Парламентські Слухання

Вид материала

Документы

Содержание У парламентських комітетах Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков представив видання "Правові основи військового будівницт

Подобный материал:

• Голови Верховної Ради України нагадав, що у листопаді 1996 року було прийнято закон, 540.05kb.
• Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення, 1023.26kb.
• Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Япрошу зайняти місця в залі, 1065.04kb.
• Урядові та парламентські інформаційні системи, 136.37kb.
• Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз, 886.32kb.
• «Урядові та парламентські інформаційні системи», 62.11kb.
• Реферат з журналістики, 55.08kb.
• Позачергові парламентські вибори в Україні, 155.76kb.
• Марко Вовчок «кроткий пророк» (Т. Шевченко), 168.96kb.
• Національні, регіональні І міжнародні дії, спрямовані на боротьбу з організованою злочинністю, 1648.01kb.

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про фермерське господарство".

Проектом пропонується уточнити положення чинного закону щодо державної підтримки фермерських господарств, загальних умов надання допомоги зазначеним господарствам, порядку використання коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проектом пропонується встановити, що Асоціація фермерів та приватних землевласників України може бути засновником кредитних спілок.

* * *

У Комітеті з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку знаходиться на розгляді проект закону про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, внесений Кабінетом Міністрів України.

Проект визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади з проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною нежитлового та застарілого житлового фонду .

Зокрема, визначено джерела фінансування заміни, реконструкції застарілого житлового фонду, права і обов’язки органів місцевого самоврядування, інвестора-забудовника, власників та наймачів житлових та нежитлових приміщень.

Відповідно до законопроекту, реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється на умовах попередньої компенсації шляхом забезпечення власників (наймачів) житлових (нежитлових) приміщень за їх згодою іншим житлом (відповідно з правом власності або найму) чи відшкодування за рахунок інвестора-забудовника вартості нежитлових приміщень за результатами незалежної оцінки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У випадку, коли понад 50 відсотків цих власників приміщень будинку погодилися на відселення, до інших власників можуть бути застосовані за суспільної потреби примусові заходи щодо відчуження цих приміщень шляхом викупу за ринковою вартістю чи виселення з попереднім наданням інших рівноцінних за площею житлових (нежитлових) приміщень в порядку, встановленому законом.

Власник (наймач) житлового приміщення має право отримати на умовах компенсації в межах території, визначеної інвестиційним проектом, інше житло, загальна площа якого збільшується на 50 відсотків площі житлового приміщення, що зноситься, незалежно від числа зареєстрованих у ньому осіб. За згодою йому може бути запропоновано житло більшої площі з оплатою ним різниці за ринковою вартістю.

Власник (наймач) житлового приміщення має першочергове право на телефонізацію за рахунок інвестора-забудовника наданої для переселення квартири, якщо вилучена у нього квартира, житлове приміщення були телефонізовані. А за рахунок інвестора-забудовника власник гаража - на грошову компенсацію за ринковою вартістю або на отримання місця на організованій автостоянці в межах реконструкції кварталів (мікрорайонів).

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України), внесений народним депутатом України Коржем В.Т.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Законів України "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України" та до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", спрямовані на вдосконалення механізмів регулювання сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

На думку автора законопроекту зміни до ст.1 Закону України "Про телекомунікації", що уточнюють основні терміни, дозволять унеможливити появу на телекомунікаційному ринку України телефонних апаратів та іншого кінцевого обладнання, не перевіреного щодо його можливості взаємодії з телекомунікаційними мережами України.

Водночас автор законопроекту пропонує внести зміни редакційного характеру до Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (стаття 32 "Розгляд документів, що подаються для отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України") та до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" (стаття 145).

На думку членів Комітету, слушною є норма законопроекту щодо віднесення кінцевого обладнання до переліку технічних засобів телекомунікацій, зазначених у чинному законі. Адже це дозволить поширити на кінцеве обладнання, яке підключається до телекомунікаційної мережі, вимоги, встановлені для інших технічних засобів телекомунікацій.

Водночас після обговорення було прийнято рішення вилучити із законопроекту запропоновані зміни до ст.ст.15 та 18 Закону України "Про телекомунікації".

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку не підтримав законодавчу ініціативу народного депутата Руденка Г.Б. про проведення парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та проблеми у сфері експлуатації автомобільних доріг в Україні та шляхи їх розв'язання".

