Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана франка іван франко вибрані твори для шкільної молоді том 2 проза львів 2006 ббк редакційна колегія
Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет, 69.32kb.
- Кость історія української журналістики, 4185.92kb.
- Львівський національний університет імені Івана Франка ватаманюк остап Зіновійович, 565.2kb.
- Консульське право, 4328.16kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 5484.8kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 142.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 603.97kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет, 610.63kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Львівський національний університет, 841.53kb.
Абнегація – самозречення
Авансувати – одержати вищу посаду
Адоратор – тут: шанувальник
Ад’юнкт – нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи
Акцептант – особа, що зобов’язується сплатити за певним документом, векселем
Алюзія – натяк
Альтруїзм – безкорисливе піклування про іншого; жертвування задля блага іншого особистими інтересами
Аматор – тут: шанувальник
Анальфабет – неграмотний; неук
Англез – парадний костюм
Аниж – аніс, трав’яниста ефіроносна рослина, плоди якої використовуються як прянощі
Апатія – байдужість
Аршинник – миш’як
Асекурація – страховка
Астамент – тестамент, тобто заповіт
Багателя – дрібниця
Багателька – дрібна судова справа; дрібниця
Банувати – сумувати
Бануш – кукурудзяний куліш
Баняк – металевий горщик, чавун; каструля
Бараболя – картопля
Басарунок – відшкодування
Бахур – тут: дитина, підліток
Бац – старший вівчар
Баюра – калюжа
Бебехи – подушки; пожитки, манатки
Безмисний – бездумний
Бекеша – чоловічий верхній одяг старовинного крою з брижами
Бельфер – учитель
Бестія – звір, тварина
Бібула – обгортковий або промокальний папір
Білиця – білка
Блаватний – шовковий; той, що торгує шовками
Блягер – брехун
Бодня – бочка
Болоння – лука
Борзо – швидко
Борше – швидше
Бранжа – відділ; військовий підрозділ
Бранка – набір до війська
Братаниця – донька брата
Бринза – сир із овечого молока
Будз – овечий свіжий сир
Бульба – картопля
Бунда – верхній чоловічий теплий одяг
Бурмістр – міський голова
Бухер – хлопець, підліток
Буцматий – повнощокий, повновидий
Бюрко – невеликий письмовий стіл
Вакації – канікули
Ванькир – бічна кімната, відокремлена стіною від великої кімнати
Вахляр – віяло
Вельон – тут: вуаль
Верета – рядно
Вивірка – білка
Виділ – рада; управління
Вимінки – умови
Виправа – тут: посаг
Вислід – результат
Витрих – відмичка
Візаві – противник, суперник
Візитирка – віконце в дверях тюремної камери
Віктуал – харч, їжа
Віно – посаг
Вірнé поле – придатне для оранки
Вірник – довірена особа
Віц – жарт
Возівня – повітка для возів, саней тощо
Возний – судовий урядовець
Волоки – ремінні або вовняні мотузки в постолах, які обмотували ноги до колін
Вориння – огорожа з тонких довгих жердин
Вотант – писар у адвоката
Вчасний – тут: ранній
Гадина – змія
Галерія – критий або відкритий коридор, що з’єднує кілька приміщень
Гальба – кухоль
Гарбарня – майстерня, де вичиняють шкіри
Гербата – чай
Геца – жарт; вибрик
Гіпотека – акт у законодавстві, що закріплює право на нерухоме майно
Глипнути – глянути
Гой – неюдей, іновірець
Головатий – з великою квіткою чи полодом на кінці стебла
Гонораціор – представник влади; шанована людина
Гонталь – великий цвях
Горальня – невеликий завод для виробництва спирту
