Голови Верховної Ради України нагадав, що у листопаді 1996 року було прийнято закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України, Чечетову М. В. Шановний Михайло Васильович! Верховною Радою, 22.69kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996., 19.86kb.
- Верховної Ради України VI скликання, в частині, що стосується офіційного оприлюднення, 42.3kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 квітня. Було розглянуто 20 питань, 1114.87kb.
- Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто, 1164.89kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
- Верховної Ради України. 1996. №30. С. 141. закон, 248.49kb.
№ 11 (336) 11-15 квітня 2011 року
ВОСЬМА СЕСІЯ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
ШОСТОГО СКЛИКАННЯ
парламентські слухання 1
У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 9
ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 28
ПРИВІТАННЯ, телеграми 31
парламентські слухання
13 квітня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про державну політику щодо вирішення проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи слухання, зазначив: "актуальнішої проблеми для нашого суспільства ніж вирішення цього питання на даний момент не існує. Тому що воно, без перебільшення, зачіпає практичного кожного громадянина держави Україна".
А.Мартинюк повідомив, що за даними реєстру це стосується безпосередньо 11,8 мільйонів громадян, тобто майже 12 мільйонів громадян чекають, що їм держава, яка взяла на себе такі гарантії, поверне трудові заощадження. А у кожного з цих 12 мільйонів громадян, а це переважно люди старшого, зрілого віку, є діти, онуки, які також хотіли б, щоб дідусі і бабусі одержали ці заощадження, тому що вони надзвичайно суттєві.
Перший заступник Голови Верховної Ради України нагадав, що у листопаді 1996 року було прийнято Закон "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", який зобов'язав державу взяти на себе цей борг. "У цьому році ми будемо відзначати 15-річчя з дня прийняття закону, проте, на превеликий жаль, закон цей не виконано. І говорити про якусь перспективу, коли він буде виконаний, я зараз не можу, хіба-що ми почуємо це від доповідачів, які будуть робити доповіді від Кабінету Міністрів. Але я боюсь, вони також нам не скажуть, коли ми дочекаємося виконання цього закону", - сказав А.Мартинюк.
Головуючий також нагадав, що за 15 років із 130 мільярдів боргів, які на себе взяла держава, повернуто, за даними Кабінету Міністрів, близько 10 мільярдів гривень. Тобто за 15 років - 10 мільярдів і ще залишилося повернути 121 мільярд гривень. "Це надзвичайно велика сума. Я вам назву показник доходів Державного бюджету на 2011 рік - 281 мільярд гривень. Тобто, якби усі доходи, які збирає держава, витрачати на ці заощадження, то треба було б 50 відсотків державного бюджету лише на заощадження. Компенсація заощаджень відповідно до закону 1996 року на 1 карбованець становила 1 гривню 5 копійок. З жовтня 1996 року по березень 2011 року рівень інфляції зріс в 578 разів. Враховуючи індексації та інфляцію, потрібно вже повертати не 121 мільярд, а більше 1 трильйона гривень. 280 мільярдів і більше ніж 1 трильйон доларів - це нереально", - наголосив А.Мартинюк.
Перший заступник Голови Верховної Ради України зазначив, що у Законі "Про Державний бюджет на 2011 рік" на Програму повернення знецінених заощаджень нічого не заплановано. Тобто, немає такого рядка у Законі "Про Державний бюджет". За його словами, цю ситуацію можна виправити. Незабаром прийматимуться зміни до Закону "Про Держаний бюджет на 2011 рік". Бюджет на 2011 рік перевиконується. Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Верховна Рада, профільні комітети будуть зобов'язані знайти хоча б якусь суму коштів для реалізації цієї програми.
А.Мартинюк висловив сподівання на те, що парламентські слухання стануть не стільки справедливим криком, що проблема існує і її потрібно розв'язати, а дадуть можливість всім подумати над тим, яким чином її розв'язати.