Комітет вважає, що вирішенню питань щодо вдосконалення правової бази функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг України, поліпшенню умов для залучення інвестицій, створенню системи управління, яка б передбачала підвищення ролі та відповідальності державних структур та органів місцевого самоврядування за їх стан, інфраструктуру, забезпечення безпечного та зручного руху значною мірою сприятиме прийняття проекту закону про автомобільні дороги, який на даний час внесений Комітетом на розгляд Верховної Ради на друге читання.

Тому проведення парламентських слухань з зазначених питань, на думку членів Комітету, є не на часі.

* * *

У Комітеті з питань бюджету знаходиться на розгляді проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

Концептуальною ідеєю, покладеної в основу проекту акта, є створення Державної іпотечної установи.

Прийняття законопроекту врегулює питання поповнення спеціального фонду Державного бюджету України шляхом залучення 50 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності) та 50 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної і комунальної власності) і спрямування цих коштів на формування Державної іпотечної установи.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує законопроект про внесення доповнення до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито" (щодо доступу громадян до правосуддя з питань, що стосуються довкілля).

Комітет вважає, що вирішення екологічних проблем потребує реального впливу на суспільні відносини в галузі екології через правові важелі. Одним із таких важелів є право громадян на подання до суду позовів про відшкодування екологічної шкоди, яке базується на конституційному праві на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст.50 Конституції України) і кореспондуючому їм конституційному обов’язку відшкодовувати збитки, завдані природі (ст.66 Конституції України) та на конституційному праві громадян на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод (ст.55 Конституції України).

Законопроектом, пропонується частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" доповнити пунктом, за яким від сплати державного мита звільняються громадяни при подачі позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Пропозиції спрямовані на створення дієвих механізмів захисту конституційного права особи на безпечне для життя та здоров’я довкілля і на відшкодування шкоди, завданої порушенням цього права.

Запропоновані зміни, на думку членів Комітету, дозволять громадянам полегшити отримання судового захисту при порушенні їх екологічних прав, спростять технічну реалізацію процедуру подання до суду позовів про відшкодування екологічної шкоди.

* * *


Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує законопроект про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання освоєння вуглеводневих ресурсів Чорного та Азовського морів.

Кабміном ще в 1996 році розроблено і затверджено спеціальну Програму, якою передбачено створення сприятливих умов для стимулювання освоєння нафтових та газових родовищ в територіальних водах та виключній (морській) економічній зоні України. Однак сьогодні багато з її положень ще не реалізовані. Зокрема, у Програмі передбачено, зокрема, запровадження податкового стимулювання, залишення у розпорядженні нафтогазовидобувних підприємств сум рентних платежів та збору на геологорозвідувальні роботи тощо. Однак, ці положення у законодавстві відсутні. Крім того, законодавча та нормативно-правова база України, що регламентує питання перетинання морського митного кордону України, не враховує особливості виробничої діяльності нафтогазовидобувних підприємств, що здійснюють розвідку, облаштування та експлуатацію вуглеводневих родовищ у виключній (морській) економічній зоні України.

Основними етапами таких робіт є проблема освоєння вуглеводневих родовищ на території України, яка набуває особливої актуальності в контексті подій, пов’язаних з дефіцитом нафтопродуктів та постійним зростанням цін на них.

Автори законопроекту пропонують створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного нафтогазовидобування. Зокрема, надати нафтогазодобувним підприємствам пільги щодо податку на прибуток підприємств, рентних платежів і ввізного мита. Тобто, на період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2015 року дозволити підприємствам, які займаються освоєнням вуглеводнів в територіальних водах та виключній (морській) економічній зоні України Чорного та Азовського морів, включати до складу валових витрат кошти на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ у зазначеному секторі, а також зменшувати об’єкт оподаткування на суму прибутку, реінвестованого в освоєння вуглеводневих ресурсів.

На засіданні Комітету наголошувалося, що відсутність фінансово-економічного обґрунтування реалізації не дає можливості оцінити його вплив на доходну частину Державного бюджету, тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно здійснити відповідні економічні розрахунки. Потребує чіткого визначення і сфера дії документа.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування а ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи провів комітетські слухання з питання використання надр.

