Одесский Национальный Политехнический Университет курсовая

Вид материалаКурсовая

Содержание


6. Визначення величини фонду заробітної плати
7. Визначення витрат на утримання і експлуатацію устаткування
8. Визначення загальновиробничих витрат
9. Визначення витрат на збут (позавиробничих витрат)
10. Визначення адміністративних (загальногосподарських) витрат
11. Визначення повної собівартості одиниці продукції за калькуляційними статтями
Подобный материал:
1   2   3

6. Визначення величини фонду заробітної плати

(за категоріями працюючих)

Визначаємо величину фонду заробітної плати (за категоріями працюючих).

(6.1) Річний фонд основної заробітної плати основних робочих ( ФОЗПор.)

(за тарифною системою) становить, тис.грн.:

ФОЗПор. = Чр ∙ Фд ∙ Тс,

де Чр – чисельність основних робочих, чол.;

Тс – тарифна ставка (середня) основних робочих, грн./год.

ФОЗПор. = 623 ∙ 1792 ∙ 0,7 = 781491,2грн./1000 = 781,4912 тис.грн

(6.2) Річний фонд основної заробітної плати допоміжних робочих (ФОЗПдр.) становить, тис. грн.:

ФОЗПдр. = Др ∙ Фд ∙ Тс,

де Др – чисельність допоміжних робочих, чол.;

Тс – тарифна ставка (середня) допоміжних робочих, грн./год.

ФОЗПд.р. = 106 ∙ 1792 ∙ 0,63 = 119669,76грн./1000 = 119,66976 тис.грн

(6.3) Річний фонд додаткової заробітної плати основних робочих (ФДЗПор.)

становить, тис. грн.:

ФДЗПор. = ФОЗПор. ∙ К,

де ФОЗПор. – фонд основної заробітної плати основних робочих, тис. грн.;

К – відношення додаткової заробітної плати до основної – 5,7%.

ФДЗПор. = 781,4912 ∙ 0,057 = 44,54499

(6.4) Річний фонд додаткової заробітної плати допоміжних робочих (ФДЗПд.р.) становить, тис. грн.:

ФДЗПд.р. = ФОЗПд.р. ∙ К,

де ФОЗПд.р. – фонд основної заробітної плати допоміжних робочих, тис. грн.;

К – відношення додаткової заробітної плати до основної.

ФДЗПд.р. = 119,66976 ∙ 0,057 = 6,82117

(6.5) Сумарний річний фонд заробітної плати основних робочих (СФЗПо.р.) становить, тис. грн.:

СФЗПо.р. = ФОЗПо.р. + ФДЗПо.р.

СФЗПо.р. = 781,4912 + 44,54499 = 826,03619

(6.6) Сумарний річний фонд заробітної плати допоміжних робочих (СФЗПд.р.) становить, тис. грн.:

СФЗПд.р. = ФОЗПд.р. + ФДЗПд.р.

СФЗПд.р. = 119,66976 + 6,82117 = 126,49093

(6.7) Річний фонд заробітної плати ІТП (ФЗПітп) складає, тис. грн.:

ФЗПітп = ІТП ∙ Соітп ∙ 12,

де ІТП – чисельність інженерно-технічних працівників, чол.;

Соітп – середньомісячний оклад ІТП, 170 грн./особу;

12 – кількість місяців у році.

ФЗПітп = 102 ∙ 170 ∙ 12 = 208080грн./1000 = 208,08 тис.грн

(6.8) Річний фонд заробітної плати службовців ( ФЗПсл) становить, тис.грн.:

ФЗПсл = Сл ∙ Сосл ∙ 12,

де Сл – чисельність службовців, 58 чол.;

Сосл - середньомісячний оклад службовців, 158 грн./особу;

ФЗПсл = 58 ∙ 158 ∙ 12 = 109968грн./1000 = 109,968 тис.грн.

(6.9) Річний фонд заробітної плати МОП (ФЗПмоп) становить, тис. грн.

ФЗПмоп = МОП ∙ Сомоп ∙ 12,

де МОП – чисельність молодшого обслуговуючого персоналу, 31 чол.;

Сомоп - середньомісячний оклад МОП, 135 грн./особу;

ФЗПмоп = 135 ∙ 31 ∙ 12 = 50220/1000 = 50,22 тис.грн.

