Проект Закон України Про особливості провадження ріелторської діяльності
| Вид материала | Закон |
- Проект ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної, 883.71kb.
- Відповідно до статті 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської, 399.27kb.
- Затверджено, 634.24kb.
- Ілу І закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого, 82.57kb.
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, 402.84kb.
- Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", 291.56kb.
- Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності», 7472.55kb.
- Відповідно до статті 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської, 157.06kb.
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою,, 531.69kb.
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів,, 1151.1kb.
1 2
Розділ VIІ. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПОЖИВАЧІВ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГСтаття 32. Права суб'єктів ріелторської діяльності 1. Суб'єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності мають право: 1) надавати в установленому законодавством порядку в межах своєї компетенції ріелторські послуги при укладанні правочинів щодо об'єктів нерухомого майна та прав на них на ринку нерухомості; 2) доступу до об'єкта нерухомості, який є предметом правочину, до документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для укладання, виконання чи припинення правочину; 3) рекламувати свою діяльність і об'єкти нерухомості належні споживачу ріелторських послуг; 4) подавати запит та одержувати в порядку, встановленому законодавством, від органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухомість і правочинів щодо неї, та від інших органів необхідну інформацію про об'єкти нерухомості та права на них, а також у межах договору про надання ріелторських послуг інформацію про юридичних і фізичних осіб, що є сторонами правочину; 5) відмовлятись від надання ріелторських послуг у випадку ненадання споживачем ріелторських послуг інформації та документів, які є необхідними для надання ріелторських послуг, а також у випадку виникнення обставин, які перешкоджають здійсненню ріелторської діяльності; 6) здійснювати інші права, визначені цим та іншими законодавчими актами. Стаття 33. Обов'язки суб'єктів ріелторської діяльності 1. Суб'єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності зобов'язані: 1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів; 2) надавати ріелторські послуги споживачу ріелторських послуг лише на підставі договору про надання ріелторських послуг; 3) під час укладання, виконання та припинення правочинів щодо нерухомості представляти права та законні інтереси споживача ріелторських послуг; 4) не допускати порушень прав та законних інтересів усіх сторін правочину щодо нерухомості; 5) не вступати із споживачами ріелторських послуг у договірні відносини, умови яких встановлюють обмеження або допускають будь-яку дискримінацію відносно сторін правочину щодо нерухомості; 6) інформувати споживача ріелторських послуг про законодавчі та інші нормативно-правові акти, що мають відношення до ринку нерухомості, та наслідки укладених ним правочинів; 7) не розголошувати інформацію, отриману в процесі надання ріелторських послуг, за винятком випадків, передбачених законом; 8) повідомляти споживача ріелторських послуг про будь-які особисті майнові інтереси в правочині щодо об'єкта нерухомості, належного споживачу ріелторських послуг (крім отримання винагороди від такого споживача за результати професійної діяльності); 9) надавати споживачу ріелторських послуг достовірну та повну інформацію щодо нерухомості, що є предметом правочину, в тому числі прав на неї власника та інших осіб, у разі якщо така інформація може бути отримана на законних підставах; 10) письмово відповідати на письмові звернення споживачів ріелторських послуг; 11) забезпечити ведення архіву виконаних договорів про надання ріелторських послуг і зберігання таких договорів протягом не менше трьох років з дати їх виконання; 12) безперешкодно надавати споживачам ріелторських послуг та іншим уповноваженим на це особам копії сертифіката, кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, у тому числі того, який працює у штатному складі ріелторської організації, інформацію про включення суб'єкта ріелторської діяльності до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності; 13) забезпечувати збереження документів, які отримані під час проведення ріелторської діяльності від споживачів ріелторських послуг та/або інших осіб на період виконання ріелторської діяльності. Після надання ріелторських послуг усі документи передаються споживачам таких послуг; 14) не використовувати свої повноваження на шкоду споживача ріелторських послуг, якому та в інтересах якого надаються ріелторські послуги; 15) повідомляти споживача ріелторських послуг про неможливість надання таких послуг у разі виникнення обставин, які позбавляють суб'єкта ріелторської діяльності можливості надавати такі послуги; 16) страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану зі здійсненням ріелторської діяльності; 17) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону; 18) вчасно та в повному обсязі надавати Фонду державного майна України інформацію про зміни, що відбулися у суб'єкта ріелторської діяльності, які є суттєвими для контролю додержання ним вимог цього Закону; 19) виконувати інші обов'язки, передбачені законом. Стаття 34. Права та обов'язки агентів 1. Агенти по операціях з нерухомістю мають право надавати від імені суб'єктів ріелторської діяльності лише такі ріелторські послуги: 1) подання споживачу інформації про попит та пропозицію на об'єкти нерухомості; 2) підбір варіантів правочину щодо об'єкта нерухомості; 3) допомагати ріелтору в підготовці (оформленні) документів, пов'язаних із здійсненням операції з об'єктом нерухомості. 2. Агенти по операціях з нерухомістю під час здійснення ріелторської діяльності зобов'язані: 1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів; 2) надавати послуги споживачу ріелторських послуг лише у межах, передбачених договором про надання ріелторських послуг, та згідно з дорученням суб'єкта ріелторської діяльності, у штаті якого агент працює; 3) не розголошувати інформацію, отриману в процесі надання ріелторських послуг, за винятком випадків, передбачених законом; 4) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону. Стаття 35. Права споживачів ріелторських послуг 1. Споживачі ріелторських послуг мають право: 1) вільно вибирати суб'єкта ріелторської діяльності; 2) перевіряти повноваження суб'єкта ріелторської діяльності; 3) одержувати від суб'єкта ріелторської діяльності інформацію про виконання договору про надання ріелторських послуг, у межах умов укладеного між ними договору; 4) контролювати виконання суб'єктом ріелторської діяльності умов договору; 5) вимагати розірвання договору про надання ріелторських послуг у разі невиконання суб'єктом ріелторської діяльності умов договору; 6) вимагати відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, заподіяних розірванням договору про надання ріелторських послуг з вини суб'єкта ріелторської діяльності; 7) отримувати у письмовій формі від суб'єкта ріелторської діяльності інформацію про характер і правові наслідки передбачуваної операції з об'єктами нерухомості і правами на них; 8) звертатися з питань порушення їх прав як споживачів ріелторських послуг до Фонду державного майна України, органів захисту прав споживачів, судових органів у порядку, встановленому законодавством. Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші права, встановлені законом. Стаття 36. Обов'язки споживачів ріелторських послуг 1. Споживачі ріелторських послуг зобов'язані: 1) здійснювати свої обов'язки, утримуючись від заподіяння шкоди третім особам і їх майну; 2) надавати суб'єкту ріелторської діяльності належним чином оформлені документи, що містять повну та достовірну інформацію про об'єкт нерухомості, права на нього, а також про себе та інших осіб, які мають права на це майно, у межах необхідних для надання ріелторських послуг у відповідності з умовами договору про їх надання; 3) сприяти суб'єкту ріелторської діяльності у якнайшвидшому і повному виконанні зобов'язань за договором про надання ріелторських послуг; 4) своєчасно оплачувати ріелторські послуги ріелторській організації або ріелтору відповідно до умов укладеного договору про надання ріелторських послуг; 5) відшкодовувати суб'єкту ріелторської діяльності витрати, пов'язані з наданням послуг фахівцями, залучення яких передбачено частиною другою статті 10 цього Закону, при проведенні обстеження об'єктів нерухомого майна та наданням ними відповідних висновків, якщо це передбачено договором про надання ріелторських послуг. Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші обов'язки, передбачені законодавством. 2. Невиконання або неналежне виконання споживачем ріелторських послуг зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті обов'язку звільняє суб'єкта ріелторської діяльності від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу ріелторських послуг чи третім особам, внаслідок правомірних дій суб'єкта ріелторської діяльності, які він вчиняв на підставі наданої йому споживачем ріелторських послуг інформації. Стаття 37. Відповідальність суб'єктів ріелторської діяльності та агентів 1. Суб'єкти ріелторської діяльності та агенти, які перебувають у трудових відносинах з ними, несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законом. 2. Суб'єкти ріелторської діяльності та агенти несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору про надання ріелторських послуг, у тому числі за недостовірну інформацію щодо об'єкта нерухомості або його власників, відповідно до умов договору та закону. Стаття 38. Відповідальність за порушення законодавства про ріелторську діяльність 1. Посадові особи, громадяни, юридичні особи та суб'єкти ріелторської діяльності, винні в порушенні законодавства про ріелторську діяльність, несуть відповідальність відповідно до закону. Стаття 39. Вирішення спорів, пов'язаних з ріелторською діяльністю 1. Спори, пов'язані з ріелторською діяльністю, вирішуються в судовому порядку. Розділ VIІІ. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІСтаття 40. Порядок та умови інформаційного забезпечення ріелторської діяльності 1. Суб'єкт ріелторської діяльності, у межах переліку доручень, обумовлених із споживачем ріелторських послуг у договорі про надання ріелторських послуг та у довіреності (договорі доручення), має право проводити збір та отримання інформації і документів, необхідних для укладення правочину щодо об'єкта нерухомості, забезпечення його нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також виконання такого правочину. 2. Підставою для надання суб'єктам ріелторської діяльності зазначеної у частині першій цієї статті інформації є відповідний письмовий запит з додатком копій договору про надання ріелторських послуг, укладеного із споживачем ріелторських послуг, та довіреності (договору доручення) споживача на отримання такої інформації. 3. Суб'єкт ріелторської діяльності має право на одержання у встановленому порядку від посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств житлово-комунального господарства, інших підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб інформації про об'єкти нерухомості, щодо яких укладено договір про надання ріелторських послуг, та їх характеристики (за умови, що відповідні об'єкти нерухомості не належать до режимних об'єктів, розголошення інформації про які заборонено законодавством України), а також відомостей про власників даних об'єктів нерухомості та інших осіб, які мають права на ці об'єкти. 4. До органів, що здійснюють виконання запитів суб'єктів ріелторської діяльності про надання їм інформації, зазначеної у цій статті, відносяться: 1) органи, що здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – в обсязі відомостей, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; 2) органи, що здійснюють у встановленому порядку ведення державного земельного кадастру, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – в обсязі відомостей, включених до відповідних державних реєстрів, утримувачами яких є ці органи, а також інших баз даних про нерухоме майно з відкритим доступом; 3) органи внутрішніх справ – в обсязі відомостей про реєстрацію громадян за адресою об'єкта нерухомості, що є предметом договору; 4) органи державної податкової служби – в обсязі відомостей про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів у відчужувача нерухомого майна та/або по об'єкту нерухомості, що є предметом договору; 5) державні нотаріальні контори (приватні нотаріуси) – в обсязі відомостей про відсутність заборони відчуження та арешту (інших обтяжень) на об'єкт нерухомості, що є предметом договору; 6) органи державної реєстрації актів цивільного стану – в обсязі відомостей про наявність або про відсутність актового запису про укладення або розірвання шлюбу, а також про народження або смерті осіб, які мають право на об'єкт нерухомості, що є предметом договору 7) органи опіки та піклування, установи охорони здоров'я, районні (міські) відділи соціального забезпечення – в обсязі відомостей, необхідних для встановлення дієздатності особи, що відноситься до окремих категорій громадян (малолітні та неповнолітні діти та інші особи, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, інваліди, пенсіонери та інші); 8) органи житлово-комунального господарства та організації, що здійснюють експлуатацію об'єктів нерухомості житлового і нежитлового фондів – в обсязі відомостей про відсутність заборгованості з оплати за надані послуги по об'єкту нерухомості, що є предметом договору. Інформація на запити суб'єктів ріелторської діяльності може бути надана іншими органами, організаціями, установами, підприємствами та посадовими особами у межах встановлених законодавством. 5. Збір, надання та використання інформації, передбачені цим Законом, здійснюються з урахування вимог Закону України "Про захист персональних даних". Стаття 41. Конфіденційність інформації, пов'язаної з ріелторською діяльністю 1. Суб'єкти ріелторської діяльності та агенти по операціях з нерухомістю зобов'язані забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в процесі надання ріелторських послуг споживачеві таких послуг. Обов'язок дотримання конфіденційності залишається в силі після завершення відносин між суб'єктом ріелторської діяльності і споживачем ріелторських послуг. 2. Дотримання конфіденційності інформації передбачає її нерозголошення, а також обов'язок не використовувати цю інформацію в особистих цілях або в інтересах третьої сторони. 