Чи має право фо платник пдв включати в податковий кредит суми пдв сплачений на митниці за імпортні основні засоби
| Вид материала | Документы |
- Пдв 1 Відкриття поточного рахунку 20 грн. Без пдв, 71.94kb.
- Практикум зі складання Звіту про сукупний дохід 12: 00-12:, 30.08kb.
- Методика розрахунку податку на додану вартість 23 Розділ ІІ. Діяльність Коломийської, 821.87kb.
- Підприємство займається поставкою лісопродукту автомобільним транспортом. Умовою поставки, 23.28kb.
- Питання: Юридична особа-резидент має заборгованість нерезидента за поставлені товари,, 440.53kb.
- Наше підприємство переводить основні виробничі фонди до складу невиробничих. Як бути, 13.8kb.
- Для того щоб у підприємства при дешевих продажах було повне право відобразити валовий, 49.72kb.
- Навчання у вищому навчальному закладі студента сплачує мати. Чи має вона право на податковий, 10.85kb.
- Четверта сесія верховної ради україни четвертого скликання, 1106.78kb.
- Чи має батько (мати) право на податковий кредит за навчання дитини, якщо їх дитина, 16.2kb.
Податок на додану вартість
Чи має право ФО – платник ПДВ включати в податковий кредит суми ПДВ сплачений на митниці за імпортні основні засоби?
Відповідь:
Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість для осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, визначений статтею 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс).
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.
У разі ввезення товарів на митну територію України, відповідно до пункту 201.12 статті 201 Кодексу, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому слід враховувати, що статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит при імпорті товарів на митну територію України для суб'єктів господарювання - фізичних осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, Кодексом не передбачено.
Визначальним фактором для формування податкового кредиту суб'єктами господарювання - фізичними особами, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при ввезенні на митну територію України основних засобів є, як і для платників податку на додану вартість - юридичних осіб, взяття на облік такого майна в якості основних фондів та подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість по митних деклараціях у зв'язку з імпортуванням на митну територію України основних засобів, за умови взяття на облік такого майна в якості основних фондів та використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належного документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
В той же час слід враховувати, що відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України право приватної власності на майно належить фізичній особі, а не фізичній особі - суб'єкту господарювання, що в свою чергу не дає можливості вважати майно (основні фонди), яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання - фізичної особи.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва