Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства"
| Вид материала | Конспект |
- Господарства, 730.29kb.
- Рабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств" для спеціальностей, 557.38kb.
- Конспект курсу лекцій для студентів базових напрямків 0501"Економіка І підприємництво",, 1960.18kb.
- Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального, 2613.75kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
- Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальностей 030508 І 030508 "Фінанси І кредит" денної, 4154.08kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» заочної форми навчання, 799.86kb.
- Конспект лекцій для дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей, 1446.25kb.
- Конспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту», 2178.24kb.
7.3 Пенсійний фонд України. Його характеристика
Пенсійний фонд України створений у 1992 році з метою забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення». Кошти фонду не включаються в Державний бюджет і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Правовий відносини в сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України й регулюються:
- Кодексом законів про працю України;
- Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року № 1788-ХІІ зі змінами й доповненнями;
- Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV;
- Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-І;
- Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.07.2000 року № 91-І зі змінами й доповненнями й іншими.
Завдання Пенсійного фонду України:
- забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законодавства України;
- забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (в тому числі прогнозування надходження ЄСВ, ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування);
- розширене відтворення коштів фонду на основі принципів самофінансування;
- організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;
- контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у цей фонд;
- контроль за правильною витратою коштів фонду;
- участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;
- участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалювання системи пенсійного забезпечення й порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і т. д.
Джерела надходжень у пенсійний фонд України такі:
- частина ЄСВ, що надходить від суб'єктів господарювання й громадян;
- суми фінансових санкцій, отриманих за порушення строків і сум сплати обов'язкових внесків у фонд;
- кошти Державного бюджету, призначені для виплати пенсій військовослужбовцем;
- добровільні внески й пожертвування;
- інші надходження.
Система управління загальнодержавним пенсійним страхуванням показана на рисунку 7.2.
Основними напрямками використання коштів Пенсійного фонду є:
- виплата пенсій;
- підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;
- реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей і інших категорій населення;
- забезпечення поточної діяльності й утримання органів управління Фонду;
- відтворення коштів Пенсійного фонду;
- організація роз'яснювальної роботи серед населення й здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.
Кошти Пенсійного фонду зберігаються на розрахункових рахунках в установах банку й вилученню не підлягають. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні операції, надання позик.
У випадку відсутності заборгованості з виплати пенсій тимчасово вільні кошти можуть бути використані на придбання державних цінних паперів.
Р
исунок 7.2 – Система управління загальнодержавним пенсійним страхуванням
В Україні продовжується пенсійна реформа. З 1 січня 2004 р. введений в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року (новий закон про пенсії). Крім того, не припинилась дія так званого старого Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 р. Новим законом замість існуючої раніше солідарної пенсійної системи законодавчо вводиться трирівнева система пенсійного забезпечення. Ще протягом 25 років будуть паралельно діяти старий і новий закони України з пенсійного забезпечення громадян, громадяни зможуть самі вибирати, за яким законом їм буде нараховуватися пенсія. Тобто, якщо пенсія вище за старим законом, то людина буде одержувати пенсію в такому розмірі, якщо пенсія вище за новим законом, то буде призначена вища пенсія. Крім того 10 вересня 2011 р., Президент України підписав Закон, прийнятий Верховна радою ще 8 липня 2011 р. що стосується змін до пенсійного законодавства. Ці зміни вступають в дію з 1 жовтня 2011 р. Відповідно до вказаного закону всі пенсії, що призначені до введення його в дію, будуть виплачуватися у встановлених раніше розмірах без будь-яких обмежень, у тому числі і працюючим пенсіонерам. А пенсіонерам, які вийдуть на пенсію після 1 жовтня 2011 р., максимальний розмір пенсії буде обмежений на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (з 1.10.2011 р. – 7840 грн), також буде відбуватись поступове протягом 10 років – по півроку за рік – підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, підвищується мінімальний страховий стаж для призначення пенсії за віком з 5 до 15 років та інші зміни.
