Закону України «Про страхування»

Вид материалаЗакон

Содержание


Стаття 2. Законодавство про страхування
3. Страховик не має права провадити іншу діяльність, крім діяльності, передбаченої статтею 14 цього Закону.
7) професійні об'єднання актуаріїв
4) втратою надходжень
Термін «актуарій» викласти в новій редакції
Статтю 3 викласти в новій редакції
У класі І абзац після пункту 3 замінити на нові два абзаци
Назву статті викласти в новій редакції
Стаття 2. Регулювання відносин у сфері страхування.
2. Страховики не можуть вести іншу діяльність, окрім страхової діяльності та діяльності, безпосередньо з нею пов'язаної, з ураху
3. До страхових операцій, згаданих у частині першій, належать такі
2) визначення розміру страхових платежів, агентської винагороди, що належать до сплати в силу укладених договорів, згаданих у пу
4) страхове посередництво страховика як страхового агента
6) оцінка ризику у страхуванні життя та в інших видах страхування (перестрахування) та за договорами страхових гарантій
8) отримання та продаж об'єктів або прав, набутих страховиком у зв'язку з виконанням будь-якого договору страхування або будь-як
11) формування, розміщення та управління коштами технічних резервів у порядку, визначеному уповноваженим органом
13) надання кредитів страховиками, які здійснюють страхування життя, страхувальникам, які уклали договори страхування життя відп
4. Страховими операціями вважаються також нижчезазначені операції в разі їхнього виконання страховиками
2) визначення суми шкоди та обсягу відшкодувань й інших виплат, що належать за договорами страхування або договорами страхової г
4) операції, спрямовані на запобігання зростанню або зменшенню наслідків страхових випадків або фінансування цих операцій із фон
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Додаток 1

до листа УФУ

від 15.02.12 №2/199


Пропозиції УФУ до оприлюдненого Держфінпослуг проекту Закону України «Про страхування» (нова редакція)

Положення Проекту

Пропозиції УФУ

Положення Проекту після внесення пропозицій УФУ

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів


актуарій – фізична особа, яка внесена до реєстру актуаріїв у порядку, встановленому уповноваженим органом, і провадить діяльність у сфері страхової та фінансової математики і статистики для визначення зобов'язань страховиків з метою забезпечення необхідного рівня їх платоспроможності та фінансової стабільності;


агентська винагорода, винагорода страховому агенту…

афілійована особа страховика…

брокерська винагорода (комісія), винагорода страховому брокеру…

бездоганна ділова репутація…

договір про надання страхових агентських послуг (агентський договір)…

договір про надання страхових (перестрахових) брокерських послуг (брокерський договір) … валова сума зароблених премій…

ділова репутація – сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи та відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства. Інформація включає також відомості щодо відсутності у такої особи не погашеної або не знятої в установленому законом порядку судимості за умисні злочини, зокрема, у сфері господарської та службової діяльності, позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю; про те, чи така особа була протягом останніх десяти років керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером фінансової установи, що визнана банкрутом, піддана процедурі примусової ліквідації, чи було до неї вжито відповідним державним органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, захід впливу у вигляді відсторонення від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;

істотна участь – пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;


керівники страховика – голова та члени правління страховика, наглядової ради страховика та керівники відокремлених підрозділів страховика;


пенсійне забезпечення – страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасників недержавних пенсійних фондів, облікованих на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках у недержавних пенсійних фондах;


перестраховий брокер – юридична особа (постійне представництво юридичної особи – нерезидента) або інша особа, діяльність якої відповідає цьому Закону, що провадить за винагороду посередницьку діяльність з перестрахування від свого імені на підставі брокерського договору в інтересах та за рахунок перестрахувальника (цедента);


перестрахова діяльність – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх зобов'язань (відповідальності) у іншого страховика (перестраховика) (цесіонера) резидента або нерезидента;

перестрахування – правовідносини, що виникають у разі передачі страховиком (цедентом, перестрахувальником) частини ризиків (відповідальності) іншому страховику (перестраховику) (цесіонеру) на визначених договором умовах;


страховий брокер - фізична особа – підприємець, юридична особа (постійне представництво юридичної особи - нерезидента) або інша особа, діяльність якої відповідає цьому Закону, що провадить посередницьку діяльність у сфері страхування на підставі брокерського договору в інтересах та за рахунок особи, яка має потребу в страхуванні як страхувальник, або за рахунок страховика відповідно до вимог цього Закону;

страховик – фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності, або філія страховика-нерезидента, що має видану в установленому законодавством порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності;


субординована позика – позика грошових коштів, договором якої передбачено виконання зобов‘язань позичальника перед позикодавцем лише після виконання зобов‘язань позичальника перед іншими кредиторами;


учасники страховика – засновники та/або акціонери страховика;


Стаття 2. Законодавство про страхування


1. Відносини у сфері страхування та перестрахування регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цим Законом, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.


Стаття 3. Страхова діяльність

1. Страхова діяльність – здійснення страхових операцій, пов’язаних із пропонуванням та наданням захисту від наслідків випадкових подій.

2. Страхова діяльність здійснюється на умовах визначених цим Законом страховиками та філіями страховика-нерезидента, які отримали в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності.

3. Страховик не має права провадити іншу діяльність, крім діяльності, передбаченої статтею 14 цього Закону.

4. Страховикам-нерезидентам забороняється провадити страхову діяльність на території України, крім таких видів страхової діяльності:

виключно із страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (у тому числі супутників), у разі, коли об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, що транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням;

перестрахування;

допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.

Зазначене обмеження не поширюється на провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів, що мають одержані в установленому законодавством порядку ліцензії на провадження страхової діяльності.


Стаття 4. Учасники страхового ринку


1. Учасниками страхового ринку є:

1) страховики;

2) страхові посередники;

3) страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;

4) актуарії;

5) об'єднання страховиків;

6) об'єднання страхових посередників;

7) професійні об'єднання актуаріїв;

8) аварійні комісари;

9) асистуючі компанії.


Стаття 5. Класи страхування


1. Для організації та здійснення державного регулювання страхового ринку страхування поділяється на класи страхування.


2. Класи страхування іншого, ніж страхування життя:

І. Нещасний випадок.

Страхування від нещасного випадку (включаючи виробничу травму і професійні захворювання), яке передбачає обов‘язок страховика здійснити:

1) фіксовану грошову виплату,

2) виплату, що відповідає природі відшкодування,

3) поєднання вищенаведених 1) та 2).

Страхування від нещасного випадку також включає страхування водія та/або пасажирів наземного транспорту від нещасного випадку, пов'язаного з дорожньо-транспортною пригодою.


ІІ. Хвороба.

Страхування здоров’я на випадок хвороби, яке передбачає обов‘язок страховика здійснити:.

1) фіксовану грошову виплату,

2) виплату, що відповідає природі відшкодування,

3) поєднання вищенаведених 1) та 2).


ІІІ. Наземні транспортні засоби (інші, ніж залізничний рухомий склад).

Страхування наземних транспортних засобів (інших, ніж залізничний рухомий склад), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок їх пошкодження або втрати.


IV. Залізничний рухомий склад.

Страхування залізничного рухомого складу, що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження або втрати такого рухомого складу.

V. Повітряний транспорт.

Страхування повітряних суден, що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження повітряного судна або його втрати.


VI. Водний транспорт.

Страхування суден морського та внутрішнього плавання (морські, озерні, річкові і водоканальні судна), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок їх пошкодження або втрати.


VII. Вантаж (включаючи товари, багаж та інший вантаж).

Страхування вантажів, товарів та багажу (вантажобагажу), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкоджень, завданих вантажу, товарам або багажу (вантажобагажу), які перевозяться, або їх втрати незалежно від форми транспортування.

VIII. Пожежа і природні сили.

Страхування майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах страхування III, IV, V, VI, VII), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна або його втрати, спричинених пожежею, вибухом, бурею, впливом природних сил інших, ніж буря, атомної енергії, зсувом ґрунту.


IX. Інша шкода, завдана майну.

Страхування майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах III, IV, V,VI, VII), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна або його втрати, спричинених градом, морозом та/або будь-якою іншою подією, зокрема, крадіжкою, за виключенням подій, зазначених у класі VIII;

X. Відповідальність пов’язана з використанням наземного транспортного засобу, обладнаного двигуном.

Страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (у тому числі відповідальності перевізника), спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих внаслідок використання таких наземних транспортних засобів.


XI. Відповідальність, пов’язана з використанням авіаційного транспорту.

Страхування цивільної відповідальності, що виникає у зв‘язку з користування повітряними суднами (в тому числі відповідальності перевізника).

XII. Відповідальність, пов’язана із водним транспортом (морськими, озерними, річковими, водоканальними суднами).

Страхування цивільної відповідальності, що виникає у зв‘язку з користування суднами морського та внутрішнього плавання (в тому числі відповідальності перевізника).


XIII. Загальна відповідальність.

Страхування цивільної відповідальності, іншої ніж передбачена у класах страхування X, XI, XII.

XIV. Кредит.

Страхування, спрямоване на відшкодування збитку, понесеного внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником суми кредиту та/або відсотків за кредит у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань. Страхування кредитів включає:

1) страхування від ризику неплатоспроможності позичальника (загальна);

2) страхування експортних кредитів;

3) страхування кредитів з розстрочкою погашення;

4) страхування іпотеки;

5) страхування кредитів сільськогосподарському товаровиробнику на цілі виробництва сільськогосподарської продукції та/або придбання основних фондів;

XV. Порука.

Страхування спрямоване на відшкодування збитку, понесеного кредитором внаслідок невиконання (неналежного виконання) поручителем своїх зобов'язань або збитками, завданими поручителю внаслідок невиконання (неналежного виконання) боржником своїх зобов'язань перед кредитором.


