Спецодяг: оформлення та облік

Вид материала

Документы

Содержание Чи обов'язково видавати спецодяг? Чи можна працівникам просто виплачувати вартість спецодягу? Чи можна видавати спецодяг понад норми? А якщо на підприємстві один працівник здійснює роботу, виконання якої передбачає видачу йому спецодягу? Положення про спецодяг. Який одяг належить до спецодягу? Типовими нормами безплатної видачі Скільки видавати спецодягу? Який порядок оподаткування спецодягу? Закону про податок з доходів П(С)БО 9 «Запаси». Червень 2004 року Липень 2004 року Вересень 2004 року (якщо працівник повертає отриманий спецодяг) Вересень 2004 року (якщо працівник не повертає отриманий спецодяг) Положенні про спецодяг. ТОВ «Альянс» Найменування спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв Фартух прогумований Рукавиці комбіновані ... Полное содержание

Подобный материал:

• Формат опису модуля, 18.54kb.
• Формат опису модуля, 17.43kb.
• План Завдання обліку праці та її оплати. Нормативна база по регулюванню питань з оплати, 107.75kb.
• План вступ І. Теоритична частина > Нормативно правові засади роботи банків з рахунками, 1247.14kb.
• Напрям: Економіка І підприємництво, 150.09kb.
• Формат опису модуля, 19.12kb.
• Методичні рекомендації для студентів спеціальності 03050901 «Бухгалтерський облік», 1826.99kb.
• Тематика курсових робіт з дисципліни „Фінансовий облік іі” для студентів спеціальності, 13.96kb.
• Формат опису модуля, 20.04kb.
• Формат опису модуля, 21.97kb.

СПЕЦОДЯГ:

ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК

«Податки та бухгалтерський облік»

N 45, від 3 червня 2004 р.

Олег Чефранов

економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Вікторія Мякота

економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Працівники певних професій відповідно до чинного законодавства з охорони праці повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Обов'язок щодо такого забезпечення покладено на роботодавців. До редакції часто надходять запитання, пов'язані з оформленням, оподаткуванням та обліком таких операцій. Відгукуючись на ваші побажання, шановні читачі, відповімо на ваші запитання в межах цієї статті.

ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВО ВИДАВАТИ СПЕЦОДЯГ?

Обов'язковість видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту (далі — спецодяг) на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці передбачено ст. 163 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Зокрема, у ній зазначено: «На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних¹ умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту». Аналогічну вимогу містить і ст. 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ (далі — Закон про охорону праці).

Більше того, придбання, комплектування, видачу та утримання спецодягу відповідно до нормативно-правових актів про охорону праці та колективного договору зобов'язаний забезпечити за свій рахунок роботодавець в особі власника чи уповноваженого ним органу (ст. 8 Закону про охорону праці). Отже, спецодяг у межах установлених норм видавати обов'язково.

Чи можна працівникам просто виплачувати вартість спецодягу? Відразу відповідаємо — ні. Таке обмеження встановлено ст. 164 КЗпП: «Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється».

Однак у випадку, якщо працівник через порушення встановленого нормами терміну видачі спецодягу та інших засобів індивідуального захисту (далі — ЗІЗ) був змушений придбати їх за власні кошти, роботодавець повинен компенсувати працівнику витрати на придбання таких засобів (ст. 164 КЗпП і ст. 8 Закону про охорону праці).

Для цього працівнику на ім'я директора (приватного підприємця) необхідно написати заяву на відшкодування вартості спецодягу і додати документи, що підтверджують понесені витрати (краще оформити їх авансовим звітом). Більше того, звертаємо увагу, що вартість спецодягу, придбаного за свій рахунок, має бути компенсовано і за відсутності у працівника підтверджуючих документів (наприклад, засоби придбано на ринку).

Така норма міститься в п. 3.4 Положення про спецодяг²: «За відсутності документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства-виробника. Вартість ЗІЗ³ уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсацію різниці може бути виплачено, якщо це застережено в колективному договорі».

Приклад 1. Сортувальник паперового виробництва придбав на ринку за свій рахунок бавовняний халат за 15 грн. Підтверджуючі документи відсутні. Відпускна ціна такого халата на підприємстві-виготівнику становить 12 грн. Колдоговором виплату компенсації різниці вартості спецодягу не передбачено.

