Методичні рекомендації щодо написання та захисту науково-дослідницької роботи

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Українське село кінця xix століття – 1933 рік Актуальність теми Об’єкт дослідження Хронологічні рамки дослідження Теоретичне та практичне значення наукового дослідження Як підготувати доповідь до захисту науково-дослідницької роботи члена ман 2. Техніка підготовки Як привернути увагу (заінтригувати) слухачів? Умови проведення і - ііі етапів Мета та завдання Місце, час та умови проведення Назва відділення Базова дисципліна 3. Учасники конкурсу-захисту 4. Програма конкурсу-захисту 4.2. Конкурс науково-дослідницьких робіт 4.3 Виконання контрольних завдань із базових дисциплін 4.4. Захист науково-дослідницьких робіт. 5. Визначення переможців та нагородження учасників ІІ—III етапів конкурсу-захисту

Подобный материал:

• Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
• Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
• Уметодичному посібнику подаються рекомендації щодо вибору теми науково-дослідницької, 910.76kb.
• Орієнтовний план написання науково-дослідницької роботи > Розроби план науково-дослідницької, 582.13kb.
• Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи для студентів напряму підготовки, 499.09kb.
• Методичні рекомендації, 358.86kb.
• Методичні рекомендації з написання студентських науково-пошукових робіт Чернівці Методичні, 420.11kb.
• Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень, 426.59kb.
• Методичні рекомендації з написання магістерської роботи для студентів спеціальності, 629.24kb.
• Правила оформлення роботи розділ методичні рекомендації щодо написання науково-дослідницьких, 1137.17kb.

ТЕЗИ

Тези – коротко сформульовані основні положення науково-дослідної роботи. При написанні тез слід придержуватись такої структури:

• назва теми роботи;
  
• П.І. П. автора, місце навчання;
  
• П.І.П. керівника, місце роботи, посада, звання (якщо є);
  - обґрунтування актуальності теми;
  - зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами (якщо є);
  - мета та задачі дослідження;
  - предмет та об`єкт дослідження;
  
• методи дослідження;
  - наукова новизна та практична значимість отриманих результатів;
  
• основні положення дослідження;
  - особистий внесок автора;
  - відомості про апробацію результатів дослідження;
  - відомості про публікації (за темою роботи);
  - структура роботи.
  
• Шрифт 14, інтервал 1,5; поля: ліве -3, праве – 1, верх-низ – 2 (історико-геогр. профіль – всі поля -20 мм, фізико-математичний профіль та обчислювальна техніка - рамка формату 16,5-25,5 см, поле ліворуч -2,5см).
  

Приклад Профіль: історико-географічний

Секція: історія України


Тези науково – дослідницької роботи

УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО КІНЦЯ XIX СТОЛІТТЯ – 1933 РІК:

ПОСЕЛЕННЯ, ЖИТЛО, ПОБУТ, ЗВИЧАЇ


Автор: Пономаренко Тетяна Андріївна, учениця 10-б класу

Енергодарської багатопрофільної гімназії «Гармонія»

Науковий керівник: Луценко Валентина Василівна, вчитель історії,

вчитель–методист, керівник гуртка «Історія України» ЦДЮТ

 

Актуальність теми: полягає в тому, що вона розкриє красоту і велич українського села, яке, попри всілякі природні та соціальні катаклізми, лишалося «візитною карткою» працьовитого, невтомного, миролюбного землероба, який був гарним господарем, любив та вмів не тільки працювати, а й відпочивати, знав ціну своїй оселі, своєму одягу, умудрявся приготувати їжу «з сокири», шанував батьків, зумів зберегти культурні набуття і звичаї своїх батьків та прадідів. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живе на перехресті шляхів в центрі Європи і впливає на політичні події на всьому континенті.

Об’єкт дослідження: Українське село в кінці 19-го століття - 1933 рік: поселення, житло, забудова, побут та звичаї .

Мета дослідження: показати, що національне надбання, створене протягом багатьох століть, яке називають менталітетом нації, рушиться, коли сталінський тоталітарний режим почав будувати комунізм в одній країні – СРСР.

Для досягнення цієї мети поставлені такі дослідницькі завдання, що винесені на захист:

• Показати яким гарним та простим було українське село щодо поселення, житла та забудови в чотирьох зонах — північній, центральній, південній та карпатській гірській.
  