XVI. Інші фінансові збитки.

Страхування фінансових ризиків, пов‘язаних з:

1) безробіттям;

2) недостатністю доходу (загальна);

3) поганою погодою;

4) втратою надходжень;

5) тривалими загальними витратами;

6) непередбачуваними торгівельними витратами;

7) втратою ринкової вартості;

8) втратою ренти або доходу, зокрема орендної плати;

9) іншими непрямими торгівельними збитками;

10) іншими неторговельними фінансовими збитками;

11) іншими фінансовими збитками.


XVII. Юридичні витрати.

Страхування, спрямоване на відшкодування витрат з надання правової допомоги і витрат, пов’язаних із судовим розглядом.

XVIII. Надання допомоги (асістанс).

Страхування витрат, пов‘язаних з наданням допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, перебуваючи поза межами місцевості проживання.


3. Класи страхування життя:

І. Страхування життя, не пов’язане з інвестиційними фондами.

Страхування життя, не пов’язане з інвестиційними фондами передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати та/або виплати у вигляді ануїтету згідно з договором страхування в разі смерті застрахованої особи та/або дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору, та/або досягнення застрахованою особою віку, визначеного договором страхування.

Додатково умовами договору страхування життя може передбачатися обов’язок страховика здійснити страхову виплату в разі смерті та/або втрати працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, чи захворювання застрахованої особи.

ІІ. Страхування на випадок укладення шлюбу, народження дитини.

Страхування на випадок укладення шлюбу, народження дитини передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати згідно з договором страхування в разі настання в житті застрахованої особи події, передбаченої в договорі страхування (взяття шлюбу, народження дитини).

ІІІ. Страхування життя, пов’язане з інвестиційними фондами.

Страхування життя, пов’язане з інвестиційними фондами, передбачає обов’язок страховика в разі смерті застрахованої особи до закінчення строку дії договору та/або дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору, та/або настання в житті застрахованої особи події (взяття шлюбу, народження дитини), передбаченої в договорі страхування, здійснити страхову виплату (виплати), розмір якої (яких) залежить від результатів розміщення коштів технічних резервів за договорами страхування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами.


IV. Постійне страхування здоров’я, яке включає страхування на випадок втрати доходу внаслідок розладу здоров’я, тимчасової або постійної непрацездатності.

V. Адміністрування пенсійними фондами в разі, коли страховик, що здійснює страхування за класами страхування життя є засновником недержавного пенсійного фонду.

Провадження даного класу можливе лише при виконанні страховиком вимог, передбачених для адміністраторів пенсійних фондів Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.


4. При одночасному об’єднанні декількох класів страхування, інших ніж страхування життя, в межах однієї ліцензії, таке об’єднання класів має наступну назву:

1) об’єднання класів страхування І та ІІ: "Нещасний випадок та страхування здоров’я ";

2) об’єднання класів страхування І (виключно страхування водія та/або пасажирів наземного транспорту), ІІІ, VII та Х: "Транспортне страхування";

3) об’єднання класів страхування І (виключно страхування водія та/або пасажирів наземного транспорту) , ІV, VІ, VІІ та ХІІ: "Морське і транспортне страхування";

4) об’єднання класів страхування І (виключно страхування водія та/або пасажирів наземного транспорту) , V, VІ та ХІ: "Транспортне страхування";

5) об’єднання класів страхування VІІІ та ХІ: "Страхування від пожежі та іншого пошкодження майна";

6) об’єднання класів страхування Х, ХІ, ХІІ та ХІІІ: "Страхування відповідальності";

7) об’єднання класів страхування ХІV та ХV: "Страхування кредиту та поруки".

5. Страховик, який отримав ліцензію на провадження страхування, віднесеного до класів страхування життя, не має права здійснювати страхування, віднесене до класів страхування іншого, ніж страхування життя.

6. Характеристику та класифікаційні ознаки класів страхування визначає уповноважений орган.


Стаття 6. Принципи започаткування страхової діяльності




Стаття 7. Найменування страховика



3. Використання слів “державна” та „національна” або похідних від неї в найменуванні страховика дозволяється за умови, якщо державна частка в статутному капіталі страховика становить 100 відсотків.



Стаття 1.