Доповідав заступник Міністра фінансів України Сергій Рибак. Він повідомив, що сьогодні залишок зобов'язань держави перед громадянами з повернення заощаджень за попередніми підрахунками становить не менше 121 мільярди гривень.
С.Рибак нагадав, що протягом 1997-2001 років компенсація виплачувалась з урахуванням віку громадян, за попередніми консультаціями, але Конституційним Судом України таке рішення було скасовано як не конституційне і як таке, що не повинно залежати ні від віку, ні від якихось інших позицій і повинно стосуватись кожного громадянина, який мав ці вклади.
Доповідач повідомив, що за своїми виплатами ці вклади різняться за двома напрямками - це вклади вкладників та вклади спадкоємцям. За його словами, основна робота сьогодні ведеться по формуванню аналітичної системи реєстру вкладників. Ця робота тільки розпочалася. Вона була загальмована і поки що до цього реєстру зареєструвались не всі громадяни, це тільки 12 мільйонів громадян, але цих виплат потребує більша кількість людей.
С.Рибак зазначив, що для розв'язання проблеми повернення вкладів необхідно шукати нові шляхи, забезпечити ефективне і справедливе використання бюджетних коштів саме на виплату знецінених заощаджень. Але ця виплата, наголосив він, не повинна заміняти інші соціальні виплати, пенсії і зарплати, тобто не можна виплатити вклади і заморожувати пенсійні виплати. "Фінансування заходів щодо поступової компенсації громадянам від втрат знецінених заощаджень доцільно здійснювати після встановлення справедливого, адекватного економічним та правовим умовам, правового поля", - сказав він.
Доповідач нагадав про поданий Кабінетом Міністрів до Верховної Ради проект закону про внесення змін до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Цей проект не було підтримано і повернуто на доопрацювання. С.Рибак звернувся до народних депутатів з проханням підтримати доопрацьований законопроект, який у найближчий час буде поданий до Верховної Ради. Він коротко поінформував про основні положення проекту, згідно з якими компенсація буде проводитись у невеликих розмірах громадянам лише з одного позабалансового рахунку в межах одного бюджетного року.
Ще одне суттєве питання стосується закінчення інвентаризації для визначення реальної суми, яка повинна бути закладена в державний бюджет. Проектом передбачається забезпечити відшкодування і в готівковій формі, і на банківські рахунки, щоб уникнути негативних явищ, які можуть бути спричинені якимись хаотичними діями, чергами тощо. За словами доповідача, в умовах, запропонованих законопроектом, процес повернення заощаджень буде займати певний час. "Однак не слід ігнорувати той факт, що запропонований в проекті підхід сьогодні є найбільш реальним та виваженим", - зазначив С.Рибак.
Перший заступник міністра також відзначив, що у Міністерстві фінансів значна увага приділяється опрацюванню пропозицій, які містяться в проектах народних депутатів і в окремих поданих законопроектах. "Хоча в більшості з них не визначені реальні джерела щодо виплат доходної частини державного бюджету, але уряд все одно спрямований на пошук максимальної суми видатків, яка буде направлятися на здійснення компенсаційних виплат", - сказав він.
С.Рибак щодо зауважень, які стосувалися віднесення до складу внутрішнього державного боргу саме цієї суми заощаджень, зазначив, що зобов'язання щодо повернення громадянам вкладів не можуть бути віднесені до складу державного боргу тому, що це збільшить державний борг і може викликати негативні економічні наслідки, які в кінцевому підсумку також приведуть до того, що будуть посилені інфляційні процеси і ці вкладення перетворяться в папірці і не будуть нічого варті. "Автоматичне включення до державного боргу по суті не розв'язує головної проблеми - забезпечення цих видатків ресурсами. Тому уряд ніколи не відмовлявся від цих видатків, постійно працює над джерелами і немає значення, яка економічна суть цих видатків взагалі буде. Основне - це ресурси", - наголосив доповідач.