• Відстежити динаміку розвитку української хати від одноподільних до дво-, три- та багато подільних споруд; дивовижну архітектуру господарських будівель;
  
• Побачити закономірність між чепурною українською хатою в різних регіонах України, іміджем українського селянина, який в різні часи мав бажання поважно виглядати та прагненням селянина робити все на совість;
  
• Виявити, як через традиції, збереження звичаїв українське село йшло останні 500 років й стало літературною класикою;
  
• Засвідчити, що українське село без появи там сталінського тоталітарного режиму з його експериментами над непокірним селянством , ніколи б не зазнало лихих часів 1932-1933 років.
  

Хронологічні рамки дослідження: (кінець 19-го століття – 1933 рік) є особистим вкладом автора в дослідницькій роботі; взяті в цьому історичному ракурсі, бо саме цей період був останнім часовим фрагментом, коли лишалося без змін те, що віками було нароблено українцями в побуті та звичаях села.1929 рік – рік «великого перелому» в селі знищив побут та звичаї села, яке було приречене радянською владою до знищення через голодомор 1932- 1933 роки.

Теоретичне та практичне значення наукового дослідження полягає в тому, що:

• результати дослідження можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з історії краєзнавства України, підготовці лекційних курсів з історії України у вищих та середніх закладах;
  
• при проведенні усних історичних часописів;
  
• може бути теоретичним надбанням в історичному музеї;
  

Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ ДО ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ЧЛЕНА МАН


Доповідь - дуже важлива складова конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН. Потрібно сформувати у слухачів уявлення про об'єкт дослідження і на цьому тлі привернути увагу до свого дослідження. Для цього недостатньо тільки констатувати ту або іншу виявлену закономірність та просто повідомити отримані результати. Основними засобами для до­сягнення цієї мети є повноцінні дані, доступне і цікаве викладення матеріалу, яскраві ілюстрації та відповіді на запитання.

1. Загальні рекомендації:
   

• доповідь повинна бути попередньо написаною;
  
• добре сприймається емоційний та короткий за тривалістю (не більше 10 хв.) виступ;
  
• виступаючи перед аудиторією, доповідь не слід читати - потрібно роз­повідати; можна прочитати мету і завдання, а також висновки; корисно також виписати на картку початки фраз ключових блоків, підглядаючи в них під час доповіді; використовуй тільки зрозумілі для аудиторії терміни, намагайся пе­редбачити можливі запитання;
  

• говорити потрібно, повернувшись до залу; при зверненні до таблиці, рисунка, колекційного зразка лише ненадовго повертай до них голову, максима­льно використовуй наочність;
  
• роби паузи перед кожним новим етапом доповіді;
  
• не повертайся до упущеної думки словами «Я забув сказати, що...», руйнуючи створений перед цим контекст; необхідно «повернути» забуте в іншому місці;
  
• кількість демонстративного матеріалу має бути нормованою (до 5 зразків).
  

2. Техніка підготовки:


- склади план доповіді, який повинен відповідати плану науково-
дослідницької роботи; в доповіді виділи: актуальність проблеми, мету та задачі,
об'єкт і предмет дослідження, його практичне значення. Основну частину виступу присвяти висвітленню методів та етапів дослідження, і, найголовніше,
аналізу його результатів. Сконцентруй увагу на власному внеску у вирішення
цієї проблеми;

• випиши на окремі картки матеріал кожної частини, який ти вважаєш за потрібне включити до доповіді, та розклади їх за порядком;
  
• проведи попередній хронометраж свого виступу і доведи його до потрі­бного часу;
  
• підготуй чітку та яскраву наочність;
  
• потренуйся виступати перед дзеркалом, батьками, друзями, науковим керівником.
  

2. Рекомендації виступаючому:
   

• розпочни свій виступ з привітання журі та аудиторії;
  
• назви своє ім'я та прізвище, навчальний заклад, клас або гурток, де на­вчаєшся, назву роботи, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника;
  
• будь ввічливим до аудиторії протягом усього виступу, не повертайся до слухачів спиною, доповідай голосно та чітко, ввічливо відповідай на запитання та зауваження;
  
• закінчивши доповідь, подякуй аудиторії за увагу.
  
  
  

2. Як привернути увагу (заінтригувати) слухачів?
   

На самому початку доповіді ставиться цікаве питання, відповідь на яке буде отримано тільки в кінці. Це викликає зацікавленість у слухачів. Наприклад: «Чи існує зв'язок між історико-культурною та ботанічною цінністю кур­ганів Прилуччини?».