Термін «актуарій» викласти в новій редакції;


доповнити терміном «аджастер»;


доповнити терміном «асистуюча компанія»


доповнити терміном «балансовий відокремлений підрозділ страховика»;


доповнити терміном «безбалансовий відокремлений підрозділ страховика»;


доповнити терміном «великі ризики»


виключити;


виключити;виключити;


виключити;


виключити;


виключити;


виключити


термін «ділова репутація» викласти в новій редакції;


слова та цифри «володіння 10» замінити «володіння 25»;


слова «та керівники відокремлених підрозділів страховика» виключити;


поняття «пенсійне забезпечення» звужено тільки до страхування довічної пенсії, створює колізії із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Втім необхідності визначити це поняття в цьому законі нема. Для ДФП важливо з точки зору нагляду відрізняти «довічні пенсії» як клас страхування, що потребує від страховика життя додаткових знань, вмінь тощо, тобто потребує окремого ліцензування. Пропонуємо виключити цей термін, натомість ввести поняття «пенсійне страхування»;


слова «на підставі брокерського договору» виключити;


термін «перестрахова діяльність» викласти в новій редакції;


термін «перестрахування» викласти в новій редакції;


доповнити терміном «перестраховик (цесіонер)»;


доповнити терміном «перестрахувальник»;


доповнити терміном «професійна придатність керівника страховика»;


слова «або інша особа» та «на підставі брокерського договору» виключити;


після слова «страховик» доповнити словами «(страхова компанія, страхова організація)»;


термін «субординована позика» замінити терміном «субординовий борг»;


доповнити новим абзацом щодо інших термінів, що вживаються у цьому Законі


Стаття 2.


З метою приведення назви статті 2 до її змісту пропонуємо назву статті 2 викласти в редакції УФУ та доповнити після слів «іншими законами України» словами «в частині, що стосується страхування».


Статтю 3 викласти в новій редакції


Пункти 5-9 частини першої викласти в новій редакції та доповнити новими пунктами 10-12.


Стаття 5.


Частину першу викласти в новій редакції;


перший абзац частини другої викласти в новій редакції;


У класі І абзац після пункту 3 замінити на нові два абзаци;


у класі ІІІ доповнити новими пунктами 1та 2;


у класі VI доповнити новими пунктами 1-3;


у класі VIII доповнити новими пунктами 1-6;


у класі Х доповнити новими пунктами 1 та 2;


у класі XI слова «цивільної» та «користування» замінити словами «цивільно-правової» та «використання» відповідно;


у класі XIII слово «цивільної» замінити словами «цивільно-правової»;


у класі XIV слова «Страхування кредитів включає» замінити на слова «а саме»;


у класі XV після слова «понесеного» доповнити новими пунктами 1-2;


у класі XVI

слова «фінансових ризиків пов’язаних з» замінити словами «спрямоване на відшкодування збитків, пов‘язаних з»;

пункт 4 викласти в новій редакції;

у пункті 9 замінити слово «торгівельними» словом «торговими», слово «збитками» словами «збитками (втратами)»

у пункті 10 замінити слово «неторговельними» словом «неторговими», слово збитками словами «збитками (втратами)»

пункт 11 викласти в новій редакції


частину третю викласти в новій редакції;


у частині четвертій у пунктах 2-4 слова «страхування водія та/або пасажирів наземного транспорту» замінити словами та цифрами «пункт 4»;


частину п’яту виключити у зв’язку з чим частину шосту вважати частиною п’ятою.


Стаття 6.

Назву статті викласти в новій редакції


Проект Закону після статті 6 доповнити новою статтею 61 щодо перестрахової діяльності.


Стаття 7.


У частині третій слова «національна» виключити;



Стаття 1. Визначення термінів


актуарій – фізична особа, яка внесена до реєстру актуаріїв у порядку, встановленому уповноваженим органом, має відповідний освітньо-кваліфікаційний та фаховий рівень у сфері актуарної та фінансової математики та здійснює актуарні розрахунки для визначення страхових та інших, пов’язаних зі страховою діяльністю зобов’язань страховика при розрахунку технічних резервів та інших показників страхової діяльності, а також актуарні та статистичні розрахунки для визначення інших вимог забезпечення платоспроможності страховика встановлених законодавством;


аджастер - фізична або юридична особа, що бере участь у вирішенні питань з урегулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку із настанням страхового випадку, а також здійснює оцінку збитку після страхового випадку та визначає суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов'язань страховика;


асистуюча компанія - юридична особа, що здійснює окремі страхові операції у зв’язку з настанням страхового випадку в межах дозволеної страхової діяльності, щодо допомоги страхувальнику, застрахованому чи вигодонабувачу, що потрапили в скрутне становище під час подорожі або ж знаходження далеко від місця проживання, у грошовому вигляді або в натурально - речовій формі через технічне (послуги евакуатора, транспортні послуги), медичне, організаційне (розміщення в готелі) сприяння, а також бере участь у врегулюванні страхових випадків, приймає повідомлення, заяви про страхові випадки, організовує огляд та оцінку пошкодженого майна, експертизи, з’ясовує обставини страхової події, встановлює причини її настання, з’ясовує розмір збитків, здійснює виплату страхового відшкодування;


балансовий відокремлений підрозділ страховика – філія інший підрозділ страховика, розташований поза його місцем знаходження, що виконує всі або частину його функцій від імені страховика, або представництво, що здійснює представництво й захист інтересів страховика та відображає фінансово-господарські операції у своєму балансі;

