Методичні рекомендації щодо викладання курсів шкільної географії за оновленими програмами Укладено відповідно

Вид материала

Содержание

6 клас – курс «Загальна географія» (70 годин)
7 клас – «Географія материків і океанів» (70 годин)
Курс «Географія України» (8-9 клас)
Курс «Фізична географія України» (52 години, 1,5 год/тиждень).
Курс «Економічна і соціальна географія України » (52 години, 1,5 год/тиждень)
Курс «Економічна та соціальна географія світу» 10 клас (35 годин)

Подобный материал:

Методичні рекомендації щодо викладання курсів шкільної географії за оновленими програмами

(Укладено відповідно до методичних рекомендацій МОН України

у 2008-2009 і 2009-2010 н.р.)

Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Цю мету можна розв'язати шляхом реалізації таких головних завдань:

Виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної , освіченої людини, гуманіста і природолюба;
Формування в учнів цілісного географічного образу Землі через розкриття регіональних та планетарних закономірностей і процесів а також осмислення єдності і вразливості природних об'єктів, залежності їх від дій людини;
Розвиток у школярів просторового мислення та вміння логічно викладати свої думки стосовно певних географічних об'єктів;
Обґрунтування доцільності наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності;
Формування картографічної грамотності та культури;
Розкриття ролі географії у вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства;
Формування умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, використовувати джерела географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати та передавати її.

Таким чином, учні повинні оволодіти системою географічних знань та вмінь, можливостями їх застосування в житті. Необхідно орієнтувати школярів на здобуття фундаментальних знань та вмінь, які стануть основою практичного їх застосування. Важливо також звернути увагу на виховний потенціал предмету. Шкільна географія має значні виховні можливості у формуванні патріотизму, громадянської відповідальності, правової та геоекологічної свідомості, духовності та культури, толерантності, ініціативності, самостійності, комунікативної компетентності. Сьогодні уроки географії мають бути спрямовані на показ практичного значення цієї науки в житті людини, а одним з основних завдань фізичної та економічної географії є передбачення тих змін у природі, які можуть відбутися внаслідок стихійного лиха та нераціональної господарської діяльності людини.

Географія з 6 по 9 клас у 2009/10 навчальному році буде вивчатися за програмою ЗНЗ для 6-11 класів, затвердженою МОН України (видавництво «Перун», 2005, 2006 рр.). Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може змінюватися у межах визначених годин.

У свої роботі вчитель повинен керуватися Державними стандартами базової і повної загальної середньої освіти.

Для навчання рекомендується використовувати підручники, робочі зошити, зошити для практичних робіт, контурні карти, атласи, довідники, хрестоматії та посібники, що мають відповідний гриф МОН України.

Перед вчителями ставиться складне методичне завдання – поруч із оновленням змісту освітніх технологій, реалізовувати на практиці компетентісний підхід, тобто сформувати в учнів готовність використовувати засвоєні знання, уміння і способи діяльності для вирішення практичних завдань.

Навчаючи шестикласників початків загальної географії, розширюючи їхні знання у 7 класі змістом курсу «Географія материків і океанів», зосереджуючи та поглиблюючи знання з природи та господарства своєї країни в курсі «Географія України» у 8-9 класах, ознайомлюючи десятикласників з проблемами країн світу в курсі «Економічна і соціальна географія світу», вчителі географії мають зробити все можливе для формування цілісного географічного образу планети Земля.

Завданням кожного вчителя географії є знання ролі кожного курсу шкільної географії та вміння узгоджувати їх зміст.

6 клас – курс «Загальна географія» (70 годин)

Цей курс здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» у 5 класі до систематичних шкільних курсів географії і є основою для їх подальшого вивчення. Тут треба звернути увагу на формування в учнів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, вмінь працювати з картами атласу та планами місцевості, вести спостереження за погодою, на доступному віковому рівні закладати знання про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку, формувати планетарні уявлення про Землю. Програма курсу передбачає виконання 14 практичних робіт, дві з яких виконуються на місцевості, а також систематичне ведення календаря погоди і календаря фенологічних спостережень.