Ілюстрації під час доповіді використовують для того, щоб:

• продемонструвати обсяг своїх матеріалів (кількість об'єктів, місця про­ведення дослідження) (таблиця, рисунок);
  
• надати аудиторії можливість для обговорення теми (діаграми і табли­ці);
  
• перетворити слухачів у глядачів, допомогти їм сформувати уявлення про предмет дослідження.
  

Рисунок чи картосхеми, які використовуються під час доповіді, мають бу­ти авторськими і виконані в кольорі. Для демонстрації місцезнаходження того чи іншого географічного пункту щодо інших територій області чи України мо­жна використовувати друковані карти.

У таблицях цифри і літери повинні бути великими (2 х 2), яскравими і чіткими. Кращі кольори для шрифту чорний, червоний або синій (але не рожевий блакитний, жовтий). Слід наводити як українські, так і латинські назви біологічних об’єктів.

Діаграма (гістограма, графік) дає змогу сконцентрувати увагу на найважливіших закономірностях. Осі варто позначати одиницями вимірів і розмічати трьома - п'ятьма мітками, проте тільки 2-3 мітки мають округлені числові позна­чення.

Поле діаграми повинно містити невелику кількість елементів зображення.

На графіку позначають 3-5 простих ліній, або 2-3 лінії з розмахами коливань у ключових точках, або хмару точок і 1-2 прямі лінії (регресії). Показова гісто­грама має складатися з 3-9 окремих стовпчиків, 2-5 парних або 2-3 строєних. Стовпчик гістограми можна вирізати з кольорового паперу і наклеїти на ват­ман.

У гербарії, який використовується для демонстрації, висушені рослини монтують шляхом пришивання до аркуша щільного паперу розміром 42 х 30 (стандартні аркуші з папок для креслення). На кожен аркуш монтують лише один вид рослин таким чином, щоб вони, якщо це можливо, займали весь аркуш, а товсті частини прикріплюють ближче до краю. Якщо рослина дрібних розмірів, монтують кілька екземплярів, рівномірно розподіливши їх по всій поверхні аркуша. Рослини фіксують так, щоб вони не «їздили» по аркушеві і не виходили за його краї, а також не накладалися одна на одну. У правому нижньому кутку наклеюють етикетку.

Комах, зібраних під час дослідження, демонструють в ентомологічних коробках, наколотими на шпильки. Комаха повинна бути на шпильці не вище 4/5 і не нижче 3/4 довжини шпильки від її гострого кінця. Шпилька має бути встромлена перпендикулярно до поверхні тіла комахи. Кожну групу комах (жуки, клопи, прямокрилі, лускокрилі та ін.) наколюють за спеціальними правила­ми. Кожна тварина в колекції повинна мати маленьку (20 х 10) друковану ети­кетку.

Під час представлення дослідницької роботи доцільно використовувати власні фотографії, мікрофотографії, відео-матеріали у межах виділеного часу. Найкращий варіант, коли їх виконано у слайдах чи на «прозірках», що дає можливість побачити їх одночасно усім слухачам.

2. Поради психологів:
   

• оратор-початківець повинен запам'ятати текст виступу після кількаразового його повторення;
  

• бережи голос за кілька днів перед виступом; уникай холодних напоїв, розмов на морозі, голосних криків тощо;
  
• якщо ти сумлінно підготуєш виступ, то впевнишся у своїх силах і таким чином відвернеш одну з причин хвилювання;
  
• за кафедрою займи зручну позу, оглянь слухачів, але говорити не поспішай - глибоко вдихни і повільно починай виступ;
  

• Приблизний час (у хв.)	Етап, доповіді	Зміст
  0,2	Подання роботи	Назвати тему. Наприклад, «Вельмишановні слухачі! Вашій увазі пропонується доповідь на тему «Бур'янова компонента лісового урочища «Ялівщина» (склад, поширення, заходи боротьби)».
  1.5	Вступ	Дати оцінку актуальності роботи, визначити її місце в сис­темі сучасних знань. Визначити мету і завдання дослідження, розв'язування яких буде висвітлено у висновках. Чітко вказати об’єкт (явище) дослідження.
  1,3	Матеріали і методи	Стисло викласти, де і коли збиралися матеріали, що вони містять, які методи використовувалися при їх збиранні та опрацюванні.
  0,5	Результати	Назвати блоки даних, окремі частини досліджуваного явища, чи об’єкта.
  3,5		Ознайомити аудиторію з основними результатами свого дослідження.
  1,0		Надати ілюстрації, що відображають встановлену закономі­рність: назвати ілюстрацію та пояснити елементи рисунка; назвати осі та одиниці вимірювання, пояснити графічне зо­браження, демонструючи діаграми, графіки; озвучити леге­нду картосхеми; продемонструвати типові або рідкісні зраз­ки рослин (тварин) на гербарних зразках (у колекції), фото-та відео-матеріали.
  1,0		Дати резюме, порівняти власні висновки з даними інших дослідників.
  1,0	Висновки	Констатувати узагальнені розв'язки завдань у вигляді 3-5 висновків (конкретні відповіді).