безбалансовий відокремлений підрозділ страховика – філія інший підрозділ страховика, розташований поза його місцем знаходження, що виконує всі або частину його функцій від імені страховика, або представництво, що здійснює представництво й захист інтересів страховика, фінансово-господарські операції яких відображаються у балансі страховика чи балансового відокремленого підрозділу страховика;

великі ризики--— ризики за класами страхування 3—7, 11 і 12 передбаченими статтею 5 цього Закону. Великими ризиками також вважаються ризики за класами страхування 14 і 15, передбаченими статтею 5 цього Закону, якщо страхувальник провадить відповідну господарську діяльність, з якою пов’язані зазначені ризики. Великими також вважаються ризики за класами страхування 8, 9 і 13, передбаченими статтею 5 цього Закону, якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 64 млн. гривень;


ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність діяльності вимогам закону, а саме відомості щодо відсутності у такої особи непогашеної судимості за корисливі злочини, у сфері господарської та службової діяльності; про те, чи така особа була протягом останніх десяти років керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером фінансової установи, що визнана банкрутом, піддана процедурі примусової ліквідації, чи було до неї вжито відповідним державним органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, захід впливу у вигляді відсторонення від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;


істотна участь – пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 25 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;


керівники страховика – голова та члени виконавчого органу страховика, наглядової ради страховика;


пенсійне страхування – страхування довічної пенсії застрахованої особи у разі досягнення нею пенсійного віку відповідно до законодавства;


перестраховий брокер – юридична особа (постійне представництво юридичної особи – нерезидента) або інша особа, діяльність якої відповідає цьому Закону, що провадить за винагороду посередницьку діяльність з перестрахування від свого імені в інтересах та за рахунок перестрахувальника (цедента);


перестрахова діяльність – здійснення страхової діяльності пов’язаної з перестрахуванням;


перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) у іншого страховика (перестраховика) (цесіонера) резидента або нерезидента на визначених договором умовах ризику, пов’язаного з виконанням частини своїх зобов'язань за договорами страхування або перестрахування;

перестраховик (цесіонер) — фінансова установа, яка має видану в установленому порядку ліцензію на провадження страхової або перестрахової діяльності та провадить діяльність з отримання від іншого страховика (цедента, перестрахувальника) резидента або нерезидента частини його ризиків у перестрахування ;

перестрахувальник (цедент) у договорі перестрахування – страховик (перестраховик), що передає частину ризиків у перестрахування;

професійна придатність керівника страховика - наявність у особи вищої освіти (спеціаліст або магістр) за економічним чи юридичним фахом, підтвердженого стажу роботи на керівних посадах не менший двох років, з них не менше одного року на ринках фінансових послуг;


страховий брокер - фізична особа – підприємець, юридична особа (постійне представництво юридичної особи - нерезидента) діяльність якої відповідає цьому Закону, що провадить посередницьку діяльність у сфері страхування в інтересах та за рахунок особи, яка має потребу в страхуванні як страхувальник, або за рахунок страховика відповідно до вимог цього Закону;


страховик (страхова компанія, страхова організація) – фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності, або філія страховика-нерезидента, що має видану в установленому законодавством порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності;

субординований борг — звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті у страховика раніше ніж через п’ять років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення вимог всіх інших кредиторів;

учасники страховика – засновники до моменту внесення до реєстру фінансових установ, а після внесення - акціонери страховика;

Терміни «афілійована особа», «контроль» та «пов’язана особа» використовуються в їхніх значеннях відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».


Стаття 2. Регулювання відносин у сфері страхування.

1. Відносини у сфері страхування та перестрахування регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цим Законом, іншими законами України в частині, що стосується страхування, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.


Стаття 3. Страхова діяльність та діяльність страховика

1. Страхова діяльність – здійснення страхових операцій, пов'язаних із пропонуванням та наданням захисту від наслідків випадкових подій.

2. Страховики не можуть вести іншу діяльність, окрім страхової діяльності та діяльності, безпосередньо з нею пов'язаної, з урахуванням положень частини 8 цієї статті.

3. До страхових операцій, згаданих у частині першій, належать такі:

1) укладення договорів страхування, перестрахування, або надання доручення на укладення таких договорів уповноваженим страховим посередникам, а також виконання таких договорів;

2) визначення розміру страхових платежів, агентської винагороди, що належать до сплати в силу укладених договорів, згаданих у пункті 1 та витрат із ведення справи

3) обслуговування заяв про здійснення страхової виплати на підставі укладених договорів, зазначених у пункті 1 цієї частини;

4) страхове посередництво страховика як страхового агента;

5) надання на підставі цивільного права гарантії, що пов'язана з укладенням договорів, передбачених пунктом 1 цієї частини (надалі – договір страхової гарантії).

