Geum.ru

Програми розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року  

Вид материалаДокументы

Содержание


Ю. тимошенко
Характеристика стану внутрішньої торгівлі
Стратегічні цілі і пріоритети розвитку
Фінансування Програми
Заходи з виконання Програми
Подобный материал:
ПОСТАНОВА

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 24 червня 2009 р. № 632


Про затвердження

Програми розвитку внутрішньої торгівлі
на період до 2012 року

 

Кабінет Міністрів України   п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Програму розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 20 січня Міністерству економіки інформацію про стан виконання Програми, затвердженої цією постановою, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України.

      Прем’єр-міністр України
      Ю. ТИМОШЕНКО

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 червня 2009 р. № 632

 

ПРОГРАМА

розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року

Характеристика стану внутрішньої торгівлі

Значна роль у формуванні економічного потенціалу держави, забезпеченні ефективного функ-ціонування системи обігу споживчих товарів відведена сфері внутрішньої торгівлі та ресторанного господарства як важливій складовій внутрішнього ринку.

Внутрішня торгівля характеризується наявністю домінуючої частки приватного капіталу, сталою позитивною динамікою обсягу роздрібного товарообороту, збільшенням чисельності приватних підприємців.

У 2008 році обсяг реального валового внутрішнього продукту становив 949,8 млрд гривень, а оборот роздрібної торгівлі — 449,3 млрд гривень. Проте на сьогодні темпи збільшення обороту роздрібної торгівлі у порівнянних цінах уповільнилися на 14,3 відсотка через зменшення обсягу споживчого попиту, зумовлене уповільненням зростання реальних доходів населення та підвищенням вартості імпортної продукції внаслідок істотної девальвації національної валюти.

За темпами підвищення валової доданої вартості у 2008 році торгівля посідала третє місце серед галузей економіки.

За останні роки в Україні відбулися позитивні зміни в розвитку матеріально-технічної бази торгівлі: упроваджуються сучасні торговельні технології, створюються роздрібні торговельні підприємства, які за рівнем культури обслуговування покупців відповідають вимогам європейських стандартів, а також вітчизняні торговельні мережі, що здійснюють торгівлю під однією торговельною маркою, дотримуються єдиної стратегії діяльності, мають єдиний центр управління, координації та контролю, власний розподільний склад.

Площа торговельних об’єктів збільшилася за останні п’ять років на 35,3 відсотка, зокрема у містах — на 52 відсотки, за рахунок відкриття нових великих магазинів.

Станом на 1 квітня 2009 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у сферу торгівлі становив 3,744 млрд доларів США, або 10,3 відсотка обсягу іноземних інвестицій в економіку, що на 1,5 відсотка більше обсягу іноземних інвестицій на початок 2009 року. За цим показником внутрішня торгівля посідає третє місце після промисловості та фінансової діяльності.

Протягом останніх п’яти років населення надавало перевагу стаціонарним торговельним об’єктам. Кількість роздрібних ринків за зазначений період зменшилася на 3 відсотки. Питома вага реалізації товарів на ринках скоротилась у 2008 році до 26,3 відсотка обсягу продажу споживчих товарів.

Обсяг коштів, що надійшли в результаті сплати до бюджету податків і зборів підприємствами торгівлі, становив у 2008 році 23 млрд гривень, або 12,6 відсотка загального обсягу надходжень.

В умовах загострення фінансової кризи особливо болісною для населення стає проблема необґрунтованого зростання цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари. Розв’язання зазначеної проблеми потребує комплексного підходу із застосуванням як методів державного цінового регулювання (зокрема, декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари), так і ринкових механізмів (наприклад, товарних інтервенцій).

Залишається не врегульованим на законодавчому рівні питання щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у процесі реалізації державної політики у сфері торгівлі.

Нерівномірне розміщення виробництва споживчих товарів, неспроможність роздрібних торговельних підприємств установити тривалі господарські зв’язки з виробниками та постачальниками продукції призвели до значного зменшення оптового товарообороту.

У 2008 році оптовий товарооборот одного такого підприємства становив у середньому 14,5 млн гривень. При цьому на 14,1 відсотка оптових торговельних підприємств припадає основна частка оптового товарообороту (92 відсотки). Зазначені підприємства не мають достатньої кількості сучасно обладнаних складів, на яких упроваджено новітні технології складської обробки товарів. Станом на 1 січня 2009 р. лише 8,5 відсотка підприємств мали власні склади.

Спостерігається збільшення товарообороту між оптовими торговельними підприємствами, що призводить до зростання роздрібних цін.

Зберігається стійка тенденція до зменшення кількості юридичних осіб, що провадять діяльність у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, у зв’язку з переходом до оподатку-вання за спрощеною системою та одночасним збільшенням кількості фізичних осіб — підприємців.

Оподаткування суб’єктів господарювання за спрощеною системою призводить до реалізації товару без ведення належного обліку розрахункових операцій, підтвердження походження та джерел придбання товару.

Торговельні об’єкти у містах розміщуються нерівномірно. Закриття діючих та відкриття нових торговельних об’єктів відбувається стихійно, без приведення у відповідність з генеральними планами населених пунктів. У багатьох населених пунктах значно скорочено мережу хлібних, овочевих, книжкових, галантерейних магазинів, водночас надмірною є кількість аптек, магазинів з продажу ексклюзивного одягу, автотранспортних засобів, ювелірних виробів, а також розважальних закладів.

Значно зменшилася кількість об’єктів роздрібної торговельної мережі в сільській місцевості, особливо у віддалених та малодоступних районах.

Останнім часом набули особливої актуальності проблеми, пов’язані з функціонуванням роздрібних ринків, на яких реалізується здебільшого низькоякісна продукція, зокрема фальсифікат. Неврегульованість питання щодо провадження торговельної діяльності на ринках призвела до дестабілізації продовольчої та цінової ситуації, неефективності контролю за якістю товарів.

Практично ліквідована система торговельного обслуговування соціально незахищених верств населення, відсутні заклади дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

Стратегічні цілі і пріоритети розвитку

Стратегічними цілями Програми є:

задоволення потреби населення, зокрема малозабезпечених верств, у високоякісних товарах та послугах, запобігання необґрунтованому зростанню цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари;

запровадження сучасних стандартів торговельного і побутового обслуговування;

розвиток конкуренції у сфері оптової та роздрібної торгівлі;

оптимізація і структурна перебудова торговельної мережі;

урегулювання відносин, пов’язаних з організацією та функціонуванням роздрібних ринків, створення умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками;

удосконалення системи показників статистичного спостереження за діяльністю підприємств торгівлі;

поліпшення іміджу робітничих професій у сфері торгівлі та послуг, удосконалення системи підготовки спеціалістів вищими та професійно-технічними навчальними закладами;

налагодження соціального діалогу між громадськими, профспілковими об’єднаннями, організаціями роботодавців у сфері торгівлі, центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Фінансування Програми

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів суб’єктів господарювання та інших джерел.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

збільшення щороку обороту роздрібної торгівлі на 22–27 відсотків;

щорічне надходження до державного та місцевих бюджетів коштів від сплати податків і зборів в обсязі 24–28 млрд гривень (до 2012 року — близько 98 млрд гривень);

збільшення торговельної площі:

— у цілому до 360 кв. метрів на 1000 жителів, що на 54 кв. метри більше, порівняно з 2008 роком, зокрема площі для торгівлі товарами щоденного попиту — до 144 кв. метрів, непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту — до 216 кв. метрів (відповідно на 22 і 34 кв. мет-ри);

— у містах — до 425 кв. метрів, у сільській місцевості — до 296 кв. метрів на 1000 жителів (відповідно на 66 і 46 кв. метрів);

додаткове працевлаштування громадян та збільшення чисельності працівників у сфері торгівлі на 18 відсотків.

Заходи з виконання Програми

1. Розробити концепцію проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю».

Мінекономіки, Мінфін, Держспоживстандарт, Мінрегіонбуд, Мін’юст, Держкомпідприємництво.

III квартал 2009 року.

2. Розробити проекти Законів України:

Про внутрішню торгівлю.

Мінекономіки, Мінфін, Держспоживстандарт, Мінрегіонбуд, Мін’юст, Держкомпідприємництво.

IV квартал 2009 року;

Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у частині вдосконалення системи контролю за розрахунками, що здійснюють фізичні особи — підприємці).

Мінекономіки, Мінфін, ДПА, Мінпромполітики, Держкомпідприємництво, Держспоживстандарт, Мін’юст.

I квартал 2010 року;

Про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» (у частині вдосконалення механізму регулювання цін на соціально значущі продовольчі товари).

Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінфін, ДПА, Мінпромполітики, Держкомпідприємництво,
Держспоживстандарт, Мін’юст.

IV квартал 2009 року.

3. Розробити проекти постанов Кабінету Міністрів України:

Про затвердження Порядку організації роботи роздрібних ринків та провадження на них торговельної діяльності.

Мінекономіки, Мінфін, МВС, ДПА, Держспоживстандарт, Держкомпідприємництво, Мін’юст.

У тримісячний строк після прийняття Закону України
«Про внутрішню торгівлю»;

Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності у сфері оптової торгівлі.

Мінекономіки, Мінфін, ДПА, Держспоживстандарт, Держкомпідприємництво, Мін’юст.

III квартал 2010 року;

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1997 р. № 1200 «Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (щодо звільнення від обкладання податком на додану вартість операцій з продажу готових страв і продуктів харчування у їдальнях середніх навчальних закладів та професійно-технічних училищ за готівкові кошти).

Мінекономіки, Мінфін, ДПА, МОН, Мін’юст.

I квартал 2011 року;

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 377 «Деякі питання здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

Мінекономіки, Мінфін, МОЗ, ДПА, Держспоживстандарт, Мінтрансзв’язку, МКТ, Держкомпідприємництво, Мін’юст.

II квартал 2010 року.

4. Розробити показники, за якими будуть проводитися статистичні спостереження, зокрема за продажем споживчих товарів фізичними особами — підприємцями, що провадять діяльність у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, з урахуванням міжнародних стандартів і досвіду зарубіжних країн.

Мінекономіки, Мінфін, Держкомстат.

2010–2012 роки.

5. Розробити критерії оцінки ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади з питань розвитку внутрішньої торгівлі.

Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2011 рік.

6. Провести оцінку ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади з питань розвитку внутрішньої торгівлі та забезпечити висвітлення її результатів у засобах масової інформації.

Мінекономіки, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2012 рік.

7. Розробити та затвердити регіональні програми:

розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року, зокрема у сільській місцевості.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009 рік;

удосконалення функціонування роздрібних ринків з метою їх перетворення на сучасні торговельно-сервісні комплекси.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2010 рік.

8. Провести обстеження ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Мінекономіки, Держкомпідприємництво.

2011–2012 роки.

9. Розробити та затвердити регіональні плани:

надання підтримки місцевим виробникам соціально значущих продовольчих товарів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009 рік;

розміщення об’єктів торгівлі з урахуванням нормативів забезпеченості населення торговельною площею у магазинах і місцями у закладах ресторанного господарства.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009–2012 роки.

10. Забезпечити надання методологічної допомоги підприємствам торгівлі щодо впровадження ними систем управління якістю послуг відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001.

Держспоживстандарт, Мінекономіки.

2010–2012 роки.

11. Сприяти організації та проведенню:

виставок сучасного технічного обладнання для підприємств роздрібної торгівлі та закладів ресторанного господарства.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009–2012 роки;

регіональних і міжрегіональних ярмарків сільськогосподарської продукції із залученням товаровиробників.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009–2012 роки.

12. Сприяти створенню підприємств оптової торгівлі та впровадженню у їх діяльність новітніх технологій складської обробки товарів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009–2012 роки.

13. Забезпечити проведення:

конференцій, засідань за круглим столом та зустрічей з метою залучення вітчизняних інвестиційних і кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази внутрішньої торгівлі.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2009–2012 роки;

семінарів за участю представників Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та суб’єктів господарювання з питань розвитку внутрішньої торгівлі.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

2010–2011 роки;

конкурсів професійної майстерності серед представників робітничих професій у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг.

Мінекономіки.

2009–2012 роки.

14. Забезпечити своєчасне внесення змін до переліку професій, наведених у пункті 4.5 «Працівники сфери торгівлі та послуг» Класифікатора професій.

Мінекономіки, МОН, Мінпраці.

IV квартал 2009 року.

15. Збільшити кількість навчальних місць у вищих і професійно-технічних навчальних закладах, які здійснюють підготовку кадрів за робітничими професіями для підприємств торгівлі, ресторанного господарства та послуг.

Мінекономіки, МОН.

2009–2012 роки.

16. Запровадити нові форми післядипломної освіти та організувати підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг.

Мінекономіки, МОН, Мінпраці.

2010–2012 роки.