(6.10) Обчислюємо річний (сумарний) фонд заробітної плати всіх працівників (СФЗП) підприємства, тис.грн. (результати обчислень зводимо в таблицю 4):

СФЗП = СФЗПо.р. + СФЗПд.р. + ФЗПітп + ФЗПсл + ФЗПмоп

СФЗП =826,03619 + 126,49093 + 208,08 + 109,968 + 50,22 = 1320,79511


Таблиця 4.6 – Річний фонд оплати праці виробничого персоналу

Категорія виробничого персоналу

Основна з/п,

тис. грн.

Додаткова з/п,

тис. грн.

Сумарний річний фонд оплати праці,

тис. грн.

1. Основні виробничі робітники

781,4912

44,54499

826,03619

2*. Допоміжні виробничі робітники:

а) зайняті обслуговуванням

устаткування

б) всі інші


119,66976

71,80185


47,8679


6,82117

4,0927


2,72847



75,89455


50,59637

3. ІТП

-

-

208,08

4. Службовці

-

-

109,968

5. МОП

-

-

50,22

Всього:

-

-

1320,79511



*) Приймаємо, умовно, що чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування складає 60% від загальної чисельності допоміжних робітників, всі інші – 40%


7. Визначення витрат на утримання і експлуатацію устаткування


Визначаємо витрати на утримання і експлуатацію устаткування, результати

зводимо у таблицю 5.


Таблиця 5.7 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування

N п/п

Статті витрат

Сума, тис.грн

Підстава для нарахування

1.

Амортизація устаткування

113,94318

п.З гр.4 табл.2,


2.

Енергія для виробничо-технологічних потреб

379,8106

20% п. За розр. частини


3.

Поточний ремонт устаткування

151,92424

8% бал.вар. п.З гр.2 табл.2


4.

Фонд оплати праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування

75,89455

п.2а гр.4 табл.4

5.

Відрахування у фонди соціальних заходів

30,05424

39,6% від п.4 гр.2 табл. 5

6.

Допоміжні матеріали для обслуговування устаткування

37,98106

2% вартості устаткування

7.

Всі інші витрати

-

Умовно не визначаються




Всього :

789,60787




Продовження табл. 5.7


8. Визначення загальновиробничих витрат


Визначаємо загальновиробничі витрати, результати зводимо в таблицю 6.


Таблиця 6.8 - Кошторис загальновиробничих витрат

N п/п

Статті витрат

Сума, тис.грн.


Підстава для нарахування


1.


Утримання цехового управлінського пе­рсоналу :

- ІТП

- службовці

- МОП

- допоміжні робітники, які не зайняті обслуговуванням устаткування




83,232

32,9904

12,555

50,59637





40% п.З гр.4 табл.4 30% п.4 гр.4 табл.4 25% п.5 гр.4 табл.4 п.2б гр.4 табл.4


2.


Відрахування у фонди соціальних за­ходів


71,03201

39,6% від ∑п. 1 гр.2 табл.6


3.


Амортизація будівель і споруд цехів


49,26366


45% від п.1. гр.4 табл.2


4.


Утримання будівель, споруд цехів (електроенергія для освітлення, пара для опалення, вода для побутових потреб та інше)


821,06115


15% балансової вартості будівель, споруд цехів


5.


Поточний ремонт будівель, споруд і ін­ше


547,3741


10% їх балансової вартості


6.


Дослідництво, випробування, експери­менти, раціоналізація та винахідництво



-

Умовно не визна­чаються


7.


Охорона праці


26,4159


2% ∑ по гр.4 табл.4


8.


Всі інші витрати



-

Умовно не визна­чаються





Всього загальновиробничих витрат:


1694,52059







9. Визначення витрат на збут (позавиробничих витрат)


Визначаємо позавиробничі витрати (ПВт), тис.грн. :

(9.1)ПВт = ЗВВ ∙ К,

де ЗВВ - загальновиробничі витрати, 1694,52059 тис.грн.;

К - частка позавиробничих витрат у загальновиробничих – 1,8%.

ПВт = 1694,52059 ∙ 0,018 = 30,50137

Витрати на збут – складають витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг):
  1. витрати упаковоючих матеріалів для готової продукції на складах;
  2. витрати на ремонт тари;
  3. оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам й робітникам підрозділу, забеспечуючим збут;
  4. витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
  5. витрати на передпродажну підготовку товарів
  6. витрати на відрядження робітників, зайнятих збутом;
  7. витрати на утримання основних коштів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
  8. витрати на транспортування, перевалку й страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) згідно умов договору поставки;
  9. витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

10)Інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, робіт, послуг.