Горожанин – громадянин
Гостинець – битий шлях
Готур – глухар
Гоф – подвір’я
Гоц – водоспад
Грач – гравець
Греміальний – спільний, колективний
Грижа – журба, турбота
Гутник – робітник на скловарному заводі
Ґазда – господар
Ґарувати – важко працювати
Ґзимс – карниз
Ґонтя – покрівельний матеіал у вигляді тонких дощечок
Ґратулювати – вітати
Ґуст – смак
Двірець (дворець) – вокзал
Дезидерат – побажання, вимога
Деліквент – засуджений на страту
Дестилярня (дистилярня) – приміщення для зберігання нафти
Детермініст – послідовник детермінізму, тобто вчення про загальну зумовленість явищ природи, суспільства, мислення
Дефініція – визначення; правило
Дефравдація – крадіжка
Джерга – вовняна ковдра
Джонка – легке китайське плоскодонне парусне судно
Дзюбак – кирка
Дивогляд – диво
Дигнітар – високопоставлена ососба, значний чиновник
Дижур – чергування
Дик – дикий кабан
Дилина – груба дошка, балка, брус
Дилиння – грубі дошки, бруси, балки
Дилькотати – тремтіти
Дильований – збудований із брусів (дилин)
Диспозиція – вказівка
Дишель – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними
Дідич – землевласник
Ділетка – міра ваги, 25 кг
До шпунту – досконало
Домінія – особисте землеволодіння
Доохресний – довколишній
Дрантавий (дрантивий) – подертий; поганий, негідний
Драперія – завіса на вікні, дверях з тканини, зібраної м’якими складками
Дривітня – повітка для складання дров
Дриглі – холодець
Дуриця – блекота (отруйна рослина)
Евфемізм – заміна грубих, непристойних слів іншими словами
Екзекутор – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у державній установі
Екзекуція – домагання свого права; повернення чогось
Елаборат – здобуток, виконана праця
Елев – учень; вихованець
Еманципатор (емансипатор) – захисник жіночих прав
Емеритура – пенсія
Емфаза – гордість
Жентиця – сироватка з овечого молока
Женуватися – соромитися
Жовна – дятел
Жовнір – солдат
Жонца – управитель
Заалярмувати – підняти по тривозі
Заваляний – забруднений
Завід – тужливий плач; виття, завивання; лемент
Завізвання – повістка; виклик
Заганути – здогадатися
Заглада – погибель, смерть, знищення
Заденунційований – викритий
Закнеблювати – затикати
Закрут – поворот
Залива – потоп
Занестися – дещо з’їсти
Заординувати – приписати (ліки)
Западня – пастка
Заталапаний – оббризканий; брудний
Зверхник – керівник, начальник
Звій – складка
Звори – яри
Зимний – холодний
Злісний – лісничий
Злуда – ілюзія
Змисл – відчуття
Змора – видіння; марення
Знайда – байстрюк
Зупа – суп
Ілястий – тут: глинистий
Індагація – допит
Інсталяція – тут: поселення
Інтенція – намір, задум
Інтервенція – вторгнення; втручання
Інтимат – розпорядження
Інтродукція – вступ, передмова
Істий – справжній
Їмитися – тут: пристати, зупинитися
Йовіально – добродушно, весело
Кавція – грошова застава
Кагал – єврейське громадське самоврядування; єврейська громада
Казня – камера
Калафіор – цвітна капуста
Калюмнія – зневага
Камениця – будинок
Камеральний – державний
Кант – ребро, пруг дошки, бруса тощо
Кантар – вуздечка
Кантон – територіальна федеративна одиниця в Швейцарії
Канцеліст – канцелярський працівник, писар
Капеланія – виконання обов’язків капелана, тобто священика, який відправляє літургії в каплицях, жіночих монастирях, або той, хто призначений для певної групи осіб (військових, ув’язнених, шпиталізованих тощо)
Капітуляція – тут: термін, строк служби
Капорес – кінець; смерть
Каправоокий – той, що має гнійні очі
