Це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання

Вид материалаЗакон

Содержание


Систематизація спрямована на
Види інкорпорації
Подобный материал:



Наявність значної кількості нормативно-правових актів, які складають систему законодавства, розбіжність у часі їхнього прийняття та суб’єктах, що приймають їх, обумовлюють необхідність діяльності з їхнього впорядкування, погодження, усунення протиріч, тобто систематизації.


Систематизація законодавства – це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання.


Систематизація спрямована на:
  • на досягнення внутрішньої єдності юридичних норм, тобто на усунення колізій і прогалин в результаті чого підвищується ефективність законодавства;
  • впорядкування правового матеріалу, розміщення його за певними розділами і рубриками, тобто класифікацію, що забезпечує зручність користування законодавчим масивом.







Систематизація здійснюється трьома способами: інкорпорацією, кодифікацією та консолідацією.


Інкорпорація – це обєднання групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.


Види інкорпорації:


І - за юридичною значимістю:
  • офіційна інкорпорація – тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у ВВР України, внесення змін та доповнень);
  • неофіційна інкорпорація – це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів не правотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.




ІІ - за обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).


ІІІ за критерієм об’єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб’єктна (залежно від органу, який видав акти).


Кодифікація – це змістовна переробка, узгодження й обєднання певної групи юридичних норм, пов’язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті.

Тобто, це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їхнього змісту, з відміною одних і прийняттям інших норм права, що можливе лише у процесі правотворчості. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний,



нормативно-правовий акт.

Тому кодифікація завжди має офіційний характер і може проводитися тільки правотворчим органом.

  • Види кодифікації:


І за обсягом:
    • загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (звід законів);
    • галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);
    • міжгалузева та підгалузева (інституційна), що відповідно розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).



ІІ за формою виразу: основи (головні засади) законодавства; кодекси, положення, статути.





Консолідація – вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі.


В процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні;усі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в ньому без змін, хоча, як правило здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо.


В країнах романо-германської правової системи консолідація виконує лише допоміжну роль (усуває множинність НПА, їх надзвичайну роздробленість, дублювання). Проте, вона активно використовується у країнах загального права.





ПОЛТАВСЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ









Поняття та види систематизації законодавства


ПОЛТАВА

2010



Поняття та види систематизації законодавства