Голова Комітету Г.Руденко підкреслив, що мінерально-сировинні ресурси є основою соціально-економічного розвитку України. Вони разом з виробничим, науково-технічним і кадровим потенціалом мінерально-сировинного комплексу є одним з головних факторів, які визначають геополітичну вагу та роль держави. На його думку, економічна безпека значною мірою залежить від рівня розвитку мінерально-сировинної бази та її здатності забезпечити промисловий, сільськогосподарський і енергетичний комплекси власною сировиною. Ефективне використання мінерально-сировинних ресурсів має проводитися в формах, прийнятних для економіки України та відповідно до міжнародної практики і спрямовуватися на забезпечення сталого розвитку та зростання добробуту народу. В найближчі десятиріччя в світі прогнозується підвищення рівня споживання більшості видів мінеральної сировини. У зв’язку з цим кожною країною формується політика нарощування мінерально-сировинної бази, яка залежить від трьох основних факторів – природного, економічного та геополітичного.

Член Комітету з питань бюджету В.Майстришин зосередив увагу на розподілі доходів від експлуатації корисних копалин. Якщо в цивілізованих країнах підприємець отримує від розробки надр 25%, а 75% іде в доход держави, то в Україні навпаки – держава має заледве четвертину від експлуатації підземних родовищ, а три чверті пливе в руки власників чи орендарів цих багатств, що згідно Конституції належать народу.

Непривабливо охарактеризував ситуацію з отриманням ліцензій на видобуток різноманітних корисних копалин заступник Міністра України з питань охорони навколишнього природного середовища С.Лизун. Він підкреслив потребу терміново навести порядок у проведенні аукціонів з продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, згідно Постанови Кабміну, затвердженої весною 2004 року.

Учасники слухань порушували питання відповідності Кодексу України про надра ринковим взаємовідносинам, об’єктивності нормативів плати за користування надрами (в тому числі рентних платежів). Також обговорювали потребу затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року, концептуальні питання нарощування мінерально-сировинної бази, як одного з головних чинників розвитку вітчизняної економіки тощо.

На основі усіх поданих пропозицій Комітет підготує відповідні рекомендації, що будуть розглянуті, на одному з ближчих засідань.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій готує до розгляду проект закону про повернення майна базових галузей народного господарства, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, у власність Українського народу (націоналізацію), внесений народними депутатами П.Симоненком, О.Ткаченком та іншими.

Підготовку цього проекту автори обґрунтовують необхідністю націоналізації підприємств основних галузей економіки та створення на цій базі фонду загального надбання українського народу, що не підлягає приватизації.

Проект закону визначає основні принципи, порядок та умови націоналізації, органи, що здійснюють націоналізацію, передбачає заходи щодо захисту інтересів власника майна, що націоналізується, встановлює порядок вирішення спірних питань, що виникають у процесі націоналізації.

Зокрема, передбачена процедура передачі націоналізованого майна у власність народу України, визначені державні органи, відповідальні за збереження та ефективне використання націоналізованого майна.

Пропонований законопроект, за словами авторів, є рамковим і покликаний стати основою для прийняття в майбутньому законів України про націоналізацію конкретних об’єктів.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами - членами (УПС) про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС.

Протоколом вносяться зміни до положень УПС, які обумовлюються втратою чинності деякими європейськими документами, зокрема, Угодою про заснування Європейського Співтовариства вугілля і сталі. Зміни до положень УПС також враховують розвиток договірної бази Європейської Енергетичної Хартії та передбачають відповідну корекцію посилань на ці міжнародні організації у тексті УПС.

Відповідно до статті 5 Протоколу, він тимчасово застосовується у відносинах між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами з 1 травня 2004 року.

Члени Комітету зазначили, що набуття Протоколом чинності означатиме завершення процесу перегляду договірно-правового режиму співробітництва України з 10 новими державами-членами ЄС. Одностороння денонсація новими державами-членами ЄС низки двосторонніх угод з Україною, насамперед у торговельно-економічній сфері, призвела до заміни встановлених цими угодами режимів економічних відносин на єдиний режим в рамках УПС. У більшості випадків договірно-правова природа цих змін була незначною, оскільки переважна частина двосторонніх угод встановлювала режим найбільшого сприяння, який також передбачається УПС. Винятком є лише припинення чинності угод про вільну торгівлю України з Естонією, Латвією та Литвою. Втім, небажаний вплив цих змін на зовнішню торгівлю України в цілому є невеликим з огляду на незначну частку торгівлі з країнами Балтії у зовнішньоторговельному балансі нашої держави.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект постанови про Концепцію переходу України до сталого розвитку.