Каптувати – схиляти на свій бік
Капуза – капюшон
Капцан – бідняк
Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно; одяг із цього сукна
Карнеоль – коштовний камінь
Карний – кримінальний
Касарня – казарма
Касино – казино; клуб
Квач – намотане на кінці палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь
Квит – квитанція
Кельнер – офіціант
Кибель – велике відро
Кип’ячка – неочищена нафта
Кичера – лісиста гора з голою вершиною
Кітлина – улоговина
Кіточка – киценька
Клапаня – хутряна гуцульська шапка
Клейнот – дорогоцінний предмет
Клерикальний – наближений до церкви; той, кому близькі ідеї церкви
Кломб – клумба
Клямра – скоба; гак; пряжка
Кляпувати – личити
Клячати – стояти навколішки
Кльоц – колода
Кобильниці – дерев’яні козли
Кобольд – у народних повір’ях (зокрема польських) хатній дух, що приносить або добробут, або нестатки
Коверта – конверт
Ковтки – сережки
Колонська вода – одеколон
Компендій – короткий стислий виклад основних положень
Комплікувати – ускладнювати
Конвенціональний – відповідний до угоди
Конверсія – ліквідація; повернення (боргів)
Кондеканальний – з одного деканату
Кондуїт – журнал із записами про поведінку учнів; тут: враження
Коновка – відро; висока звужена вгорі кварта
Консеквентний – послідовний
Конфіденціально – таємно
Конфітур – варення
Концепт – план, схема; ідея
Концесія – поступка; договір
Конципієнт – практикант у адвоката
Копа – одиниця лічби, що дорівнює 60
Коров’янка – вакцина
Корч – кущ
Коц – вовняне укривало
Кошара – житловий будинок для робітників
Красий – рябий
Креатура – той, хто посідає значне місце завдяки протекції впливової особи; ставленик
Креденс – шафа для посуду
Крезус – багата людина
Крейцер (крейцар) – дрібна австрійська монета, менше копійки
Креперувати – бідувати, страждати
Крисаня – повстяний капелюх із широкими полями (крисами)
Крушнятися – ворушитися
Кундсман – клієнт
Курія – розряд виборців за певною ознакою (майновою, становою, національною тощо)
Куфер – скриня
Кучма – висока шапка
Ладний – гарний
Лапка – тут: пастка
Легке – легеня
Лефошівка – мисливська рушниця
Линва – шнур; мотузка
Лип’яр – той, хто працює біля лепу (глини, землі)
Ліберія – ліврея
Ліверант – постачальник
Ліса – загорожа, сплетена з хворосту; ціпок
Ліска – ціпок
Ліцитація – продаж з аукціону
Локаль – приміщення
Локатор – квартирант
Локація – квартира
Лоташ – латаття
Луб – внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною; виріб з цієї частини кори
Людовий – народний
Люфа – цівка рушниці
Лямпарт – гульвіса, розпусник
Льокай – лакей
Магнес – магніт
Магніфіка – дружина
Маєстатичний – величний
Маєтний – багатий
Мальованка – спідниця з полотна, розмальованого кустарним способом
Мамелюк – тут: представник найвищої знаті
Маніпулянт – службовець
Маршалок – голова, провідник дворянського стану
Матадор – тут: особа, що посідає поважне становище
Матримоніальний – пов’язаний з одруженням, сімейним життям
Матура – випускний іспит
Мацьок – живіт
Маючий – багатий
Мелініт – вибухова речовина жовтого кольору, що використовується для артилерійських снарядів
Мельдуватися – вербуватися
Мере – справді
Меценас – адвокат
Мовниця – трибуна
Мораторій – тут: відстрочка платежів
Морг – понад півгектара землі
Мотика – тут: кирка
Мотиль – метелик
Моцуватися – силкуватися
Мочар – заболочена місцевість
Мурава – трава
Муравиця – жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає
На хайрем – слово честі (євр.)