  будь впевненим у собі, але впевненість не повинна переходити у самовпевненість;
  
• не виставляй напоказ особисті хвилювання;
  
• не став під сумнів значущість виступу, не знижуй свого престижу вибаченнями з приводу того, що не зовсім готовий, не вмієш говорити або маєш ма­ло часу;
  
• коли потрібно заглянути в рукопис виступу, опусти очі, але голову не нахиляй; будь-які рухи, пози, жести, міміка виправдані лише тоді, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів;
  
• не бійся робити паузи, проте намагайся не заповнювати їх різними звуками («е-е-е», «ну» тощо);
  
• не говори, коли пишеш на дошці, тобто коли стоїш до слухачів спиною;
  
• силу голосу пристосовуй до акустики і розмірів приміщення;
  
• не затягуй промови, бо пік уваги слухачів припадає на середину відрізку часу, який відведено для виступу не порушуй регламенту: це може викликати протест аудиторії;
  
• найкращий темп усного виступу - 75-85 слів за хвилину, але потрібно час від часу змінювати темп мовлення як засіб активізації уваги слухачів;
  
• чергуй довгі речення з короткими; довгі речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною;
  
• основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним;
  
• зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування повинні відповідати конкретній ситуації;
  
• ставлення людей до тебе ніби віддзеркалює твоє ставлення до них: усмі­хайся - і вони усміхатимуться у відповідь;.
  
• не забувай, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи.
  

Структура доповіді члена МАН


УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ І - ІІІ ЕТАПІВ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

1. Мета та завдання
   

Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України проводиться з метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень та створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.

2. Місце, час та умови проведення
   

Конкурс-захист проводиться у три етапи:

І-й етап - безпосередньо у районних, міських наукових ^:товариствах учнів;

ІІ-й етап проводиться Запорізькою МАН учнівської молоді;

ІІІ-й етап проводиться у м. Києві у квітні-травні Міністерством освіти і науки України, Малою академією наук учнівської молоді (м. Київ), Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, Українсь­ким державним центром позашкільної освіти, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.


Конкурс-захист проводиться у таких секціях відповідно до наукових від­ділень Малої академії наук України:

Назва відділення	Секція	Базова дисципліна
І. Історико-Географічне	1. Історія України	Історія України
	2. Археологія
	3. Історичне краєзнавство
	4. Етнологія
	5. Географія	Географія
	6. Геологія
	7. Право	Історія України
ІІ. Технічних наук	1. Промислове технологічне обладнання та технології	Фізика, математика (за вибором)
	2. Електроніка, радіотехніка та приладобуду­вання
	3. Машинобудування, механіка, матеріалознавство та матеріалообробка
	4. Інформаційні, телекомуніка­ційні системи, обладнання та прилади
	5. Сільськогосподарська техніка, обладнання та технології
ІІІ. Комп’ютерних наук	1. Комп’ютерні системи та мережі	Математика
	2. Безпека інформаційних та телекомунікаційних систем
	3. Технології програмування
	4. Інформаційні системи, бази даних та системи штучного інтелекту
	5. Internet- технології та WEB дизайн
	6. Мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми
IV. Філології та мистецтвознавства	1. Українська література	Українська мова та література
	2. Фольклористика
	3. Українська мова
	4. Мистецтвознавство
	5. Літературна творчість
	6. Англійська мова	Англійська мова
	7. Німецька мова	Німецька мова
	8. Французька мова	Французька мова
	9. Зарубіжна література	Українська мова та література, зарубіжна література (за вибором)
V. Математики	1. Математика	Математика
	2. Прикладна математика
	3. Математичне моделювання