1. Працівник складає заяву на компенсацію вартості спецодягу. У ній зазначаються місце придбання (ринок), ціна придбання (15 грн.) і факт відсутності підтверджуючих документів.

2. Керівник ставить на заяві резолюцію «Задовольнити згідно з чинним законодавством» і передає заяву до бухгалтерії.

3. Відповідальний працівник бухгалтерії перевіряє наявність підстав для видачі спецодягу, з'ясовує ціну бавовняного халата у підприємства-виробника (12 грн.).

4. Працівнику підприємства видається компенсація вартості спецодягу в 12 грн., оскільки в колдоговорі не передбачено компенсації різниці між фактичною ціною придбання та роздрібною ціною підприємства-виготівника.

У той же час вважаємо: якщо працівник пред'явить документ, що підтверджує понесені витрати (квитанцію, закупівельний акт), то навіть у разі перевищення вартості спецодягу над цінами підприємства-виробника працівнику слід компенсувати повну вартість спецодягу згідно з підтверджуючими документами.

Якщо спецодяг зносився передчасно? У разі дострокового (передчасного) зносу спецодягу та інших ЗІЗ не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Отже, у цьому випадку спецодяг має видаватися понад установлені норми. Факт передчасного зносу має бути зафіксовано актом спеціально створюваної комісії, яка й повинна винести рішення про заміну спецодягу. Рішення комісії затверджується керівником (приватним підприємцем). І звичайно такий спецодяг має бути повернено.

Чи можна видавати спецодяг понад норми?

Так, можна. Жодних обмежень із цього приводу чинне законодавство не містить. Більше того, все тією ж ст. 8 Закону про охорону праці передбачено, що роботодавець може відповідно до колективного договору додатково, понад установлені норми, видавати працівнику певні засоби індивідуального захисту (спецодяг), якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Також зауважимо, що в Положенні про спецодяг зазначається, що затверджені норми видачі визначають для роботодавця обов'язковий мінімум безплатної видачі спецодягу та інших 313.

А якщо на підприємстві один працівник здійснює роботу, виконання якої передбачає видачу йому спецодягу? Такі питання застерігаються в типових (галузевих) нормах видачі спецодягу. Наприклад, у Типових нормах безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.98 р. № 207, зазначено таке. Вони поширюються на всі автотранспортні, авторемонтні та шиноремонтні підприємства та організації, а також підприємства, до складу яких входять транспортні цехи, дільниці, майстерні, гаражі тощо. Отже, якщо на підприємстві іншої галузі є гараж, то працюючі в ньому особи повинні забезпечуватися спецодягом згідно із зазначеними нормами.

Зберігання та видачу спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту необхідно провадити відповідно до Положення про спецодяг. У ньому на особливу увагу заслуговує п. 3.2: «313, що видаються працівникам, вважаються власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при: звільненні, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані засоби індивідуального захисту не передбачено нормами, а також після закінчення термінів їх носіння замість одержуваних нових 313».

ЯКИЙ ОДЯГ НАЛЕЖИТЬ ДО СПЕЦОДЯГУ?

Зупинимося на наступному важливому запитанні: який одяг належить до спеціального? До редакції часто надходять запитання такого змісту: чи можна формений або фірмовий одяг віднести до спеціального? Розглянемо, як класифікується одяг, що надається працівникам (див. табл. 1),

Таблиця 1

Вид забезпечення працівників	На підставі чого надається	На підставі чого класифікується
Спеціальний одяг	Обов'язковість надання передбачено ст. 163 КЗпП і ст. 8 Закону про охорону праці	Одяг (взуття) відноситься до спеціального, якщо його видачу для певного виду робіт або професій передбачено Типовими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ (зазначено у відповідному переліку)
Спеціальне взуття
Засоби індивідуального захисту
Формений одяг*	Обов'язковість забезпечення передбачено п. 9 Правил торгівлі продтоварами і п. 1.9 Правил торгівлі непродтоварами**	Одяг (взуття) відноситься до форменого, якщо його призначено для дотримання санітарних вимог, що висуваються до виду діяльності чи професії
Фірмовий одяг***	Може надаватися для присвоєння такому суб'єкту вищої категорії класності (як правило, використовується з рекламною метою для формування іміджу і торговельної марки)	Одяг (взуття) можно віднести до фірмового, якщо його елементи є одними зі складових, що формують стиль підприємства (магазину, виробника тощо). Тобто фірмовим може вважатися одяг (взуття), що має символіку такого підприємства, зображення його товарного знака, виконаний у його фірмовій кольоровій гаммі, що підкреслює його стилістичний образ

* У межах цієї статті не розглядаються питання про формений одяг посадових осіб органів державної влади та осіб, які перебувають на державній службі. Наприклад, формений одяг мають особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, митної служби тощо. Вигляд і перелік такого форменого одягу установлюються КМУ.