Основною метою проекту є забезпечення сталого соціального розвитку України як сукупності духовних, соціальних, економічних, політичних процесів, що розгортаються в суспільстві з метою досягнення гармонійного розвитку людини, суспільства, економіки та навколишнього середовища.

Ця концепція ставить фундаментальне завдання поєднати динамічний економічний розвиток з наданням рівних можливостей кожному члену суспільства за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів та ліквідації залежності між економічним зростанням та забрудненням довкілля.

Пропонована Концепція сталого розвитку України містить словник основних понять, цілі, завдання та засоби їх виконання. Переважна більшість визначених завдань спрямована на створення базових умов сталого розвитку України і може бути виконана у найближчі 15 років. У додатку наведено перелік законодавчих та нормативних актів, які стосуються окремих напрямків сталого розвитку України і які потребують внесення змін та доповнень після прийняття Національної стратегії сталого розвитку, розробленої на основі представленої Концепції.

При обговоренні проекту, члени Комітету зауважили, що важлива мета, досягнення якої задекларована в його положеннях, не буде досягнута з прийняттям цієї постанови, оскільки норми Постанови Верховної Ради України не є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

* * *

Комітет з питань культури і духовності рекомендує парламенту відхилити проект закону про фінансування державою релігійних громад, внесений народним депутатом Л.Черновецьким.

Законопроектом пропонується встановити порядок фінансування державою релігійних громад. Для реалізації цієї норми Кабінету Міністрів України пропонується винайти у Державному бюджеті України кошти на фінансування зазначених релігійних громад 100 мільйонів гривень.

Проаналізувавши внесену законодавчу пропозицію, Комітет вважає, що, зважаючи на норму ст.35 Конституції України, згідно з якою "церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави...", норму ст.2 Бюджетного кодексу України, згідно з якою бюджет – це "план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду", а також норму ст.5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", згідно з якою "держава"... не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії", на сьогодні немає достатніх правових підстав для прийняття внесеної законодавчої пропозиції.

Крім того, оскільки реалізація пропозицій проекту потребує додаткових витрат бюджету, то згідно із вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України "до проектів законів, набрання чинності якими в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків або скорочення доходів бюджету, суб'єктом законодавчої ініціативи додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків". Проект зазначених пропозицій не містить.

* * *

Комітет з питань науки і освіти розглянув проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо участі вищих навчальних закладів у недержавному пенсійному забезпеченні), внесений народним депутатом України Олександром Римаруком.

Законопроектом пропонується надати право вищим навчальним закладам всіх форм власності брати участь у недержавному пенсійному забезпеченні – бути засновниками корпоративного пенсійного фонду або сплачувати пенсійні внески до вже створених недержавних пенсійних фондів.

Члени Комітету зазначили, що вони поділяють позицію автора законопроекту щодо участі працівників бюджетних установ, які фінансуються за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів, у недержавному пенсійному забезпеченні, адже йдеться про створення умов для забезпечення працівникам вищої освіти права на недержавне пенсійне забезпечення на рівні з працівниками госпрозрахункових підприємств, незалежно від форм їх господарювання.

Голова підкомітету з питань фахової освіти Комітету Олександр Устенко нагадав присутнім, що переважну частину обсягів позабюджетних доходів вищих навчальних закладів складають спеціальні кошти, що надходять як плата за навчання. Тому в умовах дії Бюджетного кодексу України спрямування певної частини таких коштів на пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів призведе або до збільшення вартості оплати за навчання, що ляже на сімейний бюджет малоспроможних батьків, або ж до класифікації їх "як використання не за цільовим призначенням".

Крім того, на пенсійне забезпечення працівників через недержавні пенсійні фонди впливатимуть фінансові можливості конкретного навчального закладу, які у переважній більшості складаються залежно від напряму підготовки фахівців. Така ситуація поставить працівників вищих навчальних закладів у нерівні умови на недержавне пенсійне забезпечення, що може призвести до невдоволення та конфліктів.

Комітет за підсумками обговорення рекомендував автору законопроекту Олександру Римаруку доопрацювати проект з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених членами Комітету.