Пенсійне забезпечення в результаті пенсійної реформи в рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування базується в основному на принципі солідарності із впровадженням часткової капіталізації обов'язкових страхових зборів (внесків) на персональних накопичувальних рахунках застрахованих осіб.
Таким чином, виокремлюються 3 рівні пенсійної системи в результаті реформи (див. рисунок 7.3):
Рисунок 7.2 – Впроваджувана система пенсійного забезпечення
Перший рівень – солідарна система пенсійних виплат (пенсії з поточних надходжень), що є обов'язковою й передбачає встановлення розмірів пенсій залежно від страхового стажу й розміру заробітної плати, з якої сплачені внески, облік останніх здійснюється персоніфіковано в Пенсійному фонді України.
Другий рівень – система накопичувального пенсійного забезпечення в рамках загальнообов'язкового пенсійного страхування. Впровадження цієї системи передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян, що накопичуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, і нагромадження в єдиному Накопичувальному фонді, подальше інвестування цих коштів з метою одержання інвестиційного доходу. Виплати з Накопичувального пенсійного фонду разом з пенсією, що буде виплачуватися із солідарної пенсійної системи з поточних надходжень (пенсія 1 рівня), у загальній сумі забезпечать розмір пенсії на рівні більше ніж 50 відсотків заробітної плати працівника, що він одержував до виходу на пенсію. Кошти в розмірах, які враховуються на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку, будуть належати застрахованій особі й передаватися спадкоємцям у встановленому законодавством порядку.
Застрахована особа, що сплачує (або за яку сплачують) страхові внески в Накопичувальний фонд, має право спрямовувати ці страхові внески у будь-який недержавний пенсійний фонд. При цьому застрахована особа подає територіальному органу Пенсійного фонду й страховикові такі документи:
- заяву про обрання недержавного пенсійного фонду;
- заповнену картку за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, в якій зазначають відомості про обраний недержавний пенсійний фонд;
- копію пенсійного контракту, підписаного застрахованою особою з обраним недержавним пенсійним фондом.
Активи Накопичувального пенсійного фонду будуть використовуватися для внутрішніх інвестицій у національну економіку, що, у свою чергу, буде сприяти збільшенню надходжень коштів у Пенсійний фонд і виплати пенсій з поточних надходжень.
Третій рівень – система недержавного пенсійного страхування, що забезпечує додаткову пенсію шляхом добровільних пенсійних внесків громадян. Основою цієї системи стануть недержавні пенсійні фонди, у тому числі створені й за корпоративними і професійними ознаками. Недержавне пенсійне страхування з 1 січня 2004 р. регулюється прийнятим 9 липня 2003 р. Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”.
Зараз в Україні небагато таких фондів, але вони починають активно створюватися й розвиватися. Їхні кошти, що складаються з добровільних внесків членів фондів, теж доцільно інвестувати в економіку. У багатьох країнах віту пенсійні фонди займають 60% інвестиційного ринку.
Згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в Україні виплачують наступні види пенсій:
у солідарній системі:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтв, не пов'язаних з роботою, інвалідністю з дитинства);
3) пенсія у зв'язку із втратою годувальника;
за рахунок коштів Накопичувального фонду, що враховуються на накопичувальних пенсійних рахунках:
1) довічна пенсія із установленим періодом;
2) довічна обумовлена пенсія;
3) довічна пенсія чоловіка й жінки;
4) одноразова виплата.
У солідарній системі надаються соціальні послуги (допомога на поховання пенсіонера) за рахунок коштів Пенсійного фонду.
7.4 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами пов'язаними з похованням
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності та на випадок смерті, а також для надання послуг з санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованим особам і членам їх сімей створений в 1991 р. у вигляді єдиного Фонду соціального страхування, пізніше Фонд соціального страхування був реформований і перетворений у три фонди соціального страхування.
Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими похованням, є:
1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб;
2) суми пені, штрафів і інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників і посадових осіб з соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
3) благодійні внески підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;
4) асигнування з Державного бюджету України;
5) прибуток, отриманий від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;
6) інші надходження відповідно до законодавства.
