Перелік проблемних питань до Державного агентства земельних ресурсів України
| Вид материала | Документы |
- Закону України "Про ринок земель", 944.89kb.
- Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30. 11. 2011р, 59.82kb.
- Державне агентство земельних ресурсів україни нака, 118.96kb.
- Річний план закупівель на 2009 рік Національного агентства України з питань забезпечення, 42.53kb.
- Затвердити План заходів щодо запобігання І протидії корупції в центральному апараті, 115.29kb.
- Галузева угода на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 508.87kb.
- Галузева угода на 2010-2012 роки між Державним комітетом України із земельних ресурсів, 831.17kb.
- Перелік основних проблемних питань територіально-господарського комплексу області,, 344.35kb.
- Проект порядок визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами,, 98.38kb.
- Їни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", 260.54kb.
ІНФОРМАЦІЯ
про виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.06.2011 р. №29606/1/1-11
до листа Асоціації міст України від 10.06.2011 р. №5-154 щодо розгляду центральними органами виконавчої влади проблемних питань місцевого самоврядування, висловлених сільськими, селищними, міськими головами
до «Дня Діалогу» в рамках VII Українського муніципального форуму в м. Іллічівську 30.06. – 2.07.2011 року
| Перелік проблемних питань до Державного агентства земельних ресурсів України | |||
| №п/п | Проблема | Відповідь Міністерства | Коментар АМУ |
| 1 | Відсутність конкуренції серед покупців при продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. | Земельним кодексом України передбачається продаж земельних ділянок на конкурентних та неконкурентних засадах (статті 127, 134-138). Продаж земельних ділянок на неконкурентних засадах передбачається частиною другою статті 134 Земельного кодексу України. Створення відповідного конкурентного середовища цілком забезпечується органами місцевого самоврядування шляхом створення привабливого інвестиційного клімату. | Відповідь надана не по суті. Земельний кодексу України не передбачає умов продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення за наявності лише одного покупця. А частина друга статті 134 Земельного кодексу визначає перелік ділянок, які не підлягають продажу, а не регулює питання продажу земельних ділянок на неконкурентних засадах, як зазначається у відповіді. |
| 2 | Неврегульованість питання посвідчення права комунальної власності на землю державними актами. | Держземагентством розроблений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності)». Зазначений законопроект погоджено без зауважень Мінагрополітики та Держкомпідприємництво та із зауваженнями які враховано Мінфіном та Мінекономіки та направлено на правову експертизу до Міністерства юстиції. України. Законопроектом передбачається, що комунальна власність виникає з моменту внесення відповідних даних до Держаного земельного кадастру. | Відповідь задовільна. |
| 3 | Відсутність законодавчих актів, що врегулюють питання порядку проведення земельних торгів. | На сьогоднішній день неврегульованим залишається питання проведення земельних торгів (аукціонів). Статтями 127, 134-138 Земельного кодексу України встановлено основні засади продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, в тому числі на земельних торгах, які регулюють загальні правила проведення земельних торгів, але не встановлюють системну послідовність їх здійснення. Відповідно до частини п'ятої статті 137 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом. До цього часу такого закону немає. На виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» розроблено План дій із впровадження земельної реформи та створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення, який визначає конкретні заходи з реалізації стратегічних цілей земельної реформи щодо розвитку земельних відносин, використання та охорони земель. Зазначений План дій передбачає розробку та прийняття низки законопроектів, одним з яких є Закон України «Про ринок земель», прийняття якого має стати головним кроком на шляху визначення організаційно-правового механізму запровадження регульованого ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення, попередження обезземелення селян, підвищення ліквідності землі як економічного активу, визначення порядку проведення земельних торгів. Робочою групою Мінагрополітики України за участю фахівців Держземагентства України, провідних вчених Національної академії аграрних наук України та народних депутатів України розроблено проект Закону України «Про ринок земель», який листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.06.2011 № 37-91-6/9515 надіслано до Кабінету Міністрів України. | Відповідь задовільна. Варто додати, що Кабінетом Міністрів України 19.07.2011 внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про ринок земель» під реєстр.№ 9001 1 . |
| 4 | Складний порядок відведення громадянам земельних ділянок. для сільськогосподарських потреб (для ведення особистого селянського господарства, для садівництва, для сінокосіння, для випасання худоби). | Починаючи з 2008 року законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 № 509, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 № 1066, «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини, чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших законодавчих актів України» від 05.06.2009 № 1474, «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 № 1559, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 № 1702 внесено зміни до Земельного кодексу України в частині спрощення процедури надання земельних ділянок у власність та користування, в тому числі і на умовах оренди. | Відповідь надана не по суті. Проблема полягає в наступному: надання земельних ділянок для громадян для сільськогосподарських потреб здійснюється через проекти відведення, найбільш вартісну документацію і таку, що потребує складних погоджувальних процедур. При цьому погодження еколога, санітарного лікаря чи представника охорони культурної спадщини під час надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарств чи сінокосіння виглядає не зрозумілим та надлишковим. |