Наборзі – нашвидкуруч
Нагварятися – нарікати
Нагінець – той, хто доганяє
Нагло – несподівано
Нагнітки – мозолі
Нам’єтність – пристрасність, запальність
Нанашко – хресний батько
Напруго – різко
Насерйо – серйозно
Небавці – скоро, незабаром
Небачний – неуважний
Непишний – присоромлений
Нехарний – неохайний; брудний
Нехлюйний – неохайний
Нижа – ніша
Ноторично – загальновідомо
Ношії – ноші, носилки
Обдукція – судово-медичний розтин, обстеження
Оборіг – повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.
Обрус – скатертина
Обсервація – обстеження; спостереження
Овадня – ґедзі
Овшім – авжеж, охоче; з радістю
Огневий – тут: пожежний
Окопище – цвинтар
Опалість – тут: гнів, лютість
Опінія – загальна думка
Опока – тверда, легка гірська порода
Ординанс – прислужник
Орчик – дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюються посторонки в упряжці
Оскарб – кирка
Оспалість – байдужість, апатія; сонливість
Отвиратися – відкриватися
Отягатися – зволікати, баритися
Офіцина – флігель; приміщення для слуг
Офіціал – чиновник
Ощипок – вівсяний корж
Пажерливий – ненаситний
Пака – ящик
Панчохи – тут: шкарпетки
Папа – дитяча назва хліба
Параваник – ширма
Пароксизм – сильний приступ хворобливого стану; гостра форма переживання якогось почуття
Парцеляція – поділ
Пастівник – пасовище
Патинки – капці
Патримоніальний – спадковий, родовий; давній, колишній
Пенати – рідна домівка
Пеняти – нарікати докоряти; зволікати
Перекарбулятися – перекинутися
Перекутень – периметр
Переступник – злочинець
Перкаль – тонка дешева бавовняна тканина
Пищавка – сопілка
Під – горище
Підшпотуватися – спотикатися
Платовці – бруси, балки, дошки, якими обкладають яму
Платянки – онучі; ганчір’я
Пледоає – адвокатська оборона
Плин – рідина
Плік – стос, купа
Плішка – невеликий клин
Плюта – негода, хуртовина
Поганець – нечистий
Подрухотати – потрощити
Пожиточний – корисний
Позір – погляд
Покій – кімната
Покоїк – кімнатка
Порфіра – довга пурпурова мантія, символ влади монарха
Посесор – власник заводу чи фабрики
Потрактувати – пригостити
Потріб – потреба
Похіпливий – здатний, спроможний
Почвара – потвора
Почварний – потворний
Праник – дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання
Преліпотент (пленіпотент) – уповноважений від громади
Препарація – арифметичний приклад
Прецизія – вишуканість
Преціози – коштовності
Прецлі – бублики
Прецляр – продавець солодощів
Принципал – хазяїн, начальник, керівник
Прич (прича) – місце для спання: ліжко, диван, тапчан тощо
Пришрібований – пригвинчений
Пробоство – плебанія, місце проживання священика
Пробощ – парох, настоятель храму
Прокуратор – прокурор
Пролонгата – продовження, відстрочка
Пропінатор – корчмар
Пропінація – торгівля спиртними напоями
Противний – протилежний
Прохід – прогулянка
Псота – витівка
Пудло – коробка; корпус
П’ястук – кулак
Рáїти – радити
Радця – радник
Рамено – плече
Рандеву – побачення
Рати – термін сплати чергових внесків, частина плати
Регулямін – розклад; розпорядок
Редута – забава
Резигнація – збайдужіння
Реклімуватися (рекламуватися) – звільнитися від набору до війська
Рекурс – касаційна скарга, апеляція до вищих інстанцій
Реляція – звіт
Репрезентант – представник
Респектувати (закон) – дотримуватися (закону)
Реставрація – ресторан
Рестанції – залишки
Ретязь – залізний засув
Референт – доповідач
Рефлексія – самоаналіз; роздуми людини над своїм внутрішнім станом
