Державна податкова адміністрація україни
Вид материала | Документы |
- Державна податкова адміністрація україни, 37.09kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 45.33kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 24.69kb.
- Державна податкова адміністрація україни державна податкова адміністрація, 642.51kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 20. 12. 2005 р. N 25361/7/16-1517 Про, 19.4kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 1161.52kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 1782.83kb.
- Пенсійний фонд україни державна податкова адміністрація україни, 75.1kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 68.11kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 311.32kb.
Спадкування права на земельну ділянку
(стаття 1225 ЦК)
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
(стаття 1226 ЦК)
Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК).
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини
Оподаткування спадщини і подарунків у 2007 році
Цивільний кодекс регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а Закон України від 22 травня 2003 року №889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (із змінами і доповненнями, далі – Закон №889-ІУ) — порядок оподаткування об’єктів спадщини, одержаних платником податку.
Законом №889-IV запроваджено оподаткування доходів, отриманих платниками податку – фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав. Порядок оподаткування об’єктів спадщини визначено ст. 13, а подарунків – ст.14 Закону №889-ІУ, до яких Законом України від 19 січня 2006 року №3378-ІУ внесено зміни, що набрали чинності з 1 січня 2007 року.
Згідно з п.14.1 ст. 14 Закону №889-ІУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
З метою оподаткування об’єкти спадщини платника податку поділяються на:
1. Об’єкти нерухомого майна.
Нерухоме майно (нерухомість) — об’єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:
будівлі (приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об’єкти власності, функціонально пов’язані з такими приміщеннями).
Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об’єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об’єкти дачної (садової) інфраструктури, відмінні від землі;
споруди, а саме: об’єкти нерухомості, відмінні від будівель.
До вартості нерухомості у вигляді землі включаються також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення, та дороги (шляхи).
2. Об’єкти рухомого майна, зокрема:
предмет антикваріату або витвір мистецтва;
природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
інші види рухомого майна.
3. Об’єкти комерційної власності, а саме: цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею.
4. Суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем;
суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу.
5. Кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Членами сім’ї фізичної особи є:
її дружина або чоловік;
діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;
брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;
онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка;
інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення є:
її батьки та батьки її чоловіка або дружини;
її чоловік або дружина;
діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини (у тому числі усиновлені ними діти).
Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV).
Цивільним кодексом (ст. 1262) визначено, що другий ступінь споріднення — це рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Законом №889-IV установлено різні ставки оподаткування (0%, 5%, 15%) об’єктів спадщини. Розмір ставки податку залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та від виду об’єкта спадщини.
З 1 січня 2007 року при одержанні свідоцтв про право на спадщину або нотаріальному посвідченні договорів дарування спадкоємцями (обдарованими), що є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, оподаткування здійснюється за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), тобто не оподатковується.
При отриманні спадщини (подарунку) спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення оподаткування здійснюється за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону (5%), до будь-якого об'єкта спадщини (подарунку).
При одержанні спадщини (подарунку) від іноземця (нерезидента), застосовується ставка оподаткування, визначена п.7.1 ст.7 Закону, тобто 15%.
При отриманні спадщини (подарунку) у вигляді власності, визначеної в підпунктах "а", "б", "д" пункту 13.1 ст. 13 (нерухоме та рухоме майно, кошти) особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності (тобто фактично податок не сплачується).
Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, в межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом (п.14.2 ст.14 Закону №889-ІУ).
Поряд з внесеними змінами, у 2007 році залишилася чинною норма стосовно того, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок). Тобто, особи, які одержали (одержать) у 2007 році спадщину чи подарунок зобов’язані до 1 квітня 2008 року подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію та сплатити податок з такого доходу.
Крім того, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу за формою № 1ДФ ( ознаки доходу 56-66).
Оподаткування доходів від продажу нерухомості
З доходів від операцій з продажу об’єктів нерухомого майна з 1 січня 2007 р. сплачується податок з доходів фізичних осіб за новими правилами.
Згідно із Законом № 889-IV об’єктом оподаткування є будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, до складу якого, зокрема, належать доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, розташованого на території України, а також дохід у вигляді вартості успадкованого та одержаного в подарунок майна.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 11 Закону № 889-IV.
Відповідно до Прикінцевих положень зазначеного Закону та відповідних змін, внесених до нього, дію ст. 11 було призупинено на 2004 р., починаючи з другого кварталу 2005 р. та протягом 2006 р. Тобто протягом 2004 — 2006 років (крім першого кварталу 2005 року) доходи, одержані фізичними особами від продажу (міни) об’єктів нерухомості, не підлягали обкладанню податком з доходів. Водночас згідно зі змінами, внесеними Законом № 3378-IV, ст. 11 у новій редакції набрала чинності з 1 січня 2007 р.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2007 р. дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року жилого будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого жилого будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 кв. м.