6) оцінка ризику у страхуванні життя та в інших видах страхування (перестрахування) та за договорами страхових гарантій;

7) виплата відшкодувань та інших виплат за договорами, про які йдеться в п. 1 частини третьої цієї статті;

8) отримання та продаж об'єктів або прав, набутих страховиком у зв'язку з виконанням будь-якого договору страхування або будь-якого договору страхової гарантії;

9) здійснення контролю над дотриманням страхувальниками або застрахованими їхніх обов'язків та правил безпеки щодо об'єкту, котрий перебуває під страховим захистом, передбачених договором або загальними умовами страхування;

10) проведення регресних процедур та процедур звернення стягнення за зобов'язаннями страхувальника, котрі безпосередньо впливають на обсяг відповідальності страховика за договорами, передбаченими пунктом 1 частини третьої цієї статті;

11) формування, розміщення та управління коштами технічних резервів у порядку, визначеному уповноваженим органом;

12) надання консультаційних послуг, навчання з метою підвищення кваліфікації, розроблення спеціалізованого програмного забезпечення, пов’язані з основним видом діяльності;

13) надання кредитів страховиками, які здійснюють страхування життя, страхувальникам, які уклали договори страхування життя відповідно до вимог цього Закону;

14) проведення інших операцій, передбачених положеннями інших Законів.

4. Страховими операціями вважаються також нижчезазначені операції в разі їхнього виконання страховиками:

1) визначення причин та обставин випадкових подій;

2) визначення суми шкоди та обсягу відшкодувань й інших виплат, що належать за договорами страхування або договорами страхової гарантії

3) визначення вартості об'єкту страхування;

4) операції, спрямовані на запобігання зростанню або зменшенню наслідків страхових випадків або фінансування цих операцій із фондів.

5. Страховики можуть доручати виконання операцій, передбачених пунктами 6-11 частини третьої та частиною четвертою цієї статті, іншим суб'єктам. Операції, передбачені пунктами 6-13 частини третьої та частиною четвертою цієї статті, що проводяться такими суб'єктами, вважаються страховими операціями в тому обсязі, в якому вони виконуються від імені страховиків та за їхнім дорученням.

6. Операції, передбачені пунктом 10 частини та пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, також вважаються страховими операціями, якщо вони проводяться будь-яким страховиком за дорученням іншого страховика, МТСБУ, або будь-якого суб'єкта, який має таке право за договорами, зазначеними в пункті 1 частини третьої цієї статті, навіть якщо ці договори укладені з іншим страховиком.

7. Документи, що стосуються укладення та виконання договорів страхування можуть складатися на електронних носіях інформації за умови оформлення, реєстрації, зберігання та захисту таких документів відповідно до вимог, що встановлені Уповноваженим органом. Послуги, пов'язані з захистом таких документів, можуть надаватися страховиками або компаніями, заснованими страховиками, або іншими компаніями.

8. Уповноважений орган встановлює правила складення, реєстрації, зберігання та захисту документів, передбачених частиною восьмою цієї статті, у тому числі правила використання електронних підписів, беручи до уваги необхідність адекватного захисту даних.

11. Страховикам дозволяються операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

10. Страховикам-нерезидентам забороняється провадити страхову діяльність на території України, крім страхової діяльності із страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (у тому числі супутників), у разі, коли об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, що транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням.

Зазначене обмеження не поширюється на провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів, що мають одержані в установленому законодавством порядку ліцензії на провадження страхової діяльності.

Стаття 4. Учасники страхового ринку

1. Учасниками страхового ринку є:

1) страховики;

2) страхові посередники;

3) страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;

4) актуарії;

5) асистуючі компанії;

6) аварійні комісари;

7) експерти;

8) оцінщики;

9) сюрвеєри;

10) аджастери;

11) перестраховики, що мають ліцензію на провадження перестрахової діяльності як виключного виду діяльності;

12) об'єднання зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 4 цього Закону учасників страхового ринку.


Стаття 5. Класи страхування


1. Для ліцензування страхової діяльності страхування поділяється на страхування життя та страхування інше, ніж страхування життя, з визначенням переліку класів страхування та переліку ризиків, що відносяться до кожного класу.

2. Класи страхування та ризики для страхування іншого, ніж страхування життя:

І. Нещасний випадок.

Страхування від нещасного випадку (включаючи виробничу травму і професійні захворювання), яке передбачає обов‘язок страховика здійснити:

1) фіксовану грошову виплату,

2) виплату, що відповідає природі відшкодування,

3) поєднання вищенаведених 1) та 2)

Страхування від нещасного випадку, яке передбачає обов’язок страховика здійснити:

4) виплату при травмуванні пасажирів та/або членів екіпажу (водія).

ІІ. Хвороба.

Страхування здоров’я на випадок хвороби, яке передбачає обов‘язок страховика здійснити:.

1) фіксовану грошову виплату,

2) виплату, що відповідає природі відшкодування,

3) поєднання вищенаведених 1) та 2).


ІІІ. Наземні транспортні засоби (інші, ніж залізничний рухомий склад).