* * *

Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо рівності прав абітурієнтів), внесений народним депутатом України Людмилою Кириченко.

Законопроектом передбачається доповнити Закон України "Про вищу освіту" положенням, яке давало б можливість абітурієнтам, що закінчили російськомовні загальноосвітні навчальні заклади, складати вступні іспити та здійснювати інші конкурсні процедури російською мовою.

На думку Комітету, прийняття такого закону поставило б у нерівні умови абітурієнтів, що навчалися у школах з російською мовою викладання, з абітурієнтами, які закінчили школи, де викладання здійснювалося мовами національних меншин. Крім того, Комітет вважає, що питання, порушене суб'єктом законодавчої ініціативи повною мірою врегульовано чинним законодавством України, зокрема відповідними статтями Закону України "Про мови в Українській РСР" (статтями 5, 28, 29, у яких йдеться про право громадян користуватися будь-якою мовою, про мову навчання у професійно-технічних училищах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах та про вступні екзамени з мови) та іншими підзаконними актами.

Міністерство освіти і науки України повністю підтримало позицію Комітету.

* * *

Комітетом з питань науки і освіти розглянув проект закону про внесення змін до статті 35 Закону України "Про вищу освіту" (щодо передачі повноважень затвердження складу наглядових рад).

Законопроектом передбачено зміну порядку затвердження складу Наглядової ради національного вищого навчального закладу. Зокрема, пропонується передати функції щодо затвердження складу Наглядової ради вищих навчальних закладів, що мають статус національних, від Кабінету Міністрів України до центрального органу виконавчої влади, у підпорядкування якого вони перебувають.

Комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект у зв’язку з тим, що запропоновані норми вже містяться у порівняльній таблиці до другого читання проекту закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту".

* * *

Комітетом з питань науки і освіти розглянув проект закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо отримання вищої освіти), внесений народним депутатом України Степаном Гавришем.

Законопроектом пропонується надати дітям з малозабезпечених сімей, які успішно склали вступні іспити та за інших рівних умов, переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів.

На думку членів Комітету, положення законопроекту згідно з яким діти з малозабезпечених сімей мають переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації носить дискримінаційний характер та порушує принцип рівності людей, рівності конституційних прав і свобод громадян України, право на освіту, тобто суперечить статтям 21, 24, 53 Конституції України.

Комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект, оскільки зазначені норми закону враховані у правилах прийому до вищих навчальних закладів.

* * *


Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков представив видання "Правові основи військового будівництва та військово-цивільних відносин", підготовлене Комітетом з питань національної безпеки і оборони, яке щойно вийшло у Парламентському видавництві.

Георгій Крючков зазначив, що видання буде корисним для всіх, хто присвятив своє життя справі захисту Вітчизни, її безпеки, конституційних прав і свобод громадян, хто досліджує чи цікавиться оборонними і безпековими проблемами.

У Збірнику вміщені найважливіші правові акти (закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України), що охоплюють усі напрями військового будівництва, діяльності держави у сфері безпеки і оборони. Ґрунтуючись на принципових засадах внутрішньої і зовнішньої політики держави, вони формують правове поле, в якому здійснюються розбудова і реформування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, спроможних за будь-яких умов забезпечити надійний захист її суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу, декларованих Конституцією прав і свобод людини й громадянина.

Збірник відкривається установчими актами Української держави - Декларацією про державний суверенітет України, Актом проголошення незалежності України, Конституцією України, прийнятою Верховною Радою України 28 червня 1996 року

Центральне місце у збірнику займають нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Збройних Сил України - ядра Воєнної організації держави, захисника державного суверенітету України, її територіальної цілісності і недоторканності.

Наведені у Збірнику документи переконливо показують масштабність і складність завдань, які доводиться вирішувати у процесі реформування Збройних Сил.

Чільне місце у збірнику відведене нормативно-правовим актам, які визначають умови участі Збройних Сил у міжнародній миротворчій діяльності, засади партнерського співробітництва України з іншими державами у військовій та військово-технічній сферах.

Окремий розділ присвячений реалізації вимог Конституції України щодо соціального захисту військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей.

У заключному розділі збірника наведені деякі правові акти щодо забезпечення законності і правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Нормативно-правові акти подаються у редакції на час підписання збірника до друку з урахуванням внесених до них змін. Збірник видано українською, російською та англійською мовами.