Перший заступник міністра переконаний, що проблему поступової компенсації громадян від знецінених заощаджень необхідно розглядати, перш за все, не стільки в економічній площині, а в площині політичного та соціального консенсусу. "Повернення знецінених заощаджень є надзвичайно соціально важливим питанням і воно в першу чергу стоїть при розробці бюджету на наступний рік і при внесенні змін до бюджету, який за підсумками роботи вже по першому кварталу в цьому році буде розглядатись урядом і подаватись на розгляд у Верховну Раду та Президенту України. Ми плануємо вдосконалювати законодавство з метою справедливого відношення до людей, визначення обсягу зобов'язань держави з відшкодування завдяки створенню реєстру та максимально повного обсягу робіт, який вже погоджений з Ощадним банком України. Також планується прийняти на основі єдиного соціально справедливого рішення зміни до бюджету цього року і встановити графік найскорішого погашення в найближчі роки завдяки виплатам з державного бюджету", - завершив С.Рибак.
Із співдоповіддю виступив Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара. В.Хара нагадав, що проблема знецінених заощаджень постала ще у 1992 році. В усі часи громадяни дуже активно вкладали свої заощадження в державні фінансові заклади, переважно в Ощадний банк. "Ці фінансові заклади забезпечили державі колосальні внутрішні інвестиції у промисловість та сільське господарство", - наголосив співдоповідач.
Голова парламентського комітету нагадав, що в кінці 1990 року заощадження у відділеннях Ощадбанку на території України складали понад 84 мільярди радянських карбованців. У січні 1991 року вони були переведені до Москви в Держбанк СРСР. У грудні 1991 року СРСР розпався, розпалася його об'єднана фінансова система, внаслідок чого гроші України не були повернуті. Крім того, їх реальну вартість різко зменшила гіперінфляція. А грошова реформа 1996 року, коли був проведений обмін за курсом 10 тисяч карбованців за 1 гривню, і зовсім зробила ці вклади незначними. "Правда, наша держава добровільно вирішила повернути громадянам їх втрати, пов'язані із знецінюванням грошей. У грудні 1996 року вперше серед країн СНД в Україні був прийнятий Закон "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" і компенсація знецінених заощаджень відбувається поетапно згідно з постановами Кабінету Міністрів, які ухвалюються щорічно, і згідно з якими закладаються кошти на ці цілі у державному бюджеті", - зазначив співдоповідач.
В.Хара наголосив на тому, що компенсація знецінених заощаджень всі ці роки проводилась за залишковим принципом у співвідношенні 1 карбованець - 1 гривня 5 копійок. Це не відповідало вартості станом на 1 жовтня 1996 року. Водночас, починаючи з 1 жовтня 1991 року і до 1 березня 2011 року сумарний індекс інфляції склав 578,5%. Тобто, з урахуванням цього борги вже мають складати понад 1 трильйон гривень. За його словами, це не підйомна сума для держави, але й індексація несправедлива.
В.Хара охарактеризував діяльність попереднього уряду щодо виконання зобов'язань з виплати знецінених заощаджень і зазначив, що ні він, ні нинішній уряд не встановили і не затвердили порядок виплат. Тому виділені у державному бюджеті кошти на цю мету не були виплачені вкладникам. Він також відзначив, що Законом "Про Державний бюджет України на 2001 рік" кошти на компенсаційні виплати взагалі не передбачені. Це сталося вперше за весь час дії Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". "Такий стан не влаштовує вкладників. Не проходить і дня, щоб до Комітету з питань соціальної політики і праці, народних депутатів не надходили скарги про невиконання державою зобов'язань з повернення боргів. З липня 2010 року по квітень 2011 року у Комітет надійшло понад 500 листів щодо цього. Громадяни звертаються з проханнями повернути їх чесно зароблені і відкладені на "чорний день" заощадження в усі інстанції - до Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради і навіть у Європейський суд з прав людини", - зазначив співдоповідач.
