Geum.ru

«Мандрівка у Країну писемності» (5 клас)

Вид материалаДокументы

Содержание


Звучить у запису пісня у виконанні Р.Кириченко «Звучи, рідна мово» (2 хв.)
Діти працюють в групах. Потім по черзі читають дібрані слова і прикріплюють їх до калинової гілочки.
Подобный материал:
Година спілкування

«Мандрівка у Країну писемності» (5 клас)


Святково прибраний клас. На дошці епіграф: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід» (Н.Рій).

Клас поділено на 2 групи, кожна з яких знаходиться за окремим столом.


Сьогодні ви прийшли в кабінет української мови на годину спілкування, щоб здійснити уявну мандрівку в Країну писемності.

Як ви думаєте, навіщо люди мандрують?

Так, дійсно, щоб пізнати щось нове, відкрити щось невідоме до цього часу. От і ми з вами двома командами-човниками попливемо безкрайніми просторами, щоб потрапити в барвисте море української мови, побувати в Країні письменності, щоб знати види письма, які існували за всю історію людства, і повернемося додому річкою народної мудрості. І нехай наша дорога пройде під девізом: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід».

Тож у дорогу.


Звучить у запису пісня у виконанні Р.Кириченко «Звучи, рідна мово» (2 хв.)


Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мова, -

так натхненно писав Д.Білоус. Дійсно, нашу мову найчастіше називають калиновою.

Діти, зверніть увагу на цю гілочку. Чи можна її назвати калиновою? Чому? Так, правильно. Немає коло гілки ягідок тому, що вони знаходяться у мене. Я зараз роздам вам по одній ягідці на кожного члена групи і попрошу вас дуже добре подумати, обговорити в групі, а потім записати на цій пурпуровій намистинці прикметники-означення, порівняння до слова «мова».

Діти працюють в групах. Потім по черзі читають дібрані слова і прикріплюють їх до калинової гілочки.


Тепер у нас утворилося міцне і велике калинове гроно.

А ось якою постає мова у вірші Л.Лужецької:

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна

Солов’їна, барвінкова

Українська рідна мова.

Із барвистого моря української мови ми дійшли до берегів Країни писемності. Розглянемо види письма, які існували за всю історію людства.


(Учительська мультимедійна презентація «Мандрівка в Країну писемності». Слайди 1, 2, 3).


1. Предметне письмо.

Це спілкування за допомогою певних предметів. Наприклад, у північноамериканських індіанців спільне розкурювання люльки означало прийняття миру. В Україні є звичай вручення гарбуза, що означає відмову дівчини вийти заміж. Або зав’язування вузликів на хустині, щоб пам’ятати. (Слайди 4, 5).

Предметне письмо досить обмежене: ним можна передати коротке конкретне повідомлення.


2. Малюнкове, або піктографічне, письмо.

(Слайди 6, 7).

Початки такого письма – зарубки мисливців на деревах. Зараз таке письмо ми можемо спостерігати у знаках дорожнього руху: наприклад, перекреслена стрілка означає, що рух у певному напрямку заборонено.

У сучасному суспільстві малюнкове письмо зустрічається на кожному кроці. Ось декілька загальноприйнятих прикладів: череп і кістки на трансформаторних будках; знаки родів військ на погонах і в петлицях військовослужбовців – танки, гармати, крила; малюнок чарки на коробках, в яких перевозяться предмети, що можуть розбитися і т. д. (Слайд 8).


(Учнівська презентація «Українська писанка», слайди 1-7).


3. Ідеографічне, або символічне, письмо.

Ідеографічне письмо іменується ще ієрогліфічним. Найвідоміші писемності – єгипетська, шумерська, китайська, писемність майя (Мексика). З них лише китайська (та взята від неї японська) поширена й досі.

Всього у сучасній китайській писемності близько 60 тисяч ієрогліфів. Як правило, китаєць володіє декількома тисячами ієрогліфів і цього достатньо, щоб читати газети, журнали і художню літературу.

Ми зараз теж користуємося ієрогліфами, самі того не помічаючи. Наприклад, %. Сюди належать арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) і римські (І, V, Х…) цифри, математичні знаки (, , , ). Ці знаки зрозуміє і українець, і француз, і турок, але прочитають (тобто озвучать) кожен по-своєму.


4. Звукове, або буквене, письмо.

(Учнівська презентація «Шляхами абетки», слайди 1, 2)

Це письмо, яким користуємося зараз ми. Це письмо, в якому звуку відповідає окрема буква. Знаки для позначення приголосних звуків були взяті греками з фінікійської писемності, а для голосних – греки придумали самі. (Слайд 3).

Грецький алфавіт виявився таким простим і зручним, що його використали й інші народи Середземномор’я.

Із фінікійського алфавіту виникло багато інших писемностей, зокрема арабська та індійська.

У свою чергу, більшість писемностей, в тому числі і латинський алфавіт, виникли з грецького письма. Латинським алфавітом з різними додатковими знаками, які не існували в латинській мові, користується величезна частина людства.

Але нас цікавить український алфавіт, або, як його ще називають, кириличний. (Слайд 4). Кирилиця має 43 букви. З плином часу деякі букви стали зайві й були вилучені з алфавіту. Кирилиця не єдина ранньослов’янська писемність. Існувала ще і глаголиця. Вона складніша, ніж кирилиця.

Вважають, що кирилицю, точніше слов’янський алфавіт, створили два брати-монахи – Кирило і Мефодій. (Слайд 5).

У 1963 році всі слов’янські країни святкували ювілей – 1100 років з часу створення слов’янської азбуки. Зараз щороку 24 травня святкується День слов’янської писемності.

(Слайди 6, 7).

Як бачимо, до питання мови наші дуже далекі предки ставилися дуже серйозно, з усією відповідальністю.

Ось ми і побували в Країні писемності. Чи було вам тут цікаво? Але час повертатися додому. Нас чекає ріка народної мудрості.

Пропонувати вам зіграти в «Мовне доміно».

Роздаю картки із записаними на них прислів’ями. Поєднати початок і закінчення прислів’їв.


Зачитаймо прислів’я і закінчимо нашу мандрівку.

Бережімо і плекаймо мову

Так, як мати береже дитя.

Не цураймось батьківського слова,

Відречемось – втратимо життя.