Презентація відбулася в Українському національному інформаційному агентстві (УКРІНФОРМ).

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту підтримати проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, внесений народним депутатом України П.Цибенком.

Комітет вважає за доцільне підтримати законодавчу ініціативу, спрямовану на посилення соціального захисту інвалідів, адаптацію їх у суспільстві шляхом впровадження пільгового оподаткування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів. Зокрема, звільнення від податку на додану вартість операцій зі здійснення всіх видів ліцензованої діяльності зазначених установ незалежно від їх типу та форм власності, звільнення від оподаткування прибутку таких установ та поширення на реабілітаційні установи норми законодавства про гуманітарну допомогу щодо її отримувачів та пільгового оподаткування.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про заклади охорони здоров'я.

Прийняття зазначеного закону обумовлено необхідністю законодавчого визначення статусу закладів охорони здоров’я, порядку їх створення і ліквідації та врегулювання правових і економічних відносин між закладами охорони здоров’я та іншими суб’єктами господарювання.

На засіданні Комітету зазначалося, що можливість трансформації закладів охорони здоров'я у державні підприємства і господарські товариства (при збереженні можливості для державних закладів охорони здоров'я залишатись бюджетними установами) дозволить конкретизувати зобов’язання держави перед пацієнтами й реалізувати ініціативу керівників і підвищити ефективність використання ресурсів у галузі охорони здоров'я. А також залучити до розвитку галузі додаткові кошти і поліпшити матеріально-технічний стан закладів охорони здоров'я тощо.

Прийняття закону, на думку членів Комітету, дозволить визначити правовий статус закладів охорони здоров’я, що дозволить формувати більш ефективно економічні відносини з суб’єктами господарювання, удосконалити фінансово-економічну систему і раціонально використовувати наявні ресурси в галузі охорони здоров’я, що, в свою чергу, сприятиме поліпшенню якості, підвищенню ефективності та доступності медичної допомоги.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки готує до розгляду проект закону про Національну комісію регулювання енергетики України.

Законопроектом пропонується визначити правові засади діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України як органу, що здійснює державне регулювання діяльності в електроенергетиці.

Зокрема, визначено, що Національна комісія регулювання енергетики України є державним органом із спеціальним статусом, який працює за колегіальним принципом її завдання НКРЕ та функції у сфері державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання у паливно-енергетичному комплексі України.

Відповідно до статті 8 законопроекту НКРЕ очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. заступник голови та інші члени НКРЕ призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.

Прийняття закону про Національну комісію регулювання енергетики України створить законодавчу основу для забезпечення здійснення НКРЕ ефективного державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері виробництва товарів і надання послуг у паливно-енергетичному комплексі України, що, в свою чергу, забезпечить баланс інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у круглому столі по темі "Поступ України: інформаційний вибір".

Він привернув увагу учасників до того факту, що сьогодні дуже важко говорити про інформаційний вимір поступу України, якщо держава ще не сформулювала свою дієву національну політику подальшого розвитку.

Крім того, підкреслив Г.Удовенко, ми й досі не маємо дієвої національної політики побудови інформаційного суспільства. Хоча ця політика повинна розглядатися в контексті загальної стратегії здійснення модернізації України. Разом з тим, тут, як і в багатьох інших питаннях, не можна не помітити відвертого штучного перекосу. Головний наголос робиться на необхідності впровадження сучасних інформаційних технологій. Згадується проблема так званого "цифрового розриву" –інформаційної нерівності у можливостях та способі життя між державами, що будують інформаційне суспільство, та рештою країн і регіонів.

Г.Удовенко вважає, що передусім необхідно зосередився на аналізі проблем, пов’язаних із втіленням у життя положень Статті 10-ої Конституції України. Особливо, зважаючи на те, що останнім часом дуже часто можна чути заклики до перегляду питання державної мови. За його словами, українська мова так і не досягла світових стандартів державних мов. А без цього, впевнений народний депутат, будь-які розмови про формулювання дієвої національної політики побудови інформаційного суспільства залишаться тільки розмовами. А не побудувавши інформаційного суспільства ми ніколи не зможемо серйозно говорити про поступ України. Майбутнє української держави нерозривно пов’язане із реальним забезпеченням всебічного розвитку і функціонуванням української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Саме від цього залежить наше подальше життя.