Хоча, за словами В.Хари, багато країн успішно розв'язують цю проблему, зокрема, Росія, Білорусь та інші.
Голова Комітету констатував, що з моменту попередніх парламентських слухань, які відбулися у грудні 2003 року, суттєвих змін не відбулося. Практично, більша частина рекомендацій, ухвалених за їх результатами не була реалізована. "Досі не створений електронний реєстр застрахованих осіб і страхувальників. Не було до кінця відпрацьовано питання про повернення частини вкладів шляхом проведення безготівкових розрахунків за житлово-комунальні послуги тощо", - відзначив він.
В.Хара поінформував учасників слухань про опрацьовані Комітетом законопроекти з цієї тематики впродовж кількох скликань, зазначивши, що всі вони схвалювалися на засіданнях Комітету. "Весь попередній досвід роботи над цією проблемою переконує у тому, що саме Кабінет Міністрів повинен запропонувати шляхи і механізми кардинальної зміни ситуації з виплати вкладів громадянам. Адже навчилися, всі без винятку кабміни віддавати з державного бюджету багатомільярдні з 10, 30, 50 відсотками борги Міжнародному валютному фонду. Нехай навчаться віддавати борги своїм громадянам! Якщо ми хочемо повернути довіру людей до банківської системи, змінити негативне ставлення суспільства до влади, вийти з ганебного кола найгрубіших порушень права власності на власні заощадження, ми повинні серйозно підійти до кардинального розв'язання цієї кричущої проблеми українського суспільства", - наголосив він.
В.Хара зазначив: якщо чинний Кабінет Міністрів спроможний реалізувати президентську програму, він зобов'язаний запропонувати законопроект з неординарними, ефективними і чесними механізмами розв'язання дуже важливої соціальної проблеми, на жаль, сьогодні заполітизованої.
Голова Комітету вважає, що під час перегляду Державного бюджету на 2011 рік необхідно як мінімум виділити з нього 500 млн. гривень на повернення заощаджень на цей рік. А починаючи з 2012 року виділяти не менше 2 мільярдів гривень з щорічним збільшенням. Джерелами фінансування, за його словами, на ці цілі можуть бути: не менше 30% від приватизації; спеціальний податок на приватизовані за копійки підприємства; спеціальний податок на загальнонародні надра - руду, нафту, газ тощо; податок на розкіш.
В.Хара також запропонував для вивчення всіх зауважень та пропозицій з цієї проблематики створити при Комітеті робочу групу, яка підготує відповідний законопроект.
Під час парламентських слухань виступили народні депутати, представники громадських об'єднань і організацій вкладників.
Голова підкомітету Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Юрій Полунєєв зазначив, що політика компенсації радянських заощаджень має базуватися на реальних можливостях бюджету і параметрах державного боргу, які є несприятливими для швидкого вирішення цього питання у коротко- і, навіть, середньостроковій перспективі. "В умовах скорочення дефіциту бюджету з 5,3 відсотків ВВП у 2010 році до 3 відсотків ВВП у поточному році та 2 відсотків ВВП у 2013-2015 роках та, враховуючи те, що розмір державного боргу наближається до критичної межі у 60 відсотків ВВП, вирішення питання компенсації або гарантування вкладів, стає справжнім замкненим колом, у якому немає хорошого і поганого рішення, а є лише погане рішення і ще гірше рішення", - наголосив він.
Ю.Полунєєв також зазначив, що немає безвихідної ситуації, а є лише брак політичної волі та професійних зусиль щодо знаходження компромісних та соціально справедливих рішень. Народний депутат запропонував для розв'язання цієї проблеми якомога швидше завершити роботу по складенню вичерпного реєстру вкладників заощаджень громадян; підтримати положення, запропоновані урядовим законопроектом про внесення змін до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (реєстр. №6491) щодо створення Ощадним банком України та правонаступниками колишнього "Укрдержстраху" інформаційно-аналітичної системи "Реєстр вкладників заощаджень громадян та реєстр страхувальників та застрахованих осіб", тобто провести повну інвентаризацію зобов'язань держави, що має стати першим конкретним кроком на шляху розв'язання цієї проблеми.