** Затверджено відповідно наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185 та наказом від 11,03.2004 р. № 98 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 32).

*** На нашу думку, є різновидом форменого.

Отже, поняття «спецодяг» не можна ототожнювати з поняттями «формений одяг» та «фірмовий одяг». Оскільки спецодяг, формений (фірмовий) одяг видаються конкретним працівникам, подивимося, як їх видача пов'язана з фондом оплати праці (див. табл. 2).

Таблиця 2

Складові елементи ФОП	Класифікація виду доходу згідно з Інструкцією № 5*
	підпункт	опис
Фонд додаткової заробітної плати	2.2.11	Вартість безплатно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, які можуть використовуватися поза робочим місцем та залишаються в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами
Інші виплати, що не відносяться до фонду оплати праці	3.19	Вартість виданих згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Отже, вартість спецодягу, що надається працівникам, до фонду оплати праці не включається (навіть наданого понад установлені норми⁴). А вартість форменого одягу (у тому числі фірмового) до фонду оплати праці включається. Отже, поняття «формений» та «фірмовий» одяг тотожні для цілей включення вартості того й іншого одягу до фонду оплати праці і до сукупного оподатковуваного доходу працівників при його видачі.

Далі йтиметься тільки про спецодяг, під яким, ще раз нагадаємо, розуміється спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

СКІЛЬКИ ВИДАВАТИ СПЕЦОДЯГУ?

Згідно з Положенням про спецодяг спецодяг має безплатно видаватися працівникам професій та посад, передбачених у відповідних виробництвах, цехах, дільницях і видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відповідними галузевими нормами, введеними на підставі типових.

Як правило, у типових нормах (галузевих нормах) безплатної видачі спецодягу зазначаються:

• перелік професій та посад;
  
• найменування конкретних видів спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, що видаються;
  
• термін носіння спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ (як правило, вказується у місяцях).
  

Спецодяг має видаватися працівникам відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форм власності та галузі виробництва, до якої належать ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт.

Нижче наведено документи, якими затверджено норми видачі спецодягу для окремих видів діяльності та професій (див. табл. 3).

Таблиця 3

Посади та професії галузей народного господарства чи окремих виробництв	Документ, яким установлено типові (галузеві) норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ
1	2
Працівники установ охорони здоров'я та соціального забезпечення, медичних науково-дослідних установ і навчальних закладів, виробництв бактерійних та біологічних препаратів, матеріалів	Затверджено постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 18.08.80 р. № 241/П-9
Робітники та службовці наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв	Затверджено постановою Держкомпраці СРСР ВЦРПС від 12.02.81 р. № 47/П-2
Робітники та службовці, зайняті на будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах	Затверджено постановою Держкомпраці СРСР ВЦРПС від 09.06.81 р. № 166/П-5
Робітники та службовці машинобудівних і металообробних виробництв	Затверджено постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС у редакції від 24.03.87 р. № 177/П-4
Робітники та службовці торговельно-складських підприємств, підприємств громадського харчування, колгоспних ринків, плодоовочевих і плодопереробних підприємств і робітники загальних професій	Затверджено постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС у редакції від 07.04.87 р. № 215/П-4
Працівники зв'язку	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 08.07.98 р. № 139
Працівники харчової промисловості (олійно-жирове, спиртове, лікеро-горілчане, пиво-безалкогольне, кондитерське, тютюнове й тютюново-ферментаційне, парфумерно-косметичне та ефіроолійне виробництво)	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10 06.98 р. № 115
Працівники м'ясної та молочної промисловості	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10.06.98 р. № 116
Працівники сільського та водного господарства	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10.06.98 р. № 117
Працівники елеваторної, борошномельно-круп'яної та комбікормової промисловості	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10.06.98 р. № 118
Окремі професії робочих підприємств нафтової, газової, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 25.09.98 р. № 193
Працівники автомобільного транспорту	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.98 р. № 207
Електромонтери	Затверджено наказом Держбуду від 28.09.99 р. № 235 (додаток 5 до Порядку, затвердженого цим наказом)
Працівники дорожнього господарства	Затверджено наказом Мінпраці від 28.12.2000 р. № 362
Працівники целюлозно-паперової промисловості	Затверджено наказом Мінпраці від 28.12.2000 р. № 359
Працівники залізничного транспорту України	Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 21.01.2004 р. № 12 (набули чинності з 01.04.2004 р.)

