Робоча навчальна програма з урології на 2010- 2011 навчальний рік Факультет

Вид материала

Документы

Содержание Структура робочої навчальної програми з урології 3. Структура дисципліни Опис структурованого навчального плану з дисципліни урологія для студентів медичних факультетів за спеціальністю «лікувальна спр Кількість годин, із них

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма з культурології на 2007 -2008 навчальний рік Факультет фармацевтичний, 197.02kb.
• Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології на 2008-2009 навчальний, 741.66kb.
• Робоча навчальна програма на 2010-2011 навчальний рік Спеціальність: 030401 «Право», 613.54kb.
• Робоча навчальна програма з медичної інформатики на 2007 -2008 навчальний рік Факультет, 185.19kb.
• Робоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2008/2009, 629.89kb.
• Робоча навчальна програма з релігієзнавства на 2007-2008 навчальний рік факультет фармацевтичний, 206.89kb.
• Робоча навчальна програма з медичної І біологічної фізики на 2007 2008 навчальний рік, 747.81kb.
• Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології, 321.37kb.
• Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2008-2009 навчальний рік факультет, 312.14kb.
• Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2007 2008 навчальний рік Факультети, 421.03kb.

Робоча навчальна програма складена на основі програми з урології для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2006).


Схвалено на методичній нараді кафедри хірургії та урології

16 березня 2010 року (Протокол №12).


Завідувач кафедри, професор _____________ А.Г.Іфтодій


Схвалено предметною методичною комісією з хірургічних дисциплін 17 червня 2010 року (Протокол №1).


Голова предметної методичної

комісії, професор _____________ І.Ю.Полянський


Чернівці, 2010

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З УРОЛОГІЇ

1. Мета вивчення та кінцеві цілі вивчення урології (студент повинен знати, вміти та оволодіти навичками).
   

Соціальне замовлення на лікарські кадри вимагає суттєвого вдосконалення клінічного стану їх підготовки у медичному вузі, зокрема на кафедрах хірургичного профілю.

За період навчання у вузі студенти-медики повинні не лише отримати знання з теоретичних дисциплін - анатомії, фізіології і патології людського організму, але й оволодіти прийомами і засобами діагностики захворювань, їх профілактики і лікування. Одна із ролей у здійсненні такого напряму підготовки лікаря належить кафедрі хірургії та урології, педагогічна діяльність якої спрямована на засвоєння студентами основ лікарської професії - опанування методами діагностики урологічних хвороб, зокрема прийомами фізичного, лабораторного, інструментального та рентгенологічного дослідження хворих.

У процесі навчання на кафедрі урології студент повинен засвоїти теоретичні знання з системи послідовного клінічного обстеження урологічного хворого і розпізнавання найтиповіших проявів основних урологічних захворювань людини. За цей період йому необхідно оволодіти основними методами фізичного обстеження хворого - розпитуванням, загальним і спеціальним оглядом, пальпацією, перкусією, аускультацією - найпростішими прийомами діагностики хвороб. Під час засвоєння практичних павичок студент повинен оволодіти методами семіологічної оцінки отриманих даних, логічними прийомами аналітичного підходу до визначення патологічних процесів при формуванні попереднього діагностичного висновку.

Одночасно з теоретичними знаннями і практичними навичками студентам слід засвоїти морально-етичні і естетичні вимоги до лікарської професії, оволодіти основними принципами медичної етики, естетики і деонтології. Винятково важлива роль кафедри хірургії та урології у формуванні не лише майстерності, але й духовності майбутнього лікаря - важливого підгрунтя його майбутньої професійної діяльності.

Така розмаїтість педагогічної діяльності кафедри спрямована на комплексне формування у студента-медика найважливіших фахових і духовних основ його майбутньої професійної діяльності.

Оволодіння методами фізичного та лабораторного, рентгенологічного і інструментального дослідження хворих невід'ємно пов'язане із спілкуванням студента з хворим, якому у процесі обстеження і лікування потрібна висококваліфікована лікарська допомога.

Кінцеві цілі, які встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі дисципліни (Посилання на ОПП і ОКХ).

• інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої статевої системи;
  
• Визначати етiологiчні та патогенетичні фактори основних захворювань органів сечової і чоловічої статевої систем( ПП.110) ;
  
• Визначати тактику ведення хворих на основні захворювання органiв сечової і чоловічої статевої систем, використовувати принципи профілактики цієї патології (ПП.115) ;
  
• Діагностувати невідкладні стани при захворюваннях органiв сечової і чоловічої статевої систем та надавати екстрену медичну допомогу (ПП.197) ;
  
• Ставити попередній діагноз і проводити диференційну діагностику захворювань органiв сечової та чоловічої статевої систем (ПП.262) .
  

2. Міжпредметна інтеграція (перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення відповідної дисципліни).

а) базується на вивченні студентами:

• медичної і біологічної фізики: пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються у медичній апаратурі (ПН.045); трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини (ПН.048);
  
• анатомії людини: визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини (ПН.019); інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини (ПН.033);
  
• мікробіології, вірусології та імунології: інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем (ПН.024); трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини (ПН.052);
  
• гістології, цитології та ембріології: трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємозв’язків тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації (ПН.051);
  
• фізіології: аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини (ПН.012); пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функції організму (ПН.037);
  
• внутрішніх хвороб: визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях (ПП.053); ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб (ПП.085);
  
• хірургії: надавати невідкладну медичну допомогу при найбільш поширених хірургічних захворюваннях (ПП.034); планувати обстеження хворого, інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених хірургічних захворюваннях і їх ускладненнях (ПП.035);
  
• патоморфології: трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб (ПП.263);
  
• патофізіології: інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів (пп.208);
  
• радіології: обирати оптимальний метод променевого дослідження для виявлення функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем (ПП.214);
  
• неврології: визначати основні симптоми і синдроми ураження різних відділів нервової системи (ПП.118);
  
• офтальмології: ставити попередній діагноз найбільш поширених очних захворювань і пошкоджень (ПП.257);
  
• фтизіатрії: планувати схему обстеження хворого на туберкульоз, аналізувати отримані дані та визначати режими лікування хворих із різними клінічними формами туберкульозу (ПП.076) й інтегрується з цими дисциплінами;
  

б) закладає основи вивчення студентами:

• інфекційних хвороб: виявляти основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб ( ПП. 028); інтерпретувати результати специфічних аналізів на наявність поєднаної патології – інфекційної та неінфекційної (ПП.067);
  
• епідеміології: інтерпретувати причини виникнення і закономірності розвитку епідемічного процесу, основні нормативні документи в галузі епідеміології (ПП.206);
  
• професійних хвороб: проводити обстеження хворого, ставити попередній діагноз та визначати тактику ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання (ПП.037);
  
• онкології: визначати тактику обстеження і ведення пацієнтів з підозрою на злоякісну пухлину (ПП.135),
  

що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосувати знання з урології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.


3. Структура дисципліни "урологія" та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).

Опис структурованого навчального плану з дисципліни урологія для студентів медичних факультетів за спеціальністю «лікувальна справа»

Структура навчальної дисципліни __________	Кількість годин, із них				Рік навчання, семестр	Вид контролю
	Всього годин/ кредити	Аудиторних		СРС
		Л	ПЗ
	90 / 3	10	40	40
Модуль 1 Змістових модулів 4	90 / 3,0	10	40	40	4-й, VIІ-VIII	Тестові завдання Контрольні питання Практичні навички Підсумковий контроль