Ю.Полунєєв також підтримав пропозицію Голови Комітету з питань соціальної політики та праці В.Хари щодо створення робочої групи.
Уповноважений з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова у виступі відзначила, що з самого початку своєї діяльності вона опікується цією проблемою і намагається сприяти її розв'язанню. За її словами, вона розглядає повернення заощаджень як один із засобів подолання бідності.
Н.Карпачова вважає, що найголовніша причина брутального порушення прав мільйонів громадян на володіння і розпорядження власними коштами полягає у відсутності політичної волі органів влади, які продовжують вважати це питання другорядним і постійно перекладають його вирішення на плечі своїх наступників.
Уповноважений з прав людини повідомила, що до неї щорічно звертаються тисячі громадян з проханням допомогти повернути свої заощадження. Здебільшого це ті громадяни, яким потрібні кошти на лікування, на навчання тощо.
Н.Карпачова повідомила, що звернулася до Президента України щодо необхідності внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з тим, щоб забезпечити у цьому році видатки на компенсаційні виплати з трудових заощаджень.
Уповноважений з прав людини також вважає, що для якнайшвидшого розв'язання цієї проблеми необхідно створити компенсаційний фонд за рахунок певного відсотку відрахувань від прибутків, отриманих від експлуатації майна, яке створювалося за рахунок трудових заощаджень, запровадити податок на розкіш.
Заступник Голови Правління НАСК "Оранта" Валерій Грищенко відзначив, що фактичної компенсації втрачених громадянами заощаджень не відбулось і не відбувається.
В.Грищенко повідомив, що сьогодні НАСК "Оранта" готова виконувати зобов'язання за договорами колишнього "Держстраху" і протягом 18 років несе постійні витрати на зберігання та підтримання картотеки особистих рахунків за договорами дострокового страхування, що знаходяться в регіональних структурних підрозділах компанії на паперових носіях. Щорічні виплати становлять близько одного мільйона гривень. Скорочення на витрати на збереження картотек можливе шляхом створення електронної бази договорів та автоматизації процесів. Ці заходи вимагають додаткового одноразового інвестування державою в розміні трьох мільйонів гривень. Автоматизація дасть можливість провести виплати незалежно від обраного законодавцем принципу, способу, розмірів компенсації та місця укладання договору. Не виконується також окремі положення Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".
Заступник Голови Правління НАСК "Оранта" запропонував для розв'язання проблеми внести зміни до Державного бюджету на 2011 рік, передбачивши додатково кошти в розмірі десяти мільйонів гривень на забезпечення компенсації громадянам витрат від знецінених грошових заощаджень, розміщених в установах колишнього "Держстраху".
Голова Організаційного комітету Всеукраїнської спілки ошуканих вкладників, голова Рівненської обласної та західного регіону України Спілки ошуканих вкладників Костянтин Ільчук запропонував прийняти закон за прикладом Угорщини: всі прибутки, більші за сім мінімумів, оподатковувати наростаючим темпом аж до 90 відсотків. Тоді, за його словами, вистачить грошей на збільшення пенсій, зарплат і повернення заощаджень.
Голова фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді Петро Симоненко зазначив: "обіцянки повернути трудові гроші щедро роздають перед виборами практично всі, хто був при владі і раніше, і сьогодні, а проблема, як не розв'язувалася, так і не розв'язується".