Під час навчання учнів, вчитель географії пояснює, розкриває, відтворює, мотивує закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства. Разом з учнями він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінності, узагальнює, дає можливість зробити логічний висновок, пояснити причинно-наслідкові зв'язки, розкрити суть поняття та зміст основних термінів. Тому, готуючись до уроків, вчитель визначає не тільки навчально-пізнавальну та виховну мету, а й розвивальну, шляхи і способи її досягнення школярами. Особливу увагу вчителю слід звернути на вибір методів навчання, саме тих, які розвивають пізнавальну самостійність учнів.

Вже на перших уроках вчитель має викликати інтерес до предмета через розкриття змісту і структури курсу, показати практичне значення географічних знань у житті людини.

7 клас – «Географія материків і океанів» (70 годин)

В курсі географії материків і океанів поглиблюються і конкретизуються знання про зовнішні оболонки Землі, опановані в 6 класі. Основним об'єктом пізнання учнів стає географічна оболонка, як найбільший природний комплекс нашої планети. Семикласники ознайомлюються з планетарним рівнем розвитку природи, а потім пізнають територіальну неоднорідність материків та океанів як великих природних комплексів. Основна увага курсу зосереджена на вивченні материків та океанів як цілісних природних утворень. Порівнюючи природу материків, учні усвідомлюють загальні географічні закономірності на різних рівнях: локальному (дрібні місцеві ПК), та регіональному (природні зони, природні країни, материки).

В ході вивчення географії материків та океанів семикласники знайомляться з соціальними аспектами різних регіонів Землі. Дізнаються про чисельність населення на материках, особливості його динаміки, розміщення, етнічний склад, віросповідання, державний устрій, статус держав, господарську діяльність людей у різних географічних умовах, матеріальну й духовну культуру, традиції та звичаї, екскурсійні маршрути, історію відкриття земель та їх дослідження, грошові одиниці, розв'язання природних та економіко-соціальних проблем у країнах континентів, ознайомлюються з правилами поведінки в різних куточках планети.

Розширюється спектр географічних карт, з якими вчаться працювати учні.

Враховуючи вікові особливості семикласників, вчителю важливо знайти оптимальний рівень глибини пізнання законів природи. Якщо подати навчальний матеріал складно, то втрачається інтерес до вивчення, а якщо дуже спрощено – втрачається стимул вивчати предмет. Розповіді вчителя про мандрівників і пригоди першовідкривачів, розкриття таємниць природи і загадок сучасного світу – все це цікавить учнів значно більше, ніж глибокі теоретичні підвалини науки. Потрібна неабияка майстерність вчителя, щоб переконати учнів, що вони можуть самостійно багато дізнатися з карт, атласу, підручника, художньої та спеціальної літератури. Це сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів, підвищує у них інтерес до знань, виховує самостійність, прагнення до самоосвіти, пізнання нового. Цікаві факти, про які учні самі дізналися, непомітно підводять їх до розуміння складних речей.

Особливе місце в шкільних курсах географії займають знання про географічні закономірності. Предметом вивчення фізичної географії є географічна оболонка Землі. Кожному з її елементів властиві свої закономірності, проте проявляються вони на фоні більш загальних, які охоплюють весь комплекс, всю географічну оболонку. Такі закономірності називають основними географічними, оскільки вони діють в межах всієї географічної оболонки, впливають на кожен з її компонентів і проявляються в будь якій її частині, в будь якому природному комплексі.

Відповідно до програми, в школі вивчаються чотири основні географічні закономірності (в природі їх існує значно більше): цілісність, кругообіг речовин та енергії, ритмічність процесів та явищ і географічна зональність. Ці знання сприяють формуванню в учнів діалектико – матеріалістичного світогляду. Формуючи в свідомості школярів уявлення про цілісність географічної оболонки як єдиної планетарної системи з усіма складними взаємозв'язками її компонентів, ми підводимо їх до основного положення діалектики – вчення про єдність в оточуючому світі.