| 5 | Відсутність обов'язку власників сільськогосподарських угідь площею більше 100 га періодично проводити ґрунтові обстеження. | Відповідно до Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. З метою своєчасного виявлення змін стану земель, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів ведеться моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення включає: агрохімічне обстеження ґрунтів; контроль змін якісного стану ґрунтів; агрохімічну паспортизацію земельних ділянок. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років. Суцільне ґрунтове обстеження проводиться через кожні 20 років. Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади з питань аграрної політики. За рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється проведення систематичних обстежень земель і ґрунтів (стаття 55 Закону України «Про охорону земель»). | Держземагенство так і не висловило свою позицію, щодо необхідності зобов’язання власників сільськогосподарських угідь площею більше 100 га періодично проводити ґрунтові обстеження. |
| 6 | Відсутність на законодавчому рівні порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель та повноважень інспекторів. | Відповідно до статті 53-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, в разі виявлення порушення вимог земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється розрахунок шкоди, заподіяної територіальним громадам, юридичним та фізичним особам на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. На даний час державний контроль за використанням та охороню земель здійснюється Держкомземом та його територіальними органами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року №1068 та Держсільгоспінспекцією України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010. | Відповідь надана не по суті. Держземагенство проігнорувало питання про необхідність правового врегулювання самоврядного контролю за використання та охороною земель. |
| 7 | Встановлення пільг по сплаті земельного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку. | Підрозділом 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей: платники єдиного податку не є платниками зокрема земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності. | Відповідь задовільна. |
| 8 | Відсутність фінансування з державного бюджету заходів земельної реформи (проекти розмежування земель державної та комунальної власності, проведення нормативної грошової оцінки земель). | Відповідно до статті 67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. Кошти на проведення заходів із земельної реформи виділяються в незначній кількості як із Державного бюджету України так із місцевих бюджетів. | У наданій відповіді Держземагенство погоджується з Асоціацією про фінансову незабезпеченість проведення земельної реформи. Однак така позиція не вирішує проблеми органів місцевого самоврядування і держави в цілому. |
| 9 | Використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, відсутність відповідності за такі порушення. | Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Згідно з частиною другою цієї статті право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Тобто, відповідно до вказаної норми, право власності на землю посвідчується не лише державним актом на право власності на землю. Відповідальності за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів чинними законодавством не передбачено. Разом з тим, статтею 53-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, в разі виявлення порушення вимог земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється розрахунок шкоди, заподіяної територіальним громадам, юридичним та фізичним особам на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. На даний час державний контроль за використанням та охороню земель здійснюється Держкомземом та його територіальними органами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року № 1068 та Держсільгоспінспекцією України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010. | Держземагенство констатує факт, що «відповідальності за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів чинними законодавством не передбачено». Однак така позиція урядового органу не вирішує проблеми недоотримання коштів до місцевих бюджетів від не сплати за землю у таких випадках. |
| 10 | Невідповідність пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2004 року № 502 «Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 16.09.2008 року № 509-УІ з питання проведення державної експертизи землевпорядної документації. | Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації регулюються Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» Таким чином, при виникненні суперечностей між постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2004 року № 502 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» та статті 9 вищезазначеного Закону України, то необхідно керуватись Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації». | Відповідь задовільна. |