ЯКИЙ ПОРЯДОК ОПОДАТКУВАННЯ СПЕЦОДЯГУ?

Порядок оподаткування спецодягу розглянемо в контексті таких видів податків: податку на прибуток, ПДВ і податку з доходів.

Спецодяг і податок на прибуток. Основне запитання, що цікавить платників податку на прибуток, таке: чи підлягають витрати на забезпечення працівників спецодягом включенню до валових витрат? Відразу звертаємо увагу: зазначені витрати відносяться до витрат подвійного призначення, тобто витрат, що включаються до валових тільки за певних умов. Яку ж умову встановлено щодо спецодягу? Відповідь на це запитання міститься в п.п. 5.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток), де зазначається таке: до валових витрат включаються «...витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків <...> за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Кабмін, у свою чергу, дозволив користуватися для зазначених цілей типовими (галузевими) нормами та нормативами (Розпорядження КМУ від 21.08.97 р. № 462-р).

Аналогічну вимогу щодо забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та ЗІЗ відповідно до встановлених норм і з віднесенням їх на валові витрати закріплено ще в одному, більш свіжому документі КМУ — Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994 (п. 5).

Отже, витрати на придбання та видачу працівникам спецодягу при видачі його в межах установлених типових (галузевих) норм, включаються до валових витрат. Якщо спецодяг видається понад установлені норми, витрати на його придбання до валових витрат не включаються.

А як бути на практиці, адже відразу неможливо стовідсотково сказати, в межах чи понад норму буде видано спецодяг? Діяти можна таким чином.

При придбанні спецодягу його вартість можна відразу віднести до складу валових витрат, у разі ускладнень стверджуючи, що такий спецодяг видаватиметься лише в межах установлених норм. При цьому вартість спецодягу має відноситися до вартості запасів та підлягає перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У періоді придбання і в подальших звітних періодах вартість спецодягу, не виданого працівникам, шляхом проведення перерахунку за п. 5.9 зменшуватиме суму валових витрат звітного періоду і фактично до валових витрат не включатиметься.

Якщо ж в одному зі звітних періодів спецодяг буде видано понад установлені норми, для цілей оподаткування він визначається використаним не в господарській діяльності, а його вартість підлягає відображенню по графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства. Отже, зменшиться вартість запасів на початок звітного періоду, а в результаті фактично відбудеться зменшення суми валових витрат.

У той же час вважаємо, що видачу спецодягу понад установлені норми не можна віднести до терміна «безоплатно надані товари» згідно із Законом про податок на прибуток, оскільки надання спецодягу регулюється не цивільно-правовим, а трудовим законодавством. Отже, передача спецодягу понад установлені норми не є продажем товарів, і до валових доходів вартість спецодягу включати не потрібно. Більше того, уже наголошувалося, що спецодяг (навіть виданий понад установлені норми) вважається власністю підприємства, обліковується як інвентар і підлягає обов'язковому поверненню.

А якщо спецодяг і/або інші ЗІЗ зносилися дострокового не з вини працівника? Як з'ясувалося, власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. При цьому, вважаємо, включити витрати щодо такої заміни до валових підприємство не має права. Це пов'язане з тим, що такий спецодяг видаватиметься понад установлені норми.

Спецодяг/ПДВ. Основні запитання, що цікавлять платників ПДВ, полягають у такому. Чи має підприємство право на податковий кредит щодо витрат, пов'язаних із придбанням спецодягу? Чи нараховувати ПДВ на вартість спецодягу, що видається працівнику? Стосовно права на податковий кредит слід керуватися загальним правилом. Платник має право на податковий кредит, якщо вартість придбаних товарів (робіт, послуг) включається до складу валових витрат. Для спецодягу це правило можна перефразувати таким чином: якщо спецодяг видано в межах установлених норм, суму ПДВ, сплачену при його придбанні, можна включити до складу податкового кредиту.