Рецепіс – квитанція, розписка
Реченець – строк, термін
Ригорози – випускні іспити
Риль – лопата, заступ
Рискаль – лопата
Рінь – дрібненький камінчик, жорства, гравій на березі річки
Ріпник – робітник, що видобуває нафту, яку в ХІХ ст. називали ропою
Рогачка – в’їзд у місто
Розказ – наказ, команда
Розривка – розвага
Росіл – бульйон
Рубрум – прохання, написане на половині аркуша, в кінці міститься адреса і короткий зміст прохання
Рурка – трубка
Рустикальний – селянський
Ряд – тут: уряд, влада
Сажень – міра довжини; 2,134 м
Сакрамент – церковне таїнство
Самотріск – клітка для приваблювання птахів
Санація – оздоровлення
Сарака – бідолаха
Сатисфакція – почуття приємності; задоволення
Сверщок – цвіркун
Секатура – переслідування; урізання в правах
Секвестратор – збирач податків
Сепаратка – окрема кімната
Сестріниця – донька сестри
Сибарит – нероба, дармоїд
Силогізм – дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень одержують третє, зумовлене ними
Сильце – пастка
Сіножать – луг
Скиндячка – стрічка
Склеп – крамниця
Скомплікований – складний
Скрипт – борговий запис
Скрітати – повертати
Скрутелі – звої, брижі; складки тіла
Слямазарність – недбальство; лінощі
Сльота – осіння негода
Смок – змій; дракон. Смочий – зміїний, драконячий
Совітник – радник
Соленізант – іменинник
Сопух – сморід
Сорокатий – пістрявий
Сотнар – центнер
Сотрудник – помічник священика-настоятеля
Софізм – навмисно хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного
Спох – схил
Споховатий – похилий
Справоздання – звіт; повідомлення
Стація – зупинка; станція
Стектися – сказитися
Стражниця – кімната для дозорців
Стратенець – засуджений на смерть
Стрепіхатий – настовбурчений
Стрик – брат батька
Стрих – горище
Стрібувати – спробувати
Стрій – одежа
Стрійний – стрункий
Стрільба – рушниця
Струпішілий – трухлявий
Стяжка – стрічка
Субвенція – асигнування
Супліка – писане прохання або скарга
Сутерен – підвал
Таблиця – шкільна дошка
Тапчан – дощане ліжко без спинок
Тарабан – барабан
Терлиця – знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.
Термін – тут: судовий процес
Толерувати – терпіти
Торністра – ранець
Треби – священичі служби
Тресура – виховання; дресирування
Трінгельд – «чайові» гроші
Трунок – напій
Трутити – зіпхнути
Турнікет – загорожа
Тямка – пам’ять
Удо – стегно
Урвитель – шибеник
Урльоп – відпустка
Уродини – день народження
Успособлення – настрій
Утлий – маленький, мізерний
Фаворити – бакенбарди
Фактор – посередник, маклер
Фамілія – сім’я
Феральний – нещасливий
Ферії – канікули
Ферлядунок – повістка до суду
Фільварок – панський маєток із господарськими будівлями
Фіра – віз
Фірер – командир
Фісгармонія – клавішний пневматичний музичний інструмент, звучання якого нагадує орган
Фонограф – апарат для записування і відтворення звуків
Фохи – примхи
Фризієр – перукар
Фундувати – платити за пригощання
Футраш – харч
Хапатня – частування
Хвилевий – миттєвий
Хідник – тротуар
Хінін – лікарський препарат, застосовувався як жарознижувальний засіб
Хіснувати – користати
Хопта – бур’ян
Хоронити – тут: берегти, зберігати
Цаль – міра довжини, 2-4 см
Цвікер – пенсне
Цирулик – фельдшер; перукар
Цицес – ритуальний одяг релігійних євреїв
Цівка – тут: рушниця
Цімбриння – цямрина
Ціхувати – визначати, характеризувати
Цувакс – новоприбулий в’язень
Цураха – цур (цур йому!)