* * *

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у презентації Київського молодіжного Євроклубу "Майдан".

Звертаючись до учасників проекту - студентів Київського національного університету культури і мистецтв, він підкреслив, що саме сучасній українській молоді утверджувати свою оновлену Батьківщину у Європейській співдружності народів. На його думку, активна участь учнівської і студентської молоді столиці України в реалізації проекту "Київ – Європейський регіон 2005 року" надзвичайно перспективна і цінна. Вона значною мірою послужить основній меті – поширенню в Україні інформації про країни Європейського Союзу, а головне – повнішому усвідомленню народами Європи тієї історичної істини, що ми також належимо до єдиної сім’ї європейських держав.

Курс на євро інтеграцію, зазначив Г.Удовенко, став для України не лише пріоритетом зовнішньої політики. Це і одна з рушійних сил внутрішніх перетворень та реформ. Цей курс, по-суті, став частиною нашої сучасної національної ідеї, вважає народний депутат.

Г.Удовенко висловив сподівання, що пройде зовсім небагато часу і наша держава буде не лише географічною складовою Європи, а й невід’ємною органічною ланкою Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва готує до розгляду проект закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, внесений Кабінетом Міністрів України.

Розроблений законопроект є рамковим та спрямований на створення дозвільної системи у сфері господарської діяльності, визначає основні засади видачі документів дозвільного характеру, впроваджує європейські принципи їх видачі.

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроектом вперше на законодавчому рівні визначаються основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності та вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Встановлюється відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів, суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності тощо.

Прийняття проекту закону, вважають автори, сприятиме вдосконаленню системи відносин між державою та бізнесом, гармонізації українського законодавства в сфері господарської діяльності з європейським, залученню широких верств населення до участі у господарській (підприємницькій) діяльності, розв’язанню проблем зайнятості населення, що в свою чергу, призведе до сталого розвитку вітчизняного підприємництва, покращення соціального клімату та зміцнення економічного потенціалу країни.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Законопроектом пропонується доповнити чинне законодавство України встановленням нового виду відпустки – наукової. Вона надається для здійснення наукової та науково-педагогічної діяльності за кордоном науковим та науково-педагогічними працівниками.

Наукова відпустка надається без збереження заробітної плати тривалістю до трьох років, крім випадку, коли науковій установі, де працює науковий чи науково-педагогічний працівник, належатиме спільно з працівником право інтелектуальної власності на об’єкт, що буде створений ним під час наукової відпустки, то за ним зберігається заробітна плата, але не більше одного року.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку не зараховується наукова відпустка, крім вищезазначеного випадку.

Право інтелектуальної власності, яке належатиме науковій установі спільно з працівником, означає, що їм належатимуть спільно майнові права інтелектуальної власності та/або окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності. На період відпустки за працівниками зберігатиметься місце роботи (посада).

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці визнав недостатньою роботу Кабінету Міністрів щодо введення Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати із відновленням міжпосадових співвідношень.

Таке рішення члени Комітету ухвалили після заслуховування в порядку парламентського контролю інформації Міністерства праці та соціальної політики про виконання рекомендацій комітетських слухань щодо оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки.

Народні депутати зазначили, що рекомендації слухань в Комітеті про введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" до цього часу не виконано.

Члени Комітету звернули увагу на те, що у Державному бюджеті України на 2005 рік не передбачено фінансування на введення з 1 липня 2005 року Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати із збереженням міжпосадових співвідношень, визначених зазначеною постановою Кабінету Міністрів.

Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів не зроблено розрахунків щодо поетапного запровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, з огляду на що не визначені конкретні етапи запровадження постанови.

Комітет також звернув увагу Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів на зволікання з роботою щодо поетапного запровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки.

Комітет доручив Кабінету Міністрів:

внести до 1 липня 2005 року на розгляд Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці розрахунки щодо запровадження в повному обсязі умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки;

продовжити протягом 2005 року подальше поетапне підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери відповідно до рівня зростання мінімальної заробітної плати та ввести з 1 січня 2006 року в повному обсязі Єдину тарифну сітку в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати із збереженням міжпосадових співвідношень, визначених постановою Кабінету Міністрів від 30 серпня 2002 р. № 1298;

передбачити джерела додаткового фінансування бюджетних галузей з метою запровадження Єдиної тарифної сітки в Державному бюджеті України на 2006 рік.