Відповідно суму ПДВ, сплачену у складі вартості спецодягу, виданого понад установлені норми, включати до складу податкового кредиту неправомірно. Якщо ж раніше ПДВ, сплачений при придбанні спецодягу, виданого понад норми, включався до складу податкового кредиту, то на його суму необхідно провести коригування шляхом заповнення додатка 2 «Розрахунок коригування сум ПДВ" до податкової декларації з ПДВ.

Щодо нарахування ПДВ зауважимо таке. Вважаємо, що при видачі спецодягу працівнику як у межах установлених норм, так і понад ПДВ нараховувати не потрібно. Це пояснюється тим, що при видачі понад норми, як зазначалося вище, таку операцію не можна віднести до операції з безоплатного надання товарів.

Спецодяг і податок з доходів. Як і раніше, діє пільга, відповідно до якої спецодяг, виданий у межах установлених норм, не включається до сукупного оподатковуваного доходу працівника. Зокрема, п.п. 4.3.14 Закону про податок з доходів передбачено, що не включається до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу працівника вартість робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих у тимчасове користування за переліком і граничними термінами їх використання. А з цього випливає, що пільга поширюється на осіб, які:

• мають право на отримання спецодягу (для видів робіт або професій відповідним переліком установлено належний норматив спецодягу);
  
• перебувають у відносинах трудового найму з роботодавцем, який надає спецодяг;
  
• після закінчення терміну носіння (при отриманні нового) або закінчення трудових відносин повернули спецодяг роботодавцю, котрий його видав.
  

Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, вартість спецодягу підлягає включенню до сукупного оподатковуваного доходу працівника.

Що стосується переліків норм спецодягу для деяких видів діяльності та посад, то для цілей обчислення податку з доходів такий перелік має щороку встановлюватися Кабміном шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту Державного бюджету України на наступний рік. Якщо така постанова не приймається в зазначений термін, діють норми постанови, прийнятої для попереднього року (років).

Звертаємо увагу, що спеціального переліку норм для цілей Закону про податок з доходів Кабмін ще не затвердив. Вважаємо, в такій ситуації можна користуватися типовими (галузевими) нормами, оскільки саме до таких норм в аналогічній ситуації, пов'язаній із дотриманням положень Закону про податок на прибуток, роботодавців відсилає Кабмін {розпорядження КМУ від 21.08.97 р. № 462-р і постанова КМУ від 27.06.2003 р. № 994).

Законом про податок з доходів передбачено: якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби особистого захисту, граничний термін використання яких не настав, то під час остаточного розрахунку первісна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку. Що слід пам'ятати при реалізації цього положення:

1) оскільки має місце негрошова форма надання доходу (спецодяг), то при обчисленні суми податку з доходів необхідно керуватися п. 3.4 Закону про податок з доходів.

У цьому разі при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К=100 : (100-С_n),

де К — коефіцієнт;

С_n — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість.

Оскільки до 31.12.2006 р. ставку податку з доходів установлено на рівні 13 %, то з 01.01.2004 р. і до 31.12.2006 р. зазначений коефіцієнт дорівнює 1,1494 (100 : (100 -13)).

Стосовно терміна «звичайна ціна» нагадаємо, що його наведено в п. 1.20 Закону про податок на прибуток. Стосовно спецодягу, вважаємо, як звичайну ціну правомірно використовувати її купівельну ціну (первісну вартість запасів, визначену відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246 (далі — П(С)БО 9 «Запаси»);

2) вартість такого спецодягу відноситься до додаткових благ⁵, а отже, не належить до заробітної плати. А що з цього випливає? Такий вид доходу (вартість отриманого понад норми спецодягу) не враховується при визначенні права (суми доходу) для застосування до працівника податкової соціальної пільги.

Висновок: при звільненні працівника, у випадку якщо він не повертає отримані ним спецодяг, спецвзуття і/або ЗІЗ, щодо яких не закінчився термін їх використання, роботодавець(податковий агент) має включити до оподатковуваного доходу такого працівника суму, що складається з первісної вартості спецодягу (але не нижче звичайної ціни), помноженої на коефіцієнт 1,1494.