"Вважаючи ситуацію такою, що не має виправдання ні з правового, ні з морального боку і, враховуючи реальні можливості держави, наша фракція вважає за необхідне ще до завершення нинішньої сесії Верховної Ради законодавчо визначити порядок і етапи повернення знецінених заощаджень, максимум на 5 років, а також включити загальну суму знецінених заощаджень до структури державного боргу", - запропонував П.Симоненко.
Голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів" Володимир Петровський запропонував звернути увагу на інвалідів та пенсіонерів, повертати кошти в першу чергу саме цій категорії громадян.
Голова Комітету з питань бюджету, народний депутат Валерій Баранов запропонував провести інвентаризацію всіх вкладів, визначити пріоритети, і прийняти рішення - в першу чергу потурбуватися про тих, хто має найбільший вік, про інвалідів. В.Баранов стосовно заможних людей зауважив, що їм повертати заощадження слід після виплати всім іншим категоріям, які цього потребують в першу чергу.
Інші учасники слухань у виступах також відзначали, що стан реалізації права власності громадян на заощадження, компенсації втрачених (знецінених) заощаджень залишається однією з найгостріших проблем сьогодення, яка формує негативне ставлення громадян до влади, посилює зневіру людей у її здатності забезпечити дотримання вимог Конституції України щодо верховенства права та гарантування прав власності.
Промовці підтримали доповідачів у тому, що компенсація знецінених заощаджень упродовж усіх років здійснювалась за залишковим принципом. У виступах також відзначалося, що розв'язання проблем погашення заборгованості перед вкладниками та їхніми спадкоємцями, страхувальниками та їхніми спадкоємцями за договорами страхування має надзвичайно важливе загальнодержавне значення, оскільки подальше їх відкладення на невизначений термін призводить до посилення соціальної напруги в суспільстві.
Учасники слухань зауважували, що не виконуються окремі положення Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", зокрема частини другої статті 1, якою встановлено, що компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років. Порядок, джерела та розмір компенсації за цими заощадженнями та страховими внесками, строки їх виплати досі законодавчо не визначені.
Учасники парламентських слухань звертали увагу на те, що, незважаючи на Рекомендації парламентських слухань "Про державну політику в галузі повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян. Стан відновлення та перспективи", які відбулися 8 грудня 2003 року, урядом не вжито заходів для вивчення можливостей застосування позабюджетного фінансування процесу повернення заощаджень паралельно з бюджетним.
Більшість промовців наголошували на тому, що назріла необхідність запровадження на законодавчому рівні нових підходів до розв'язання порушених проблем. Вони пропонували здійснювати фінансування заходів щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень після створення справедливого, адекватного економічним умовам правового поля, яке, з одного боку, має забезпечити фактичну реалізацію права громадян на отримання компенсаційних виплат, поряд з необхідністю забезпечення інших соціальних виплат, а з другого боку - не допустити негативних наслідків для розвитку національної економіки.
З метою подолання негативних соціально-економічних наслідків, спричинених надзвичайно низькими темпами виконання зобов'язань держави перед громадянами України щодо повернення та компенсації втрачених грошових заощаджень, та забезпечення підвищення ефективності цього процесу учасники парламентських слухань рекомендували Кабінету Міністрів невідкладно внести на розгляд Верховної Ради доопрацьований проект закону про внесення змін до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" стосовно створення Реєстру вкладників заощаджень громадян та Реєстру страхувальників та застрахованих осіб з урахуванням результатів обговорення на зазначених парламентських слуханнях.
Уряду також запропоновано розробити та внести на розгляд Верховної Ради нову редакцію Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" щодо запровадження ефективного механізму повернення заощаджень громадян, спрямованого на вирішення питань життєзабезпечення вкладників.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підбиваючи підсумки обговорення, висловив сподівання на те, щоб нинішні учасники парламентських слухань зібралися на такі ж слухання і підбили б підсумки боротьби української держави за повернення трудових заощаджень.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню питання державної політики щодо розв'язання проблеми повернення та компенсації втрачених заощаджень громадян, закінчилися.
* * *