Комітет заслухає в порядку контролю зазначене питання в листопаді 2005 року.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності готує до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо усунення неузгодженостей оподаткування податком на додану вартість, внесений народним депутатом В.Хомутинніком та іншими.

Зокрема, законопроектом пропонується визначити особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки туристичних послуг туристичними операторами і туристичними агентами з урахуванням, як європейської практики, так практики діяльності вітчизняних суб`єктів туристичних послуг.

З метою приведення закону про ПДВ до ст.5 Шостої Директиви ЄС, операції з поставки результатів робіт прирівнюються до операцій з поставки товарів. Завдяки цьому правилу, зазначив В.Хомутиннік, надається можливість застосовувати нульову ставку ПДВ при експорті результатів робіт, в тому числі ремонтних робіт та при здійсненні операції з експорту готової продукції, виробленої з давальницької сировини;

Окремою нормою пропонується виключити з переліку видів діяльності, на яку не розповсюджуються спрощена система оподаткування, обліку та звітності, діяльність з надання в оренду нерухомого майна. В.Хомутиннік вважає, що дія цієї норми призведе до того, що майже 300 000 фізичних осіб, які здають в тимчасовий найм (оренду) власне житло, що відноситься до нерухомого майна або інше майно (в т.ч. земля) втрачають право на спрощену систему, що фактично призводить до автоматичної тінізації всіх сфер, пов`язаних з орендою нерухомого майна. Тобто, основною ідеєю цієї норми є запобігання переведення орендних відносин у сфері малого підприємництва до тіньової сфери економіки.

Законопроект передбачає й звільнення від оподаткування операцій з надання послуг, що оплачуються портовими зборами, якщо такі послуги надаються суднам під іноземним прапором. При оподаткуванні податком на додану вартість портових зборів порти або інші платники податку, що надають такі послуги, не матимуть права на отримання експортного відшкодування.

Прийняття законопроекту врегулює суперечності, що виникли у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України"

* * *

Комітет у закордонних справах не підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо податку з доходів фізичних осіб-працівників закордонних дипломатичних установ).

Законопроектом пропонується зараховувати до доходів загального фонду Державного бюджету України суми "податку з доходів фізичних осіб, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань в іноземній валюті працівників закордонних дипломатичних установ України під час їх перебування у довготерміновому закордонному відрядженні".

На засіданні Комітету зазначалося, що ця пропозиція не узгоджується із вимогами чинного законодавства. Так, згідно із статтею 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, в тому числі і податок з доходів фізичних осіб, який справляється з фонду оплати праці в іноземній валюті працівників закордонних дипломатичних установ України під час їх перебування у довготерміновому закордонному відрядженні, зараховується до складу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Інша зміна законопроекту стосується ліквідації порядку, згідно з яким 10% коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, зараховуються до спеціального фонду держбюджету та використовуються на виплати, пов’язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України.

З приводу цього члени Комітету зазначили, що проектом не вносяться зміни щодо розміру відповідних надходжень, які повинні зараховуватися до загального фонду держбюджету, а такий розмір у разі прийняття законодавчої пропозиції збільшиться до 100 відсотків;

Проект потребує також експертного висновку Міністерства фінансів України щодо визначення вартісної величини його впливу на доходну та видаткову частину бюджету та пропозицій щодо доцільності його прийняття.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів не підтримує проект закону про внесення змін та доповнень до статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Законопроектом пропонується доповнити перелік категорій громадян, яким надається статус учасників війни, визначений статтею 9 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "особами, що були переселені з території України в іншу місцевість України у зв’язку з демаркацією кордонів між Урядом УРСР і Польщею в 1946-1948, 1951 роках".

На думку членів Комітету, вирішення питання доцільності прийняття запропонованого доповнення потребує уточнення формулювання тексту пропозиції з метою чіткого розуміння ознак зазначеної категорії громадян, оскільки змістовно некоректним виглядає висловлення "переселені з території України в іншу місцевість України".

Крім того, законодавча пропозиція має містити фінансово-економічне обґрунтування у відповідності із встановленими вимогами, оскільки її реалізація передбачає додаткові витрати з державного бюджету.

* * *