Спецодяг і внески до соціальних фондів. Звертаємо увагу: оскільки спецодяг не відноситься до фонду оплати праці, то її вартість не є об'єктом для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів. Це поширюється і на внески до Пенсійного фонду. Так, відповідно листа Пенсійного фонду України від 02.03.2004 р. № 1982/04 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 24) для цілей визначення складових фонду оплати праці (об'єкта оподаткування) при обчисленні страхових внесків до Пенсійного фонду необхідно користуватися Інструкцією № 5.1 оскільки вартість спецодягу не включається до фонду оплати праці, вона не є об'єктом для обчислення і сплати внесків до Пенсійного фонду.

Як операції зі спецодягом відображаються в бухобліку?

У бухгалтерському обліку спецодяг належить до запасів, облік яких здійснюється відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». А точніше, до такого виду запасів, як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) — предмети, що використовуються протягом не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Для обліку МШП передбачено однойменний рахунок 22. При цьому має бути організовано контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному виразі.

Звертаємо увагу, що повернення таких предметів, придатних для подальшого використання, з експлуатації на склад оформляється проводкою:

Дт 22 «МШП» — Кт 71 «Інший операційний дохід».

Приклад 2. ТОВ «Альянс», що надає послуги з ремонту автомобілів, для працівника мотороремонтної ділянки придбало комплекти спецодягу вартістю 120 грн. (без ПДВ - 100 грн.; ПДВ 20% - 20 грн.). Передоплату за спецодяг перераховано постачальнику в червні 2004 році й у тому ж місяці отримано одяг. Однак його видано працівнику тільки в липні 2004 року, 30 вересня 2004 року такий працівник звільнився. Заробітна плата за вересень становить 450 грн. Цей працівник претендує на податкову соціальну пільгу в сумі 61,5 грн.

Ще раз підкреслимо, що при видачі спецодягу його вартість не враховується при визначенні права на податкову соціальну пільгу і до сукупного оподатковуваного доходу працівника не включається. У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються таким чином (див. табл. 4).

Таблиця 4

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Бухгалтерський облік		Податковий облік
			дебет рахунка	кредит рахунка	валовий дохід	валові витрати
1	2	3	4	5	6	7
Червень 2004 року
1	Проведено передоплату постачальнику за спецодяг	120	371	311	—	100
2	Відображено право на податковий кредит (за наявності податкової накладної)	20	641/ПДВ	644	—	—
3	Отримано на склад спецодяг від постачальника	100	22	631	—	—
4	Списано суму податкового кредиту щодо ПДВ	20	644	631	—	—
5	Проведено залік заборгованостей	120	631	371	—	—
6	Здійснено перерахунок вартості залишків комплектів спецодягу за п. 5.9 Закону про податок на прибуток: на кінець червня залишився 1 комплект спецодягу (приріст балансової вартості запасів — 100 грн.)				100	—
Липень 2004 року
7	Видано спецодяг працівнику	100	23	22	—	—
1	Здійснено перерахунок вартості залишків комплектів спецодягу за п. 5,9 Закону про податок на прибуток: на кінець червня залишилося 1 - 1 = 0 комплектів спецодягу (убуток балансової вартості запасів — 100 грн.)				—	100
Вересень 2004 року (якщо працівник повертає отриманий спецодяг)
9	Отримано на склад спецодяг, що повертається працівником	100*	22	716	—	*#
10	Нараховано заробітну плату працівнику за вересень 2004 року	450,00	23	661	—	450,00
11	Нараховано внески до соціальних фондів на загальну суму доходу працівника 37,85 % (32 + 2,9 + 1,9 + 1,05***)	170,33	23	651 652 653, 656	—	170,33
12	Утримано внески до соціальних фондів 3,5 % (2 + 1 + 0,5)	15,75	661	651 652, 653	—	—
13	Утримано податок з доходів із сукупного оподатковуваного доходу працівника 450 грн. ((450-15,75-61,5) х 13%)	48,46	661	641/ Податок з доходів	—	—
14	Виплачено працівнику заробітну плату за вересень 2004 року з каси підприємства	385,79	661	301	—	—
Вересень 2004 року (якщо працівник не повертає отриманий спецодяг)
15	Нараховано заробітну плату працівнику за вересень 2004 року	450,00	23	661	—	450,00
16	Обліковано за працівником додаткові блага виходячи з вартості неповерненого спецодягу (100x1,1494)	114,94	—	—	—	—
17	Нараховано внески до соціальних фондів на суму доходу працівника без урахування вартості додаткових благ у вигляді неповерненого спецодягу 37,85 % (32 + 2,9 + 1,9 + 1,05***)	170,33	23	651 652 653,656	—	170,33
18	Утримано внески до соціальних фондів (3,5 %)	15,75
	внесок до Пенсійного фонду на загальну суму доходу без урахування спецодягу (2 %)	9,00	661	651	—	—
	внесок до Фонду непрацездатності на суму доходу без урахування спецодягу (1 %)	4,50	661	652	—	—
	внесок до Фонду по безробіттю на суму доходу без урахування спецодягу (0,5 %)	2,25	661	653	—	—
19	Утримано податок з доходів із сукупного оподатковуваного доходу працівника (564,94 грн.), що включає вартість спецодягу, із застосуванням податкової соціальної пільги (((450 - 9 - 4,5 - 2,25 - 61,5) + 114,94) х 13 %)	63,40	661	641/ Податок з доходів	—	—
20	Виплачено працівнику заробітну плату за вересень 2004 року з каси підприємства	370,85	661	301	—	—