Важливу роль у формуванні знань про географічну оболонку та основні географічні закономірності має курс географії материків та океанів. Учні знайомляться з природою, сформованою в різних частинах географічної оболонки. І надзвичайно важливо, щоб вони розуміли, що розміщення природних комплексів на Землі не хаотичне, а підпорядковане певним «правилам» - законам і закономірностям. Слова «закон і закономірність», починаючи з 6 класу, часто звучать на уроках. Розуміння суті цих слів допомагає вибрати з багатого фактичного матеріалу найголовніше, розвантажити пам'ять і активізувати мислення. Тому на перших уроках необхідно допомогти усвідомити ці слова. Географія, вивчаючи природні комплекси нашої планети, використовує частіше поняття закономірності, тобто комплекс взаємозв'язків, а не закони природи (одиничні зв'язки). Варто дати таке визначення: Географічні закономірності – тривалі, стійкі взаємозв'язки між предметами та явищами, що спостерігаються в географічній оболонці й повторюються у просторі й часі (Словник – довідник з фізичної географії. 6-8 клас/С.В. Міхелі, В.Ю. Пестушко, Г.Д. Проценко та ін.).

Семикласники вже мають знання про географічні закономірності, потрібно тільки повторити їх: зміна температури повітря з висотою, залежність характеру течії річок від форм поверхні, по якій вони протікають, та ін. Необхідно навчити учнів правильно формулювати закономірність, наприклад: «чим вище від поверхні Землі, тим температура повітря нижча», «якщо річка тече по рівнині, то характер її течії спокійний».

Увагу учнів потрібно звернути на те, що всі відомі їм закономірності стосувались окремих природних компонентів, а в природі спостерігаються такі закономірності, які охоплюють всю географічну оболонку, кожен її компонент і називаються вони основними географічними закономірностями. Вчитель називає їх і пропонує учням навести приклади, що підтверджують їх дію. Перші уроки присвячені саме розгляду основних географічних закономірностей. В процесі вивчення материків і океанів знання учнів закріплюються і стають «інструментом» для виявлення і пояснення причинно-наслідкових зв'язків.

Вивчення материків і океанів традиційно викликає значний інтерес у школярів, який в основному пов'язаний з його країнознавчою складовою. Головна мета цієї складової частини курсу – створити в учнів цілісне уявлення про Землю як планету людей, ознайомити учнів з країнами і народами, сформувати необхідний мінімум базових знань і уявлень країнознавчого характеру, необхідних кожній людині.

В процесі вивчення курсу учням необхідно знати і розуміти не тільки закономірну зміну клімату, грунтів, природних зон від екватора до полюсів, але й знати конкретні географічні умови, особливості народів і їх господарської діяльності в різних куточках планети. Важливою метою курсу є виховання переконань в необхідності бережливого відношення до природи, міжнародного співробітництва у вирішенні проблем оточуючого середовища, що ґрунтуються на знаннях про роль природних умов в житі людей, розгляд конкретних прикладів негативного і позитивного впливу господарської діяльності людини на природу.

Ще одна мета вивчення географії материків і океанів – розкрити географічні закономірності так, щоб учні в різноманітності природи, населення і його господарської діяльності бачили єдність, певний порядок, зв'язок явищ. На конкретному матеріалі характеризується середовище існування, виявляються закономірності, розкривається єдність і зв'язок місцевих (локальних), регіональних і глобальних явищ.

Завдання вчителя – навчити учнів раціональним прийомам роботи з різними джерелами географічної інформації і перш за все з картою.

Таким чином, основна мета курсу – дати учням знання про природу Землі в цілому, про її географічну оболонку з притаманними їй властивостями і закономірностями, про прояви цих закономірностей і властивостей на конкретних територіях материків і океанів, про умови життя людей і їх господарську діяльність в країнах з різними природними та історичними умовами.

Мета курсу підкреслює його гуманістичну і культурологічну роль, сприяє інтеграції географічних знань з іншими шкільними предметами (історією, біологією, літературою), а також вимагає більш широкого залучення знань із суміжних з географією наук (геології, етнографії, соціально-економічної географії). Все це підсилює країнознавчу складову курсу.