У разі якщо площа такого об’єкта нерухомого майна перевищує 100 кв. м, частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1% від вартості такого об’єкта нерухомого майна.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше одного із зазначених вище об’єктів нерухомості або від продажу об’єкта нерухомості іншого, ніж зазначено вище, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 Закону № 889-IV (5%).
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу об’єкта незавершеного будівництва. При цьому рік придбання нерухомості (до 1 січня 2004 р. чи після) не має значення, підхід до оподаткування однаковий.
При обміні одного об’єкта нерухомості на інший (інші) кожна сторона договору міни сплачує 50% суми податку, розрахованої згідно з положеннями підпунктів 11.1.1 чи 11.1.2 п. 11.1 ст. 11 Закону № 889-IV, до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об’єкта нерухомості.
Дохід від продажу об’єкта нерухомого майна визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства (на даний час — БТІ).
Сума податку має самостійно сплачуватися продавцем до нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу через установи банків у сумі, визначеній самим платником і перевіреній податковим агентом.
При здійсненні операцій з відчуження об’єктів нерухомого майна в порядку, передбаченому ст. 11 Закону № 889-IV, податковим агентом є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, а також надає відповідну інформацію про кожну угоду до податкового органу.
Доходи від операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, здійснюваних фізичними особами — нерезидентами, оподатковуються згідно з порядком оподаткування таких доходів, визначеним для резидентів. Другий та кожний наступний продаж нерезидентом, протягом звітного року, житлової нерухомості, а також продаж іншої нерухомості (у т.ч. землі) мають оподатковуватися за ставкою, встановленою п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV.
Оподаткування рухомого майна
Стосовно доходу від продажу громадянами власного рухомого майна слід зазначити, що оподаткування рухомого майна здійснюється відповідно до положень ст. 12 Закону № 889-IV, до якої також було внесено зміни, які набрали чинності з 1 січня 2007 р.
Зміни полягають у тому, що з 1 січня 2007 року при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Тобто в цьому році крім плати за нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу зазначених транспортних засобів слід сплатити ще й 1% податку. Це при здійсненні першого продажу. А при - другому та кожному з наступних продажів одного з зазначених транспортних засобів слід платити 15% від їх вартості.
Наприклад, якщо протягом цього року один і той же громадянин продасть з нотаріальним посвідченням договору відчуження власні автомобіль, мотоцикл та човен, то з вартості автомобіля (перший продаж) вона сплатить 1% податку, а вже з вартості мотоцикла та човна – по 15%.
(Доцільно нагадати, що протягом 2004 — 2006 рр. з вартості проданого 1 раз на рік автотранспортного засобу податок з доходів фізичних осіб не сплачувався за умови сплати таким продавцем суми державного мита до бюджету під час такого продажу).
З 1 січня 2007 р. доходи фізичних осіб — резидентів (крім визначених у п. 7.2 ст. 7 Закону № 889-IV) оподатковуються за ставкою 15%, а доходи нерезидентів (з урахуванням встановлених Законом особливостей) — за ставкою 30%.
Наведемо в таблиці розмір ставок податку з доходів, про які йдеться в цій брошурі.
Ставки оподаткування доходів,
одержаних громадянами внаслідок прийняття спадщини
та від продажу нерухомого і рухомого майна
№ з/п | Вид доходу | Ставка податку | Пункт, підпункт Закону № 889-ІV |
Спадщина | |||
1. | Вартість отриманих у спадщину спадкоємцями, що є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об’єкта нерухомого та рухомого майна, готівкових коштів або коштів, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю | 0% | пп. 13.2.1 |
2. | Вартість отриманого у спадщину спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, будь-якого об’єкта спадщини | 5% | пп. 13.2.2 |
3. | Спадщина, отримана будь-яким спадкоємцем від спадкодавця— нерезидента | 15% | п. 7.1 і пп. 13.2.3 |
Продаж нерухомості | |||
4. | Дохід від продажу не частіше одного разу за звітний податковий рік будинку, квартири чи кімнати (включаючи землю, що знаходиться під таким об’єктом нерухомого майна, або присадибну ділянку), якщо загальна площа такого об’єкта нерухомості не перевищує 100 кв. м | Не оподатковується | пп. 11.1.1 |
5. | Частина доходу, пропорційна сумі перевищення площі об’єкта нерухомості понад 100 кв. м | 1% | п. 7.2 і пп. 11.1.1 |
6. | Дохід, отриманий від продажу протягом звітного податкового року більше одного об’єкта або іншого, ніж попередньо проданий за звітний період об’єкт нерухомості | 5% | п. 7.2 і пп. 11.1.2 |
7. | Дохід від продажу об’єкта незавершеного будівництва | 5% | п. 7.2 і пп. 11.1.2 |
Продаж рухомого майна | |||
8. | Дохід від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна за умови сплати державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення договору | 1% | п. 12.2 |
9. | Дохід від продажу об’єкта рухомого майна (крім продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна за умови сплати державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення договору) | 15% | п. 7.1, п. 12.1 і п. 12.2 |