Цюпка – комірчина
Часопис – періодичне видання: журнал, газета тощо
Черес – пояс
Чир – страва, приготована на воді з вівсяного або житнього борошна
Чупкати – йти поволі
Шабас – суботій день у євреїв
Шабасувати – у євреїв – святкувати суботу
Шемріт – шурхіт
Шипіт – невеличкий водоспад
Шіпка (шопа) – клуня
Шістка (шустка) – дрібна монета
Шнапатирка – невелика чарка
Шолопання – шурхіт
Шопа – повітка
Шпіцель – шпиг
Шруба – гвинт
Штафажа – група людей або тварин на картині чи в архітектурному ансамблі
Штахети – дерев’яна загорожа
Штилет – ніж; меч
Штильвага – поперечний брус, що з’єднує віз, карету, бричку тощо з упряжкою
Штольня – горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, призначена для обслуговування підземних гірничих робіт
Штука – мистецтво
Штуркати – штовхати
Шувар – лепеха
Шутер – дрібне каміння
Щовб – скеля
Язя – яга; люта жінка
Ярина – городина, овочі
* Твір разом з іншими оповіданнями – «Ріпник» та «Навернений грішник» – увійшов до циклу «Борислав. Картини з життя підгірського народу». У листі до М. Драгоманова від 26 квітня 1890 р. І. Франко писав: «…в 1877 р. почались образки п[ід] з[аголовком] «Борислав», котрі мали повний succes de scandal (тобто скандальний успіх. – М. Л.) серед галицької публіки»
* Повість уперше надруковано 1878 р., а 1884 вона вийшла у Львові окремою книжкою. За життя письменника твір був перекладений польською, чеською, німецькою, російською мовами (російський переклад не побачив світу через заборону царської цензури).
* Бенгаль – Бенгалія, історична область Індії; нині розташована на територіях Індії й Пакистану.
* Бескиди – система хребтів у північній смузі Карпат.
** Чорногора – найвища група Карпатських гір між ріками Прут та Черемош.
* «Finsterer bałygułeh» – пісня балагулів – візників, що возять пасажирів спеціальним возом, обладнаним навісом та сидіннями; балагулами також називали самі вози.
** Діл – місцева назва вкритого лісом пасма гір біля Борислава.
1 А до біса з твоїм батьком! (євр.). – Ред.
2 Ну, що таке? (евр.). – Ред.
* Йдеться про Сатурна – давньоримського бога посівів, покровителя землеробства, якого пізніше почали ототожнювати з Кроносом, одним із найдавніших грецьких божеств, титаном, який пожирав своїх дітей, боячись втратити владу.
3 Комерсант (нім.). – Ред.
4 Нісенітниця (нім.). – Ред.
5 Хай щастить! (нім.). – Ред.
6 Прокляття Бога наді мною! Прокляття Бога наді мною! (нім.). – Ред.
7 Пане принципале, пане принципале! (нім.). – Ред.
8 Ну, що сталося? (нім.). – Ред.
9 Так, ходіть лиш, ходіть лиш! (нім.). – Ред.
10 Так, ходіть же, ходіть! У шахті № 27 знайдено матку, таку матку, – Боже справедливий! (нім. і євр.). – Ред.
* Маткою називається головна жила, або грубий поклад земного воску. Поклади такі стрічаються досить рідко, і хто до нього докоплеться, може бути певний великого зиску. – І. Ф.
* Вертгеймівська каса (вертгеймівка) – вогнетривка каса виробництва фірми Вертгейма.
11 Вже прийшов, пане принципале, вже прийшов старий Матій! (нім.). – Ред.
12 Гаразд, гаразд (нім.). – Ред.
13 Піди собі трохи (нім., євр.). – Ред.
14 Чому не може він... так? (нім.). – Ред.