| 11 | Проблема забезпечення діяльності комісії з питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у зв'язку з відсутністю представників органів екології та культурної спадщини. | Відповідно до частини 4 статті 186-1 Земельного кодексу України організація роботи Комісії, матеріально-технічне забезпечення її діяльності та контроль за дотриманням нею строків і порядку розгляду документації із землеустрою здійснюють органи, що утворили Комісію. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1420 «Деякі питання реалізації статті 186-1» Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям доручено затвердити у двотижневий строк склад комісій і положення про них. | Відповідь не надано. Складається враження, що Держземагенство не переймається питаннями виконання вказаної норми закону на місцях. Численні звернення міст вказують на проблеми в організації роботи такої комісії (ігнорування представників обласних управлінь засідань комісії в малих містах, вимога додаткового розгляду документації у погоджувальній установі, що по суті є тим же погодженням окремої структури, а не комісії як це передбачається Земельним кодексом) |
| 12 | Відмови територіальних органів з питань земельних ресурсів в наданні інформації з Державного земельного кадастру органам місцевого самоврядування. | Порядок надання інформації із Державного земельний кадастр буде врегульовано з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр», який зареєстровано у Верховній Раді України від 04.02.2011 № 8077. | Відповідь задовільна. Варто доповнити, що 2 серпня Закону України «Про державний земельний кадастр» підписаний Президентом України. |
| 13 | Ускладнена процедура розмежування земель державної та комунальної власності. | Держземагентством розроблений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності)». Зазначений законопроект погоджено без зауважень Мінагрополітики та Держкомпідприємництво та із зауваженнями які враховано Мінфіном та Мінекономіки та направлено на правову експертизу до Міністерства юстиції України. З прийняттям даного Закону буде значно спрощено процедуру розмежування земель державної та комунальної власності. | Відповідь задовільна. |
| 14 | Бездіяльність (протягом останнього року) інспекції з контролю за використанням земельних ресурсів у зв’язку з постійними реорганізаціями | На даний час державний контроль за використанням та охороню земель здійснюється Держкомземом та його територіальними органами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року № 1068 та Держсільгоспінспекцією України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010. | Відповідь не надано. |
| 15 | Неоподаткування земельних ділянок під час переоформлення правовстановлюючих документів на землю у разі придбання нерухомості, яка розміщена на таких земельних ділянках. | Статтею 287.6 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. | Виглядає, що Держземагенство не зацікавлене у вирішенні такої проблеми. За такої позиції місцеві бюджети і надалі втрачатимуть можливі надходження від орендної плати за землю, яка значно більша за земельний податок, під час переоформлення правовстановлюючих документів на землю |
| 16 | Відсутність порядку визначення меж прибудинкових територій багатоповерхових будинків. | Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж прибудинкових територій багатоквартирних будинків існуючої забудови населеного пункту». Даний проект постанови Держземагентством листом від 31.05.2011 № 8106/13/4-11 погоджено без зауважень. | Відповідь задовільна. Наразі очікуємо прийняття Урядом відповідної постанови. |
| 17 | Проблема передачі в оренду земельних ділянок під вбудованими приміщеннями багатоквартирних житлових будинків, які використовуються з комерційною метою. | Передачу земельних ділянок врегульовано Законом України «Про оренди землі». | Відповідь не надана. |
| 18 | Невизначеність порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. | Відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території району з метою визначення їх функціонального призначення. У складі детального плану території розробляється проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб. Детальний план території визначає:
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина може включатися до складу детального плану території як окремий розділ. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження. Детальний план території розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Детальний план території не підлягає експертизі. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Враховуючи вищезазначене, врегулювання порушеного питання можливе під час розроблення детального плану території. | Відповідь надана не по суті. Оскільки розроблення детального плану територій не вирішує проблем використання земельних ділянок для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а саме порядку надання таких ділянок в користування, оформлення правовстановлюючих документів на землю. |
| 19 | Затягування органами ДЗК термінів внесення даних про земельні ділянки до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру та виготовлення державних актів на землю - в окремих випадках ця процедура триває більше року. | Врегулювання порушеного питання можливе з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр», який зареєстровано у Верховній Раді України від 04.02.2011 № 8077. | Відповідь задовільна. На сьогодні Закону України «Про Державний земельний кадастр» підписаний Президентом України та опублікований. Очікуємо на позитивні зрушення з цих питань та на закінчення реорганізації територіальних органів з питань земельних ресурсів, яка продовжується з початку року та не сприяє у вирішенні цього питання. |
| 20 | Розпорядження органами виконавчої влади землями за межами населених пунктів без врахування інтересів органів місцевого самоврядування. | Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж)обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Враховуючи вищезазначене, Земельним кодексом України не передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо погодження розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів. | Виглядає, що Держземагенство не переймається проблемами територіальних громад та не зацікавлене у врахуванні їх інтересів під час розпорядження землями органами виконавчої влади за межами населених пунктів. |