Кошти даного фонду, як і інших фондів соціального страхування й Пенсійного фонду України, не включаються в Державний бюджет України, не підлягають вилученню й використовуються тільки за цільовим призначенням. У випадку їх невикористання цього року вони переходять на наступний фінансовий рік.
Кошти Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності спрямовуються на:
1) виплату застрахованим особам допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на поховання;
2) фінансування санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованих осіб і членів їх родин;
3) утворення резерву страхових коштів, розраховуючи на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;
4) забезпечення поточної діяльності й утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.
За даним видом соціального страхування надаються такі види матеріального забезпечення й соціальних послуг:
1) допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом родини);
2) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних і осіб, що загинули від нещасного випадку на виробництві);
3) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їхніх родин, у дитячі оздоровчі установи, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг з позашкільної роботи з дітьми).
7.5 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
Донедавна Фонд соціального страхування на випадок безробіття називався Державний фонд сприяння зайнятості населення. Він був створений для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:
- професійної орієнтації населення, професійного навчання працівників, що вивільняються, і безробітних, сприяння в їхньому працевлаштуванні, виплати матеріальної допомоги по безробіттю;
- надання безпроцентного кредиту безробітним для заняття підприємницькою діяльністю;
- створення й розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки й навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;
- організації додаткових робочих місць у галузях народного господарства;
- утримання працівників служби й інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом права громадян на роботу;
- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з достроковим виходом працівників на пенсію.
Він є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою. Розпорядником коштів фонду є державна служба зайнятості.
Розподіл коштів даного фонду на поточний рік і звіт про використання їх за минулий рік затверджуються Кабінетом Міністрів України разом з державною програмою зайнятості населення.
Джерела формування коштів фонду й напрямки їх витрат подібні до фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, відрізняється тільки відсоток відрахувань від єдиного соціального внеску в даний фонд, а напрямки витрачання коштів відповідають завданням даного фонду.
Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень або на інших підставах, передбачених законодавством.
Матеріальне забезпечення здійснюється в таких формах:
- допомога у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
- допомога у зв’язку з тимчасовим безробіттям;
- матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям, одноразова матеріальна допомога безробітній і непрацездатним особам, що перебувають на її утриманні;
- допомога на похорони у випадку смерті безробітного або особи, що перебуває на його утриманні.
Соціальні послуги, здійснювані за рахунок коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття:
- професійна підготовки й перепідготовка, підвищення кваліфікації й профорієнтація;
- пошук підходящої роботи й сприяння у працевлаштуванні, у т. ч. шляхом надання роботодавцеві дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних суспільних робіт для безробітних;
- інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані із працевлаштуванням.
7.6 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Страхування від нещасного випадку й професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя й здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Цей фонд був створений у квітні 2001 р. замість існуючого раніше фонду охорони праці.
Завданнями страхування від нещасних випадків є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням і іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці;
- відновлення здоров'я й працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків і професійних захворювань;
- відшкодування матеріального й морального збитку застрахованим і членам їх родин.
Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадку ліквідації страховиків;
- прибутку, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів із працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;
- добровільних внесків і інших надходжень, одержання яких не суперечить законодавству.
Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Страхуванню підлягають всі працівники, для його проведення не потрібна заява, страхування здійснюється в безособовій формі. Добровільно (за заявою) можуть застрахуватися священнослужителі, самозайняті громадяни, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності. Клас професійного ризику виробництва залежить від галузі, в якій працює підприємство. Приклад визначення класів професійного ризику виробництва наведений у табл. 7.4.