15 Але ж що тобі? Ти недужий? (нім.). – Ред.
16 Еге, еге, я простудився (нім.). – Ред.
17 Простудився? Ну, ну, йди і проспися!
– Але... ле... ж, прошу, я мо… можу ще... може, чому... мені йти?
– Я кажу тобі – йди собі! (нім.). – Ред.
* Новела написана орієнтовно на початку 1880-х років, вперше надрукована 1884 р. Її заголовок походить від назви опери італійського композитора Джоакіно-Антоніо Россіні (1792–1868). Вільгельм Телль – герой швейцарської народної легенди, який у ХІV cт. підняв народне повстання за незалежність Швейцарії.
* Фірвальдштадське (Фірвальдштедське) озеро розташоване у центральній частині Швейцарії. Його називають ще Озером чотирьох кантонів.
* Оповідання вперше надруковане польською мовою (1888). Український автопереклад з’явився пізніше – у 1902 р.
* Скалат – тепер місто Підволочиського району Тернопільської області.
** Казенкою в львівських тюрмах називають окрему камеру, куди саджають за кару злочинців, що провинуватяться против домашньої дисципліни в тюрмі. – І. Ф.
* Картуш – у скульптурному мистецтві – прикраса, оздоба гербового щита, круга тощо; тут вживається іронічно.
1 Варта, увага! (нім.). – Ред.
2 Вперед, руш! (нім.). – Ред.
* Так називається львівська тюрма при Казимирівській вул., колишній монастир монахинь ордена св. Бригіди. – І. Ф
* Це оповідання написане спершу як окремий твір (1890). Однак згодом, як зізнавався Франко, воно мало увійти до роману «Не спитавши броду», який залишився незавершеним.
** Копач Іван Семенович (1870–1952) – український педагог і критик, товариш І. Франка.
* Ґете Йоган-Вольфганг (1749–1832) – німецький поет.
** Шіллер Йоган-Крістоф-Фрідріх (1759–1805) – німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, іторик.
*** Лессінг Готхольд-Ефраїм (1729–1781) – німецький письменник, просвітитель, один із засновників німецької класичної літератури.
**** Віланд Крістоф-Мартін (1733–1813) – німецький письменник, перекладач.
***** Мольєр (спр. прізвище – Поклен) Жан-Батіст (1622–1673) – французький драматург, актор, театральний діяч.
****** Расін Жан (1639–1699) – французький драматург.
******* Корнель П’єр (1606–1684) – французький драматург.
18 «Заручені» (італ.). – Ред.
******** Манцоні (Мандзоні) Алессандро (1785–1873) – італійський поет, прозаїк, драматург.
********* Аріосто Лудовіко (1474–1533) – італійський поет і драматург.
19 «Всесвітні історії» (нім.). – Ред.
* Роттек Карл (1775–1840) – німецький історик.
** Шлоссер Фрідріх-Крістоф (1776–1861) – німецький історик, автор 19-томової «Всесвітньої історії».
*** Лемке Карл (1831–1913) – німецький естетик і письменник, автора «Естетики», відомої в Галичині.
20 Наука про красу (польськ.). – Ред.
* Сморгонська академія – назва походить від містечка Сморгонь, де діяла школа для дресирування ведмедів, яку жартома називали академією. У переносному значенні – заклад, який не виховує в учня вдумливості й самостійності мислення.
** Люїс Джордж (1817–1878) – англійський журналіст і літературний критик.
*** Еккерман Йоган-Петер (1792–1854) – німецький мемуарист, секретар Й.-В. Ґете, автор книги «Розмови з Ґете в останні роки його життя».
**** Пасек Ян-Хризостом (бл. 1636–1701) – польський мемуарист.
***** Челліні Бенвенуто (1500–1574) – італійський скульптор, ювелір і письменник.
21 «Правда і поезія» (нім.). – Ред.
* Епамінонд (420–362 до н. е.) – видатний полководець і політичний діяч стародавньої Греції.