Страхування наземних транспортних засобів (інших, ніж залізничний рухомий склад), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження або втрати:

1) наземних транспортних засобів, обладнаних двигуном;

2) інших наземних транспортних засобів.

IV. Залізничний рухомий склад.

Страхування залізничного рухомого складу, що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження або втрати такого рухомого складу.

V. Повітряний транспорт.

Страхування повітряних суден, що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження повітряного судна або його втрати.

VI. Водний транспорт.

Страхування суден морського та внутрішнього плавання (морські, озерні, річкові і водоканальні судна), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження або втрати:

1) річкових та водоканальних суден;

2) озерних суден;

3) морських суден.


VII. Вантаж (включаючи товари, багаж та інший вантаж).

Страхування вантажів, товарів та багажу (вантажобагажу), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкоджень, завданих вантажу, товарам або багажу (вантажобагажу), які перевозяться, або їх втрати незалежно від форми транспортування.

VIII. Пожежа і природні сили.

Страхування майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах страхування III, IV, V, VI, VII), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна або його втрати, спричинених:

1) пожежею;

2) вибухом;

3) бурею;

4) впливом природних сил інших, ніж буря;

5) атомною енергією;

6) зсувом ґрунту.

IX. Інша шкода, завдана майну.

Страхування майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах III, IV, V, VI, VII), що спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна або його втрати, спричинених градом, морозом та/або будь-якою іншою подією, зокрема, крадіжкою, за виключенням подій, зазначених у класі VIII;

X. Відповідальність пов’язана з використанням наземного транспортного засобу, обладнаного двигуном (у тому числі відповідальність перевізника):

1) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, спрямоване на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих внаслідок використання таких наземних транспортних засобів;

2) страхування іншої цивільно-правової відповідальності, пов’язаної з використанням наземного транспортного засобу, обладнаного двигуном (у тому числі відповідальності перевізника).

XI. Відповідальність, пов’язана з використанням авіаційного транспорту.

Страхування цивільно-правової відповідальності, що виникає у зв‘язку з використанням повітряних суден (в тому числі відповідальності перевізника).

XII. Відповідальність, пов’язана із водним транспортом (морськими, озерними, річковими, водоканальними суднами).

Страхування цивільно-правової відповідальності, що виникає у зв‘язку з використанням суден морського та внутрішнього плавання (в тому числі відповідальності перевізника).

XIII. Загальна відповідальність.

Страхування цивільно-правової відповідальності, іншої ніж передбачена у класах страхування X, XI, XII.

XIV. Кредит.

Страхування, спрямоване на відшкодування збитку, понесеного внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником суми кредиту та/або відсотків за кредит у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, а саме:

1) страхування від ризику неплатоспроможності позичальника (загальна);

2) страхування експортних кредитів;

3) страхування кредитів з розстрочкою погашення;

4) страхування іпотеки;

5) страхування кредитів сільськогосподарському товаровиробнику на цілі виробництва сільськогосподарської продукції та/або придбання основних фондів;

XV. Порука.

Страхування спрямоване на відшкодування збитку, понесеного:

1) кредитором внаслідок невиконання (неналежного виконання) поручителем своїх зобов'язань;

2) поручителем внаслідок невиконання (неналежного виконання) боржником своїх зобов'язань перед кредитором.


XVI. Інші фінансові збитки.

Страхування, спрямоване на відшкодування збитків, пов‘язаних з:

1) втратою роботи;

2) недостатністю доходу ( загальною);

3) поганою погодою;

4) втратою надходжень (включаючи неотримання (недоотримання) процентів за банківськими вкладами (депозитами) та інших доходів від фінансових активів);

5) тривалими загальними витратами;

6) непередбачуваними торговими витратами;

7) втратою ринкової вартості;

8) втратою ренти або доходу, зокрема орендної плати;

9) іншими непрямими торговими збитками (втратами);

10) іншими неторговими фінансовими збитками (втратами);

11) іншими формами фінансових збитків (втрат) .

XVII. Юридичні витрати.

Страхування, спрямоване на відшкодування витрат з надання правової допомоги і витрат, пов’язаних із судовим розглядом.

XVIII. Надання допомоги (асістанс).

Страхування витрат, пов‘язаних з наданням допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, перебуваючи поза межами місцевості проживання.

3. Класи страхування життя:

І. Страхування життя, що не входить до складу інвестиційного страхування життя:

1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків;

2) ануїтети;

3) додаткове страхування на додаток до страхування життя, страхування на випадок травмування, включаючи непрацездатність, страхування на випадок смерті у результаті нещасного випадку, страхування на випадок інвалідності, спричиненої нещасним випадком або хворобою, страхування на випадок критичного захворювання.


ІІ. Страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини;


ІІІ. Інвестиційне страхування життя:

1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків, страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини

2) ануїтети;

3) додаткове страхування на додаток до інвестиційного страхування життя, страхування на випадок травмування, включаючи непрацездатність, страхування на випадок смерті у результаті нещасного випадку, страхування на випадок інвалідності, спричиненої нещасним випадком або хворобою, страхування на випадок критичного захворювання.