Назва відділення	Секція	Базова дисципліна
VІ. Фізики і астрономії	1. Теоретична фізика	Фізика
	2. Експериментальна фізика
	3. Астрономія та астрофізика	Фізика, математика (за вибором)
	4. агрофізика та космічні дослідження
VІІ. Економіки	1. Економічна теорія та історія економічної думки	Математика
	2. Мікро- та макроекономіка
	3. Маркетинг та менеджмент
VІІІ. Біології, екології, хімії, аграрних наук і наук про людину	1. Біологія людини	Біологія
	2. Загальна біологія
	3.Ботаніка і зоологія
	4.Психологія
	5. Лісознавство
	6. Хімія	Хімія
	7. Аграрні науки	Біологія, хімія (за вибором)
	8.Селекція та генетика
	9.Медицина	Біологія, хімія, фізика (за вибором)
	10.Фундаментальна екологія
	11. Екологічна інженерія та охорона довкілля

3. Учасники конкурсу-захисту


3.1 У конкурсі-захисті беруть участь учні 9-11 класів загальноосвітніх, вихованці, слухачі професійно-технічних, позашкільних навчальних закладів (відповідно до віку), які є членами територіальних відділень Малої академії наук України.

3.2. До участі в І-ому етапі допускаються члени територіальних відділень
Малої академії наук України та наукових товариств учнів.

До участі у наступному етапі (ІІ-ому) допускаються переможці (як виняток - призери) попереднього етапу.

На III- етапі конкурсу-захисту до участі у кожному науковому відділенні допускається по одній команді від Республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських територіальних відділень Малої академії наук України, наукових товариств учнів державних позашкільних навчальних закладів.

Кількісний склад команди повинен відповідати кількості секцій наукових відділень. Заміна представництва по секціях не допускається.

Будь-які винятки щодо участі у Ш-ому етапі конкурсу-захисту, не передбачені даними умовами, є неприпустимими.

3. У конкурсі-захисті може брати участь обдарована учнівська молодь з інших країн.
   
4. Учасники конкурсу-захисту повинні дотримуватись програми та умов проведення конкурсу-захисту, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від конкурсу-захисту та дискваліфіковані.
   

4. Програма конкурсу-захисту

4.1. Програма роботи кожної секції передбачає: конкурс науково-
дослідницьких робіт; виконання контрольних завдань з базових дисциплін; за­
хист науково-дослідницьких робіт.

4.2. Конкурс науково-дослідницьких робіт

Попереднє оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться члена­ми журі за такими критеріями:

• складність, науковість, повнота розкриття теми;
  
• аргументованість висновків;
  
• актуальність та елементи творчості;
  
• стиль, грамотність;
  
• якість оформлення.
  

4.3 Виконання контрольних завдань із базових дисциплін

Контрольні завдання готуються заздалегідь і передбачають 9 завдань за трьома рівнями складності та виконуються протягом 3 годин.

4.4. Захист науково-дослідницьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить у секціях. Питання присутності на захисті керівників делегації вирішується оргкомітетом та журі.

Для захисту надається до 10 хвилин. Оцінюється захист за такими критеріями:

- аргументація вибору теми та розкриття дослідження з урахуванням власного вкладу дослідника;

- логічність, чіткість, лаконічність викладення матеріалу, використання наочних матеріалів;

• повнота, вичерпність відповідей;
  
• культура мовлення;
  
• активна кваліфікована участь у веденні дискусій.
  

5. Результати оголошуються після завершення кожною етапу конкурсу.
   

Попередня оцінка за конкурс науково-дослідницьких робіт може бути змінена членами журі після захисту робіт.

Всі одержані результати вважаються остаточними, якщо протягом однієї години після їх оголошення учасником конкурсу не буде подано офі­ційної апеляції у письмовій формі. Розгляд апеляції проводиться членами журі безпосередньо з учасником конкурсу; втручання керівників команд та інших сторонніх осіб заборонено.

5. Визначення переможців та нагородження учасників ІІ—III етапів конкурсу-захисту

1. Конкурс-захист носить особистий характер.
   
2. Переможці визначаються за сумою балів, одержаних на всіх етапах конкурсу-захисту.
   

Кількість перших, других і третіх місць може становити до 50 відсотків від загальної кількості учасників у секціях з орієнтовним розподілом їх у спів­відношенні 1:2:3.

При рівності залікових балів декількох учасників місця визначаються за результатами виконання контрольних завдань з базових дисциплін.

5.3. Переможці та призери І—ІІІ-ого етапів конкурсу-захисту нагороджуються дипломами І, II, ІІІ-ого ступенів.

Окремі учасники за високий рівень науково-дослідницьких робіт за по­данням журі можуть бути відзначені грамотами, призами організаторів.