Святійший Патріарх Київський І всієї Руси-України Філарет. Його святість уже не один рік підтримує тісні зв'язки з Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна», виступає з лекція

Вид материалаЛекція

Содержание


Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет
Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом
Подобный материал:
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет – почесний професор Університету «Україна»


Нещодавно поповнився загін Почесних професорів Університету «Україна». Такого високого звання удостоєний Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Його святість уже не один рік підтримує тісні зв'язки з Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна», виступає з лекціями перед викладачами і студентами навчального закладу й активно сприяє подальшій його розбудові.

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (у миру Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 р. в селі Благодатному Амвросіївського району Донецької області в родині робітника. 1946 р, після закінчення середньої школи, вступив до 3-го класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив із відзнакою і того ж року вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі, 1 січня 1950 р. прийняв чернечий постриг із ім'ям Філарета. 15 січня 1950 р. Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм був

Доктор економічних наук, професор університету

Т.В. Блудова презентує Святійшому Патріарху Філарету

збірки своїх духовних поезій для виховання підростаючого

покоління «Дивосвіт Святого Миколая» та «Золотий промінець Софії»




рукопокладений у сан ієродиякона, а 18 червня 1951 р. (у день св.Трійці) - у сан ієромонаха.

Протягом усього свого життя митрополит Філарет веде активну церковну громадську діяльність. Він керував та брав участь у роботі багатьох вітчизняних та міжнародних конференцій, комісій, зокрема, у роботі II (1963), III (1968), IV (1971), V (1978) Всехристиянських мирних конгресів у Празі. У 1977 році став одним із віце-президентів Християнського мирного конгресу. Очолював делегацію Російської Православної Церкви на Всесвітній релігійній конференції «Релігія за мир» (м. Кіото, Японія, 1970). Брав участь у II Все-


Головний редактор відділу видавничого виробництва Національного банку України Л.М. Гребішникова, настоятель храму Святого рівноапостольного великого Київського князя Володимира протоієрей отець Володимир, владика Чернігівський і Ніжинський Іларіон, Святійший Патріарх Філарет, доктор економічних наук, професор Т.В. Блудова, кандидат педагогічних наук, доцент Л.В. Петько та інші поважні особи


світній Конференції «Релігія за мир» (м. Лубен, Бельгія, 1974). На III Асамблеї у Принстоні (СІМ) обраний віце-президентом Всесвітньої конференції «Релігія за мир». Очолював делегацію Російської Православної Церкви на Всесвітній конференції «Релігійні діячі за спасіння священного дару життя від ядерної катастрофи» (1982).

Виступав із промовами на Гельсінському Всесвітньому конгресі на захист миру (1965), Берліні (1967), на Празькій Всесвітній Асамблеї «За мир і життя, проти ядерної загрози» (1983), брав участь у роботі Московського Конгресу миролюбних сил (1973), у роботі Конференції недержавних організацій за роззброєння (Женева, 1978 р.) та на Міжнародній конференції за європейську безпеку в м. Відні (Австрія).

У червні 1982 р. у складі делегації ХМК брав участь у II Спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН із роззброєння.

1970 року Радою Академії обраний почесним членом Московської духовної академії, 1973 р. - почесним членом Ленінградської духовної академії.

14 жовтня 1979 р. Будапештська реформаторська духовна академія удостоїла митрополита Філарета ступеня почесного доктора богослов'я «Гонорис кауза», а 20 травня 1980 р. він одержав диплом доктора богослов'я «Гонорис кауза» Пряшівського богословського факультету.

Його наукові праці зібрані у 7-ми томах.

Кілька місяців потому Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом було освячено храм Святого Володимира в м. Василькові Київської області.

У своїй проповіді, яка тривала близько 40 хвилин, Філарет, звертаючись до прихожан, сказав, що Православна Церква не може залишатися байдужою до подій, що відбуваються у світі, і сучасне життя ставить різноманітні питання, на які Церква відгукується. Серед них проблема взаємозв'язку людства з навколишньою природою, що привертає останнім часом увагу у зв'язку з катастрофічними наслідками забруднення середовища проживання.


Студенти Університету «Україна» в акції «Господи, помилуй нас!

Збережи природу» (в центрі митрополит Переяслав-

Хмельницький, ректор Київської Богословської академії Димитрій)


У своїх відносинах із природою, що набули споживчого характеру, люди стали все частіше керуватися егоїстичними спонуками. Вони стали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23.1), якому належить «небо і... земля і все, що на ній» (Др. 10.14), тоді як людина, за словами святителя Іоанна Златоуста, є лише «домоуправлінець», якому звірено багатство світу. Це багатство - «повітря, сонце, воду, землю, небо, море, світло, зірки», як відмічає той же святий, Бог «розділив між усіма порівну, неначе між братами». «Владарювання» над природою і «володіння» землею (Бут. 1.28), до яких людина покликана, за Божим задумом не означають уседозволеності.

Бог, що дає «всьому життя і дихання і все» (Дія. 17.25), є Джерелом буття. Тому саме життя у багатоманітних його проявах носить священний характер, будучи Божим даром, нехтування якого є викликом, кинутим не тільки божественному творінню, але й Самому Господу.

Екологічна рівновага порушена, і людина поставлена перед фактом виникнення незворотних згубних процесів у природі, включаючи підрив її природних відновлювальних сил.

Усе це відбувається на тлі небаченого і невиправданого зростання суспільного споживання у високорозвинутих країнах, де прагнення до достатку і розкоші стало нормою життя. Наслідки екологічної кризи виявилися хворобливими не тільки для природи, але і для людини, яка знаходиться з нею в органічній єдності. В результаті Земля на порозі екологічної кризи.

Екологічне благополуччя планети, держави, регіону - один із найважливіших показників життєзабезпечення цивілізації в цілому і її територіальних груп окремо. Тому територіальну громаду Васильківщини дуже турбує збереження природного середовища, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, обумовленого забрудненням навколишнього середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Завдяки наполегливій праці Патріарха Філарета було перекладено усі богослужбові книги, які потрібні для відправи богослужінь; він увійде в історію як четвертий перекладач Біблії українською мовою. З благословення Патріарха Філарета було безкоштовно видрукувано і розповсюджено близько мільйону примірників Закону Божого. Метою акції є те, щоб ця книга з основ божественного вчення потрапила до кожної оселі, завітала в кожну сім'ю.


Людмила Петько,

кандидат педагогічних наук, доцент

Газета «Університет «Україна», № 10-11, жовтень 2009