* Або за оцінною вартістю з урахуванням зносу спецодягу,

** На нашу думку, вартість спецодягу, що повертається працівником, надалі не підлягає перерахунку за п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток.

*** Розмір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, умовно становить 1,05 %.

Як повинні оформлятися операції зі спецодягом

Відповідно до п. 3.14 Положення про спецодяг видача працівникам та повернення ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні обліковуватися в особовій картці встановленої форми. Зразок такої картки наведено в додатку до Положення про спецодяг.

До того ж наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів» від 22.05.96 р. № 145 (далі — наказ № 145) затверджено форми бланків первинних документів щодо обліку МШП. Так, для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, що видаються працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, застосовуються:

• особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-6);
  
• відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-7).
  

Звертаємо увагу, що форма № МШ-6 є аналогом зазначеної вище особової картки, наведеної в Положенні про спецодяг. їх форми мають незначні відмінності, тому вважаємо, що для обліку на підприємстві спецодягу з них можна вибрати одну. Нижче розглянемо форми первинних документів, наведені в наказі № 145.

Картка (форма № МШ-6) ведеться в одному примірнику та зберігається у комірника цеху (дільниці). Відомість (форма № МШ-7) заповнюється у двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ та оформляється відповідними підписами. Один примірник відомості передається до бухгалтерії підприємства, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці).

У разі втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ в особовій картці за формою № МШ-6 у рядку втраченого предмета в розділі «Повернено» робиться запис: «Акт вибуття №_____і дата».

Черговий спецодяг, спецвзуття і ЗІЗ колективного використання, видані робітникам і службовцям тільки на час виконання робіт, для яких ці засоби передбачені, повинні знаходитися в коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших працівників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та ЗІЗ записуються на окремі картки з позначкою «Черговий».

При автоматизованому обробленні даних щодо обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.


Приклад 3. Працівнику ТОВ «Альянс» — слюсарю з ремонту автомобілів в особисте користування за встановленою нормою видано спецодяг: фартух прогумований (термін служби — 6 міс, вартість — 20,00 грн.) і рукавиці комбіновані 1 пара (термін служби — 2 міс, вартість— 2,00грн.). Факт видачі спецодягу зафіксовано в особовій картці обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма № МШ-6)

.ТОВ «Альянс»

підприємство, організація

Типова форма № МШ-6

Затверджено наказом Мінстату

України від 22.05.96 р. № 145

Прізвище _________Ломакин_______________

Імя ____Федір__ По батькові __Степанович__

Табельний номер – _______________________

Відділ_________________—________________

Професія __слюсар з ремонту автомобілів___

Посада__________бригадир________________

Дата приймання на роботу ____20.05.95 р. ___

Дата зміни професії (посади) ______—_______

Стать _________чоловік___________________

Ріст ___________180 см___________________

Розмір

одягу __________54______________________

взуття _________43_______________________

головного убору __54_____________________

ТОВ «Альянс»

підприємство, організація

Типова форма № МШ-7

Затверджено наказом Мінстату

України від 22.05.96 р. № 145