Таблиця 7.4 – Класифікація галузей економіки й видів робіт із професійного ризику виробництва (витяг)
| Клас професійно-го ризику | Код відповідно до класифікації видів економічної діяльності | Галузі економіки й види робіт |
| 1 | 74.11. 2 | Нотаріальна діяльність |
| | 74.15. 0 | управління підприємствами |
| 2 | 60.21. 4 | Діяльність метрополітенів |
| 3 | 80.10. 1 | Дошкільна освіта |
| | 80.30. 0 | Вища освіта |
| … | | … |
| 12 | 55.11. 0 | Готель з ресторанами |
| … | | … |
| 20 | 11.10.20 | Видобуток природного газу |
| … | | … |
| 30 | 33.20. 1 | Виробництво контрольно-вимірювальної апаратури |
| … | | … |
| 45 | 28.75. 0 | Виробництво різних металевих виробів |
| … | | … |
| 60 | 05.01. 1 | Ловля риби |
| … | | … |
| 67 | 10.10. 1 | Підземний видобуток кам'яного вугілля |
Висновки
Державні цільові фонди – це сукупність фондів коштів, що перебувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією з ланок державних фінансів, порядок їх формування й витрати регламентуються законодавчими актами. Джерелом державних цільових фондів (як державного, так і місцевих бюджетів) є національний дохід країни. А мобілізація коштів здійснюються в основному через спеціальні внески (найчастіше обов'язкові).
Соціальні фонди утворюють систему соціального страхування. В Україні ведеться Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування – організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування введений в дію з 1 січня 2011 р. до 1 січня 2011 р. внески до чотирьох фондів соціального страхування (без медичного) сплачувались підприємствами окремо до кожного. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пенсійний фонд України створений у 1992 році з метою забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення». Кошти фонду не включаються в Державний бюджет і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
В Україні продовжується пенсійна реформа. З 1 січня 2004 р. введений в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року. Верховна рада влітку прийняла нові зміни до пенсійного законодавства, що приведуть до збільшення пенсійного віку та розміру страхового стажу для отримання пенсії.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності та на випадок смерті, а також для надання послуг з санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованим особам і членам їх сімей створений у 1991 році у вигляді єдиного Фонду соціального страхування, пізніше Фонд соціального страхування був реформований і перетворений у три фонди соціального страхування. За даним видом соціального страхування надають такі види матеріального забезпечення й соціальних послуг:
1) допомогу з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом родини);
2) допомогу на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних і осіб, що загинули від нещасного випадку на виробництві);
3) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їх родин, у дитячі оздоровчі установи, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг з позашкільної роботи з дітьми).
Донедавна Фонд соціального страхування на випадок безробіття називався Державний фонд сприяння зайнятості населення. Він був створений для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:
- професійної орієнтації населення, професійного навчання працівників, що вивільняються, і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні, виплаті матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям;
- надання безпроцентного кредиту безробітним на займання підприємницькою діяльністю;
- створення й розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки й навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості тощо.
Він є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою. Розпорядником коштів фонду є державна служба зайнятості.
Страхування від нещасного випадку й професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя й здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Цей фонд був створений у квітні 2001 р. замість існуючого раніше фонду охорони праці.
Завданнями страхування від нещасних випадків є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням і іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці; відновлення здоров'я й працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків і професійних захворювань; відшкодування матеріального й морального збитку застрахованим і членам їх родин.
Питання для самоперевірки
- Державні цільові фонди, їх суть, необхідність, розвиток.
- Соціальне страхування, його суть, особливості. Розвиток системи соціального страхування в Україні.
- Сутність та основні засади визначення розміру єдиного соціального внеску.
- Розмір єдиного соціального внеску для роботодавців та найманих працівників.
- Розмір єдиного соціального внеску для бюджетних установ та підприємців.
- Охарактеризуйте інші випадки нарахування єдиного соціального внеску.
- Пенсійний фонд України. Джерела і порядок формування Пенсійного фонду України, склад його видатків.
- Розвиток системи пенсійного забезпечення. Сутність пенсійної реформи.
- Формування і використання фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
- Фонд соціального страхування на випадок безробіття, його призначення, джерела формування і напрями використання.
- Фонд соціального страхування у зв’язку з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями, його призначення, джерела формування і напрями використання.