IV. Постійне страхування здоров’я, яке включає страхування на випадок втрати доходу внаслідок розладу здоров’я, тимчасової або постійної непрацездатності.

V. Адміністрування пенсійними фондами в разі, коли страховик, що здійснює страхування за класами страхування життя є засновником недержавного пенсійного фонду.

Провадження даного класу можливе лише при виконанні страховиком вимог, передбачених для адміністраторів пенсійних фондів Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.


4. При одночасному об’єднанні декількох класів страхування, інших ніж страхування життя, в межах однієї ліцензії, таке об’єднання класів має наступну назву:

1) об’єднання класів страхування І та ІІ: "Нещасний випадок та страхування здоров’я ";

2) об’єднання класів страхування І (виключно пункт 4, ІІІ, VII та Х: " Моторне страхування";

3) об’єднання класів страхування І (виключно пункт 4, ІV, VІ, VІІ та ХІІ: "Морське і транспортне страхування";

4) об’єднання класів страхування І (виключно пункт 4, V, VІ та ХІ: " Авіаційне страхування";

5) об’єднання класів страхування VІІІ та ХІ: "Страхування від пожежі та іншого пошкодження майна";

6) об’єднання класів страхування Х, ХІ, ХІІ та ХІІІ: "Страхування відповідальності";

7) об’єднання класів страхування ХІV та ХV: "Страхування кредиту та поруки".


6 5. Характеристику та класифікаційні ознаки класів страхування визначає уповноважений орган.


Стаття 6. Загальні вимоги до страхової діяльності




Стаття 61. Перестрахова діяльність

1. На території України мають право здійснювати перестрахову діяльність тільки:

1) перестраховики відповідно до ліцензії на страхування стосовно передбачених нею класів( ризиків, груп класів);

2) перестраховики відповідно до ліцензії на перестрахування;

3) страховики-нерезиденти незалежно від наявності філії на території України.

2. Перестрахувальник (цедент) зобов'язаний повідомляти перестраховика (цесіонера) про суттєві зміни договору із страхувальником, що можуть вплинути на збільшення ступеню ризику для перестраховика.

3. Страховик (перестрахувальник), який уклав із іншим страховиком договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

4. Укладення страховиками (перестрахувальниками) договорів перестрахування із страховиками-нерезидентами можливе тільки в разі, коли на момент укладення або продовження дії договору перестрахування:

1) у країні, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, передбачений нагляд за страховою та перестраховою діяльністю і такий страховик-нерезидент є суб’єктом такого нагляду;

2) страховик-нерезидент здійснює безперервно страхування та/або перестрахування не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;

3) відсутні не усунуті страховиком-нерезидентом суттєві порушення законодавства з питань страхування і запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом країни його реєстрації як юридичної особи;

5. Страховик (перестрахувальник) повинен упевнитися в тому, що страховик-нерезидент відповідає визначеним пунктами 1—3 частини четвертої цієї статті вимогам до укладення з ним договору перестрахування та несе повну відповідальність за дотримання зазначених вимог згідно із законодавством.

6. Страховик-нерезидент та/або уповноважений орган нагляду його юрисдикції чи один із цедентів (перестрахувальників) подають інформацію, передбачену підпунктами 1-3 частини п’ятої цієї статті до Уповноваженого органу. Уповноважений орган зобов’язаний протягом 10-тиденного терміну перевірити надану інформацію та, у випадку її достовірності, забезпечити розміщення інформації щодо страховика-нерезидента на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу.

Наявність інформації щодо страховиків-нерезидентів на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу підтверджує відповідність страховика-нерезидента вимогам, викладених в підпунктах 1-3 частини п’ятої цієї статті, протягом 12 календарних місяців з моменту її розміщення.

Поновлення інформації щодо страховиків-нерезидентів на офіційцному веб-сайті Уповноваженого органу відбувається відповідно до цього пункту.

7. У разі відсутності (недостатності) відомостей щодо діяльності страховика-нерезидента, які підтверджують виконання передбачених цією статтею вимог, виявленої за результатами аналізу інформації, що подається страховиками (перестрахувальниками) Уповноваженому органові відповідно до цієї статті та у складі звітних даних, або виїзних і безвиїзних перевірок, Уповноважений орган звертається з офіційним запитом до органу, який виконує функції нагляду за страховою і перестраховою діяльністю в країні реєстрації страховика-нерезидента.

8. Страховики можуть передавати та приймати ризики в перестрахування відповідно з отриманими ліцензіями та з урахуванням вимог законодавства.

9. Порядок застосування іноземної валюти у перестрахуванні здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.


Стаття 7. Найменування страховика



3. Використання слова “державна” або похідних від нього у найменуванні страховика дозволяється за умови, якщо державна частка у статутному капіталі страховика становить 100 відсотків.