Geum.ru

Кафедра загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила галицького

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Кафедра загальної гігієни Львівського НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДичного університету імені Данила галицького


Кафедра загальної гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – перша кафедра гігієнічного профілю у західному регіоні України – була заснована в 1899 році. Фундатором і першим керівником кафедри був професор гігієни (1904) Станіслав Бондзинський. З 1906 року кафедру гігієни очолив доцент П. Кучера, а з 1919 року і до 1945 кафедрою керував проф. Зігмунд Штойзінг. У той час у складі кафедри був професор і двоє асистентів. Під керівництвом проф. З. Штойзінга в період 1923 - 38 рр. колектив співробітників кафедри загальної гігієни проводив наукові дослідження в галузі гігієни харчування, комунальної гігієни і, зокрема, проблеми очистки стічних вод Львова. У 1939 - 41 рр. кафедра провела значну роботу з реорганізації навчального процесу у відповідності до нових навчальних програм і планів з курсу загальної гігієни. Штат кафедри був поповнений доц. Г.І. Столмаковою і к.мед.н. Й. Гітісом. Співробітники кафедри брали активну участь у розробленні проекту реконструкції м. Львова, проекту водопостачання міста, читали лекції для населення з питань особистої гігієни і профілактики захворювань.

Після війни в зв’язку з від’їздом проф. З. Штойзінга до Польщі тимчасово (1945-1946 рр.) обов’язки керівника кафедри виконувала доц. Г.І. Столмакова.

У 1946 році завідувачем кафедри став заслужений діяч науки України доктор медичних наук, професор Влас Захарович Мартинюк. Учень академіка О.М. Марзеєва проф. В. Мартинюк пройшов шлях від посади санітарного лікаря до проректора з навчальної роботи інституту, вченого, з ім’ям якого пов’язано створення Львівської школи гігієністів.

Основним напрямком наукової роботи кафедри в той час було вивчення біологічної дії і гігієнічного значення чинників довкілля малої інтенсивності. Зокрема, гігієнічні аспекти газифікації житла і виробництва (Х. Сторощук, 1951; Д. Дев’ятка, 1954), вивчення вмісту в атмосферному повітрі оксиду вуглецю і механізмів його дії на організм (І. Даценко, 1955; В. Нижегородов, 1958; Б. Штабський, 1964; М. Карпеко, 1977). Подальші поглиблені дослідження в цьому напрямку дозволили І. Даценко в докторській дисертації “Оксид вуглецю у навколишньому середовищі і можливість хронічної інтоксикації” (1967), а також у монографіях “Хронічні оксид-вуглецеві інтоксикації (1957) і “Інтоксикація оксидом вуглецю та шляхи її послаблення” (І. Даценко, В. Мартинюк, 1971) вперше довести, що хронічна інтоксикація оксидом вуглецю є самостійною нозологічною формою масової патології.

Пріоритет в опрацюванні проблеми стафілококових харчових отруєнь належить Г. Столмаковій, яка захистила докторську дисертацію в 1954 році “Стафілококові харчові інтоксикації”, а також видала монографію під такою ж назвою у 1956 році.

Г. Киселевичем та Е. Турецькою проводились широкомасштабні дослідження ролі чинників довкілля в етіології зобу, які були узагальнені в докторській дисертації Е. Турецької (1964); В. Нижегородовим у напрямку – забезпечення вітамінами людей в умовах професійних шкідливостей (1974).

Праця Х. Сторощук, присвячена гігієнічній оцінці міського комунального шуму (1970) дозволила вперше розробити шумову мапу міста. Вивчення ультрафіолетового клімату Львова, його впливу на реактивність організму стали темою докторської дисертації Д. Дев’ятки (1968).

У 60-70-і роки в зв’язку з широкою хімізацією сільського господарства на кафедрі започатковується новий напрямок наукових досліджень з токсиколого-гігієнічної оцінки пестицидів, який узагальнюється в докторських дисертаціях М. Гжегоцького “Гігієнічна і токсикологічна характеристика хлорвмісних гербіцидів кореневої дії” (1970) і Б. Штабського “Методичні основи вивчення кумуляції в токсиколого-гігієнічних дослідженнях” (1975), кандидатських дисертаціях С. Долошицького (1970), В. Ребріна (1973), О. Денисюка (1974), Л. Толмачової (1980), І. Мудрої (1986).

Під керівництвом заслуженого діяча науки, доктора мед .наук, проф. В.З. Мартинюка виконано 8 докторських та понад 40 кандидатських дисертацій.

Досвідчений педагог професор В. Мартинюк започатковує новий метод навчання студентів – індивідуальної відробки кожної теми, запроваджує у навчальний процес ситуаційні задачі. Проф. В. Мартинюк був співавтором єдиного на той час українськомовного підручника “Гігієна” (1963), виданого провідними українськими гігієністами.

З грудня 1969 року, у зв’язку з переходом проф. В. Мартинюка на посаду наукового консультанта, кафедру очолила доктор медичних наук, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, академік АН ВШ України, дійсний член НТШ, почесний член УЛТ, професор Ірина Іванівна Даценко.