Саме тому головною ідеєю курсу має стати ідея взаємодії суспільства (людини) і природи, підсилена екологічна складова змісту. Природа Землі розглядається як спільний дім людства, вивчатись повинна не первинна природа планети, а та, яка сформувалась і продовжує формуватись під потужним впливом господарської діяльності людей. Тому так важливо встановлювати міжпредметні зв'язки з історією, розкривати особливості сучасного етапу розвитку географічної оболонки, який характеризується стрімким стихійним антропогенним впливом на природні процеси регіонального та глобального масштабу і переходом людства до його свідомого регулювання.

Країнознавчий підхід вимагає більшої уваги до історії географічних відкриттів та досліджень всієї Землі в цілому та її окремих територій. Вивчення материка або океану можна розпочати не з географічного положення, як це традиційно роблять, а з історії його відкриття та дослідження і цей матеріал доповнити знаннями про географічне положення, вивчити номенклатуру. Так можна вивчати Австралію, Америку, Антарктиду, Північний Льодовитий океан. Підходів до розгляду цього матеріалу може бути багато, все залежить від творчості вчителя. Головне, бажано спрямовувати школярів на формування висновку: який внесок в розвиток географічної науки був зроблений в результаті подорожі, які наукові висновки були зроблені іншими вченими на основі зібраних фактів?

Вивчення історії географічних відкриттів та досліджень не має на меті завантажити школяра знанням дат, фактів, імен. Цей матеріал спрямований на розвиток емоційної сфери учнів, їх моральності, здатності співпереживати, цінувати честь і гідність, істину і справедливість.

Збільшення об'єму країнознавчого матеріалу в змісті курсу географії материків і океанів найбільш актуально в школах з гуманітарним профілем навчання, адже ці знання - невід'ємна частина географічної культури.

Програма курсу вимагає виконання 12 практичних робіт, які передбачають розвиток логічного мислення, пошук причинно-наслідкових зв'язків між природними об'єктами і явищами. Через виконання практичних робіт учні удосконалюють надбані в попередньому класі навички роботи з атласом, картами, зокрема контурними, вміння аналізувати статистичні й графічні дані, запам'ятовують велику кількість географічної номенклатури, що розвиває їхні інтелектуальні здібності та є показником загальної освіченості людини.

Курс «Географія України» (8-9 клас)

Під час вивчення курсу «Географія України» учні 8-9 класів ознайомлюються з природою та господарством своєї Батьківщини. Від змісту навчання, який би забезпечив соціальну і культурну грамотність особистості, озброїв її соціокультурними знаннями, залежить подальший розвиток особистості школяра, формування його національної свідомості, патріотизму та громадянськості. Соціокультурні знання про Україну допоможуть учневі засвоїти цінності суспільства, в якому йому доведеться реалізуватись, знати норми, правила, взірці соціально схваленої поведінки. Ці знання є важелем забезпечення гармонії в його стосунках з навколишнім світом, що охоплює послідовно: людину – родину – громаду – націю(державу) – людство в цілому та природне довкілля. Така система соціокультурних відносин у результаті становитиме соціальну основу особистості.

Розвивальна роль курсу географії України пов'язана і з генетичною близькістю всього, що вивчається, що відомо кожному українцю: знайомі географічні назви, природні об'єкти, галузі господарства, стан економіки, соціальний стан громадян. Навчальний матеріал допомагає учням осягнути просторову орієнтацію в межах своєї держави. Ці прагматичні знання стануть у пригоді водію, геологу, військовому, агроному, економісту, журналісту, туристу, управлінцю.