10. Визначення адміністративних (загальногосподарських) витрат

Визначаємо загальногосподарські витрати, тис.грн. (результати обчислень зводимо в таблицю 7).

Відрахування у фонди :

• Державний інноваційний фонд ( ДІФ ) :

(10.1)ДІФ= ЗВВ ∙ 0,01,

де ЗВВ - загальновиробничі витрати, тис. грн.;

0,01 - відсоток відрахувань.

ДІФ = 1694,52059 ∙ 0,01 = 16,9452

• Фонд конверсії підприємства (ФКП):

(10.2)ФКП = ЗВВ ∙ 0.03,

де ЗВВ - загальновиробничі видатки, тис.грн.;

0,03 - відсоток відрахувань.

ФКП = 1694,52059 ∙ 0.03 = 50,83561

• Відрахування на будову і ремонт автошляхів в місцеві бюджети (ВБА ) :

(10.3)ВБА =ЗВВ · К,

де ЗВВ - загальновиробничі витрати, тис. грн.;

К - відсоток відрахувань – 1,2%.

ВБА = 1694,52059 ∙ 0,012 = 20,33424

• Визначаємо страхову плату за основні фонди ( СП), тис. грн.:

(10.4)СП = ОФ · 0,03,

де ОФ - вартість основних фондів, 11170,9 тис. грн.;

0,03 - відсоток відрахувань на страхову плату.

СП = 11170,9 · 0,03 = 335,127

• Визначаємо суму відрахувань на науково-дослідні і проектні роботи (ВНД), тис. грн.:

(10.5)ВНД = ЗВВ · 0,02,

де ЗВВ - загальновиробничі витрати, тис. грн.;

0,02 - ставка відрахувань на науково-дослідні і проектні роботи.

ВНД = 1694,52059 · 0,02 = 33,89041


Таблиця 7.10 - Кошторис адміністративних (загальногосподарських) витрат

N п/п


Статті витрат


Сума, тис.грн.


Підстава для нарахування


1.


Утримання персоналу заводоуправління


239,4906


Гр.4табл.4(60%п.3+ +70% п.4+75%п.5)


2.


Відрахування у фонди соціальних заходів


94,83827


39,6% від п.1 табл.7


3.


Амортизація основних фондів загально­заводського призначення (будинків, скла­дів тощо)


383,99968


55% ∑ гр.4 табл. 2


4.


Обов'язкові відчислення, податки та ін. збори


457,13246


Згідно з розрахунком


5.


Випробування, досліди, винахідництво, раціоналізація, утримання загальноза­водських лабораторій тощо


4,78981


2% від п.1. табл. 7


6.


Відрядження та переміщення


13,20795


1% ∑ по гр.4 табл.4

7.


Організаційний набір робочої сили


13,20795



1% ∑ по гр.4 табл. 4


8.


Інші витрати (конторські, друкарські, по­штово-телеграфні, типографські, утри­мання легкового автотранспорту, оплата інформаційних послуг, сертифікація про-дукції, представницькі послуги)


119,34587


10% ∑(п.1 ÷ п.6 табл.7)


Всього загальногосподарських витрат


1326,01259






11. Визначення повної собівартості одиниці продукції за калькуляційними статтями


Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі витрати (витрати виробництва) на затрачені при виготовленні продукції засоби виробництва, виплату праці працівників, послуг інших підприємств, витрати по реалізації продукції, а також витрати по управлінню та обслуговуванню виробництва, тобто це витрати підприємства, виражені у грошовій формі, на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Під структурою собівартості розуміється питома вага різних видів витрат в повній собівартості продукції. Структура собівартості залежить від особливостей виробництва (до якої галузі відноситься виробництво, тип виробництва та ін.)

В залежності від того, який елемент витрат переважає в собівартості, прийнято розрізняти: матеріалоємні, паливоємні, енергоємні і трудоємні галузі. Така класифікація показує, за рахунок яких витрат можливо досягти зниження собівартості.

Класифікація витрат на виробництво продукції називається повне зведення витрат на виробництво і реалізацію продукції, згрупованих різними економічними однорідними елементами. Основними витратами являються:
  1. Матеріальні витрати;
  2. Витрати на оплату праці;
  3. Відчислення на соціальні заходи;
  4. Амортизація основних фондів і нематеріальні активи;
  5. Інші операційні витрати.