| 21 | Вимога статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» про оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблених відповідними розпорядниками, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття суперечить статті 123 Земельного кодексу України в частині зобов'язання у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування. | Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Згідно статті 3 вищезазначеного Закону України право на доступ до публічної інформації гарантується:
| Відповідь надана не по суті. Проблема залишається не вирішеною. |
| 22 | Проблеми з встановленням меж населених пунктів. | Відповідно до статті 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко- економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. В Україні налічується 29801 населених пунктів. Станом на 01.01.2011 встановлено межі згідно проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж населених пунктів у 16738 населених пунктах, що становить 56,0 % від їх загальної кількості, в тому числі:
Основною проблемою, що стримує завершення робіт із встановлення та зміни меж населених пунктів є недостатнє фінансування цих робіт з державного та місцевого бюджетів. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 № 219 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів» виконання робіт з розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж територій входить до Переліку робіт з проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. Не зважаючи на необхідне фінансування, Державному агентству земельних ресурсів України бюджетною програмою за КПКВК 2803030 «Проведення земельної реформи» у 2010 та 2011 роках не передбачено коштів з державного бюджету на проведення робіт із встановлення меж адміністративно - територіальних утворень. Враховуючи вищезазначене, Держземагентство листом від 18.11.2010 № 21534/13/3-10 зверталося до Кабінету Міністрів України з проханням сприяти у виділенні коштів на проведення зазначених робіт. | Відповідь надано частково. Крім недостатнього фінансування робіт із встановлення меж населених пунктів, органи місцевого самоврядування ще мають проблеми із погодженням відповідної документації із землеустрою. Тобто проблеми узгодження меж та погодження відповідної документації Держземагенство не цікавлять. |
| 23 | Неврегульованість питання посвідчення меж адміністративно-територіальних одиниць державними актами відповідно до статті 176 Земельного кодексу України. | Всі аспекти, які стосуються адміністративно-територіальних утворень, будуть врегульовані законопроектом «Про адміністративно-територіальний устрій». | З відповіді Держземагенства не зрозуміло, чи взагалі розроблятиметься відповідний законопроект, і як в подальшому вирішуватиметься питання посвідчення меж адміністративно-територіальних одиниць. |
| 24 | Законодавча невизначеність строків для оформлення документації по посвідченню права користування земельними ділянками. | З метою врегулювання зазначеного питання Держземагентством розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб» на виконання абзацу другого пункту 26 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 17.02.2011 № 3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2011 року Розроблений Держземагентством України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб» схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 (витяг з протоколу №39). Зазначений законопроект зареєстровано в Верховній Раді України (номер реєстрації 8679 від 15.06.2011). | На нашу думку розроблений Держземагенством законопроект не забезпечить прискорення отримання громадянами правовстановлюючих документів на землю. Замість спрощення погоджувальних процедур самим же Держземагенством (надання різноманітних висновків, присвоєння кадастрових номерів, приймання обмінних фалів тощо) в законопроекті пропонується розглядати земельні питання на сесіях сільських, селищних, міських рад не рідше одного разу на 10 днів. При цьому не враховується, що депутати працюють на громадських засадах, а не є працівниками відповідних рад на постійній основі, а скликання сесій кожні 10 днів та забезпечення на них кворуму є організаційно та технічно складним процесом. Тобто Держземагенством пропонується норма закону, яка є нереальною у виконанні. |
| 25 | Передача земель, що знаходяться у віданні Міністерства оборони України, які не використовуються або використовуються за нецільовим призначенням, до державної чи комунальної власності. | Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки . у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно- шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади. з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. | З відповіді робимо висновок, що Держземагенство не зацікавлене у вирішенні питань раціонального використання земельних ресурсів та усувається від проблем, які виникають під час передачі земельних ділянок Міністерства оборони України до юрисдикції органів місцевого самоврядування. |
| 26 | Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі відведення земельних ділянок для сміттєзвалища. | Громадяни та юридичні особи звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для цілей визначених статтею 208 Земельного кодексу України. Отже, відведення земельних ділянок під сміттєзвалища провадиться з відшкодуванням втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. З метою звільнення від відшкодування втрат у разі використання земельних ділянок під сміттєзвалища необхідно внести відповідні зміни до статті 208 Земельного кодексу України. | З відповіді не зрозуміло чи підтримується позиція АМУ про необхідність внесення змін до Земельного кодексу України. |