Проф. І. Даценко продовжила започатковану проф. В. Мартинюком наукову тематику. Співробітники кафедри працюють над актуальною проблемою вивчення впливу полютантів атмосфери на здоров’я населення. У рамках цієї проблеми на рівні кандидатських дисертацій виконали дослідження М. Гокіна (1972), С. Балабанова (1981), аспірант з Угорщини Хеде Дежене (1981). Вивченню умов праці на виробництві присвячені кандидатські дисертації А. Маненко (1969), Я. Федоріва (1872), Б. Пластунова (1982), О. Новак (1984), А. Резнікова (1990), Т. Маркової (1996), І. Даца (1997), М. Йонди (1999). Продовжувалась робота над удосконаленням педагогічного процесу сучасних методів навчання студентів. Проф. І. Даценко і доц. О. Денисюк прийняли участь у виданні посібника з інтернатури. Тричі, у 1988, 1992 і 2001 роках видавався посібник для практичних занять “Загальна гігієна” – автори проф. І Даценко, доценти О. Денисюк, С. Долошицький, Б. Пластунов, Л. Толмачова. Проф. І. Даценко – співавтор “Орфографічного словника українських медичних термінів” (1993) та “Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника” (1995), “Посібника з соціоекології” (1995), історичних розвідок “Львівський державний медичний інститут”. В 1996 році побачив світ перший національний підручник “Основи загальної і тропічної гігієни”, написаний у співавторстві з проф. Р. Габовичем для студентів-чужоземців, у 1999 році – підручник “Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології”, а в 2004 році видане друге перероблене та доповнене видання цього підручника, проф. І. Даценко – автор навчального посібника “Гігієна і екологія людини” (2000), словника-довідника “Загальна гігієна” (2002).

З 1999 року кафедру очолює доктор медичних наук, професор Віра Іларіонівна Федоренко. Колектив кафедри продовжує свою наукову діяльність у напрямку еколого-гігієнічної оцінки негативного впливу хімічних факторів малої інтенсивності на здоров’я населення. З цим пов’язані наукові дослідження проф. В.І. Федоренко з питань комбінованої дії ксенобіотиків, їх гігієнічного нормування у воді водойм, еколого-гігієнічної оцінки харчування дітей та вивчення його впливу на здоров’я і фізичний розвиток. Саме у докторській дисертації “Методичні основи токсикометрії та гігієнічної оцінки сумішей ксенобіотиків (на прикладі регламентації сумішей у воді водойм і харчових продуктах)” (1994) теоретично і експериментально обґрунтовано методологію та методи поєднаного токсикометричного аналізу і гігієнічної оцінки комбінованої дії ксенобіотиків у складі сумішей постійного постійного і змінного складу. На цій основі розроблено нормативи багатокомпонентних сумішей у воді водойм і добових раціонах харчування. Проф. В.І. Федоренко є співавтором трьох монографій з питань харчування, видання “Человек в измерениях ХХ века” (2001), чотирьох офіційних методичних рекомендацій, в тому числі методичних рекомендацій “Обґрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин у різних середовищах на основі системного підходу” (2002), монографії ‘‘Нариси профілактичної медицини’’ (2008) Результати дисертаційної роботи аспіранта Л. Кіцули (2002) “Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах” дозволили оцінити стан дітей обстеженої популяції як полігіповітамінозний і полігіпомікроелементозний на фоні легкої білково-енергетичної недостатності та хронічної свинцевої інтоксикації, що спонукає до відповідної біологічної профілактики таких станів. На кафедрі розроблено стандарти фізичного розвитку дітей дошкільного віку м. Львова і сільської місцевості Львівської області, методичну схему алгоритм поєднаного вивчення і оцінки фактичного харчування і трансаліментарного надходження ксенобіотиків, шляхів оптимізації харчування і профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення хімічної безпеки дітей. У 2005 році за матеріалами нормування комбінації лікарських препаратів у воді захистила кандидатську дисертацію Н. Хоп’як, а Н. Скалецька – магістерську роботу з проблеми впливу свинцю на серце і судини. Заплановані і виконуються дві кандидатські дисертації (асистенти Москвяк Н.В., Скалецька Н.М.).

На кафедрі навчаються студенти медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів, факультету вищої медичної сестринської освіти, а також фармацевтичного факультету з дистанційної формою навчання. З 2002 року розпочалося викладання гігієни для студентів фармацевтичного факультету за фахом “Клінічна фармація”. Для чужоземних студентів викладання проводиться українською, російською та англійською мовами. Студенти забезпечені підручниками, посібниками з гігієни з екологією. Колектив кафедри продовжує активно працювати над підготовкою нових підручників та навчальних посібників. Зокрема, проф. В.Федоренко є співавтором підручника “Гігієна харчування з основами нутриціології” (за ред. проф. Ципріяна В.І., 1999). У 2001 році видано підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації “Гігієна праці і виробнича санітарія” (співавтори проф. І. Даценко та ас. Н. Москвяк). У 2006 році видано підручник ‘‘Гігієна та екологія’’ (за ред. Бардова В.Г.) українською мовою, а у 2008 році і російською мовою для вищих медичних закладів ІV рівня акредитації та у 2007 році підручник ‘‘Гігієна харчування з основами нутріціології’’ (за ред. Ципріяна В.І.), співавтором яких є проф. Федоренко В.І. Активно проводиться методична робота, розроблено і видано методичні вказівки для практичної і самостійної роботи, що включають ситуаційні задачі і тестові завдання для студентів всіх факультетів, у тому числі й англомовного відділення, а також збірники тестових завдань. Опрацьовано і видано методичні рекомендації для студентів медичного факультету відповідно до програми навчально дисципліни ‘‘Гігієна та екологія’’ згідно з вимогами Болонського процесу.