По етапам формування можливо визначити слідуючи види собівартості:

технологічна – це сума витрат на здійснення технологічного процесу;

виробнича – витрати на виробництво продукції;

повна – витрати на виробництво та збут.

Визначаємо повну собівартість одиниці продукції за калькуляційними статтями. Результати заносимо у таблицю 8.


Таблиця 8.11 – Повна собівартість одного виробу за калькуляційними статтями

N п/п


Статті витрат


Сума, тис. грн.


Питома вага статті витрат до повної собівартості

%

Витрати на річну програму, тис. грн.


1.


Сировина і матеріали


200185,6948


21,23

1539,88996


2.


Напівфабрикати власного виробництва


-

-

-

3.


Зворотні відходи (віднімаються)


Умовно не визначаються


4.


Покупні комплектуючі вироби, напівфабри­кати, послуги сторонніх підприємств та ор­ганізацій



43882,6765


4,65


337,55905


5.


Паливо та енергія на технологічні цілі


49375,378

5,23

379,8106

6.


Основна з/п (основних робочих)


101593,856

10,77

781,4912

7


Додаткова з/п ( основних робочих )


5790,8487

0,61

44,54499

8.


Відрахування у фонди соціальних заходів (основних робочих) в т.ч. :

- у Державний фонд соціального страху­вання – 2,9%;

- у Державний пенсійний фонд – 32%;

- у Державний фонд сприяння зайнятості населення – 2,1%;

- у Державний фонд соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві – 2,6%.




3114,1552


34363,1054


2255,0775


2792,0022





0,33


3,64


0,23


0,29



23,95504


264,33158


17,34675


21,47694



9.


Витрати на утримання та експлуатацію уста­ткування


102649,0231

10,88

789,60787

10.


Загальновиробничі витрати


220287,6767

23,36

1694,52059


11.


Витрати від технологічного браку


-

-

-

12.


Інші виробничі витрати


Умовно не визначаються


13.


Вартість попутної продукції (віднімається)


Умовно не визначаються


14.


Виробнича собівартість (сума рядків 1-13)


766289,4941

-

5894,53457

15.


Адміністративні витрати


172381,6367

18,28

1326,01259

16.


Витрати на збут


3965,1781

0,42

30,50137

17.

Повна собівартість (сума рядків 14, 15,16)

942636,3089

-

7251,04853


Продовження таблиці 8.11


Приводимо і аналізуємо структуру собівартості виробу (у відсотках) у ви­гляді кольорової кругової діаграми:


Рис. 11.1 – структура собівартості виробу

Більшу частку витрат на загальному виробництві складають загальновиробничі витрати (23,36%), а також сировина і матеріали (21,23%). Необхідно приділити більше уваги цим статтям собівартості і по можливості зменшити витрати по ним.

Фактори зниження собівартості виробництва продукції.

Зовнішні:
  1. зміна цін на матеріали, напівфабрикати, інструменти, паливо та інші матеріальні цінності, отримані підприємством для виробництва;
  2. зміна розмірів мінімальної заробітної плати, а також обов’язкових внесків, відчислень та начислень (заробітної плати, соціальних потреб);
  3. зміна тарифів на перевезення вантажів, палива та ін.

Внутрішні:
  1. підвищення технічного рівня виробництва;
  2. впровадження нових прогресивних технологій, механізмів, забезпечуючих економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників;
  3. зменшення трудомісткості виготовлення виробу;
  4. зниження матеріаломісткості випущеної продукції;
  5. зменшення об’єму і поліпшення використання відходів виробництва;
  6. уніфікація машин, вузлів, і деталей, котра сприяє підвищенню повторюваності випуску продукції;
  7. усунення втрат від браку;
  8. збалансування експлуатації виробничих потужностей, котра приводить до скорочення вартості основних засобів, незавершеного виробництва та запасів продукції;
  9. підвищення організаційного рівня виробництва, котре спричиняє за собою скорочення втрат робочого часу, тривалості виробничого циклу та, як наслідок, зниження собівартості продукції і розмірів оборотних засобів підприємства;

10) розробка оптимальної стратегії технічного розвитку підприємства, котра забезпечує раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу;

11) використання технологічних приладів в економічних областях;

12) раціоналізація організаційної структури системи управління виробництвом (зменшення витрат).