Філіпчева Г. О.,Дзюба Н. С
Вид материала | Документы |
- Удк 533. 59 Применение высокодозовой ионной имплантации для упрочнения волочильного, 39.73kb.
- Протокол заседания №1 от «1» марта 2011, 93.19kb.
- Концепція розвитку електронного урядування в україні, 202.15kb.
- Автор: дзюба пелагея прокофьевна, 500.89kb.
- Ошибки ремонтно-строительного процесса Дзюба Наталья, 91.16kb.
- Біла Олена Григорівна Ґендерні стереотипи це небезпечно! для 4 5 класів 3 Дзюба Ірина, 7169.43kb.
- Иван Дзюба Геополитический аспект Голодомора (продолжение: часть третья), 56.59kb.
- Дзюба Елена Николаевна программа утверждена на Методическом Совете моу сош №1 25. 08., 143.69kb.
- Джанні Родарі Планета Новорічних Ялинок Переклад Івана Дзюба, 959.41kb.
- Федеративна Республіка Бразилія). книга поезій у прозі «Сьома печать» (2005). 29. Стус, 345.15kb.
Філіпчева Г.О.,Дзюба Н.С.
ann.filipcheva@gmail.com, Natali_04.08.90@mail.ru
Дослідження смислової сфери студентів факультету психології
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
На сьогоднішній день актуальна проблема профільного навчання психологів. Існує тісний зв'язок особистості психолога з ефективністю його роботи. Навчання психологів має включати в себе і роботу з оптимізації психологічного здоров'я майбутніх психологів. Проблема дослідження смислової сфери студентів-психологів в контексті проблеми психологічного здоров'я достатньо мало висвітлена в сучасній науковій літературі. З метою перевірки гіпотези про існування особливостей ціннісно-смислової сфери студентів–психологів було проведено наступне емпіричне дослідження.
Учасниками дослідження стали 120 студентів факультету психології ДНУ ім..О.Гончара та технічних факультетів ДМетАУ, 1-х та 5-х курсів, у віці 17-19 та 21-25 років. Були використані наступні методики: методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, тест «СЖО» Д. О. Леонтьєва, «Восьмиколірний тест Люшера» в адаптації Собчік Л. М. (Метод колірних виборів).
Результати дослідження знайшли відображення у наступних висновках.
1. До найбільш значущих орієнтаційних цінностей сучасних молодих людей є щасливе сімейне життя, любов, здоров'я, друзі. Одночасно найважливіші соціально-значущі цінності, такі як творчість, краса природи і мистецтва, пізнання і життєва мудрість відкидаються більшістю з опитуваних нами піддослідних. У реальній свідомості вчорашніх випускників шкіл і студентів вищів ці цінності практично не представлені як значимі і тому не можуть бути ефективно задіяні у процесі соціальної адаптації молоді.
2. Відзначається несформованість таких цінностей, як життєва мудрість, пізнання, творчість, краса природи і мистецтва. Видається, що молоді люди недооцінюють важливості життєвої мудрості і пізнання, що може бути результатом легковажного ставлення до життя. Низька оцінка сфери «Краса природи і мистецтва» пояснюється, швидше за все, організацією естетичного виховання в сучасному суспільстві. Поняття творчості ж взагалі розмито для сучасних молодих людей, воно втратило своє значення як створення чогось нового.
3. Наявність неузгодженості свідомого і несвідомого рівня ціннісних орієнтацій, що призводить до внутрішніх конфліктів в цих областях і може відбиватися на самооцінці молодих людей.
4. Показники по тесту СЖО виявили, що студенти перших курсів мають більш низьку свідомість життя, ніж студенти п'ятих курсів як психологічних, так і не психологічних факультетів. У середньому показники по 5 субшкалам (цілі в житті, інтерес і емоційна лабільність, результативність життя, локус контролю-Я і керованість життя) у нормі.
4. Найбільш цікавими можна назвати наступні особливості цінністно-смислової сфери студентів-психологів:
а) перші місця у більшості майбутніх випускників займають цінності: активне діяльне життя (2-е місце у не психологів), свобода ( 5-е місце у не психологів) та творчість (4-е місце у не психологів)
б) цінність «творчість» займає впевнено 1-е місце, як у першокурсників, так і у випускників, в той час, як у не психологів вона на 4-му місці.
в) наявність у психологів потреби в цікавій роботі, в той час як для не психологів ця цінність не увійшла до числа актуальних.
Г) цінність «любов» значно менш виражена у психологів ( 3-е місце на 1-му курсі та 4-е на 5-му), в той час як у не психологів вона на одному з останніх місць на 1-му курсі перестрибує на 1-е місце в кінці навчання.
Д) цінність «матеріальна забезепеченність» також займає значно менше місце, ніж для не психологів (4-7 місце та 3 відповідно).
Є) цінність «свобода» за час навчання набуває для майбутніх психологів особливої значущості, і з 6-го місця пересувається на 1-е, в той час як у не психологів залишається на 5-му.
Отримані результати дослідження дозволяють по-новому поглянути на процес професійної підготовки майбутніх психологів, у який має бути вбудованим особистісний розвиток студентів. Особливості смислової сфери студентів факультету психології можуть позначати нові напрямки роботи з ними, зокрема у межах тренінгів особистісного зросту, професійної адаптації, тощо.