Оцінка й калькуляція як методи виміру економічних процесів
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма базової підготовки оцінювачів за напрямом "Оцінка об'єктів у матеріальній, 629.05kb.
- Формат опису модуля, 17.93kb.
- Ні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу, 82.87kb.
- Бізнес-план інвестиційного проекту. Методи оцінки інвестиційного проекту, 108.06kb.
- Програма вступного іспиту відображає загальне коло кваліфікаційних вимог до теоретичних, 223.87kb.
- Словник історико-економічних термінів та одиниць виміру історико-економічні терміни, 392.5kb.
- Назва модуля: Моделювання процесів та елементів систем керування Код модуля: кса 6065, 16.29kb.
- Метою аналізу даних є вивчення властивостей об’єктів, явищ та процесів, отримання нових, 593.41kb.
- Прогнозування соціально-економічних процесів, 172.27kb.
- Конспект лекцій з курсу "математичні моделі соціально-економічних процесів" (для студентів, 8.32kb.
Оцінка й калькуляція як методи виміру економічних процесів
Оцінка – це спосіб вираження у грошовому вимірнику наявності й руху активів (майна) підприємства. Мета оцінки ― узагальнення інформації про різнорідні господарські процеси й економічні явища, які відбуваються на підприємстві.
Основні види оцінки, які передбачено П(С)БО:
1) фактична собівартість (для основних засобів застосовують термін “первісна вартість”) – це сукупність витрат, понесених підприємством при придбанні або створенні (виробництві) активу. Вона є основною оцінкою об’єктів бухгалтерського обліку;
2) залишкова (чиста балансова) вартість основних засобів та нематеріальних активів – це різниця між первісною вартістю основних засобів та нематеріальних активів і сумою нарахованого зносу;
3) чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів за вирахуванням витрат на завершення їх виробництва та реалізацію;
4) чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – це різниця між сумою поточної дебіторської заборгованості (первісною вартістю) і величиною резерву сумнівних боргів;
5) переоцінена вартість основних засобів і нематеріальних активів – це первісна й залишкова вартість основних засобів і нематеріальних активів після їх переоцінки (множення на індекс переоцінки).
Оцінка найважливіших видів активів на дату балансу:
- основні засоби та нематеріальні активи відображають у двох оцінках – за первісною вартістю (фактичною собівартістю) та залишковою вартістю;
- виробничі запаси, незавершене виробництво й готову продукцію відображають за найменшою з двох оцінок: фактичною собівартістю або чистою вартістю реалізації;
- дебіторську заборгованість за продукцію відображають у двох оцінках: за первісною вартістю і чистою реалізаційною вартістю.
Калькуляція — це спосіб визначення собівартості продукції, робіт та послуг. Його використовують там, де відбуваються виробничі процеси.
Термін калькуляція в бухобліку має два значення. По-перше, це сукупність розрахунків із визначення фактичної собівартості всього обсягу, а також одиниці виготовленої продукції. По-друге, це документ, у якому містяться калькуляційні розрахунки. Саме перший є методом виміру економічних процесів.
Об’єкт калькуляції (калькулювання) ― окремий вид чи група однорідної продукції, певний вид робіт чи послуг, щодо яких розраховується фактична собівартість їх виробництва.
Калькуляційна одиниця – це вимірник об’єкта калькулювання. Калькуляційні одиниці можуть бути натуральними (штуки, тони, метри), умовно-натуральними, умовними, трудовими.