** Шенкель Карл – автор шкільних підручників латинської і грецької мов, що ними користувалися в Галичині.
22 Що навіть жартом не говорив неправди (лат.). – Ред.
* Після опублікування українською мовою (1899) оповідання з’явилося в польському та німецькому перекладах.
1 Гірський будяк, дуже низенький, так що його цвіт, завбільшки, як кулак, стирчить при самій землі. – І. Ф.
* Роман уперше надруковано 1900 р. у журналі «Літературно-науковий вісник».
1 Зберігати рівновагу духу (лат.). – Ред.
1 Дієслова (лат.). – Ред.
2 Орудний незалежний (лат.). – Ред.
* «Народівка» – газета «Народна часопись», додаток до «Газети львівської», урядово-адміністративного видання в Галичині. Виходила у 1890–1914 рр.
* Голомуц – Оломоуц, тепер місто в Чехії.
** Кульпарків – у ХІХ ст. село поруч зі Львовом, де була психіатрична лікарня. Тепер – у межах міста. «На Кульпаркові» – у психлікарні.
1 Найвище начальство (нім.). – Ред.
2 У політичних справах (лат.). – Ред.
1 Каналізації (лат.). – Ред.
1 Чесний (польськ.). – Ред.
1 Вперед, діти батьківщини (франц.). – Ред. Перші слова «Марсельєзи», національного гімну Франції.
1 Ненадійний (нім.). – Ред.
1 Шляхетство зобов’язує (франц.). – Ред.
1 Не бійся, Марусю, я тебе помаленьку різатиму (чеськ.). – Ред.
1 Скорботної матері (лат.). – Ред.
1 Недобродушний, непривітливий, не в настрої (нім.). – Ред.
1 Третього не дано (лат.). – Ред.
1 Порядних (польськ.). – Ред.
* До в’язниці.
1 Ах, молодий чоловіче, молодий чоловіче! Ви нічого не тямите в політиці (нім.). – Ред.
1 На місці (лат.). – Ред.
* Драгоманов Михайло Петрович (1841–1895) – український публіцист, учений, громадсько-політичний діяч.
* Гейне (Гайне) Генріх (1797–1856) – німецький поет, публіцист, критик.
1 Це стара історія, але ж вона вічно новою залишається, і як власне вона кому трапиться, тому серце надвоє розривається (нім.). – Ред.
1 З найкращою похвалою (з найкращим успіхом) (лат.). – Ред.
* «Просвіта» – культурно-освітнє товариство, засноване у Львові 1868 р. з метою поширення освіти серед народу (відкривало хати-читальні, видавало популярні брошури, календарі тощо). Діяльність «Просвіти» в Україні відновлена наприкінці 1980-х рр.
** «Общество Качковського» – просвітницьке москвофільське товариство, яке виникло у Львові 1875 р. Назву дістало від прізвища Михайла Качковського (1802–1872), який передав товариству значні кошти та будинок, хоча сам москвофілом не був. Москвофільство – суспільно-політичний і літературний напрям у Галичині, Буковині і Закарпатській Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. В основі москвофільства покладена ідея «злиття всіх слов’янських рік в єдиному російському морі» під владою російського царя. При цьому українці оголошувалися частиною «російського племені», а українська мова – діалектом російської мови.
1 До речі (франц.). – Ред.
1 Сказавши між нами (нім.). – Ред.
1 Місця для молодих (нім.). – Ред.
2 Найсвятішому місці (лат.). – Ред.
* Йдеться про вірш Олександра Львовича Боровиковського (1844–1905), юриста й фольклориста, автора поезій російською мовою, надрукований в українському перекладі.
1 За приписом (польськ.). – Ред.
* Дискусія, що точилася в 1860-х рр. у середовищі галицької інтелігенції між прибічниками історико-етимологічного і фонетичного правопису.
** Куліш Пантелеймон Олександрович (1819