3. Без згоди споживача ріелторських послуг суб'єкт ріелторської діяльності має право подавати відомості виключно за запитами суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами. 4. Вимоги про збереження конфіденційності інформації поширюються на: 1) всі матеріали і документи як на паперових, так і на електронних носіях, зібрані та підготовлені суб'єктом ріелторської діяльності в процесі здійснення ріелторської діяльності; 2) відомості, отримані суб'єктом ріелторської діяльності або агентом від споживача ріелторських послуг, у тому числі при наданні йому консультаційних послуг; 3) інформацію про споживача ріелторських послуг, що стала відомою суб'єкту ріелторської діяльності або агенту в процесі здійснення ріелтерської діяльності; 4) відомості, пов'язані з комерційною діяльністю споживача ріелторських послуг, що становлять комерційну таємницю, доступ до яких обмежений відповідно до законодавства; 5) інформацію про об'єкти нерухомості, права на них. 5. З метою дотримання конфіденційності інформації суб'єкт ріелторської діяльності зобов'язаний: 1) забезпечувати збереження документів споживача ріелторських послуг у місці, що виключає доступ сторонніх осіб; 2) надавати консультації споживачу ріелторських послуг, проводити з ним переговори за умови відсутності сторонніх осіб. Доступ до документів, що містять конфіденційну інформацію, повинні мати лише ріелтори, що надають ріелторські послуги, та агенти, які виконують роботи відповідно до їх посадових обов'язків та регламенту надання ріелтерських послуг. Стаття 42. Оскарження відмови в наданні інформації 1. Відмова посадової особи чи органа, зазначених у статті 39 цього Закону, у наданні суб'єкту ріелторської діяльності запитуваної інформації може бути оскаржена до органу вищого рівня у порядку підлеглості або у судовому порядку. Стаття 43. Висвітлення інформації з питань ріелторської діяльності 1. У друкованих засобах масової інформації, що видаються саморегулівними організаціями ріелторів, публікуються: 1) висвітлення досвіду ріелторської діяльності, що здійснюється з урахуванням вимог цього Закону та Закону України "Про захист персональних даних"; 2) інформація про включення суб'єктів ріелторської діяльності до Державного реєстру суб'єктів ріелторської діяльності та зміни до нього, а також інформація про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва чи сертифіката та виключення суб'єктів ріелторської діяльності із зазначеного Реєстру; 3) інформація про підвищення кваліфікації ріелторами – членами саморегулівних організацій; 4) перелік навчальних закладів (підприємств установ, організацій), що здійснюють професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів. 2. Інформація, визначена в частині першій цієї статті, може оприлюднюватися в інших засобах масової інформації. Стаття 44. Реклама ріелторської діяльності 1. Суб'єкти ріелторської діяльності мають право на рекламу, зміст якої має відповідати вимогам законодавства України. Розділ ІХ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня опублікування. 2. У Законі України від 09.12.11 № 4107 «Про Фонд державного майна України»: 1) абзац перший частини першої статті 1 після слів «професійної оціночної діяльності» доповнити словами «ріелторської діяльності»; 2) частину першу статті 4 доповнити пунктом «9)» такого змісту: «9) реалізація державної політики у сфері ріелторської діяльності, регулювання та контроль за ріелторською діяльністю.»; 3) частину першу статті 5 доповнити пунктом «18)» такого змісту: «18) у сфері ріелторської діяльності: здійснює: державне регулювання ріелторської діяльності; контроль за виконанням суб’єктами ріелторської діяльності та ріелторами вимог законодавства; утворює відповідно до ссылка скрыта наглядову раду з питань ріелторської діяльності з числа представників Фонду державного майна України, представників, делегованих іншими органами державної влади, представників громадських організацій, науковців, фахівців у сфері ріелторської діяльності; інші консультативні, дорадчі, допоміжні органи та організовує їх роботу, бере участь у їх роботі; організовує професійну підготовку ріелторів, затверджує вимоги до керівників суб'єктів ріелторської діяльності та ріелторів, що працюють у їх складі; затверджує склад та порядок роботи екзаменаційних комісій з професійної підготовки ріелторів, організовує їх роботу, затверджує програми навчання та складання іспитів; визнає статус саморегулівних організацій ріелторів, їх об'єднань та здійснює контроль за додержанням ними правил ріелторської діяльності; сприяє розвитку громадського регулювання ріелторської діяльності; веде у визначеному ним порядку Державний реєстр ріелторів та суб’єктів ріелторської діяльності; здійснює методичне регулювання у сфері ріелторської діяльності; вживає заходів, спрямованих на впровадження у вітчизняну практику ріелторської діяльності міжнародних норм і правил ріелторської діяльності, спрямованих на вдосконалення ріелторської діяльності; сприяє створенню конкурентного середовища серед суб'єктів ріелторської діяльності; провадить іншу діяльність, пов'язану із здійсненням наданих законодавством повноважень з державного регулювання ріелторської діяльності.» 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону: внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 4. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. |