У процесі вивчення комплексного курсу «Географія України» школярі можуть поєднати фізико-географічні та економіко-географічні знання на одному об'єкті вивчення. Це дає можливість не теоретично, а на практиці втілити в життя ідею органічної єдності географічної науки, взаємозалежності природи, людини і господарства. Курс має величезний потенціал екологічного виховання на конкретних знайомих прикладах наслідків нераціональної взаємодії людини з природою. У процесі навчання школярі поглиблюватимуть уже сформовані географічні поняття, вивчатимуть географічні закономірності на конкретних прикладах, знайомих фактах, і формуватимуть ряд нових загально географічних понять. Значно урізноманітнюється, розширюється і поглиблюється робота з картографічними джерелами. Учням необхідно одночасно використовувати карти, дуже відмінні за змістом, масштабом, формою.

Курс «Фізична географія України» (52 години, 1,5 год/тиждень).

У програмі дістали відображення усі змістові лінії шкільного курсу географії, тому головною метою вивчення є поступовий їх аналіз і на цій основі формування в учнів цілісної фізико – географічної картини своєї держави. Доцільно під час вивчення кожного розділу і теми приділяти особливу увагу узагальненню основних наукових понять і закономірностей.

Слід акцентувати увагу восьмикласників на тому, що природні умови країни є основою життя і діяльності населення, тому охорона навколишнього середовища від забруднення – особливо важливий принцип природокористування на сучасному етапі. Тому проблемам використання різних природних ресурсів треба приділяти значну увагу в кожній темі другого розділу.

У третьому розділі про ландшафти і фізико-географічне районування, слід показувати учням усі функції природних комплексів, можливості їх розумного перетворення і вдосконалення задля збереження природної рівноваги. Вчитель на прикладах своєї місцевості пояснює школярам , як і з якою метою здійснюється перетворення природних ландшафтів на культурні, яка користь чи шкода від новостворених чи перетворених ландшафтів, яку життєву, зокрема естетичну, цінність мають ландшафти. Бажано, аби учні не тільки слухали вчителя, а й самі шукали відповіді на проблемні питання щодо перетворення природних комплексів через організоване дослідження в малих групах, через моделювання майбутніх ландшафтів на території своєї місцевості (ландшафтний дизайн) тощо.

Вивчення фізичної географії передбачає більш ретельний аналіз геоекологічної ситуації в Україні, розгляд наслідків забруднення довкілля, вивчення законодавчої бази з охорони природи та створення Національної екологічної мережі (НЕМ).

Зміст фізичної географії України має великі можливості для професійної орієнтації школярів. Тому варто під час вивчення кожної теми, звертати увагу восьмикласників на те, людям яких професій найбільше потрібні знання про природні умови і ресурси своєї країни. Акцент на практичному значенні знань з фізичної географії сприятиме формуванню у школярів дбайливого ставлення до природи рідного краю, бажання зберігати й поліпшувати її.

Складаючи календарне планування курсу 8 класу, необхідно правильно здійснити відбір навчального матеріалу, керуючись такими принципами:

Навчальний матеріал повинен висвітлювати усі питання, прописані у програмових вимогах. Обсяг і характер поданого матеріалу повинен забезпечити розкриття основних географічних закономірностей розвитку природи, інформувати про існування різних наукових теорій і гіпотез;
Навчальний матеріал повинен відображати найтиповіші риси, які створюють образ території, вплив людини на природу, види і наслідки її господарської діяльності, а також розкривати суть заходів з охорони і відтворення природи в сучасних умовах;
Відібраний навчальний матеріал повинен бути доступним учням і сприяти формуванню в них діалектико-матеріалістичного світогляду, почуття патріотизму і досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу;
Поданий матеріал за змістом і будовою (логікою викладу) повинен сприяти розвитку в учнів інтересу до пізнання природи України, формуванню досвіду й активізації пізнавальної творчої діяльності;
Навчальний матеріал повинен відображати вплив основних етапів історичного розвитку України на її географічне положення та розвиток. Фізична географія вивчає природне середовище у неперервних змінах і розвитку. Вивчення природи необхідно розглядати в історичному аспекті. Такий підхід допоможе учням свідомо засвоїти навчальний матеріал;
Зміст навчального матеріалу повинен сприяти формуванню в учнів важливих практичних умінь і навичок:

