює свою діяльність на основі добровільності, рівноправності її членів.
2. Основні завдання Ради
2.1. Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій
відповідному органу містобудування та архітектури, а саме:
визначення державних інтересів у проектах містобудівної документації (Генеральна схема планування території України; схеми планування території на регіональному рівні; генеральні плани населених пунктів; детальні плани територій, проекти зонування
територій), а також історико-архітектурних опорних планів;
будівництва об'єктів (будинків і споруд житлового, громадського, комунального, промислового та іншого призначення, об'єктів садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, а також
об'єктів реставрації, пристосування пам'яток архітектури та містобудування);
архітектурно-планувальних рішень об'єктів будівництва, що розміщуються на територіях, на які не розроблені проекти зонування та детальні плани територій (на період, визначений пунктом 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") ( 3038-17 ).
2.2. При розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень,
техніко-економічних показників та архітектурної виразності).
2.3. Результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
2.4. Результати розгляду Радою проектів будівництва мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження таких проектів.
2.5. Ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам'яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань
охорони культурної спадщини.
3. Склад і структура Ради
3.1. Головою Ради є керівник органу, при якому вона створена, - головний архітектор відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
3.2. До складу Ради входять один заступник голови, секретар, фахівці у сфері будівництва, містобудування та архітектури, які мають відповідну вищу освіту та досвід роботи у цій сфері, представники відповідних органів виконавчої влади, творчих спілок
(за згодою).
Заступник Голови Ради та її секретар призначаються з числа посадових осіб спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.
3.3. Фахівці у сфері будівництва, містобудування та архітектури за кількістю повинні становити не менше п'ятдесяти відсотків від загальної кількості членів Ради.
3.4. Персональний склад Ради формується Головою Ради з урахуванням пропозицій територіальних організацій Національної спілки архітекторів України та затверджується рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.
3.5. У разі неспроможності формування Ради згідно з пунктами 3.2, 3.3 цього Типового положення питання розглядаються Радою вищого рівня.
4. Організаційні засади членства у Раді
4.1. Члени Ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.
4.2. Члени Ради мають право:
заздалегідь бути поінформованими про план роботи Ради, порядок денний засідань та про питання, запропоновані до розгляду на засіданні Ради;
брати участь у розгляді питань, включених до порядку денного, обговорювати містобудівні, архітектурно-технічні та інженерні проектні рішення, висловлювати свої зауваження та пропозиції.
4.3. При розгляді містобудівної та проектної документації члени Ради зобов'язані керуватися вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.
4.4. Голова Ради, його заступник, секретар, члени не мають права брати участь в обговоренні на засіданнях питань щодо проектування об'єктів містобудування, у розробленні яких вони брали участь.
4.5. Члени Ради не можуть брати участь в обговоренні і голосуванні щодо проектів, авторами яких є їх близькі родичі, а також у випадках, коли проекти розробляються працівниками проектної установи, у якій вони працюють.
4.6. Рада проводить свою діяльність на засадах гласності.
5. Організація роботи Ради
5.1. Формою роботи Ради є засідання, що проводяться згідно з планом та порядком денним, які складаються її секретарем та затверджуються Головою Ради.
Позачергові засідання Ради скликаються за рішенням Голови Ради.
Засідання Ради є відкритими.
Рада розглядає питання, включені до порядку денного за поданням замовника проекту.
Порядок денний формується за зверненнями замовників.
Подання Раді проектних та демонстраційних матеріалів для розгляду та їх технічний супровід здійснюються замовником або за його дорученням автором-розробником (тиражування, копіювання, інформаційні та довідкові матеріали тощо).
Склад матеріалів повинен відповідати вимогам державних будівельних норм щодо проектної документації відповідної стадії проектування.
5.2. Засідання Ради веде Голова, а за його відсутності - заступник Голови. Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях забезпечує секретар Ради.
Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів.
5.3. Організаційне забезпечення роботи Ради покладається на відповідний спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури.
5.4. Рада розглядає матеріали проекту, подані за десять робочих днів до її засідання.
5.5. Для розгляду проектів містобудівної документації спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує Рада, надсилає за 20 робочих днів до її засідання розділ проекту містобудівної документації (за відповідним
напрямом), що планується для розгляду радою, органам земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, державної санітарно-епідеміологічної служби,
природоохоронному та іншим органам, яким відповідно до закону належать повноваження щодо розгляду містобудівної документації, для отримання їх висновків.
Письмові висновки додаються до матеріалів засідання Ради.
У разі ненадання таких висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження розділу містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
5.6. На засіданні Ради доповідає автор проекту.
5.7. На проекти містобудівної документації та проекти будівництва IV, V категорій складності готується рецензія (на замовлення замовника проектною організацією, яку замовник обирає самостійно). Рецензія подається у письмовому вигляді.
5.8. Розгляд на засіданні Ради проектів реконструкції об'єктів будівництва, щодо яких діють майнові права автора, проводиться за участю автора або колективу авторів відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ).
5.9. Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Ради.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
5.10. За результатами розгляду й обговорення питань секретарем складається протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем.
5.11. До протоколу включаються:
поіменний перелік присутніх членів Ради та запрошених осіб;
питання, які розглядаються на засіданні;
відомості про замовника;
дані щодо автора-розробника передпроектної та проектної документації, доповідача, рецензента та тих, хто виступає;
у разі необхідності: основні характеристики об'єкта, перелік вихідних даних (основних), рішення про відведення земельної ділянки (для об'єктів будівництва), особливі умови, основні висновки щодо відповідності вихідним даним, стислий зміст обговорень з відображенням позицій, висловлювань щодо питання та остаточними рекомендаціями Ради.
5.12. Протокол складається протягом 5 робочих днів з дня проведення відповідного засідання Ради.
5.13. Член Ради, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
Директор Департаменту
містобудування та архітектури
Мінрегіонбуду С.Я.Білоус
НАСТАНОВИ
СХВАЛЕНО
рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
від 16.06.2011 № 59
НАСТАНОВА
щодо застосування будівельних норм
у частині віднесення об’єктів будівництва до категорій складності
для подальшого проектування і експертизи
Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об’єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об’єктів в експлуатацію.
Настанова містить рекомендації щодо застосування будівельних норм та усталених методик при визначенні категорій складності для подальшого проектування і експертизи до набрання чинності змін до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» і ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» або їх нових редакцій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» та від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 3 ст. 32 Закону віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
При цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС1; СС2; СС3:
- класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;
- класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;
- класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.
Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:
- кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті;
- кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті;
- кількість осіб, які перебувають поза об’єктом;
- обсяг можливого економічного збитку;
- втрата об’єктів культурної спадщини;
- припинення функціонування комунікацій транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж.
При цьому вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368). .
До І категорії складності слід відносити об’єкти, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за однією ознакою можливих наслідків від відмови будівлі або споруди, окрім характеристики «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті», тобто на об'єктах І категорії складності не передбачається постійного перебування людей (теплиці, склади, павільйони тощо).
До II категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС1, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за двома та більше ознаками можливих наслідків від відмови будівлі чи споруди.
До III категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС2, які не віднесено до IV категорії складності .
Віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011 №557 (далі-Порядок) виходячи з класу наслідків та категорії складності.
При проектуванні об’єктів будівництва (будови), до складу яких входить декілька окремих будівель або споруд, категорію складності доцільно розраховувати для кожної будівлі або споруди (блоку, секції, які незалежні за планувальними, конструктивними і інженерними рішеннями, для житлового будівництва).