Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу
| Вид материала | Документы |
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2762.41kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 963.69kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2872.46kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2705.17kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1652.67kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2384.12kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1125.63kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.
7-й клас
(35 год)
| К-ть год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| 1 | ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна. | Учень: показує на карті основні напрями великого переселення слов’ян, розширення території Київської держави, порівнюючи її з територіями розселення слов’ян — предків українців, основні напрями походів київських князів. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “слов’яни”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”, “держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”, “Київська Русь”. |
| 4 | Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя. | Пояснює походження назви “Русь”. Використовує дані джерел, характеризує особистість та дiяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів. Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі. Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави. Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі. Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської Русі, використовуючи історичні джерела, текст та ілюстрації. |
| 1 | Узагальнення | |
| 1 | Тематичне оцінювання | |
| 4 | Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. “Руська правда”. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість. | Учень: показує на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “закон”, “Руська правда”, “верства”, “монастир”. Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава. Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів. Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства. Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин. Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі. Розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення. Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава. |
| 1 | Узагальнення | |
| 1 | Тематичне оцінювання | |
| 5 | Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. “Слово о полку Ігоревім” — історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Київська Русь в історії Європи. | Учень: показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карт характеризує географічне положення князівств, формулює зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком. Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості. Застосовує та пояснює на прикладах термін “роздробленість”. Оцінює Володимира Мономаха як людину і державного діяча. Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення. Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними. Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі. Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду. Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту “Слова...”. Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури. Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. |
| 1 | Узагальнення | |
| 1 | Тематичне оцінювання | |
| 5 | Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності. | Учень: показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської Русі часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України. Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Галицько-Волинська держава”, “монголо-татари”, “Золота Орда”, “золотоординське ярмо”. Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі. Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави. Оцінює Данила Романовича як державного діяча. Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила. Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави. Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури. Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. |
| 1 | Узагальнення | |
| 1 | Тематичне оцінювання | |
| 6 | Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV ст. —ХV ст.) Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидригайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі. Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІV ст. — ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра. | Учень: показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій, територію Кримського ханства та напрями походів на українські землі. Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Литовсько-руська держава”, “українська шляхта”, “магдебурзьке право”, “кріпацтво”, “іконостас”. Визначає причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії. Виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта та Свидригайла щодо українських земель. Характеризує основні події політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Дає оцінку діяльності нащадкам Ольгерда в їхньому прагненні відродити могутність Київського князівства. Пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій. Порівнює становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини. Описує повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує стан розвитку господарства і торгівлі, розповідає про розбудову міст та їх самоврядування. Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва цього періоду, характеризує культурні досягнення українського народу. |
| 1 | Узагальнення | |
| 1 | Тематичне оцінювання | |