А) читання карт. Необхідно систематизувати уміння учнів читати карти різного фізико-географічного змісту і міцно закріпити навички читання карт під час проведення практичних робіт;

Б) опис природи місцевості за картами здійснюється шляхом спільного аналізу карт різного змісту. Для складання характеристики природних умов природних комплексів або територій необхідно керуватися певними алгоритмами (типовими планами). Послідовні відповіді на пункти плану дадуть можливість скласти повну логічну і грамотну оцінку природних умов регіону, що вивчається, з метою використання його природних ресурсів та виробити рекомендації щодо природоохоронних заходів;

В) уміння і навички щодо організації та проведення спостережень у природі. Восьмикласники повинні виконувати спостереження, необхідні для корисних практичних рекомендацій господарському комплексу (вміння характеризувати погоду за день, тиждень, місяць, рік, робити прогнози погоди на найближчий час; працювати з при ладами, визначати глибину річки, швидкість течії, ріст ярів, заростання озер, прогнозувати утворення обвалів, лавин, визначати мінерали і гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомку місцевості, розрізняти і визначати представників флори і фауни тощо);

Весь навчальний матеріал і методика його викладання повинні бути побудовані на краєзнавчому матеріалі. Застосування краєзнавчого підходу зумовлено необхідністю забезпечення наочності навчання географії, метою найбільш повного пізнання загальних закономірностей розвитку природи і показу їх проявів на конкретному місцевому матеріалі, необхідністю розвитку в учнів у процесі навчання практичних умінь і навичок спостерігати явища і процеси у природі. Здійснення краєзнавчого підходу можливе тільки за умови систематичної роботи зі збору й аналізу місцевого краєзнавчого матеріалу.

Істотне зменшення годин на вивчення географії України у 8класі може ускладнити виконання завдань, які стоять перед учителем, адже неодмінною умовою засвоєння знань з фізичної географії України є знання природи рідного краю. Тому МОН України рекомендує у 8 класі започаткувати викладання 17-годинного курсу на вибір (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї місцевості». Спираючись на краєзнавчий принцип, учитель ознайомлює учнів з науковими географічними поняттями на основі вивчення своєї місцевості та надає можливість дитині зримо пізнавати природні явища і процеси. Викладання такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Програмою передбачені практичні роботи. Вони є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється на розсуд вчителя – у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання є 2 практичні роботи на семестр, що заздалегідь визначаються вчителем.

Курс «Економічна і соціальна географія України » (52 години, 1,5 год/тиждень)

Цей курс є новим для учнів за змістом, оскільки розглядає соціально-економічні особливості розвитку нашої держави. Тому курс економічної і соціальної географії України спрямований на розвиток не тільки географічного , а й економічного мислення школярів, яке ґрунтується на цілісному уявленні про взаємозалежність галузевого та територіального розвитку господарства. Основними завданнями при його вивченні є формування в учнів системи знань про тенденції розвитку господарського комплексу країни, географію галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків та економічних районів. Особливо важливим є формування в них просторового сприйняття економіки країни, показ багатоцільової організації конкретної території (економічної, соціальної, екологічної, рекреаційної).

Курс є базовим в основній школі щодо засвоєння учнями економічних понять, закономірностей, принципів і факторів розміщення населення та галузей господарства. Необхідно в процесі вивчення кожної теми приділяти особливу увагу засвоєнню основних наукових понять і закономірностей.

У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір. Вивчаючи другу тему, доцільно звернути увагу на можливі сучасні зміни в адміністративно-територіальному устрої з позицій історії формування українських земель.

У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

Під час вивчення населення важливо не тільки сформувати поняття «економічно активне населення» та «трудові ресурси», а й показати проблеми безробіття, які різко загострилися в Україні з початком економічних реформ. Необхідно також звернути увагу учнів на структуру трудових ресурсів, особливості їхньої зайнятості, насамперед, за галузями господарства. Аналізуючи трудоресурсний потенціал, слід врахувати територіальні особливості його розподілу.

Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Учнів слід вчити характеризувати галузь господарства за планом:

Основні господарські функції галузі;
Показники сучасного розвитку;
Ресурсна база;
Умови і райони розміщення;
Провідні підприємства галузі;
Проблеми і перспективи розвитку.

Вчитель може доповнювати цей перелік іншою інформацією, залежно від потреб конкретного класу, школи, регіону.

У процесі аналізу складу таких галузей, як чорна металургія, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості варто врахувати зміни в галузевій структурі в зв'язку з введенням у дію нової класифікації господарської діяльності.

Необхідно акцентувати увагу учнів на змінах щодо значного зменшення частки добувної промисловості, машинобудування, хімічної і легкої промисловості, та пояснити причини глибокої кризи в окремих галузях. Доцільно для такого аналізу використовувати офіційну статистичну інформацію, яка дасть змогу здійснити порівняння основних показників розвитку галузей господарства, побачити динаміку і темпи зростання чи спаду окремих з них.

Слід звернути увагу учнів на особливості сучасної державної економічної політики, спрямованої на створення збалансованої високоефективної ринкової економіки при збереженні державного регулювання в певних господарських сферах.

Дуже важливо під час аналізу форм зовнішніх економічних зв'язків ретельно розглянути не тільки зовнішню торгівлю, а й приділити увагу новим формам економічного співробітництва, що поступово розвиваються в Україні. Серед них: інвестування та кредитування, які є особливо важливими в період фінансової кризи, спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво, формування міжнародного ринку праці, міжнародний туризм тощо.

У розділі «Територіальний поділ України» варто приділити особливу увагу характеристиці економічних районів, розглядаючи територіальну структуру господарства з позицій узагальнення знань з попередніх розділів. Також важливо показати учням конкурентні переваги і недоліки окремих регіонів України, підкреслити особливості регіональної політики держави на сучасному етапі.

Незважаючи на те, що на вивчення своєї області виділено невелику кількість годин, учителі географії мають змогу на прикладах своєї місцевості показати особливості розвитку економіки, структурні зміни, що відбулися в господарстві, проаналізувати існуючі проблеми та разом з учнями «пошукати» шляхи виходу із складних економічних і соціальних ситуацій.

У процесі вивчення географії України в 9 класі програмою передбачено виконання 10 практичних робіт. Важливо використовувати різноманітні наочні, графічні та статистичні матеріали з метою розвитку самостійності учнів, вміння аналізувати раніше не знайому економічну інформацію, зіставляти та узагальнювати інформацію.

У 9-х класах МОН України рекомендує продовжити вивчення 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія своєї області». Викладання курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Курс «Економічна та соціальна географія світу» 10 клас (35 годин)

Цей курс є завершальним навчальним курсом з географії. Він дає комплексні знання про сучасну політичну карту світу, країни, історико-географічні й політико-економічні райони планети. Учні ознайомлюються з особливостями природних ресурсів світу, його населення і господарства, міждержавних політичних і економічних зв'язків, вивчають окремі райони і найбільші країни світу.

Пізнаючи світ в його розмаїтті,школярі вчаться з розумінням ставитися до проблем розвитку інших країн і народів, відчувати себе часткою великої родини націй, народів, рас нашої планети. Учням необхідно розвивати в собі здатність давати усні та письмові характеристики країн, порівнювати їх, працювати з картами різного масштабу і змісту, контурними картами, таблицями, схемами. Соціокультурні знання про світ допоможуть старшокласникам звільнитись від стереотипів, міфів , пережитків минулого про близьке і далеке зарубіжжя, братерські економічні зв'язки.

Вивчаючи економічний та соціальний навчальний матеріал про країни світу, десятикласники повинні використовувати статистичні матеріали, креслити графіки, діаграми, статево-вікові піраміди. Виконання практичних робіт зі статистичним матеріалом сприятиме розумінню учнями чинників і принципів розміщення виробництва в світі.

Blog

Методичні рекомендації щодо викладання курсів шкільної географії за оновленими програмами Укладено відповідно

Содержание